Красінько В.О. Біологія клітин - файл n1.doc

Красінько В.О. Біологія клітин
скачать (3279 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc3279kb.13.10.2012 21:02скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Міністерство освіти і науки україни

національний Університет

харчових технологій

БІОЛОГІЯ КЛІТИН



конспект лекцій
для студентів спеціальностей

6.092900 "Промислова біотехнологія” та

“Біотехнологія біологічно активних речовин”

напряму 0929 "Біотехнологія"

денної та заочної форм навчання


СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

біотехнології мікробного синтезу

Протокол №

від 28.12.05 р.

Київ НУХТ 2007

Красінько В.О. Біологія клітин: Конспект лекцій для студ. спец. 6.092900 "Промислова біотехнологія” та “Біотехнологія біологічно активних речовин “ напряму 0929 "Біотехнологія" ден. та заоч. форм навчання. – К.: НУХТ, 2007. – …с.
В.О.Красінько, канд. техн. наук
Рецензент Т.П. Пирог, д-р біол. наук
Відповідальна за випуск Т.П. Пирог, д-р біол. наук

 В.О.Красінько, 2007

 НУХТ, 2007

ЗМІСТ

1. Біологія – наука про життя


1.1.Рівні організації живої природи

1.2.Походження життя. Походження еукаріотичної клітини

1.3. Напрями розвитку сучасної біології

1.4. Значення біології

2. Основи цитології

2.2. Класифікація живих організмів


2.2.1. Принципи класифікації живих організмів

2.2.3. Спільні властивості мікроорганізмів

2.2.4.Роль мікроорганізмів у природі

2.2.5. Роль мікроорганізмів у житті людини
3. Особливості будови клітин прокаріотів

3.1. Будова бактеріальної клітини

3.2. Рухливість бактерій

3.3. Розмноження бактерій


3.4. Реакція на несприятливі умови середовища

3.4.1. Етапи спороутворення

3.4.2. Хімічні зміни в спорі

3.4.3. Відмінності спор від вегетативних клітин

3.5. Морфологія бактерій


3.5.1. Кулясті (кокові) бактерії

3.5.2. Паличкоподібні (цилідричні) бактерії

3.5.3. Звивисті бактерії

3.5.4. Нитчасті бактерії

3.6. Систематика бактерій

3.7. Морфологія актиноміцетів

3.8. Класифікація актиноміцетів

4. Особливості будови клітин еукаріотів

4.1. Морфологія дріжджів

4.1.1. Форма клітин

4.1.2. Розмір клітин

4.2. Екологія дріжджів

4.3. Практичне значення дріжджів

4.4. Будова дріжджової клітини

4.5. Загальні властивості біологічних мембран

4.6. Функції біологічних мембран


4.7. Розмноження дріжджів

4.8. Характеристика деяких видів дріжджів

4.9. Міцеліальні гриби (мікроміцети)

4.10. Класифікація грибів

4.11. Морфологія грибів

4.12. Розмноження грибів

4.12.1. Вегетативне розмноження

4.12.2. Безстатеве розмноження

4.12.3. Статеве розмноження

4.13. Систематика грибів

4.14. Характеристика деяких представників мікроміцетів

4.15. Практичне значення мікроміцетів

5. Віруси

5.1. Відкриття вірусів

5.2. Властивості вірусів

5.3. Походження вірусів

5.4. Будова вірусів

5.5. Життєвий цикл вірусу

5.6. Бактеріфаги

5.6.1. Життєвий цикл бактеріофага

5.6.2. Практичне значення бактеріофагів

5.7. Віруси як збудники хвороб.

5.8. Принципові відмінності вірусів

6. Особливості морфології клітин тварин і рослин

6.1. Ультраструктура рослинної клітини

6.2. Ультраструктура тваринної клітини

6.3. Рослинні тканини

6.3.1.Твірна тканина (меристема)

6.3.2. Культивування клітин рослин

6.4. Тваринні тканини

6.5. Клітинна інженерія

7. Вміст хімічних елементів у клітині.

7.1. Вода та інші неорганічні речовини, їх роль у життєдіяльності клітини

7.1.1. Значення вуглецю

7.1.2.Вода та її роль в житті живих організмів

7.2.Органічні речовини та їх роль у клітині

7.2.1. Білки

7.2.2. Нуклеїнові кислоти

7.2.3. Ліпіди

7.2.4.Вуглеводи

7.3. Ферменти

8. Обмін речовин і перетворення енергії

8.1 Пластичний та енергетичний обмін

8.2. Фотосинтез

8.3. Реакції матричного синтезу

8.3.1. Реплікація ДНК

8.3.2. Біосинтез білків

9. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

9.1. Хромосоми

9.2. Клітинний цикл

9.3. Мітоз.

9.4. Мейоз


10. Типи організмів залежно від джерела живлення

10.1. Фактори середовища, які впливають на живу клітину

ЛІТЕРАТУРА

1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ



Біологія (від грецьк. bios – життя, logos – вчення) – наука про живі організми. Термін “біологія” ввів французький вчений Жан-Батіст Ламарк наприкінці XVIII ст. Найзагальнішим та, ймовірно, найпершим в історії принципом розподілу біологічної науки був поділ на спеціальні дисципліни, що вивчають тварин (зоологія), рослин (ботаніка), мікроорганізми (мікробіологія). Інший аспект розподілу науки про життя ґрунтується не на виділенні природних груп живих організмів, а на дослідженні їхньої структури й функцій, будови живих систем та особливостей життєдіяльності. Морфологія, наприклад, вивчає макро- і мікроскопічну структуру, фізіологія – функції, цитологія – будову, хімічний склад та функції клітин, гістологія – тканини, генетика – спадковість та її мінливість, екологія – взаємовідносини організмів із довкіллям тощо.

Спільними ознаками живої матерії, які відрізняють її від неживої, виступають: живлення, дихання, подразнюваність, рухливість, екскреція, розмноження, ріст.
1.1. Рівні організації живої природи
Жива природа – цілісна, проте неоднорідна система, якій властива ієрархічна організація. Під системою, у науці розуміють єдність, чи цілісність, складену з безлічі елементів, що перебувають у закономірних відносинах і зв'язках один з одним.

Ієрархічною називається система, у якій частини, чи елементи, розташовані в порядку від нижчого до вищого. Так, у живій природі біосфера складається з біогеоценозів, представлених популяціями організмів різних видів, а тіла організмів мають клітинну будову. Ієрархічний принцип організації дає змогу виділити у живій природі окремі рівні, що зручно з погляду вивчення життя як складного природного явища.

Зазвичай виділяють пять рівнів організації живих систем: молекулярно-генетичний; клітинний; організмовий, або онтогенетичний; популяційно-видовий; біогеоценотичний.

Рівень організації живої природи – функціональне місце біологічної структури певного ступеня складності в загальній системі живої матерії.

Очевидний зв’язок цих рівнів із типовими розмірами досліджуваних біологічних об’єктів наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Рівні організації (вивчення), що виділяються в багатоклітинному організмі (за Е. Дс. Робертсом )

Розміри об’єкта


Об’єкт вивчення


Рівень організації об’єкті вивчення)


0,1 мм (100 мкм) і більше

Організм, органи


Організмовий, органний


100—10 мкм

Тканини

Тканинний

20—0,2 мкм (200 нм)

Клітини (еукаріотичні

і прокаріотичні)

Клітинний





200—1 нм

Клітинні компоненти

Субклітинний

Менше 1 нм

Молекули

Макромолекулярний
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации