Богаченко В.М., Пальчик А.М. Методичні вказівки до Проектування міських та сільськогосподарських доріг НТУ, 2010 - файл n1.doc

Богаченко В.М., Пальчик А.М. Методичні вказівки до Проектування міських та сільськогосподарських доріг НТУ, 2010
скачать (581 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc581kb.03.11.2012 07:19скачать

n1.doc

  1   2
4Міністерство освіти і науки України

Національний транспортний університет


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи з дисципліни

“ Проектування міських та сільськогосподарських доріг”
для студентів спеціальності 7.092105

“ Автомобільні дороги та аеродроми”

заочної форми навчання
Київ – 2010

Міністерство освіти і науки України

Національний транспортний університет


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи з дисципліни

“ Проектування міських та сільськогосподарських доріг”
для студентів спеціальності 7.092105

“ Автомобільні дороги та аеродроми”

заочної форми навчання

Затверджено

на засіданні навчально-методичної Ради

Національного транспортного університету

Протокол № ____ від «___»__________2010 р
КИЇВ НТУ 2010

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “ Проектування міських та сільськогосподарських доріг” для студентів спеціальності 7.092105 “ Автомобільні дороги та аеродроми” заочної форми навчання
(Укладачі: В.М. Богаченко, А.М. Пальчик)

К.: НТУ, 2010, с.33

Подається теоретичний матеріал, форма бланків для виконання контрольної роботи та індивідуальні завдання для студентів по курсу “ Проектування міських та сільськогосподарських доріг”.


Упорядники: Володимир Миколайович Богаченко

Анатолій Миколайович Пальчик


  1. Опис дисципліни




    1. Мета і завдання дисципліни


Дисципліна “ Проектування міських і сільськогосподарських доріг” за ГСВОУ – 6.092100 (ОПП) - 04 віднесена до освітньо-професійної програми підготовки – «бакалавр» за напрямом підготовки 6.092105 «Будівництво” спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми».

Навчальна робота студента по вивченню дисципліни передбачає опанування теоретичного матеріалу на лекціях та шляхом самостійної роботи з нормативною та навчальною літературою, практичному засвоєнні основних проектних рішень та розрахунків на практичних заняттях та в період виконання контрольної роботи.

Дисципліна “ Проектування міських і сільськогосподарських доріг ” вивчається студентами у 7 та 8 семестрах в наступному обсязі:


Курс – ІV

семестр – VIIІ

Напрям

освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів:

національний – 2,0

ECTS – 3,0

Кількість модулів – 1

Кількість змістовних модулів - 1

Загальна кількість годин - 108


будівництво,

бакалавр

Лекції – 4 год

Практичні заняття - 2 год

Самостійна

робота - 102 год

Форма підсумкового

контролю – залік



Проектування міських і сільськогосподарських доріг - Проектування міських та сільськогосподарських доріг, технічні показники, поперечний та поздовжній профілі, інженерне облаштування доріг і вулиць, особливості проектування сільськогосподарських доріг

Мета вивчення дисципліни полягає в отриманні студентами знань про проектування міських та сільських вулиць, умін­ні аналізувати вихідні дані, розв’язувати практичні зада­чі.
2. Тематика і зміст лекційних та практичних занять
2.1.Зміст лекційних занять
1.Вступ. Основні визначення

2.Класифікація міст та населених пунктів

3.Схеми вулично-дорожньої мережі

4. Класифікація міських вулиць

5 Класифікація міських площ

6.Проїзна частина вулиць

7.Велосипедні доріжки

8. Тротуари та пішохідні доріжки

9.Трамвайні колії

10.Пропускна здатність перегону вулично-дорожньої мережі

11. Пропускна здатність нерегульованого перехрестя

12. Пропускна здатність регульованого перехрестя

13. Пропускна здатність транспортної розв’язки

14.Особливості проектування поперечного профілю міських вулиць

15.Розташування елементів поперечного профілю

16. Відведення поверхневих вод у поперечному напрямку вулиць
17.Проектування магістральних вулиць загально-міського значення

18. Проектування магістральних вулиць районного значення

19. Проектування житлових вулиць

20.Особливості проектування поздовжнього профілю міських вулиць

21.Розрахунок елементів поздовжнього профілю

22.Відведення поверхневих вод у поздовжньому напрямку вулиць

23.Класифікація пересічень вулиць і доріг в одному рівні

24. Проектування пересічень в одному рівні

25. Розрахунок геометричних параметрів пересічень в одному рівні

26. Забезпечення безпеки руху транспортних потоків на пересіченнях в одному рівні

27. Забезпечення безпеки руху пішохідних потоків на пересіченнях в одному рівні

28.Класифікація пересічень вулиць і доріг в різних рівнях

29. Проектування пересічень в різних рівнях

30.Конструкції штучних споруд розв’язок в різних рівнях

31. Забезпечення безпеки руху транспортних потоків на пересіченнях в різних рівнях

32. Забезпечення безпеки руху пішохідних потоків на пересіченнях в різних рівнях
2.2. Зміст практичних занять

Практичні заняття проводяться у VIIІ семестрі.

Навчальним планом передбачено проведення практичного заняття.

Практичне заняття присвячене вирішенню питань:

  1. Проектування поперечного профілю магістральних вулиць безперервного руху

  2. Проектування поперечного профілю магістральних вулиць регульованого руху

  3. Проектування поперечного профілю житлових вулиць

  4. Підземні комунікації

  5. Розміщення підземних комунікацій


3. Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи


Тема

Індивідуальне завдання

Кількість годин

Література

1

2

3

4

1.Міські вулиці і дороги. Їх класифікація , значення та призначення


1 Вступ. Основні визначення

2 Класифікація міст та населених пунктів

3 Схеми вулично-дорожньої мережі

4 Класифікація міських вулиць

5 Класифікація міських площ


2
4
4
4
4

[1], с.11-37;

[4], с. 139-143

[2], с. 8-11

2.Елементи міських вулиць і доріг, інженерно-транспортне облаштування


1 Проїзна частина вулиць

2 Велосипедні доріжки

3 Тротуари та пішохідні доріжки

4 Трамвайні колії

5 Пропускна здатність перегону вулично-дорожньої мережі

6 Пропускна здатність нерегульованого перехрестя

7. Пропускна здатність регульованого перехрестя

8. Пропускна здатність транспортної розв’язки

9.Класифікація автомо-більних стоянок

10.Розрахунок геомет-ричних розмірів авто-мобільних стоянок

11. Підземні комунікації, їх вид та класифікація.

12.Розміщення в попе-речному профілі вулиці

4
4

4
2

6

4

4

4
2
2

4
4


[1], с.97-102;

[2], с.11-19; 23-37

[4], с. 149-155

[10], с. 62-78

3.Поперечний та поздовжній профілі міських вулиць і доріг


1.Особливості проекту-вання поперечного про-філю міських вулиць

2.Розташування елемен-тів поперечного про-філю

3.Відведення поверх-невих вод у попе-речному напрямку вулиць

4.Особливості проекту-вання поздовжнього профілю міських вулиць

5. Розрахунок елементів поздовжнього профілю

6.Відведення поверх-невих вод у поздовж-ньому напрямку вулиць


4

2

4


2

4
4

[1], с. 37-71

[2], с.46-71

[4], с. 155-161

[10], с. 117-126

4.Пересічення вулиць і доріг

1. Класифікація пересічень вулиць і доріг в одному рівні

2. Проектування пересі-чень в одному рівні

3. Розрахунок геомет-ричних параметрів пере-січень в одному рівні

4. Забезпечення безпеки руху транспортних потоків на пересіченнях в одному рівні

5. Забезпечення безпеки руху пішохідних потоків на пересіченнях в одному рівні

6. Класифікація пересі-чень вулиць і доріг в різних рівнях

7. Проектування пересі-чень в різних рівнях

8. Розрахунок геомет-ричних параметрів пересічень в різних рівнях

9. Конструкції штучних споруд розв’язок в різних рівнях

10. Забезпечення безпе-ки руху транспортних потоків на пересіченнях в різних рівнях

11. Забезпечення безпеки руху пішохідних потоків на пересіченнях в різних рівнях


2

2
2

2


2


2

2
2


1

1


2


[1], с.71-87;102-125

[2], с.75-120

[3], с. 155-161

[9], с.55-94

[4], с. 161-173



4. Контрольні питання
4.1 Контрольні питання, які виносяться на залік у VIIІ семестрі

1

Класифікація міст та населених пунктів

2

Схеми вулично-дорожньої мережі

3

Класифікація міських вулиць

4

Класифікація міських площ

5

Проїзна частина вулиць

6

Велосипедні доріжки

7

Тротуари та пішохідні доріжки

8

Трамвайні колії

9

Пропускна здатність перегону вулично-дорожньої мережі

10

Пропускна здатність нерегульованого перехрестя

11

Пропускна здатність регульованого перехрестя

12

Пропускна здатність транспортної розв’язки

13

Класифікація автомобільних стоянок

14

Розрахунок геометричних розмірів автомобільних стоянок

15

Підземні комунікації, їх вид та класифікація

16

Особливості проектування поперечного профілю міських вулиць

17

Розташування елементів поперечного профілю

18

Відведення поверхневих вод у поперечному напрямку вулиць

19

Особливості проектування поздовжнього профілю міських вулиць

20

Розрахунок елементів поздовжнього профілю

21

Відведення поверхневих вод у поздовжньому напрямку вулиць

22

Класифікація пересічень вулиць і доріг в одному рівні

23

Проектування пересічень в одному рівні

24

Розрахунок геометричних параметрів пересічень в одному рівні

25

Забезпечення безпеки руху транспортних потоків на пересіченнях в одному рівні

26

Забезпечення безпеки руху пішохідних потоків на пересіченнях в одному рівні

27

Класифікація пересічень вулиць і доріг в різних рівнях

28

Проектування пересічень в різних рівнях

29

Розрахунок геометричних параметрів пересічень в різних рівнях

30

Конструкції штучних споруд розв’язок в різних рівнях

31

Забезпечення безпеки руху транспортних потоків на пересіченнях в різних рівнях

32

Забезпечення безпеки руху пішохідних потоків на пересіченнях в різних рівнях

33

Класифікація пішохідних переходів

34

Розрахунок параметрів пішохідних переходів

35

Розрахунок параметрів регулювання технічних засобів для пішоходів

36

Особливості проектування земляного полотна на міських вулицях

37

Особливості проектування дорожнього одягу проїзної частини міських вулиць

38

Розрахунок параметрів освітлення міських вулиць з метою підвищення безпеки руху

39

Проектування елементів озеленення міських вулиць

40

Елементи трамвайної колії

41

Розрахунок елементів трамвайної колії

42

Значення трамвайного сполучення в сучасних містах

43

Особливості проектування сільськогосподарських доріг

44

Розрахунок геометричних параметрів сільських доріг

45

Захист міської території від шумового забруднення

46

Захист водних об’єктів міста від негативного впливу транспортних потоків



5. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
5.1. Мета роботи та вимоги до оформлення
Метою контрольної роботи є набуття навиків по практичному застосуванню знань, отриманих при вивченні теоретичних питань проектування міських та сільських вулиць

На титульній сторінці вказується номер залікової книжки.

Контрольна робота виконується на аркушах формату А4 або в зошиті і мусить містити всі необхідні розрахунки та пояснення до них.
5.2. Теоретичний матеріал та приклади виконання контрольної роботи
Завданням контрольної роботи є виконання необхідних розрахунків геометричних параметрів поперечного профілю, проектування поперечного профілю міської вулиці.

Контрольна робота виконується довільно в зошиті або на аркушах формату А4, а креслення поперечного профілю – на аркуші з нанесеною міліметровою сіткою висотою 297 мм та необхідною для розміщення креслення шириною.

Контрольна робота містить вступ, викладення методики необхідних розрахунків параметрів геометричних елементів поперечного профілю, власне розрахунків та накресленого в масштабі 1:100 поперечного профілю міської вулиці з нанесеними на ньому підземними інженерними комунікаціями.

Класифікація міських вулиць і доріг, елементи вулиць та їх розташування в поперечному профілі.

Класифікацію міських вулиць, яку буде наведено нижче, розроб­лено для вищої ієрархічної системи вулично-дорожньої мережі, ха­рактерної в основному для великих міст. Щодо невеликих міст, то кількість вулиць визначеного функціонального призначення може бути знижена на кілька порядків, причому переважно за рахунок. елементів більш високого порядку. Наприклад, у містах з невелики­ми територіями відпадає потреба в спорудженні швидкісних доріг. Це пов'язано, як правило, зі зменшенням інтенсивності руху і зако­номірним зниженням вимог до окремих параметрів ВДМ.

Відповідно до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудо­ва міських і сільських поселень» вулиці й дороги міст поділяють на такі категорії (табл.. 2):

Табл. 2 Класифікація та геометричні параметри міських вулиць

Група поселень


Категорія вулиць і доріг

Розрахункова швид-кість руху, кмс/год

Ширина смуги руху, м

Кількість смуг руху

Найбільший поздовж-ній похил,

Найменші радіуси кри-вих у плані, м

Ширина тротуару, м

Понад-великі і надвеликі міста

Магістральні вулиці й дороги:

загальноміського значення з безперервним рухом

100

3,75

6 - 8

40

500

4,5

те саме, з регульованим рухом

80

3,75

4 - 6

50

400

3,0

районного значення

70

3,75

4 - 6

60

250

2,25

Великі міста

Магістральні вулиці й дороги:

загальноміського значення

80

3,75

4 - 6

60

400

3,0

районного значення

60

3,75

2 - 4

60

250

2,25

Середні і малі міста. Усі групи поселень

Магістральні вулиці й дороги

60

3,75

2 - 4

60

250

2,25

Вулиці й дороги місцевого значення:

жилі дороги

40

3,50

2 - 3

70

125

1,5

дороги в промислових і комунально-складських зонах

40

3,75

2

60

250

1,5

проїзди

30

3,0 – 3,5

1 - 2

80

30

0,75

пішохідні вулиці й доріжки

4

0,75

2 - 6

60

-

-

велосипедні доріжки

30

1,5

1 - 2

40

50

-

Розрахункові швидкість та інтенсивність руху транспорту для вулиць і доріг різних категорій, заякими визначаються нормативи їх проектування у плані, поздовжньому та поперечному профілях слід приймати за таблицею 3

Табл. 3

Категорії вулиць і доріг


Розрахункова
швидкість руху
одиничного легкового
автомобіля,
км/год


Розрахункова
інтенсивність руху, прив. од./год
на смугу


Міські вулиці та дороги

Магістральні дороги:
безперервного руху
регульованого руху


120
90


1200
800


Магістральні вулиці загальноміського значення:
безперервного руху
регульованого руху


100
90


1200
700


Магістральні вулиці районного значення


80


500


Вулиці та дороги місцевого значення:
житлові вулиці
дороги промислових і комунально-складських зон
проїзди


60
60
30


200
300
150


Селищні та сільські вулиці (дороги)


Селищні дороги


60


500


Головні вулиці


60


500


Житлові вулиці


60


100


Дороги виробничого призначення


30


-


Проїзди


30


25


Примітка 1. Розрахунковою швидкістю руху одиничного легкового автомобіля визначаються геометричні параметри плану та поздовжнього профілю, а розрахунковою інтенсивністю руху - кількість смуг руху.

Примітка 2. За розрахункову інтенсивність руху прийнято 80 % транспортний потік під час якого забезпечується зниження розрахункової швидкості руху не більше 30 %.
Примітка 3. Пропускна здатність багато смугової проїзної частини на перегонах визначається з урахуванням коефіцієнта багатосмуговості, який, залежно від кількості смуг водному напрямку, приймається: за однієї смуги - 1 ,0; двох - 1 ,9; трьох - 2,7; чотирьох - 3,5.

У поперечному профілі міські вулиці складаються з елементів, кількість яких залежить від призначення вулиці і її ролі в загально­му комплексі планувальної структури міста або його окремих райо­нів. Основні елементи поперечного профілю вулиці такі: проїзна частина, тротуари, велосипедні доріжки, роздільні смуги, трамвайне полотно і смуги для розміщення підземних комунікацій.

Існує певний порядок розміщення зазначених елементів у попе­речному профілі вулиці. Основний принцип розміщення їх зведено до створення умов, що забезпечують максимальну безпеку руху тран­спортних засобів і пішоходів. Цей принцип полягає в диференціа­ції шляхів сполучення залежно від дозволеної на них швидкості. Так, проїзди, призначені для швидкісного руху, розміщують, як пра­вило, у центральній частині вулиці, тобто з максимально можливим віддаленням їх від лінії забудови. З приближенням до забудови розміщують смуги для руху більш тихохідних видів транспорту і пішоходів.

Загальноприйнятий порядок розміщення елементів вулиці в попе­речному профілі, починаючи з середини, такий: проїзди для швид­кісного руху, бічні проїзди для місцевого руху, велосипедні доріжки, тротуари, технічні смуги для розміщення комунікацій, вимощення вздовж будівель. Кожна із зазначених смуг відокремлюється від ін­шої роздільними смугами.

Головним елементом міської вулиці є проїзна частина, ширину якої призначають залежно від перспективної інтенсивності руху за формулою (1)

(1)

де В — ширина проїзної частини, м: Np — перспективна інтенсив­ність руху розрахункових автомобілів, авт./год; Ас — пропускна здат­ність однієї смуги руху міської вулиці, авт./год; b — ширина смуги руху, м; b' — ширина спеціальної додаткової смуги, м ; п — кількість спеціальних додаткових смуг.

Ширина смуги залежить від габаритних розмірів і розрахункової швидкості руху автомобілів, що курсують по вулицях. її розраховують за тими самими залежностями, що й для автомобільних доріг загаль­ного користування.

Проїзну частину міських вулиць обмежують бортом або підзором 15 см заввишки. Через утворений бортом і проїздом лотік під час дощів або танення снігу з прилеглих територій стікають поверхневі води, які відводяться самотечією до зливоприймальних колодязів або скидаються через систему поперечних вулиць у пони­жені місця.

Ширину вулиць і доріг слід визначати з урахуванням їх категорій та залежно від розрахункової інтенсивності руху транспорту і пішоходів, типу забудови, рельєфу місцевості, вимог охорони навколишнього природного середовища, розміщення підземних інженерних мереж, зелених насаджень і в межах червоних ліній приймати, м:

магістральні дороги 50-90

магістральні вулиці:

загальноміського значення 50-80
районного значення 40-50

вулиці місцевого значення (житлові) 15-35

селищні та сільські вулиці (дороги) 15-25

Примітка. В умовах існуючої забудови ширину вулиць і доріг у межах червоних ліній при належному містобудівному обґрунтуванні допускається зменшувати з мінімально можливий звуженням елементів їх поперечного профілю.

Кількість і ширина смуг руху на основній проїзній частині вулиць і доріг з двостороннім рухом повинні прийматися за розрахунками, але не менше наведених у ДБН 360. Примітка. В обмежених умовах та при реконструкції забудованих районів допускається влаштування проїзних частин у різних рівнях з використанням естакад і тунелів, а на схилах і набережних – консольних конструкцій.

Якщо розрахункова інтенсивність руху перевищує пропускну здатність 8-6-смугової проїзної частини, а також за необхідності обслуговування прилеглої території на магістральних вулицях безперервного і регульованого руху в районах нової забудови необхідно передбачати місцеві (бічні) проїзди.

Бічні проїзди влаштовують вздовж магістральних вулиць і доріг, призначають для руху транспортних засобів, що обслугову­ють забудову. Ширину їх визначають відповідно до очікуваної інтен­сивності руху, але не менше двох смуг загальною шириною 7 м. Одна смуга бічного проїзду використовується для руху транспорт­них засобів, друга — для їхньої короткочасної зупинки.

Ширину проїзної частини місцевих (бічних) проїздів слід приймати, м:

за одностороннім рухом:

без пропуску громадського пасажирського транспорту - 6,0

з пропуском громадського пасажирського транспорту 7,0

за двостороннім рухом:

без пропуску громадського пасажирського транспорту 7,0

з пропуском громадського пасажирського транспорту 9,0-10,5

Радіус з'єднання місцевих (бічних) проїздів з проїзною частиною магістральних вулиць повинен бути не менше 12 м з улаштуванням бортового каменю заввишки не менше 15 см над покриттям проїзної частини.

Залежно від рельєфу місцевості та грунтово-гідрогеологічних умов бічні проїзди можна влаштовувати на одному рівні з проїзною частиною основного проїзду, вище або нижче. Відстань між основним і бічним проїздами обумовлюється шириною водовідвідної канави, ве­личиною закладення укосу або шириною роздільної смуги. При бортовому профілі цю ширину можна зменшити до 4 м. Виїзди з бічних проїздів на центральний проїзд улаштовують на перехрестях вулиць.

На проїзній частині магістралей безперервного та регульованого руху залежно від складу, інтенсивності та швидкості руху транспорту, а також вимог безпеки руху необхідно виділяти спеціальні смуги для руху переважно громадського пасажирського транспорту, легкових і вантажних автомобілів.

Критеріями влаштування цих смуг (відокремленого полотна) є їх протяжність не менше ніж 1000-1200 м (протяжність двох перегонів) та інтенсивність руху: для трамвая - 20 од./год, для автобуса та тролейбуса-40 од./год і більше в одному напрямку.

3 обох боків проїзних частин магістральних вулиць і доріг для кожного напрямку руху, а такожцентральної розділювальної смуги повинні передбача-тись запобіжні смуги завширшки, м:
для магістральних вулиць безперервного руху 0,75
для магістральних вулиць і доріг регульованого руху 0,5
для інших вулиць та доріг 2 висоти бордюру
В умовах реконструкції та територіальної обмеженості дозволяється передбачати запобіжну смугу тільки на магістралях безперервного руху завширшки 0,5 м.

Центральні розділювальні смуги повинні передбачатись на магістральних вулицях і дорогах з безперервним рухом завширшки не менше 4 м; на вулицях і дорогах регульованого руху з проїзною частиною в 6 смуг руху - не менше 3 м. На інших магістралях допускається центральна розділювальна смуга завширшки 2 м за умови влаштування її у рівні проїзної частини та виділення суцільною лінією розмітки.

В обмежених умовах магістральних вулиць і доріг безперервного та регульованого руху, які мають проїзну частину 6-8 смуг, допускається центральну розділювальну смугу зменшувати до 2,0 м з обов'язковим улаштуванням по осі суцільного бар'єрного огородження.

Центральна розділювальна смуга на магістралях безперервного руху повинна влаштовуватися піднятою над рівнем проїзної частини та з'єднуватися з нею з допомогою крайових похилистих зміцнювальних смуг завширшки 1 м і поперечним похилом не менше 20 %о. Ширина крайових зміцнювальних смуг входить у загальну ширину розділювальної смуги.

Улаштування розривів у центральній розділювальній смузі магістралей безперервного руху допускається за її ширини не менше 6 м і не частіше ніж через 500 м шляхом виділення спеціальної смуги перед розривом для лівоповоротного потоку транспорту за рахунок загального простору вулиць (доріг) у червоних лініях і локальної зміни траєкторії руху основного транспортного потоку або звуження розділювальної смуги. Ширину розриву слід приймати не менше 7,5 м.

На магістралях регульованого руху влаштування розривів для розвороту транспорту допускається без розширення розділювальної смуги. Ширина розривів на цих магістралях визначається розрахунком, виходячи з умови розміщення на розриві всіх автомобілів, які здійснюють розворот.

Розміщення рекламоносіїв на розділювальній смузі не допускається.

Ширину розділювальних смуг між окремими елементами поперечного профілю вулиць і доріг слід приймати з урахуванням розташування підземних комунікацій, вимог безпеки руху та охорони навколишнього природного середовища, але не менше розмірів, наведених у таблиці 4:

Таблиця 4

Розташування розділювальної смуги


Мінімальна ширина розділювальної смуги, м


Магістральні вулиці


Вулиці та
дороги
місцевого значен-ня


Безперервного
руху


Регульо-ваного
руху


Між основною проїзною частиною і місцевими проїздами


8


6


-


Між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії


6


4


-


Між проїзною частиною і велодоріжкою


-


3


1


Між проїзною частиною і тротуаром


5


3


2


Між тротуаром і віссю ближньої трамвайної колії (для прямої ділянки)


-


4


-


Між тротуаром і велодоріжкою


-


2


2


Примітка. В умовах реконструкції та інших обмежених умовах допускається зменшувати ширину розділювальної смуги між основною проїзною частиною та місцевим проїздом на магістральних вулицях безперервного руху до 5 м, регульованого - до 3 м, між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії - до 3,5 м.


Ширину технічних смуг і смуг озеленення залежно від кількості та типів розміщуваних на них підземних і наземних інженерних споруд та озеленення слід приймати в межах, м:

на магістральних вулицях і дорогах безперервного та регульованого руху 8-12
на магістральних вулицях районного значення 5-8
Примітка 1. Ширину смуг для роздільного прокладання підземних інженерних мереж, відстані між ними та від них до інших споруд слід приймати згідно з СНІП 2.04.02, СНІП 2.04.03, СНІП 2.05.06, СНІП 2.04.07, СНІП 2.04.08, СНІП 2.05.13, ДБН 360.

Примітка 2. Під проїзною частиною допускається, як виняток, за погодженням з організацією, що експлуатує вулицю (дорогу), прокладання водостоків, каналізації, дренажів та інших підземних інженерних мереж.

Резервні смуги для можливого розширення проїзної частини, розміщення шумозахисних споруд та інженерних мереж слід передбачати праворуч проїзної частини між нею та бічними смугами озеленення, технічними смугами і використовувати на окремих ділянках для тимчасових автомобільних стоянок; нарешті смуги висіюються газони.

Поперечний профіль проїзної частини вулиць і доріг усіх категорій необхідно приймати двосхилим на прямолінійних ділянках і, як правило, при радіусах горизонтальних кривих 2000 м і більше; на магістральних вулицях безперервного руху - при радіусах 1200 м і більше; на вулицях і дорогах регульованого руху - при радіусах 800 м і більше. За менших радіусів горизонтальних кривих проїзну частину на цих вулицях і дорогах слід проектувати односхилою (віражі) з поперечними похилами згідно з таблицею .

Поперечні похили проїзної частини вулиць і доріг залежно від покриттів необхідно приймати згідно з таблицею 5.

Таблиця 5

Покриття


Поперечні похили проїзної частини, ‰, на


вулицях, дорогах і проїздах


площах і автостоянках


Удосконалені капітальні:
асфальтобетонні та цементобетонні
брущаті мостові


20-25
20-30


20

20


Удосконалені полегшені


20-25


20


Перехідні


20-30


-


Взаємне висотне розміщення елементів поперечного профілю повинне вирішуватися з урахуванням наступних вимог:

- проїзні частини з розділювальною смугою - односхилими з ухилом до зовнішніх бортів;

- проїзні частини від 7,5 м і більше без розділювальної смуги або з нею в одному рівні, визначеною розміткою, - двосхилими;

- місцеві (бічні) проїзди магістральних вулиць для одностороннього руху - односхилими з похилом праворуч до лотка за напрямком руху, а при двосторонньому русі - двосхилими.

У разі розташування елементів поперечного профілю вулиць і доріг у різних рівнях за відношенням один до одного їх сполучення здійснюється з допомогою укосів або підпірних стінок.








Рис 1 Обмеження проїзної частини бортом (а) і підзором (б): ! — бортовий камінь; 2 — підзор вимощенням; 3 — проїзна частина

Пропускна здатність вулиць

Пропускна здатність проїзної частини вулиці залежить від того, як перетинають її поперечні вулиці — в одному piвнi чи у різних. Kpiм того, на пропускну здатність впливає: число смуг руху, перешикування тран­спортних засобів у процеci руху на багатосмугових проїздах, метод організації руху, склад потоку, наявність громадського транспорту (потреба в зупинці громадського пасажирського транспорту для висадки й посадки пасажиру визначених місцях). Наявність центральної та бокових розділювальних смуг, стан покриття.

Пропускною здатністю смуги вулиць та доріг безперервного руху називається залежна від швидкості та умов руху максимальна кількість транспортних засобів, які проходять через січення смуги руху протягом однієї години в одному напрямку при дотриманні умов безпеки руху.

Пропускною здатністю смуги вулиць та доріг з регульованим рухом називається залежна від умов та організації руху максимальна кількість транспортних засобів, які проходять через лінію «стоп» смуги руху протягом однієї години в одному напрямку при дотриманні умов безпеки руху.

Пропускна здатність магістральної мережі вулиць та доріг регульованого руху визначається пропускною здатністю проїзних частин на регульованих перехрестях. При цьому пропускна здатність на перегонах не визначається.

Пропускну здатність однієї смуги проїзної частини міської вулиці, на якій перехрестя відсутні або перетинання з іншими вулицями відбувається на різних рівнях, визначають за формулою (2)

(2)

дс vp — розрахункова швидкість руху, м/с; t — час реакції водія, с; lо настань між автомоб1лями, м; lл — довжина розрахункового автомоб1ля, м; р — коефіцієнт гальмування, який визначають за фор­мулою (3)

(3)

де Ke — коефіцієнт експлуатаційної над1йності гальм, Кe — 1,2... 1,4; g — прискорення в1льного падіння, м/с2; ? — коефіцієнт поздовжнього зчеплення коліс автомоб1ля з покриттям; i — поздовжній похил вулиці, частки одиниці.

Інший варіант (4):

(4)

де S – динамічний габарит транспортного засобу при відповідній швидкості, м

v - швидкість (км/год)

За швидкість приймають ті швидкості, які відповідають максимальній ефективності перевезень та функціональному призначенню вулиці: (швидкість потоку лише для ШД – 80, а для всіх інших – 60 км/год)

Розрахунок динамічного габариту транспортного засобу S рекомендується виконувати (5):

(5)

де l0 - дистанція безпеки між автомобілями, що зупинились, м

la - довжина розрахункового автомобіля, 4,5 м

Дистанція безпеки між зупиненими транспортними засобами може бути прийнята по таблиці 6:

Табл. 6

Категорія вулиць та доріг

Дистанція безпеки між автомобілями на смугах руху, м

1

2

3

4

ШД

2,3

2,1

2

1,8

МБР

3,5

3,2

2,8

2,5

МРР

3,5

3,2

2,8

2,5

МРЗ

4

3,5

3

-

Дороги

3,5

3

2,5

-

Перехід від інтенсивності у фізичних одиницях транспорту до інтенсивності, приведеної до легкового автомобіля та пропускної здатності, приведеної до легкового автомобіля до пропускної здатності у фізичних автомобілях, здійснюють за залежностями (6), (7).

(6)

(7)

? – доля транспортних засобів і-го типу в потоці, %

К – коефіцієнт приведення і-го типу.

Пропускна здатність проїзної частини вулиць та доріг безперервного руху в приведених авт.. визначається як сума проїзних частин смуг руху.

Формули (2) та (4) дають змогу визначити пропускну здат­ність однієї смуги проїзної частини за відсутності у потоці громадсь­кого пасажирського транспорту, який має зупинятися для висадки й посадки пасажирів, а також за умов, що транспортні засоби рухаються один за одним без обгонів і переходу їх з однієї смуги на іншу. Наведені ускладнення знижують пропускну здатність багатосмугових проїздів, у зв'язку з чим її величина не може бути визначена як добуток пропускної здатності однієї смути на їхню кількість. З ураху­ванням ускладнень і за відсутності у потоці громадського пасажирсь­кого транспорту пропускна здатність багатосмугової проїзної частини в одному напрямку руху складатиме (8)

(8)

де п — кількість смут проїзної частини для одного напрямку руху, од.; ?— коефіцієнт, що враховує вплив перехресть на пропускну здатність; ?СЕР — коефіцієнт, що враховує зниження пропускної здат­ності багатосмугових проїздів (9):

(9)

де ?і — коефіцієнт зниження пропускної здатності однієї смуги.

Коефіцієнти залежно від порядкового номера смуги мають такі значення:

для першої смуги ?1 = 1,00

для другої ? 2 = 0,85

для третьої ?3 = 0,70

для четвертої і більше ?4 = 0,50
Велосипедні доріжки

Велосипедні доріжки, які розміщуються на магістральних вулицях регульованого руху, вулицях місцевого значення, селищних і сільських вулицях (дорогах) та такі, що забезпечують під'їзд до торговельних центрів, промислових підприємств, стадіонів, парків, виставок, ринків, гаражів і автостоянок улаштовуються за інтенсивності руху більше 50 велосипедистів за годину "пік", як правило, для однобічного руху з смугами зелених насаджень (смуги безпеки) завширшки не менше 0,8 м; в обмежених умовах замість смуг безпеки допускається встановлення огородження перильного типу.

У разі розташування велосипедних смуг по краю проїзної частини вулиць і доріг обов'язковим є їх виділення лініями розмітки.

Ширина велосипедної доріжки повинна бути не менше 1,5 м, а велосипедної смуги - 1,0 м.

Кількість смуг на велосипедних доріжках необхідно приймати виходячи з розрахункової пропускної здатності однієї смуги - 300 велосипедистів на годину.

Велосипедні доріжки повинні влаштовуватися з поздовжнім похилом не більше 30 %о та поперечним - у межах 15-25 ‰. У складних рельєфних умовах допускаються поздовжні похили до 40 і 60 ‰ на ділянках завдовжки не більше відповідно 300 і 100 м. На ділянках з більшою протяжністю слід передбачати ділянки завдовжки не менше 20 м з похилом не більше нормативного (30 ‰ ).

Тимчасові стоянки для зберігання велосипедів розміром 2x0,6 м на велосипед, відокремлені стояками (клямками) заввишки 0,75 м і завдовжки 1,6 м, улаштовуються в комплексі з об'єктами відвідування, а також біля станцій метрополітену та зупинок приміських електропоїздів, на кінцевих зупинках та у вузлах пересадки з вуличного пасажирського транспорту на приміський.

Основні параметри велосипедних доріжок:

Найменший радіус горизонтальних кривих, м:

без віражу 150

з віражем 50

Найменший радіус вертикальних кривих, м:

опуклих 600

угнутих 150

Висотний габарит, м 2,5

Найменша відстань від краю велосипедної доріжки до

підвищених предметів, м 0,5
Тротуари

Ближче за все до забудови розміщують тротуари. Ширину тротуарів слід визначати з урахуванням категорії та функціонального призначення вулиці (дороги) залежно від інтенсивності пішохідного руху, а також розміщення в їх межах опор, щогл, дерев тощо. Ширину їх при­значають відповідно до очікуваної інтенсивності руху пішоходів за формулою (10)

(10)

де Втр — розрахункова ширина тротуару, м; Nпіш — розрахункова інтенсивність руху пішоходів, піш./год; Апіш — пропускна здатність однієї смуги тротуару, піш./год; bтр — ширина смуги тротуару, bтр = 0,75 м.

Ширина однієї смуги пішохідного руху повинна бути кратною 0,75 м, але не

менше наведеної в таблиці 7

Табл. 7

Категорія вулиць і доріг


Найменша ширина тротуарів, м


Магістральні вулиці:
загальноміського значення:
безперервного руху
регульованого руху
районного значення




4,5
3,0
3,0*


Житлові вулиці


1,5


Дороги промислових і комунально-складських зон


1,5


Площі


3,0


* В умовах реконструкції та в малоповерховій забудові - 2,25 м.


Примітка. Тротуари або пішохідні доріжки на дорогах з узбіччями улаштовуються тільки в зоні прилеглої
до дороги забудови завширшки не менше 1,0 м.


Ширина тротуару має відповідати категорії вулиці і бути не мен­шою наведеної в табл. Якщо розрахункова інтенсивність руху в обох напрямках менше ніж 100 піш./год, ширину тротуару призна­чають 1 м.

Пропускну здатність однієї смуги залежно від розміщення тротуа­ру беруть, піш./год:

Тротуари, розміщені вздовж забудови

за наявності в будівлях магазинів 700

Тротуари, відокремлені від будівель 800

Тротуари в зоні зелених насаджень 1000

Пішохідні прогулянкові дороги 600

Інтенсивність руху пішоходів на міських вулицях залежить від величини і режиму роботи пунктів, які формують пішохідні потоки.

Міські інженерні мережі

За призначенням інженерні підземні мережі підрозділяють на:

Вихідними даними для проектування інженерних підземних мереж є їх планове та висотне розміщення, а також перетин колектора або діаметр труби, відмітка верху або лотка споруди тощо.

Під центральними проїзними частинами швидкісних доріг, магістралей загальноміського значення прокладка підземних мереж категорично заборонена. При відповідному обґрунтуванні допускається прокладання інженерних мереж під місцевими проїздами магістралей безперервного та регульованого руху, а також під проїзною частиною магістралей районного значення та місцевих вулиць. У цих випадках влаштовують самотічні підземні мережі –водостоки, каналізацію, а також дренажі.

При проектуванні підземних мереж в зоні швидкісних доріг та магістралей загальноміського значення передбачається дублювання прокладки з тим, щоб уникнути поперечного пересічення цих магістралей.

При ширині вулиць між червоними лініями 50 м та більше слід розміщувати розвідні підземні мережі, в першу чергу кабельні, з кожної сторони вулиці безпосередньо біля забудови, під тротуарами та смугами зелених насаджень.

Підземні мережі розташовують поза проїзною частиною – під технічною смугою, смугою озеленення, у виключних випадках – під тротуаром.

Роздільно розміщені підземні комунікації проектують з урахуванням терміну їх служби та ймовірної частоти розкриття. В смузі тротуару та прилеглого до нього газону на відстані не менше 0,5 м від червоної лінії прокладають кабелі слабкого струму (пожежна сигналізація, радіо, телебачення, міжнародний зв'язок), далі – кабелі телефонного зв’язку і з розривом 0,5-0,6 м – силові кабелі напругою до 10 кВ. Кабелі постійного струму (метро, трамвай, тролейбус) розміщують на відстані 0,5 м від крайнього силового кабелю, а кабелі ліній високовольтної передачі прокладають у смугах зелених насаджень на відстані не менше 2 м від найближчих підземних мереж.

В поперечних профілях вулиць та доріг передбачають місця для укладки мереж: на смузі між червоною лінією та лінією забудови – кабельні мережі; під тротуарами – теплові мережі або прохідні колектори; на розділювальних смугах – водопровід, газопровід та каналізація.

Газопроводи слід розташовувати сумісно з водопроводами під смугами озеленення або технічними смугами.

Водопровідні магістралі розташовують під смугами озеленення або технічними смугами.

Трубопроводи каналізації розташовують ближче до лінії забудови з метою зменшення довжини випусків із кварталів.

Теплові мережі розташовують під технічними смугами, а при їх відсутності – під тротуарами для зменшення негативного впливу на зелені насадження.

При ширині вулиць в межах червоних ліній 60 м та більше слід передбачити прокладання мереж водопроводу та каналізації з обох сторін вулиць.

Розташування підземних інженерних мереж

Розташування мереж по відношенню до будинків, споруд, зелених насаджень наведено в таблиці 8:

Табл. 8



Мережі

Відстань, м по горизонталі в світлі від підземних інженерних мереж, до

фундаментів будівель, споруд

огороджень опор контактної мережі та зв’язку

осі крайнього путі трамваю

бортового каменю вулиці. дороги

Водопровід та напірна каналізація

5

1,5

2,8

2

Самотічна каналізація (дощова)

3

3

2,8

1,5

Дренажі

3

1

2,8

1,5

Газопроводи низького тиску

2

1

2,8

1,5

Газопроводи середнього тиску

4

1

2,8

1,5

Газопроводи високого тиску

7-10

1

3,8

2,5

Теплові мережі

2

1,5

2,8

1,5

Кабелі силові

0,6

0,5

2,8

1,5

Кабелі зв’язку

0,6

0,5

2,8

1,5

Загальні колектори.

2

1,5

2,8

1,5

Відстань у плані між інженерними мережами визначається за даними таблиці 9:

Табл. 9



Мережі

Відстань, м по горизонталі в світлі, до

Водопровід

Каналізація (побутова)

Дренажі та дощова каналізація

Газопроводи низького тиску

Газопроводи середнього тиску

Газопроводи високого тиску

Кабелі силові

Кабелі зв’язку

Теплові мережі

Загальні колектори

Водопровід

0,7-1,5

прим

1,5

1

1-1,5

2-1

1

0,5

1,5

1,5

Каналізація (побутова)

прим

0,4

0,4

1

1,5-2

5-0,5

0,5-1

0,5

3

2

Дренажі та дощова каналізація

1,5

0,4

0,4

1

1,5-2

5-0,5

0,5-1

0,5

1

1,5

Газопроводи низького тиску

1

1

1

0,5

0,5

0,5-1

1

1

2

2

Газопроводи середнього тиску

1

1,5

1,5

0,5

0,5

0,5-1

1

1

2

2

Газопроводи високого тиску

1,5-2

2-5

2-5

0,5

0,5

0,5-2

1-2

1-2

2-4

2-4

Кабелі силові

1

1

1

1

1

2-0,5

0,1-0,5

0,5

2

2

Кабелі зв’язку

0,5

0,5

0,5

1

1

1-0,5

0,5

-

1

1

Теплові мережі

1,5

3

1

2

2

4-2

2

1

-

2

Загальні колектори

1,5

2

1,5

2

2

4-2

2

1

2

-

Примітка: При параллельному прокладанні водопроводів питної води з каналізацією відстань між трубопроводами повинна бути не меньше 1,5 м при водопровідних трубах 200 мм та не менше 3,0 м при діаметрі понад 200 мм.

Глибину закладення мереж потрібно призначати з урахуванням глибини промерзання грунту в даній місцевості та попередження пошкодження їх статичними та динамічними навантаженнями з поверхні землі, але не менше ніж вказано в таблиці 10

Табл. 10

Підземні мережі

Глибина закладення мереж, рахуючи від їх верху

Водопровід при діаметрі труб, мм до 300

Нижче глибини промерзання на 0,2 м

від 300 до 600

Вище глибини промерзання на 0,25 діаметра

понад 600

Те ж, на 0,5 діаметра

Каналізація при діаметрі труб, мм до 500

Вище глибини промерзання на 0,3 м

понад 500

Те ж, на 0,5 м, але не менше 0,7 м від планувальної відмітки

Газопровід вологого газу

Нижче глибини промерзання

Газопровід осушеного газу

0,8-0,9 м

Теплопровід при прокладенні в каналі

0,5 м

Теплопровід при безканальному прокладенні

0,7 м

Кабелі поза проїздами

0,7 м

Кабелі при пересіченні проїздів

1,0 м



  1   2


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации