Курсова робота - Моніторинг атмосферного повітря - файл n1.doc

Курсова робота - Моніторинг атмосферного повітря
скачать (1506.3 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2399kb.12.05.2011 20:37скачать

n1.doc






МОНІТОРИНГ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………………3

1 Загальна характеристика проблеми забруднення атмосферного повітря………..4

1.1 Джерела забруднення атмосферного повітря………………………………...5

1.2 Моніторинг атмосферного повітря……………………………………………8

2 Вихідні дані та постановка задачі………………………………………………..…10

3 Вибір оптимального програмного середовища…………………………………....11

4 Розробка програмного забезпечення обробки результатів спостережень та візуальних даних………………………………………………………………………14

4.1 Створення та наповнення бази даних спостережень за станом атмосфери..14

4.2 Аналіз даних спостережень за станом атмосферного повітря........................17

4.3 Нанесення джерел викидів на електронну карту та візуалізація усереднених даних по показникам якості…………………………………………………………...21

Висновок………………………………………………………………………………..29

Перелік посилань……………………………………………………………………....30

Додатки............................................................................................................................31

Додаток А Дані спостережень за станом атмосфери ……………………….......32

ВСТУП
Атмосфера — це газова оболонка, що оточує Землю.

Саме тут проходить озоновий захист життя Землі від жорсткого для всього живого випромінювання Сонця. Енергія радіації, що абсорбується, перетворюється у теплову енергію газових молекул. Сонячна радіація, яка проходить до земної поверхні, має зовсім безпечні границі, а всі ультрафіолетові промені з меншою довжиною хвилі в'язнуть у цьому невидимому, легкому, але непроникному шарі повітряного океану.

Людина, особливо починаючи із часів промислової революції, розпочала свій вплив на атмосферу Землі. Викиди від автомобільного транспорту, хімічної та енергетичної промисловості. Промислові викиди в атмосферу несприятливо впливають перш за все на людину та на навколишнє природне середовище, а найбільш важкі форми прояву спостерігаються на промислових майданчиках та прилеглих до них територіях.

Сьогодні найбільш актуальним є застосування геоінформаційних систем для моніторингу атмосферного повітря.

Геоінформаційні системи дозволяють зберігати та обробляти дані, відображати їх та спрощувати задачу прийняття управлінських рішень.

Моніторинг стану атмосферного повітря виконують з метою виявлення кількості шкідливих речовин, встановлення їх впливу на навколишнє середовище, а також розроблення рішень та заходів щодо охорони навколишнього середовища.
1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Забруднення атмосфери мають як природний, так і антропогенний характер. Впливати на природні забруднення атмосфери людина не може, але регулювати характер забруднень в результаті власної діяльності людство не тільки може, але і повинно. Необхідно пам'ятати, що в атмосферу попадають як матеріальні забруднювачі (гази, рідини, тверді речовини), так і енергетичні (шум, вібрації, електромагнітне, радіоактивне випромінювання).

Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:

— парниковий ефект;

— озонова дірка;

— кислотні дощі;

Джерелом забруднень атмосфери є практично всі види людської діяльності — від побутової до виробничої. Розрізняють два вили забруднень атмосфери: загазованість і запиленість.

Загазованість зв'язана з попаданням в атмосферу газів-забруднювачів, серед яких найбільше значення мають чадний газ, вуглекислий газ, оксид сірки, оксиди азоту, сірководень, аміак, метан, фреони.

1. Сірчистий газ — один з найшкідливіших забруднювачів. Негативно впливає на все живе навіть у концентраціях 1—2 промілле, а людина, для порівняння, відчуває запах тільки при 3—5 промілле . У повітрі газ окислюється і з водою утворює сірчану кислоту, яка є причиною кислотних дощів, що надзвичайно згубно діють на наші ліси, особливо хвойні.

2. Оксиди азоту утворюються при згорянні палива при високих температурах. При попаданні в грунт утворюють нітрозаміни, які є сильними ракотворчими сполуками (канцерогенами). В повітрі беруть участь в утворенні кислотних дощів.

4. Чадний газ — смертельна отрута для тварин і людей, бо, сполучаючись з гемоглобіном крові, блокує транспорт кисню. Утворюється при неповному спалюванні. Наприклад, якщо перекрити димохід печі, в якій є розжарене вугілля, то може утворитись чадний газ. Утворюється також в автомашинах при неповному згорянні пального. Небезпечний в закритих приміщеннях. На відкритому повітрі швидко окислюється і перетворюється в вуглекислий газ.

Загазованість викликає різноманітні ефекти (парниковий ефект, кислотні дощі, озонові діри).

Запиленість викликають дрібнодисперсні частинки рідких і твердих речовин, що попали в атмосферу, які утворились у результаті як природних процесів (виверження вулканів, пилові бурі), так і промислових (виробництво цементу, муки, кормових дріжджів, неповне згоряння палива). Запиленість є причиною появи різних видів смогу, пилових і димних туманів. Смоги бувають кількох типів. Найбільш вивчений вологий смог. Він властивий для країн з морським кліматом, де дуже часті тумани і висока вологість повітря. За чотири дні від лондонського смогу в 1952 році загинуло понад чотири тисячі чоловік. Сухий або Лос-Анджелеського типу смог відрізняється від вологого смогу своїми властивостями. Клімат в Лос-Анджелесі сухий, тому смог тут утворює не туман, а синювату димку.

Третій вид смогу — льодяний смог, або смог аляскінського типу. Він виникає в Арктиці і Субарктиці за низьких температур в антициклоні. Смоги характерні для таких міст, які розміщені в гірських котловинах, де застоюється повітря, наприклад в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Чікаго, Токіо, Мілані. Американець Луїс Батони у книзі «Чисте небо» писав: «Одне з двох, або люди зроблять так, що в повітрі буде менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей». Смоги викликають ядуху, приступи бронхіальної астми, алергічні захворювання; руйнують споруди і скульптури. Усе вищезгадане засвідчує, наскільки актуальними є питання охорони атмосфери від забруднень [1].


    1. Джерела забруднення атмосферного повітря


Природне забруднення атмосфери. У нормі природні джерела забруднення не спричинюють істотних змін повітря. Інтенсивне поширення певного природного джерела забруднення на певній території (викиди попелу і газів вулканами, лісові і степові пожежі) можуть стати серйозною причиною забруднення атмосфери. періодично.

Штучне (антропогенне) забруднення атмосфери. відбувається внаслідок зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини. За будовою та характером впливу на атмосферу штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пилоподібні або газоподібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції).

За агрегатним станом усі забруднювальні речовини поділяють на тверді, рідкі та газоподібні. Саме газоподібні забрудники становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу.

Забруднення атмосфери неоднакове по регіонах. В індустріально розвинених районах воно може бути в тисячу разів більшим за середньо планетарні значення. У світі щороку спалюють понад десять мільярдів тонн органічного палива, переробляють близько двох мільярдів рудних і нерудних матеріалів. Лише при спалюванні вугілля в атмосферу щороку потрапляє близько ста двадцяти мільйонів тонн попелу, а разом з іншими видами пилу — до трьох сотень мільйонів тонн. За приблизними підрахунками, в атмосферу за останні сто років надійшло півтори мільйони тонн арсену, один мільйон тонн нікелю, дев’ятсот тисяч тонн чадного газу, шістсот тисяч тонн цинку, стільки ж міді.

Серйозної шкоди навколишньому середовищу завдає хімічна промисловість. Особливо небезпечними є сірчисті сполуки, оксиди азоту, хлор та ін. Майже всі забруднювальні речовини можуть вступати між собою в реакції, утворюючи високотоксичні сполуки. У поєднанні з туманом це явище дістало назву фотохімічного смогу [2].

Значним джерелом забруднення довкілля є підприємства чорної металургії. Вони викидають в атмосферу багато пилу, кіптяви, сажі, важких металів (свинець, кадмій, ртуть, мідь, нікель, цинк, хром). Ці речовини практично стали постійними компонентами повітря промислових центрів. Особливо гостро стоїть проблема забруднення повітря свинцем.

Повітря забруднюють практично всі види сучасного транспорту, кількість якого постійно збільшується у всьому світі. Майже всі складові вихлопних газів автомобілів шкідливі для людського організму, а оксиди азоту до того ж беруть активну участь у створенні фотохімічного смогу. Забруднюється повітря і пилом гуми з покришок автомобілів і літаків (один автомобіль утворює близько десяти кілограмів гумового пилу).

Найбільшу загрозу для людства становить забруднення атмосфери радіоактивними речовинами. Ця проблема вперше виникла в 1945 році після вибуху двох атомних бомб, скинутих з американських літаків на японські міста Хіросиму й Нагасакі. Природна радіоактивність існує незалежно від діяльності людини.

Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин зменшується через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами. Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись.

Вплив транспорту на атмосферне повітря. В промислово розвитих країнах основним джерелом забруднення атмосфери є автотранспорт, парк якого безупинно росте. Якщо в 1900 році на планеті нараховувалося біля шести тисяч автомобілів, то до 2000 році чисельність світового парку автомашин досягла п’ятисот мільйонів одиниць. Викиди автомобільного транспорту істотно залежать від режиму роботи двигуна і якості використовуваного палива [3].

З початку тридцятих років минулого століття тетраметил і тетраетил свинець добавляють у якості антидетонатора до переважної більшості бензинів. При прямуванні автомобіля від 25 % до 75 % цього свинцю викидається в атмосферу, осаджується на землю, потрапляє в поверхневі води. Свинець акумулюється в ґрунті і рослинності уздовж автострад (у містах - уздовж вулиць із пожвавленим рухом), помітна кількість сполук свинцю утримується в повітрі великих міст. За даними США і Великобританії, до 90 % усього свинцю, що утримується в атмосфері, варто віднести за рахунок вихлопних газів. В даний час у ряді країн використання етилованого бензину заборонено. Виходячи із середніх втрат нафтопродуктів на одну автомашину 10 — 11 літрів в рік, загальний викид нафтопродуктів світовим автомобільним парком обчислюється близько двох мільйонів тонн у рік, причому велика частина його потрапляє в ґрунти і гідросферу [4].

1.2 Моніторинг атмосферного повітря

Моніторинг атмосферного повітря — стеження за його станом|статком| і попередження|попереджувати| про критичні ситуації, шкідливі або небезпечні для здоров'я людей і інших живих|жвавих| організмів. Для забезпечення моніторингу в розвинених країнах створені автоматизовані системи контролю забруднення повітря.

Моніторинг атмосферного повітря — це система спостережень за станом атмосфери, його забрудненням і природними явищами, які відбуваються в ньому, а також оцінка і прогноз стану атмосферного повітря (контроль, аналіз, висновки).

У результаті проведення моніторингу атмосферного повітря одержуються:

— первинні дані по контролю за викидами та спостереження за станом

забруднення атмосферного повітря;

— узагальнені дані про рівень забруднення в місті за певний проміжок часу;

— узагальнені дані про склад та об'єми викидів забруднюючих речовин;

— оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та

життєдіяльності населення;

Знання про можливість різкого підвищення концентрацій забруднюючих речовин дозволяє вжити заходи по скороченню викидів цих речовин в атмосферу, обмежити або перебудувати транспортні потоки на міських магістралях, накласти певні обмеження на підприємства.

Усе це в цілому буде сприяти поліпшенню екологічної обстановки. Однак все це вимагає наявності оперативної і достовірної інформаційної бази про стан атмосферного повітря.

Для здіснення контролю у постійних місцях збору даних можна використовувати автоматичну систему екологічного моніторингу атмосферного повітря (АСЕМА). За допомогою цього здійснюється прийом вимірювальної інформації від газоаналізаторів, передача даних по стандартних телефонних лініях зв'язку до центрального персонального комп'ютера, формуються бази даних та отримана інформація відображається на моніторі комп’ютера у графічній і цифровій формі.

Правила контролю якості повітря населених пунктів встановлюють три категорії постів спостережень за забрудненням атмосфери: стаціонарний, маршрутний, пересувний або підфакельний.

Стаціонарні пости призначені для забезпечення безперервного контролю за змістом забруднюючих речовин або регулярного відбору проб повітря для подальшого контролю. Для цього в різних районах міста встановлюються стаціонарні павільйони, оснащені устаткуванням для проведення регулярних спостережень за рівнем забруднення атмосфери. Регулярні спостереження проводяться і на маршрутних постах, за допомогою спеціального обладнання. Спостереження на стаціонарних і маршрутних постах в різних точках міста дає змогу стежити за рівнем забруднення атмосфери. В кожному місті проводять визначення концентрацій основних забруднюючих речовин, тобто тих, які викидаються до атмосфери майже всіма джерелами: пил, оксиди сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю тощо. Крім того, вимірюються концентрації речовин, найбільш характерних для викидів підприємств даного міста. Для вивчення особливостей забруднення повітря викидами окремих промислових підприємств проводяться вимірювання концентрацій з підвітряного боку під димовим факелом, що виходить з труб підприємства на різній відстані від нього. Підфакельні спостереження проводяться на стаціонарних постах, щоб детально ознайомитися зі станом атмосферного повітря, яке забруднюється пересувними джерелами, проводяться спеціальні обстеження поблизу магістралей [5].


2 ВХІДНІ ДАНІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
Вхідними даними до виконання курсової роботи є : дані спостережень за станом атмосфери та координати джерел викидів (табл.2.1).

Таблиця 2.1 — Координати джерел викидів

№ джерела

B

L

1

55°26’53”

37°32’51”

2

55°20’22”

37°34’22”

3

55°22’42”

37°30’03”

4

55°20’22”

37°30’03”

5

55°20’22”

37°42’31”

6

55°27’44”

37°30’03”

7

55°21’37”

37°30’03”

8

55°20’22”

37°30’31”

9

55°20’22”

37°38’15”

10

55°20’22”

37°35’34”


Постановка задачі:

1. Створення та наповнення бази даних спостережень за станом атмосфери, а також створення зв’язків між таблицею координат джерел викидів та таблицею результатів вимірювань показників забруднення.

2. Аналіз даних спостережень за станом атмосферного повітря, побудова діаграм по показникам забруднення, а також обчислення середніх, мінімальних і максимальних значень.

3. Нанесення джерел викидів на електронну карту та візуалізація усереднених даних по показниках якості.
3 ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО ПРОГРАМНОГО СЕРЕДОВИЩА
Створення бази даних здійснюється за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення – системи управління базами даних (СУБД):

— Access;

— Oracle (глобальні бази даних);

— Paradox;

— dBase;

— FoxPro.

При розв’язанні поставленої задачі була створена база даних на основі MS Access.

Microsoft Access – найпопулярніша система керування базами даних. Складовими частинами бази даних є: таблиці, запити, форми, звіти, сторінки, макроси, модулі. Microsoft Access дозволяє проводити наступні дії: створення таблиць в режимі конструктора, з допомогою мастера, шляхом введення даних, редагування, копіювання, сортування, форматування таблиць, створення, зміна, збереження та знищення вибірок інформації з таблиць, для введення та редагування інформації. Основні переваги: простота освоєння, можливість використання непрофесійним програмістом, має потужні засоби підготовки звітів із бази даних різних форматів, багатий набір візуальних засобів. Головна особливість Access - тісна інтеграція з Microsoft Office.

Для обробки та аналізу числової інформації, виконання математичних розрахунків та статистичної обробки даних, спеціалістами створено ряд програм, що спрощують процес виконання вище перерахованих операцій. Серед таких: MATLAB, MathCAD, Maple, Microsoft Excel та інші. Програми MathCAD, MATLAB, Maple та Excel є найбільш поширеними та охоплюють практично більше 90 % користувачів, що застосовують комп’ютер у математичних розрахунках. Окрім цих програм є досить велика кількість інших математичних програм. Це як універсальні математичні пакети, так і невеликі програми, що автоматизують часто виконувані розрахунки, різноманітні калькулятори та засоби створення графіків

Табличний процесор Excel| доцільно використовувати для створення|створіння| таблиць у випадках, коли передбачаються|припускаються| складні розрахунки, сортування, фільтрація, статистичний аналіз масивів, побудова|шикування| на їх основі діаграм.

Microsoft Excel є досить простою і зручною у користуванні, крім того добре інтегрує з уже обраною нами СУБД Microsoft Access. Саме тому для роботи використаємо вище зазначену математичну програму. За допомогою цієй програми ми мали можливість обчислити середні, мінімальні та максимальні значення показників забрудненя, а також побудовано тематичні діаграми [6].

В галузі екологічного моніторингу в Україні використовуються такі сучасні ГІС-пакети:

— ГІС-пакет “ArcGIS” (США);

— ГІС-пакет “MapInfo Professional” (США);

— ГІС-пакет “Панорама 9” (“Карта 2005”) (РФ);

— ГІС-пакет “Digitals” (Україна);

— ГІС-пакет “GeoDraw” (РФ).

В даній роботі було використано ГІС-пакет “Панорама 9” (“Карта 2005”) (РФ).

Основною перевагою пакета “Карта 2005” для регіональних комп’ютеризованих систем екологічного моніторингу є наявність повно функціональної безкоштовної версії, яка має практично усі можливості, що й платна професійна версія, в тому числі роботу з базами даних, створення тематичних карт, програмне використання її інструментарію.

“Карта 2005” – це універсальна геоінформаційна система, що має засоби створення і редагування електронних карт, виконання різних вимірювань і розрахунків, обробки растрових даних, засоби підготовки графічних документів в електронному і друкованому вигляді, а також інструментальні засоби для побудови інформаційних систем із застосуванням різних СУБД.

У системі “Карта 2005” забезпечується робота з векторними картами різних масштабів, проекцій, систем координат: від плану приміщення – до космонавігаційної карти Землі. Забезпечується перетворення карт з однієї проекції в іншу.

Пакет програм “Карта 2005” розрахований для роботи на малопотужних комп’ютерах завдяки оптимізованому способу виведення великих обсягів картографічних даних на екран. Також пакет має потужні засоби введення, візуалізації та обробки даних [7].
4 РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІЗУУАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ
4.1 Створення та наповнення бази даних спостережень за станом атмосфери
Реалізація даного етапу проводиться в СУБД MS Access. Для створення бази даних спочатку була розроблена її структура. Відповідно до вихідних даних було створено дві таблиці:

— таблиця, що містить інформацію про джерела викидів;

— таблиця результатів вимірювань.

Використовуючи конструктор для створення таблиць MS Access, створили відповідні таблиці (рис. 4.1 — 4.2).



Рис. 4.1 – Структура таблиці, що містить інформацію про джерела викидів


Рис. 4.2 – Структура таблиці результатів вимірювань
Використовуючи майстер підстановок налаштовуємо зв’язок між таблицями по номеру джерела викидів (рис. 4.3).



Рис. 4.3 – Зв'язок між таблицями
З метою подальшої обробки та здійснення зручної конвертації до бази даних переносимо вихідні дані з таблиць 1 і 2 до табличного процесору MS Excel. Копіюємо їх до відповідних таблиць новоствореної бази даних (Рис. 4.4 — 4.5).



Рис. 4.4 — Таблиця, що містить інформацію про джерела викидів в атмосферу



Рис. 4.5 — Фрагмент наповненої таблиці результатів вимірювань

Використовуючи конструктор для створення форм, створили форми для зручного користування інформацією (рис. 4.6 — 4.7).


Рис. 4.6 – Форма таблиці переліку джерел викидів



Рис. 4.7 – Форма таблиці результатів вимірювань


4.2 Аналіз даних спостережень за станом атмосферного повітря
В Excel обчислили середнє, мінімальне та максимальне значення по кожному джерелу викидів. У вільній комірці натиснули “Вставка/Функція” і в розділі “статистичні” вибирали функцію для обчислення середнього, мінімального та максимального значення, потім вибрати інтервал даних (рис. 4.8).



Рис. 4.8 – Приклад застосування функції для обчислення середнього значення
Аналогічним чином обчислили середнє, мінімальне та максимальне значення по кожному джерелу викидів по кожному з показників якості (рис. 4.9).


Рис. 4.9 – Приклад аналізу для джерела викиду №1
Здійснили графічну інтерпретацію динаміки викидів протягом року для двох перших джерел (рис. 4.10 — 4.11).



Рис. 4.10 – Динаміка викидів вуглекислого газу з джерела №1



Рис. 4.11 – Динаміка викидів нітратів з джерела №2
Побудували діаграми середніх, мінімальних та максимальних
значень (рис.4.12 — 4.14).



Рис. 4.12 – Діаграма зміни середніх значень по джерелам викидів


Рис. 4.13 – Діаграма зміни мінімальних значень по джерелам викидів



Рис. 4.14 – Діаграма зміни значень по джерелам викидів
4.3 Нанесення джерел викидів на електронну карту т візуалізація усереднених даних
Для здійснення автоматичного нанесення джерел викидів на електронну карту було сформовано текстовий файл координат (рис.4.15).



Рис. 4.15 – Структура текстового файлу координат
В редакторі класифікаторі створила числову семантику “Код зв’язку з базою даних” і “Величина показника” в яку будуть внесені дані об’єктів. Задачі / Редактор класифікатор. У вкладці “Семантика” створила нові семантики (рис. 4.16).


Рис. 4.16 – Створення числової семантики 340
Відкривши карту Podolsk.map, котра копіюється під час установки демо-версії ГІС «Панорама», у редакторі класифікатору створити числову семантику 340 «Код зв’язку з базою даних». Потім потрібно створити користувацьку карту за таким шляхом: «Файл/Створити/Користувацьку карту» (рис. 4.17) Відкривши панель інструментів «Редактор карти» за допомогою клавіши F4, запускаємо інструмент «Створення об’єкта» (рисунок 4.18), потрібно обрати точковий об’єкт «Промислові підприємства з трубами» та спосіб нанесення «По координатам загруженим з файлу», натиснути «Вибір» та вибрати новостворений файл координат, в даному випадку це файл book.



Рис. 4.17 – Створення карти.


Рис. 4.18 – Вибір точкового об’єкта.
Результатом виконаної задачі є нанесення 10 векторних об’єктів на користувацьку карту (рис. 4.19).



Рис. 4.19 – Нанесені джерела викидів на електронну карту
Далі для занесення до семантики даних об’єктів усереднених значень потрібно:

— в редакторі класифікатора створити семантику 341 “Величина показника” (рис. 4.20).



Рис. 4.20 – Створення семантики 341 «Величина показника»
— Призначити новостворену семантику об’єкту “Промислові підприємства з трубами” (рис. 4.21).



Рис. 4.21 — Призначення семантики 341 об'єкту “Промислові підприємства з трубами”
Послідовним вибором об’єктів заносимо усереднені значення по одному з показників якості (рис. 4.22).



Рис. 4.22 – Додавання значення в семантику об’єктів
Використовуючи інструмент для побудови діаграм (F12) налаштовуємо так, щоб значення бралися з семантики “Величина показника”, задали
параметри (рис. 4.23) і побудували діаграму забруднення атмосферного
повітря (рис. 4.24).


Рис. 4.23 – Побудова діаграм


Рис. 4.24 – Створення надписів


Рис. 4.25 – Візуалізація даних по джерелах викидів


Висновки
У курсовій роботі був проведений огляд проблеми забруднення атмосферного повітря, та роботи сфери моніторингу за атмосферним повітрям. Описані основні джерела антропогенного та природного забруднення атмосферного повітря.

Описані шляхи забруднення атмосфери. Як природного, так і штучного (антропогенного) характеру. До найбільш вагомих антропогенних чинників можна віднести автомобільне забруднення, забруднення від важкої на енергетичної промисловості.

Охарактеризовано процес моніторингу довкілля. Основною метою якого являється збирання та обробка інформації про стан атмосфери, відслідковування процесів, що відбуваються у теперішній час, та прогнозування змін стану атмосфери. Висування рекомендацій для попередження та усунення можливих наслідків у сфері охорони атмосферного повітря.

За допомогою Microsoft Access було створено базу даних з інформацією про джерела викидів, координатів джерел викиду та результати вимірювання. За допомогою Microsoft Excel проведено аналіз даних спостережень. Були обчислені середні, мінімальні та максимальні значення показників, а побудовані тематичні діаграми, що відображають дані показники. В ГІС «Панорама» на електронну карту були нанесені джерела викидів та побудовано діаграми забруднення атмосферного повітря по показнику концентрації вуглекислого газу.

ПЕрелік посилань

1. Бродський О.В. Общая Экология. — М.: Академия, 2006 р. — 356 с.

2. Загальна гігієна з основами екології. Підручник. – К., 2003. — 183 с.

3. Злобін Ю.А. Основи екології.— К.: Лібра, 1998. – 249 с.

4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, — К.: МАУП, 2000. – 238 с.

5. Мокін В.Б. та інші. Комп'ютеризовані регіональні системи державного моніторингу поверхневих вод: моделі, алгоритми, програми. Монографія / Під ред. В. Б. Мокіна. – Вінниця: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2005. – 315 с.

6. Макаров Е.О. Математические пакеты и визуализация. — Петербург: Питер, 2005р. — 384 с.

7. Геоинформационная система "КАРТА 2000" ("Панорама 7.х" 1991–2004). Руководство пользователя ("Mapguide") / Под ред. О.В. Беленкова. — РФ, Ногинск: КБ Панорама, 2004. — 112 с.
ДОДАТКИ

Додаток А

Дані спостережень за станом атмосфери

№ джерела

Дата

CO2, мг/м3

NO3, мг/м3

NO2, мг/м3

1

10.01.07

12,131

27,0

4,57

1

11.02.07

16,242

70,03

6,103

1

14.03.07

5,0

139,564

9,641

1

14.04.07

16,019

27,0

8,791

1

14.05.07

18,774

27,0

7,045

1

13.06.07

9,986

33,814

8,813

1

15.07.07

16,417

101,079

5,032

1

14.08.07

10,543

47,471

8,492

1

15.09.07

8,443

27,0

4,0

1

17.10.07

17,301

65,372

4,0

1

18.11.07

16,203

83,929

4,0

1

18.12.07

22,645

54,244

8,749

2

10.01.07

6,279

120,838

14,058

2

11.02.07

11,28

72,375

6,149

2

14.03.07

11,978

163,0

4,426

2

14.04.07

21,368

54,588

6,234

2

14.05.07

13,056

107,678

4,0

2

13.06.07

23,321

84,027

5,765

2

15.07.07

22,087

124,069

5,613

2

14.08.07

15,223

29,363

10,964

2

15.09.07

12,77

50,964

6,339

2

17.10.07

5,0

27,0

7,249

2

18.11.07

14,998

52,938

6,751

2

18.12.07

21,391

90,435

4,0

3

10.01.07

12,526

121,415

7,672

3

11.02.07

11,527

92,016

6,429

3

14.03.07

13,555

153,921

7,227

3

14.04.07

17,784

105,037

4,0

3

14.05.07

23,053

66,107

4,525

3

13.06.07

19,291

72,504

5,798

3

15.07.07

5,0

27,0

4,0

3

14.08.07

10,031

47,537

4,0

3

15.09.07

20,178

123,674

9,625

3

17.10.07

23,43

98,649

4,0

3

18.11.07

17,611

59,435

4,567

3

18.12.07

11,263

93,294

4,5

продовження додатку А

4

10.01.07

17,964

44,079

4,957

4

11.02.07

18,494

110,479

4,0

4

14.03.07

23,44

60,061

12,166

4

14.04.07

11,201

73,763

14,508

4

14.05.07

12,535

156,775

12,823

4

13.06.07

13,373

27,0

6,388

4

15.07.07

14,16

131,37

4,0

4

14.08.07

20,442

49,679

13,441

4

15.09.07

25,0

120,255

7,305

4

17.10.07

10,823

115,708

8,92

4

18.11.07

5,602

50,228

10,366

4

18.12.07

13,043

72,154

10,231

5

10.01.07

12,964

44,278

4,378

5

11.02.07

13,961

69,186

9,664

5

14.03.07

20,608

80,568

5,151

5

14.04.07

5,932

27,0

4,0

5

14.05.07

25,0

99,727

4,385

5

13.06.07

22,756

85,117

4,163

5

15.07.07

16,167

79,884

7,115

5

14.08.07

19,264

27,0

4,0

5

15.09.07

13,9

163,0

5,074

5

17.10.07

16,866

65,623

4,0

5

18.11.07

10,376

103,691

8,054

5

18.12.07

5,227

90,924

4,261

6

10.01.07

13,079

110,811

4,0

6

11.02.07

10,699

84,94

10,611

6

14.03.07

8,811

110,996

4,0

6

14.04.07

18,471

49,448

6,43

6

14.05.07

24,614

98,702

4,0

6

13.06.07

18,326

99,389

9,238

6

15.07.07

6,378

27,0

6,256

6

14.08.07

18,634

73,293

10,274

6

15.09.07

14,97

59,077

9,393

6

17.10.07

12,917

111,307

4,575

6

18.11.07

25,0

140,835

9,589

6

18.12.07

19,614

27,0

18,0

7

10.01.07

5,0

128,884

11,023

7

11.02.07

15,692

70,853

4,0

7

14.03.07

8,396

58,878

7,152

7

14.04.07

10,174

75,244

10,58

7

14.05.07

20,889

27,0

6,173

7

13.06.07

12,412

149,684

4,0

продовження додатку А

7

15.07.07

12,553

27,0

4,0

7

14.08.07

19,57

101,129

12,744

7

15.09.07

20,83

55,149

14,176

7

17.10.07

18,728

108,131

4,0

7

18.11.07

9,069

79,404

4,0

7

18.12.07

13,098

70,601

4,0

8

10.01.07

7,093

27,0

4,288

8

11.02.07

10,791

42,156

12,921

8

14.03.07

11,098

109,698

8,392

8

14.04.07

22,486

64,604

5,421

8

14.05.07

19,857

37,865

6,893

8

13.06.07

24,583

78,765

5,221

8

15.07.07

23,034

83,853

4,0

8

14.08.07

5,0

41,241

4,558

8

15.09.07

21,424

96,444

4,0

8

17.10.07

20,759

72,984

4,0

8

18.11.07

11,2

96,232

9,311

8

18.12.07

8,419

73,275

12,646

9

10.01.07

20,14

106,323

7,151

9

11.02.07

5,0

69,981

14,211

9

14.03.07

9,206

133,164

8,034

9

14.04.07

19,179

157,839

18,0

9

14.05.07

16,158

163,0

13,333

9

13.06.07

15,5

122,697

4,0

9

15.07.07

13,136

63,508

5,2

9

14.08.07

10,207

151,914

12,365

9

15.09.07

15,751

124,735

8,467

9

17.10.07

12,885

27,0

11,517

9

18.11.07

12,542

27,0

4,0

9

18.12.07

17,633

27,0

4,0

10

10.01.07

15,626

47,369

8,851

10

11.02.07

19,216

46,907

8,213

10

14.03.07

18,318

62,164

4,0

10

14.04.07

11,158

33,716

4,352

10

14.05.07

20,047

40,689

15,391

10

13.06.07

5,0

113,099

4,0

10

15.07.07

12,747

160,004

8,739

10

14.08.07

19,329

58,939

4,0

10

15.09.07

7,756

36,859

11,577

10

17.10.07

13,9

163,0

4,961

10

18.11.07

9,561

79,764

4,0

10

18.12.07

18,395

116,229

8,582

Додаток Б

Координати джерел викидів

№ джерела

B

L

1

55°26’53”

37°32’51”

2

55°20’22”

37°34’22”

3

55°22’42”

37°30’03”

4

55°20’22”

37°30’03”

5

55°20’22”

37°42’31”

6

55°27’44”

37°30’03”

7

55°21’37”

37°30’03”

8

55°20’22”

37°30’31”

9

55°20’22”

37°38’15”

10

55°20’22”

37°35’34”


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации