Соколовський А.Т., Афтанділянц В.В., Коваленко О.М. та ін. Технологічні процеси галузей промисловості - файл 01_Slovo_stud.doc

Соколовський А.Т., Афтанділянц В.В., Коваленко О.М. та ін. Технологічні процеси галузей промисловості
скачать (14943.3 kb.)
Доступные файлы (14):
01_Slovo_stud.doc33kb.27.10.2005 12:37скачать
n2.doc160kb.02.02.2006 16:12скачать
03_vstup.doc123kb.31.10.2005 13:09скачать
04-5_Tema-1.doc285kb.27.10.2005 15:17скачать
06_Tema-3.doc39317kb.07.11.2005 16:30скачать
07_Tema-4.doc88kb.27.10.2005 15:42скачать
08_Tema-5.doc244kb.27.10.2005 15:47скачать
09_Tema-6.doc310kb.07.11.2005 16:32скачать
n9.doc263kb.07.11.2005 16:49скачать
n10.doc3505kb.28.10.2005 14:54скачать
n11.doc87kb.15.09.2005 23:22скачать
n12.doc107kb.15.09.2005 23:35скачать
14_Zmist.doc22kb.09.11.2005 11:28скачать
n14.doc212kb.02.02.2006 16:08скачать

01_Slovo_stud.doc

Слово до студента


Шановні студенти! Під час зустрічей з вами на сторінках цього посібника і в аудиторіях вузу ми спільно працюватимемо над пізнанням наукових таємниць фізичної економіки — вироб­ництва матеріальної споживної вартості. Ви дізнаєтесь про царину технологій використання дарів природи для задоволення наших життєво необхідних потреб. То чим саме корисна ця дисцип­ліна для економіста-менеджера? Допитливий студент, майбутній менеджер економічної діяльності, звичайно, хотів би знати, які з дисциплін навчального плану — організаційно-комерційні чи виробничо-економічні будуть для нього найважливіші? Зрозуміло, відповіді викладачів різних дисциплін будуть різні. Як на мене, то чи не найкраще буде переказати повчальний приклад, наведений визнаним родоначальником наукового менеджменту Ф. У. Тейлором (F. W. Taylor)*. Якось у двох керівників конкуруючих споріднених хімічних підприємств виникло питання щодо доцільності їх об’єднання. Але на перешкоді стало те, що кожен з них щиро вважав іншого абсолютно не придатним до керів­ництва і навіть просто дурнем. І все ж під тиском обставин вони змушені були стати до співпраці і неупереджено вивчити пріоритети менеджменту один одного. З’ясувалося, що обоє були почасти праві щодо взаємних оцінок. Один з них, промисловець, віддавав перевагу технологічно-економічним факторам виробництва, і собівартість його продукції була на 40 % нижча, ніж у конкурента-комерсанта, який покривав різницю в собівартості, опікуючись перш за все маркетингом і комерційними справами підприємства. Врешті-решт об’єднання привело їх до взаємної поваги й економії тих 40 %, що кожен з них раніше втрачав. Усе це відбувалось десь на початку минулого сторіччя в період розквіту конкурентної боротьби економіки Сполучених Штатів Америки і Європи, девізом яких було: «Більший прибуток перш за все».

Початок ХХІ ст. знаменується завершенням формування світової ринкової економіки і водночас критичним загостренням технологічних, економічних і, як наслідок, екологічних та суспільно-політичних проблем сучасної цивілізації.

Нові глобальні системи промислових технологій створили на нашій планеті штучні гігантські матеріально-енергетичні потоки в процесах видобування корисних копалин, використання рослинної і тваринної біомаси, води, кисню й азоту атмосфери, ви­окремлюючи з них лише невелику частку матеріальної споживної вартості, а рештою забруднюючи екосистеми біосфери.

Прагнення людей будь-що і якнайшвидше впровадити у вироб­ництво нові, більш продуктивні технології без їх достатньо комплексного техніко-економічного та екологічного обґрунтування все частіше призводить до трагічних ситуацій, небезпечних для всього людства. Дуже загрозливо такі ситуації проявляють себе в нашій країні.

Однією з причин цього є неспроможність вітчизняних науков­ців природничо-технологічних і економічних галузей спільно визначити й узгодити із суспільством пріоритетні напрями сталого соціально-економічного розвитку України та опрацювати програми й інфраструктуру системи освіти відповідно до ініціативи «Всесвітнього центру виживання та проблем ХХІ століття» ООН: нової парадигми: від вузькофахової диференціації знань — до їх син­тезу, від редукціонізму — до холізму.

Отже, актуальними і досі є слова нашого співвітчизника, видатного науковця Володимира Івановича Вернадського: «Дотепер … учені гуманітарних наук... (отже і економісти) свідомо не беруть до уваги природничі закони природи...»

Запропонований посібник сприятиме кращому засвоєнню вами навчальних програм як традиційного гуманітарно-економіч­ного змісту, так і сучасних системно інтегрованих природничо-технологічних і екологічних знань.

Саме це дасть вам можливість плідно працювати з фахівцями різних галузей науки і техніки у вирішенні комплексних масштаб­них проблем економічної діяльності — раціонального об’єд­нання у технологічних процесах природного ресурсу (сировини й енергоносіїв) і робочої сили для створення високоякісних товарів та послуг (споживної вартості).

До написання посібника залучені викладачі, котрі мають досвід багаторічної праці як на економічних і технологічних кафедрах вищих навчальних закладів, так і на виробництві. Кожен автор написав ті розділи, які він вважає найбільш близькими йому за фаховою освітою і досвідом практичної діяльності.

За змістом матеріал адаптовано до основних понять з теорії і організації сучасних промислових виробництв з урахуванням науково-революційного розвитку фундаментальних природничих наук і технічного прогресу економічної діяльності.

У посібнику значну увагу приділено техніко-економічному аналізу матеріальних і енергетичних балансів виробництв для опрацювання бізнес-плану і методичним вказівкам щодо використання науково-технічної інформації у фаховій економічній діяльності.

Матеріал викладено із залученням кількісних характеристик взаємозумовлених природничих законів і сучасних міжнародних систем фізичних величин (SI) та номенклатури речовин (IUPAC).

Викладення навчального матеріалу, методичні вказівки до його опрацювання і приклади розв’язання задач дають змогу опрацювати матеріал посібника самостійно.

Сподіваюсь, що посібник навчить вас не тільки розуміти суть сучасних техніко-економічних і екологічних явищ, а й дасть кон-
кретні знання (інструментарій) для кількісного визначення технологічних факторів та ефективності їх впливу на конкретні види економічної діяльності. Але для цього необхідно передовсім пов­торити природничі закони зі шкільної програми з фізики і хімії й попереднього курсу «Концепції сучасного природознавства» та системно закріплювати нові, розв’язуючи контрольні задачі й відповідаючи на контрольні запитання кожного розділу посібника.

І ще одна важлива обставина. Пам’ятайте, що в природі не існує ізольованих фізичних, хімічних, біологічних чи економічних систем, ми їх «виокремлюємо» в нашому уявленні для зручності вивчення та аналізу. Самі по собі знання навіть усіх значимих наукових понять, категорій і розрахункових формул без розвиненого творчого мислення не гарантують вам плідного їх застосування під час вирішення фахових питань. Тільки вміння творчо застосовувати їх у комплексному техніко-економічному аналізі дасть вам реальне уявлення про об’єкт дослідження й оптимальні способи вирішення конкретних економічних і екологічних проблем виробництва.

Це можливо лише за умов сприйняття сучасним поколінням студентів нової парадигми навчання — відходу від традиційного пріоритету вивчення за власним сьогоденним розумінням лише «необхідних і корисних» вузькофахових дисциплін до пріоритету узагальнюючого холістичного мислення, необхідного для формування світогляду фахівця нової інтелектуальної економіки ХХІ сторіччя [6].

Професор Д. М. Колотило

* Тейлор Ф. У. Менеджмент. Серия «Классики менеджмента». Вып. 4. — М., 1992.





Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации