Реферат - Шум як фізичний фактор забруднення середовища та його вплив на людину - файл n1.doc

Реферат - Шум як фізичний фактор забруднення середовища та його вплив на людину
скачать (56 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc56kb.04.12.2012 03:30скачать

n1.doc

КИЇВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. ДРАГОМАНОВА

музично - педагогічний факультет


РЕФЕРАТ ПО ЕКОЛОГІЇ
на тему: Шум як фізичний фактор
забруднення середовища та
його вплив на людину

студентки 1 - го курсу

заочної форми навчання

Київ - 2002
Коли - небудь людство повинно

буде розправлятися з шумом

так саме, як воно розправляється

з холерою та чумою.

(Р.Кох)
Життєдіяльність людини створює великий вплив на оточуюче середовище, порушуючі існуючі зв”язки та відношення в природних екосистемах. Продукти життедіяльності людини забруднюють атмосферу та гідросферу, призводять до погіршення грунтів. Все це викликає забіднення видового складу флори та фауни, оскільки тварини та рослини не можуть жити в умовах погіршення якості середовища, викликаного шкідливими факторами життєдіяльності людини. Але людина також відноситься до виду тварин і відчуває на собі вплив шкідливих факторів середовища, в тому числі і тих, які пов”язані з її власним функціонуванням. Тому зрозуміла важливість завдання оздоровлення середовища, зниження негативного впливу факторів, пов”язаних з життєдіяльністю людини. Ці завдання вирішуються гігієною навколишнього середовища.

Гігієна навколишнього середовища є одною з наук, що входять в коло екологічних дисциплін. Основне її завдання є оздоровлення середовища обитання людини. Вона вивчає вплив факторів навколишнього середовища на умови життя та стан здоров”я населення з тим, щоб надати рекомендації з профілактики можливих шкідливих впливів та забезпечити оптимальні умови життя на Землі.

З факторів, пов”язаних з життєдіяльністю людини та здійснюючих негативний вплив на оточуюче середовище (забруднюючі його) виділяють фактори хімічні та фізичні. Згідно прийнятому ОПН визначенню, рідина є забруднювачем, якщо вона зустричається в неналежньому місці, в неналежний час та в неналежній кількості. Число хімічних поєднань, що забруднюють середовище, постійно зростає: вони викидаються до атмосфери промисловими підприємствами та автотранспортом, спускаються до водойм хімічними комбінатами, заводами та фабриками, вносяться до грунту у вигляді добрив та ядохімікатів.

Зростає і доля фізичних факторів (до них відносяться шум, вібрація, радіація) в загальному забрудненні середовища. Інтенсивний розвиток засобів комунікації призводить до з”явлення в оточенні людини нових фізичних впливів. Так, в місті одним з постійно діючих фонів є електромагнітне поле радіохвиль, яке створюється навколо крупних радіостанцій та телецентрів. Це так звана мікрохвильова неіонизуюча радіація. (за [8]).

Катастрофічно збільшилося шумове забруднення: шум переслідує людину на виробництві, на вулиці, вдома.

Шум являє собою безпорядні коливання, що мають складну часову та спектральну структуру (на відміну від музичного тону, який є періодичним коливанням). Рівень гучності звуку (шуму) вимірюється за допомогою шумомеру. Зміни громкості шуму вимірюються в децібелах (дБ) (за [9]).

На крупних міських магістралях транспортний шум досягає 100 децібелів А (індекс А позначає, що вимірення шуму проведено шумомером з фільтром, характеристика якого аналогічна чутливості нашого вуха до звуків різної частоти), що перевищує безпечний рівень в 80 децібелів (дБ) (див. таблицю на мал. 1 - за [8]).

Одним з самих сильних джерел шумового забруднення середовища є літаки. Сучасний реактивний літак при зльоті створює на відстані 100 м. шум в 130 - 140 дБ. Такий рівень інтенсивності шуму викликає у людини больові відчуття (це поріг виносливості вуха). Завдяки зусиллям вчених та конструкторів вже вдалося значною мірою знизити шум літаків, якщо б зараз експлуатувалися літаки, в яких не прийняли міри по зниженню шуму, то зашумленість оточення аеропортів збільшилася б в кілька десятків разів на порівнняння з існуючою. Зараз вимоги акустики стали одним з вирішуючих критерієв при створенні пасажирського літака. Навіть найдосконаліший за льотно - технічними характеристиками літак не отримає сертифікату за шумом І жодній міжнародний аеропорт його не прийме, якщо він не відповідає вимогам акустики (за [7]).

Зростає і рівень квартирних шумів. На одному з міжнародних конгресів з акустики вчений Ван ден Ейк виступив з доповід”ю “Радіо моїх сусідів”, а на наступньому - “Телебачення моїх сусідів”, щоб привернути увагу до питання про шкідливість побутових шумів (за [2]).

За рівнем шуму, згідно державних стандартів, всі побутові машини та прилади умовно поділяються на безшумні - до 35 дБ, малошумні - 35 - 55 дБ, нормальні - 55 - 75 дБ. Підвищений шум може бути причиною дративливості, втоми, головного болю, впливати на центральну нервову систему, Тому у всіх побутових приладів та машин перевіряють рівень шуму, щоб він не перевищував нормального (за [3]).

Проводилися дослідження впливу шуму на людину. В багатьох системах управління (літаки, підводні лрдки, електростанції, т. ін.) шум, що створюється машинами, досягає значної інтенсивності. Дослідження ряду авторів показують, що в умовах шуму страждають перш за все слухові функції. Так, за Кемпбелом, після дії шуму інтенсивністю 120 дБ на протязі голини потрібно 5 годин, щоб повернулася до норми гострота слуху, а після чотирьохгодинного шуму час відновлення збільшується до 20 годин. Двоххвилинний шум інтенсивністю в 140 дБ викликає втрату слуху на 2 години; повне його відновлення відбувається лише через добу. При цьому, чим вища частота шуму, тим більшим є його шкідливий вплив на слух (за [4]).

Шумові перенавантаження шкідливо впливають на волоскові клітини, які у внутрішньому вусі приймають звукові хвилі і трансформують іх в сигнал інформації для передачі в відповідні центри головного мозку. Можливості, енергетичний потенціал цих клітин після дії шуму виснажуються. Після значного звукового натиску ми відчуваємо певну оглушеність, яка проходить після певного відпочинку. При частій дії шуму і недостатній компенсації енергетичних втрат втомлення волоскових клітин накопичується, що призводить до туговухості. Цей розлад слуху вважався раніше закономірним проявом старіння. Але дослідження слуху похилих людей, які живуть в умовах відсутності шумових перенавантажень, показали, що за гостротою слуху вони не поступаються молодим горожанам (за [6]). Наприклад, Г.З.Піцхелаурі, який дослідив 1300 довгожителів у віці від 90 до 157 років, які живуть вне крупних міст, знайшов виражену туговухість лише у 7 процентів. Американські вчені, які обслідували одне з африканських племен, знайшли, що вікове зниження слуху у них наступає значно пізніше, ніж у жителів США (за [5]).

Але дія шуму не обмежується впливом тільки на слух. Він викликає помітні зсуви ряду фізіологічних та психологічних функцій. Дія шуму призводить до зниження швидкості та точності сенсомоторних процесів. Особливо страждають складнокоординовані дії. В ряді досліджень вивчався вплив шуму на рішення інтелектуальних завдань. Було встановлено, що при цьому швидкість рішення значно знижується і певною мірою збільшується кількість помилок (за [4]).

Як показала З.Ф.Панайотті, шум здійснює помітний вплив на увагу людини. В експерименті досліджувався вплив середьочастотного шуму (з інтенсивністю 80, 90 та 100 дБ) на обсяг, переключення та розподіл уваги. Виміри проводилися до впливу шуму, а потім через 30, 60 та 120 хвил. після двохгодинної дії. Результати вимірів приведені на малюнку 2. (за [4]).

Відмічається також емоційний вплив шуму. За даними експериментів, шум викликає негативні емоції (досада, роздратування). Особливо неприємні високочастотні та преривчасті шуми.

Шум здійснює глобальний вплив на організм та психіку людини, понижуючі його працездатність. Зменшення рівню шумів збільшує продуктивність праці людини. Так, на московському поштамті зменшення шуму на 10 - 15 дБ підвищило продуктивність праці при сортуванні листів на 18 процентів (за [2]).

Однак для людини не є бажаним також і повна відсутність будь - яких звуків. Одна з фірм ФРН забезпечила новий будинок конструкторського бюро повною звукоізоляцією, але робітники почали скаржитися на незвичну, неприродну тишу. Тоді встановили електроакустичний прилад, який відтворював легкий гул. Це підвищило производительность праці та покращило настрій працівників. Також відомий гнетучій вплив абсолютної тиши в сурдокамері. Можливо, в ході еволюції людина адаптувалася до певного рівню природних шумів і не може швидко адаптуватися до абсолютної тиши (за [2]).

Шкідливий вплив шуму був встановлений і для тварин, зокрема, для курей (за [1]). В лабораторних дослідженнях встановлено, що шум рівню 94 дБ (в пташнику) викликає різке погіршення фізіологічного стану птахів - у них знижується температура тіла, погіршується апетит. Дослідження, проведені в умовах пташника на великій кількості курей, підтвердили результати лабораторних експериментів, крім того, вони показали, що у курей знижується яйцєноскість і дещо підвищується падіж. Однак “тихе” життя також не подобається птахам, як і чрезмерний шум. Є акустичний рівень шуму, при якому кури відчувають себе найбільш комфортно. Це шум в 75 дБ.

Треба відмітити, що музика також може виступати як шум. Наприклад, коли людина виконує роботу, яка потребує зосередженості, розумових зусиль, музичне супроводження прискорює наступлення втомлення, погіршує увагу (за газетою).

Очевидно, для кожного виду є звичним, природним певний рівень шумів, до якого він адаптувався в ході еволюції та пристосування до певного середовища. Перевищення цього рівню здійснює стресуючий вплив на тварин і є одним з факторів, що негативно впливає на життєдіяльність виду. Тому питання зменшення рівню виробничих, транспортних, побутових шумів є одним з важливих питань, яке потребує вирішення як для покращення умов життєдіяльності людини, так і для оздоровлення навколишнього середовища в цілому.
Л І Т Е Р А Т У Р А


  1. Белановский А., Омельяненко О. Акустический стресс в промышленном птицеводстве \ Доклады ВАСХНИЛ, 1982, № 11 (по: “Наука и жизнь”, 1983, № 6)

  2. Клюкин И.И. Удивительный мир звука. Л, 1986

  3. Лепаев Д. Какой уровень шума бытовых электроприборов допустим? \ Наука и жизнь, 1980, № 6

  4. Ломов Б.Ф. Человек и техника. М, 1966

  5. Плужников М.С., Рязанцев В.Р. Среди запахов и звуков. М, 1991

  6. Преображенский Н.А. Живой мир звуков \ Наука и жизнь, 1981, № 9

  7. Свищев Г. Проблемы создания “тихого” самолета \ Наука и жизнь, 1980, № 10

  8. Сутокская И. Главная забота - о человеке \ Наука и жизнь, 1976, № 1

  9. Физический энциклопедический словарь. М, 1984


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации