Реферат - Металургія України, особливості розміщення окремих підприємств - файл n1.doc

Реферат - Металургія України, особливості розміщення окремих підприємств
скачать (106.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc107kb.07.11.2012 03:19скачать

n1.doc



МІНІСТЕРСТВО освіти і НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”




Кафедра экономіки та маркетингу

Реферат

на тему: «Металургія України, особливості розміщення окремих підприємств»


Студент групи ЕК-28а

Тихонова А.В.
Перевірив: асистент

Кітченко О.М.


Харків, 2008
План




НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 1

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” 1

Вступ 3

1. Металургійний комплекс України: історичний розвиток, структура та значення 5

2. Чорна металургія України 7

2.1. Загальна характеристика галузі 7

2.2. Фактори розміщення чорної металургії 8

2.3. Характеристика основних металургійних районів 10

2.3.1. Придніпровський металургійний район 10

2.3.2. Донецький металургійний район 11

2.3.3. Приазовський металургійний район 12

3. Кольорова металургія 13

3.1. Загальна характеристика галузі 13

3.2. Фактори розміщення кольорової металургії 15

3.3. Характеристика основних металургійних районів 15

3.3.1. Донецький район 15

3.3.2. Придніпровський район 16

Висновок 17

Список літератури 18

Вступ


Металургійний комплекс України – це сукупність підприємств, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії, виробництво чавуну, сталі, кольорових і дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини. До металургійного комплексу належить також коксохімія, виробництво вогнетривів, будівельних конструкцій з металу, електродів, металургійного устаткування, порошкова металургія тощо.

Металургійний комплекс є невід’ємною складовою виробництва конструкційних матеріалів, що значною мірою визначає економічний потенціал країни і забезпечує матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах. Основними споживачами продукції гірничо-металургійного комплексу є машинобудування, будівництво, транспорт.

Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія. Їхній комплексний зв’язок грунтується на певній взаємозамінності чорних і кольорових металів у машинобудуванні та будівництві, подібності окремих технологічних процесів при виробництві сплавів, використанні цинку для антикорозійного покриття (оцинкування) листового заліза тощо.

Сприятливими умовами для розвитку металургійного комплексу є тереторіальні поєднання насамперед Донбасу і Придніпров’я, великих родовищ коксівного вугілля, залізної та марганцевої руд, високоякісних вапняків і формувальних пісків та вогнетривів, наявність родовищ алюмінієвої сировини, ртутних, титанових, нікелевих, ванадієвих, молібденових руд, магнієвої сировини, руд якісних металів; забезпечення районів розвитку металургійного виробництва транспортною мережею і водними ресурсами, великий попит на метал; значна кількість вторинної сировини.

Металургійному комплексу притаманна висока концентрація, автоматизація та механізація виробничих процесів, компактність тереторіального зосередження. Він виконує важливі функції щодо тереторіальної організації продуктивних сил України, впливає на формування галузевих, промислових, металургійних вузлів і центрів.

1. Металургійний комплекс України: історичний розвиток, структура та значення


Одна із базових отраслей народного господарства України – чорна металургія – народжувалася у 70-ті роки XIX ст. Кольорова металургія почала розвиватися в Україні з кінця ХІХ століття. У 1887 році до ладу став Микитівський ртутний завод, який поклав початок формуванню Донецького району. Одночасно розвивалося виробництво коксу, вогнетривів, флюсів, збагачення залізнорудних матеріалів, що забеспечило металургію повним комплексом основних сировиних матеріалів.

Наявність сировинної бази та дешевої транспортної магістралі, якою є Дніпро, із виходом у море стали вирішальним фактором залучення до розвитку чорної металургії іноземного капіталу. Спорудження Юзовського металургійного заводу, Катерининської залізниці, що з’єднала Донбас із Кривбасом, мосту через Дніпро, будівництво нових металургійних заводів знаменувало створення могутньої металургійної галузі в Україні.

У 1931 році почалося будівництво металургійного комбінату «Криворіжсталь», який уже в 1934 році видав перший чавун. Як результат, у 1940 році Україна вийшла на рівень провідних металургійних країн світу.

Найвищий рівень виробництва металопродукції в Україні прпадає на 1988 рік, в цей час Україна за всіма напрямками металургійного виробництва була на першому місці в світі.

Металургійна прмословість України відносно швидко подолала наслідки глибокого спаду виробництва у 1992-1995 роках. Але з 1998 – початку 1999 року в металургійному комплексі склалася критична ситуація внаслідок кризових явищ в економиці України, а також Російської Федерації і країн Південно-Східної Азії – традиційних ринків збуту української металопродукції. У 2001 році обсяги металургійної продукції скоротилися майже вдвічі за всіма основними металургійними виробництвами. Україна стала посідати сьоме місце серед провідних виробників металопродукції.

У металургійний комплекс входять чорна і кольорова металургія, які охоплюють усі стадії технологічних процесів: від добування та збагачення сировини до одержання готової продукції у вигляді чорних і кольорових металів та їх сплавів. Металургійний комплекс – це взаємообумовлене поєднання наступних технологічних процесів:

Основним видом технологічних зв’язків та формою суспільної організації виробництва в галузі є комбінування. Тому провідним видом металургійних підприємств є комбінати. Залежно від поєднання цих технологічних процесів виділяють такі типи виробництв у металургійному комплексі:

Підприємства неповного циклу (“малої металургії”) називаються переробними. Комбінати, на яких відбувається видобуток і збагачення руди, називаються гірничозбагачувальними (ГЗК).

Роль і значення металургійного комплексу визначається перш за все тим, що він є основою індустрії. Чорні та кольорові метали широко використовуються в машинобудуванні, будівництві, транспорті й усіх без винятку галузях народного господарства, витримуючи гостру конкуренцію з боку пластмас, кераміки та інших сучасних матеріалів.

2. Чорна металургія України

2.1. Загальна характеристика галузі


Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії. Вона впливає на розвиток усіх галузей народного господарства як найголовніший споживач палива й електроенергії та води. Ця галузь з повним технічним циклом виробництва є важливим районотворчим чинником, так як її супроводять ряд галузей промисловості, що використовують відходи, які утворюються в процесі виробництва металів. Чорна металургія являється важливою експортоутворюючою галуззю і значною мірою визначає експортний потенціал нашої країни.

До її складу належать видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі, прокату, труб, метизу, випуску концентратів залізної та марганцевої руд, електроферосплавів, окатишів, флюсових вапняків, вогнетривів, коксу як основного виду палива, феросплавів, вторинна переробка чорних металів.

Україна має досить сприятливі природні передумови для виплавки чорних металів.

Основна маса залізних руд у нашій країні зосереджена у 48 родовищах, сконцентрованих у Криворізько-Кременчузькому і Білозерсько-Конському басейні на сході Криму та у Приазовському залізорудному басейні (Гуляйпільське, Базавлуцьке та інші родовища). Крім того, високоякісні залізні руди відкриті у чисельних окремих родовищах: Вовчанському, Матуському та інших. Виявлені родовища залізної руди у Закарпатті та у верхів’ї річки Прут. Сьогодні ці руди не становлять господарського інтересу через низький вміст заліза та незначні запаси окремих родовищ.

В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозних запасів залізних руд, здебільшого залізистих кварцитів у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Вінницькій областях.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Придніпровський марганцеворудний басейн. Він склався з 3 великих районів: Нікопольського, Інгулецько-Дніпровського та Великотокмацького. У Токмакському районі Запорізької області освоюються родовища марганцевої руди, споруджений найбільший в Україні Таврійський гірничозбагачувальний комбінат. Перспективним є й Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині. Марганцеву руду Україна постачає металургійним підприємствам Росії та ряду європейських держав.

У Донбасі є досить значні запаси коксівного вугілля. Завдяки цьому у металургійних центрах Донбасу й Придніпров’я, де розміщені великі коксохімічні комбінати (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ), виробляється кокс, який використовується як технічне паливо для виплавлення чавуну, і коксівний газ, що є висококалорійним паливом для металургійних агрегатів.

Флюси і вогнетривкі глини також є складовою частиною металургійного галузевого комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Новоросійському і Веселинівському родовищах (Донецька обл.), високоякісні флюсові вапняки, формовочний пісок і долоніти – у Донецькій (Докучаєвську, Комсомольську, Первомайську), Дніпропетровській областях і автономній республіці Крим. Вогнетривкі матеріали є основою виробництва вогнетривної цегли, будівництва домн. Флюси використовуються для виплавлення металу і вилучення шкідливих сполук з залізної руди. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі і Придніпров’ї.

Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані у Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новосемизьке) областях.

2.2. Фактори розміщення чорної металургії


Металургійні підприємства України мають свої певні принципи розміщення. Основним фактором, що визначає розміщення чорної металургії, є велика матеріалоємність виробництва. Отже, при розміщенні металургійного підприємства повного циклу вирішальне значення має наявність необхідних сировинних, паливно-енергетичних і водних ресурсів.

В Україні історично склалося так, що металургійні заводи розміщені у Донбасі й Приазов'ї - біля джерел палива, а також у Придніпров'ї - біля родовищ залізної й марганцевої руд і надійного джерела водопостачання - Дніпра. У зв'язку з використанням бідних залізних руд зростає роль сировинного фактора, який має все більше значення у подальшому розміщенні підприємств чорної металургии.

Першим з принципів розміщення є орієнтація на наявність власного коксівного вугілля і довізну сировину. Згідно з цим принципом металургійні підприємства розміщені в Донбасі (Донецьк, Макіївка, Костянтинівка, Краматорськ в Донецькій області і Стаханов, Алчевськ в Луганській області).

По-друге, металургійні підприємства розміщуються з орієнтацією на сировину і довізне вугілля. Це комбінати Кривого Рогу, де знаходиться найбільший в Україні металургійний комбінат Криворіжсталь.

З орієнтацією на наявність прісної води і споживача металу і розміщення між сировиною та паливом діють комбінати Запоріжжя, Дніпропетровська і Дніпродзержинська. Таке розміщення зумовлює кращу територіальну організацію виробництва чорних металів.

Дуже поширеною у розміщенні чорної металургії розвинутих країн світу є орієнтація на морські порти. В Україні таким чином розміщені комбінати Маріуполя (Азовсталь та металургійний комбінат ім. Ілліча), які отримують залізну руду з Керчі і Кривого Рога, а коксівне вугілля з Донбасу.

Орієнтуючись на джерела вторинної сировини, переробна металургія тяжіє до місць споживання готової продукції. «Мала металургія» орієнтується на винятково великі машинобудівні центри.

Специфічні риси розміщення має виробництво феросплавів та електрометалів. Феросплави електротермічним способом виплавляють на спеціалізованих заводах. Дешева енергія і наявність металів є основним фактором розміщення таких заводів. Виробництво електросталей є досить енергомістким і використовує металобрухт, тому воно зорієнтовано на райони з достатньою кількістю дешевої електроенергії і металевого брухту.

Металургійні заводи України зосереджені у трьох галузевих районах чорної металургії –Придніпровському, Донецькому та Приазовському.

2.3. Характеристика основних металургійних районів




2.3.1. Придніпровський металургійний район



Простягається вздовж Дніпра від Дніпродзержинська до Нікополя, поблизу родовищ залізної і марганцевої руд. Він лежить в межі перетину важливих залізниць, які зв’язують Придніпров’я з Донбасом, Харковом, Києвом, південними областями України, і займає проміжне положення між районами видобутку вугілля і залізних руд. Головні фактори розміщення металургії у цьому районі –це вода і електроенергія. Тут сформувався надзвичайно насичений комплекс з великими металургійними і трубними заводами. Центри розміщення підприємств з повним циклом –Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя.Трубні заводи працюють у Новомосковську та Нікополі. В районі виділяються чотири промислові вузли з профілюючими галузями металургії: Дніпропетровський, Запорізький, Криворіжський та Кременчуцький.

До Дніпропетровського металургійного вузла належать металургійні заводи Дніпропетровська(4), Дніпродзержинська і Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат,колеса для залізничного транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави та іншу продукцію. У Дніпропетровські працює один із нійстаріших в Україні металургійний завод ім. Г.І. Петровського, в Дніпродержинські працює один із найбільших в Україні Днепровський металургійний завод ім. Ф.Е. Дзержинського.

Запорізький металургійний вузол об’єднує металургійний завод повного циклу “Запоріжсталь”, електросталеплавильний “Дніпроспецсталь” і феросплавний. “Запоріжсталь” виробляє чавун, тонку гаряче- й холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості тощо; “Дніпроспецсталь” – сталі для машинобудівної промисловості.

Криворізький металургійний вузол сформувався в районі розробки залізної руди, включає найбільші в Україні кар’єри, шахти, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, кілька аглофабрик, один з найпотужніших металургійний завод ім. В.І, Леніна, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворуднупромисловість.

До Кременчуцького вузла чорної металургії, який ще формується, належить Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, що працює для потреб металургії Придніпров’я і Донбасу.

2.3.2. Донецький металургійний район



Донецький металургійний район сформувався на базі місцевих родовищ високоякісного вугілля, що коксує, вапняків й інших видів сировини й залізної руди Кривого Рогу, Курської магнітної аномалії й нікопольського марганцю. У складі Донецького металургійного району є 13 металургійних заводів, кілька потужних коксохімічних підприємств, які виробляють більше половини коксу України. По два металургійні заводи є в Донецьку, Макіївці, Алчевську й Харцизьку; по одному – в Єнакієвому, Краматорську, Константинивці, Луганську й Алмазному. Вони виробляють майже половину чавуну і близько третини продукції металургійної промисловості України.

У Донецькому металургійному районі сформовано три металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський має чотири металургійних заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці і Донецьку функціонують трубопрокатні, коксохімічні виробництва, налагоджено виробництво вогнетривів. Найбільші металургійні заводи: Макіївський ім. С.М. Кірова, Донецький ім. В.І. Леніна.

Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконстроювався і поповнився новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, конерторним цехом.

До Алчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська область) входять металургійні заводи (Алчевський та Алмазнянський) і чавуноливарний та феросплавний заводи у місті Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.

У Донецькій області діють також Харцизький, Краматорський і Костянтинівський металургійні заводи.

2.3.3. Приазовський металургійний район



До Приазовського району чорної металургії віднесено заводи Маріуполя, Камиш-Бунський ГЗК у Криму, металургійний завод імені Войкова у Керчі. Маріупольський завод “Азовсталь” випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з руд Криворіжжя. Чорна металургія Приазов’я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов’язана з коксохімією, виробництвом добрив та будівельних матеріалів.

Металургійні заводи Маріуполя мають зручне транспортно-географічне положення. Вони розташовані біля родовищ вугілля, що коксує, і високоякісних вапняків Донецької області, добре зв'язані морем і залізницями з Керченським і Криворізьким залізорудними басейнами. Одне з найбільших підприємств повного циклу - «Азовсталь». Випускає чавун, сталь, прокат.

Чорна металургия Приазовского району забезпечує металом місцеві машинобудівні заводи, а також має одержувачів готової продукції в багатьох закордонних країнах. Вона тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив, будівельними матеріалами.

3. Кольорова металургія

3.1. Загальна характеристика галузі


У порівнянні із чорною металургією, кольорова металургія в Україні розвинена менше й представлена лише деякими її галузями. Це обумовлено, насамперед, відсутністю більших родовищ руд кольорових металів. Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну перобку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробництво сплавів, прокату кольорових металів, переробку вторинної сировини.

В Україні розвідані родовища алюмінієвої сировини - бокситів, алунітів, нефелино-сиенитов; ртутних, титанових, нікелевих, ванадієвих, молібденових руд, магнієвої сировини; руд рідких металів.

Кольорова металургія не має багатої мінерально-сировинної бази: більшість її підприємств працюють на привізній сировині або ж переробляють лом і відходи кольорових металів. Гірничодобувні підприємства галузі забезпечують власною сировиною підприємства, що роблять титан, цирконій, графіт, ферронікель, ртуть, кремній і частково магній.

Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце повідає алюмінієва промисловість, яка охоплює виробництво глинозему та алюмінію. Поряд з основною продукцією алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави, содові продукти, мінеральні добрива, цемент, металевий галій. Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська область) і Смілянське(Черкаська область) родовища. Перспективними є родовища бокситів на півдні Дніпропетровської області, в Карпатах, Приазов’ї. Алюмінієвою сировиною є також нефеліни, алутіни, каоліни та глини, запаси яких практично невичерпні. В Україні є значні запаси нефелінових порід, що можуть бути сировиною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе та Єланчицьке в Приазов’ї). Все це робить можливим, з огляду на сировинні ресурси, створення в Приазов’ї нової алюмінієвої промисловості. Найбільші родовища алунітів є в Закарпатській області (Берегинське і Беганське). В Україні є великий глиноземний завод у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод та завод алюмінієвих сплавів у Свердловську.

Вже понад століття працює Микитіївський ртутний комбінат, у складі якого є рудник, металургійне виробництво, допоміжні цехи, 3 кар’єри для видобутку ртутних руд. Тут збагачують сурм’яні місцеві руди і виробляють з них сурму. Функціонує також Закарпатський розвідувально-експлуатаційний ртутний комбінат.

Підприємства титаномагнієвої металургії видобувають і збагачують титаномагнієву сировину та виробляють титан і магній. Сировиною для виробництва магнію в Україні є потужні родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов’я та Причорномор’я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. У Калуші побудовано магнієвий завод у виробничому об’єднанні “Оріана” в Запоріжжі – завод з виробницива магнію й титану. Магнієва сировина до Запоріжжя надходить із Стеблика (Львівська область), Калуша (Івано-Франківська область) і Сиваша (Автономна Республіка Крим), а титанова –з Іншанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська область). На Іршанському гірничо-збагачвальному комбінаті виробляють титановий концентрат. На Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті у місті Вільногірську (Дніпропетровська область) виробляють цирконієвий, ртутний, ільменітовий концентрати, цирконій знезалізнений, оксид цинконію. Запорізький титано-магнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний оксид титану(ІІ), фасонне титанове литво.

Відкрито 5 родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рогу та 5 –у Донецькій області, невелике родовище золота в Закарпатській області. Проводяться підготовчі роботи з їх експлуатації. Налагоджено випуск золота, платини та срібла із вторинної вировини.

3.2. Фактори розміщення кольорової металургії


Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено пе­реважно двома основними факторами — сировинним і енергетич­ним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні ви­діляються два основних райони: Донецький і Придніпровський.

3.3. Характеристика основних металургійних районів

3.3.1. Донецький район



Є найбільшим підприємством свинцево-цинкової галузі, де функціонує Константинівський цинковий завод «Укрцинк». Завод працює на імпортній сировині з Північної Осе­тії та Західного Сибіру. Розміщено «Укрцинк» з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. Завод обумовив організацію в Константинівке сернокислотного виробництва. Майже весь цинк цього заводу використається на підприємствах України.

В Артемівську працює завод по оброб­ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації, а цинк – з Константинівського заводу. Продукція заводу відправляється на підприємства машинобудування электро- і радіотехнічної промисловості.

На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику.

В місті Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату.

3.3.2. Придніпровський район



Придніпровський район кольорової металургії спирається на потуж­ну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алю­мінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сиро­вину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову — з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт­них бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для ви­робництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє­вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод.

Побужский нікелевий завод (Кіровоградська область), орієнтується на місцеву сировинну базу (нікелевиї руди півдня України), донецьке паливо, електричну енергію Південно-Української АЕС, ГЕС, ГРЭС. Його продукція - нікель - іде на метулургійні заводи Придніпров'я, Донбаса й за рубіж.

Висновок


Металургія України - базова галузь народного господарства України, забезпечує більше 25 % промислового виробництва держави (96 955,5 млн гривень в 2005 році), дає близько 40 % валютних надходжень на Україну й більше 10 % надходжень у державний бюджет України. У світовому виробництві чорної металургії частка України, по даним Міжнародного інституту чавуну й стали, становить 3,4 % (2005 рік). Металургія України це підприємства й організації гірничо-металургійного комплексу, що поєднує не тільки підприємства чорної металургії, кольорової металургії, але й гірничо-збагачувальні комбінати, ферросплавні заводи, збагачувальні фабрики, коксохімічні заводи, підприємства випускаючі вироби з металів. Україна є одним з лідерів країн-виробників чорних металів у світі й займає 7 місце по обсязі виробництва стали й 3 місце - по обсязі експорту металлопродукции. Частина продукції, вироблена металургійними підприємствами, становить 30 % у загальному промисловому виробництві й становить 42 % від загальних обсягів експорту України. Понад 80 % металлопродукции експортується в країни Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки.

Сформувалося три регіони чорної металургії –Донбас, Придніпров’я і Приазов’я, орієнтовані на власні вугільні, залізно-рудні, марганцеві та інші мінерально-сировинні ресурси. Найбільшими центрами чорної металургії в Україні є Маріуполь, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Донецьк, Макіївка, Запоріжжя. Найбільше металу в Україні випускають у Дніпропетровській і Донецькій областях.

Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський. Центрами кольорової металургії є Запоріжжя, Миколаїв, Свердловськ, Костянтинівка, Калуш, Побузьке, Микитівка, Мужієво.

Список літератури


  1. Голиков А.П., Дейнека А.Г., Казакова Н.А. Размещение производительных сил и регионалистика. – Харьков: ООО «Олант», 2002

  2. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. – К.: Вікар, 2006

  3. Матеріали, опубліковані на сайті http://ru.wikipedia.org/wiki

  4. Матеріали, опубліковані на сайті

http://who-is-who.com.ua/book/gmk2007.html

  1. Большаков В.І. Металургія України : розвиток виробництва та науки. - стаття










Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации