Шпаргалка - Экологическая экспертиза - файл n1.docx

Шпаргалка - Экологическая экспертиза
скачать (148.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx149kb.20.11.2012 08:40скачать

n1.docx

  1   2   3   4   5
1.Понятие, типы, виды и формы экспертиз!

Экологическая экспертиза (ЭЭ) – вид научно-практической деятельности, который основывается на комплексном экологическом исследовании, анализе и оценке предпроектных, проектных и иных материалов или объектов, реализация или действие которых может негативно влиять на состояние окружающей природной среды и здоровье населения.

- Выявляются все явные источники загрязнения атмосферы – стационарные (организованные), неорганизованные и передвижные, источники загрязнения водоемов – технологические процессы производства, цехи, участки и установки, на которых образуются загрязненные сточные воды, источники загрязнения грунтов и подземных вод, места образования промышленных отходов.

- Определяется наличие и эффективность работы природоохранных и очистных сооружений, установок, которые задействованы на предприятии для обеспечения предупреждения отрицательного влияния источников загрязнения на окружающую среду.

- Отрабатываются предложения о целесообразности изменения технологических процессов, реконструкции, ремонта или полной замены очистных сооружений и установок, монтажа новых дополнительных пылегазоочистных установок и сооружений для очистки загрязненных сточных вод, осуществления дополнительных мероприятий по утилизации или экологически безопасному захоронению промышленных и других отходов, проведение мероприятий по упорядочению, благоустройству и озеленению территории предприятия, организации санитарно-защитной зоны (ели объект ею не обеспечен)и соблюдения ее статуса.

Экологическая экспертиза, особенно государственная, представляет собой правовую меру обеспечения выполнения экологических требований при принятии экологически значимых решений. Проведение ЭЭ обеспечивает соблюдение и охрану права каждого на благоприятную ОС, служит источником разнообразной экологически значимой информации, средством доказывания при разрешении споров.

Виды и типы экологической экспертизы

В законодательстве определены два вида ЭЭ: государственная и общественная.

Государственная экологическая экспертиза организуется и проводится специально уполномоченными государственными органами в области ЭЭ в порядке, установленном законом "Об экологической экспертизе" и нормативными правовыми актами Украины, а также ее субъектов.

Общественная экологическая экспертиза организуется и проводится по инициативе граждан и общественных организаций (объединений), а также органов местного самоуправления общественными организациями (объединениями), основным направлением деятельности которых в соответствии с их уставами является охрана окружающей природной среды, и в том числе организация и проведение ЭЭ.

Типы классифицированы по типу объекта, субъекта и этапа проводимой экспертизы. Существуют специфические типы ЭЭ и ОВОС (при приватизации, страховании, инвестиционной деятельности и т. д.). Можно выделить три основные группы по типу объекта: ЭЭ и ОВОС предплановых, предпроектных и проектных материалов.

Отнесение типа ЭЭ или ОВОС к этапам хозяйственной деятельности еще более сложно, так как таких этапов может быть шесть (планирование, проектирование, строительство, выпуск оборудования, штатное или аварийное осуществление деятельности и, наконец, ее прекращение или ликвидация материальной структуры этой деятельности). На каждом этапе деятельности одновременно или последовательно могут проводиться несколько мероприятий, несущих сегодня в себе экспертные функции: экомониторинг и предварительный экоаудит, экологическое обоснование, ОВОС и собственно ЭЭ (ГЭЭ или ОЭЭ), и также постаудит. В итоге получается матрица "парных" типов ЭЭ, например, "ОВОС проекта" или "ГЭЭ программы ликвидации предприятия", или "экоаудит документации по приватизации предприятия" и т. д.

2.Типы, виды,группы, формы воздействия.

Формы и виды воздействия определяются способом добычи, виды полезных ископаемых упорных пород, особенностью транспортировки. Воздействие оказывается: -изъятием из ОПС полезных ископаемых, одновременно с изъятием лесных ресурсов; -внесение в среду веществ в твердой фазе (шламы), в водной фазе ( пульпа, шахтные воды), в газообразном (выходы вентиляции, рудные газы); - изменение геомагнитных, электрических, температурных полей, радиационного, сейсмическиго фона; Типы воздействия: 1. Биогеохимическое; 2. Механическое, гигиеническое, биохимическое. 3. биогеохимическое, гигиеническое, механическое. Характер воздействия: 1. азотно-серно-кислое; 2. сульфатно-кальциевое; 3. сульфатн-кальциевое, магниевое, карбонатное, силикатное.

3.Особенности экологической экспетизы на разных уровнях проектирования.!

Перший етап передбачає підготовку до перевірки, під час якої здійснюється:

1.Вивчення проектів переробних підприємств і переліку компонентів, що підлягають вивченню.

2.Вивчення технічної документації: технологічних інструкцій і регламентів на переробку; інструкцій з випробування продуктів переробки і державних стандартів з відповідних питань; стандартів підприємства та технічних умов на сировину, продукти переробки й устаткування; методик хімічних аналізів, що використовуються.

3.Ознайомлення зі станом технологічної вивченості мінеральної сировини, що переробляється, за матеріалами затвердження запасів і за результатами проведених напівпромислових і промислових іспитів, рекомендаціями науково-дослідних і проектних організацій.

4.Співставлення величини втрат компонентів, передбачених проектом з очікуваними показниками та з урахуванням речовинного складу оброблюваної сировини, згідно з геолого-технологічним картуванням.

5.Вивчення наявних нових технологічних розробок щодо підвищення рівня вилучення корисних компонентів, комплексного використання сировини з метою підготовки відповідних рекомендацій.

6.Аналіз звітних даних про роботу підприємства і втрат корисних компонентів за відповідними формами статистичної звітності з метою виявлення підприємств з втратами, що перевищують проектні, як об'єкта цільового контролю.

Другий етап передбачає контроль на місці за виконанням вимог нормативних і проектних документів у частині повноти і комплексності вилучення корисних компонентів шляхом розгляду фактичного стану:

1.Відповідності кількості та якості сировини, врахованого окремо постачальником (гірничим цехом) і переробним підприємством (за період роботи з часу закінчення попередньої перевірки).

2.Визначення кількості зробленої продукції на підставі даних балансового (генерального) випробування, вагових чи маркшейдерських вимірів і його відповідності кількості переробленої сировини.

4.Законодательная и нормативная база экспертиз в Украине!

Проведение государственной ЭЭ обязательно для видов деятельности, представляющих повышенную экологическую опасность. Государственной ЭЭ подлежат:

- государственные инвестиционные программы, проеты схем развития и размещения производственных сил, развития отдельных отраслей народного хозяйства.

- проекты генеральных планов населенных пунктов, схем районной планировки, схем генеральных планов промышленных узлов, схем размещения предприятий в промышленных узлах и районах, схем упорядочения промышленной застойки.

- инвестиционные проекты, технико-экономические обоснования и расчеты, проекты и рабочие проекты на строительство новых, расширение, рекострукцию, техническое переустройство существующих предприятий; документация по перепрофилированию, консервации и ликвидации действующих предприятий и производств, в том числе военного и оборонного значения.

- проекты законодательных и нормативно-правовых актов, регулирующих отношения в области экологической безопасности, в том числе радиационной.

- документация по внедрению новой техники, технологий, материалов и веществ, которые могут представлять потенциальную угрозу для ОПС и здоровья людей.

- материалы экологических обоснований, лицензий и сертификатов, включая схемы охраны и использования земельных, лесных и водных ресурсов, развития особоохраняемых территорий природно-заповедного фонда.

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства України. Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

5.Типы, виды, группы, формы влияния

1. Воздействия нарушения. Нарушения-изменения расположения числа, формы элементов, компонентов. Все виды нарушений классиф:1.1. механические;1.2.гидродинамические; 1.3.атмоферные; 1.4. биоморфологические (фитоценотические, зооценотические, микробоценотические).

1.1. широко распространены в городской черте: деформации(оконтуривание, трещены, провалы, выемки, гидроотвальные, придорожные, застройки (линейные, площадки). 1.2. нарушение водоемов, водотоков, изменение динамики:иссушение,зарегулирование.1.3. 1)ветровые тени, препятствия на пути ветровых потоков;2)возмущения по направлению; температурные инверсии; 1.4.1)фитоценотические формы: повредения раст;нарушение фитоценотического покрова(выпадения,вырубки);2) зооценотические: незаконный отстрел, изменение числа видов, биомассы, структуры популяции, микробиологические соотношения, токсикологические многообразия. 3)микробоценотические загрязнения(биоповреждения низшими формами, роспространение фитотрофных видов, распространение особо опасных видов микрофлоры.

6.Параметры интересов человека, запрашиваемых хозяйственной деятельностью!

Різновиди господарської діяльності можна сгрупувати так:

1) комерційна господарська діяльність (підприємництво) — господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку; 2) некомерційна господарська діяльність — господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку;

3) господарське забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів — діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання.

Види господарської діяльності:

1. Господарсько-торговельна діяльність — діяльність, що її здійснюють суб’єкти господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію через надання відповідних послуг.

2. Агентська діяльність — комерційне посередництво, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання під час здійснення ними господарської діяльності способом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Комерційне посередництво є підприємницькою діяльністю. 3. Перевезення вантажів — господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транс­портування продукції трубопроводами.

4. Капітальне будівництво — будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення та здійснюються на умовах підряду. 5. Інноваційна діяльність — діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя. 6. Фінансове посередництво — діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюють установи банків та інші фінансово-кредитні організації. 7. Комерційна концесія — за договором комерційної концесії одна сторона зобов’язується надати другій стороні на строк або без визначення строку право 8. Зовнішньоекономічна діяльність — господарська діяльність, під час здійснення якої майно та/або робоча сила перетинають митний кордон України.

7.Законодательная и нормативная база экспертиз в США, ЕЭС, Японии!

У Німеччині й країнах Європейського Союзу розроблена і реалізується стратегія екологічно орієнтованого менеджменту й екологічного підприємництва як одного з важливих напрямів екологічної модернізації. Цьому сприяло зростання ролі екологічних якостей і характеристик товарів та продуктів на ринку як передумови їх виробництва і реалізації, посилення тиску громадськості на підприємців, які використовують природні ресурси, дотримання екологічних інтересів населення та розвиток водного законодавства, посилення впливу екологічного права і підприємницької діяльності. Крім того, всі підприємства Німеччини в обов’язковому порядку проходять екологічний аудит. У багатьох з них прийнято національні стандарти, які регулюють екологічний аудит. Так, у червні 1993 року прийнято основні принципи і положення екологічного обліку в рамках ЄС, які набули чинності в квітні 1995 року. За оцінками німецького агентства з питань навколишнього середовища в галузі екологічної професійної підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів нині професійні екологічні інтереси групуються за ступенем їх пріоритетності для тих, хто навчається, таким чином: переробка відходів; екологічне право; водне господарство і очистка стічних вод; охорона ґрунтів; енергозбереження; охорона довкілля на підприємствах; регіональне екологічне планування (екологічна програма); екологічна експертиза; боротьба з хімічним забрудненням навколишнього середовища; екологічна політика; екологічні аспекти сільськогосподарського виробництва; міжнародні аспекти охорони водних ресурсів; охорона біорізномаїття; екологічна освіта; екологічна консультація; програми економії води. Забруднення навколишнього середовища стало однією з основних проблем у США, пов’язаною з економічним зростанням. З кінця 60-х років загострення екологічних проблем досягло в країні граничної межі і ставлення до них кардинально змінилося. У 70-і роки були запроваджені стандарти якості навколишнього середовища та екологічна експертиза, у 80-і роки – екологічне управління та планування заходів, пов’язаних із збереженням необхідної якості навколишнього середовища та ініціювання США міжнародного співробітництва з охорони навколишнього середовища. Створивши необхідний економічний механізм, американцям вдалося не лише зупинити подальше забруднення навколишнього середовища, а й істотно покращити його якість. У США цільові заходи охорони довкілля встановлює федеральне Агентство з охорони природи, а потім кожний штат окремо пропонує конкретні заходи щодо їх реалізації, пов’язуючи з планами розвитку галузі. Ефективним засобом контролю за викидами є запровадження Агенцією з охорони навколишнього середовища США “дозволів” на допустиму кількість забруднюючих речовин, що можуть бути викинуті у навколишнє середовище. Цей захід дав можливість фірмам, обсяг викидів забруднюючих речовин яких є меншим, ніж встановлений для них ліміт, продавати свої права іншим фірмам. У державі створився ринок прав на забруднення навколишнього середовища. Сформувавши банк дозволів на забруднення навколишнього середовища, уряд США покращив екологічну ситуацію в країні. Практика ОВОС в США предусматривает также:

- описание компенсаций, возмещающих убытки в результате вредных воздействий предложенного проекта или же его вариантов на окружающую среду.

- рассмотрение взаимоотношений между планируемым использованием территории, программными мероприятиями и контролем за районами, подвергающимися воздействию. В практике ОВОС в Японии дополнительно учитывается культурная среда, экологическая емкость территории, используются специальные индексы степени ненарушенности природной среды, стандарты оценок для проектов до 100 га.

8.Структурно-функциональная схема ППК

Природно-промышленные системы имеют иерархическую структуру, которая выражается следующей последовательностью (снизу вверх):

нообиогеоценоз; природно-промышленный комплекс (ППК); *территориально-производственный комплекс (ТПК); *техносфера.

Природно-промышленный комплекс - это относительно самостоятельная природно-промышленная система, в структуру которой входят промышленные, коммунально-бытовые и аграрные объекты, относительно устойчивые и самостоятельные, которые функционируют как единое целое на основе определенного типа обмена веществом, энергией и информацией.Совокупность природно-промышленных систем регионального уровня представляет собой территориально-производственный комплекс.

Техносфера - часть биосферы, преобразованная людьми с помощью прямого или косвенного действия технических средств и занятая продуктами производственной деятельности.

Функциональная схема ППК:

вещество, энергия, информация?1)зона информационной перестройки,2)зона функциональной перестройки,3)зона загрязнений,4)зона влияния,5)зона взаимодействия;6) зона структурной перестройки,7)зона нарушений,8) природно-технологические процессы? вещество,энергия,информация.

9.Понятие оценки воздействия, экологической экспертизы!

На первый взгляд похожие понятия ЭЭ и оценка воздействия на окружающую среду, имеют и некоторые различия, требующие пояснений (ОВОС).

1. ОВОС — это «процедура учета» экологических требований или их выявление и обоснование (т.е. чисто информационная мера). Она реализуется при подготовке оптимального решения (на стадии намерений или проектирования). В отличие от нее ЭЭ — это «установление соответствия» экологическим требованиям уже готового проекта и «определение допустимости» принятия решения о его реализации (т.е. административная мера).

2. ОВОС по своей сути является процессом исследования воздействия проектируемой деятельности и прогноза его последствий для окружающей среды и здоровья человека, в то время как экологическая экспертиза (прежде всего государственная ЭЭ) является процессом предварительной контрольной проверки принимаемых хозяйственных решений на соответствие требованиям экологического законодательства.

3.Целью ОВОС и экологического обоснования является «выявление и принятие» (т.е. исследование, разработка и внедрение необходимых природоохранных мер, адекватных существующей и прогнозируемой экологической ситуации, в то время как цель ЭЭ — «предупреждение» (т.е.запрет, доработка проекта или выбор лучшей альтернативы) неблагоприятных воздействий, несмотря на принятые (или только предполагаемые) профилактические меры.

Экологическая экспертиза (ЭЭ) – вид научно-практической деятельности, который основывается на комплексном экологическом исследовании, анализе и оценке предпроектных, проектных и иных материалов или объектов, реализация или действие которых может негативно влиять на состояние окружающей природной среды и здоровье населения. Цель экспертной деятельности - выявление (определение) степени экологической опасности намечаемой деятельности и сложившейся в регионах экологической обстановки, ее соответствие действующим нормам и требованиям законодательства по охране окружающей природной среды (ОПС), рациональному использованию и воспроизводству природных ресурсов, обеспечению экологической безопасности граждан и государства.

- гарантирования безопасности ОПС для жизни и здоровья людей.

- права всех людей на окружающую среду, благоприятную для их здоровья и условия проживания.

- сбалансированности экологический, экономических, медико-биологических и социальных интересов и учета общественного мнения.

- необходимости, при использовании природных ресурсов, сохранения экологического равновесия, генофонда и разнообразия живой природы в интересах нынышнего и будущего поколений.

- презумпции экологической безопасности любой хозяйственной деятельности.

- неукоснительного выполнения международных правовых обязательств.

- научной обоснованности,законности, государственного регулирования, гласности.
10.Сравните критерии опасности хозяйственной деятельности в Украине и США.

1.. Атомна енергетика і промисловість (включаючи видобуток і збагачення руди).

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Обробка, транспортування, зберігання, поховання і утилізація небезпечних (токсичних) промислових відходів.

4. Нафтохімія і нафтопереробка.

5. Видобування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.

6. Хімічна промисловість, шкірянопереробні, текстильні виробництва (із фарбуванням тканин).

Металургія (чорна і кольорова).

Вугільна і гірничовидобувна промисловість.

9. Виробництво, зберігання і застосування мінеральних добрив і отрутохімікатів.

10. Виробництво, зберігання, транспортування і знищення боіприпасів, вибухових речовин і ракетного палива.

11. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива, гідроенергетика.

12. Виробництво азбесту, скла, цементу.

13. Виробництво целюлози.

14. Електронна і мікроелектронна промисловість.

15. Гідротехніка і меліорація.

16. Виробництво, зберігання і транспортування горючих, токсичних, вибухонебезпечних речовин, включаючи матеріали, що можуть утворювати отруйні продукти згорання і спричиняти пилові вибухи.

1 Науково-дослідницька діяльність, у процесі якої використовуються токсичні речовини, природні і штучно синтезовані організми, бактерії, віруси, втрата контролю над якими може становити екологічну небезпеку.

1 Розміщення і будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, морських і річкових портів.

19. Розміщення і будівництво тваринницьких комплексів і птахофабрик.

В США:

1. Атомна енергетика і атомна промисловість (у тому числі видобування і збагачення руди, виготовлення тепловиділюючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів).

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.

4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів).Автозаправні станції.

5. Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.

6. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.

9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою).

15. Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більш як 5000 голів і птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.

22. Інші окремі об'єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, які у кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або його органами на місцях.

11.Структурная схема экологической оценки

Процесс экологической оценки проектов начинается с принятия решения о необходимости ЭО. Это решение может приниматься инициатором деятельности или государственными органами на основе списков деятельности, подлежащих ЭО, в явном виде сформулированных в нормативно-правовых актах.

Следующей стадией является определение задач ЭО. На этой стадии выявляются потенциально важные воздействия, которые должны детально изучаться впоследствии. Здесь же может происходить определение принципиальных альтернатив намечаемой деятельности, которые будут анализироваться и сравниваться в процессе дальнейшей оценки. Как правило, на этой же стадии готовится программа проведения ЭО (техническое задание), которая среди прочего включает получение необходимых согласований, консультации с общественностью и другие мероприятия.

Прогноз, анализ и оценка значимости ожидаемых воздействий на окружающую среду является основной стадией процесса экологической оценки.

Разработка мероприятий по смягчению воздействий. В процессе проведения экологической оценки проектов информация о существенных экологических воздействиях должна приводить к выбору между предложенными альтернативами или поиску новых проектных решений, направленных на их смягчение.

Составление итогового документа экологической оценки (ЗВОС).

12.Оценки состояния и степени урбанизации территории при ОВОС!??

Современная урбанизация сопровождается ухудшением состояния городской окружающей среды, особенно в развивающихся странах. В них оно стало угрожающим для здоровья населения, стало тормозом преодоления хозяйственной отсталости. В городах развивающихся стран переплетаются проявления и последствия ряда кризисов, оказывающих пагубное воздействие на все стороны их жизни. Происходит разрушительное нарушение экологического равновесия в крупнейших и крупных центрах всех регионов и стран третьего мира. В развивающихся странах растет понимание необходимости рассмотрения производства и общественного прогресса в общем контексте функционирования сложных эколого-экономических систем, в особенности в городах. Но именно в городах в развивающихся странах экологическая инфраструктура не соответствует потребностям улучшения состояния окружающей среды. Еще сравнительно недавно, в 60-е и 70-е годы было распространено мнение о том, что проблемы окружающей среды (в том числе в городах) характерны лишь для промышленно развитых стран.

Неблагоприятно влияют и такие обстоятельства, как хаотичность городской застройки, огромная скученность населения как в центральных, так и в периферийных частях городов, ограниченность комплексного городского планирования и законодательного регулирования ( что присуще большинству развивающихся стран). Весьма часты случаи непосредственного соседства застроенных и густозаселенных жилых районов и промышленных предприятий с устаревшей технологией и без очистных сооружений. Это еще более ухудшает состояние окружающей среды в городах. Состояние окружающей природной среды в городах развивающихся стран представляет вызов их устойчивому развитию .

- Растущая нехватка сельскохозяйственных угодий.

- Немаловажное значение имеет и то, что новые поселения нередко создаются на неблагоприятных в инженерно-геологическом и гидрогеологическом отношениях участках, взбираются на склоны холмов и высоких гор (или спускаются в заболоченные местности).

- огромное и угрожающее воздействие оказывает оседание значительной части ее территории в результате продолжающегося использования подземных вод для водоснабжения многомиллионного столичного района.

- Положение усугубляется ограниченностью и отдаленностью мексиканской столицы от высокогорных ресурсов поверхностного стока.

- Ухудшение качества воздушного бассейна крупных городов в развивающихся странах связано с опережающими, относительно роста населения и промышленности, темпами производства и потребления энергии.

- Существует и важные географические факторы, влияющие на состояние окружающей среды в городах развивающихся стран. Это, в частности, способность атмосферы разбавлять поступающие в нее загрязняющие вещества в зависимости от метеорологических условий на различных широтах.

- в высокогорных агломерациях, где сосредоточена значительная часть населения, из-за разреженности воздуха происходит неполное сгорание топлива.

- Во всех развивающихся странах, имеющих выход к морю, отмечается растущая нарушенность прибрежных экосистем.

Процедура оценки воздействия на окружающую среду

В процессе разработки предплановой, предпроектной и проектной документации, обосновывающей хозяйственную и иную деятельность, процедура ОВОС проводится в порядке последовательных действий, каждое из которых заканчивается заключением государственной экологической экспертизы.

Форма разработки ОВОС, полнота проработки, объем используемых материалов, уровень и детальность экологических научно-исследовательских и проектно-изыскательских работ зависят от стадии проектирования, а также масштабности и интенсивности воздействия намечаемой хозяйственной и иной деятельности на здоровье человека и окружающую среду.

Материалы ОВОС оформляются в виде документа, уровень разработки которого соответствует стадии проектирования. Они являются неотъемлемой частью предпроектных и проектных документов.

В соответствии с этапами разработки документации, обосновывающей хозяйственную и иную деятельность, стадиям ОВОС, предусматривающим последовательную их детализацию и конкретизацию, присваиваются наименования:

1) обзор состояния окружающей среды;

2) предварительная оценка воздействия на окружающую среду (ПредОВОС);

3) оценка воздействия на окружающую среду (ОВОС);

4) раздел "Охрана окружающей среды".

Первая стадия проведения ОВОС - "Обзор состояния окружающей среды".

Первая стадия ОВОС выполняется на основании технико-экономических параметров намечаемой (планируемой) деятельности по имеющимся архивным, фондовым материалам, другим специализированным литературным источникам, проектам-аналогам.

Во второй стадии проведения ОВОС "Предварительная оценка воздействия намечаемой деятельности на окружающую среду".

Анализ изменений окружающей природной и социально-экономической среды в процессе реализации вариантов намечаемой деятельности.

Третья стадия проведения ОВОС - "Оценка воздействия на окружающую среду".

13.Возможности общественной экологической экспертизы!
  1   2   3   4   5


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации