Капица М.И. Системи технологій - файл n1.doc

Капица М.И. Системи технологій
скачать (438.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc439kb.02.11.2012 23:07скачать

n1.doc



МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
Дніпропетровський національний університет залізничного

транспорту імені академіка В. Лазаряна

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

СИСТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ”





Укладачі: Капіца М.І.

Бобир Д. В.

Шепотенко А. П.




Для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності «Облік і аудит»,

«Фінанси та кредит», «Економічна кібернетика»


Дніпропетровськ 2008

Укладачі: доц. Капіца М.І.

доц. Бобир Д. В.

ас. Шепотенко А. П.

УДК 629

Системи технологій: Методичні вказівки до контрольної роботи/ Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. укл., Капіца М.І., Бобир Д. В., Шепотенко А. П.-Д., 2008.- 27 с.
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни „Системи технологій” містять в собі вихідні данні та методику розрахунків визначення потреб екіпірувальних матеріалів на тягу поїздів і потреб енергетичних ресурсів та їх вартість.

Рис.. Табл. 12. Бібліогр.: 5 назв.
Рецензенти:


Редактор
Комп’ютерна верстка


ЗМІСТ





Загальні вимоги до виконання завдань

3

1

Теоретична частин

6

2

Задача №1. Локомотиви та локомотивне господарство

11

3

Задача №2. Вагони та вагонне господарство

20




Література

27



ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ
Виконуючи контрольну робот (завдання) студент повинен письмово відповісти на запитання і розв'язати задачі.

При розв'язанні задач слід обдумано застосовувати розрахункові формули і продумувати висновки і результати. Недопустиме механічне застосування формул. Методичні вказівки, які приводяться нижче, не звільняють студента від необхідності глибоко і уважно розібратися в питаннях, що розглядаються, використовуючи рекомендовану літературу. При невиконанні цього студент не отримує необхідних знань і виявиться непідготованим до екзамену (заліку) з дисципліни.

При виконанні контрольної роботи (завдання) необхідно дотримуватись наступних положень :

  1. Зошит для виконання роботи потрібно скласти із стандартних листів письмового паперу (розміром 210Ч297 мм) з обов'язковим залишенням полів для зауважень рецензента. На титульному листі контрольної роботи (завдання) необхідно вказати : найменування дисципліни, курс, прізвище, ініціали і учбовий шифр студента.

На початку роботи потрібно вказати вихідні дані на контрольну роботу (завдання), у відповідності з якими вона(о) виконується.

  1. Робота повинна бути написана акуратно, розбірливим почерком, без скорочення слів.

  2. Матеріал в контрольній роботі (завданні) потрібно викладати з дотриманням прийнятої в технічній літературі термінології.

  3. Контрольні запитання, на які потрібно дати відповіді, і вихідні дані для розв'язування задач повинні бути обов'язково приведені в роботі. Відповіді на запитання повинні бути короткими, але вичерпними і доповнені необхідними ілюстраціями.

  4. Розв'язки задач потрібно супроводжувати поясненнями. Розрахункові формули приводяться спочатку в загальному вигляді із застосуванням прийнятих позначень буквами, після чого слід підставити в формулу числові значення величин і проставити результат.

Необхідно вказати, що являють собою величини, які входять в формулу, обов'язково проставляючи для іменованих величин їхні одиниці виміру.

  1. При виборі розрахункових величин і параметрів, використанні таблиць, формул, довідкових матеріалів потрібно посилатися на джерела; використану літературу (автор, назва книги, рік видавництва) слід привести в кінці роботи.

  2. Точність обчислень до 1 % є достатньою при розрахунках.

  3. Графіки, схеми, ескізи, креслення, таблиці виконуються на білому або міліметровому папері і вклеюються або вшиваються між листами контрольної роботи. Вкладати їх в зошит слід так само, як і сторінки з текстом, в корінець зошита, не повертаючи на 90о, щоб ними було зручно користуватися (не варто приклеювати їх до полів сторінок!).

Вкладати графіки і таблиці в зошит потрібно відразу ж за тією сторінкою, де є пояснення, що їх стосуються. Не дозволяється додавати ілюстрації, вирізані з книжок, журналів, інструкцій, а також скопійованих на кальку.

  1. Сторінки контрольної роботи, ілюстрації, таблиці і графіки повинні бути пронумеровані. Таблиці повинні мати найменування; ілюстрації а графіки - підрисункові підписи.

  2. При зображенні графічних залежностей варто :

а) на кожному графіку мати нульову абсцису і нульову ординату;

б) графічні залежності викреслювати акуратно, гостро заструганим олівцем;

в) осі координат виділити більш товстою лінією;

г) на осях координат проставляти буквені позначення величин, що відкладаються, і їхні одиниці виміру;

д) на осях координат нанести числові шкали у відповідності з прийнятими

масштабами зображення величин.

При побудові графічних залежностей на міліметровому папері потрібно вибрати початок координат в точці перетину жирних ліній; круглі значення числових шкал на осях координат бажано ставити навпроти більш жирних ліній сітки.

  1. Роботу потрібно підписати і вказати дату її виконання.

Після отримання прорецензованої роботи потрібно незалежно від того, зарахована вона чи не зарахована, виправити всі помилки і зробити доповнення, які вимагаються. Якщо робота не зарахована, потрібно в найкоротший термін виконати вимоги рецензента і повернути виправлену роботу разом з рецензією для повторної перевірки. При цьому немає необхідності переписувати роботу цілком або окремі її розділи.

Всі виправлення і доповнення повинні бути зроблені на окремих листках і вклеєні або вшиті у відповідні місця роботи.

Витирати або закреслювати зауваження рецензента, а також виконувати виправлення по написаному тексту забороняється.

Виконавши будь-яке виправлення в розв'язанні задачі і отримавши новий чисельний результат потрібно, якщо це вимагається, внести відповідні поправки в подальші розрахунки.

Контрольна робота, в якій не дотримані викладені вище положення, а також робота, виконана студентом не за своїм варіантом, не зараховується.

Зараховану роботу з виправленнями і доповненнями, зробленими за вимогою рецензента, потрібно зберігати, так як її необхідно пред'явити при здачі екзамену по дисципліні.

Перед виконанням контрольної роботи студенту необхідно вивчити рекомендовану літературу.

* На обкладинці зошита в цьому випадку повинен бути зроблений напис: “ Робота виправлена” або “На повторне рецензування”.

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА




В цьому розділі необхідно відповісти на чотири запитання, номери яких вибираються з табл.1 у відповідності з останньою і передостанньою цифрами учбового шифру студента.



Залізничний транспорт як складова єдиної транспортної системи України

1. Роль транспорту в економіці країни.

2. Єдина транспортна система України.

3. Перевізний процес та його показники.

4. Структура управління залізничним транспортом.

5. Загальні відомості про нормативні документи, які регламентують діяльність залізничного транспорту.

6. Поняття про габарити на залізницях, їх різновиди.

7. Єдина система цифрового кодування на залізницях.

8. Запровадження новітніх засобів та технологій на залізничному транспорті.

Колія та колійне господарство

9. Поняття про залізничну колію.

10. Поняття про міжколійя.

11. Траса, план та профіль колії.

12. Основні елементи плану та поздовжнього профілю колії.

13. Сполучення прямих і кривих відрізків колії.

14. Поняття про ухил та крутість ухилу.

15. Нормальний поздовжній профіль колії .

16. Скорочений поздовжній профіль колії .

17. Конструкція і поперечні профілі земляного полотна.

18. Призначення земляного полотна.

19. Конструктивні елементи земляного полотна.

20. Поперечні профілі насипу і виїмки.

21. Поперечні профілі станційних площадок.

22. Смуга відводу залізниці.

23. Спеціальні споруди та захист земляного полотна.

24. Водовідвідні, водозбірні і дренажні пристрої та споруди.

25. Укріплення і захист земляного полотна.

Таблиця 1

Вихідні дані

Передостання

цифра шифру

Остання цифра шифру

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1; 24

11; 34

21; 44

31; 54

41; 64

51; 74

7; 61

17; 71

4; 48

14; 58

78; 125

79; 126

80; 127

81; 128

82; 129

83; 130

84; 100

85; 101

86; 102

87; 103

1

2; 25

12; 35

22; 45

32; 55

42; 65

52; 75

8; 62

18; 72

5; 49

15; 59

88; 104

89; 105

90; 106

91; 107

92; 108

93; 109

94; 110

95; 111

96; 112

97; 113

2

3; 26

13; 36

23; 46

33; 56

43; 66

53; 76

9; 63

19; 73

6; 50

16; 60

98; 114

99; 115

100; 116

101; 117

102; 118

103; 119

104; 120

105; 121

106; 122

107; 123

3

4; 27

14; 37

24; 47

34; 57

44; 67

54; 77

10; 64

20; 74

7; 51

17; 61

108; 124

109; 125

110; 126

111; 127

112; 128

113; 129

114; 130

78; 115

79; 116

80; 117

4

5; 28

15; 38

25; 48

35; 58

45; 68

1; 55

11; 65

21; 75

8; 52

18; 62

81; 118

82; 119

83; 120

84; 121

85; 122

86; 123

87; 124

88; 125

89; 126

90; 127

5

6; 29

16; 39

26; 49

36; 59

46; 69

2; 56

12; 66

22; 76

9; 53

19; 63

91; 128

92; 129

93; 130

78; 94

79; 95

80; 96

81; 97

82; 98

83; 99

84; 102

6

7; 30

17; 40

27; 50

37; 60

47; 70

3; 57

13; 67

23; 77

10; 54

20; 64

85; 103

86; 104

87; 105

88; 106

89; 107

90; 108

91; 109

92; 110

93; 111

94; 112

7

8; 31

18; 41

28; 51

38; 61

48; 71

4; 58

14; 68

1; 45

11; 55

21; 65

95; 113

96; 114

97; 115

98; 116

99; 117

100; 118

101; 119

102; 120

103; 121

104; 122

8

9; 32

19; 42

29; 52

39; 62

49; 72

5; 59

15; 69

2; 46

12; 56

22; 66

105; 123

106; 124

107; 125

108; 126

109; 127

110; 128

111; 129

112; 130

78; 113

79; 114

9

10; 33

20; 43

30; 53

40; 63

50; 73

6; 60

16; 70

3; 47

13; 57

23; 67

80; 115

81; 116

82; 117

83; 118

84; 119

85; 120

86; 121

87; 122

88; 123

90;124

26. Деформації і руйнування земляного полотна.

27. Призначення штучних споруд, їхні різновиди.

28. Мостові споруди, їхня будова і експлуатація.

29. Мостові споруди, їхня класифікація та основні параметри.

30. Водопропускні труби, лотки, дюкери, фільтрувальні насипи.

31. Тунелі, підпірні стіни.

32. Рейки і скріплення.

33. Призначення і складові елементи верхньої будови колії.

34. Рейки.

35. Рейкові стики і стикові скріплення.

36. Безстикова колія.

37. Рейкові опори.

38. Призначення і типи рейкових опор

39. Проміжні рейкові скріплення.

40. Угон колії. Протиугонні пристрої.

41. Баластний шар.

42. Взаємодія колії і рухомого складу.

43. Умови проходження рухомого складу на рейковій колії.

44. Силова дія рухомого складу на рейкову колію.

45. Рейкова колія на прямих і кривих ділянках колії.

46. Ширина колії і рівень рейкових ниток залізничної лінії.

47. Підвищення зовнішньої рейкової нитки на кривих ділянках.

48. Відводи розширення колії і підвищення зовнішніх рейок.

49. Рихтування колії.

50. Призначення і будова стрілочних переводів.

51. Призначення і основні частини стрілочного переводу.

52. Види стрілочних переводів і глухих пересічень.

53. Умови укладання стрілочних переводів.

54. Геометричні елементи стрілочного переводу.

55. Взаємне розміщення стрілочних переводів.

56. З'їзди і стрілочні вулиці.

57. Основні схеми укладання двох суміжних переводів.

58. З'їзди і стрілочні вулиці.

59. Огляди і перевірки стрілочних переводів.

60. Переїзди, колійні загородження і знаки.

61. Призначення, категорії і різновидності переїздів.

62. Обладнання переїздів.

Електропостачання залізниць

63. Тягові підстанції.

64. Система електричної тяги.

65. Система тягового електропостачання.

66. Зовнішня система електропостачання.

67. Класифікація тягових підстанцій.

68. Принципова будова тягових підстанцій постійного струму

69. Принципова будова тягових підстанцій змінного струму.

70. Будова контактної мережі.

71. Будова і види контактних підвісок.

72. Секціонування контактної мережі.

73. Рейкова мережа електрифікованих ліній.

74. Особливості експлуатації тягової мережі.

75. Організація експлуатації систем тягового електропостачання.

76. Вимоги ПТЕ до утримання споруд і пристроїв електропостачання залізниць.

77. Електрозабезпечення систем СЦБ і захист підземних споруд.

Роздільні пункти

78. Призначення роздільних пунктів

79. Класифікація роздільних пунктів.

80. Розміщення роздільних пунктів.

81. Станційні колії та їх призначення.

82. Довжина колій на станціях.

83. Технічно-розпорядчій акт станції.

84. Технологічний процес роботи станції.

85. Роз’їзди.

86. Обгінні пункти.

87. Колійні пости, прохідні світлофори.

88. Проміжні станції.

89. Дільничні станції.

90. Сортувальні станції.

91. Вантажні станції.

92. Пасажирські станції.

93. Залізничні вузли.
Автоматика, телемеханіка і зв’язок

94. Призначення засобів сигналізації, централізації і блокування.

95. Класифікація та призначення сигналів.

96. Типи світлофорів.

97. Колійне напівавтоматичне блокування.

98. Колійне автоматичне блокування.

99. Апаратура виявлення нагрітих букс.

100. Автоматична локомотивна сигналізація.

101. Диспетчерський контроль за рухом поїзда.

102. Автоматична переїзна сигналізація.

103. Пристрої сигналізації, централізації і блокування на станціях.

104. Електрична централізація стрілок і сигналів.

Порядок оформлення та перевезення вантажів (пасажирів) залізничним транспортом

105. Класифікація вантажних станцій.

106. Вантажні райони.

107. Товарні контори та їх функції.

108. Класифікація вантажів.

109. Класифікація вантажних перевезень.

110. Перевізні документи.

111. Класифікація тарифів на вантажні перевезення.

112. Види пасажирських сполучень та пасажирських поїздів.

113. Особливості приміського сполучення.

114. Види пасажирських тарифів.

Графік руху поїздів

115. Організація вагонопотоків.

116. План формування поїздів.

117. Маса і довжина поїздів.

118. Поїзні документи.

119. Графік руху поїздів. Що він забезпечує та встановлює.

120. Що вказується на графіку руху поїздів.

121. Класифікація графіків руху поїздів.

122. Елементи графіка руху поїздів.

123. Складання графіка руху поїздів.

124. Показники графіка руху поїздів.

125. Розклад руху поїздів.

126. Пропускна спроможність залізниць.

127. Провізна спроможність залізниць.

128. Експлуатаційна робота залізниць.

129. Основні показники роботи залізниць.

130. Порядок прийому та відправлення поїздів.

2 ЗАДАЧА № 1. ЛОКОМОТИВИ ТА ЛОКОМОТИВНЕ ГОСПОДАРСТВО
В цьому розділі студент повинен розв’язати задачу. Вихідні дані приведені в табл. 2 та 3.
Визначення добової потреби екіпірувальних матеріалів та їх вартості для локомотивного депо

2.1 Визначення добової витрати дизельного пального

Розрахунок потреб пального для локомотивного депо визначається на підставі добової витрати дизельного пального на тягу поїздів (вантажний, маневровий рух) та на ремонти (реостатні випробування).

Для вантажного руху добова витрата дизельного пального визначається за формулою (1) в тонах:
, (1)
де - довжина ділянки обслуговування, км;

- норма витрати натурного дизельного пального у вантажному русі, кг/104 т·км/брутто;

N – розміри руху, пар поїздів на добу.

Для маневрового руху добова витрата дизельного пального визначається за формулою
т, (2)
де - парк маневрових локомотивів, що знаходиться в експлуатації;

Таблиця 2

Вихідні дані


Найменування даних

Варіант (згідно з останньою цифрою номера студента у списку групи)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Довжина ділянки, км:































А – Б

410

250

300

310

220

200

310

210

300

360

А – В

120

110

130

430

80

90

140

250

260

240

Серія вантажного

тепловоза:

3ТЭ10М

2ТЭ10В

2ТЭ10Л

ТЭ3

М62

2ТЭ116

2ТЭ121

2М62

2ТЭ116

2ТЭ10М

Маса поїзду брутто, т

5500

4600

5700

3600

3000

5400

6200

3800

5800

5000

Витрати натурного

палива на тягу поїздів, кг/104 ткм брутто

45

41

37

36

30

36

34

38

39

40

Розміри руху, пар

поїздів на добу

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Річна програма

поточних ремонтів

тепловозів:































ПР-3

24

15

16

28

10

6

10

17

18

12

ПР-2

26

18

20

35

16

10

14

24

26

17

ПР-1

175

120

130

220

65

74

115

100

160

140

Таблиця 3

Вихідні дані


Найменування даних

Варіант (згідно з передостанньою цифрою номера студента у списку групи)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Серія маневрового

тепловоза:

ТЭМ1

ТЭМ2

ТЭМ7

ТГМ4

ТГМ6

ТЭМ7

ЧМЭ3

ТЭМ2

ТЭМ1

ЧМЭ3

Витрати натурного

палива на 1 год

маневрової роботи, кг/год

15

20

16

21

17

22

18

23

14

19

Кількість маневрових локомотивів

19

25

60

45

22

50

35

30

55

60

Річна програма

поточних ремонтів

тепловозів:































ПР-3

5

7

16

14

6

14

11

8

16

17

ПР-2

7

11

24

23

10

20

16

12

23

25

ПР-1

14

21

48

225

100

40

31

23

47

50

- норма витрати натурного дизельного палива в маневровому русі, кг;

- тривалість роботи маневрового локомотива за добу, год.

(Приймати 23,5 год.)
Витрати дизельного пального на ремонтні потреби (для вантажного та маневрового локомотива)
т, (3)
де - кількість (річний план) ремонтів тепловозів у обсязі ПР – 3, ПР – 2 та ПР – 1;

- норма витрат натурного пального для виконання відповідних видів ремонту (табл. 4), кг;
Таблиця 4

Приблизні витрати натурного дизельного пального

на ремонт однієї секції тепловоза, кг

Серія тепловоза

Витрати пального за видами ремонту, кг

ПР-1

ПР-2, ПР-3

ТЭМ1, ТЭМ2, ТЭМ7, ЧМЭ2, ЧМЭ3, ТГМ4, ТГМ6

140

500

ТЭ10, ТЭ3, М62, ТЭ116

300

1000

ТЭ121

500

1500



Сумарна добова витрата пального визначається за формулою
т. (4)

2.2 Визначення місткості паливного складу

Запас пального визначається за формулою
т, (5)
де - температурний коефіцієнт, який враховує збільшення витрат палива в зимовий період, =1,031,05;

– сумарна добова витрата пального для поїзної, маневрової роботи та для ремонту, т;

- кількість днів, на які передбачається запас; (приймати =1530 діб);

- додатковий запас дизельного пального, який є резервом залізниці, (приймати 515 % від розрахованого запасу).

Загальний об’єм запасу дизельного пального (V в м3)
м3, (6)
де - густина дизельного палива, = 0,83...0,86 т/м3.

Студент повинен підібрати необхідну кількість резервуарів для зберігання дизельного пального.

Резервуарів має бути не менше двох та бажано одного типу.

Стандартні резервуари мають місткість 100, 200, 400, 700, 1000, 2000, 3000, 5000 м3.
2.3 Визначення потреби мастил

Дизельне мастило на експлуатацію тепловозів нормується у відсотках від витрати дизельного пального. Добова витрата мастила відповідної серії тепловоза визначається за формулою
т , (7)
де - норма витрати дизельного мастила тепловозами і-ї серії для експлуатаційних потреб (у %) від витрати дизельного пального (табл. 5).

Таблиця 5

Норми витрати мастил на експлуатацію локомотивів

Серія локомотива

Норма витрати дизельного мастила,

% від палива

Вантажний рух

ТЭЗ

1,7

2ТЭ10Л, В, М

1,9

3ТЭ10М

1,9

М62

1,9

2ТЭ116

1,7

2ТЭ121

1,8

Маневрова робота

ТЭМ1,ТЭМ2,ЧМЭЗ

1,2

ТГМ4

3,5

ТГМ6

2,0

ТЭМ7

2,0


2.4 Визначення потреб піску

Необхідно визначити добову потребу піску для поїзних та маневрових локомотивів. Вирахувати об’єм запасу (місткість складу) піску на зимовий період.

Добова витрата піску поїзними локомотивами у даному пункті екіпіровки може бути визначена за формулою, м3:
, (8)
де – норма витрат піску, м3/106 т∙км бр (табл. 6).
Для маневрових локомотивів добова потреба піску визначається за формулою
, м3 (9)
де - експлуатаційний парк маневрових локомотивів;

Таблиця 6

Витрати піску локомотивами в м3 на 106 ткм брутто

Серія

локомотива

Маса поїзду брутто, т

600

900

1200

1400

1600

2000

2500

3000

3500

4000

4500

5500

6500

7500

ТЭ3
















0,08

0,06

0,06

0,06

0,06

0,05










2ТЭ10Л, В, М






















0,16

0,17

0,19

0,19

0,20

0,22




3ТЭ10М































0,20

0,20

0,22

0,23

2ТЭ116

























0,19

0,19

0,19

0,20

0,21

0,22

2ТЭ121




























0,18

0,18

0,19

0,20

0,20

М62, 2М62







0,14

0,12

0,11

0,10

0,10

0,09

0,08

0,07

0,08










– добова норма витрат піску одним маневровим локомотивом, м3/доб., ( = 0,05 0,07 м3/добу).

Сумарна добова витрата піску визначається за формулою
, м3 (10)
Запас піску для поїзних та маневрових локомотивів на зимовий період можна визначити за формулою
, м3 (11)
де – кількість місяців, на які передбачається запас піску. (Приймаємо в межах 48 міс).

? – коефіцієнт, який враховує збільшення витрат піску у зимовий період;( ? = 1,11,2);

? – коефіцієнт, який враховує відходи піску, (? = 1,051,15);
З метою підготовки замовлення на вагони для поставок піску слід перерахувати м3 в тони.
, т (12)
де - щільність вологого піску, = 1,82,0 т/м3
2.5 Визначення потреби охолоджуючої води

Норма витрати охолоджуючої води встановлюється на 1000 локомотиво-км пpoбiгy (табл. 7).

Витрата води за добу для поїзних тепловозів визначається за формулою
л, (13)
де - норма витрати води для вантажних тепловозів на вимірювач 1000 локомотиво-км, л;

Для маневрових тепловозів встановлюється норма 10 л/добу.

Тоді добова витрата води маневровими тепловозами буде складати
л. (14)

Таблиця 7

Норми витрати води для охолодження дизелів


Серія локомотива


Витрати води на 1000 локомотиво-км, л

TЭ3

50

2ТЭ10Л, В, М

80

3ТЭ10М

120

2TЭ116, 2TЭ121

60


Сумарна добова витрата води визначається за формулою
, л (15)
Так як , то отриманий результат і є добовою витратою води в кг.
Вартість добових витрат матеріалів на експлуатацію локомотивів визначають за формулою
. (16)
де Д – добова витрата відповідного виду матеріалу;

w – вартість одиниці витраченого матеріалу;

Розрахунок оформляють у вигляді табл. 8

Таблиця 8

Вартість добових витрат матеріалів в депо на експлуатацію локомотивів

Назва матеріалів

Добові

витрати

матеріалів на експлуатацію локомотивів

Одиниці виміру

Вартість одиниці

витраченого матеріалу, грн

Вартість добових витрат

матеріалу, грн

Паливо




т

4453




Мастило дизельне




т

4823




Вода для охолодження дизеля




т

201




Пісок




т

101




Разом (витрати на всі матеріали за добу)








3 ЗАДАЧА № 2. ВАГОНИ ТА ВАГОННЕ ГОСПОДАРСТВО



В цьому розділі студент повинен розв’язати задачу.

Вихідні дані вибираються із табл. 9.
Розрахунок програми ремонту вагонів та визначення потреби робочої сили в вагонному депо
3.1 розрахунок кількості вагонів, що проходять поточний ремонт за добу, місячної та річної програми ремонту вагонів.

Згідно заданого розміру і середньої ваги складів визначається кількість вагонів, що проходять поточний ремонт за добу.

Кількість вагонів, що проходять поточний ремонт на сортувальних станціях, може бути визначена, виходячи iз наступних нормативів:

– від транзиту з переробкою – 0,6%;

– без переробки – 0,2%;

– при вантажних операціях – 1,2%.

Кількість вагонів, що проходять через дільницю (через ст. А) протягом доби:

чотириосьових

; (17)

Таблиця 9

Вихідні дані

Назва даних

Варіант (остання цифра шифру)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Розмір руху в парах

поїздів за добу

36

48

36

48

46

52

40

48

36

40

Склад поїзда по масі, %

8 – осьових вагонів

6 – осьових вагонів

4 – осьових вагонів


12

3

85


10

5

85


13

7

80


11

9

80


16

4

80


17

13

70


19

6

75


5

15

80


10

10

80


15

5

80

Маса вагона брутто, т

8 – осьових вагонів

6 – осьових вагонів

4 – осьових вагонів


164

123

86


168

124

87


166

125

88


164

126

86


166

123

87


168

124

88


164

125

86


166

126

87


168

124

88


164

126

86

Річна програма деповського ремонту вантажних вагонів

4 – осьові крити вагони

4 – осьові напіввагони

6 – осьові напіввагони

8 – осьові напіввагони



4000

1000



4500


6000



4000
2600



4600

1200



6000




3600

2000



7000



6000



3000

2400

Середня кількість 4- осьових вагонів у складі вантажного поїзда

45

47

49

51

53

55

57

59

61

63


шестиосьових

; (18)
восьмиосьових

; (19)
де , , відповідно доля чотири -, шести -, восьмиосьових вагонів в складі згідно маси (табл. 9);

Q маса складу поїзда (приймається згідно шифру з табл. 2);

g6, g8, g4 маса брутто відповідно чотири -, шести - i восьмиосьових вагонів (табл. 9);

n - розміри руху в парах поїздів за добу (табл.9)

Відповідно до кількості чотири -, шести - i восьмиосьових вагонів, що проходять по дільниці за добу, а також за даними приведеними раніше, можливе визначення кількості вагонів різних типів, що проходять поточний ремонт протягом доби.

Ділення вагонопотоку на групи вагонів, що проходять ст. А в поїздах, які слідують транзитом без переробки, транзитом з переробкою, а також ті, що знаходяться під вантажними операціями, виконуються студентом самостійно.

Для розрахунків можна прийняти, що кількість вагонів, які проходять в транзитних поїздах без переробки, складає 15ч20% (z); в поїздах, які проходять транзитом з переробкою - 70ч80% (w); ті, що знаходяться під вантажними операціями 10ч15% (v) від загального вагонопотоку.

Наприклад, z - 15%, w - 80%, v - 5%.

(сума z + w + v = 100%) тоді

чотириосьових вагонів

, (20)
шестиосьових
, (21)
восьмиосьових
. (22)
Знаючи кількість вагонів, що проходять поточний ремонт за добу, легко визначити місячну та річну програму ремонту. Результати розрахунків доцільно звести в табл. 10.
Таблиця 10

Програма ремонту вагонів

Вид ремонту

Програма

місячна

річна

Поточний ремонт

восьмиосьових вагонів

шестиосьових вагонів

чотириосьових вагонів

Деповський ремонт

(табл. 9)

восьмиосьових вагонів

шестиосьових вагонів

чотириосьових вагонів













































3.2 Визначення необхідної кількості ремонтних місць для поточного ремонту вагонів

Вагонне депо - це основні лінійні підприємства вагонного господарства. Вони призначені для поточного та деповського ремонтів вагонів i обслуговування вагонів в експлуатації.

Необхідна кількість ремонтних місць для виконання поточного ремонту вагонів в депо
, (23)
де NТО - загальна річна програма поточного ремонту вагонів;

tТО - норма простою вагона в поточному ремонті;

24 - кількість годин в добі;

365 - кількість днів в році;

- коефіцієнт, який враховує невчасність подачі вагонів в ремонт приймати = 1,2.

Нормативи простою вантажних вагонів в різних видах ремонту приведені в табл. 11

Таблиця 11


Нормативи простою вагонів в ремонті

Вид ремонту

Простій вантажних вагонів в ремонті, год.

4 – осьові

6 – осьові

8 - осьові

Деповський

(з повним пофарбуванням)

Поточний


10

3


12

4


14

5


3.3 Визначення необхідної кількості поточних лiнiй для деповського ремонту вагонів

При поточному методі деповського ремонту, який є прогресивною формою організації ремонту, вагони пересуваються в процесі ремонту через визначені проміжки часу з однієї позиції на іншу. Робочі, що знаходяться на робочих місцях виконують на кожному вагоні ремонтні операції, які закріплені за даною позицією.

Потрібна кількість поточних ліній для деповського ремонту вагонів визначається за формулою:
, (24)
де r - ритм потоку, год; ;

tв - норма простою вагона в ремонті, год;

с - кількість позицій поточної лінії, на яких виконуються технологічні процеси, що складають ремонтний цикл. Приймати ;

Fр - дійсний річний фонд часу поточної лінії, год
, (25)
де - номінальний річний фонд роботи поточної лінії, год;

- коефіцієнт, який враховує втрати часу при пересуванні вагонів по позиціях (= 0,85...0,95);

, год (при роботі в одну зміну);

, год (при роботі в дві зміни).

Тут 260,4 - середня розрахункова кількість робочих днів в році при восьмигодинній робочій зміні.
3.4 Визначення потреби в робочій силі для депо та пунктів технічного

обслуговування (ПТО)

Чисельність основних робочих депо для виконання поточного та деповського ремонту, для кожного із типів вагонів, визначається iз трудомісткості ремонту вагонів.
, (26)
де RСП - списочна кількість виробничих робітників;

Nв - річна програма відповідного виду ремонту вагонів (табл. 10);

НН - трудомісткість відповідно видам ремонту, типам та осності вагонів, нормо-год (табл. 12);

- річний фонд часу роботи одного списочного робочого, год (год);

КН - коефіцієнт, який враховує перевиконання встановлених норм

(КН = 1,08ч1,12).

Таблиця 12

Трудомісткість ремонту вагонів

Тип та осність вагонів


деповський

поточний

трудомісткість ремонту,

нормо-год.

Чотириосьовi криті

Чотириосьовi напiввагони

Шестиосьовi напіввагони

Восьмиосьовi напіввагони

Чотириосьові платформи

60

66

78

92

62

11

12

14

17

9


Розрахунок робочої сили для ПТО виконується iз умов, що роботи з огляду та поточному ремонту вагонів виконуються цілодобово, в чотири зміни при 12-годинному безперервному чергуванні змін, але при умові, щоб не перевершити місячну норму годин (173,4 год.).

Необхідна кількість робітників в одній бригаді
, (27)
де - середня кількість вагонів в складі (в чотириосьовому варіанті);

Нтех - трудомісткість, люд.-хв, на огляд i поточний ремонт одного вагона (приймати 4-5 люд.-хв, на один чотириосьовий вагон);

tогл - простій складу під оглядом на ремонт, складає 25ч30 хв.;

= 0,85...0,9 - коефіцієнт, який враховує несвоєчасне прибуття поїздів та непродуктивні переходи бригад.

Таких бригад повинно бути дві в кожну зміну - для парних та непарних поїздів. Таким чином, загальна явочна кількість робітників на пункті технічного обслуговування складає
, (28)

а за списком
(29)

ЛІТЕРАТУРА
1. Железные дороги . Общий курс /Под ред.М.М.Уздина.-М.: Транспорт, 1991.-295 с.

2. Железные дороги. Общий курс /Под ред. М.М.Филиппова. - М.: Транспорт, 1973 (1981).-343 с.

3. Корнійчук М.П., Липовець Н.В., Шамрай Д.О. Технологія галузі і технічні засоби залізничного транспорту. Частина 1 (розділи 1-6): Підручник. — К: «Дельта», 2006. — 500 с.

4. Корнійчук М.П., Липовець Н.В., Шамрай Д.О. Технологія галузі і технічні засоби залізничного транспорту. Частина 2 (розділи 7-14): Підручник. — К: «Дельта», 2007. — 424 с.

5. Экономика, организация и планирование локомотивного хозяйства / Под ред. С. С. Маслаковой. М.: Транспорт, I983. 359 с.



Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации