Говорун Тамара, Кікінежді Оксана. Стать та сексуальність - файл n1.doc

Говорун Тамара, Кікінежді Оксана. Стать та сексуальність
скачать (2736 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2736kb.03.11.2012 16:34скачать

n1.doc

1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   32

РОЗДІЛ 3. ЛЮДСЬКІ ВИМІРИ СЕКСУАЛЬНОСТІ


З розділу ви дізнаєтеся:

? В яких формах поведінки проявляється сексуальність людини

? Що таке целібат

? Які любощі уявляють собі чоловіки та жінки в своїх еротичних фантазіях

? Чому так багато забобонів щодо мастурбації

?Чому петтинг є важливим складником сексуальної поведінки

?Які психологічні чинники посилюють сексуальну чуттєвість

?Яким є статеве життя в нормі і патології

?Чи існує мова інтимного спілкування і чому буває важко говорити “про це”

?Як проявляються розлади сексуальної поведінки

3.1. Яку поведінку можна назвати сексуальною?

У всіх на пам’яті гучний скандал, пов’язаний з інтимними стосунками президента США Білла Клінтона та практикантки Білого дому Моніки Левінськи. Дебати, що розгорнулися навколо нього, значно активізували вжиток навіть у політичних новинах слів, які характеризують сексуальну поведінку. Чи залицявся Клінтон до молодої практикантки, чи фліртувала Моніка з першою особою американської нації? Що було поміж ними – романтичний контакт чи тільки секс, чи можна вважати орально – генітальний контакт повноцінним сексуальним зв’язком? Чи можна розцінювати їхнє інтимне спілкування по телефону також як сексуальний контакт?

Отже, що ж таке сексуальна поведінка? Коли президент Клінтон присягав, що не мав сексуальних стосунків з Левінськи, то він був щирим, оскільки не вважав ними те, що було між ним та Монікою. Під час слухання справи прокурором Кеннотом Старром президента попросили дотримуватися унормованого в юридичній практиці визначення сексуальної поведінки, тобто певного переліку дій, завдяки яким людина свідомо сприяє її виникненню або включається в неї. Які ж види сексуальної активності були передбачені цим визначенням? По-перше, контакт між геніталіями, анусом, пахом, грудьми, внутрішньою поверхнею стегон та сідницями будь-кого з метою викликати сексуальне збудження або задовольнити сексуальне бажання іншої людини; по-друге, контакт між будь-якою частиною тіла чи будь-яким об`єктом та геніталями іншої людини; по-третє, контакт між геніталіями або анусом людини і будь-якою частиною тіла іншої людини. При цьому контакт означає навмисне доторкування безпосередньо або через одяг.

Проведене американськими соціологами опитування, з результатами якого можна було ознайомитися на сторінках часопису “Time” у серпні 1998 року, показало, що думки американців щодо того, що є сексом, а що – ні, здебільшого збігаються. Читачам часопису запропонували перелік різних видів сексуальної активності із запитанням: “Якщо Клінтон і Левінськи мали такі стосунки,то чи можна їхню поведінку кваліфікувати як сексуальну?”

Ось які відповіді було отримано: Так, це є секс Ні, це не секс

орально-генітальний контакт 87% 7%

доторкування до генітальних зон

безпосередньо або крізь одяг 69% 25% доторкування до таких частин тіла, як

груди,сідниці безпосередньо або через одяг 59% 35% поцілунки у романтичній манері 40% 53 %

Отже, секс це не тільки генітальні стосунки?

Що ж таке сексуальна поведінка? Згідно з визначеннями А.Кінзі, В.Мастерса та В. Джонсон, сексуальна поведінкаце вид активності людини, спрямований на досягнення задоволення насолоди шляхом сексуального збудження. Мотивацією сексуальної поведінки слугує надцінність об’єкта (уявного чи реального образу спокусливого партнера, коханої людини тощо), який стимулює еротичну реакцію. Підкреслюючи, що поняття сексуальність є досить широким, оскільки охоплює всі аспекти людського буття, які проявляються у сексуальному збудженні, В.Мастерс та В.Джонсон зазначають, що сексуальність є більше виміром особистості, ніж здатністю індивіда до сексуальних реакцій.

Рокривається тіло на поклик безтямних рук,

твоїх спраглих і владних вуст.

У глибинах його, мов уперше,

прокидається джерело.

Вже по вінця – пахкої вологи бажань,

перехлюпується жаги темний – владний – повільний потік,

затопляє клітини, як шлюзи. Останній шлюз –

то свідомість, що, гостро зойкнувши, йде на дно.

Світле тіло як вир, бездонно – хапкий,

непрозорий, звабливий, безмежний - без берегів.

Від очей, язика, шкіри, пальців і рук, і ніг

в глиб глибинну тече твоя згусла, палка жага,

повертає потік мій, плине руслом знайомим всп’ять,

щоб ти міг затопить. Запліднить. Наситить. Поять.

( Валентина Півник. Секс. – Лель, 1996. –№ 5-6. – С. 30.)

Сексуальна повеіднка має свої біологічні виміри. Сексуальна функція людини регулюється нервовою та ендокринною системами, що взаємопов’язані між собою. Отже, можна говорити про нейроендо-кринну природу людської сексуальності. Функція нервової системи полягає в тому, що вона через периферичні свої відділення, а також автономну частину регулює передачу інформації. Джерелом інформації для нервової системи є як внутрішні (гормональна система), так і зовнішні подразники (від органів чуттів), під впливом яких розвивається процес збудження.

Кора великого мозку виконує провідну роль у регуляції сексуальної реактивності. Сексуальна поведінка, сексуальні почуття, переживання є наслідком нейрофізіологічних процесів у мозку людини. Кора головного мозку контролює процес перебігу виникнення та переживання сексуальної чуттєвості. Вважають, що в скроневих відділах кори є ділянки, які гальмують окремі види сексуальних збочень.

Український вчений Л.П. Імшинецька зазначає: “Кіркові та підкіркові структури лімбічної системи відіграють головну роль у координації емоційних реакцій, уся інформація з рецепторів надходить у відповідні центри лімбічної системи і лише потім передається у кору великого мозку.У дітей підкіркові механізми, що відповідають за емоційно-спонукальну діяльність, превалюють над інтелектуальними, і лише з розвитком особистості емоції легше підкоряються кірковим механізмам та інтелекту. Саме кортикальні й лімбічні утворення великого мозку в дорослого визначають сексуально-еротичні відчуття. Вони зумовлюють еротизацію, статевий потяг, статеве збудження, підтримують певний сексуальний тонус, сексуальну зацікавленість та активність”.*

Отже, фізіологія сексуальної поведінки дуже складна. Біологічна система контролює сексуальну поведінку від народження, появи вторинних статевих ознак, репродуктивної здатності до згасання сексуальної функції у старості. Залишаючись підконтрольною біологічним механізмам функціонування організму, людська сексуальність регулюється свідомістю. Так, наприклад, якщо ін’єкція статевих гормонів тварин і може суттєво змінити її сексуальну поведінку (послабити чи посилити сексуальну активність), то подібна гормональна інтервенція навряд чи змінить людину. Вона, звичайно,

*Клінічна сексологія і андрологія / За ред. О.Ф.Возіанова, І.І.Горпінченка. – К.: Здоров’я, 1996. –С.20-21
може вплинути на її настрій, посилити тривожність чи зумовити ейфорію, проте ніколи не змінить особистісні уподобання, смаки, спрямованість еротичних інтересів. Вона органічно пов’язана з набутими у процесі соціалізації людини досвідом, ставленнями, цінностями, тобто з психологією особистості.

Таким чином, сексуальні потреби людини – це, насамперед, людські потреби. Сексуальна поведінка людини – не просто реакції на сексуальні стимули. Вони мають особистісний характер, тобто є реакціями, опосередкованими особистісними смисловими значеннями, поняттями, виробленими в індивіда у процесі соціалізації.

Сексуальність людини не більше залежить від біологічних детермінант функціонування організму, ніж інші види людської поведінки. Так, наприклад, харчова поведінка також зумовлена низкою вітальних потреб, проте спосіб її реалізації багато в чому залежить від соціопсихологічних факторів – способу життя людини, її смаків, етнокультурних традицій. Якщо для італійця насолодою є спагетті, то для француза – жаб’ячі стегенця, а для китайця – паростки молодого бамбука.

І хоча чуттєвий рівень людської сексуальності ґрунтується на закономірностях відчуття, сприймання, переживання, сексуальна поведінка людини досить індивідуалізована. Як уже зазначалося, у розділі про біологічне та соціальне в сексуальності людини, автономізація, відокремлення в процесі еволюції людини сексуальної поведінки від прокреативної (продовження роду) стало основою перетворення статевого інстинкту в любов.

Свої сексуальні потреби людина здатна реалізувати по-різному. Такі види сексуальної поведінки, як мастурбація або еротичне фантазування здійснюються індивідуально, інші, як-то петтинг, статевий акт – разом з партнером. У царині людських взаємин побутує багато форм інтимного спілкування, фізичних контактів (обіймів, поцілунків, пригортань тощо), проте не завжди їх можна назвати сексуальними. Пестощі, наприклад, можуть бути еротичними і асексуальними.

Як відрізнити сексуальну поведінку від несексуальної? Один із засновників досліджень людської сексуальності, автор відомих монографій “Соціальна поведінка чоловіків”(1948) та “Сексуальна поведінка жінок” (1953), американський психолог Альфред Кінсі (1894-1956) запропонував критерієм диференціації таку визначальну ознаку, як стимуляція процесу сексуального збудження з метою досягнення оргазму. Пізніше, його послідовники, Вільям Мастерс та Вірджінія Джонсон, запропонували обмежити диференціацію сексуальної поведінки єдиним критерієм – наявністю еротичної реактивності. Саме вона змінює характер будь-яких дій людини – підфарбування губ, роздягання чи одягання, перегляду ілюстрацій з часопису чи кадрів відео тощо. Якщо чуттєвість супроводжує активність дитини чи дорослого, таку поведінку називають сексуальною. Сексуальне збудження характеризується підвищенням порогу чутливості до зовнішніх подразників, зокрема тактильних…

Він цілував і цілував мене в спину, покусуючи зубами й торкаючись шкіри кінчиком язика, й мені ставало дедалі приємніше, я навіть гадки не мала, що … це може так подобатися, і я мимоволі прислухалася до цих збудливих дотиків, які нервовим струмом пульсували ззаду, розігріваючи мою свідомість, і моя свідомість уже піддалася на цю провокацію, вже прагнула їх, от що дивно!

його конечна плоть увіходила повільно й упевнено. Я ще не вповні її відчувала, а відчувала частково, хоча із самого початку вже доволі сильно…й тепер навіть пронизав струм збудливого, збадьорливого задоволення…

Я дедалі гостріше відчувала, що він усе більше зливається зі мною, стає мною, залишаючись десь там – поза моєю свідомістю – самим собою, і це наше злиття, це поєднання триває і триває, воно нескінченне, й мені захотілося, щоб так тривало і тривало … Ні, звичайно, я жадала цього остаточного злиття, остаточного поєднання, але водночас мені праглося, щоб цей процес не закінчувався, бо останнє злиття та поєднання – це ж і є його кінець, а мені хотілося б зупинити відчуття…

(Євген Гуцало. Імпровізації плоті.)*

Отже, сексуальність у будь-якій формі поведінки визначається тим, якою мірою психічні процеси, що в ній домінують (відчуття, емоції, почуття, інтереси), викликають та нарощують стани сексуального збудження та насолоди. Прагнення до насолоди притаманне всім формам сексуальної активності, незалежно від спрямованості статевого потягу та умов його реалізації.

Досить поширеним є стереотип, що сексуальна поведінка чи сексуальна активність – це обов’язково статева близькість або ж такий спосіб контакту, який рано чи пізно призведе до контакту статей. Це зовсім не так. Палітра виявів людської сексуальності дуже розмаїта і не

*Ця та інші еротичні новели взято з журналу “Лель”.

зводиться лише до злягання. Навіть еротичні мрії та фантазії можуть зумовлювати сильне сексуальне збудження та отримання задоволення.

Існує чимало класифікацій сексуальної поведінки – екстрагенітальна та її підвиди, орогенітальна та генітальна, поділ її на індивідуальну, парну та групову, сурогатну і нормативну тощо.

Отож, якою буває людська сексуальність? Однією з її проявів в індивідуальній поведінці є так званий целібат. Целібат (від фр.le celibatневинність, дівоцтво) – це свідоме утримування статево зрілої людини від сексуальних контактів. Чи лишається вона при цьому сексуальною істотою? Так. Згадаймо хоча б головного героя повісті Льва Толстого “Отець Сергій”. Целібат може бути повним або частковим. У першому випадку чоловік чи жінка свідомо відмовляється від будь-яких форм сексуальної активності, зусиллями волі контролює та регулює психічні стани, витісняючи з них будь-які еротичні стимули. Переважно такий спосіб життя притаманний особистостям, які присвячують себе служінню релігійній вірі, якійсь справі життя, ідеї. Частковий целібат може бути свідомо обраною формою поведінки для людини, яка пережила важкі стреси чи психотравми, пов’язані з розлученням, зрадою, глибокими розчаруваннями або подіями іншого характеру. Мотивацією вибору такого роду утримання може бути своєрідна моральна обітниця людини: “ніколи”, “ніде” і “ні з ким”. Пригадаймо, наприклад, роман Т.Г.Шевченка з княгинею В.М.Рєпніною, “в якому не було роману. Думаємо, що почуття Шевченка не були “ братньою приязню”, що він свідомо, зусиллям вбив у собі пристрасть… Не сентиментальні згадки минулого (“пелюстки розчавленої квітки”), а жорстокі, непереможні життєві противенства не дали можливість справжнього роману. За п’ять років перед тим кріпак, не міг Шевченко через кохання стати душевласником… Але таке формулювання, що й підкреслює основну причину – соціальну безодню, справи не вичерпує.

Поет не тільки не “зазнався”. Навіть мав мужність і силу так поводитися, щоб князівна жодної хвилини не могла помилятися щодо цього справжнього його почуття. Вона жадала, щоб відповісти на нього пристрастю, а в нього тільки … братня приязнь… Коли була в Шевченковому житті трагедія самотнього почуття, то роман з кн. Рєпніною був її вершиною, бо тут поет найближче стояв до можливості зазнати серйозного людського почуття, вийти із самотності… Але через соціальні умови це йому не судилося…”*

*УАН. Записки історично-філологічного відділу, кн. XXI – XXII, 1928 р.

Частковий целібат може також зумовлюватися не внутрішніми, а зовнішніми обмеженнями, тобто утриманням через певні обставини. Наприклад, людина змушена утриматися від сексуальних контактів у зв’язку із серцевими недугами, з перенесеними нею венеричними захворюваннями, ВіЛ-інфекцією, зрештою у зв’язку з тривалим перебуванням далеко від коханої людини – у морському плаванні, відрядженні, на заробітках тощо. Целібат такого виду наприклад, часто є необхідною формою поведінки чоловіків під час лікування алкогольної або наркотичної залежності. Целібат – це не просто ухильна поведінка, це – спосіб життя людини, її світосприймання.

Чи шкідливий целібат для організму статево зрілої людини? Сексологи зазначають, що, наприклад, у чоловіків, які живуть нормальним статевим життям, формується умовний ритм реалізації сексуальної функції. Порушення періодичності статевого життя зумовлює, зокрема, накопичення еякулята, який спричиняє тиск на нервові закінчення в стінках сім’яних пухирців та вивідних проток, підвищуючи цим сексуальне збудження. При цьому викиди еякуляту (під час статевого акту чи мастурбації) знижують вираженість лібідо.

Проте навіть при раптовому припиненні статевого життя сексуальні мрії, спонтанні ерекції та нічні полюції ще тривожать людину якийсь час досить сильно, але поступово рівень сексуальної активності знижується та статева система адаптується до сексуального утримання (абстиненції). І навпаки, якщо спосіб життя змінюється, звичний ритм сексуальної активності поступово відновлюється. Отже, біологія і фізіологія сексуальної функції людини перебуває в гармонії з її психікою. “Більшість моїх ровесників мали справу з повіями. Я ж, боячись венеричного захворювання, ніколи їхніми послугами не користувався. Я волів мати справу з аматорками із гімназисток та респектабельних дам.

Найдовшим і найцікавішим виявився зв’язок зі старшою від мене на кілька місяців гімназисткою випускного класу. Коли ми з нею познайомилися, мені було 16 років, і 17 – коли розійшлися. Вона вже була заручена з студентом,що перебував на той час в ув’язненні за належність до партії соціалістів-революціонерів.

Щоб мати нагоду частіше бачитися з нею, я удавав, що зацікавився її ідеями, хоч насправді вони мене зовсім не хвилювали, принаймні менше, ніж еротичні принади революціонерки. Однак я не поспішав освідчуватися їй у своїх почуттях, по-перше, через свою вроджену сором’язливість, а по-друге, тому, що вона вже була заручена з іншим. Проте вона сама зламала кригу, та ще й у досить несподіваний спосіб. На той час серед російської шкільної молоді дуже популярною була одна книжка: “Елементи соціальних наук: бідність, проституція, шлюб”. В Росії циркулювало припущення, що її автором був син славнозвісного Роберта Оуена. Надя дала мені цю книжку додому. Коли я повертав її, дівчина завела розмову про авторові концепції. Під час обговорення книжки вона звернула мою увагу на те, що і наука, і здоровий ґлузд одностайно виступають проти статевого утримання, а також зізналася, що віддавалася своєму нареченому ще до його арешту, застосовуючи запобіжні заходи, а ось тепер страждає від вимушеної абстиненції. Доходить до того, що її мучать еротичні сни, полюції, котрі дуже її виснажують.

- О, ось і тепер, розмовляючи на цю тему, я відчуваю еротичне збудження! – сказала вона, запустила руку собі під спідницю і вийняла, демонструючи зволожені пальці. – Ти також, – провадила вона, - напевне, потерпаєш від свого неприродного способу життя!

Вона чомусь була певна, що я пуританствую. А дізнавшись, що й онанізмом я не бавлюся, вона геть сполошилася за моє здоров’я, бо, на її переконання, я неминуче мав збожеволіти, втратити розуму.

Тож я й дивуюся, що ти такий хирлявий на вигляд, такий кволий! – співчутливо мовила Надя й закінчила тим, що діловито, без зайвих емоцій запропонувала налагодити регулярні статеві зносини – просто так, із санітарно-гігієнічних міркувань.

( Сповідь Віктора Х. – Лель, 1997. – №1. – С.32-33).

Якими б не були мотиви целібату тієї чи іншої особи, молодої чи у зрілому віці, фізіологічні та етико-психологічні пробле-ми можуть виникати не в неї, а швидше – в її оточення, яке часто підозріло ставиться до будь-яких “відхилень” від норми. Адже люди не завжди вміють поважати прийнятий іншим особистісний вибір, виявляти такт і розуміння причин аскетизму сексуальної поведінки.

3.2. Чи є потаємне гріховним?

Чи згодні ви з тим, що сексуальна поведінка зароджується спочатку в мозку людини і лише потім вибудовується на практиці? У вітчизняних підручниках з вікової психології про еротичні мрії та фантазії донедавна майже не згадувалося. Проте ні для кого не секрет, що вони існують не тільки в уяві підлітків, які переживають період статевого дозрівання, а й в уяві дорослих, поважних людей. Саме такі думки допомагають кожному хоч на мить уявити себе у бажаній сексуальній ролі й зняти, хоч у мріях, ті приписи та перестороги, які в реальному житті буває важко, а то й неможливо подолати.

Мені згадалось інше сновидіння:

Арапський огир душу вкрав мою!

Вже шелестить легке її одіння.

Кладе в стремено ніженьку свою

Моя царівна, вершниця ласкава.

Кипить уява, як турецька кава!

Галоп скажений! Паленіє кров!

Та стиск тих стегон я переборов.

І сон, як довгонога танцівниця,

Покинув мій напружений живіт…

Це знову я - слина моя і піт,

Потилиця, плювальниця і киця,

і стоси фоток – кольорових ніг-

Я міг їх мати всіх!…але не зміг…

( Віктор Неборак. Із збірки “ Літаюча голова”. – К.:Молодь,1999. –88 с.)

Які тільки сюжети або життєві ситуації не плекають чоловіки і жінки в своїх еротичних фантазіях! Які тільки відчуття та емоції їх не супроводжують: насолода і сором, злет і падіння, страх і гордість за себе. Хтось заперечить: при чому тут мрії та фантазії, коли йдеться про сексуальну поведінку? А при тому, що еротична уява є не фізичним, а психічним способом сексуального збудження і може виконувати цю функцію як самостійно, так і під час власне статевого акту. А. Кінсі ще на початку 50-х років з’ясував, що близько 84% чоловіків і 67% жінок фантазують на сексуальні теми. Чимало пізніших досліджень засвідчили, що лише 1-2 % чоловіків та жінок ніколи у своєму житті не мріяли на еротичні теми. Більше того, за даними опитувань, понад 60% людей фантазують на теми еротики не тільки до бажаного злягання, а й у самому його процесі. Еротична уява часто посилює сексуальне збудження. Відомі сексологи В. Мастерс і В. Джонсон, які одними з перших почали вивчати сексуальну поведінку чоловіків та жінок в експериментальних умовах, дійшли висновку, що близько 86% обстежених ними представниць прекрасної статі фантазують про секс, відчуваючи при цьому сексуальне збудження. Виявилося також, що еротичні мрії були досить тісно пов’язані з досвідом статевого життя. Жінки, які не мали досвіду інтимних зв’язків, значно менше фантазують на еротичні теми, і навпаки – досвід статевого життя корелював з багатством еротичної уяви.

У “Будуарній філософії” маркіза де Сада один з героїв розповідає п’ятнадцятирічній Ежені: “Уява – це збудник насолод; коли йдеться про любовну гру, вона всім керує, вона всім рухає; хіба не завдяки їй зазнаємо ми розкошів? Хіба не з неї народжуються найпікантніші спалахи хоті?

Пані де Сент-Анж. Можливо. Але ти повинна знати, Ежені, що уява допомагає нам тільки тоді, коли наш дух цілком вільний від забобонів; досить мати один забобон – і уява замерзає. Ця примхлива частка нашої свідомості настільки схильна до розпусти, що нікому не вдається її загнуздати; найвищий тріумф, найвишуканіша насолода для неї – порвати всі пута, які намагаються на неї накинути; вона – ворогиня порядку. Вона обожнює безлад і все, що несе на собі тавро злочину; ось звідки дивна відповідь обдарованої багатою уявою жінки, яка лежала під своїм чоловіком нечутлива й байдужа.

Чому ви така холодна? – запитав він.

А тому, – відповіла йому дивачка, – що ви граєте зовсім просто. Без вигадки.”

Який же зміст еротичних фантазій чоловіків та жінок, чим відрізняються їхні мрії? За даними психологічних досліджень обидві статі найчастіше уявляють процес злягання з коханою людиною. Особливо яскраво такі образи виникають під час акту мастурбації. І хоча сексуальні сценарії фантазій та мрій досить індивідуальні, все таки у них багато спільного. Так, у чоловіків та жінок досить часто бажаним сюжетом є секс з незнайомцем. При цьому омріяним способом інтимного спілкування є орально-генітальний контакт. Учені також установили, що сексуальне збудження у фантазіях чоловіків та жінок посилюється, коли вони уявляють собі картину спротиву сексуальним домаганням або процес примушування до сексуальних дій. Так, американський психолог С'ю у кінці 70-х років зробив спробу вирахувати частоту тих чи інших еротичних образівВідсотковий розподіл даних представлено у таблиці.

Зміст фантазій

Чоловіки

Жінки

Секс з колишнім партнером

Секс з уявним партнером

Орально-генітальні пестощі

Груповий секс

Перебування об’єктом силуван-ня до сексуальних стосунків

Спостереження за сексуальними зносинами інших людей

Вияв покори щодо сексуальних домагань інших

Сексуальне загравання, приста-вання до інших

Примушування інших до занять сексом

Сексуальні зносини після вияв- лення спротиву

Ідеальне Я під час сексуальних зносин

Гомосексуальні контакти

Секс із тваринами

43

44

61

19

21
15
55
11
24
37
18
3

1

41

24

51

14

36
20
53
13
16
24
13
9

4

Проаналізуємо, про що і як часто мріють чоловіки і жінки. Як виявилось, у чоловічих та жіночих фантазіях, попри подібного, є чимало відмінного. Так, у більшості чоловічих фантазій чоловіче Я уявляє себе в активнішій, більш наступальній ролі, ніж жіноче. Слабка стать навіть у мріях лишається пасивною і більше орієнтованою на отримання задоволення, ніж на віддачу його партнерові. Іншими словами, якщо чоловік виступає творцем сексуальної дії, то жінка – її споживачем. Одне слово, чоловіки це роблять, а з жінками це трапляється.

Образи жіночих фантазій сповнені романтичних мрій про розвиток стосунків з партнером, їхнє послідовне інтимне поглиблення. Жінки, як правило, спочатку уявляють собі ритуал знайомства з майбутнім сексуальним партнером, потім – процес захоплення ним як особистістю, далі – інтимні, романтичні вечори й лише наостанок саму сексуальну дію злягання.

Чоловіки ж здебільшого уявляють насамперед яскраві сексуальні символи та силу сексуального зближення. Якщо в уяві жінок постають романтизовані місця зустрічей, збагачені емоційно-психологічними факторами, що поглиблюють приязнь і водночас збуджують, як-от затишні кав'ярні, готельні номери, пляжі або лісові галявини, свічки, музика, квіти, танці, сонячне сяйво чи зорі, то чоловіки у своїх мріях бачать машини, купе вагонів, туалетні кімнати, темні вуличні закутки. А ще представники сильної статі уявляють оголених жінок із сексуально гіпертрофованими частинами тіла і, головне – фізіологічні реакції сексуального збудження.

Навіть якби не було вказано, особа якої статі розповідає про свої еротичні фантазії, це можна легко визначити за їхнім змістом.

“Це трапилось у відрядженні. У купе нас було тільки двоє. Ми були гарною парою: з одного боку, чарівна блондинка гарної статури, з довгими ногами і принадними грудьми, а з іншого – атлетичної будови чоловік. Ми пили чай, до якого доливали коньяку й відчули гострий сексуальний потяг один до одного. Ми розпашіли від алкоголю та нестримного бажання, яке вже не приховували одне перед одним. Почали стрімко роздягатися, цілувати та пестити один одного – стегна, член, піхву. Далі ми осідлали ерогований пеніс і впродовж кількох годин поспіль насолоджувалися до нестями”…

“Ми зустрілись на виставці і відразу ж впали в око одне одному. Розповідаючи юрбі про експонати, мій чарівний гід дивився та звертався переважно до мене. З усіх відвідувачів він чомусь помітив саме мене. Потім гід запросив мене на каву з коньяком. У затишному ресторані ми довго танцювали під спокійну музику, багато розповідали про себе. Далі пішли милуватися зоряним небом, довго слухали солов’їний спів. Зрештою, на світанку зморені, але щасливі, ми повернулися до готелю.

Мій гід був таким елегантним, вишуканим, що йому не довелося мене умовляти залишитися з ним у номері “на каву”. Там було так затишно, так мило. Обійми мого любого гіда виявилися такими міцними, а слова такими ніжними… Ми пестили одне одного, цілували, промовляли ласкаві слова…”

Звичайно, бувають і винятки з правил. Так, окремі жінки можуть уявляти себе саме у типово чоловічій ролі – активного пошукувача і творця сексуального акту. Такою ж мірою еротичні фантазії окремих чоловіків мають типово фемінний, романтичний характер. Спільною для обох статей виявилася схильність до соціально табуйованих форм сексуальної поведінки. Ну хто з чоловіків чи жінок при здоровому глузді може навіть собі зізнатися, що уявляє себе учасником сексуального насильства, групового сексу або в інших ситуаціях патологічних проявів сексуальної активності? Проте, як переконливо показують дослідження еротичних мрій та фантазій, саме відхилення від загальноприйнятих норм сексуальної поведінки є досить поширеною темою в еротичних мріях як чоловіків, так і жінок: “Уперше в житті піді мною була справді сильна і вродлива жінка, яка нічого не могла зробити на свій захист. Я сп’янів від влади. Досить було лише однією рукою міцно притримувати її ноги. А. мовчала. Її руки майже не рухалися, бо, схоже, за подібної пози то було просто неможливо. В моїй голові промайнули дикі фантазії. Уявляв сцени знущань, які ще дужче мене наснажували. Зрештою почав її кусати, здавалося, ще трохи – й з’явиться присмак крові. А. мовчала.

Нарешті я підвівся і відкинувся вбік. Вона повільно випрямила ноги, звісила їх з ліжка, повагом розтулила повіки, посміхнулася й сказала аж ніяк не знесиленим голосом:

– Ти сьогодні просто чарівний. Дякую.”

(Олександр Бригинець. Подорожі навмання. – Лель, 1997. – №2-3. –С.32).

Яка ж функція еротичного фантазування в сексуальності людини? Насамперед, воно є джерелом насолоди й посилює сексуальне збудження. Крім того, еротична уява дає змогу провести своєрідну перевірку та репетицію різних видів сексуальної активності. Подібне “самотестування” на виконання сексуальної ролі нічим не загрожує на практиці, оскільки зміст омріяних дій лишається таємницею навіть найближчому партнерові.

Сексуальні фантазії можуть також певною мірою допомагати людині подолати невпевненість у своїх сексуальних потенціях. Тому психотерапія сексуальних розладів часто бере початок від спонукання клієнта до активізації в уяві бажаних ситуацій та образів, які сприяли б виникненню сексуального бажання.

Крім того, сексуальні фантазії дають змогу “звільнитися” від комплексів, набутих у процесі виховання, які дуже залежні від прийнятих у конкретному оточенні моральних норм та правил пристойності. Адже у мріях кожен може уявити та побачити себе більш рішучим, активним, самовпевненим, а отже, більш “сексуальним”, ніж він є насправді. У мріях можна уявити все, що завгодно, навіть те, що у реальній дійсності людина ніяк не може дозволити собі захотіти. Багатьох жінок, наприклад, збуджують уявні сцени насильного спонукання до зносин, хоча в житті навряд чи хтось з них погодився б на роль жертви сексуального свавілля у будь-якій формі.

Чому сексуальні фантазії бувають іноді такого змісту, що стає соромно перед самим собою? Психоаналітики вбачають причину їхньої появи у прориві підсвідомого “Воно” у свідоме “Я”, оскільки природні для людини сексуальні бажання засуджуються суспільним “Над-Я”. З точки зору поведінкової психологічної школи (А. Бандура), еротичні фантазії певною мірою проектують ідеальне “Я”, образ якого формується в нашій свідомості через закріплення сексуально-привабливих моделей поведінки, взятих з переглянутого художнього фільму, прочитаної книги або реальної житейської історії: “Для людей мого типу джерелом найсильнішого статевого збудження є власна уява. Та все ж це не автоеротизм: зачиніть мене в ізольованій кімнаті – і всі мої сексуальні обсесії розвіються, як дим. Щоб запрацювати в еротичному ключі, моїй уяві завжди потрібний якийсь зовнішній поштовх або подразник: живий вигляд жіночих геніталій або хоч непристойний малюнок, порнографічний опис, сороміцькі балачки. Щоб збудити в мене фізичний потяг до жінки, треба, щоб вона кокетувала, щоб я почув двозначні натяки з її вуст, побачив її оголене тіло або ж – особливо коли я перебуваю під свіжим впливом еротичного читання…

( Сповідь Віктора Х. – Лель, 1996. – № 5-6. – С.10 –11).

Звичайно, еротичні фантазії можуть іноді набирати причепливого характеру, ставати маячнею. У цьому разі вони є складовою патологічної поведінки і можуть стати поштовхом до реалізації уявних дій на практиці, до скоєння злочину, насильства на сексуальному ґрунті. Міра причепливості, переслідування уявними образами та здатність людини свідомо витісняти їх з голови та серця є показником її сексуального здоров’я і навпаки.

Деякі психологи вважають, що фантазування під час статевої близькості не стимулює, а, навпаки, знижує сексуальне бажання. Це пояснюється тим, що реальна активність партнерів не схожа на уявні образи і може призводити до внутрішньоособистісного конфлікту, втечі від реалій життя. Допускають також, що можуть виникати почуття сорому, провини перед партнером через спогади про потаємні фантазії, що знижує сексуальне задоволення. Проте, на думку більшості сексологів, такі випадки в житті трапляються досить рідко. Для більшості людей еротичне фантазування відіграє тільки позитивну роль. Звичайно, за умови, коли між чоловіком і жінкою панує взаємна приязнь, довіра, готовність прийняти партнера таким, яким він є. Світ еротичних фантазій та мрій завжди буде як для чоловіків, так і для жінок уявним, і навряд чи хто-небудь з них зважиться копіювати їх коли-небудь у реальному житті. А без них людська сексуальність була б набагато біднішою, прозаїчнішою, заземленішою …

Я жив самотою, – розповідає герой Володимира Винниченка. – Вечорами ж і фантазія моя особливо розходилась. І знаєте, до чого, зрештою, розійшлась вона? Але… прошу вибачення, панове, – коли серед вас є семінари, то хай затулять вуха…

Ну, так от до чого розгулялась моя фантазія: знайти женщину. Чекайте, чекайте, панове, семінари, не робіть вигляду, що одтуляєте вуха, бо це ще не кінець. Я знаю, і ви шукаєте женщину, ідеальну, високоморальну, чесну, чисту. Але річ в тому, що я зовсім не чесної, не моральної й не ідеальної шукав, а просто женщини. Я знаю, ви мені порадите піти на вулицю, й купити, як іноді в скрутну хвилину й самі, грішним ділом, робите.

Ні, і цього не хотілось моїй фантазії. Я ж кажу вам, розійшлась вона до того, що аж самому чудно: їй неодмінно захотілось женщини, яка б не купувалась і не була моральна. Ну де ви такої візьмете? Бред, правда? Раз не продається, значить – моральна. Правда? А коли неморальна – то продається. А мені якраз хотілось неморальної. Просто химера розбещеної фантазії та й годі! Але що ти зробиш, як виникла й мучить?

…Але мені все-таки хотілось мерзлого в петрівку, хотілося знайти таку женщину, щоб не продавалась і, почуваючи жагу любощів, без контракту, без примусу, вільно, доброхітно робила зі мною обмін цінностями й не вважала б цього ні моральним, не неморальним. Як бачите, бажання просто дике, неможливе, продукт розпутньої, ненормальної фантазії. Ну, де ви візьмете у нас таку женщину? Нісенітниця.

А тимчасом фантазія моя просто не давала мені спокою. Отакі абсурдні бажання іноді найбільше допікають людині…Вечорами я вже просто не міг сидіти дома й завжди виходив на вулицю, яка ввечері надавала мені тоді ще більш бажання знайти витвір моєї дикої фантазії.

І я невимовно вперто шукав його. Майже під кожну хусточку й капелюшок зазирав: чи не глянуть сміливі, жагучі очі, чи не покличуть, чи не скажуть: “А! ось де ти, а я тебе шукаю так давно”… Мої ж зазирання різно приймали…

Але вірите, від таких невдач моя фантазія ще більш розпалювалася. Лихо та й годі! Бувало, йду по вулиці, а сам і не пам’ятаю, куди повертати, де зупинитись, чого вийшов, куди йду. Стану, бувало, озирнусь і знов іду. А в голові історії одна за другою, одна чудесніше, дивоглядніше другої, та все з участю небувалої женщини”.

( Володимир Винниченко. “Рабині Справжнього”// Український декамерон. – Київ.: Довіра,1993. – С.232-234)
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   32


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации