Гузик Д.В., Кутний Б.А. (уклад.) Вентиляція громадських будівель (укр.) - файл n1.doc

Гузик Д.В., Кутний Б.А. (уклад.) Вентиляція громадських будівель (укр.)
скачать (5595.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc5596kb.02.11.2012 13:03скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6


Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка
Кафедра теплогазопостачання та вентиляції
Посібник із курсового та дипломного

проектування з дисципліни

Вентиляція громадських будівель”

для студентів спеціальності 7.092108

Теплопостачання та вентиляція”

денної і заочної форм навчання



Полтава 2005
Посібник із курсового та дипломного проектування з дисципліни “Вентиляція громадських будівель” для студентів спеціальності 7.092108 “Теплопостачання та вентиляція” денної і заочної форм навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2005. – 70 с.


Укладачі: Д.В. Гузик, канд. техн. наук, доцент;

Б.А. Кутний, канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри теплогазопостачання та вентиляції А.Ф.Строй, доктор техн. наук, професор


Рецензент: Н.В.Ведєнісова, ст. викладач
Верстка: Р.С. Мягкохліб, ст. гр. 501-СТ


Затверджено радою університету

Протокол № 2 від 22.12.2005 р.


Редактор Я.В. Новічкова

Коректор Н.О. Янкевич

З М І С Т



1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 5

1.1 Указівки щодо виконання курсового проекту 5

1.2 Указівки щодо виконання відповідних розділів дипломного проекту 6

2 ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ЗАВДАННЯМ, ДОБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ 7

3 ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ ПОВІТРООБМІНІВ 7

3.1 Розрахунок повітрообмінів за нормативами 8

3.2 Визначення повітрообмінів розрахунком 10

3.2.1 Розрахунок на видалення надлишків тепла 10

3.2.2 Розрахунок на видалення вологи 15

3.2.3 Розрахунок на видалення шкідливих газів 17

3.3 Розв’язання питання про застосування рециркуляції повітря. Вибір

продуктивності вентиляційних пристроїв 18

3.4 Побудова вентиляційного процесу на I-d діаграмі 20

3.5 Баланс припливу та витяжки по поверхах і по будівлі в цілому 21

4 КОНСТРУЮВАННЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ 22

4.1 Вибір кількості витяжних та припливних систем 22

4.2 Вибір між природним і механічним спонукачем витяжних систем 22

4.3 Попереднє призначення перетинів решіток і каналів у помешканнях із

розставлянням каналів та решіток 23

4.4 Розміщення повітророзподільників і розрахунок повітряних

струменів у приміщеннях із великим повітрообміном 26

4.5 Остаточне конструювання витяжних систем 33

4.5.1 Загальна схема системи 33

4.5.2 Розміщення решіток і вертикальних каналів 34

4.5.3 Трасування збірних горизонтальних каналів 35

4.5.4 Витяжні центри 35

4.6 Остаточне конструювання припливних систем 35

4.6.1 Загальна схема. Розміщення вертикальних і горизонтальних каналів 35

4.6.2 Припливні установки та припливні камери 36

4.7 Ескізне відображення прийнятих рішень 36

5 ПІДБІР КАЛОРИФЕРІВ 36

6 ПІДБІР ФІЛЬТРА 41

7 АЕРОДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ 43

7.1 Загальні відомості 43

7.2 Визначення втрат повного тиску на окремій ділянці повітропроводу 44

7.3 Складання розрахункової схеми 45

7.4 Розрахунок систем природної вентиляції 46

7.5 Розрахунок систем механічної вентиляції 50

8 ПІДБІР ВЕНТИЛЯТОРІВ 52

9 АКУСТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК 55

10 ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕНЬ 57

10.1 План-схема 57

10.2 Плани і розрізи будівель 57

10.3 Схеми систем 59

10.4 Припливна камера 59

11 СКЛАДАННЯ СПЕЦИФІКАЦІЙ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ 60

12 ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 60

ДОДАТКИ 62

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 70

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1.1 Указівки щодо виконання курсового проекту

У якості об'єкта для розроблення проекту вентиляції вибирається дво- або триповерхова громадська споруда, що має 30-50 помешкань.

Закінчений проект повинен складатись із двох аркушів креслень формату А1 і 30-35 сторінок розрахунково-пояснювальної записки.

Конструювання вентиляційних систем та зображення їх на планах і розтинах та у вигляді схем обов'язкове для всього будинку. Розрахунки в повному обсязі повинні бути зроблені тільки для систем, які обслуговують помешкання, зазначене в завданні. Для цих же систем складається специфікація на матеріали й устаткування.

Роботу над проектом рекомендується вести у викладеній нижче послідовності:








Трудомісткість



Вид робіт


Відсоток по виду робіт, %

Загальний відсоток, %

1

2

3

4

1

Ознайомлення із завданням, добір і вивчення літератури

4

4

2

Визначення повітрообміну в помешканнях

14

18

3

Вибір кількості витяжних і припливних систем. Нумерація систем

6

24

4

Попереднє призначення перетинів решіток та каналів у помешканнях із розміщенням каналів і решіток

6

30

5

Розрахунок повітряних струменів (повітророзподілення) у зазначеному помешканні

4

34

6

Конструювання витяжних систем у вигляді ескізів

4

38

7

Конструювання припливних систем у вигляді ескізів

4

42

8

Розрахунок калориферів

3

45

9

Добір фільтрів

1

46




1

2

3

4

10

Аеродинамічний розрахунок систем вентиляції

12

58

11

Добір вентиляторів

1

59

12

Акустичний розрахунок

7

66

13

Креслення планів і перерізів будинку

10

76

14

Креслення схем

4

80

15

Виконання креслень припливної камери й окремих вузлів

6

86

16

Упорядкування специфікацій розрахованих систем

4

90

17

Оформлення розрахунково-пояснювальної записки

10

100


Проти кожного пункту зазначена трудомісткість його у відсотках до всього проекту, а також трудомісткість наростаючим результатом.

Дані методичні вказівки дають пояснення по кожному з перерахованих пунктів.

При роботі над проектом рекомендується постійно мати під рукою відповідні глави ДБН, довідники, підручники, БНіП (бажано й іншу літературу) з проектування громадських та адміністративних будинків даного призначення.

У наведених прикладах даються посилання на довідкову літературу, велика кількість примірників якої наявна у бібліотеці університету. Причому частково використовувалися довідники 70-их років видання, складених у системі МКСС.

1.2 Указівки щодо виконання відповідних розділів дипломного проекту (ДП)
При виконанні відповідних розділів дипломного проекту з вентиляції громадських та адміністративних будівель обсяг робіт (вид будівлі, архітектурно–планувальні рішення або типовий проект) призначається керівником (консультантом) студента-дипломника. Тому обсяг аркушів креслень із ДП та кількість сторінок розрахунково-пояснювальної записки може бути встановлено остаточно лише при виконанні роботи.

Обсяг розрахунків, кількість систем, що підлягають тією чи іншою мірою розрахункам, визначається викладачем-наставником. Але, як і при виконанні курсового проекту, доцільно привести специфікації на матеріали й устаткування систем вентиляції, які були розраховані у дипломному проекті.

Саму роботу над відповідним розділом дипломного проекту рекомендується вести у послідовності, що зазначена у вищенаведеній таблиці.

2 ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ЗАВДАННЯМ, ДОБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

Завдання повинне бути уважно прочитане тому, що виконання всіх його вимог обов'язкове. Креслення будівельної частини мають бути розібрані. При цьому необхідно звертати увагу на склад помешкань, на можливість розміщення вертикальних каналів у стінах, на можливі місця прокладання горизонтальних збірних каналів, на можливі місця розміщення припливних і витяжних центрів.

Для будинків каркасного типу по перерізу необхідно уявити собі, в якому напрямку йдуть балки (ригелі) каркаса, щоб не робити помилок при конструюванні систем.

Під час вивчення літератури особливу увагу слід звернути на таке:

а) як визначаються повітрообміни по помешканнях (окремо по припливу і по витяжці);

б) які помешкання повинні мати самостійні вентиляційні системи;

в) чи є вказівки на те, чи має бути вентиляція механічною або може бути природною.

При проектуванні потрібно дотримуватись відповідних норм. Розв’язуючи питання, за котрими норми не дають конкретних указівок, проектувальник діє на свій розсуд.

Доцільно одночасно ознайомитися з кліматичними даними географічного пункту. У першу чергу необхідно виписати розрахункові параметри «Б» для холодного періоду року й параметри «А» для теплого, а також розрахункову швидкість вітру і географічну широту. Нормативним документом, із якого беруться ці дані, є відповідний розділ БНіП [1].

3 ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ ПОВІТРООБМІНІВ

Спосіб розрахунку повітрообмінів у помешканнях будинків різноманітного призначення наводиться у відповідних главах БНіП. Для більшості помешкань у БНіП указується норматив, за допомогою котрого повітрообмін визначається по об’єму або якійсь іншій характеристиці помешкання. Проте для приміщень із значними виділеннями тепла, вологи й газів БНіП вимагає, щоб повітрообмін був визначений розрахунком на видалення цих шкідливостей. У даному проекті такий розрахунок повинен бути зроблений щонайменше для одного помешкання.

3.1 Розрахунок повітрообмінів за нормативами

Найчастіше норма повітрообміну вказується на внутрішній об’єм помешкання (тобто зазначається «кратність», 1/год). Норма зазначається окремо по витяжці та по припливу. Іноді вона вказується на одного присутнього (людину), прилад, на 1 м2 та т.ін. При розбіжності норми по припливу і витяжці баланс зводять завдяки обміну повітрям із сусідніми помешканнями, коридором або із зовнішньою атмосферою.

Визначення повітрообмінів за нормативами рекомендуємо викладати у формі таблиці 1, в якій для кожного помешкання виділяється один рядок. Про графи таблиці, котрі призначені для попереднього визначення розмірів решіток і каналів, буде сказано далі.

Таблиця 1 - Визначення повітрообміну та попередній розрахунок перерізу решіток і каналів




з/п

Наймен. примі-

щення

Одиниця визнач. повітро- обміну

Кільк. оди-

ниць


Витяжка


Приплив

Норма на одиницю

L , м3/год

Решітка

Канал

Норма на одиницю

L , м3/год

Решітка

Канал

v, м/с

ав,

см

v, м/с

ав,

см

v, м/с

ав,

см

v, м/с

ав,

см

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

І поверх

101

Лекц. зал

Розрахунок




6670
















6670













102

Кабінет

чол.

4

30

120

0,85

(2020)2

0,88

1427

30

120

2,1

1020

1,7

1414

103

Комора

м 3

62,5

2

125

0,85

(2020)2

0,92

1427

--

--
















-------










2795
















2820






















Отже, І пов.

9710
















9610













ІІ поверх

201

Каб. занять

м 3

53

1,5

80

0,57

(2020)2

0,59

1427

--

--













202

Буфет

м 3

37

3

110

0,52

(2020)3

0,54

1440

--

--
















-------










4110
















3400
















Коридор










--




Для балансу

1200

1,7

(2040)3

2,9

(1427)3










Отже, ІІ пов.

4600
















4600






















Усього по будівлі

14310
















14210















3.2 Визначення повітрообмінів розрахунком

У громадських та адміністративних будинках, за винятком приміщень виробничого характеру (кухні загального користування, лабораторії), джерелом теплонадходжень перш за все є люди й електричне освітлення (за умови його постійного застосування (увімкнення)).

3.2.1 Розрахунок на видалення надлишків тепла

Визначення повітрообміну, необхідного для видалення надлишкового тепла, м

3/год, здійснюється за формулою
, (1)
де - явні надлишкові теплонадходження (явні теплонадходження за мінусом тепловтрат через огородження: ), кДж/год; теплонадлишки, виражені у ватах, повинні бути перераховані в кДж/год множенням на коефіцієнт 3,6;

с - питома теплоємність повітря, рівна 1,005 кДж/(кг оС);

- температура витяжного повітря , оС ;

- температура припливного повітря, оС ;

- густина повітря, кг/м3 .

Щоб одержати повітрообмін, приведений до стандартних умов, слід приймати кг/м3.

Температура у випадку витяжки з робочої зони приймається рівною температурі , що обслуговується. Проте, якщо витяжка буде проводитися з верхньої зони, то варто врахувати підвищення температури з висотою. Для громадських та адміністративних споруд рекомендується температуру верхньої зони визначати з рівняння
, (2)
де tвн - температура внутрішнього повітря, °С; Н - висота помешкання, м;

а - градієнт температури по висоті, °С/м; 2 - висота зони, яка обслуговується, м (Ноз=1,5 м, коли люди сидять).

При цьому градієнт температури по висоті для вказаних споруд дозволяється приймати рівним 0,5 °С/м. Більш обґрунтоване його значення можна з’ясувати за [10, с.93].

Для деяких приміщень, наприклад глядацьких залів, норми [11] установлюють визначення як
°С. (3)
Розрахунок на видалення теплонадлишків для помешкань адміністративних будинків необхідно проводити окремо для холодного й теплого періодів року.

Холодний період року. В холодну пору року джерелами теплонадходжень у приміщенні є люди, система опалення й електричне освітлення. В окремих приміщеннях можуть бути додаткові джерела тепла: кухонні плити, лабораторні печі й т.п. Теплонадходження від сонячної радіації у холодний період року не враховується. Якщо в завданні до проектування вказується , що опалення помешкання в часи максимальних теплонадходжень може бути відключено, то для одержання від загальних теплонадходжень необхідно відняти тепловтрати. Проте в більшості випадків опалення не вимикається. Тоді опалення приблизно компенсує тепловтрати і залишаються теплонадходження від людей, електричного освітлення та обладнання.

Теплонадходження від людей можуть прийматися за [11, с.30] або [12, с.62]. Електричне освітлення повинне враховуватися тільки в тому випадку, якщо воно буде постійно ввімкнене. При цьому , кВт, де - установлена потужність освітлювального обладнання в приміщенні.

У холодну пору року внутрішню температуру в зоні, що обслуговується, при розрахунку на видалення тепла варто приймати на верхній межі допустимої, тобто рівною 22 оС [1, додаток 1*].

Температуру припливного повітря у холодний період року проектувальник може вибрати на свій розсуд, але з урахуванням максимально допустимої різниці температур . Тому що, з одного боку, зовнішнє повітря може бути підігріте до будь-якої температури, і чим нижче вибрати цю температуру, тим менше утвориться необхідний повітрообмін, проте, з іншого боку, занадто низька температура припливного повітря може викликати в людей відчуття холодного дуття.

Орієнтовно різницю між внутрішньою температурою для одержання та температурою можна приймати за таблицею 2.

Більш обґрунтовано різницю температур можна вибрати, якщо зробити розрахунок повітророзподілення в приміщенні, при якому виявляється швидкість і надлишкова температура в місцях, де струмінь може впливати на людину.

Таблиця 2 – Максимально допустима різниця температур оС при випусканні холодного повітря у верхню зону приміщення

Висота

Спосіб випускання повітря

помешкання

Під стелею через решітку в стіні

Через повітророз-подільник на стелі

3

3

4

4

5

6

5

6

7

6

7

8


На початковому етапі можна визначити повітрообмін по теплу в холодний період року, користуючись таблицею 2. Остаточний вибір цього повітрообміну доцільно зробити після розрахунку повітророзподілення (див. розділ 4.4).

Приклад 1. Визначити необхідний повітрообмін по теплу у холодний період року для лекційного залу на 200 чоловік у м. Полтаві. Потужність електричного освітлення 3,0 кВт. Опалення при заповненні аудиторії не вимикається. Витяжка проводиться з верхньої зони на висоті 6 м від підлоги. Припливне повітря подають у верхню зону через решітки в стіні.

Температуру в зоні, що обслуговується, приймемо на верхній межі припустимої + 22°С. Тепловиділення людьми знаходимо в [11, с.30] або [12, с.62]. Прирівнюючи розумову роботу до легкої фізичної та інтерполюючи, одержимо явні тепловиділення однією людиною кДж/год. Загальні явні теплонадлишки складуть кДж/год. Температура повітря, яке видаляється з верхньої зони, оС. Температуру припливного повітря, керуючись таблицею 2, приймаємо оС. Тоді необхідний повітрообмін визначається за формулою (1), м3/год,

.

Теплий період року. Головними джерелами теплонадходжень є люди і сонячна радіація. Електричне освітлення повинне враховуватися лише в тому випадку, якщо воно за часом може збігатися з іншими теплонадходженнями. Теплопередача через огородження за рахунок різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря при звичайній вентиляції не враховується. Температура в зоні, що обслуговується в суспільних будинках, приймається на 3оС вищою від температури зовнішнього повітря за параметрами А, але не вищою ніж 28оС (відповідно до обов'язкового додатка 1* [1]) для районів із розрахунковою зовнішньою температурою повітря (за параметрами А) до 25°С. У місцевостях, де температура за параметрами А вища за 28°С, повинна бути не більше ніж на 3 °С вищою за зовнішню.

Розрахунок теплонадходжень від людей виконується так само, як для холодного періоду [12, с.62] або [6, с.30].

Визначення теплонадходжень від сонячної радіації розглянемо детальніше.

Сонячна радіація вносить тепло в будівлю через засклені поверхні та покриття будинку. Теплонадходження через вікна за рахунок сонячної радіації можуть розраховуватися за [7, 12, 5]. Із формул, наведених у цих джерелах, може бути складена одна формула, за якою можна розрахувати теплонадходження через засклення , Вт, для кожної години,
, (4)
де - надходження тепла від прямої та розсіяної сонячної радіації в липні через вертикальне одинарне засклення: для будь-якої години доби. Воно може бути взяте з відповідних таблиць (наприклад,[12, табл.2.16]). При подвійному засклінні вводиться коефіцієнт 0,9, при потрійному - 0,8, для склоблоків -0,7;

- площа прорізів, що освітлюються в даний час сонцем, м2;

- площа прорізів, котрі знаходяться в тіні, м2 ;

- коефіцієнт, який ураховує забруднення атмосфери і наявність рам, може бути визначений із табл. 2.17 [12];

- коефіцієнт, що враховує забруднення вікон. Може бути встановлений із таблиці 2.17 [12] ;

- коефіцієнт теплопропускання сонцезахисних пристроїв. Може бути визначений із таблиці 1.20 [12];

- коефіцієнт, що враховує акумулюючу спроможність внутрішніх поверхонь огороджень. Допускається в даному проекті приймати рівним:

при наявності внутрішніх штор – 1,0;

при відсутності внутрішніх штор – 0,7.

Розрахунок за вищенаведеною формулою необхідно виконати для години, коли теплонадходження виявляться максимальними. При виконанні курсового проекту дозволяється його визначати наближено, виходячи з орієнтації більшості вікон.

При виконанні дипломного проекту розрахунковий час необхідно з’ясувати, порівнюючи результати розрахунку для декількох різних часових проміжків.

За необхідності отримане у ватах значення повинне бути переведене у кДж/год шляхом множення на коефіцієнт 3,6.

Теплонадходження через покриття за рахунок сонячної радіації при звичайній вентиляції враховуються за їх середньодобовим значенням.

Підрахунки ведуться за формулами:
, (5-7)
де F – площа покриття покрівлі, м2 ;

RО – термічний опір конструкцій покрівлі, ;

- коефіцієнт теплообміну біля горизонтальної зовнішньої поверхні, ;

– розрахункова температура верхньої зони приміщення для теплого періоду року, 0С;

- коефіцієнт теплопоглинання матеріалу покрівлі (приймається за [3, додаток 7]);

– середній добовий тепловий потік на горизонтальну поверхню в липні, , [7, табл.2.12];

v – розрахункова швидкість вітру в липні [2] чи [1, додаток 8*].

Приклад 2. Визначити необхідний повітрообмін по теплу в теплий період року в лекційному залі прикладу 1. Максимальні теплонадходження від сонячної радіації через вікна становлять 24000 кДж/год, а середньодобові теплонадходження через покриття - 10000 кДж/год. Припливне повітря подається в приміщення без оброблення.

Рішення. Зовнішня температура за параметрами А для Полтави
=24,5 оС [1, додаток 8*]. Отже, температура зони, що обслуговується, рівна =24,5+3=27,5°С. Температура верхньої зони за формулою (2) при градієнті 0,5 °С/м виявиться = 29,5°С. Явні тепловиділення однією людиною при температурі 27,5°С і розумовій роботі з [11, с. 30] становлять 42 ккал/год або 189 кДж/год. Тоді загальні явні теплонадлишки 189·200+2400+10000=71800кДж/год. Необхідний повітрообмін за формулою (1) виявиться рівним
м3/год.
3.2.2 Розрахунок на видалення вологи

Необхідний повітрообмін для видалення вологи , м3/год, визначають за формулою

, (8)
де - кількість вологи, що виділяється в помешкання, г/год;

- вологоутримання повітря , що видаляється, г/кг;

- вологоутримання вхідного повітря, г/кг;

1,2 – густина повітря в стандартному стані, кг/м3.

Звичайним джерелом вологовиділень у помешканні є люди. Кількість вологи, що виділяється людиною, залежить від виду виконуваної роботи й температури і може бути визначена за [11, с.30] або [12]. Вологоутримання припливного повітря , якщо зовнішнє подається в приміщення без будь-якого вологісного оброблення, приймається рівним вологоутриманню зовнішнього повітря. Вологоутримання витяжного повітря при витяжці з нижньої зони дорівнює вологоутриманню повітря обслуговуваної зони . Останнє може бути визначене, виходячи з температури до максимально допустимої відносної вологості, що для громадських та адміністративних будинків для всіх періодів року становить 65% [1, додаток 1*].

Проте у випадку витяжки з верхньої зони буде вищим, ніж . У цьому випадку вологоутримання верхньої зони знаходять, виходячи з припущення, що зміна вологоутримання по висоті помешкання підпорядкована тому ж закону, що і зміна температури, інакше кажучи, що має місце рівність
. (9)
Відношення у вентиляційній техніці позначають буквою m. Якщо воно обчислене, то вологоутримання повітря, що виходить, постане з виразу
. (10)

Найбільший повітрообмін по волозі за формулою (8) буде одержаний при найвищому вологоутриманні зовнішнього повітря. Тому розрахунковим станом у холодний період року буде стан при зовнішній температурі +8°С і ентальпії =22,5 кДж/кг, а в теплий період при зовнішніх параметрах А. Розрахунки на видалення вологи необхідно виконувати для обох цих випадків.

Холодний період року. У холодний період року температура помешкання може знаходитися в межах 18-22°С. Оскільки від цієї температури залежить , а також вологовиділення людьми, то необхідний повітрообмін по волозі для різних температур буде відмінним. Як показують розрахунки, найбільшим він буде при нижчих значеннях . Проте розходження невеликі, і для спрощення можна приймати температуру такою ж, як при розрахунках по теплу, тобто 22°С .

Приклад 3. Визначити необхідний повітрообмін по волозі в холодний період року в лекційному залі для прикладу 1.

Рішення. Вологовиділення однією людиною при =22°С за [11, с.30] становить 91 г/год, вологоутримання припливного повітря при зовнішній температурі +8 0С і ентальпії 22,5 кДж/кг складе 5,4 г/кг (див. додаток А - діаграма вологого повітря”). Вологоутримання повітря робочої зони при =22 оС та =65% становитиме = 10,9 г/кг. Для знаходження вологоутримання повітря , що виходить , розрахуємо за даними прикладу 1 параметр m

.

Тоді за формулою (10) вологоутримання, г/кг,

.

Необхідний повітрообмін по волозі визначаємо за формулою (8)

, м3/год .

Приклад 4. Визначити необхідний повітрообмін для видалення вологи в теплий період року для лекційного залу прикладу 1.

Рішення. Температура зони, що обслуговується, відповідно до прикладу 2 =27,5 оС. Вологовиділення однією людиною при цій температурі за [11, с.30] складають 122 г/год. Коефіцієнт т у літніх умовах буде дорівнювати (див. приклад 2)

.

Для Полтави літні параметри А відповідно до [1, додаток 8*] дорівнюють: температура =24,5 оС, ентальпія =53,6 кДж/кг. За цими двома параметрами за допомогою - діаграми знаходимо вологоутримання вхідного повітря =11,5 г/кг. Вологоутримання робочої зони при температурі 27,5оС і відносній вологості становитиме г/кг (див. -діаграму додатка А). Тоді вологоутримання повітря , що виходить, дорівнюватиме

г/кг.

Необхідний повітрообмін за формулою (8)

м3/год.
  1   2   3   4   5   6


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации