Шевченко Н.Ю. Соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини - файл n2.rtf

Шевченко Н.Ю. Соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини
скачать (245.9 kb.)
Доступные файлы (2):
n1.pdf233kb.13.04.2011 17:43скачать
n2.rtf206kb.09.10.2006 12:24скачать

n2.rtf





ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ШЕВЧЕНКО Наталія Юріївна
УДК 37.013.42


СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ПРАВ ДИТИНИ

13.00.05 – соціальна педагогіка
АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук
Луганськ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Заверико Наталія Віталіївна,

Запорізький національний університет, завідувач кафедри проблем керування та соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Звєрєва Ірина Дмитрівна,

Міжнародна благодійна організація “Кожній дитині”, головний консультант (м. Київ);




Провідна установа:

Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія соціальної педагогіки (м. Київ).


Захист відбудеться 16 березня 2006 р. о 1500 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).
Автореферат розіслано “15” лютого 2006 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Ідея про права дитини стала основою демократичної свідомості нації та фундаментом правового суспільства. Одним із основних завдань у формуванні стратегії розвитку нашої держави є захист дитини як особистості у період її морального та духовного становлення. Законодавство України гарантує дитині певні права та свободи, що підтверджується рядом таких документів, як ратифікована в Україні 1991 року Конвенція ООН про права дитини; Довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства і дитинства (1992 р.); Концепція державної сімейної політики (1999 р.); Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” (2001 р.); Закон України “Про охорону дитинства” (2001 р.), Сімейний кодекс (2004 р.) та інші. Створені спеціальні комісії: Міжвідомча комісія з питань охорони дитинства (2000 р.), Міжвідомча комісія з питань сімейної політики (2001 р.), які беруть участь у підготовці та розповсюдженні щорічної державної доповіді про становище дітей та сімей в Україні.

Уперше знайомство майбутнього громадянина держави із правами людини відбувається у сім’ї, яка є первинним та основним виховним середовищем дитини, де формується система цінностей та норм поведінки, де дитина вчиться бути відповідальною особистістю та громадянином; а батьки виступають прикладом та вихователями правової культури. Виховання дитини в сім’ї має спрямовуватися на розвиток її особистості, на формування поваги до прав, свобод людини та громадянина, підготовку дитини до свідомого життя у соціально-правовому суспільстві.

Аналіз стану справ щодо реалізації прав та інтересів дітей в українській родині свідчить про загострення низки проблем. На сьогодні ми маємо ситуацію, коли реальне становище дітей не відповідає міжнародним стандартам. За останні 10 років в Україні значно знизився рівень захисту дитини в родині. Звичайними стали раніше мало поширені явища: недоїдання, бідність, бездоглядність, соціальне сирітство і соціальна дезадаптація. Діти зазнають фізичного, психологічного та економічного насильства з боку батьків.

Це обумовлює виникнення соціально-педагогічної проблеми реалізації прав дитини в сім’ї. На основі аналізу наукових досліджень було визначено причини цього явища, однією з яких є необізнаність батьків із сутністю прав дитини, з умовами та шляхами їх реалізації у сім’ї. Серед шляхів вирішення даної проблеми важлива роль відводиться навчанню батьків, метою якого є формування у них усвідомленого ставлення до прав дитини. Ефективність даної діяльності залежить від певних соціально-педагогічних засад, які забезпечать глибоке засвоєння знань та розуміння сутності прав дитини; сформують стійке позитивне ставлення, прийняття прав дитини та мотиви створення умов для їх реалізації у сім’ї; розвиток відповідних умінь та навичок батьківської поведінки, необхідних для створення належних умов реалізації прав дитини у сім’ї.

Аналіз філософської, психологічної, соціально-педагогічної літератури свідчить про наполегливі пошуки вченими шляхів і механізмів соціально-педагогічної роботи з дітьми, спрямованої на реалізацію їх прав та свобод.

Ідеї про права дитини втілені у працях видатних філософів та педагогів Жан-Жака Русо, Джона Дьюї, Януша Корчака, Селестена Френе. Відомі російські та українські педагоги займалися вивченням проблеми реалізації прав дитини у різних соціальних інститутах, серед них К. Вентцель, Т. Лубенець, Я. Зеленкевич, Я. Мамонтов, В. Сухомлинський.

Проблема прав дитини розглядається у працях сучасних науковців В. Бочарової, Т. Василькової, Ю. Василькової, Л. Волинець, Ю. Гіппенрейтер, Н. Заверико, А. Капської, О. Караман, Л. Коваль, Г. Лактіонової, Л. Міщік, М. Московки, А. Мудрика, Н. Ничкало, В. Оржеховської, О. Старикової, О. Сухомлинської, С. Харченка, З.Шнекендорфа, Н. Щербак та інших.

Дослідженнями у сфері сімейної педагогіки, просвітницької роботи з батьками по формуванню педагогічної культури займаються як українські, так і зарубіжні науковці. Шляхами зростання педагогічної культури батьків займалися І. Гребенников, О. Звєрєва, В. Котрило, Є. Насєдкіна, Р. Сережникова. Серед українських науковців питання просвітницької роботи з батьками та формування усвідомленого батьківства розглядаються у працях О. Безпалько, Л. Буніної, І.Дубінець, І. Звєрєвої, Г. Лактіонової, О. Песоцької, С. Товстоухової, І. Трубавіної.

Аналіз теорії і практики вирішення проблем соціально-педагогічної роботи з батьками дозволив визначити наступні протиріччя між:

Об’єктивно існуючі протиріччя між процесом соціально-педагогічної роботи з батьками та вимогами держави до рівня забезпечення та виховання дитини в сім’ї, на наш погляд, можуть бути вирішені завдяки спеціально організованій доступній та ефективній просвітницькій роботі з батьками по формуванню усвідомленого ставлення до прав дитини.

Таким чином недостатня розробленість проблеми, її актуальність, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи “Концептуальні основи методичного забезпечення особистісно-орієнтованої підготовки соціальних педагогів в умовах університету” (державний реєстраційний номер 7/00100U001732), що здійснювалась на кафедрі проблем керування і соціальної педагогіки Запорізького національного університету. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Запорізького національного університету (протокол №4 від 24.12.2002 р.), Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №1 від 28.01.2003 р.).

Об’єкт дослідження – процес формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини.

Предмет дослідження – соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини.

Мета дослідження – визначити, обґрунтувати й експериментально перевірити соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що ефективність формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини може бути досягнута в тому разі, якщо будуть визначені, обґрунтовані й змістовно розроблені соціально-педагогічні засади організації цього процесу, які:

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

Теоретико-методологічною основою дослідження стали концептуальні положення філософії про права людини (зарубіжні вчені - Г. Гроцій, Б. Спіноза, Д. Лок, Ш. Монтеск’є, Е. Джеферсон, І. Кант, Г. Гегель, К. Маркс та Ф. Енгельс, російські вчені – О. Радищев, Б.Чичерін, П. Новгородцев, В.Соловйов, М.Бердяєв, сучасні вчені – С. Алексєєв, Д. Керимов, В. Кузнєцов, Е. Кузнєцов, Є. Лукашева, С. Максимов, І.Малінова, Г. Мальцев, О. Мережко, С. Мороз, В. Нерсесянц, Е.Поздняков, П. Рабінович, Ю. Тихонравов), філософії прав дитини (Ж.-Ж.Русо, Я. Корчак та інші), філософії та педагогіки прав дитини (Т. Лубенець, В.Сухомлинський та інші), педагогіки та психології сутності реалізації прав дитини (Л. Волинець, Г. Лактіонова, М. Московка, О.Сухомлинська та інші), нормативні документи стосовно прав дитини (Конвенція ООН про права дитини, Закон України “Про охорону дитинства”, Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”, Сімейний кодекс України), особливості сімейного виховання (Ю.Гіппенрейтер, П.Каптерев, С.Ковальов, А. Кошельова, Р. Овчарова, А.Петровський, А.Співаковська, К.Ушинський, Г. Филипова, О.Шаграєва, Н.Шелгунова та інші), загальнодидактичні положення про організацію навчання дорослих (С.Архипова, Н.Вербицька, В.Горшкова, С. Змєєв, В. Подобєд та інші), концептуальні положення про активність суб’єкта та про перетворюючий характер пізнавальної діяльності (І.Вачков, С.Вершловський, А.Дабагян, Ю.Ємельянов, А.Михайличенко, В.Сидоров, В. Ситаров, К. Фопель та інші).

Для розв’язання поставлених завдань та досягнення визначеної мети застосовувався комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація для обґрунтування змістовних та процесуальних аспектів формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини; емпіричні: педагогічний експеримент для перевірки наукової гіпотези; спостереження, бесіда, фокус-група, соціологічні методи дослідження – опитування, анкетування, інтерв’ювання – для визначення рівнів сформованості усвідомленого ставлення батьків до прав дитини; якісний та кількісний аналіз отриманих результатів для визначення ефективності розроблених соціально-педагогічних засад просвітницької роботи з батьками.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у соціально-педагогічній науці в Україні розроблено й обґрунтовано соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, визначено зміст поняття “усвідомлене ставлення батьків до прав дитини” та встановлено шляхи його формування, також набули подальшого розвитку зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з батьками.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні напрямків, які детермінують зміст і динаміку позитивних змін у формуванні усвідомленого ставлення батьків до прав дитини; розроблено критерії та показники його сформованості.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні в систему соціально-педагогічної роботи з батьками програми просвітницького тренінгу “Умови та шляхи реалізації прав дитини в сім’ї”, дидактичних і навчально-методичних матеріалів щодо організації та проведення соціально-педагогічної роботи з батьками, що можуть підвищити рівень педагогічної компетентності батьків та покращити якість сімейного виховного середовища для дитини. Матеріали дисертації можуть бути використані у практичній роботі із батьками, як джерело інформації для науковців, викладачів ВНЗ, вихователів, психологів, соціальних працівників, соціальних педагогів, класних керівників.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи вчителів середніх загальноосвітніх шкіл (довідка №24 від 08.02.05; довідка №14 від 08.02.05, довідка №14 від 18.01.06), у навчальний процес факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету (довідка №01-09/114 від 27.01.2006), на семінарах для працівників соціальної сфери, що проводяться Українською неурядовою організацією – Християнським Дитячим фондом (довідка №38 від 23.03.05), на семінарах для працівників Центрів у справах сім’ї та молоді (довідка №6 від 27.09.05).

У роботах, опублікованих у співавторстві, особистий внесок автора полягає у визначенні принципів та вимог до просвіти батьків в сфері прав дитини.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Проект “Соціальна освіта в Україні”: інновації, надбання, досвід” (Київ, 2003), “Теорія і практика ґендерного виховання студентської молоді: досвід, проблеми, перспективи” (Запоріжжя, 2004), “Ціннісні орієнтації в контексті Євроінтеграції” (Харків, 2005), на Міжнародній українсько-польській конференції “Моделі міжсекторального співробітництва у вирішенні проблем наркоманії та ВІЛ/СНІДу: обмін досвідом” (Київ, 2004), на навчальному семінарі “Підготовка волонтерів” (Запоріжжя, 2003), на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та науковців Запорізького національного університету, на засіданнях кафедри проблем керування та соціальної педагогіки Запорізького національного університету.

У рамках Міжнародних проектів “Соціальна освіта в Україні” та “Покращення якості соціальних послуг дітям та сім’ям у громаді”, здійснюваних під патронатом Християнського Дитячого фонду, Міжнародної федерації соціальних працівників та уряду Швейцарії, були реалізовані місцевий проект “Шлях до дитини” та проведені регіональні, місцеві та районні інтерактивні семінари з працівниками соціальної сфери, педагогами, психологами та батьками за темами “Формування усвідомленого батьківства”, ”Захист прав дитини як професія”, “Формування навичок батьківської компетентності” з використанням теоретико-методичних положень й розробок дослідження у містах Запоріжжя, Оріхів (притулок для неповнолітніх), Токмак (ЦССМ), м. Мелітополь (притулок для неповнолітніх), Дніпропетровськ (СШ №67) та селищі Велика Белозірка (районний комітет у справах сім’ї та молоді).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 робіт, у тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та 7 додатків на 25 сторінках. Загальний обсяг дисертації 230 сторінок. Робота містить 20 таблиць та 1 рисунок. Список використаних джерел складається з 204 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, а також наукову новизну й практичне значення результатів, наведено дані про апробацію.

У першому розділі“Теоретичні засади формування ставлення до дитини як суб’єкта права” – розглянуто ставлення до дитини та її прав в історичній перспективі, охарактеризовано різні підходи дослідників до проблеми реалізації прав дитини в сім’ї як складного соціального, педагогічного та психологічного явища, визначено сутність поняття “усвідомлене ставлення батьків до прав дитини” та подано шляхи його формування.

На основі аналізу наукових досліджень визначено специфіку сутності прав дитини та було виділено два підходи у філософському розумінні цього поняття: психологічний підхід до розуміння прав дитини, в основі якого є співвідношення прав і потреб дитини, та християнсько-моральний, суть якого полягає у тісному зв’язку визначених прав дитини із загальнолюдськими, християнськими цінностями.

Аналіз проблеми реалізації прав дитини в сім’ї дав змогу визначити наявність порушення прав дитини в українській сім’ї, і з'ясувати причини цього явища:

  1. вплив соціально-економічних процесів на життєдіяльність сім’ї;

  2. індивідуально-типологічні особливості поведінки батьків;

  3. особливості українського менталітету виховання: стійкі стереотипи та суспільна думка відносно сімейного виховання;

  4. недоліки у системі освіти та виховання батьків.

У психолого-педагогічних дослідженнях створена наукова основа як передумова вивчення проблеми усвідомленого батьківства, розроблені компоненти усвідомленого батьківства (ціннісні орієнтації, батьківські установки та сподівання, почуття, позиції, відповідальність та стиль сімейного виховання).

Вивчення змісту поняття “батьківське ставлення” та сутності свідомого ставлення особистості дали змогу визначити поняття “усвідомлене ставлення батьків до прав дитини” та виділити його компоненти (когнітивний, емоційно-мотиваційний та поведінковий). Усвідомлене ставлення батьків до прав дитини – це система знань (уявлень, понять, суджень), емоційно-мотиваційне та нормативно-проективне сприйняття прав дитини, що зовнішньо виявляється у певній моделі поведінки (діяльності, вчинків та дій) батьків по відношенню до дитини та реалізації її прав у сім’ї.

Змістовний аналіз наукової літератури переконливо показав, що, по-перше, гостро постає необхідність освіти самих батьків щодо виховання власних дітей. По-друге, наше суспільство психологічно не готове прийняти дитину як індивідуальну особу з власним баченням світу та ставленням до нього. По-третє, формування відносин на основі поваги до прав один одного - справа не одного покоління, але розпочинати потрібно вже зараз, оскільки ті стосунки, що закладаються у батьківській родині, з часом проектуються на власних дітей, тобто відбиваються на наступних поколіннях.

Існують об’єктивні (організовані – соціально-педагогічна діяльність соціальних інститутів, закладів освіти та виховання і неорганізовані - ЗМІ, територіальна громада, сусідська громада, кола близьких та знайомих людей) та суб’єктивні (самоосвіта батьків, попередній досвід виховання у власній родині, культурний та освітній рівень батьків, рівень батьківської компетентності) фактори, які впливають на формування ставлення батьків до прав дитини. Соціально-педагогічна робота з батьками є цілеспрямованою діяльністю по формуванню усвідомленого батьківства, до якої входить просвітницька робота з батьками, що стосується організації освітньої діяльності батьків з метою підвищення їх педагогічної культури та виховного потенціалу. Загальною метою просвіти батьків є усвідомлення ними пріоритетності своєї ролі та оволодіння механізмами створення доброзичливого сімейного середовища для розвитку та формування дитини як особистості. Виховання дитини в сім’ї має спрямовуватися на оволодіння нею певною системою цінностей та норм поведінки, які ґрунтуються на повазі до прав, свобод людини і громадянина, та підготовку дитини до свідомого життя у соціально правовому суспільстві.

Нами виділено як найбільш ефективні два шляхи формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини: шлях самоосвіти та участь батьків у просвітницькій діяльності, побудованій на певних соціально-педагогічних засадах.

У другому розділі“Дослідно-експериментальна робота з формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини” – розглядаються критерії і показники рівнів сформованості усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, вивчається реальний стан специфіки ставлення батьків до прав дитини, розглядаються соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини: змістові (мета, завдання, напрямки та їх зміст), психолого-педагогічні (специфіка навчання батьків як дорослої аудиторії), організаційно-педагогічні (форми та методи); проведено аналіз дослідно-експериментальної роботи.

У структурі усвідомленого ставлення батьків до прав дитини нами виявлено когнітивний, емоційно-мотиваційний та поведінковий компоненти. Когнітивний компонент виявляється у наявності знань та розумінні сутності поняття “права дитини”, умов та необхідності забезпечення реалізації прав дитини в сім’ї. Він включає знання про права дитини, встановлені українським законодавством та Конвенцією ООН, про призначення прав дитини, про причини та наслідки порушення цих прав у сім’ї, про умови та механізми створення повноцінного середовища для реалізації прав дитини в сім’ї. Емоційно-мотиваційний компонент включає оцінки та судження, емоційне забарвлення поведінкового проявлення батьківського ставлення до прав дитини та мотивацію щодо дотримання прав дитини в сім’ї. Поведінковий компонент являє собою модель поведінки батьків, яка включає вміння та навички взаємодії батьків із дитиною щодо реалізації її прав у сім’ї. Серед них слід виділити комунікативні вміння, уміння приймати рішення і критичне мислення, управлінські вміння. Показником є ступінь наявності прав дитини у сім’ї та стиль виховання батьків, що є основою взаємодії батьків та дітей.

Аналіз вивчення реального стану батьківського ставлення до прав дитини дозволив виявити ступінь прояву у батьків окремих складових компонентів, що стало підґрунтям для визначення рівнів сформованості усвідомленого ставлення до прав дитини. Була розроблена комплексна методика діагностики рівня сформованості кожного компоненту усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, яка складається із наступних методів: тривале включене спостереження; опитування: анкетування (авторська методика діагностики ставлення батьків до прав дитини), тестування (самооцінка дорослими членами сім’ї своїх життєвих сімейних умінь), інтерв’ю, бесіда; методи активізації творчого мислення (метод мозкового штурму, асоціативні методи, метод творчих завдань); проведення фокус-групи; методи самооцінки. Для аналізу отриманої інформації ми використовували різні методи якісного та кількісного аналізу (порядкові й бальні шкали, контент-аналіз) із застосуванням математичних методів обробки емпіричних даних.

У дослідженні брали участь батьки (228 осіб) різних вікових категорій.

Результати аналізу констатувального експерименту дали можливість визначити три рівні ставлення батьків до прав дитини (низький, середній та високий). Когнітивний компонент усвідомленого ставлення до прав дитини сформований у батьків на низькому (68%) та середньому (21%) рівні. Батьки мають певну інформацію про права дитини та обізнані з випадками порушень прав дитини поверхово, проте у них немає чіткої логічної побудови причиново-наслідкових зв’язків з цього питання. Батьки готові навчатися усвідомленому батьківству та розуміють необхідність цих дій. Отже, вони мають високий (26%) та середній (63%) рівень сформованості емоційно-мотиваційного компоненту усвідомленого ставлення до прав дитини. Вони усвідомлюють необхідність реалізації прав дитини в сім’ї. При цьому поведінковий компонент усвідомленого ставлення до прав дитини сформований у батьків на низькому (52%) та середньому (40%) рівні. Отже, знання батьків про права дитини реалізуються на практиці недостатньо та ситуативно випадково при застосуванні недостатньо сформованих відповідних умінь.

Констатація початкового рівня усвідомлення ставлення батьків до прав дитини показала, що вони мають уявлення про поняття “права дитини” на низькому рівні, не бачать його сутності та мають складності у практичній реалізації прав дитини в сім’ї. У ході констатувального експерименту більшість батьків визнали важливість та необхідність підвищення рівня педагогічної культури шляхом прийняття особистої участі у просвітницьких заходах щодо інформування про права, потреби та обов’язки дитини; вони дали високу оцінку просвітницькому тренінгу як формі та інтерактивним методам навчання батьківської аудиторії, також мали високу мотивацію до подібного навчання.

Проблеми та протиріччя, що були виявлені у констатувальному експерименті, стали підґрунтям для визначення й обґрунтування соціально-педагогічних засад формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, а саме: змістових (мета, завдання, напрямки та їх зміст), психолого-педагогічних (специфіка навчання батьків як дорослої аудиторії), організаційно-педагогічних (форми та методи).

Відповідно до компонентів усвідомленого ставлення батьків до прав дитини були визначені мета і зміст його формування. Метою дослідної роботи є формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, що включає: набуття необхідних знань про права дитини, формування у батьків спрямованості на створення умов щодо реалізації прав дитини у сім’ї, оволодіння необхідними уміннями.

Зміст дослідної роботи складається, по-перше, із сукупності знань про права дитини, що об’єднані у три блоки: дитина як суб’єкт права, ставлення батьків до прав дитини та сім’я як середовище реалізації прав дитини; по-друге, з переліку якостей особистості, що безпосередньо пов’язані із системою її емоційно-оцінних ставлень, до якого відносяться відповідальність, толерантність, суспільна і особистісна активність, асертивність, що є підґрунтям поваги до прав дитини; по-третє, із сукупності умінь, які представлені у трьох групах: комунікативні уміння, прийняття рішень і критичне мислення, управлінські вміння та найсприятливіші стилі батьківського виховання (демократичний, авторитетний), що відображаються у моделі поведінки батьків.

Вивчення наукових розробок з педагогіки та андрагогіки сприяло визначенню специфіки просвітницької роботи з батьками, яка знаходить відображення у віковій характеристиці батьків, особливостях їх мотивації, позиції суб’єктності у навчанні дорослого, складностях, перешкодах та вимогах до навчання дорослої аудиторії. Була розроблена схема співвіднесення вимог до навчання батьків з методами, що сприятимуть найбільш ефективному засвоєнню інформації даною цільовою групою. Ними стали активні методи групового навчання.

Змістові засади знайшли відображення у розробці змісту програми просвітницького тренінгу “Умови та шляхи реалізації прав дитини в сім’ї”, за якою проводився формувальний експеримент, а психолого-педагогічні – обумовили вибір форми та методів навчання, що забезпечують ефективність її реалізації.

Отже, організаційно-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини представлені у комплексі інтерактивних форм та методів навчання, які сприяють взаємодії батьків, обміну досвідом, можливостям використання психологічних технік формування свідомості, уявлень.

Хід формувального експерименту передбачав моделювання та реалізацію соціально-педагогічних умов, необхідних і достатніх для розвитку когнітивного, емоційно-мотиваційного та поведінкового компонентів усвідомленого ставлення до прав дитини. У зміст формувального експерименту закладена ідея не тільки формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, але й взагалі усвідомленого та відповідального батьківства.

Формувальним експериментом було охоплено 118 батьків. До експериментальної групи увійшли батьки, які мали високу внутрішню мотивацію щодо участі у заняттях (школи-комплексу “Гармонія-плюс”, середньої неповної школи № 85, спеціалізованої школи №67). Контрольна група включала батьків, які брали участь у презентаційному семінарі та за різних причин відмовилися від навчання (у школі-комплексі розвивального навчання “Мрія”, загальноосвітній школі № 59, освітньому комплексі гімназії № 11). Батьки контрольної групи за результатами діагностики на початок експерименту знаходились на однаковому рівні із батьками експериментальної групи.

На першому етапі робота була спрямована на формування емоційно-мотиваційного компоненту усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, на створення соціально-педагогічних та психологічних умов, що впливають на процес формування у батьків ціннісних настанов щодо прав дитини та їх реалізації у сім’ї; досягнення стимулюючих та мотиваційних цілей, що пов’язані з оволодінням батьками знаннями та уміннями щодо створення умов для реалізації прав дитини в сім’ї. Це здійснювалось на презентаційних тренінгових заняттях із батьками у рамках локального проекту “Шлях до дитини” міжнародної неурядової організації Християнський Дитячий фонд.

Другий етап полягав у формуванні когнітивного та поведінкового компонентів усвідомленого ставлення до прав дитини. Він передбачав оволодіння цілісною системою теоретичних знань щодо прав дитини батьками та вироблення у них необхідних умінь і навичок щодо створення практичної основи реалізації прав дитини в сім’ї шляхом систематичної участі у заняттях, що проводилися за програмою просвітницького тренінгу “Умови та шляхи реалізації прав дитини в сім’ї”.

Третій етап дослідно-експериментальної роботи був спрямований на вирішення завдань рефлексивно-оцінювального характеру. За допомогою різноманітних діагностичних методів ми виявляли рівні усвідомленого ставлення до прав дитини.

Надзвичайно важливим було з’ясувати думку батьків експериментальної групи стосовно того, як і якою мірою вони застосовували отримані знання й уміння, наскільки вони виявилися корисними. З огляду на це, було розглянуто додатковий критерій – ставлення цільової аудиторії до експериментального навчання. Для отримання необхідних даних батькам було запропоновано визначити особисті результати навчання за допомогою анкети на підсумковому етапі експериментального дослідження та через шість місяців після нього. Якісний та кількісний аналіз даних опитування батьків на підсумковому етапі експериментального дослідження дозволив визначити таке: 75% батьків вказали, що семінар був для них дуже корисний, для 25% – достатньо корисний. Серед найбільш важливих аспектів, на думку батьків, були наступні:

Рівень оцінки батьками ефективності експериментального навчання суттєво зріс через шість місяців після проведення інтерактивного семінару, що підтверджує особливості інтенсивного інтерактивного навчання та його впливу.

У ході дослідно-експериментальної роботи за допомогою спеціально розроблених діагностичних методик (анкети, опитувальники, тести, творчі завдання) простежувалась динаміка формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини. Співвіднесення рівнів сформованості усвідомленого ставлення до прав дитини, отриманих в результаті початкового та кінцевого контролю, свідчить про ефективність визначених соціально-педагогічних засад формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини. Зіставлення результатів формування усвідомленого ставлення до прав дитини у батьків на початковому і заключному етапах просвітницької роботи показує кількісні та якісні зміни щодо сформованості у батьків експериментальної групи усвідомленого ставлення до прав дитини. Результати експериментальної роботи наведено у Таблиці 1.

Таблиця 1.

Динаміка рівнів сформованості усвідомленого ставлення до прав дитини у батьків експериментальної та контрольної груп

(у % до загальної кількості)


Рівні сформованості

Компоненти усвідомленого ставлення

Когнітивний

Емоційно-мотиваційний

Поведінковий



На початок експерименту

В кінці експерименту

На початок експери-менту

В кінці експери-менту

На початок експери-менту

В кінці експерименту

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

Висок.

13

10

56

11

28

24

74

31

7

8

44

10


Низьк.

67

69

-

66

7

15

-

6

54

51

-

42


Для статистичної обробки одержаних результатів ми використовували критерій ч2.

Результати дослідження були використані при реалізації локального проекту “Шлях до дитини” та проведенні регіональних, місцевих та районних інтерактивних семінарів із працівниками соціальної сфери, педагогами, психологами та батьками у містах Запоріжжя, Оріхів (притулок для неповнолітніх), Токмак (ЦССМ), Мелітополь (притулок для неповнолітніх), Дніпропетровськ (СШ №67) та селищі Велика Белозірка (районний комітет у справах сім’ї та молоді), у рамках Міжнародних проектів “Соціальна освіта в Україні” та “Покращення якості соціальних послуг дітям та сім’ям у громаді”, здійснюваних під патронатом Християнського Дитячого фонду, Міжнародної федерації соціальних працівників і уряду Швейцарії.

Узагальнені результати проведеного нами дослідження підтвердили гіпотезу і дали змогу сформулювати головні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини шляхом проведення просвітницького тренінгу, програма якого побудована на таких соціально-педагогічних засадах: змістовні (мета, завдання, напрямки та їх зміст), психолого-педагогічні (специфіка навчання дорослої аудиторії) та організаційно-педагогічні (форми та методи навчання).

2. Актуальність проблеми реалізації прав дитини в сім’ї підтверджується аналізом статистичних даних щодо порушення прав дитини, аналізом наукових досліджень стосовно причин їх порушень. Стан системи просвіти батьків та формування суспільної думки щодо норм виховання дитини в сім’ї, на думку дослідників, безпосередньо впливає на якість рівня педагогічної культури батьків та їх ставлення до дитини.

3. Усвідомлене ставлення батьків до прав дитини, за нашим визначенням – це система знань (уявлень, понять, суджень), емоційно-мотиваційне та нормативно-проективне сприйняття прав дитини, що зовнішньо виявляється у певній моделі поведінки (діяльності, вчинків та дій) батьків по відношенню до дитини та реалізації її прав у сім’ї. Теоретичний аналіз сутності, структури та змісту поняття “усвідомлене батьківське ставлення” дозволив виділити компоненти (когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінковий) і розробити у відповідності до них критерії, показники та рівні сформованості цього явища.

4. Аналіз отриманих результатів констатувального експерименту дозволив встановити, що а) батьки мають незначне уявлення про поняття “права дитини”, не уявляють його сутності та мають складності у їх практичній реалізації ; б) більшість батьків визначили важливість та необхідність підвищення рівня педагогічної культури шляхом прийняття особистої участі у просвітницьких заходах щодо інформування про права, потреби та обов’язки дитини; в) батьки не тільки дали високу оцінку просвітницькому тренінгу як формі та активним методам навчання батьківської аудиторії, а й мали високу мотивацію до подібного навчання.

5. Метою програми формувального експерименту по формуванню усвідомленого ставлення батьків до прав дитини було визначено: по-перше, набуття необхідних знань про права дитини; по-друге, формування у батьків спрямованості на створення умов щодо реалізації прав дитини в сім’ї; по-третє, оволодіння батьками необхідними уміннями у даному напрямку діяльності.

6. Змістом даної програми стало вирішення протиріч між вимогами держави до рівня забезпечення і виховання дитини в сім’ї та існуючим рівнем просвітницької роботи з батьками. Когнітивний компонент змісту складався із трьох блоків основних тем для вивчення (“Дитина як суб’єкт права”, “Ставлення батьків до прав дитини”, “Сім’я як середовище реалізації прав дитини”). Емоційно-мотиваційний компонент змісту містить систему емоційно-оцінних ставлень батьків до прав дитини й умови дотримання їх у власній сім’ї, що забезпечуються розвитком основних якостей батьків (відповідальність, толерантність, активність, асертивність). Поведінковий компонент передбачає наявність батьківських умінь (комунікативні та управлінські вміння, прийняття рішень і критичне мислення) та моделі поведінки, що базується на найсприятливішому стилю виховання дитини (демократичний, партнерський).

7. Розроблений зміст реалізувався на базі трьох груп соціально-педагогічних засад формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини: змістові, психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні.

8. Встановлено специфіку та принципи навчання батьків як дорослої цільової аудиторії, до яких ми віднесли: принцип суб’єктності (або активності), взаємозв’язку змісту навчання із пізнавальними потребами батьків, демократичних взаємовідносин, цінності пізнавальної діяльності, взаємозв’язку теорії з практикою, відповідності підбору змісту та методів навчання, врахування індивідуальних особливостей та особистісного досвіду батьків та інші.

9. Визначення змістовних та психолого-педагогічних засад обумовило вибір форми та методів формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини – просвітницького тренінгу та активних методи навчання (рольові ігри, методи активізації творчого мислення, аналіз практичних ситуацій, дискусії тощо), що знайшло відображення у експериментальній програмі “Умови та шляхи реалізації прав дитини в сім’ї”.

10. Результати проведення формувального експерименту показали, що рівень сформованості усвідомленого ставлення батьків до прав дитини за всіма трьома компонентами в експериментальній групі став вищим, особливо це помітно стосовно когнітивного компоненту. Співвіднесення рівнів сформованості усвідомленого ставлення, отриманих в результаті початкового та підсумкового контролю, свідчить про ефективність обраних соціально-педагогічних засад формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини.

11. Подана система доказів за трьома основними й одним додатковим критеріями з використанням різнобічної сукупності методів аналізу емпіричного матеріалу, статистичне опрацювання даних може бути достатньою підставою для підтвердження високої ефективності розроблених соціально-педагогічних засад формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини.

Виконана робота є лише частиною системи формування усвідомленого батьківства та не вичерпує усіх проблем дотримання і реалізації прав дитини у сім’ї. Потребують педагогічного дослідження проблеми підвищення рівня педагогічної компетентності батьків дітей різних вікових груп.

Основний зміст дисертації відображено у публікаціях:

  1. Шевченко Н.Ю. Соціально-педагогічний аналіз ставлення батьків до прав дитини // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг. ред. А.Й. Капської. Том ХХІV. – К.: Логос, 2005. – С. 78-90.

  2. Заверико Н.В., Шевченко Н.Ю. Просвіта батьків як ціннісна парадигма освіти в контексті євроінтеграції // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. праць / За заг. ред. Г.Є. Гребенюка. – Харків: Стиль Іздат, 2005. – С. 110-114.

  3. Шевченко Н.Ю. Реалізація прав дитини в сім’ї // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2004. – №1. – С. 58-68.

  4. Шевченко Н.Ю. Усвідомлене ставлення батьків до прав дитини: теоретичні аспекти // Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць / За заг. ред. В.С. Зубович. Випуск 3-4. – Луцьк: Волинський Академічний Дім. – 2004. – С. 25-31.

  5. Шевченко Н.Ю. Соціалізація дитини в сім’ї: правовий аспект // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг. ред. А.Й. Капської. Том ХХІ. – К.: Логос, 2003. – С. 48-55.

  6. Шевченко Н.Ю. Соціально-філософські аспекти прав дитини // Вісник Луганського держ. пед. університету імені Тараса Шевченка. – 2003. – №7(63) липень. – С. 232-240.

  7. Шевченко Н.Ю. Інформування батьків про права дитини // Діти – батьки – сім’я: Випуск 1. – К.: Наук. світ, 2004. – С.49-57.

  8. Шевченко Н.Ю. Ставлення батьків до прав дитини // Діти – батьки – сім’я: Випуск 3. – К.: Наук. світ, 2005. – С. 16-21.



Шевченко Н.Ю. Соціально-педагогічні засади формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини.

У дисертації на основі теоретичного аналізу наукових досліджень з проблеми ставлення до прав дитини, вітчизняного та зарубіжного досвіду просвітницької роботи з батьками розкрито сутність та виявлено особливості формування усвідомленого ставлення батьків до прав дитини, визначено відповідні знання, якості та вміння батьків, необхідні для реалізації прав дитини в сім’ї.

У виконаному дослідженні вперше обґрунтовано зміст просвітницької роботи з батьками щодо формування усвідомленого ставлення до прав дитини, визначено компоненти його сформованості (когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінковий), розроблено та експериментально перевірено соціально-педагогічні засади цієї діяльності.

Ключові слова: права дитини, батьківське ставлення, усвідомлене ставлення особистості, просвітницька робота, зміст просвітницької роботи з батьками, формування усвідомленого ставлення до прав дитини.
Шевченко Н.Ю. Социально-педагогические основы формирования осознанного отношения родителей к правам ребенка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, 2006.

Диссертация посвящена проблеме формирования осознанного отношения родителей к правам ребенка.

В диссертации на основе теоретического анализа научных исследований изучены особенности отношения к правам ребенка, выделены два подхода к философскому пониманию сущности прав ребенка: психологический, в основе которого лежит соотношение прав и потребностей ребенка и христианско-моральный, суть которого заключается в тесной взаимосвязи прав ребенка с общечеловеческими, христианскими ценностями.

Анализ проблем реализации прав ребенка в семье дал возможность определить нарушения прав ребенка в украинской семье, одной из причин которого являются недостатки системы образования и воспитания родителей. Наиболее эффективным путем формирования осознанного отношения родителей к правам ребенка является просветительская работа, как организованная и целенаправленная деятельность.

Изучение вопросов родительства, сущности понятий “родительское отношение” и “осознанное отношение” позволило определить следующее понятие. “Осознанное отношение родителей к правам ребенка” мы рассматриваем как систему знаний (представлений, понятий, суждений), эмоционально-мотивационного и нормативно-проективного восприятия прав ребенка, что внешне проявляется в определенной модели поведения (деятельности, поступков и действий) родителей по отношению к ребенку и реализации его прав в семье. В соответствии с этим в диссертации были выделены компоненты осознанного отношения: когнитивный (знания, которые отражают специфику прав ребенка), эмоционально-мотивационный (отношение и интерес к правам ребенка) и поведенческий (родительские умения: коммуникативные, принятие решения и критического мышления, управление и стили семейного воспитания: доминирование демократического и авторитетного стиля). Выделенные компоненты, направлены на формирование знаний и умений были положены в основу программы формирующего эксперимента.

В диссертации были разработаны и экспериментально проверены социально-педагогические основы формирования осознанного отношения к правам ребенка – это содержательные (цель, задачи, направления и их содержание), психолого-педагогические (специфика обучения взрослой аудитории) и организационно-педагогические (формы и методы обучения) основы.

Ход формирующего эксперимента предполагал моделирование и реализацию социально-педагогических условий, необходимых и достаточных для развития когнитивного, эмоционально-мотивационного и поведенческого компонентов осознанного отношения к правам ребенка. В содержание формирующего эксперимента положена идея не только формирования осознанного отношения к правам ребенка, а и в общем осознанного и ответственного родительства.

Результаты экспериментальной работы показали, что процесс формирования осознанного отношения к правам ребенка становится более эффективным при создании определенным социально-педагогических условий и при использовании активных методов обучения, таких как игровое проектирование, анализ конкретных ситуаций, творческие задания, сюжетно-ролевые игры и др.

Ключевые слова: права ребенка, родительское отношение, осознанное отношение личности, осознанное родительство, просветительская работа, содержание просветительской работы с родителями, формирование осознанного отношения к правам ребенка.
Shevchenko N.U. – The social-pedagogical means of forming of parents conscious attitude to children rights. - The Manuscript.

The thesis on receiving scientific candidate degree of pedagogical sciences of speciality 13.00.05. – Social Pedagogics. Lugansk Taras Shevchenko National Pedagogical University, 2006.

The research is devoted to the problem of formation of the conscious attitude of parents to children rights.

The author of the work defines appropriate knowledge, qualities and skills necessary for the realisation of children rights in family on the basis of theoretical analysis of the scientific researches, devoted to the problem of attitude to children rights, domestic and foreign experiences of educational work with parents.

On the basis of theoretical analysis of scientific researches there were singled out two approaches to philosophical treatment of children rights: a psychological one, the basis of which is the correspondence of rights and needs of a child and a Christian-moral one, the basis of which is close interconnection of children rights with general human and Christian values.

In the research work substantiates the content of educational work with parents on forming the conscious attitude to the children rights, defines the components, criteria and indexes of their readiness (cognitive, emotional-motivational, behavioural), works out and experimentally proves social-pedagogical conditions of this activity.

Key words: children rights, parenthood attitude, personal conscious attitude, conscious parenthood, educational work, content of educational work with parents, forming of conscious attitude to children rights.

Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации