Курсова робота - Інформатика як математична дисципліна і як система інформаціного забезпечення суспільства - файл n1.docx

Курсова робота - Інформатика як математична дисципліна і як система інформаціного забезпечення суспільства
скачать (68.8 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx69kb.03.11.2012 06:35скачать

n1.docx

Зміст


Вступ 2

Розділ І. Інформатика як математична дисципліна. 5

1. Місце інформатики в системі наук. 5

2. Місце інформатики в системі наукових знань України та інших країн світу. Еволюція уявлень про інформатику. 6

3. Сучасні уявлення про предмет інформатики. 7

4. Об'єкт і предмет вивчення в сучасній інформатиці. 9

5. Інформатика – математична дисципліна сьогодення. 10

Розділ ІІ. Інформатика як система інформаційного забезпечення суспільства. 15

1. Характеристика інформаційного забезпечення. 15

2. Система інформаційного забезпечення суспільства, та місце інформатики в ній. 18

Висновки 27

Література 28


Вступ


Інформаційне суспільство – одне з визначень суспільства, яке йде на зміну існуючому. В суспільстві такого роду інформація починає відігравати роль одного з ключових економічних ресурсів, під впливом якого змінюються форми економічної діяльності, види й типи підприємств та організацій, соціальні стосунки; він стає таким же важливим національним ресурсом, як надра, вода, ліси тощо. Саме інформація стає стратегічним ресурсу майбутнього, тому її збереження, розвиток та ефективне використання є завданням величезної ваги для нашого суспільства. Зростання з кожним днем залежності від наявності різного роду інформації, рівня розвитку та ефективності використання засобів її обробки та передачі спричинили виникнення такого поняття як інформаційне забезпечення. Зрозуміло, що у центрі цього поняття стоїть інформатика, яка і є системою інформаційного забезпечення суспільства. Реалією сьогодення є те, що потужність і сила сучасних суспільств визначається переважно об’ємом і інтенсивністю використання інформаційних ресурсів, як складової частини інформаційного забезпечення, а доступ до них являється важливим фактором соціального та економічного розвитку. Тому поступово основною цінністю для суспільства і, в тому числі, для людини стає саме інформаційне забезпечення суспільства. Останнім часом вона стало надзвичайно цінним для держави і тому її обов’язком є забезпечення широких можливостей для того щоб потенціал інформаційних ресурсів працював на досягнення сталого економічного розвитку, зміцнення демократії, збереження власної соціально-культурної ідентичності.

Актуальність даної роботи заключається в тому, що інформатика, і, відповідно, інформаційне забезпечення відіграє велику роль фактично в усіх сферах життєдіяльності нашої держави і суспільства. Адже будь-які організації та установи створюють і використовують інформаційне забезпечення. Саме на основі вчасно наданої, достовірної і повної інформації приймаються більшість управлінських рішень. Необхідно також зазначити, що існування та розвиток науки, функціонування системи освіти неможливе без інформаційного забезпечення. Так як певний рівень освіченості просто необхідний кожній людині, то система нашої освіти дає нам можливість стати споживачем інформаційного забезпечення. Тому, сьогодні перед нашою державою стоїть надзвичайно важливе завдання – удосконалення системи та процесу використання наявних і виробництва нових інформаційних ресурсів, розробка ефективних методик управління інформаційним забезпеченням і забезпечення інформаційної безпеки країни. З відси очевидно випливає і вкрай необхідний розвиток інформатики, як системи інформаційного забезпечення суспільства.

З розвитком інформаційного суспільства в Україні все більше професіоналів звертають увагу на вдосконалення формування і використання інформаційного забезпечення. З’являються все більше наукових праць у цій сфері. Щодо державного рівня, то тут розробляються проекти законів щодо вдосконалення державної системи інформаційного забезпечення та його більш ефективного використання. Проте, нажаль, багато питань ще залишаються невирішеними і якщо розробка теоретичного рівня є більш-менш задовільною, то практична реалізація задекларованих програм залишає бажати кращого.

Мета роботи – узагальнити поняття інформатики, дослідити її місце в системі наук, а також проаналізувати сучасний стан та розвиток національного інформаційного забезпечення України.

Об’єктом даної роботи виступає інформатика, як суспільне явище.

Предметом – система інформаційного забезпечення суспільства.

Завдання – розкрити зміст поняття інформатики та дослідити її місце в системі наук; виявити сутність і особливості поняття інформаційного забезпечення суспільства; виявити актуальні проблеми і запропонувати шляхи їх вирішення; показати значимість інформаційного забезпечення для економіки України; виявити роль інформатики в системі інформаційного забезпечення суспільства.

Методи дослідження – для розкриття теми використовувались історичний та системний підходи, системний, порівняльний та структурно-функціональний аналіз, що дало змогу проаналізувати загальні та особливі тенденції розвитку досліджуваних явищ та процесів.

Робота складається з двох розділів, вступу, висновків, переліку посилань.

В першому розділі розкривається поняття інформатики, її місце в системі наук та безпосередній зв'язок інформатики й математики.

В другому розділі розкриваються зміст системи інформаційного забезпечення суспільства та місце в ній інформатики.

Розділ І. Інформатика як математична дисципліна.

1. Місце інформатики в системі наук.


Світова практика показує, що інформатика як засіб накопичення, збереження і передачі інформації стає головною складовою всієї системи наукового пізнання і буде визначати глобальне формування майбутнього інформаційного суспільства. Тому підвищений інтерес до місця інформатики в системі наук і філософській думці цілком зрозумілий, тому що без інформаційного забезпечення неможливий розвиток сучасної цивілізації взагалі, та освіти і науки безпосередньо.

На жаль, на даний час, в підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації, якими займається освіта, не тільки у нашій країні, а навіть у розвинутих країнах світу, домінує інструментально-технологічний підхід до вивчення проблем інформатики, і тому фундаментальні аспекти даного суспільного явища розглядаються як другорядні. Незважаючи на все, ці аспекти та філософські підстави інформатики є найбільш необхідними для забезпечення фундаментальної підготовки якісних наукових кадрів та фахівців різного по якості профілю, формування нового інформаційного суспільства, що буде характерним та адекватним викликам 21-го століття. Головна причина даної проблеми полягає в тому, що позиціонування інформатики в системі сучасної філософії і науки ще досить слабо досліджено в системному плані, незважаючи на очевидну актуальність даних досліджень.

Японія, США, країни Західної Європи значно активізують інтерес до освітніх, науково-методологічних та філософських аспектів інформатики [14]. По-перше, ця область наукових досліджень є складовою триєдиної системи «наукова теорія – науковий експеримент – інформаційні технології», призначені забезпечити якісне проведення експерименту. По-друге, інформатика, як стратегічно важливий напрям науки, кваліфікується як глобально важливий напрям сучасної науки для розвитку високих технологій, енергозберігаючої економіки, забезпечення національної безпеки і головне професійної освіти і підготовки кадрів, які будуть творити майбутнє країни. Головним чином акценти робляться на розробку методів інформаційного моделювання та якісного експерименту, а на філософські, соціально-культурологічні аспекти звертається набагато менше, ніж потрібно, уваги, що не є допустимим, виходячи з реалій 21 століття.

В українській науковій думці проблему інформатики розглядають більш комплексно і змістовно [15]. Але навіть в Україні ще немає чіткого позиціювання інформатики в системі наук. Належним чином не використовуються конкретно науково обґрунтовані підходи до підготовки наукових кадрів та вивчення проблем інформатики в системі освіти в цілому. Це дається взнаки особливо зараз, коли Міністерством освіти і науки була затверджена нова програма кандидатського іспиту з курсу «Історія і філософія науки». Гіркий досвід використання цієї програми, змісту її розділів, що вивчають історію інформатики, а також філософські проблеми інформатики, показав низьку якість даної програми тому, що вона далека від сучасних реалій та основних тенденцій розвитку інформатики. Але все ж, в той же час, в Інституті проблем інформатики є певні позитивні наукові результати, які слід використовувати для якісного вирішення цього завдання [9].

2. Місце інформатики в системі наукових знань України та інших країн світу. Еволюція уявлень про інформатику.


В системі наукового знання кілька разів змінювалися, причому досить радикально, уявлення про зміст предмета інформатики як наукової дисципліни, а також про місце інформатики в процесі її розвитку. Еволюція цих уявлень досить докладно розглядається в роботах [10,15].

Слід відзначити, що багато провідних українських вчених, розуміючи і віддаючи належне актуальності інструментально-технологічних аспектів розвитку інформатики, добре розуміли, що проблематика інформатики не повинна обмежуватися лише цими аспектами, а є насправді значно ширшою. Так, наприклад, академік А.П. Єршов у своїй роботі «Інформатика: предмет і поняття» [5] спеціально відзначив, що: «Термін «Інформатика» вже втретє вводиться в новому, куди більш широкому значенні – як назва фундаментальної природничої науки, що вивчає процеси передачі та обробки інформації. При такому тлумаченні інформатика виявляється більш безпосередньо пов'язаної з філософськими і загальнонауковими категоріями, прояснюється і її місце в колі «традиційних» академічних дисциплін».

Відстоюючи свою точку зору на місце інформатики в системі наукового знання, А. П. Єршов писав: «Усвідомлюючи деяку відносність поділу наук на природничі та суспільні, ми все ж відносимо інформатику до природничих дисциплін у відповідності з принципом вторинності свідомості і його атрибутів і поданням про єдність законів обробки інформації в штучних, біологічних і суспільних системах. Ставлення інформатики до фундаментальних наук відображає загальнонауковий характер поняття інформації і процесів її обробки».

На даному етапі ця точка зору на місце інформатики в системі науки знаходить в Росії, Україні та інших країнах світу все більшу кількість прихильників.

Визначення предмету інформатики, запропоноване в Росії більше 25 років тому, характеризує інформатику як провідну фундаментальну природну науку, що має беззаперечно першорядне значення для розвитку всього комплексу наукових досліджень, що вивчають властивості інформації та інформаційних процесів у природі і суспільстві, а також способи і методи реалізації цих процесів.

3. Сучасні уявлення про предмет інформатики.


На сучасному етапі у світовій науковій та освітній спільнотах існують три основоположні точки зору на предмет і область досліджень інформатики. Перша точка зору кваліфікує інформатику нажаль ще як комплексну технічну дисципліну, що вивчає методи і засоби автоматизованої обробки і передачі інформації за допомогою сучасних засобів інформатизації. Нажаль саме ця точка зору була головною аж до 1995 року і визначала ставлення до інформатики, як в українській науці, так і в системі освіти.

Більш за все, з цих же уявлень, імовірно, виходили коли формували переліку наукових спеціальностей ВАК, за якими сьогодні готуються і захищаються кандидатські та докторські дисертації в галузі інформатики. Ось уже понад 20 років як у цьому переліку існує лише всього одна наукова спеціальність «Теоретичні основи інформатики», яка, звичайно ж, не в змозі охопити все розмаїття її сучасних наукових проблем і аспектів.

На відміну від вітчизняної науки, в США, Канаді та інших високо розвинутих англомовних країнах терміну «Інформатика» на даному етапі відповідає, як мінімум, чотири англомовних терміни і чотири сформованих області знання: Computer science, Computer Science and Information Science, Information science і Computational Science. Що саме цікаво, в області «Computer science» сама назва якої підкреслює комп'ютерну орієнтацію даної галузі наукових досліджень і прикладних розробок, основна увага приділяється інструментально-технічним аспектам, а не вивченню власне інформаційних процесів, якими займається інша наука, що отримала в цих країнах назву «Information science» [14].

Широко розповсюджена точка зору, в рамках якої інформатика розглядається як комплексна галузь природничої діяльності і, одночасно, як фундаментальна природнича наука. Дана точка зору стала значно більше розповсюджуватися, починаючи з 1990 року, з часу опублікування результатів досліджень розвитку визначень інформатики та її предметної області, проведені в Інституті проблем інформатики [11,15]. В цих наукових працях була проаналізована еволюція уявлень про предмет інформатики і показано її зростаюче місце в системі наук, міждисциплінарне значення і взаємозв'язок з іншими науковими дисциплінами.

З цього можна зробити висновок, предметна область інформатики так, як її сьогодні розуміє значна кількість українських та російських вчених, набагато ширша, ніж предметна галузь тієї дисципліни, яку в розвинутих країнах світу позначають терміном «Computer science». Іншими словами, термін «Інформатика» у нас позначає сьогодні предметну область, яка включає одночасно проблематику і «Computer science», і «Information science», але не тільки ці науки.

Інша точка зору, яка особливо в останні роки набуває все більше і більше прихильників, як у Російській Федерації, так і за кордоном, пов'язана з роботами російських вчених Ю. І. Шемакіна, А. П. Єршова, А.Д. Урсула, Ю. А. Шрейдера. Ще більше 20-ти років тому вони розглядали інформатику як нову фундаментальну науку, яка буде мати, без перебільшення, першорядне значення не тільки для всього природознавства, але також і для гуманітарних наук. Даний прогноз російські вчені заснували на визнанні фундаментальності поняття інформації, яка і є найважливішим об'єктом вивчення інформатики як одної із основних фундаментальних наук, а також на висунутій гіпотезі, що інформаційні закономірності повинні мати спільну основу для свого прояву в усіх сферах суспільного буття, у живій і в неживій природі, а особливо – в штучно створених людиною технічних системах.

4. Об'єкт і предмет вивчення в сучасній інформатиці.


Домінантним об'єктом вивчення інформатики на сучасному етапі є інформаційні процеси та процеси інформаційної взаємодії, які відбуваються в живій і неживій природі та суспільстві, а також методи та засоби реалізації цих процесів у соціальних, технічних, біологічних і фізичних системах. Жодна інша наукова дисципліна не вивчає ці процеси спеціально, хоча слід сказати, що окремі аспекти прояву інформаційних процесів у тих чи інших інформаційних середовищах цілком може досліджувати. Новітні наукові публікації це досить переконливо підтверджують. Виходячи з цього сучасну інформатику слід кваліфікувати як цілком самостійну наукову дисципліну.

Предметом вивчення для інформатики є основні властивості і закономірності інформаційних процесів, а також процесів інформаційної взаємодії в природі і суспільстві, особливості їх прояву в різних інформаційних середовищах (соціальному, технічному, біологічному і фізичному), методи та засоби їх реалізації, а також широке використання цих засобів і методів в різних сферах суспільного життя.

Отже, на етапі переходу до глобального інформаційного суспільства, заснованого на знаннях, інформатика є комплексною науковою дисципліною, що має виключно важливе практичне значення для подальшого глобального розвитку цивілізації. Більше того, вона покликана стати головною і провідною науковою базою формування цього суспільства.

5. Інформатика – математична дисципліна сьогодення.


Історія говорить, що слово інформатика ("Informatique") уперше було введено в наукову термінологію французькими вченими на початку 1970-х років [22]. В англомовних країнах паралельно використовується термін "Сomputer Science" – комп'ютерна наука.

Використання новітніх технологій збирання та обробки інформації, різних інформаційно-пошукових, моделюючих, аналітичних і управлінських систем в повсякденному житті сучасного суспільства обумовили виникнення цікавого феномена, характерного для новітньої історії людства. Все більш прогресуюче вдосконалення засобів обчислювальної техніки, систем телекомунікацій та інформаційних технологій повною мірою виявляє свою виробничу, технологічну й соціальну корисність, істотно поліпшуючи умови нашої праці і побуту, вони кардинально змінюють саму природу людських і виробничих відносин сучасної цивілізації.

Виходячи з реалій 20-го століття становлення і розвиток нової наукової дисципліни, яка здатна формулювати і вивчати основні закономірності процесу інформатизації сучасного світу, є об'єктивною і настійною необхідністю [1]. Інформатика як наука виникла в рамках сучасних теорій управління складними процесами і була покликана додати теоріям суто практичної спрямованості, яка зорієнтована на створення наукових основ функціонування складних інформаційних систем, що ґрунтуються на широкому використанні новітніх технологій інформаційного обміну.

Інформатика, будучи комплексною науковою дисципліною, активно вивчає всі аспекти проектування, розробки і використання систем обробки даних. При цьому слід зауважити, що вона виявляє загальні закономірності впливу цих систем в різних сферах соціально-економічного життя людини і суспільства.

Виходячи з вище сказаного, можна сміливо сказати, що інформатика сьогодні – це не тільки теорія інформаційного обміну, не тільки технологія обробки інформації та інформаційних потоків, це ціла соціально-технологічна інфраструктура, яка органічно переплітається з соціальною сферою і без якої сучасне життя соціуму неможливе. Основним компонентом інформатики як комплексної наукової дисципліни є вивчення природи і методів впливу новітніх інформаційних технологій на соціальну сферу сучасного суспільства сьогодні. Все більш зростаюче розширення застосування засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій кардинально змінює загальне соціальне середовище сучасного суспільства, значно розширює при цьому горизонти наукових та практичних пізнань, стимулює процеси вдосконалення новітніх інформаційних технологій. Це обумовлює стрімкий розвиток всієї інформаційної інфраструктури сучасного суспільства, що є потужним прискорювачем розвитку новітніх засобів інформаційного обміну.

Інформатика є безвід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Сьогодні вона змінює не тільки матеріальні основи багатьох соціально-економічних і науково-технічних процесів, але й наші уявлення про навколишній світ, про форми і методи його пізнання. Інформатику рівною мірою можна віднести і до прикладних, і до фундаментальних наук [22]. Така неоднозначна класифікація випливає з самої природи виникнення і розвитку інформатики як прикладної дисципліни.

Отже, з одного боку, інформатику слід розглядати як фундаментальну, природну науку, що вивчає структуру і загальні властивості різноманітної інформації, а також питання, пов'язані з процесами збирання, зберігання, передачі, перетворення і використання інформації. Так як інформатики формулює єдині, загальні закони обробки інформації для багатьох сфер діяльності людини, то вона безумовно є природною фундаментальною наукою. Як ми бачимо, ці закони мають загальнонауковий характер і однакові прояви в найрізноманітніших галузях наукових знань.

З іншого боку, інформатика має яскраво виражені прикладні аспекти інформаційних технологій і систем, орієнтованих на задоволення прикладних інформаційних потреб людства. У цьому сенсі інформатика формулює цілком конкретні технології використання цих систем для розв'язання прикладних завдань автоматизації рутинних обчислювальних і логічних процедур, методи і правила проектування і створення систем обробки різноманітної інформації.

Так як поняття інформатики є надзвичайно багатогранним і багатоваріантним, будь-яке спрощене визначення буде містити лише найбільш загальні риси, що відображатимуть суть поняття без урахування його предметної області. З погляду предметної області сучасну інформатику слід розуміти як науку, що вивчає комп'ютери, принципи їх побудови, роботу і практичне застосування. До цього ж, інформатика вивчає питання теоретичних і практичних аспектів проектування складних і сучасних обчислювальних систем, логіки, математики, електроніки. Ширина діапазон предметної області інформатики – від технології розробки програмного забезпечення, програмування і архітектури комп'ютерної техніки до штучного інтелекту і робототехніки.

На сучасному етапі під терміном «інформатика» вбачають сукупність фундаментальних і прикладних дисциплін, що мають відношення до вивчення властивостей інформації, а також способів накопичення, обробки, подання і передачі інформації за допомогою певних технічних засобів.

Отже, основу, фундамент інформатики як прикладного наукового напряму складає інформаційна технологія – сукупність конкретних технічних і програмних засобів, за допомогою яких виконуються найрізноманітніші операції з обробки даних [12]. Досить часто інформаційні технології називають комп'ютерними технологіями, а також прикладною інформатикою. Вирішальне значення для прикладної інформатики мають безпосередньо засоби обчислювальної і телекомунікаційної техніки.

Узагальнююче визначення інформатики можна сформулювати так: інформатика – це наука, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також закономірності її створення, передачі та використання в різних сферах діяльності людини і суспільства.

Прикладна мета інформатики – розробка все більш ефективних методів використання інформаційних потоків, а також визначення оптимальних шляхів практичного використання різноманітної інформації.

Основоположна функція інформатики – обґрунтування засобів і методів технологічного забезпечення інформаційних процесів, якісна зміна природи їх перебігу на основі застосування сучасних засобів обчислювальної і телекомунікаційної техніки, математичного та комп’ютерного моделювання й програмного управління [13].

Кожний з наукових напрямків має завдання виробляти і систематизувати достовірні знання про дійсність для того, щоб в подальшому їх описувати і пояснювати, формулювати основні закономірності, що є предметом його вивчення. Можна говорити, що об'єктом вивчення інформатики є різноманітна інформація в усіх її видах з усіх абсолютно сфер життєдіяльності сучасного суспільства.

Добре відомо, що інформація зароджується та існує в межах якої-небудь конкретної сфери людської діяльності, та набуває там вузькоспеціального характеру. Тому в процесі вивчення такого роду інформації виробляються певні методи її подання і якісної обробки. Саме це обумовлює поділ інформатики на окремі прикладні наукові напрями. Ці напрями існують залежно від їх вигляду і суспільного призначення інформації, що розглядається в них.

Для загальнотеоретичного погляду інформатики не має суттєвого значення конкретний зміст інформації. Об'єктом вивчення інформатики в даному випадку є просто інформація, а предметом – інформаційні процеси, тобто процеси збирання, зберігання, обробки і поширення будь-якої інформації, а також способи управління даними процесами і загальні закономірності впливу інформаційних процесів на характер соціальних комунікацій в сучасному інформаційному суспільстві.

Розділ ІІ. Інформатика як система інформаційного забезпечення суспільства.

1. Характеристика інформаційного забезпечення.


Інформація, за визначенням Н. Вінера, ? це позначення змісту, отриманого із зовнішнього світу у процесі пристосування до нього нас і наших почуттів. Процес одержання і використання інформації є процесом нашого пристосування до випадків зовнішнього середовища і нашої життєдіяльності в цьому середовищі.

Загальновживане поняття «інформація» (від лат. informatio – уявлення, поняття про будь-що) відомості, які передаються людьми в усній, письмовій формах або іншими засобами (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів та ін.) [8].

Більшість сучасних науковців світу користуються поняттями «інформація» та «інформаційне забезпечення», та вони розуміють під цими значеннями різні речі і поняття.

Сучасні наукові дослідження показують різномаїття підходів до визначення поняття інформаційного забезпечення, наприклад:

? Л. Терещенко і Матвієнко-Зубенко дають визначення інформаційному забезпеченню як важливому елементу автоматизованих інформаційних систем обліку, призначених для відображення інформації, що характеризує стан відповідного об’єкта і є серйозною основою для прийняття управлінських рішень;

? Р. Калюжний і В. Цимбалюк під інформаційним забезпеченням системи управління розуміють поєднання усієї інформації, а також діяльність кваліфікованих фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, знань в організації управління конкретною системою [8];

? Л. Балабанова і Т. Алачова визначають інформаційне забезпечення як сукупність дій з надання необхідної для управлінської діяльності інформації в зазначене місце на основі конкретних процедур із заданою періодичністю [2, с. 9];

Розробники в галузі проектування й експлуатації сучасних багатопроцесорних і багатомашинних систем під поняттям інформаційного забезпечення розуміють «сукупність єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації, уніфікованої системи документації, що певним чином організовані та описані за допомогою технічних засобів, які застосовуються для обслуговування користувачів різної відомчої підлеглості» [6].

Як ми бачимо, така різноманітність точок зору свідчить про різноманітні уявлення щодо визначення даного поняття. Тому край необхідно дати чітке визначення, а саме описати уявлення, які й будуть об’єктивною основою визначеності цих понять.

Термін «забезпечення» означає зберігання, виконання чогось, гарантує здійснення того чи іншого процесу, а також означає дію. Отож, коли йдеться про певне часткове інформаційне забезпечення управління, вказуючи на його конкретний аспект (наприклад інформаційний), то мають на увазі передусім комплекс засобів, умов і дій, що гарантують оптимальне проходження управлінських процесів [8].

На мою думку, інформаційне забезпечення повинно включати систему різних методів, заходів і засобів, пов’язаних між собою, які реалізують основу для прийняття управлінських рішень. Необхідно стисло дати визначення принципів побудови інформаційного забезпечення, а також слід врахувати комплексний підхід і наявні зв’язки між окремими складовими інформаційного забезпечення.

Надалі під інформаційним забезпеченням будемо розуміти сукупність понять, даних, які отримуються від внутрішніх і зовнішніх джерел надходження, що систематизовані, збережені та поширені в межах компетенції зацікавленим особам у найбільш зручному для них вигляді.

Виходячи з вище сказаного, інформаційне забезпечення є основою послідовного ланцюга етапів підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення, то доцільно буде виявити складові в системі інформаційного забезпечення:

Дамо визначення цим складовим:

Щоб краще зрозуміти поняття інформаційного ресурсу, слід дати йому класифікацію.

Для класифікації інформаційних ресурсів можуть бути використані наступні їх найбільш важливі параметри [17]:

Отже, інформаційне забезпечення і всі його частини охоплюють надходження, потік та перетворення інформації, включаючи класифікаційні переліки всіх даних, методи їх кодування, передавання та зберігання. Конструювання інформаційного забезпечення націлена на використання технічних засобів управління для постачання життєво необхідної інформації відповідним органам управління з метою організації, по-перше, безперервного процесу збирання, опрацювання, зберігання й пошуку інформації, а також передачі її на різні рівні управління; по-друге, високої надійності та імовірності інформації відповідно вимог щодо збирання та опрацювання на кожному конкретному рівні управління.

2. Система інформаційного забезпечення суспільства, та місце інформатики в ній.


Перш ніж розглянути систему інформаційного забезпечення суспільства, на мій погляд, необхідно ввести таке поняття, як інформатизація суспільства. Найбільш повним є погляд на інформатизацію як «системно-діяльний процес оволодіння інформацією – ресурсом керування й розвитку за допомогою засобів інформатики з метою створення інформаційного суспільства й на цій основі – подальшого продовження прогресу цивілізації» [23].

На думку ряду авторитетних авторів, процес інформатизації містить у собі три взаємозалежних процеси:

Багато фахівців відзначають, що, на превеликий жаль, соціальна інформатизація часто розуміється як розвиток інформаційно-комунікативних процесів у суспільстві на базі новітньої комп’ютерної й телекомунікаційної техніки. Значить інформатизацію суспільства, я вважаю, необхідно трактувати як розвиток, якісне вдосконалення, кардинальне посилення соціальних структур і процесів, за допомогою сучасних інформаційно-технологічних засобів. Інформатизація повинна бути органічно поєднана із процесами соціальної інтелектуалізації, що істотно підвищить творчий потенціал окремої особистості і її інформаційного середовища.

На сучасному етапі інформатизація освіти є головною умовою підготовки кваліфікованих фахівців, здатних вільно орієнтуватися в складному навколишньому світі. У сфері цієї діяльності відбувається значне, ефективне наповнення базових завдань сучасної освіти. Інформатизація освіти – процес, у якому соціально-економічні, правові, політичні й технологічні механізми тісно пов’язані на основі всебічно широкого застосування комп’ютерної техніки, систем колективного й особистого зв’язку.

Мета інформатизації – глобальна раціоналізація інтелектуальної діяльності, що забезпечує автономію процесу пізнання кожної людини за рахунок вільного доступу до всіх видів, форм і рівнів навчальних знань.

Суть інформатизації освіти – структурування професійних знань у заданих предметних областях і забезпечення вільного доступу тих, хто навчається, до різноманітних баз даних.

Виділяється два основні типи підходів до інформатизації суспільства [18]:

У сучасних умовах дієвим засобом інформатизації суспільства і, одночасно, складовою інформаційного забезпечення суспільства є інформаційні системи – «це складні взаємопов'язані обчислювальні й телекомунікаційні системи, об'єднані в локальні та глобальні обчислювальні мережі, покликані задовольняти безупинно зростаючі інформаційні потреби суспільства» [22].

З початку 21-го століття виробилася стійка, надійна тенденція до об'єднання традиційних функцій управління з функціями управління інформаційними ресурсами та інформаційними системами підприємств і установ. Цей процес злиття всіх функцій, зазначених вище в єдину управлінську систему зумовлений нагальною потребою в нових, більш досконалих та ефективних методах і прийомах обробки інформації в рутинній діяльності управлінського персоналу. Цей процес зумовлений технологічною революцією в галузі сучасної обчислювальної техніки, що сприяло доступності інформаційних систем, перетворивши мільйони кінцевих користувачів цих систем на інформаційних управлінців.

Виходячи з урахування змін в побудові інформаційних систем і в принципах організації інформаційних технологій на сучасному етапі кардинально змінюється характер взаємовідносин персоналу в процесі здійснення виробничої діяльності, як в межах окремого підприємства, так і в макроекономіці в цілому. Вирішальна роль інформаційних систем і технологій буде і в далекому майбутньому полягати в досягненні забезпечення високого рівня якості обслуговування користувачів даних систем за допомогою інтеграції різноманітних інформаційних ресурсів.

Отже, подальший розгляд питань інформатизації сучасного інформаційного суспільства, застосування нових передових інформаційних технологій і побудови на їх базі сучасних інформаційних систем потребує чіткого, конкретного визначення таких базових понять інформатики, якими є інформаційна технологія та інформаційна система.

На сучасному етапі технології збору і переробки інформації орієнтовані в основному на створення все більш технологічно складних і досконалих обчислювальних систем. Метою створення інформаційних систем є не тільки накопичення і зберігання інформації, ці системи покликані максимально приблизити виконавця до керівника, останній зобов'язаний приймати оптимальні ефективні управлінські рішення, – з одного боку та інформаційні сховища – з іншого, де б вони не знаходилися, у будь-який момент часу. Нові технології інформаційного обміну надають керівнику можливість застосовувати принципово нову методологію оптимізації процесу в прийнятті управлінських рішень.

Інформаційна технологія – це сукупність різних інформаційних процесів котрі використовують засоби обчислювальної техніки, яка в свою чергу забезпечує високу швидкість обробки даних, швидкий та ефективний пошук інформації, розподіл даних, можливість доступу до любого джерела інформації незалежно від місця їх розташування [22].

Поняття «система» в сучасній науково-технічній літературі використовується для того, щоб визначити сукупність взаємопов'язаних елементів, які є одним цілим, робота яких спрямована на отримання конкретно ефективного корисного результату. В інформатиці розрізняють такі види систем: система управління, автоматизована система управління, автоматична інформаційна система, автоматизована інформаційна система і т.д.

Інформаційна система – це сучасна комунікаційна система, побудована на основі застосування новітніх інформаційних технологій, котрі надійно забезпечують збір, обробку і поширення достовірної інформації про певний об'єкт і надають працівникам різного рівня необхідну інформацію для реалізації їх основних функцій та прийняття оперативних управлінських рішень [24].

Як ми бачимо, поняття «інформаційна технологія» та «інформаційна система» досить тісно пов'язані між собою. А основна їх відмінність полягає в тій предметній області, яку кожне з них визначає. Термін «інформаційні технології» має на увазі конкретну реалізацію основних функцій по збиранню, обробці, передачі та розподілу інформації незалежно від структури підприємства або організації. Виходячи з цього, інформаційна система – це сукупність різного роду інформаційних технологій, яка в основному орієнтована на безпосередні потреби конкретного споживача даних технологій.

На сучасному етапі існує достатня кількість ефективних технологій збирання інформації, яка може бути представлена у найрізноманітнішому вигляді (текстова, спеціалізовані та універсальні структуровані бази даних, відео- й аудіо інформація, графічна інформація і т.д.). Існує також численний перелік технологій зберігання та обробки зібраної інформації [21]. Незважаючи на всі названі технології, у світі відомо безліч різноманітних способів передачі та поширення інформації, дані способи базуються на сучасних засобах телекомунікацій, і здатні оперативно та ефективно передавати будь-які формати і обсяги інформації на будь-які відстані та з досить високою швидкістю. Ці структурно незалежні, розрізнені технології, хоч і мають вражаючі можливості та високі експлуатаційні показники, та нажаль здатні вирішувати на сучасному етапі лише конкретне, інколи досить солідно обмежене коло завдань.

Отже виходить, що в межах будь-якого підприємства або установи, які поставили перед собою завдання максимально використати можливості, які надаються даними новітніми технологіями в комплексі, слід говорити про побудову на їх основі спеціалізованих інформаційних систем. Кожна із зазначених підсистем, ґрунтується на чіткій ієрархії дрібніших підсистем, які в свою чергу ґрунтуються на застосуванні різних інформаційних технологій. Наприклад, для збирання первинних даних можуть бути використані досить різні технології. Текстова інформація може бути введена в комп'ютер за допомогою таких методів і прийомів:

Щодо введення графічної інформації, то воно може бути здійснене кількома способами:

Реєстр методів збирання, зберігання, обробки і розподілу інформації можна значно продовжити, але він буде повністю залежати від конкретних потреб і завдань, які стоять перед окремою установою чи підприємством. Головне в їх діяльності визначає схему побудови окремої інформаційної системи, котра працює в даній організації або підприємстві. Сьогодні найбільш поширеною є інформаційна система, побудована за вищезазначеною методологією.

Виходячи з вище сказаного, сучасні інформаційні технології слід розглядати відповідно до вирішення певних конкретних завдань, тобто як елементи, що складають деяку інформаційну систему.

Використання інформаційних систем на основі сучасних інформаційних технологій активно сприяє подальшому кардинальному підвищенню ефективності праці і забезпечує новий рівень та високу якість управління. В даних умовах слід кардинально змінювати технології організації інформаційних процесів всередині різноманітних за своєю суттю структур виробничої та господарської діяльності. Процес управління в умовах застосування інформаційних систем ґрунтується на нових підходах, на принципово нових економіко-організаційних моделях. Крім цього, ефективне застосування методів інформаційно-кібернетичного синтезу для дослідження складних соціально-економічних об'єктів дозволяє побудувати моделі, які повністю відповідають сучасним реаліям та з високо точною достовірністю прогнозувати поведінку об'єкта в певній ситуації. Застосування методів інформаційно-кібернетичного синтезу дає можливість здійснювати якісне управління всіма процесами, що відбуваються в об'єкті, та процесами його взаємодії з навколишнім.

Інформаційні системи можна умовно поділити на такі класи:

Крім цього, необхідно розрізняти автоматизовані й автоматичні інформаційні системи:

а) автоматизовані інформаційні системи – це системи, робота яких характеризується наявністю як ручних операцій (як правило, введення початкової інформації), так і автоматичних, що виконуються за допомогою засобів електронної обчислювальної техніки;

б) автоматичні інформаційні системи – це системи, в яких всі функції збирання, обробки і розподілу інформації виконуються автоматично.

Сучасне життя ставить нові вимоги до рівня інформаційного забезпечення управлінської діяльності суспільством і вимагають кардинально нових підходів у розв'язанні організаційних технологічних і технічних проблем. Тому необхідно відмітити найбільш значущі чинники, що визначають ефективність створення і використання нових інформаційних систем:

Як ми бачимо, головною тенденцією подальшого розвитку сучасної цивілізації являється перехід передових країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, в якому об’єктами і результатами праці більшої частини занятого населення стануть інформаційні ресурси і наукові знання. Тому, як на мене, дана тема є надзвичайно актуальною сьогодні. Адже саме якісне інформаційне забезпечення суспільства визначає високий рівень розвитку інформаційного суспільства.

Висновки


Отож, можна сказати, що інформатика сьогодні – це не тільки теорія інформаційного обміну, не тільки технологія обробки інформації та інформаційних потоків, це ціла соціально-технологічна інфраструктура, яка органічно переплітається з соціальною сферою і чинить на неї все більш істотний вплив. Тому вивчення структури і методів впливу інформаційних технологій на соціальну сферу сучасного суспільства на сьогодні є основним завданням інформатики як комплексної наукової дисципліни. Збільшення поля застосування засобів електронної обчислювальної техніки і телекомунікацій кардинально змінює соціальне середовище сучасного суспільства, при цьому розширюються горизонти наукових та практичних пізнань, стимулюються процеси вдосконалення інформаційних технологій. Вплив такого роду обумовлює стрибкоподібний розвиток всієї інформаційної інфраструктури нашого суспільства, що, у свою чергу, є потужним прискорювачем розвитку новітніх засобів інформаційного обміну.

У даній роботі був детально розкритий зміст поняття інформатики, досліджено її місце в системі наук, і безпосередній зв'язок із математикою. Також, у другому розділі, було виявлено сутність і особливості поняття інформаційного забезпечення суспільства і показано його значимість для економіки України. У ході дослідження, ми переконалися, що інформатика і є системою інформаційного забезпечення суспільства.

Узагальнюючи, можна сказати, що процес перетворення українського суспільства, зокрема його інформатизація, є необхідною умовою для інтеграції України в світовий простір. Це досить складний і довготривалий процес, але Україна має зовсім не багато часу, аби зайняти гідне місце в системі міжнародних інформаційних відносин.

Література


  1. Афанасьев В.Г. Социальная информация: монографія. – М.: Наука, 1994. – 326 с.

  2. Балабанова Л. В. Информационное обеспечение обоснование управленческих решений в условиях маркетинговой ориентации предприятия: моногорафия / Л. В. Балабанова, Т. И. Алачева. ? Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2003. ?143 с.

  3. Браккер М. Культурное наследие: интеграция информационных ресурсов / М.Бракккер // Мир библиографии.– 2009.– №4.– С.10-17.

  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. у допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. ? К.: Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. ? 1728с.

  5. Ершов А.П. Информатика: предмет и понятие. В кн. Кибернетика. Становление информатики. – М.: Наука, 1986. – С. 28-31.

  6. Інформаційне суспільство. Дефініції... / За ред. Р. А. Калюжного, М. Я. Швеця. ? К.: Інтеграл, 2002.

  7. Інформаційне законодавство України: науково-практичний коментар / За ред. Бондаренко С.В.– К.: Юридична думка, 2009.– 241с.

  8. Інформаційному суспільству України інформаційне законодавство (щодо питань реформування у сфері суспільних інформаційних відносин) / [Р. Калюжний, В. Павловський, М. Гуцалюк та ін.] // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. ? К. ? 2001. ? № 2.

  9. Колин К.К. Актуальные философские проблемы информатики // Теоретические проблемы информатики. Том 1. – М.: КОС●ИНФ, 2009. – 222с.

  10. Колин К.К. Эволюция информатики. // Информационные технологии, № 1, 2005.  –  С. 2-16.

  11. Колин К.К. О структуре научных исследований по комплексной проблеме «Информатика». Сб. н. тр. «Социальная информати-ка». – М.: ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1990. – С. 19-33.

  12. Колин К.К. Социальная информатика сегодня и завтра: состояние, проблемы и перспективы развития комплексного направления в области науки и образования //Alma mater (Вестник высшей школы), 2009. №8. С.14–20.

  13. Колин К.К. Становление информатики как фундаментальной науки и комплексной научной проблемы. Сб. н. тр. //Системы и средства информатики. Спец. вып. Научно-методологические проблемы информатики. / Под ред. К.К. Колина. – М.: ИПИ РАН, 2006. – С. 7-57.

  14. Колин К.К. Феномен информации и философские основы информатики. // «Alma mater» (Вестник высшей школы), № 11, 2004. - С. 33-38.

  15. Колин К.К. Фундаментальные проблемы информатики. Сб. н. тр. «Системы и средства информатики». Вып. 7. – М.: Наука, 1995. – С. 5-20.

  16. Кормич Б.А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України: монографія / Б.А.Кормич.– Одеса: Юридична література, 2007. – 471с.

  17. Мастяниця Й.І. Інформаційні ресурси України: проблеми державного регулювання: монографія / Й.І.Мастяниця.– К.: НІСД, 2006. – 141с.

  18. Ракитов А.И. Информация, наука, технология в глобальных исторических измерениях.— М.: Изд-во ИНИОН РАН, 1998.— С. 1-104.

  19. Рубанець О.М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатин постнекласичних досліджень: монографія / О.М.Рубанець.– К.: ПАРАПАН, 2006.– 420с.

  20. Соколов И.А., Босов А.В., Захаров В.Н., КозмидиадиВ.А., Коновалов М.Е., Корепанов Э.Р., СиницынИ.Н., Ушмаев О.С., Шоргин С.Я. Информатика: состояние, проблемы, перспективы. – М.: ИПИ РАН, 2009. – 46с.

  21. Урсул А.Д. Информатизация общества и переход к устойчивому развитию цивилизации / А.Д.Урсул // Вестник РОИВТ. – 1993. – № 1-3. – С. 35-45.

  22. http://pidruchniki.com.ua/11570718/ekonomika/informatika_informatsiyni_tehnologiyi_peredumovi_rozvitku_ekonomiki

  23. http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформатизація

  24. http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційні_технології

  25. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,203/id,9554/

  26. http://osvita.ua/legislation/law/3163




Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации