Реферат - Система освіти Албанії - файл n1.doc

Реферат - Система освіти Албанії
скачать (59.6 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc123kb.03.03.2010 20:53скачать

n1.doc




Зміст



Албанія. Профіль країни. 2

Докомуністична епоха. 2

Освіта під час правління комуністичної партії 4

Освіта в Новій Албанії 5

Сучасна освіта в Албанії, Болонський процес 6

Система оцінювання знань 6

Участь в програмі TEMPUS 7

Вплив програми TEMPUS на Албанію 7

Університет м. Тирана 8



Албанія. Профіль країни.





Столиця: Тірана.

Важливі міста: Дюррей, Ельбасан, Шкодер, Влорє, Кукес.

Державна мова: албанська.

Інші мови: грецька, романські, словянські діалекти.

Населення: 3.1 млн. чол. (2004)

Грошова одиниця: Лек.

Національний дохід на людину: 4 987 $

Зайнятість населення: 65%.





В Албанії письменними є 93% населення (від 9 років). Початкова освіта є обов’язковою, але більшість людей, що навчаються, завершують щонайменше середню освіту. Учні повинні успішно скласти випускні екзамени в 8-му і 12-му класах.
Більшість шкіл є державними і фінансуються урядом, хоча недавно було відкрито і декілька приватних шкіл різних рівнів. Всього в країні приблизно 5000 шкіл. Навчальний рік поділяється на два семестри. Навчальний тиждень починається в понеділок і закінчується в п’ятницю. Навчальний рік починається в вересні і закінчується в червні, є зимові 3-тижневі канікули.

Докомуністична епоха.



В 1946 році приблизно 85% албанців не були письменними через відсутність шкіл з албанською мовою навчання (до незалежності Албанії – 1912р.). До середини XIX ст. турецькі правителі забороняли використання албанської мови в школах. Турецькою мовою розмовляли в декількох школах, які обслуговували Ісламське населення. Такі заклади були розташовані переважно в містах і великих містечках. Школи для православних християн були під патронажем Константинопольської єпархії. Вчителі в цих школах зазвичай походили з православного духовенства, мова навчання була грецькою. Першою школою, яка використовувала албанську, була францисканська семінарія (1861), хоча згадки про такі заклади відомі з 1638 року.
1880 по 1910 рр. Албанські націоналісти, окрилені духом національної самосвідомості, заснували початкові школи в декількох містах країни, переважно на півдні. Однак ці школи були закриті турецькими чиновниками. Прихід Молодого Турецького руху в 1908р. змусив албанських націоналістів посилити свої спроби, і через декілька років інтелектуальна еліта країни зібралася в Монастері для того, щоб обрати албанський алфавіт. Книги, що видавалися в країні до цього, біли написані в основному латинською, грецькою, турецькою і арабською мовами.
Збори в Монастері розробили уніфікований алфавіт, що базувався на латинських літерах. Почалося видавництво підручників албанською мовою й почалися відкриватися початкові школи в різних частинах країни. Але в 1910р. Молоді Турки, побоюючись албанських націоналістів, позакривали ці школи.
Навіть після здобуття Албанією незалежності, національні школи були рідкісним явищем. Розробку національної освітньої системи стримували Перша Світова війна і війна на Балканах. Окупанти відкрили свої школи в районах, які вони окупували. Деякі з них, особливо італійські і французькі, продовжували функціонувати після Світової Війни і відіграли важливу роль в формуванні системи освіти, зокрема несучи навчальні методи і принципи Західної Європи.
Після заснування національного уряду (1920), почала формуватися національна освітня система. Почали відкриватися початкові школи, здебільшого в містах і великих селищах, зміцнювалися школи, що залишилися після окупації. Тим часом було засновано дві важливих американських інститути: Американська Професійна Школа (Тірана), Американська Сільськогосподарська Школа (Каває). Багато майбутніх комуністичних партійних світил навчалися в цих закладах.
В 1920-х, в період формування Албанської держави, відбувався процес створення національної албанської освіти. В 1933р. королівська конституція проголосила, що освіта громадян є ексклюзивним правом держави. Всі іноземні інституції (крім Американського Сільськогосподарського Інституту) були націоналізовані або закриті. Цей порух мав за мету зупинити швидке поширення закладів освіти, спонсорованих напряму італійським урядом.
Націоналізація освіти продовжилася в 1933р. разом з реорганізацією усієї освітньої системи. Нова система передбачала обов’язкову початкову освіту (з 4-х до 14 років). Нова система також передбачала подальше навчання в коледжах різних напрямів; відкривалися нові технічні, виробничі і комерційні коледжі; розвивалося навчання і підвищення кваліфікації вчителів. Обов’язкові настанови закону 1933р. не застосовувались в сільській місцевості через потребу батьків в допомозі дітей на полях і брак навчальних приміщень, транспорту.
Довоєнна Албанія не мала навчальних закладів рівня університетів, всі бажаючі навчалися виключно закордоном. Кожного року держава надавала обмежену кількість місць для отримання вищої освіти здібним студентам, які не мали матеріальної змоги продовжувати навчання. Однак в більшості університетські студенти походили з заможних родин. Велика кількість студентів відвідували італійські університети через їх не віддаленість і особливі відносини між урядами Риму і Тірани. Італійський уряд в свою чергу забезпечував певну кількість навчальних місць албанським студентам.
Після окупації Албанії Італією а квітні 1939, система освіти перейшла під її контроль. Використання італійської мови стало обов’язковим в всіх середніх школах, фашистська ідеологія була інтегрована в навчальний курс. Однак після 1941 року, коли партизанські загони почали протидіяти окупації, система освіти була паралізована. Середня школа стала центром опору і набору партизан, багато викладачів та студентів пішли в партизанські загони. В вересні 1943 року, коли Італія капітулювала Союзникам і Німецькі війська окупували Албанію, освіта перейшла в стан затишшя.

Освіта під час правління комуністичної партії



Під час набуття сили, в 1944р., комуністичний режим дав високий пріоритет відкриттю і організації всієї системи освіти таким чином, щоб відображати комуністичну ідеологію. Завданням режиму для нових закладів освіти було знищення неграмотності в країні якнайшвидше, боротьба проти «буржуазного націоналізму», найшвидше донесення до народу ідей партії, і, на кінець, освіта дітей усіх класів відповідно до вказаних принципів. Заклади освіти були передані під державне управління.
За законом «Про реформу освіти» 1946 року, принципи марксизму-Ленінізму повинні були пронизувати всю освітню програму. Цей закон також зробив боротьбу з неосвіченістю першочерговою задачею системи освіти. В вересні 1949р. уряд проголосив закон, який зобов’язував громадян від 12 до 40 років, які не вміють читати й писати, відвідувати школи. Відкрилися школи для навчання селян в селищних радах. Політичні органи військових сил паралельно проводили курси проти неписьменності серед військових.
Разом із забезпеченням обов’язкової семирічної початкової освіти і чотирирічної середньої, закон 1946 року викликав створення мережі робочих, торгівельних і педагогічних закладів освіти для підготовки персоналу, технічних спеціалістів та досвідчених працівників для різноманітних соціальної, економічної та культурної діяльності. Інший освітній закон 1948 року декларував подальший розвиток професійних курсів для підготовки професійних та напівпрофесійних працівників і зростання професійних знань технічних спеціалістів.
В 1960р. система початкової і середньої освіти розвинулася до одинадцятирічної програми навчання, якою опікувалися загальноосвітні школи і професійні інститути. Початкова школа складалася з початкових класів (1-4), середніх класів (5-7) і вищих класів (9-11). Однак в жовтні 1960р. радянсько-албанські відносини досягли ключової точки, албанська робітнича партія висунула резолюцію, за якою мала відбутися нова реорганізація усієї системи освіти. Реальною метою резолюції було очищення закладів освіти від радянського впливу і перепис підручників. Було додано додатковий рік до одинадцятирічної навчальної програми, вся освітня система інтегрувалася більш тісно з виробництвом щоб бути готовими замінити радянських спеціалістів, яких в подальшому планувалося відізвати.
Згадувана реформа ділила освітню систему на чотири головних категорії: дошкільна, загальна дев’ятирічна програма, середня та вища освіта. Обов’язкова дев’ятирічна програма була спрямована для надання учням початкової ідеологічної, моральної, естетичної і військової освіти. Нова система понизила вік вступу для учнів з семи до шести років.
Середня освіта починалася з дев’ятого (в 14), і закінчувалася дванадцятим класом. Середня школа пропонувала чотирирічну загальну чи професійну програму, включаючи промислові, сільськогосподарські, педагогічні, торгівельні або мистецькі знання. Деякі програми тривали лише 2 роки.
Термін навчання в вищій школі тривав три чи чотири роки, навчання було безкоштовним. Розширення вищої освіти велося в напрямку збільшення числа студентів, що навчаються на денній формі, відкритті філіалів в регіонах, де не було закладів вищої освіти, організації курсів підвищення кваліфікації для випускників вищих навчальних закладів. Випускники денного відділення повинні були провести 9-місячний випробувальний період на виробництві і 3-місячний – в військових закладах.
Статистика говорить, що режим викликав значний прогрес в освіті. Неписьменність була знищена в 1980-х рр. В 1939р. було зареєстровано 60 000 людей, що навчаються, тоді як в 1987р. – 750 000.В країні було більше 40 000 викладачів.

Освіта в Новій Албанії



Реорганізаційний план 1990р. розширив обов’язкову 9-річну програму до 10 років. Вказаний рік для країни був роком політичної і економічної кризи, і подальший розкол в суспільстві створив хаос в системі освіти. Зростаючий вандалізм і нестача підручників вчинили спустошуючий вплив на освітню систему. Це викликало те, що сусідні країни, зокрема Італія, почали надавати Албанії матеріальну допомогу. Викладачі із сільських районів почали переїжджати в місто, більше 2 000 з них емігрували. В освітній системі зароджувалася криза, подолання якої викликало нову політичну реформу.
В пізніх 90х багато шкіл були перебудовані і реконструйовані для покращення умов навчання. Більшість вдосконалень відбулося в великих містах, таких як столиця – Тірана, які страждали від переповнення навчальних приміщень. Стара комуністична пропаганда була витіснена з шкільної програми і більший акцент було приділено математиці, природничим і гуманітарним наукам. Деякі заможні школи почали знайомитися з комп’ютерною технікою.

Сучасна освіта в Албанії, Болонський процес



На даний момент система освіти Албанії включає в себе: дошкільні заклади для дітей до 6 років, початкові школи (4 роки навчання), неповні середні школи (4 роки навчання), повні середні школи (4 роки навчання). Професійно-технічну освіту можна здобувати від 2 до 5 років в коледжах. більшість шкіл — державні і фінансуються з бюджету. В 2000-2001 навчальному році в початкових школах навчалося 247 тис. учнів, в середніх і технічних школах - 206 тис. Обовязковою є неповна середня освіта. Якість освіти залишається відносно стандартів ЄС з занизькою.
Вищу освіту в країні можна отримати в 8-ми державних інститутах, (Університет Дюррея - найновіший з них, вересень 2006р.), Університеті образотворчого мистецтва, Університеті фізичної підготовки і спорту та 15 приватних інститутах. В 2003-2004 навчальному році в державні вищі навчальні заклади вступило 60 050 студентів, в приватні – 405. На той же час вищу освіту обслуговували 3 811 викладачів. Всі студенти повинні скласти вступний екзамен (матуру), щоб отримати доступ до вищої освіти.
Тривають суперечки щодо автономії вищої освіти в країні, вони пов’язані з проблемами фінансування освіти і вибором фінансової системи управління. Головним джерелом фінансування є уряд, кошти, отримані за оплату навчання тут займають дуже малу частину. Платне навчання існує для студентів денної і заочної форми навчання, розмір оплати залежить від спеціальності. Починаючи з 2005 року університети отримали закон, за яким вони можуть вільно розпоряджатися коштами, отриманими за оплату навчання.
Заклади вищої освіти Албанії керуються законом про вищу освіту (травень 2007р.), який регулює діяльність університетів і факультетів, призначення керуючих посад і їх обов’язки, процедури набору викладацького штату. Організація і діяльність кожного з інститутів визначена в статутах цих організацій.
В вересні 2003р. Албанія офіційно приєдналася до Болонського процесу. З тих пір законодавство про вищу освіту було оновлено в руслі підтримки Болонського процесу і відповідно до національних потреб.

Система оцінювання знань



В школах, починаючи з 3-го класу використовується 10-бальна система оцінювання знань, де 5 – найнижча прохідна оцінка. Оцнка знань в 1-2 класах проводиться за 4-бальною якісною шкалою: дуже добре, добре, задовільно, незадовільно. В кінці кожного півріччя учні отримують семестрові оцінки з кожного предмету. В кінці навчального року виставляється річна оцінка.

Якщо учень на кінець першого класу не отримує прохідної оцінки з якогось приедмету, його можуть залишити повторно на навчання в першому класі, але не більше одного разу. Учень переводиться до наступного класу, якщо він отримає прохідні оцінки зі всіх предметів.

У випадку, коли учень має до двох непрохідних оцінок, він може перескласти їх усно для переходу в наступний клас. Якщо він має більше 3-х незадовільних оцінок – йому потрібно залишитися на другий рік. Учні спортивних шкіл і шкіл мистецтв, маючи більше 2х незадовільних оцінок, можуть продовжити навання повторно в загальній школі.

В кінці 8-го і 12-го класів всі учні повинні скласти усний і письмовий зовнішній екзамен, яким передують внутрішні з обовязкових предметів.

Участь в програмі TEMPUS



Всі албанські державні університети беруть участь в програмі TEMPUS. Завдяки цій програмі було поліпшено університетське управління і співпрацю з міністерством, посилено структурні зв’язки між ректоратом, кафедрами і адміністрацією, посилилася увага до молодих науковців, студентів, які приймають участь в розробці університетських проектів, встановлено дружні зв’язки з іноземними університетами. TEMPUS допомогла студентам покращити свою кваліфікацію, зріс інтерес до випускників на ринку праці.
З 1992 по 1999 роки програма TEMPUS відігравала важливу роль в веденні системи освіти країни в мережу європейських вищих навчальних закладів, переважно за рахунок перепідготовки викладацького складу (майже 80% з них було запрошено з закордону).

Вплив програми TEMPUS на Албанію



Програма TEMPUS сприяла гармонізації вищої освіти, було розроблено уніфіковані навчальні плани, які відповідають Болонським вимогам. 70% вищих навчальних закладів Албанії відмітили, що більшість їх курсів відповідають вказаним вимогам саме завдяки програмі.
На факультетах змінилися методи навчання, частково завдяки проектам, спрямованим на розбудову. (Capacity Building). Програма сильно вплинула на застосування гарантії якості в навчанні.
Всі проекти TEMPUS привели до укладання партнерських угод, і, як наслідок, до співпраці між Албанськими університетами і інститутами Європейського Співтовариства.
Студенти позитивно оцінили роботу, виконану за допомогою TEMPUS і відмітили поліпшення якості викладання. Програма TEMPUS привела до об’єднання не тільки на освітньому, а й на національному рівні.

Університет м. Тирана



Університет м. Тирана— найвідоміший з університетів країни. Включає в себе сім факультетів:

Розташований в діловому центрі столиці, управління відбувається трьома структурами: Ректоратом, академічним сенатом і адміністративним корпусом.

Робота з майбутніми студентами починається ще за шкільною партою — дві школи напряму співпрацюють з ним — викладачі університету проводять спеціалізовані заняття, існують підготовчі курси. При університеті існує спеціальна школа, де заняття проводяться професорами різних факультетів, яке дає значно кращі знання, ніж звичайна середня школа.

Основні знання студенти отримують під час навчання на бакалавраті, яек триває 4 роки. Після отримання диплому бакалавра — диплому про вищу освіту в Албанії — студент може продовжити навчання в магістратурі. Університет має розвинуту систему наукової роботи для студентів, викладачів і випускників.

Загальна кількість студентів — 15 000, викладачів — 675, серед яких є професори як албанського, так і європейського походження. Гарні перспективи для випускників відкривають різноманітні програми міжнародної співпраці. добре налажені програми обміну магістрантами з європейськими університетами, організована програма прийому іноземних студентів.


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации