Выхватень Л.В. Конспект лекций: Этика и эстетика - файл n5.doc

Выхватень Л.В. Конспект лекций: Этика и эстетика
скачать (1842 kb.)
Доступные файлы (5):
Tema1_2.doc239kb.30.06.2005 15:56скачать
n2.doc628kb.30.06.2005 15:03скачать
n3.doc1697kb.04.07.2005 11:31скачать
n4.doc176kb.30.06.2005 15:55скачать
n5.doc155kb.30.06.2005 16:00скачать

n5.doc


Конспект лекций: Этика и эстетика. Часть 1. Этика.

Приложение 3. Кейсовые задания по этике бизнеса.


СИТУАЦІЙНІ ВПРАВИ (КЕЙСИ)
Методичні рекомендації з розбору конкретної ситуації. Як готуватися студенту

  1. Велика частина часу повинна бути витрачена до початку занять на вивчення ситуації, читання конспекту лекцій, підручників і посібників.

  2. Прочитати ситуацію перший раз досить швидко для того, щоб зрозуміти проблему учасників подій, роль "головного героя", зовнішнє оточення. Самому вжитися в роль менеджера, якому потрібно вирішити цю проблему і побути у "шкірі" головного героя ситуації.

  3. Прочитати ситуацію другий раз більш уважно з олівцем у руках, зробити необхідні позначки, вибрати факти і цитати для підготовки письмової доповіді і свою версію рішення проблеми.

  4. Перевірити ще раз різні факти, зведення, доводи своєї версії в ролі критика, остаточно переконатися в її правильності або проробити іншу версію (альтернативу) рішення ситуації. Добре на цьому етапі проконсультуватися з іншими студентами, що аналізують дану ситуацію.

  5. Підготувати письмову доповідь по конкретній ситуації і представити її в машинописному виді/комп'ютері. Рекомендуємо дотримуватися приведеної нижче структури доповіді.

Типова структура письмової доповіді ситуації





1. Узагальнення.

2. Учасники подій.

3. Характеристика організації.

4. Хронологія подій.

• Тільки факти і події без оцінки в трьох періодах часу: минуле, сьогодення,
майбутнє.

5. Статистика (якщо має місце в ситуації).

6. Концептуальні питання:

7. Альтернативні рішення:


Доповідь повинна бути обсягом 2-3 стор. машинописного тексту, з цитатами із ситуації, таблицями, схемами, грамотно і добре оформлена. Доповідь здається викладачу, що оцінює її.

Пам'ятайте слова Вольтера: "Вибачите за мій довгий лист, у мене не було часу написати короткий".

1) Реалізація товару в Україні

На переговорах американського бізнесмена з представником нашої фірми мова йшла про закупівлю в США великій партії товарів (одяг, сигарети) для України. Загальна сума контракту близько одного мільйона доларів. У процесі обговорення умов постачання виникло запитання: якщо після одержання товару і його оплати з'ясується, що в контейнерах є зіпсовані чи браковані упаковки, як вести подальше співробітництво? Адже за законом у цьому випадку одержувач не може висунути претензії. Здивований американець відповів, що всі зіпсовані упаковки будуть замінені за його рахунок, а для підтвердження кількості браку він не буде висилати своїх експертів, йому досить слова нашого представника.

Питання для обговорення:

1. Які небезпеки можуть очікувати американського підприємця в ході реалізації цієї
угоди? Як довго, на вашу думку, американець працює (буде працювати) на українському
ринку?

  1. Які моральні (етичні) якості демонструє американський підприємець?

Завдання: змоделювати варіанти розвитку подій після підписання договору.
2) Нечесність виконання угоди

Фірма, що нещодавно відкрилася в Україні уклала угоду з австрійським бізнесменом про постачання йому великої кількості будівельного лісу. Перед відправленням експерти австрійської фірми провели перевірку технічних умов товару і відправили голові фірми кілька знімків вагонів з лісом, якими він залишився задоволений. При одержанні товару, звиклі до ведення "чесної гри" австрийці, зробили оплату без перевірки усіх вагонів. А при розвантаженні виявилося, що замість першокласного будівельного лісу, у вагонах звалені обаполи, пні і т.д. - повна невідповідність знімкам. Австрійський бізнесмен був змушений відправити поїзд за свій рахунок назад.

Питання для обговорення:

1. Який

2. Змоделюйте:

подальші вчинки австрійського бізнесмена стосовно фірми, що нечесно веде свої

справи;

розвиток подій на фірмі, що вдалася до обману.
3) Нечесність щодо покупців

Ви підприємець, випускаєте шампунь, що перешкоджає утворенню лупи й ефективний уже при разовому застосуванні. Фахівець з вашого відділу маркетингу підказує, що збут піде швидше, якщо в інструкції на етикетці вказати, що шампунь рекомендується застосовувати двічі. Як ви вчините?
4) Захист робітників

Корпорація "Менвілл", що десятиліттями блокувала дані, що свідчили про те, що вдихання азбестового пилу убиває робітників фірми. Суд штату Нью-Джерсі кінець-кінцем встановив, "що корпорація "Менвілл" свідомо прийняла ділові рішення про неприйняття захисних чи відновлювальних для здоров'я заходів у повній зневазі до прав інших людей". Суд зажадав, щоб компанія перевела 80% своїх акцій у відповідний фонд для виплати з нього людям, що пред'явили позов.
5) Ситуації "скрутного становища"

  1. Підприємець, що займається продажем великих партій сигарет дотепер не був
    переконаний у тім, що паління викликає рак. Нещодавно він познайомився зі
    звітом про дослідження, у ході якого з всією очевидністю встановлений зв'язок між
    палінням і раковими захворюваннями. Як йому вчинити?




  1. Фірма за допомогою досліджень удосконалила один з товарів, що випускаються.
    Товар не став по-справжньому "удосконаленою новинкою", але підприємець знає, що поява подібних тверджень на упаковці і в рекламі підвищить його збут. Як вчинити?




  1. Підприємець познайомився з жінкою, що ще зовсім недавно була керівником по
    товару в конкуруючій фірмі. Можна взяти її на роботу. Вона з задоволенням
    розповість про всі плани конкурента на майбутній рік. Як вчинити?




  1. У підприємця існує мережа дилерів. В одного з них на важливій збутовій території
    нещодавно почалися безладдя в родині, і показники його продажів упали. У
    минулому це був один із самих високопродуктивних продавців фірми. Як швидко
    ввійде в норму його сімейне життя, неясно, а поки що велика кількість продажів
    втрачається. Є юридична можливість ліквідувати видані цьому дилеру торгові
    привілеї і замінити його. Як вчинити підприємцю?




  1. Підприємець довідався, що конкуруюча фірма додала своєму товару властивість,
    що дуже вплине на збут. На щорічній спеціалізованій виставці в цієї фірми буде
    офіс для гостей, і на одному з прийомів для своїх дилерів голова фірми розповість
    їм про цю нову властивість товару. Підприємець легко може послати на цей
    прийом свого спостерігача, щоб довідатися про нововведення. Як йому вчинити?




  1. Голова фірми з усієї сили намагається домогтися заключення великого контракту й
    у ході переговорів про запродаж довідується, що представник покупця підшукує
    собі більш вигідну роботу. У підприємця немає бажання брати його до себе на
    роботу, але якщо голова фірми натякне йому про цю можливість, він, цілком
    ймовірно, передасть замовлення цій фірмі. Як вчинити?




  1. Підприємець хоче опитати вибірку споживачів про їхні реакції на товар
    конкурента. Пропонується провести ці інтерв'ю нібито від імені якогось
    неіснуючого "Інституту по дослідженню маркетингу". Як вчинити?




  1. Підприємець розмовляє зі здібною жінкою, що бажає поступити до нього торговим
    агентом. Рівень її кваліфікації вище, ніж у чоловіків, з якими бесіди проводилися раніше. Однак є підозри, що її прийом на роботу викличе негативну реакцію з боку ряду нинішніх торгових агентів, серед яких немає жінок, і може роздратувати деяких важливих клієнтів фірми. Як вчинити?


Питання для обговорення:

  1. Чим може спокуситися підприємець, потрапивши в одну з таких ситуацій?

  1. Які неетичні методи може використовувати підприємець для введення споживача
    (партнера) в оману?

  1. Чи має сенс відмовлятися від уведення партнера чи споживача в оману?

  1. Які "дивіденди" одержить підприємець відмовившись від неетичних методів
    ведення справ? . .

6) Етична дилема 1

Ви керівник неурядової організації, одним з напрямків діяльності якої є екологія. До Вас звернувся представник дуже потужної паливно-енергетичної компанії з проханням дати позитивний відгук про діяльність цієї компанії в пресі. Ця компанія раніше не працювала у Вашому регіоні, і Ви майже нічого не знаєте про неї, окрім того, що вона планує будівництво мережі автозаправних станцій у Вашому місті і, що це дійсно дуже потужна у фінансовому аспекті структура. Від партнерської екологічної організації з регіону, де ця компанія діяла
впродовж останнього року були певні критичні зауваження, щодо її діяльності
(стосовно використання застарілих методів транспортування палива). За словами
представника компанії, автозаправні станції, які вона будуватиме, будуть станціями
європейського зразка: екологічно чистими, архітектурно довершеними, озелененими і
окрім виконання свого функціонального призначення будуть ще й окрасою Вашого
міста. Якщо на цей ринок не увійдуть вони, то увійде хтось інший, але швидше за все
той, хто не зможе стільки інвестувати в цю мережу. Представник компанії просить
Вашої згоди на публікацію короткого інтерв'ю з Вами з позитивним відгуком про
діяльність компанії у найвпливовішій і найбільшій газеті Вашого регіону; це інтерв'ю
дуже важливе для їхньої структури, яка хоче донести до населення інформацію про свої
наміри і хоче сформувати свій позитивний імідж. За його словами, наша організація має
великий авторитет у місті, і для багатьох мешканців Ваша підтримка цього проекту
буде в значній мірі визначальною. '

Представник компанії чітко дав Вам зрозуміти, що у випадку позитивного рішення з Вашої сторони компанія готова перерахувати для потреб Вашої організації 10000 доларів СІЛА.

Ця фінансова підтримка була б дуже доречною і дуже своєчасною для Вашої організації, оскільки сьогодні вранці ви були буквально "нокаутовані" звісткою про те, що спонсор, який обіцяв виділити кошти на проведення щорічної екологічної експедиції по головній ріці регіону і з яким була підписана умова про це, повідомив, що у зв'язку з певними обставинами не може в даний момент виділити ці кошти. Дана експедиція є дуже важливою екологічною акцією регіонального масштабу і результати, отримані в експедиційних дослідженнях, мають велике значення для покращення екологічної ситуації в регіоні, експедиція повинна вирушати через тиждень і перенесення термінів її проведення абсолютно неможливе.

Ви не маєте часу отримати детальнішу інформацію про цю організацію, оскільки інтерв'ю повинно з'явитись у завтрашньому номері газети.

Ви опиняєтесь перед дилемою - підтримати проект цієї компанії, про яку Ви не маєте інформації у повному обсязі, отримавши при цьому кошти на екологічну експедицію і, можливо, навіть сприяючи покращенню екологічної ситуації в місті чи відмовитись від цього інтерв'ю.

Питання для обговорення:

  1. Чи вважаєте ви етичним пристати на таку пропозицію?

  2. Яку інформацію Ви надіслали б до газети? Напишіть коротке інтерв'ю.

  3. Змоделюйте результати кожного з рішень.

  4. Яку з дій ви вважаєте більш етичною?

7) Етична дилема 2

Сергій Соколов потрапив у безвихідне становище на роботі. Він більше двох років працював на одній і тій же посаді, але його фірма постійно воліла наймати людей з боку, а не просувати власних співробітників. Сергій був амбіційний, і прагнув до більш важкої і цікавої роботи, тому він вирішив зайнятися пошуками роботи.

Перше, чим йому довелося зайнятися, було відновлення свого резюме, у яке він в останні два роки навіть не заглядав. Йому потрібно було додати інформацію про своїй поточній роботі, курсах підвищення кваліфікації і суспільній роботі. Він також вважав, що формат і фрази, у яких була укладена стара інформація, мають потребу в поліпшенні. Він звернувся по допомогу до своєї подруги Лізи, що була фахівцем з людських ресурсів. У цій якості вона знайомилася із сотнями резюме в рік, і її вважали експертом у цій області. Вона давала поради багатьом, зі своїх друзів.

Одержавши резюме Сергія, Ліза визнала його прийнятним, але потребуючим доробки. По-перше, вона порадила йому змінити стиль викладу, зробити його динамічнішим. Вона також порадила частіше користуватися активними дієсловами замість пасивних. Після таких стандартних змін Ліза і Сергій стали обговорювати, як описати його поточну роботу.

Він описав свої обов'язки Лізі, і вона виклала їх мовою, що підходить для резюме. Вона передала написане Сергієві. Коли він прочитав його, то побачив свою власну роботу в новому світлі. Хоча він допомагав менеджеру відділу майже у всьому, він відчув незручність від слів "помічник менеджера відділу". У його компанії не існувало такої посади, і він не вважав за можливе так назвати свою роботу. Він також не був упевнений у правильності деяких слів, використаних для опису його діяльності.

Він поділився з Лізою своїми побоюваннями, і вона сказала: "Не турбуйся про
це. Ніхто і не очікує, що у своєму резюме ти будеш абсолютно правдивий. Намагайся
справити враження на людей. Я завжди вважаю, що половина прочитаного мною є
перебільшенням. Сергій, скромністю ти нічого не досягнеш". Кар^-став міркувати про
це і про своє майбутнє. Він дійсно шукав кращу роботу. Може бути, Ліза була права.
Зрештою, вона була фахівцем. Сергій відчув себе в пастці. Щоб ви зробили на його
місці? ' '

Питання для обговорення:

  1. Чи вважаєте Ви перекручування фактичної інформації етичною проблемою?

  2. Чи є слова професіонала основою для порушення етичних принципів?

  3. Якие рішення прийняли б Ви, опинившись в такій ситуації?

  4. Змоделюйте поведінку Сергія на новій роботі.

11) Анкети компанії „Курз"1

5 квітня 1977 року члени місцевої профспілкової організації пивоварів № 366 покинули робочі місця на пивоварному заводі Адольфа Курза (АсюІІ* Соогз) у місті Голден штату Колорадо.2 Цей стихійний страйк відбувся передусім як протест проти використання індикаторів брехні у процесі відбору працівників на завод. Як заявив співробітник спілки: „Після того, як тебе допитують цим детектором брехні, відчуваєш себе брудним ".

На підтримку своєї позиції діячі профспілки зібрали декілька нотаріально завірених письмових свідчень під присягою, у яких страйкарі заявляли, що представники компанії задавали їм непорядні питання протягом тесту за допомогою індикатора брехні. Два з цих свідчень містили наступну інформацію:

У квітні 1973 року Я, Джон А. К., повинен був пройти тест на індикаторі брехні під час процесу подання документів на роботу в компанії Адольфа Курза в м. Голден штату Колораду. Серед багатьох особистих питань, які мені було поставлено, два наведених нижче були особливо дратівними:

1, Ви гомосексуаліст?

2. Чи є якийсь привід, за яким Вас можна шантажувати?

Мене, Олівера А. Д., було взято на роботу у компанію Адольфа Курза 23 п: жовтня 1972 року. Нижче наведено деякі з питань, які мені було поставлено з : ь; ; і використанням індикатора брехні у процесі відбору на посаду.

, • Ви маєте гроші в банку?

Чи крали Ви колись щось таким чином, що не були впіймані на цьому?
Я вважаю, що ці питання принизливі і є втручанням у мої особисті справи. Я
також вважаю, що для компанії „Курз" зовсім не є необхідним задавати ці
питання тим людям, які прагнуть в ній працювати.


Представники компанії „Курз" відповіли на ці закиди, заявивши, що не знали, що потенційним робітникам ставили подібні запитання. Вони також заявили, що опитування з використанням індикатора брехні для компанії проводило інше агенство, з яким „Курз" підписала договір до 1975 року.

Проте, навіть після масових страйків працівників, компанія „Курз" не бажала цілковито припиняти використання індикатора брехні у процесі професійного відбору. У 1960 році члена сім'ї Курз було викрадено і вбито. У серпні 1997 року на переробному заводі Курза було встановлено бомбу. Голова корпорації Вільям Курз та його брат Йозеф Курз повідомили, що не хочуть більше наймати на посаду тих людей, які можуть наражати на небезпеку їхні родини і їхніх працівників. Крім того, брати Курз сказали, що тести з використанням індикатора брехні могли б надати певну інформацію, яку компанії слід було б мати:

Тести демонструють, чи не приховує кандидат на посаду певних проблем зі здоров'ям... і запевнюють, що кандидати не хочуть отримати роботу з таких руйнівних міркувань як саботаж нашої діяльності. (Заява Вільяма Курза).

Тому компанія „Курз" продовжувала використовувати індикатор брехні у професійному відборі, хоча й було сформульовано стандартну анкету, яку відповідна агенція мала використовувати у процесі опитування кандидатів на роботу. Нова анкета складалася з сімох питань. Перед тим як кандидат на посаду навіть призначав зустріч з агенцією, яка проводила опитування, він отримував список питань анкети і повинен був уважно їх прочитати. Якщо він вагався з приводу давання певних відповідей під час тесту з використанням індикатора брехні, його запрошували обговорити ці проблеми з відповідними представниками фірми. Сім стандартних питань були наступними:

  1. Чи повідомили Ви повну правду, заповнюючи анкету на роботу?

  2. Чи вживали Ви будь-коли якісь незаконні наркотичні речовини під час
    роботи?


  3. Чи часто вжиток алкоголю погіршував вашу працездатність?

  4. Чи приховуєте Ви якусь інформацію про антисоціальну, революційну чи
    комуністичну діяльність?


  5. Чи не подаєте Ви свої документи на цю роботу з метою зашкодити
    компанії чи будь-кому з її працівників?


  6. Чи перебуваєте Ви в розшуку за кримінальний злочин?

  7. Чи крали Ви коли-небудь якийсь товар, матеріал чи гроші у свого
    роботодавця?


Представники фірми „Курз" заповнювали що відповідати кандидатам на посати довелося б лише на ці питання, і ні на які більше. Агенція, яка проводила опитування, повинна була чітко дотримуватися цього списку.

Незважаючи на те, що стихійний страйк робітників поступово припинився, менеджери „Курз" згодом постали перед новими проблемами, пов'язаними з використанням індикатора брехні. Спочатку у 1985, а потім і у 1986 роках Конгрес СІЛА почав розглядати ряд законопроектів, які повинні були заборонити роботодавцям використовувати індикатори брехні у опитуваннях працівників та кандидатів на посади. Палата представників у березні 1986 р. прийняла законопроект, який дозволяв використовувати індикатори брехні лише в надзвичайних ситуаціях, але цей закон не було затверджено Сенатом. На той час вже вісімнадцять штатів заборонили або істотно обмежили використання детекторів у бізнесі. Побоюючись того, що анкети для кандидатів на посади можуть визнати незаконними, менеджери „Курз" вирішили змінити їх. У серпні 1986 року вони повідомили, що більше не використовуватимуть індикаторів брехні у процесі професійного відбору. Натомість вони заявили про необхідність усіх кандидатів на посади в компанії

  1. здавати аналіз на вживання наркотиків;

  2. проходити спеціальний психологічний тест під назвою „опитування Стентона"
    питання якого займають 12 стор. і який вивчає схильність
    кандидатів до крадіжок і нечесної поведінки;

  3. проходити перевірку походження і попередньої діяльності, яку здійснювала велика національна аудиторська компанія Еквіфекс Сервісез

Рішення компанії „Курз" запровадити аналіз на вживання наркотиків співпав зі
звітом Президентської комісії з боротьби з організованою злочинністю про незаконне
поширення наркотиків у США. Цей звіт рекомендував урядовим установам та
приватним компаніям розпочати запровадження програм перевірок їхніх працівників на
вживання наркотиків. 15 вересня 1986 року президент Рейган підписав наказ про
обов'язкове проходження таких аналізів для всіх осіб, які займають посади, пов'язані з
доступом до секретних матеріалів у структурах федеральної влади. За попередніми
оцінками, від 5 до 13 відсотків американських робітників вживали наркотики
(маріхуана складає близько 95 % цього зловживання). У червні 1984 звіти дослідників
Трайнгл Інститьют повідомили, що зловживання наркотиками
коштувало американському суспільству 60 мільярдів доларів лише у 1983 році.
Соціальні кошти внаслідок втрата робітниками працездатності складала 33 мільярди
доларів з цієї суми.2 Крім того, вживання наркотиків збільшує імовірність виробничих
аварій.

Аналізи на вживання наркотиків, які використовувала компанія „Курз", мали проводитися приватною медичною лабораторією за ціною 20 доларів за аналіз. Критики цього методу аналізів були дуже струрбовані тим, що подібні тести мають дуже високий рівень помилковості. Наприклад, у 1985 році Центр контролю над здоров'ям дослідив, що серед тринадцяти медичних лабораторій, які проводили подібні тести, лише одна змогла вірно ідентифікувати залишки кокаїну принаймні на рівні 80 % випадків. Що ж стосується інших різновидів наркотиків, то аналізи на вживання п'ятьох з них були помилковими у більше ніж половині випадків. А тести на деякі різновиди наркотиків помилялися майже завжди/ Дослідження, проведене науковцями Північно-Західного університету, продемонструвало, що найпоширеніший аналіз на вживання наркотиків надавав помилкові результати у 25 відсотках випадків. 4 Наприклад, деякі ліки, які можна купити в аптеках, такі як „Контак" чи „Судафед" могли бути виділеними як амфетаміни; ліки від кашлю, що містять декстрометорфан чи наіть макове насіння могли бути виділеними як морфін; ліки „Амоксициллін", які видають за рецептом, могли бути виділеними як кокаїн.

Критики також були стурбовані тим, що подібні широко вживані аналізи на вживання наркотиків є втручанням у приватні справи особи. Вони зауважили, що ці тести практично не демонструють, чи була людина під впливом наркотиків у той момент, коли здавала ці аналізи, адже такі наркотики як маріхуана залишаються у зразках сечі ще протягом майже місяця після їхнього вживання. Так само вони не демонструють, чи мали наркотики який-небудь вплив на працездатність робітника. Адже роботодавці не мають права дізнаватися про те, як їхній працівник проводить свій вільний час. Вони мають право накладати якісь вимоги на своїх робітників лише у робочий час і лише в тому випадку, якщо ці вимоги прямо стосуються працездатності і продуктивності працівника. 5

Питання для обговорення: '

  1. Чи можна морально виправдати використання індикаторів брехні у той спосіб, у
    який це робила компанія „Курз", згідно зі свідченнями її робітників, у 70-х роках?

  2. Чи можна морально виправдати використання детекторів компанією „Курз" для
    отримання відповідей на сім питань, які склали нову версію анкети?

  3. Чи могла б ця компанія захищати свої інтереси у якийсь інший спосіб? Який?

  4. Чи можна морально виправдати введення компанією трьох нових тестів у 1986
    році? Чи є аналізи на вживання наркотиків морально виправданими

а) для кандидатів на посади

б) для працівників компанії?

12) С. Коваленко проти Volvo1
6 березня 1998 року кримський підприємець Сергій Коваленко першим в Україні за спеціальним замовленням придбав за 50 тис. доларів США "найбезпечнішу модель" у офіційного дилера авто концерну "Volvo" в Україні - "Вікінг Моторз". Всіх необхідних правил і формальностей під час купівлі було дотримано. Згідно з контрактом, автомобіль був сертифікований і повинен був відповідати всім технічним умовам і вимогам заводу-виробника.

Реклама концерну "Volvo" спеціально наголошувала на безпечності цієї моделі, яку машині повинні були надавати чотири подушки безпеки. Після продажу автомобіль було поставлено на гарантійне та сервісне обслуговування у компанії "Вікінг Моторз".

На новій іномарці Сергій проїздив трохи більше трьох місяців і 20 червня 1998 р. на кримській трасі потрапив у аварію. Жодна з подушок не спрацювала, і аварія ледве не скінчилася трагедією. Машину було цілковито зруйновано. Сергій отримав черепно-мозкову травму і чотири місяці провів в нейрохірургічному відділенні Сімферопольської лікарні. У тому році Сергієві виповнилося лише 34 роки. Через наслідки травми він отримав другу групу інвалідності пожиттєво, втратив сім'ю і можливість займатися бізнесом. З червня 1998 року він став непрацездатним і змушений постійно лікуватися.

За висновком судово-технічної експертизи, якби подушки безпеки спрацювали, такої серйозної шкоди здоров'ю водія не було б завдано. Експертиза також підтвердила, що подушки не спрацювали в результаті технічної несправності у системі приводу їх у дію.

Спочатку Сергій та його адвокат намагались вирішити проблеми мирним шляхом, повідомивши "Вікінг Моторз" та виробника "Volvo" про аварію та про факт неспрацювання подушок безпеки. Через два з половиною роки, у січні 2001 року Сергій Коваленко констатував, що весь цей час "Volvo" "Вікінг Моторз"., і „Форд", новий власник шведського концерну, роблять усе, аби уникнути переговорів. Він розповів: „Нам жодного разу не сказали, що ми неправі, або наші вимоги безпідставні. Виглядає на те, що ці компанії проводять політику ігнорування інтересів українського споживача, потерпілого через брак, виявлений у їхній продукції. І саме це ігнорування, зрештою, змусило нас звернутися до суду". Згодом "Volvo" письмово підтвердило своє небажання надати експертів для проведення спільної експертизи автомобіля. Єдиним наслідком запитів стало проведення оцінки шкоди, яку було завдано автомобілю, на базі технічного обслуговування авторизованого ділера

Згідно з висновками цієї оцінки, "вартість відновлення перевищила реальну вартість автомобіля", тобто автомобіль відновленню не підлягав.

Українсько-Швейцарська страхова компанія „Гарант" виплатила Коваленкові страхову суму в 500.000 доларів США і пред'явила претензію "Вікінг Моторз" на ту ж суму. На претензію не було жодної реакції. Тоді „Гарант" підготувала позов до арбітражного суду проти "Вікінг Моторз" на суму страхування.

Розчарування у "Volvo" Сергій оцінив у 70 млн. доларів — саме така сума вказана у судовому позові, який він подав 22 грудня 2000 року до Залізничного районного суду М.Сімферополя. Матеріальна шкода — втрата автомобіля та бізнесу — оцінена з 20 млн. доларів, моральна — втрата сім'ї та інвалідність II групи — у 50 млн. доларів. Відповідачами по спразі виступають шведський автомобільний концерн "Volvo" та дочірнє підприємство в Україні „Автомобільна компанія "Вікінг Моторз".

Питання для обговорення:

  1. У чому конкретно виявилося протиріччя у етичних стандартах відповідальних
    людей концерну "Volvo" та дочірнього підприємства „Автомобільна компанія "Вікінг Моторз".? Чи є це помилкою організації бізнесу і чому?

  1. Чиї права було порушено в цьому випадку і які?

  1. Які протиріччя між утилітарним принципом і теорією людських прав висвітлює цей
    випадок?

13) Акт про правдивість переговорів (ТІМА)2

Уряди США та країн, що входять до складу Европейського союзу, інвестують у багато з програм у тих країнах, які потребують допомоги. Кошти, які йдуть на подібні програми, є державними фондами (створюються платниками податків), і тому трансакції з ними повинні перебувати під наглядом суспільства, - необхідно, щоб усі такі трансакції були максимально прозорими. Для цього у Сполучених Штатах було прийнято „Акт про правдивість переговорів" , який повинен гарантувати відкрите використання коштів за кордоном. Цей закон спрямовано на забезпечення прозорості всіх трансакцій (контракти, субконтракти і купівлі), які використовують державні кошти США. Для всіх підрядчиків уряду США вимагається відповідність положенням цього акту. З іншого боку, недотримання цього закону призводить до жорстких наслідків для компанії, серед яких - можлива дискваліфікація фірми з усіх (теперішніх і майбутніх) урядових програм, кримінальні розслідування та карні справи проти осіб, залучених до антизаконних дій.

Велика компанія з США організовує бізнес в Україні. Ця фірма має щорічний прибуток близько 5 мільярдів доларів США, більшість надходжень до котрого забезпечують урядові контракти. Діяльність фірми в Україні потребує організації чергового інженерно-будівельного проекту. Більшість робіт, пов'язаних з ним, необхідно будуть субпідрядженими місцевим інженерно-будівельним фірмам. Менеджер проекту підготував тендерний пакет на підряд для цього проекту. Проте місце будівлі проекту досить віддалене, і тому знайшлося дуже мало місцевих фірм, які хотіли і могли працювати над цим проектом. Тому ця ситуація означала, що майже всі контракти мусили бути підписані в результаті переговорів, а не на основі конкурсного відбору.

Один з субконтрактів був особливо проблематичним. Субпідрядник представив план, який викликав у менеджера проекту вказаної компанії ряд запитань про вартість запропонованих робіт. З відповідей на ці запитання та з власних розрахунків менеджер зробив висновки про те, що вартість запропонованої роботи повинна була бути суттєво нижчою. Він обговорив ці питання з субпідрядчиком і той погодився переглянути свій план. Коли було запропоновано новий план, виявилося, що до нього субпірядчик вніс суттєві зміни, замість того, щоб змінити лише дещо, що викликало питання. Проте, загальна вартість робіт залишалася тією ж, що і в першому варіанті плану. Знову відбулася дискусія, під час якої субпідрядчик погодився ще раз переглянути свій план. Коли вдруге переглянутий план робіт було запропоновано знову, менеджер проекту помітив, що субпідрядчик вдруге змінив увесь план замість того, щоб внести прості зміни, а загальна вартість робіт залишається тією ж, що і в найпершому варіанті. Цей процес повторювався чотири рази.

Тим часом, терміни проекту вимагали виконання робіт субпідрядчиком. Відкладати субконтракт означало відкладати терміни виконання загального великого проекту. Згідно з контрактом про генеральний підряд, над яким працював менеджер проекту, подальша затримка виконання робіт призвела б до того, що компанії необхідно було б виплатити збитки урядові США. Ця виплата позбавила б компанію прибутку від проекту і навіть загрожувала б фінансове програшною ситуацією. У такому випадку менеджера проекту звільнили б із посади і можливо навіть із фірми. Проте, з іншого боку, якби компанія здала підряд субпідрядчикові, подібна дія цілком імовірно сприймалася б урядом США як порушення „Акту про правдивість переговорів", що призвело б до втрати компанією здатності продовжувати працювати над урядовими проектами, тобто до значних фінансових втрат. У цьому випадку менеджера проекту також звільнили б із посади.

Питання для обговорення:

  1. Як менеджер проекту повинен був працювати з субпідрядчиком? Що б зробили Ви
    на його місці?

  2. Порушення яких моральних принципів демонструє діяльність субпідрядчика?
    Чому?

14) Корумпованість митних служб

За останні роки багатонаціональні фірми все більше розуміють і звертають увагу на публічність своїх дій. Будь-який бізнес, який виглядає корумпованим або таким, що неналежним чином використовує кошти, може розглядатися суспільством у дуже негативному світлі, і це, в свою чергу, може серйозно вплинути на здатність компанії отримати у подальшому замовлення. Внаслідок розуміння цього більшість багатонаціональних компаній засновують кодекси етики бізнесу, дотримання яких очікується від кожного менеджера, особливо тих. хто працює за кордоном. У дуже багатьох випадках менеджери повинні періодично (наприклад, щороку) підписувати заяву, яка підтверджує те, що вони не були залучені до корумпованих чи антизаконних дій під час своєї діяльності за кордоном.

Нещодавно, розпочинаючи новий проект в Україні, менеджер проекту однієї з найбільших будівельних фірм США змушений був визнати факт наявності дуже типової проблеми з українськими митними службами, які затримали необхідні для проекту матеріали та знаряддя на кордоні. Вказана компанія має щорічний прибуток близько 5 мільярдів доларів США і є організацією відкритого акціонерного типу. Тому будь-яке негативне публічне згадування про діяльність компанії могло серйозно зашкодити акціонерам, знизити вартість акцій компанії і вплинути на можливість подальшої ефективної роботи фірми на ринку.

Згадуваний менеджер проекту зустрічав численні перешкоди з боку митних служб на отримання дозволу на імпорт матеріалів та обладнання для початку проекту. Подібні проблеми не були для менеджера новими, він мав достатній досвід роботи з іноземними будівельними проектами. Згодом він почав організовувати цілий ряд зустрічей з дедалі вищими за рангом представниками митних служб з метою прояснити ситуацію і досягти домовленості про ввезення. З кожним кроком менеджерові проекту доводилося подавати до митної служби все нові документи і щоразу виявлялося, що з'являлися додаткові вимоги до компанії, яка прагнула розмитнення необхідних матеріалів та обладнання. Іноді здавалося, що ці вимоги створюються навмисне.

Після декількох тижнів зустрічей і вимог все новіших документів та довідок, менеджер проекту зрозумів, що справа так і не зсунулася з мертвої точки. Тобто проект так і не було змоги розпочати. Подальші відкладання розмитнення означали відкладання термінів проекту. Згідно з контрактом про генеральний підряд, над яким працював менеджер, у випадку відкладання проекту його компанія змушена була виплатити збитки іншій компанії. Ця виплата означала б відсутність будь-якого прибутку від проекту і навіть загрожувала б фінансове програшною ситуацією. У такому випадку менеджера проекту звільнили б із посади і можливо навіть з фірми.

Під час однієї з зустрічей з представниками митної служби менеджерові проекту пояснили як знайти „розв'язання" цієї проблеми. Йшлося про „допомогу" у придбанні офісної техніки і аксесуарів для відділення митної служби. Після деякого обговорення цієї теми було сказано, що подібна дія могла б позитивно вплинути на рішення митної служби про розмитнення.

Таким чином, перед менеджером проекту була дилема. Якби він задовольнив
вимоги митної служби, така дія однозначно б сприймалася як хабар і неприйнятна для
менеджера дія. Це б суперечило періодичній заяві менеджера про те, що він не був
залучений до подібних дій і призвело б до його звільнення з роботи. Якби менеджер не
задовольнив цих вимог, процес розмитнення міг би продовжуватися до нескінченності і
це змусило б компанію, зрештою, виплатити значні збитки, що аналогічно призвело б
до звільнення менеджера з посади. :

  1. Як можна розв'язати проблему розмитнення у даному випадку?

  2. Що повинен зробити менеджер проекту? Що б зробили Ви на його місці?

3. У чому виявився конфлікт інтересів у даному випадку?
..' 4. Чиї права було порушено працівниками митної служби?

5. Чому подібна поведінка чиновників є неправильною з точки зору утилітаризму?

16) Вирощування генетичне модифікованих овочів „Технологія вдосконалення живого"

У всіх країнах світу викликає дуже неоднозначне сприйняття так звана „технологія вдосконалення живого", відома під назвою „генної інженерії". Головною метою цієї технології є вдосконалення культурних рослин для підвищення врожайності і спрощення догляду за полями. Наприклад, скуштувавши генетично зміненої картоплі, колорадські жуки гинуть. За допомогою цієї нової технології можна також створити принципово нові сорти сільськогосподарських культур, які будуть дуже невибагливими до грунтів та інших екоресурсів, що набуває особливого значення з огляду на сучасний незадовільний стан екосистем.2 Трансгенні рослини широко запроваджуються у сільське господарство багатьох країн. Загальна площа вирощування трансгенних рослин у світі лише за останні три роки виросла майже в 25 разів, і складає зараз більш як 40 млн. гектарів. Згідно з оцінками, світовий ринок трансгенних культур до 2005 року досягне відмітки приблизно 8 мільярдів доларів СПІА.3

Думка вчених


Тим не менше, багато науковців не впевнені у безпеці трансгенних овочів для екосистем і здоров'я людини. Фахівці у галузі біотехнології і генетики рослин Інституту агроекології і біотехнології УААН вважають, що гарантувати абсолюту безпеку нових генних структур не можуть навіть ті вчені, які виступають за широкомасштабне використання трансгенів.1 Вчені не можуть гарантувати того, в яке саме місце ДНК буде вбудовано нові гени, отже, не можуть навіть передбачити, до яких результатів це може призвести. наприклад, за певних умов білок-токсин, який, негативно впливає на колорадського жука, може виступати канцерогенним фактором для людей. Крім того, невідомо, чи не відбудеться перенесення вбудованих генетичних компонентів на інші рослини, які зовсім не планувалися як генетичне інженерні, і які наслідки це може мати для екосистеми. Трансгенні рослини повинні пройти польові випробування з дотриманням особливих умов вирощування, щоб не дозволити цим культурам або генетична зміненому матеріалу потрапити за межі їхнього „поселення". Але в деяких господарствах це вже не випробування, а виробничо-насіннєве вирощування

Вчені наголошують, що вже починаючи з 1997 року слід було проводити комплексну перевірку рослин, беручи до уваги економічні чинники, безпеку для людини і природи. Самі фірми, які виробляють трансгени, не проводять, на думку науковців, повноцінного випробування генетично модифікованих рослин. Вони вивчають лише потенційну токсичність та алергічність продукту, але нехтують дослідження екологічних наслідків для сільського господарства.

Діяльність компанії „Монсанто"


З 1997 року декілька західних компаній проводять в У крані польові іспити трансгенних картоплі, рапсу, кукурудзи і буряку. Офіційного дозволу на комерційне вирощування генетично модифікованих рослин ці фірми не отримували. Щоправда, не існує явних легальних заборон для цього.

Однією з найбільших фірм на цьому ринку є компанія „Монсанто". Свого часу вона не була зацікавлена у відкладанні вирощування і продажу в Україні генетично модифікованих продуктів заради додаткових досліджень і оцінок, які могли провести українські вчені. Натомість представники компанії лобіювали свої інтереси через чиновників різних відомств. При цьому демонструвалися лише позитивні сторони продукції. Подібна агітація була проведена з головами городніх кооперативів. Вже починаючи з 1998 року деякі господарства (як, наприклад, радгосп „Світанок" Рівненської області) за контрактом з фірмою „Монсанто" проводили розмноження генетично модифікованої картоплі на території Україні і продавали її населенню.

Компанія „Монсанто" має досвід проведення лобіювань дуже високого рівня. Зокрема, одним з її покровителів вважають колишнього президента СПІД Біла Клінтона, який свого часу впливав на прем'єр-міністра Великобританії Тоні Блера у питанні про поширення продуктів генетичної інженерії.

У березні 2001 року фірма Монсанто Європа С.А. оприлюднила „Публічний
договір" з українською громадськістю, який вона підписала з Українською асоціацією
споживачів. Компанія зв'язала себе обов'язками не зловживати довірою споживачів,
дотримуватися етичних норм (!) в рекламній та маркетинговій діяльності, а також
гарантувати якість продукції. Фірма обіцяє, що буде проводити вирощування та
поширення генетичне модифікованих продуктів так, що довкіллю буде нанесено
"найменшу можливу шкоду".1 .

Реакції країн та урядів


Регламент тимчасового ввезення трансгенних рослин в Україну визначає лише форми дозволу на ввезення, але не рівень біологічної безпеки таких рослин для екосистеми. Внаслідок цього Комісія з сортовипробовування не змогла зареєструвати жодного нового сорту серед сортів генетичне модфікованих рослин. З іншого боку, на початку 2001 року до Верховної Ради потрапив законопроект "Про державну систему біобезпеки під час здійснення генетично-інженерної діяльності", який повинен був встановити процедуру оцінки ризику для використання генетичне модифікованих продуктів, що була явно сприятливою для виробників таких продуктів. Під тиском екологічних рухів та внаслідок відсутності достатньої законодавчої бази законопроект було відхилено.

Тим часом, інші країни проводять законодавчу боротьбу з генетичне модифікованими продуктами. У Канаді, яка найактивніше проводить агітацію за поширення подібних овочів, ними зайнято лише 20 тис. гектарів. Великобританія та Німеччина законодавчо заборонили вирощувати їх на своїй території. У Великобританії навіть створено спеціальну комісію, яка займається вивченням тих овочів, які ввозяться до країни, і які наслідки для людського організму може мати їхнє споживання. Подібні законодавчі акти було прийнято і на рівні Європарламенту. Зокрема, закони Європейського Союзу вимагають від виробників генетичне модифікованих продуктів належного маркування своїх товарів, з обов'язковим вказуванням "ОМ" (генетичне модифікований продукт) на упаковці.2 Подібна система маркування продуктів генетичної інженерії в Україні ще не розроблена належним чином, тобто, у тому випадку коли подібні продукти потраплять на український ринок, споживачі не будуть про це знати. Зокрема, представник Міжнародної спілки споживачів Анна Фільдер не сумнівається в тому, що на українському ринку є харчові продукти з інгредієнтами з трансгенних рослин. Проте, на відміну від країн ЄС, вони тут не маркуються. Головною причиною цього вважають нерозробленість законодавства у цій галузі, і, як наслідок, відсутність державної служби, яка б слідкувала за порядком в галузі маркування, тобто гарантувала законне і моральне право споживача на вибір.3

Разом з тим, після 5 років переговорів, 29 січня 2000 р. в Монреалі міністри і представники урядів 130 країн підписали угоду про захист середовища від ризику, пов'язаного з перетином кордону генетичне модифікованими організмами (ГМО), які було створено сучасною біотехнологією. Згідно з Картагенським протоколом про біобезпеку, уряди мають декларувати, чи згодні вони прийняти сільськогосподарські продукти, які імпортуються, повідомляючи про це світову громадськість через Інтернет. Тобто метою цих угод є надати можливість кожній з імпортуючих сторін самій вирішувати про ступінь ризику, пов'язаний з використанням продуктів генетичного модифікування.!

Питання для обговорення:

  1. Якими міркуваннями, на Вашу думку, керуються представники фірми „Монсанто", організовуючи вирощування і продаж в Україні генетичне модифікованих овочів? Чи є ці міркування етичними? ( використайте основні моральні принципи).

  2. Чи є ризик, пов'язаний з використанням ГМО у сільськогосподарському виробництві, прийнятним? Які рішення щодо оцінки цього ризику повинні прийняти відповідні українські міністерства та відомства?Яку роль повинен відігравати українські уряд і парламент?

  3. Які етичні аргументи на основі утилітаризму (або інших моральних принципів) може запропонувати на свій захист фірма „Монсанто"?

18) Фталати в іграшках1

На початку 1980-х років при виробництві дитячих іграшок почали широко застосовувати полівінілхлорид (м'яку пластмасу), який давав можливість робити іграшки більш цікавими для дітей і забезпечував у цій галузі масове виробництво. Своєї основної риси — м'якості — полівінілхлорид набуває завдяки використанню у ньому інших хімічних добавок-пластифікаторів - фталатів. Щоб бути м'якою на дотик і мати гарну форму, стандартна іграшка повинна містити до 40 % різних видів фталатів.

Згідно з дослідженнями багатьох вчених світу, фталати є дуже шкідливими речовинами. Вони мають здатність забруднювати атмосферу, і їх дуже важко (або взагалі неможливо) вивести з організму. Серед них є канцерогени, а деякі з них серйозно підозрюють у негативному впливі на статевий розвиток дітей. Лабораторні дослідження, які були проведені нещодавно, демонструють, що існує зв'язок між фталатами та різноманітними тяжкими хронічними захворюваннями печінки, нирок, ушкодженням репродуктивної та імунної систем, безпліддям. В багатьох європейських країнах показали відеоролик, в якому було повідомлено наступну інформацію: „Доведено, що фталати викликають порушення репродуктивної функції, приводять до зменшення розміру яєчок, виділення малої кількості сперматозоїдів, безпліддя, викидів. Це встановлено на піддослідних тваринах. За іншими дослідженнями, фталати збільшують ризик ракових захворювань."

фталати в іграшках мають здатність виходити назовні, коли дитина стискає пластик. особливо велику дозу цих шкідливих речовин діти отримують тоді, коли жують іграшки, що трапляється досить часто. з полівінілхлориду виробляють зубні кільця, соски для пляшечок, іграшки для ванни тощо. За даними американських дослідників, дитина у процесі гри з невеличкою іграшкою поглинає 66-1055 мг фталатів на добу, тоді як міністерство довкілля в Данії рекомендує вилучати з продажу іграшки, які виділяють 9 та більше мкг фталатів на один кілограм ваги дитини. Голландські дослідження також показали, що діти споживають фталатів у 5-10 разів більше від припустимих норм. Після детальних досліджень у 1997 - 1998-му роках цілий ряд іграшох з ПВХ вилучили з виробництва та ринків Данії, Швеції, Іспанії, Греції, Нідерландів та Аргентини. Натомість спеціалісти радять заміняти полівінілхлорид більш безпечними матеріалами, як, наприклад, силіконом або латексом чи іншими чистими сполуками з натуральною каучуковою основою. Крім того, цілий ряд фірм-продавців іграшок зобов'язався припинити продаж продукції з ПВХ.

Українські представники організації Огеепреасе, провівши попереднє дослідження виробництва іграшок з полівінілхлориду в Україні, повідомили, що всі іграшкові фабрики виробляють такі ляльки. Держстандарти вмісту хімічних речовин, яких вони намагаються загалом дотримуватися, було розроблено за радянських часів, коли ще не було відомо про всі згубні наслідки впливу фталатів на організм дитини. Крім того, сам процес обробки пластмас і гуми не завжди відповідає навіть дуже невибагливим стандартам.

Крім того, 90 % іграшкової продукції до України завозять з країн Азії, передусім Китаю, Тайваню та Туреччини, дуже часто нелегальним шляхом. За даними комісії США з безпеки споживчих товарів, у цих країнах майже не досліджують проблеми вмісту полімерів та фталатів.

Зі свого боку, продавці неякісної продукції почали маркувати свої іграшки як нетоксичні, „заспокоюючи" покупців дозволом на застосування лялки, наприклад, для дітей віком від 1 до 3 років. Проте ніде не вказано того, який саме різновид фталатів використовувався у даному товарі.

Разом з тим, уряд України не прийняв жодної спеціальної постанови, пов'язаної з виробництвом і продажем іграшок з ПВХ.

Питання для обговорення:

  1. Чи мають українські виробники іграшок з ПВХ якось змінити свою поведінку на ринку?

  2. Яким чином повинні поводитися продавці іграшок з ПВХ?

  3. Чи має уряд України втручатися в ринковий процес в такому випадку?

19) Реклама сигарет1

Психологічні дослідження свідчать, що якщо людина не почала курити до 25 років, вона навряд чи почне це робити після досягнення цього віку. За неофіційними даними тютюнових корпорацій, тільки 5 % курців починають курити після 24-х років. Тому вплив виробників сигарет на молодь є важливим фактором їхнього успіху на ринку, оновлення якого відбувається за рахунок 18-річних курців.

Зазвичай молоді люди починають курити під впливом друзів чи знайомих. Проте, ВООЗ запевняє, що реклама, яка пропонує особливий (модний, крутий) стиль життя, також має вплив на молодь. Мало того, інколи найбільше за всі інші чинники.

У 1994 році представники тютюнових корпорацій США заприсяглися у Конгресі про те, що нікотин не викликає залежності і заперечили, що існує реклама, яка має серйозний вплив на підлітків. Зі свого боку, заявили виробники сигарет, вони витрачають значні кошти на антитютюнову кампанію, застерігають про шкоду від куріння на пачках сигарет і фінансують різноманітні профілактичні програми.

Реклама сигарет є практично майже єдиним випадком, коли виробники активно рекламують речовину, завідомо шкідливу для здоров'я. За даними ВООЗ, тютюн є прямою і головною причиною 25-ти хвороб. Щодесять секунд у світі від нікотиноманії помирає людина. В Україні від хвороб, пов'язаних з уживанням тютюну, помирає приблизно 120 тис. людей на рік. За даними ВООЗ вміст нікотину в сигаретах у середньому у 2,5 раза більший, ніж вказано на пачці.

В Україні багато виробників сигарет (Вгійзп-Атегісап ТоЬассо, Кеетізта, РМІір Моггіз) організовують різноманітні акції, під час яких безкоштовно роздають свою продукцію або розігрують призи зі своїми логотипами, часто не вимагаючи паспорта. При цьому закон забороняє роздавати товари з логотипом тютюнової марки, так само як і безкоштовне поширення зразків тютюнових виробів. Закон, крім того, забороняє включати в рекламу зображення осіб, які популярні серед молоді до 18 років. Цей останній припис був порушений, наприклад відомою рок-групою „Океан Ельзи", яка „розкручувала" свій новий альбом з відомим логотипом „Прими".

Аргументи, які при цьому використовують виробники сигарет., зводяться до твердження про те, що вони й так достатньо інформують покупців про можливі шкідливі наслідки для їхнього здоров'я, розміщуючи відоме попередження від Міністерства охорони здоров'я. Хоча з одного боку, закон змушує відводити під це

повідомлення 5% рекламної площі, тим не менше, не заборонено робити літери тонкими, довгими чи дуже світлого кольору, що можна нерідко помітити.

Представники виробників сигарет стверджують, що їхня реклама впливає лише на вибір марки сигарет, а не тютюну взагалі. З іншого боку, дослідження ВООЗ свідчать про протилежне, бо курці зі стажем рідко змінюють свій вибір, тому за них боротися немає сенсу, тобто реклама сигарет спрямована саме на нового споживача.

Крім того, така реклама безпосередньо впливає на цінності споживачів і репрезентує певний стиль життя. Наприклад, сигарети „Вог" асоціюються з образом сильної емансипованої жінки, „Мальборо" — сильного і мужнього чоловіка. Поширені вислови типу „Краще смакується разом", „Лови момент", „Сьогодні — твій день", які асоціюються з безтурботним і щасливим життям молоді.

Питання для обговорення:

  1. Чи є інформаційний вплив подібної реклами контролюючим? До якої з форм впливу
    його можна віднести?

  2. Чиї права може порушувати подібна реклама?

  3. Яка лінія поведінки уряду є найбільш прийнятною у цьому випадку?

  4. Сформулюйте основні етичні вимоги для виробника сигарет. Яких аспектів захисту
    споживача вони стосуються?





Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации