Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф. Екологія: Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів - файл n1.doc

Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф. Екологія: Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів
скачать (47863 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc47863kb.19.11.2012 20:33скачать

n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

ПЛОЩА ЗАСОЛЕНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ
В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ І ОБЛАСТЯХ

(СТАНОМ НА 01.01.1996 РОКУ)
*





Всього

В тому числі

слабо-
засолені

середньо-засолені

сильно-засолені

солончаки засолені

Україна


1710,0

1336,6

224,2

116,3

32,8

Автономна Респуб­ліка Крим


200,9

148,9

26,7

20,8

4,5

Вінницька











Волинська











Дніпропетровська


132,9

81,6

32,7

13,0

5,6

Донецька


91,3

63,1

22,0

6,2


Житомирська











Закарпатська











Запорізька


76,3

32,2

18,2

15,2

10,7

Івано-Франківська











Київська


72,5

71,8

0,4

0,3


Кіровоградська


3,9

1,4

2,5




Луганська


87,9

66,0

12,7

9,1

0,1

Львівська











Миколаївська


66,3

50,8

10,8

4,0

0,7

Одеська


72,6

46,5

17,3

7,9

0,9

Полтавська


247,6

184,7

40,6

22,2

0,1

Рівненська


5,6

4,0

1,3

0, 3


Сумська


113,7

113,6

0,1




Тернопільська











Харківська


139,4

112,0

15,8

9,3

2,3

Херсонська


260,4

234,1

11,1

7,3

7,9

Хмельницька











Черкаська


7,3

6,5

0,7

0,1


Чернівецька











Чернігівська


131,3

119,4

11,4

0,5


м. Київ











м. Севастополь


0,1





0,1



* Довкілля України. Стат. збірник. К.: Державний комітет статистики України, 2002. — С. 126.

У перші 5—10 років від початку експлуатації осушувальних систем навколо них формується зона гідрогеологічного впливу від 900 м до 3—5 км. За площею вона у 2—3 рази перевищує розміри осушувальних систем. Це негативно позначається на витоках річок і струмків. Нині у деяких річок виток починається на 15—22 км нижче від попереднього.
Таблиця 3.3

ПЛОЩА ПЕРЕЗВОЛОЖЕНИХ ТА ЗАБОЛОЧЕНИХ ҐРУНТІВ
В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ І ОБЛАСТЯХ
(СТАНОМ НА 01.01.1996 РОКУ)*





Перезволожені

Заболочені

всього

в тому числі

всього

в тому числі

заплавні

позазаплавні

слабо

середньо

сильно

мулуваті

торф’яні

Україна


1852,1

321,6

1530,5

1778,4

1085,7

340,1

193,5

159,1

Автономна Рес­публіка Крим


179,1

15,4

163,7

0,5

0,5






Вінницька


105,9

4,7

101,2

75,9

49,9

17,6

7,1

1,3

Волинська


52,5

4,6

47,9

129,2

73,8

11,4

16,0

28,0

Дніпропетровська


71,3

40,7

30,6

34,5

1,8

24,1

8,6


Донецька


36,5

19,3

17,2

21,7

1,4

14,2

6,1


Житомирська


73,9

0,3

73,6

324,9

229,3

68,0

17,1

10,5

Закарпатська


55,6

0,6

55,0

92,4

89,5

2,9




Запорізька


86,7

24,0

62,7

25,8

16,9

5,9

3,0


Івано-Франківська


40,4

2,6

37,8

23,8

13,3

8,7

0,2

1,6

Київська


35,8

3,1

32,7

83,3

64,0

4,8

9,9

4,6

Кіровоградська


3,4

1,3

2,1

8,3

0,4

3,9

4,0


Луганська


29,9

21,0

8,9

15,1

5,7

7,0

2,4


Львівська


191,8

8,8

183,0

75,2

48,8

12,0

1,7

12,7

Закінчення табл. 3.3




Перезволожені

Заболочені

всього

в тому числі

всього

в тому числі

заплавні

позазаплавні

слабо

середньо

сильно

мулуваті

торф’яні

Миколаївська


66,9

15,0

51,9

15,0

11,1

3,5

0,4


Одеська


77,6

43,8

33,8

17,6

4,8

8,5

3,7

0,6

Полтавська


23,6

8,6

15,0

46,3

4,0

22,8

12,2

7,3

Рівненська


102,4

19,6

82,8

67,9

37,3

8,5

8,8

13,3

Сумська


20,4

4,5

15,9

90,4

19,6

25,1

21,5

24,2

Тернопільська


92,0

12,1

79,9

67,7

56,3

9,9

0,4

1,1

Харківська


13,7

8,3

5,4

48,4

3,0

22,9

22,4

0,1

Херсонська


140,3

4,7

135,6

1,1

0,6

0,2



0,3

Хмельницька


121,9

5,5

116,4

82,8

31,8

29,4

16,7

4,9

Черкаська


22,2

8,9

13,3

15,3

1,3

9,0

3,6

1,4

Чернівецька


27,5



27,5

16,0

7,7

5,5

2,8


Чернігівська


178,7

43,1

135,6

399,2

312,9

14,3

24,8

47,2

м. Київ


0,1

0,1












м. Севастополь


2,0

1,0

1,0











* Довкілля України. Стат. збірник. К.: Державний комітет статистики України, 2002. — С. 125.

Особливо небажаним наслідком великомасштабного осушення є посилення після 10 років інфільтрації живлення підземних вод, що порушує їхні баланс і режим. Збільшуються висхідні токи підземних вод, які виходять на поверхню в ослаблених ділянках земної кори — поблизу озерних улоговин, річкових заплав тощо. Особливо сильне підтоплення сталося в зоні Шацьких озер, де на території, що прилягає до Шацького природного національного парку, понад 10 тис. га угідь через підтоплення були переведені в інші категорії земель.

У багатьох районах Рівненської та Волинської областей внаслідок висхідних токів підземних вод утворилися численні струмки і річки. Осушувальні системи вже не в змозі відвести надлишок води, розвиваються вторинне перезволоження й заболочення.

У зоні Полісся зникли річки, що живилися ґрунтовими водами, тоді як річки, що живляться підземними водами, збільшили свою водність. Випрямлення малих річок супроводжується частими повенями, які призводять до змиву й розмиву ґрунтів, підтоплення й заболочення низки меліоративних систем, руйнування берегів. Зниження рівня ґрунтових вод та зміна у зв’язку з цим відміток місцевих базисів посилила ерозію земель (змивання ґрун­тів, вітрова ерозія тощо). На рівнинних торфосховищах через зниження вологи виділяється велика кількість тепла, спричиняючи самозапалювання. В Українському Поліссі недобір урожаю на прилеглих до осушувальних систем суходолах становить не менш як 25 %, а вплив осушувальних систем сягає 2—2,5 км, тобто перевищує площу осушеного болота; відтак отримана на осушеній площі продукція практично дорівнює недоборові на прилеглих землях. Тому вчені ставлять питання про повернення ґрунтів, де погіршилась якість, у попередній болотний режим і радять використати досвід інших країн, зокрема Нідерландів, де осушення боліт визнано неефективним і багато з них повертаються в попереднє становище. У ряді країн осушення боліт як цінних екосистем заборонено законодавством.

Ще один напрям взаємодії АПК з довкіллям — це вивіз родючої частини ґрунту разом з урожаєм. В Україні корені цукрових буряків, що надходять на переробку, містять у загальній масі 15—16 % ґрунту. Повернення накопиченого на цукрових заводах ґрунту — один з важливих засобів раціонального використання земель у сільському господарстві.

Серйозні проблеми виникають і через функціонування тваринницьких комплексів. В Україні до початку 90-х років ХХ століття було близько 45 тис. ферм і комплексів тваринництва. Річний вихід гною тут становив близько 900 млн м3: у ньому вміст азоту складав 1,5 млн т, не менш 10 % якого надходить у природні водойми. Особливої уваги потребують великі тваринницькі комплекси.

Не уникла екологічних проблем і переробна ланка АПК. Велика кількість переробних підприємств цукрової, молочної, м’ясної, олійної, овочевої промисловості позбавлена елементарних очисних споруд. Устаткування й технологія застаріли. Значне поширення їх на території України веде до забруднення атмос­фери, малих річок, озер, куди скидаються відходи.

Геополітичне розташування України на Європейському континенті історично зумовило роль і місце її території, а також військово-економічного потенціалу в проектах і програмах реалізації військових доктрин різних громадсько-політичних систем і військово-політичних блоків. Тому в центрально-східному регіоні Європи накопичено велику кількість військ, різноманітної військової техніки та озброєнь. Склалася також розвинута мережа потужних підприємств, установ і організацій оборонного призначення.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации