Реферат - Методика проведення занять із курсу Вступ до мовознавства - файл n1.doc

Реферат - Методика проведення занять із курсу Вступ до мовознавства
скачать (85 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc85kb.20.11.2012 09:04скачать

n1.doc

Реферат на тему:


Методика проведення занять із курсу "Вступ до мовознавства"

План

Вступ

І. Структура курсу «Вступ до мовознавства»

ІІ Писемність як особлива знакова система. Основні історичні типи письма.

ІІ. 1. Вивчення теми на лекції: методи, форми, засоби.

ІІ. 2. Методика проведення семінарського заняття з теми.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Проблеми вузівської мовної освіти студентів зумовлюються багатьма чинниками: існуючими навчальними планами і програмами, наявністю підручників і посібників з відповідних дисциплін. Нинішні реалії доповнюють цей перелік і тим,що нова система кредитно – модульного навчання зумовила внесення змін до програм, їх перебудову, поділ на кредити, модулі, розробку тем індивідуальних навчально – дослідних завдань. Більше годин відводиться на самостійну роботу студентів.

Структура змісту вищої гуманітарної освіти представлена двома частинами: нормативними навчальними дисциплінами і вибірковими. Нормативні навчальні дисципліни становлять 70 відсотків годин навчального плану і включають цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, цикл фундаментальних дисциплін, цикл професійно орієнтованих дисциплін. У професійній підготовці філолога важливе місце відводиться мовним професійно – орієнтованим дисциплінам.

На першому курсі студенти мають оволодіти основами загальнолінгвстичних знань, принциповими положень лінгвістики, які є базовими для подальшого оволодіння мовних дисциплін. Тому важлива роль відводиться вивченні курсу «Вступ до мовознавства».

У роботі ми подамо структуру та зміст курсу відповідно до кредитно – модульної системи, основні форми та методи роботи на лекціях. Мета роботи ─ на прикладі обраної теми (Писемність як особлива знакова система. Основні історичні типи письма ) показати, які методи, форми, засоби, можна використовувати на семінарських заняттях курсу «Вступ до мовознавства». Адже чим різноманітніша методика, тим інтенсивніший, цікавіший процес навчання. Тому викладачеві потрібно дбати про добір методів, враховуючи характер навчального матеріалу, наявні знання та уміння студентів.

І. Структура курсу «Вступ до мовознавства»

Предмет «Вступ до мовознавства» вивчається у другому семестрі першого року навчання. За базовим планом це професійно – орієнтована дисципліна, на яку відводиться 144 години. Структура курсу наступна: кількість змістових модулів – 4, на лекції відводиться 36 годин, на практичні заняття – 40, на індивідуальні та самостійні по 34, вид індивідуального навчання – реферат із проблем та історії українського мовознавства. Кількість кредитів – 4, вид підсумкового контролю – іспит(підсумковий комп’ютерний тест)(за навчальною програмою кафедри історії української мови і загального мовознавства ).

Мета курсу: вивчення основ загальнолінгвістичних знань, принципових положень лінгвістики як науки, що має застосування як загальне, так і конкретне, як теоретичне, так і прикладне, а також засвоєння методів та прийомів лінгвістичного аналізу.

Курс «Вступ до мовознавства», який охоплює чотири змістових модулі, включає лекційний розгляд таких тем:

  1. Природа і сутність мови. Функції мови. Мова і суспільство. Мова і мислення. Мова як знакова система. Мова і мовлення. Структура мови. Синхронія і діахронія

  2. Походження і розвиток мови. Закономірності розвитку мови. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи.

  3. Мови світу. Генеалогічна класифікація мов світу. Порівняльне вивчення мов.

  4. Письмо як особлива знакова система спеціальних графічних знаків для фіксації мовних текстів. Основні історичні типи письма.

  5. Фонетика і графіка. Фонетичні одиниці та засоби. Склад. Наголос. Інтонація. Фонетичні процеси. Письмо. Орфографія.

  6. Лексика і фразеологія. Слово як одиниця мови. Слово і лексема. Значення слова. Полісемія. Омонімія. Синоніми і антоніми. Лексико-семантична система та словниковий склад мови. Історичні зміни словникового складу мови. Архаїзми. Неологізми. Запозичення. Етимологія. Фразеологізми

  7. Синтаксис. Частини мови. Словосполучення. Синтаксичні зв'язки слів. Речення та його ознаки. Актуальне членування речення.

Найважливіші теми винесені на практичні заняття. Орієнтовні теми практичних:

1. Мова як вселюдське явище 2 год.

2. Комунікативний та психологічний аспекти мови 6 год.

3. Семіотичний аспект мови 6 год.

4. Генеалогічна класифікація мов світу 2 год.

5. Писемність як особлива знакова система. Основні історичні типи письма. 2 год.

6. Фонетика та фонологія 10 год.

7. Граматика 12 год.

Індивідуальне навчально – дослідне завдання передбачає:

1. Укласти словник мовознавчих термінів за навчальним курсом "Вступ до мовознавства".

2. На контурну карту нанести індоєвропейську, кавказьку, угро-фінську, тюркську та семіто-хамітську мовні сім'ї. Оскільки навчальна програма не регламентує чітко вид та структуру ІНДЗ, то викладач на свій розсуд може запропонувати студентам завдання до курсу.

Методи навчання: пояснення викладача, евристична бесіда, те­сти, самостійна робота з навчальною та довідковою літературою тощо.

Методи оцінювання: поточне тестування, оцінювання знань умінь і навичок із кожної теми на основі самостійних, контрольних робіт, оцінка за ІНДЗ, підсумковий тест.

Методичне забезпечення

Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дис­ципліни (ІКМНЗД); підручники й посібники; додаткова література; словники й довідники; тексти для фонетичної транскрипції та ви­значення фонетичних явищ, для морфеміки словотвору та синтак­сису ; тести навчальні та для поточного контролю; підсумковий тест; ілюстративний матеріал.

Опрацювати теми змістових модулів, запропоновані для самостійного вивчення:

• Соціальний аспект мови. Функції мови у суспільстві 2 год.

• Форми існування мови у суспільстві 2 год.

• Сучасні варіанти: літературна мова, соціальні та територіаль­ні діалекти, просторіччя, жаргони, арго. Мовна політика З год.

• Алфавіт. Походження і розвиток основних алфавітів: грець­кого, латинського, слов'янського, арабського, єврейського. Типи письма у сучасному світі 3 год.

• Спеціальні типи письма (стенографія, азбука Л.Брайля тощо) 2 год.

• Історичний аспект мови. Діахронія мови як предмет наукового дослідження. Проблема походження мови. Різні її теорії З год.

• Процеси дивергенції та конвергенції мов. Мовні контакти, бі­лінгвізм та полілінгвізм. Поняття про зовнішні та внутрішні мовні закони 3 год.

Теми для самостійного вивчення виносяться на підсумковий контроль.

ІІ Писемність як особлива знакова система. Основні історичні типи письма.

ІІ 1. Вивчення теми на лекції: методи, форми, засоби.

У навчальному процесі не слід забувати про виховний потенціал навчальних занять, особливо лекцій, де розглядаються складні теоретичні питання, аналізуються різні парадигми, структурні схеми, моделі.

При поясненні даної теми можна використати такі види лекцій: класична, евристична. проблемно - евристична .

Класична лекція збагачує студентів науковою інформацією, висвітлює важливі питання, подає новітні підходи до висвітлення певних питань, викликає інтерес у слухачів до теми. Дану тему, приміром, можна подати за таким планом:

Вступ

1. Значення письма в історії людства

  1. Предметне письмо

  2. Піктографія

  3. Ідеографія

  4. Фонографія

У ході лекції потрібно звернути увагу на роль письма в історії цивілізації. Адже виникнення та існування письма як особливого засобу спілкування має надзвичайне значення: письмо допомогло людям подолати простір і час, зберегти людський досвід, передаючи його від покоління до покоління, від народу до народу. Завдячуючи йому, кожна людина спирається на досвід людства, використовуючи та примножуючи його. Можливість передачі повідомлення на відстані сприяло тому, що кожне значуще політичне, літературне та наукове явище, виникнувши в одній точці, ставало здобутком усього народу. Об’єднуюча роль мови в них умовах значно підвищувалась; велике значення стало надаватись єдиним адміністративно-господарським документам, художній літературі.

Письмо відіграло велику роль для розвитку наукового мислення. Зафіксовані в чітких формулюваннях, наукові положення ставали доступними для всіх бажаючих. Наукова символіка, яка виникла на базі буквеного письма, має велике значення в прискоренні наукового мислення. Також потрібно проробити словникову робот, пояснивши студентам визначення різних видів письма: піктографія, ідеографія, предметне письмо.

Під час евристичної лекції можна поставити ряд запитань аудиторії, опираючись на їх знання з старослов'янської мови, всесвітньої історії, таким чином реалізувати міжпредметні зв’язки. Під час розв’язання проблемних запитань студеній будуть логічно мислити, висувати гіпотези, підтверджувати їх. Наприклад: чи існували до писемності інші способи передачі і зберігання інформації? (Перші форми писемності у вигляді особливим чином накреслених знаків з'явилася близько 4 тисяч років до нашої ери. Та вже задовго до цього існували різні способи передачі і зберігання інформації: з допомогою певним чином складених гілок, стріл, диму багать і тому подібних сигналів. З цих примітивних систем сповіщення пізніше з'явилися більш складні способи фіксації інформації. Наприклад, стародавні інки винайшли оригінальну систему "запису" за допомогою вузликів. Для цього використовувалися шнурки шерсті різного кольору. Їх зв'язували різноманітними вузликами і кріпили на паличку. У такому вигляді "лист" посилався адресату. Існує думка, що інки за допомогою такого "вузликового письма" фіксували свої закони, записували хроніки і вірші. "Вузликове письмо" відмічене і в інших народів - ним користувалися в стародавньому Китаї і Монголії)[4, 45]. Що стало поштовхом до виникнення писемності? (Причини, що зумовили появу писемності, всюди були зумовлені однаковими чинниками у різних стародавніх цивілізаціях. Письмо, що передає звукову мову, з’являється в період формування держави. Але різні народи не одночасно досягали однакового рівня суспільного розвитку, тому писемність з’являється в різних народів в різні часи. Щоб зрозуміти, вивчити шлях розвитку тієї чи іншої писемності, треба знати історію народу , який її створив.

Наприклад, эєгипетська писемність, яка виникла десь у глибині IV тисячоліття до нашої ери, спочатку була піктографічною, тобто малюнковою. «Під час виникнення єгипетської цивілізації перша писемність, яка почала вживатися, полягала.. у простому замальовуванні предметів», ─ писав Шампольйон [2, 27].

На світанку розвитку будь-якої культури найпершим і найбільшим її досягненням є народження писемності, всюди, - на будь-якому континенті , у будь-якій країні, - першим способом закріплення думки на відстані : в часі, першим способом обміну й збереження знань та досвіду людей був малюнок. Так і було в Єгипті.

Роздумуючи над такими запитаннями, студенти мають прийти до висновків про те, що вже задовго до виникнення писемності існували різні способи передачі і зберігання інформації: з допомогою певним чином складених гілок, стріл, диму багать і тому подібних сигналів. З цих примітивних систем сповіщення пізніше з'явилися складніші способи фіксації інформації. Виникненню письма сприяли політичні, економічні, культурні чинники.

З евристичною тісно пов'язана проблемно - евристична лекція, де акцент робиться на проблемний виклад матеріалу. Він дає можливість самостійно висунути гіпотезу, побачити проблему, засвоїти нові знання, сформулювати висновки. Така лекція буде успішною, коли викладач створить достатню мотивацію, викличе інтерес до змісту проблеми[1, 140]. Потрібно також враховувати співвідношення відомого і невідомого (студенти першого курсу володіють знаннями з історії України, всесвітньої, проте не досить компетентні у плані лінгвістичної теорії).

Доцільним буде використання на лекції технічних засобів навчання. Наприклад, комп’ютерна презентація у Power Point, яка дасть можливість продемонструвати різні види письма, їх розвиток і зміну, починаючи з найдавніших часів. Я розробила комп’ютерну презентацію за таким планом:

Звичайно, на розсуд викладача, можна використовувати різні аудіо – візуальні засоби, які сприятимуть доступному поясненню теми, кращому усвідомленню її студентами.

ІІ. 2. Методика проведення семінарського заняття з теми.

Семінарські заняття тісно пов’язані з лекціями та іншими формами навчальної роботи у ВНЗ і зорієнтовані на формування у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання. Вони сприяють розвитку пізнавальної активності й самодіяльності студентів більшою мірою, ніж будь – які інші форми організації навчання. Розвивати логічне мислення, спонтанне мовлення, уміння висловлюватись і аргументувати власні думки, критично аналізувати аргументи опонентів ─ усього цього навчаються на семінарських. Також вони допомагають глибокому засвоєнню фундаментальних знань, формуванню переконань. За визначенням А. Боднара, сприяють формуванню пізнавальної мотивації студентів, розвивають творче, професійне мислення, формують у студентів інтерес до науково - дослідної роботи у галузі певної науки [1, 139]. Практичні заняття з «Вступу до мовознавства» – основна форма контролю за якість засвоєння студентами теоретичною матеріалу і рівнем опрацювання основної та додаткової літератури. Тематика практичних занять розроблена, виходячи з об'єктивної значущості окремих явищ, характеру теоретичного матеріалу.

На семінарському занятті тему «Писемність як особлива знакова система. Основні історичні типи письма» можна розглядати за таким планом:

1. Значення письма в історії суспільства.

2. Предметне «письмо».

3. Піктографія.

4. Ідеографія.

5. Фонографія.

Семінар – розгорнута бесіда, семінар – доповідь, семінар – обговорення рефератів, семінар – конференція ─ один із цих видів семінарського заняття може обрати викладач на власний розсуд при вивченні теми. Доцільними будуть метод евристичної бесіди, навчальної дискусії, ілюстрації, розповіді. Наприклад, на семінарі – обговоренні рефератів студенти готують письмові роботи на дану тему, розкриваючи проблемні питання. Проходить взаємне рецензування. Перед семінаром – доповіддю доцільно провести консультацію для кращої підготовки. На такому семінарі доповідачі послідовно викладають думки з даної теми, аргументують їх вагомими фактами, при потребі ілюструють. Решта студентів уважно слухають, щоб бути готовими до доповнень, підтверджуючи чи спростовуючи викладене. Звичайно, необхідна активність студентів.

На семінар – конференцію можна винести для обговорення цікаві проблемні питання: Проблема походження слов’янського письма. Кирилиця та глаголиця; Кодування інформації; Лінгвопсихологічні особливості письма; Лінгвістичний матеріал для письма; Спроби передачі і зберігання інформації; Причини виникнення, розвиток письма; Предметне письмо, Піктографія, Ідеографія; Складове, консонантне письмо.

Цікавим, на нашу думку, буде використання ігрової технології. Зараз у навчальному процесі вищої школи досить часто використовують метод рольової, ділової гри, який може слугувати дидактичним засобом розвитку творчого (теоретичного і практичного мислення) професійного мислення [1, 158].

Зараз на телебаченні великою популярністю користуються інтелектуальні ігри на зразок «Найрозумніший», «Що, де, коли», «Найрозумніший п’ятикласник». На зразок цих можна повести такі ж на семінарському. Пропоную ряд питань, якими можна скористатися:

(Клинопис являв собою низку клиноподібних умовних знаків, які передавали значення відповідних зображень);

Ігрові завдання активізують навчальну діяльність студентів, створюють ефект невимушеності, тому не димно, що сучасна методика використовує їх все частіше. Завдання подібного типу можна використовувати для поточного контролю знань.

Висновки

Перед освітою ХХІ столітті постало багато проблем: формуються нові погляди на зміст, мету, засоби і методи навчання. Педагоги стикнулись із завданням не лише забезпечувати інтелектуальний розвиток особистості, але й формувати вміння та навички самостійного мислення студентів, забезпечувати успішні умови засвоєння. Для цього потрібно застосовувати різноманітні форми, методи, засоби, інноваційні технології, виходячи з основних дидактичних принципів і закономірностей.

При викладанні навчальної дисципліни «Вступ до мовознавства» можна використовувати різні види лекцій (проблемні, евристичні, проблемно - еврестичні), семінарських (семінар – доповідь, конференція, розгорнута бесіда, обговорення рефератів) в залежності від специфіки теми, знань і вмінь студентів. Поряд з такими методами, як пояснення викладача, навчальна дискусія, евристична бесіда, тести, самостійна робота, доцільно застосовувати ігрові технології, елементи проблемного навчання, технічні засоби, які сприяють інтенсифікації процесу навчання, пробуджують інтерес(відео-, аудіо записи, використання комп’ютерних технологій, презентацій). При традиційній педагогічній стратегії студенти не можуть виробити умінь та навичок самостійного наукового пошуку. Потрібно ставити перед студентами проблемні, дискусійні завдання, мотивуючи пошуки шляхів вирішення. Важлива роль, особливо на молодших курсах, належить роботі з термінологічними словниками, веденню таких словників студентами. При вивченні курсу «Вступ до мовознавства» це конче потрібно.

Список літератури

  1. Фіцула М. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. ─ К., 2006.─ С. 130 – 145, 157 - 167.

  2. Анатоленко Г. Як була розгадана таємниця єгипетських ієрогліфів// Чумацький шлях: Науково – популярний журнал. ─2006. ─ N 3.─ С. 27 – 28.

  3. Дячков С. Китайська грамота або 5 возів мудрості// Історія та правознавство. ─2005. ─ N 31.─ С.6 – 7.

  4. Біла Е. Алфавіт, азбука, абетка// Країна знань: Науково – популярний журнал для юнацтва . ─2007. ─ N 3.─ С. 45 – 47.

  5. Літвінюк О, Шота Г. Мова і писемність у цікавих фактах// Вивчаємо українську мову і літературу: Науково – методичний журнал. ─2008. ─ N 3.─ С. 33 – 35.

  6. Еволюція суспільної свідомості. Раціональні знання. Виникнення та встановлення обміну. Розвиток духовної культури, встановлення писемності// Концепції сучасного природознавства: Підручник для студентів ВНЗ/ Л. С. Карпов, В. Чисельник. ─ К., 2004.─ С. 58 – 67.

  7. Пультер С. До питання впровадження нових освітніх технологій у вищій школі// Дивослово. ─2005. ─ N 3.─ С.2 – 4.

  8. Кочерган М. П.Мовознавство. ─ К.: Академія, 2001.─ 412 с.

  9. Штонь О. Вдосконалення змісту курсу «Практикум української мови» в умовах реформування національної освіти в Україні// Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. ─ Тернопіль,2006. ─ Вип. N 8.─ С.72 – 75.

  10. Цінько С. Інноваційні методи навчання рідної мови// Українська мова і література в школі. ─2007. ─ N 2.─ С.9 – 13.







Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации