Курсова робота - Соціальний портрет молодої України - файл n1.docx

Курсова робота - Соціальний портрет молодої України
скачать (83.4 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx84kb.22.10.2012 02:11скачать

n1.docx

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Кафедра соціології, політології та соціальної роботи

Реєстраційний номер №____________________

Курсова робота з соціології молоді

на тему

Соціальний портрет молодої України







Київ-2011

ЗМІСТ

Вступ_______________________________________________________

Розділ І Онтологічні парадигми радянської молоді

1.1. Соціально-психологічний портрет молодої людини за радянські часи________________________________________________________

1.2. Сутнісні зміни в соціально-психологічному портреті людей після розпаду СРСР_______________________________________________

Розділ ІІ Теоретико-методологічні засади аналізу існування сучасної молоді

2.1. Загальна характеристика сучасної молодої людини____________________________________________________

2.2. Ціннісні орієнтації сучасного молодого українця_____________

2.3. Характеристика запитів та пріоритетів сучасної молодої____________________________________________________

Розділ ІІІ Документальне закріплення статусу сучасної молоді

3.1. Сучасна класифікація періодів молодіжного віку_______________

3.2. Державні програми для молоді____________________________

Висновки____________________________________________________

Список використаних джерел_________________________________

3

6

12
16

19

22

26

28

34

38

ВСТУП

Актуальність теми

Актуальність цієї теми не викликає сумнівів, адже Україна є дуже молодою державою, і, як і будь яка країна, яка тільки проходить період свого становлення, постійно знаходиться під впливом змін. З того часу, як наша країна знаходилась в складі Радянського Союзу пройшло 19 років, цього часу достатньо, щоб утворилося «нове» покоління, що його не зачепило радянське життя. Це покоління, яке не зачепила жорстка ідеологія, разом з дефіцитами, цензурою і високим рівнем суспільної ідеологічної свідомості.

Відношення молоді до життя формується під впливом багатьох факторів: це і економічні, і демографічні, і культурні, і політичні, і, звичайно ж, релігійні установки кожного суспільства. При зміні епох змінюються і всі вище перераховані установки. Сучасна епоха, що ії можна характеризувати як інформаційну, сформувалась досить нещодавно. Відповідно змінилися і погляди. За часів відокремлення України від Радянського Союзу в суспільстві відбувся кардинальний «моральний поворот», що був обумовлений ланцюгом соціальних, культурних і технологічних передумов.

Слід зазначити, що середина ХХ ст. відзначилась такою низкою подій, як молодіжні революції , у тому числі і «сексуальна революція». Соціально і культурно значущими наслідками цих подій є іманентні властивості нашої епохи, на які вплинула радикально налаштована молодь 60х, що постала проти міщанського життя батьків.

Також в ці часи відбувся перехід до інформаційної епохи, що виникла в результаті стрімкого розвитку засобів запису, збереження та передачі інформації, ЗМІ тощо. Як наслідок відкрився вільний доступ до інформації різного напрямку, а формування єдиного інформаційного поля забезпечило цій інформації велику швидкість розповсюдження і ослаблення цензури.

Отже сучасна українська молодь формувалась в період ґрунтовних змін в свідомості людей, і засвоювала нові норми ще в процесі первинної соціалізації. В той час як старше покоління здебільшого так і не змогло повністю прийняти норми пострадянського суспільства.

Як відомо, в процесі дорослішання дитини надзвичайно важливе місце посідає ії найближче оточення, зокрема батьки. Діти, як правило, виховуються відповідно до тих цінностей, що існують в сім’ї. Отже маємо, що за часів радянської влади в суспільстві були чітко зазначені правила, яких необхідно було дотримуватись. Відступники отримували суспільний осуд та невдоволення партією. Згодом, після вищезазначених подій, інструкції втратили вагу, і на місце суспільній свідомості мала б прийти свідомість індивідуальна.

Одним з дуже важливих елементів індивідуальної свідомості є почуття відповідальності. На жаль в сучасному світі слово «відповідальність» асоціюється з кримінальним кодексом, а не повсякденною поведінкою. Індивід не готовий брати на себе власні вчинки. Простим прикладом цього є знайома ситуація: у випадку скрутної ситуації звичайним явищем є звинувачування, звичайно ж звинувачуваною особою є близька нам людина, сусід, бабця на лавочці біля під’їзду, або влада. Люди, зокрема молодь, рідко замислюються над тим, що вони є причиною подій у власному житті, вже хоча б через те, що подія відбулась саме з ними.

Звісно ж, що за часів жорсткої ідеології сенс слова «відповідальності» був іншим, ось як дають тлумачення цього терміну більшість словників (звісно ж, що ці словники створювались за радянських часів): 1) забезпеченість правами й обов'язками в здійсненні будь-якої (наприклад, владної) діяльності; 2) необхідність, обов'язок на основі санкцій, що зафіксовані у законах і актах, відповідати за свої рішення, неправильні дії, вчинки. З цих визначень видно, що існують санкції, які будуть застосовані у разі порушення певних правил, проте в сфері нашого особистого життя санкцій немає, відповідно немає і відповідальності.

Сучасна молодь вихована без відчуття «повсякденної відповідальності», адже старше покоління не мало такої навички. Саме у відсутності відповідальності за власне життя у сучасної молоді я вбачаю причину нестабільної ситуації сучасної молодої України

Об’єкт роботи: сучасна українська молодь, а саме - молоді люди віком від 14 до 35 років

Предмет роботи: життя сучасної українською молоді в різних аспектах : сім’я, економіка, політика, релігія, освіта та культура

Мета роботи: вивчення життя сучасної української молоді та відслідкування тенденцій ії розвитку

Завдання роботи:

Методи дослідження:

В даному дослідженні використовувався діалектичний підхід, за яким молодь розглядалась в процесі змін, а не як стійке і незмінне явище.

РОЗДІЛ І ОНТОЛОГІЧНІ ПАРАДИГМИ РАДЯНСЬКОЇ МОЛОДІ

    1. Соціально-психологічний портрет молодої людини за радянські часи

Щоб достовірно змалювати соціальний портрет радянської молоді потрібні надійні джерела. Одним з цим джерел було вибрано довідник Грушина Б.А.1, який проводив соціологічне дослідження молоді за радянських часів. Метою дослідження було по-перше, виявлення характерних особливостей радянської молоді, та ії погляд на саму себе; по-друге, фіксування ціннісних орієнтацій молоді, пов’язаних з духовними характеристиками суспільства (ідеологічними, моральними, культурними тощо) як на рівні позитивного, так і негативного вираження за для того, щоб можна було отримати інформацію не тільки про цінності, а й про анти цінності молодого покоління; по-третє, зафіксувати низку суттєвих соціально-психологічних характеристик різних груп молоді (за допомогою виявлення уявлень респондентів щодо їх майбутнього, способів його досягнення тощо), і на цій основі отримати деяку якісну типологію молодих людей в термінах «оптимізму», «розчарованості», «нігілізму» тощо; по-четверте, оцінити реальне протистояння в суспільстві проблем «батьків і дітей».

Анкета включала в себе 12 змістовних питань відкритого та закритого типу. Наступні питання:

  1. Що Ви думаєте про своє покоління, чи подобається воно Вам, чи задоволені Ви його діяльністю?

  2. На чому ґрунтується Ваше твердження?

  3. Які риси радянської молоді є, на Вашу думку, найсильнішими? В чому вони найяскравіше проявляються?

  4. Чи є на Ваш погляд у молодих людей негативні риси, що мають розповсюджений характер? Якщо так, то які саме?

  5. В чому Ви бачите підтвердження власної думки?

  6. Що, на Вашу думку, притаманно вашим одноліткам більше: цілеспрямованість, чи відсутність цілі?

  7. Чи є у Вас особисто життєва мета?

  8. Яка?

  9. Що Ви маєте зробити за для ії досягнення?

  10. Що вже зроблено Вами?

  11. Чи вважаєте Ви, що досягнете власної мети?

  12. На чому ґрунтується Ваша впевненість?

В ході дослідження була опитана молодь від 17 до 30 років, при чому 50% всіх опитуваних займала вікова категорія від 18 до 22 років.

Кількісні підсумки показали, що на питання (далі «пит.) №1 83,4% з усіх опитуваних відповіли, що покоління подобається. На питання №2, стосовно ґрунтовності відповіді на пит.№2 були вказані такі відповіді:

Участь молоді в «семирічці» та освоєнні цілини

Повсякденні трудові успіхи

Участь в освоєнні космосу

Високі спортивні досягнення

Посилання на пресу, літературу, кінематограф

Посилання на випадки з життя та особистий досвід

32,5%

26,0%

4,6%

1,9%

3,2%

96,8%


пит. №3 про сильні боки молодих людей дало такі результати:

Патріотизм

Високі моральні якості

Відданість партії

Тяга до знань

Працелюбність

Колективізм

Ентузіазм

Миролюбність

Інтернаціоналізм

Реалізм

32,0%

31,0%

22,0%

20,3%

19,8%

14,9%

12,0%

6,2%

6,0%

0,7%

Пит. №4 про від’ємні риси молоді дало наступні результати:

Інтерес до горілчаних виробів

Наслідування західних тенденцій, «стиляжництво»

Етична невихованість

Невихованість

Пасивність

Неповага до праці

Несамостійність

Міщанська обмеженість

Корисливість

Неповага до старших

Нігілізм

Прихильність до релігії

«прожигання» життя

Націоналізм

23,4%

16,6%
14,7%

9,1%

8,5%

5,0%

4,5%

2,4%

2,3%

2,0%

1,1%

0,9%

0,4%

0,2%


Пит. №5 Серед всіх опитаних 17,8% вважають, що у молодих людей немає негативних рис.

Пит. №6 найбільш сильними якостями молодих людей є:

Високі моральні якості

Тяга до знань

Працелюбність

Колективізм

Ентузіазм

Прагнення нового

Реалізм

31,0%

20,3%

19,8%

14,9%

12,0%

6,2%

0,7%

Пит. №7 найбільш розповсюджені негативні риси молодих людей:

Інтерес до горілчаних напоїв

Наслідування західних тенденцій, «стиляжництво»

Пасивність

Прагнення збагачення

23,4%

16,6%

8,5%

2,3%

Пит. №8 Притаманність цілеспрямованості та відсутності цілі молодим людям.

Притаманна цілеспрямованість

Притаманна відсутність цілі

Не відповіли

85,3%

11,0%

3,7%

Пит. №9 про наявність мети у респондента. 95,6% відповіли, що мають мету.

Пит. №10 «В чому Ви вбачаєте власну мету?»

Приносити користь Вітчизні

Стати хорошим спеціалістом

Стати справжнім комуністом

Стати митцем

Створити сім’ю, виховати дітей

Зробити відкриття

Вигідно одружитися

Стати спортсменом

Стати космонавтом

Мандрувати

Мати багато грошей

33,5%

33,2%

15,6%

5,9%

4,2%

2,6%

2,3%

1,3%

0,8%

0,7%

0,1%

Пит. №11 про те, що потрібно зробити для досягнення мети:

Продовжувати освіту

Наполегливо працювати

Вдосконалювати власні якості

Накопичувати гроші

63,4%

29,0%

21,6%

0,4%

Пит. №12 З усіх, хто відповів, що мають мету 81,9% відповіли, що досягнуть ії, а 15,5% сказали, що не можуть відповісти.

За загальними результатами цього дослідження науковцями було виділено кілька типів «радянської молодої людини». Перші – активні продовжувачі революції – більшість з них в захваті від самих себе, від власних дій і свого покоління. Якщо вони ж критикують однолітків, то тільки за те, що вони мають робити більше, ніж роблять зараз. Їх головна життєва мета – будувати комунізм. Другі – романтики, що вбачають сенс власного життя в служінні людям – вони також мають на меті будувати комунізм, проте сприймають ії більш приземлено, без революційного пафосу перших. Вони закохані в своє покоління, і вважають його найщасливішим з усіх. Головне для них – конкретна робота, що буде приносити користь оточуючим. Треті – митці, які зорієнтовані на високий професіоналізм – вони мають дуже лояльний настрій по відношенню до існуючого ладу, розділяють ідеологію і систему цінностей, однак здебільшого намагаються уникати розмов на такі «високі» теми. Головне – улюблена справа, творча праця, вдосконалення власної майстерності, і успіх у конкретній сфері – як результат. До свого покоління відносяться реалістично: без похвал та негативізму. Четверті – сором’язливі трудяги-середняки – які хочуть «просто жити, як всі». Вони на той час і складали більшу частину «радянської молоді». Вони цілком приймали ідеали і цінності, не були схильні до пафосу, і просто відчували себе частками великого механізму. Стосовно свого покоління притримувалися «золотої середини». П’яті – незадоволені власним життя і однолітками – у цих людей, здебільшого, життя не склалося з тих чи інших причин. Вони вийшли з під так званого «соціального контролю», та притримуються критичної точки зору щодо себе та своїх близьких. Більшість з них не вірять в ідеали, а лише у власну вигоду кожної, а їх мета – здобути якомога більше грошей. Шості – нігілісти і «прожигателі життя» - вони дуже схожі на попередніх, проте, на відміну від них, вони активно виступають проти існуючого режиму. Їх головна мета – західний стиль життя. Також вони задоволені собою і власним життям, хоча розуміють що їх меншість, і всю складність реалізації їх програм. Сьомими стали – приховані дисиденти – критики глибинних характеристик суспільства. Вони не приймають комуністичні ідеали, адже вони знають те, про що більшість їх однолітків не здогадуються, а саме те, що вільний демократичний комуністичний устрій являє собою зовсім не те, чим він здається.2

Діапазон інтересів радянської молоді є досить широким: він охоплює практично всі сфери життя суспільства: працю, мораль, освіту, ідеологію, мистецтво, науку, спорт. Хоча важливішим є не різнобарв’я інтересів, а їх протилежність, тобто в за фіксування таких інтересів молоді, які є не просто протилежними, а взагалі взаємовиключними. Як приклад: «служити народу vs «прожигати життя» та «створити хорошу сім’ю vs вигідно одружитися». Хоча тут можна повернутися до того, що в за радянських часів завжди існував конфлікт «особистого» і «суспільного», з незаперечним прийняттям того, що інтереси «суспільного» вище. І якщо на рівні дорослого населення це було нормою, то на рівні молоді виникав конфлікт.

Цікаво відмітити те, що не дивлячись на різноманітні відповіді респондентів, вони всі були однаково емоційно незабарвленими, тож постає питання: чи справді люди писали те, що відчували, чи це було просто віддзеркаленням і цитуванням догм, що впроваджувалися в свідомість владою?

    1. Сутнісні зміни в соціально-психологічному портреті людей після розпаду СРСР

Розпад Радянсьго Союзу мав за собою не тільки політичні, економічні, культурні, а й надзвичайно важливі психо-соціальні наслідки. Непорушна віра людей в силу держави була зруйнована, ідеологія виявилась нічого не вартою, а економічні втрати ледь не кожної сім’ї - страшенними. Ці фактори не могли не змінити ставлення людей, в тому числі й молоді, до різних сфер життя.

Особливість пострадянського суспільства – в ідеологічній неструктурованності, відсутності розвиненної інтерпретації соціальних реалій. Масова свідомість людей дезорієнтована, і ії наповнюють не структуровані ідеї, а так звані «бренди». Ідеології сприймаються новою владою як інструмент впливу на людей.

Ліберальна демократія змінила жорстку, майже феодальну, ієрархію. Відстоюються цінності рівних можливостей та вільної конкуренції. Лібералізм завжди відрізнявся критичністю ставлень до будь-яких інститутів, які мали на меті обмежити індивідуальну свободу. Економічний лібералізм відстоював інтереси промислових та комерційних класів разом з вільною торгівлею, конкурентним ціноутворенням, і противництвом втручання державних структур в економіку.

Можна виділити декілька напрямів розвитку демократичних ідей третього покоління: а) громадянська демократія; б) комунітарний підхід; в) деліберативна (дискурсивна) демократія; г) консенсусна демократія.3

В першому випадку базовими демократичними цінностями проголошуються недоторканість прав і свобод громадянина, умови, за яких всі члени суспільства мають чітко визначені громадянські, політичні і соціальні права, які постійно розширюються і є надійно захищеними. Центр ідеологічного дискурсу зміщується у площину визначення обсягу, характеру прав і свобод, механізмів їх ефективного забезпечення.

Комунітарний підхід спрямований на участь у політичному процесі комун, спільнот, які відстоюють власні цінності та традиції.

Дискурсивна демократія наполягає на тому, щоб політичні і всі інші управлінські рішення приймались шляхом максимально широкого й вільного обміну думками, на підставі демократичного дискурсу.

Консенсусна демократія, як позначено у проекті Концепції реформування політичної системи, – це засіб подолання політичних і соціальних конфліктів, інтегрування соціальних груп, партій, громадських організацій для досягнення соціальної, громадянської злагоди.

Загальний знаменник цих та інших нових демократичних інтерпретацій соціальної реальності полягає в тому, що вони повертаються до індивіда, але іншого індивіда, ніж той, який звільнявся від пут і обмежень феодально-ієрархічного суспільства. Фактично спрацьовує гегелівська тріада: штірнерівського егоїстичного “єдиного” знімає ортегівська “людина-маса”, яку, у свою чергу, знімає хабермасівська “комунікативна персона”. Демократичні ідеології у третьому поколінні повертаються до індивіда, але це вже не одномірний індивід, а багатомірна, суверенна особистість, здатна до самоідентифікації та самовизначення.

Як не дивно, паростки третього покоління демократичних ідеологій проглядаються й в Україні, хоча їх досить важко розгледіти за еклектичним ідеологічним сумбуром, забарвленим турботою про елементарне виживання й ностальгією за барачним соціалізмом. Проглядаються й становлення певних інституційних структур дискурсивної, консенсусної демократії, як-то: Політична рада при Президентові, Громадська рада експертів при Президентові, відповідні структури в регіонах, які дають можливість вільного обміну думками, забезпечують різним політичним і соціальним спільнотам право висловитись і право бути почутими.

Адже Україна при всіх своїх пострадянських, перехідних особливостях і проблемах не є відділеною від загальноцивілізаційних тенденцій, якими ознаменований початок нового століття, а саме: демасифікація суспільного життя; дестандартизація духовної сфери; наростання різноманітності в усіх соціумних вимірах; автономізація особистості; швидке поширення інформаційних і телекомунікаційних технологій; перенос конфліктогенних напруженостей з соціально-класових стосунків у сферу культурних, демографічних, гендерних та інших відносин тощо4.

Сьогодні система ціннісного світогляду молоді формується під впливом глобальної зміни ієрархії загальнолюдських ціннісних орієнтацій. Слід визнати, що трансформація суспільного життя вивела на перші місця цінності особистого рівня, які забезпечують власні потреби та комфортне самопочуття. Сучасні суспільні відносини провокують розквіт егоїзму в свідомості людини. Проте не можна казати про егоїзм як про суцільно негативне явище. Головну роль в житті молоді посідають, здебільшого, проблеми мікрорівня. Тобто, у молодих громадян формується якісно нове сприйняття навколишнього світу крізь призму насамперед особистих інтересів. Їх турбує власне здоров’я, кар’єра, матеріальні блага, освіта, сім’я. Ці аспекти завжди турбували людей, проте сьогодні докорінно змінилося ставлення - сьогодні кожен виживає як може і не покладає надії ні на кого, окрім себе.

Це йде всупереч ідеї “патерналізму”, яка притаманна ідеології , виплеканій радянськими часами. Люди не привчилися відстоювати власні інтереси, тому що все їх життя було спрямовано на досягнення спільної мети, вони покладались не скільки на себе, скільки на уряд, на бюрократичну систему, і це, нарешті, висушило в них жагу до самовдосконалення, прояву ініціативи і особисту зацікавленість.

РОЗДІЛ ІІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ІСНУВАННЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

2.1.Загальна характеристика сучасної молодої людини

Перехід від безтурботного дитинства до юності і молодості навіть у стабільних заможних країнах не відбувається легко і безболісно. Становлення особистості, здобуття освіти, професійного та життєвого досвіду, боротьба за своє місце у суспільстві – все це дається дуже непросто. В Україні – з її невизначеним майбутнім, перманентними політичними конфліктами та економічними негараздами, – бути молодим удвічі тяжче.

В «епоху змін» на теренах нашої країни і дітям, і батькам доводиться постійно пристосовуватися до швидкої зміни правил та переоцінки цінностей в нових умовах соціального життя. Дестабілізація в державі ось уже понад 15 років змушує людей виживати, вдаватися до способу життя, який заперечує колективні дії і заохочує принцип «кожен за себе». Це, в свою чергу, формує у свідомості молоді критерії успішності, які багато в чому заперечують моральні і духовні цінності старшого покоління. В таких умовах притаманний будь-якому суспільству конфлікт поколінь набуває не просто нового змісту, а часом несе в собі тенденції до непримиренних конфліктів та відкритого протистояння.

Оскільки відносини між поколіннями, трансмісія культури завжди містять у собі зустрічні інформаційні потоки від батьків до дітей, і від дітей до батьків, в умовах інформатизації суспільства великого значення набуває молодіжна інтерпретація культурної спадщини. Ситуація ускладнюється тим, що в Україні практично кожна родина має «білі плями» щодо пам'яті про своїх предків. Тож молоде покоління не лише формується у країні з «непередбачуваною історією», але й за умови невизначеності власного місця і місця своїх рідних в суспільстві загалом. Нерідко молоді люди змушені практично з чистого аркуша писати нову історію свого роду, відкидаючи досвід батьків, які не «вписалися» в швидкоплинні зміни нинішнього українського буття5.

Терещенко Юрій Михайлович6, український вчений, виділяє такі риси сучасної молодої людини:

  1. Це особа економічно вільна, ініціативна, активна. Їй притаманна самостійна творчість, пов’язана з організацією нової справи і постійною кількістю можливостей докласти власні зусилля.

  2. Це людина, глибоко зацікавлена в особистій приналежності до політичних свобод. Вона характеризується розвиненою правовою і моральною відповідальністю, здатністю захистити себе і оточуючих.

  3. Це суб’єкт з рельєфно оформленою світоглядно-екологічною орієнтацією.

  4. Це особа з національно зорієнтованою свідомістю, для неї рідна мова і культура свого народу є засобом національної само ідентифікації.

За іншими джерелами характеристика здебільшого побудована на перспективності чи ретроспективності ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Таким чином виділяють чотири групи осіб.

Перша група.

Це молоді люди, які зберегли давні цінності або хоча б віддають їм перевагу. Представники цієї групи (їх близько 10%) підтримують в Україні комуністичну, соціалістичну, певною мірою селянську партію, входять у склад комсомольських організацій. Ця молодь є прибічником пікетів, демонстрацій, інших акцій соціального протесту як самостійно, так і разом з старшими товаришами, які активно закликають її до цього, не без перспективи на зміну політичного курсу країни. В основному такі молоді люди відхиляють шлях ринкових трансформацій, є прибічниками авторитарної свідомості і симпатизують харизматичним лідерам і вождям.

Друга група.

Це люди, які діаметрально протилежні в своїх ціннісних орієнтаціях першій групі. Це – юнаки та дівчата, що практично повністю не визнають цінності минулого, відстоюють ідеї трансформації суспільства на основі цінностей, які мають суспільства з розвиненою ринковою економікою, високим рівнем соціального забезпечення громадян. Більш ніж половина молоді сприймає цінності ринкового господарства, відстоює приватну власність, віддає перевагу свободі економічного вибору кожної людини. За даними досліджень, проведених серед молоді України, майже дві третини молодих людей вважають себе прибічниками максимального збагачення кожної людини як умови створення заможного суспільства.
Третя група.

Це дуже незначна кількість молодих людей, яка хоч і критикує цінності соціалістичного суспільства, але повністю не відштовхує їх, а вимагає деякої корекції при збереженні таких обов’язкових атрибутів, як єдина держава й основні принципи суспільного ладу. Ці люди здебільшого належать до профспілкових, робітничих рухів, просувають ідеї лібералізму. Якщо трансформаційні процеси у бік суспільства з ринковою економікою будуть розвиватися повільно, швидше за все, вони перейдуть до першої групи, яка рішучіше відстоює цінності соціалістичного суспільства.


Четверта група.

Це молодь, для якої характерне не просто відштовхування “старого світу”, а й нетерпимість до будь-яких цінностей, окрім власних. Вчені називають цей тип квазіреволюційний, бо вони настільки радикальні, що ладні не просто розірвати свої стосунки зі старими структурами, а й зруйнувати, розтоптати їх. Таким людям характерні нетерпимість до накопичення, радикалізм, відштовхування об’єктивної історичної спадковості у розвитку суспільства і його громадян. Погляди таких людей мають специфічну національну спрямованість7.
2.2. Ціннісні орієнтації сучасного молодого українця
За даними опитування молоді, проведеного громадськими організаціями "Альянс нового покоління", "Громадський комітет національної безпеки України" та "Фонд ефективної взаємодії", оприлюдненого навесні 2004 року, сьогодні для української молоді найгострішою є проблема заробітку грошей (“дуже часто” і “часто” цю тему обговорюють 71% респондентів) та проблеми, що пов'язані з одягом, зовнішністю та модою (відповідно 67%)8.

Всього було опитано 3137 юнаків та дівчат віком від 14 до 30 років. З них 70% – студенти, 16% – учні середніх шкіл, 14% - молодь, зайнята в малому та середньому бізнесі. Опитування проводилося у березні 2004 року в Києві, Житомирі, Одесі, Херсоні, Сімферополі, Харкові, Чернігові, в Запорізькій, Львівській та Одеській області, а також у Криму.

Одним з головних предметів обговорення в молодіжному середовищі є музика – 56% опитаних віком 15 – 22 роки зазначили, що «часто» й «дуже часто» обговорюють питання музики, спорт (41%) і проблеми організації відпочинку (59%).

Мріють про успіх усі, але за відсутності стартових умов для одержання хорошої освіти, роботи, не кажучи вже про стартовий капітал чи вигідний кредит для початку власного бізнесу, молоді люди нерідко сподіваються на щасливий випадок чи використання своїх природних даних, за прикладом відомих спортсменів та артистів9.

На запитання "Чи хочете Ви бути успішним?" 89% респондентів відповіли позитивно, 4% - негативно, а 7% не визначились. 58% опитаних зауважили, що хотіли б досягти успіху саме в Україні, 21% – не в Україні, 21% не визначились. При цьому 63% респондентів вважали можливим зробити успішну кар'єру в Україні, 19% переконані, що тут це неможливо, 18% не змогли відповісти.

Що ж до вибору царини професійної діяльності, 32% опитаних прагнуть досягти успіху в бізнесі, по 14% – на державній службі та в науковій роботі, 13% - у громадсько-політичній діяльності, 11% - у культурі, мистецтві чи шоу-бізнесі, по 8% - у спорті чи в іншій сфері діяльності.

В процесі дослідження 42% опитаних зазначили, що на шляху досягнення успіху покладаються на власні сили, знання та досвід, 17% – на родину та друзів, 16% – на фінансові можливості, 13% – на щасливий випадок, 7% – на власний бізнес, 5% – на своє керівництво.

Відносно перешкод на шляху до здійснення своїх прагнень, 24% респондентів зазначили, що їм заважає бути успішними корумпованість влади, 21% - українське законодавство, 19% - суб'єктивні життєві обставини, 16% – об'єктивні життєві обставини, 10% - зневіра у майбутньому, 9% - соціальне або професійне оточення.

Про військову кар'єру серед опитаних молодих людей сьогодні мріють одиниці. Про це свідчать результати опитування Інформаційно-аналітичним центром “Нове Покоління” молоді Львова щодо ставлення до проходження строкової служби.

Відповіді молодих людей віком від 18 до 28 років показали, що 78,6 відсотка респондентів ухилилися б від служби в армії, якби мали таку можливість. Негативну відповідь на це питання дало 13,5%, у процесі роздумів перебуває 7,9% молоді.

38,1% опитаних назвали службу в армії обов'язком кожного громадянина, 31% – даремним марнуванням часу, 26,7% вважає її школою життя, 4 % – пережитком минулого і лише 0,2 % – майбутньою професією10.

Таким чином, можна зробити деякі висновки щодо ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Загальне скрутне матеріальне становище країни не може не віддзеркалитись на молодому поколінні, тож для більшості молоді фінансове питання є дуже актуальним. Майже всі хочуть досягнути успіху, і більша частка вважає можливим зробити це на теренах нашої рідної держави.

Щодо орієнтованості на допомогу – більшість все ж орієнтується на власні сили і можливості, і вже потім – на підтримку батьків та фінансові можливості. Ніхто не орієнтується на державну допомогу.

Проблема зацікавлення спортом, музикою та цікавим відпочинком також має місце серед молодого покоління, проте охоплює вона лише половину. Левова частка молоді лишається байдужою то цих аспектів розвитку, а здійснити успішну кар’єру в цьому напрямку хоче десята частина опитаної молоді.

Хотілося б ще зауважити на тому, що відповідно до піраміди потреб Маслоу, спочатку задовольняються базові потреби, і вже тільки потім – потреби соціальні та духовні. Іншими словами, допоки спостерігатиметься спад економіки ми будемо спостерігати спад важливості моральних та духовних цінностей.

2.3. Характеристика запитів та пріоритетів сучасної молодої

Одним з показників рівня фізичного, духовного і соціального благополуччя і водночас структурною характеристикою духовного світу може бути стурбованість молодих людей духовними чинниками свого існування.

Але слід зауважити, що такі питання як національна культура, культура й мистецтво, релігія, не є надто актуальними для сучасної молоді. «Дуже часто» й «часто» їх обговорюють відповідно 13,25 та 16 % опитаних. Інтерес до національних відносин збільшується зі зростанням освітнього рівня (від 9 % серед молоді з незакінченою середньою освітою до 17 % серед тих, хто має або отримує вищу освіту). За регіональним розподілом частіше обговорюють національні проблеми молоді мешканці Південно-3ахідного, Південного регіонів (відповідно 21 та 20 %), найменш актуальними вони є в Центрально-Західному регіоні (5 %). Питання релігії і віри є доволі актуальними для молоді Південно-Західного регіону (39% молоді віком 15–22 роки обговорюють їх “часто” та “дуже часто”)11.

Найбільш спокійно релігійна ситуація сприймається у молодіжному середовищі Центрального регіону України (відповідно 10%).

На пряме запитання щодо проблем, які непокоять респондентів понад усе, отримано відповіді, які знов-таки свідчать, що духовні проблеми за важливістю для молодих українців значно поступаються матеріальним (безробіття, зростання цін, загальне зниження рівня життя). Загальною кризою моральності у суспільстві, наприклад, занепокоєні 14% опитаних віком 15–22 роки, обмеженими можливостями для задоволення культурних потреб – 10%. Поширення порнографії хвилює 1% респондентів (на тлі 14% тих, кого турбує криза моральності), тобто в уявленнях молоді поширення порнографії аж ніяк не є свідченням моральної кризи суспільства.

Серед найбільш важливих проблем для сучасного українського суспільства, на думку молоді, крім економічних реформ, є можливість народу впливати на прийняття урядом важливих рішень і рух до гуманного суспільства, у якому цінується людська особистість. Сім'я, оточення друзів і робота також були й залишаються найважливішими складовими життя.

Водночас у поглядах на важливі аспекти роботи виявляється більш прагматичний підхід молодих людей: пріоритетними стають зручні години роботи, тривала відпустка, відповідність заробітної плати і престижу професії наявним здібностям. Молодь більш толерантно, порівняно зі старшими віковими групами, ставиться до того, що працювати не обов'язково, якщо людина того не хоче. Але це зовсім не означає, що молоді люди перестали цінувати професіоналізм і готові працювати замість когось. Молодь вважає справедливим диференційований підхід до оплати праці, коли одна й та ж робота, але виконана швидше, ефективніше та надійніше має оплачуватись у більшому розмірі12.

Змінюються також погляди молодого покоління на обов'язки батьків стосовно дітей, формується усвідомлення того, що батьки можуть мати своє особисте життя, а не повинні повністю присвячувати себе своїм дітям, навіть за рахунок особистого благополуччя.

Крім того, світ ціннісних орієнтацій відбивається на тому, які саме якості необхідно виховувати у власних дітей. Молоді люди більшою мірою приділяють увагу таким якостям, як працездатність, відповідальність, рішучість і наполегливість, терпимість і повага до інших людей, гарні манери. Меншою мірою визначена орієнтація на слухняність, релігійність, безкорисливість.

Що ж до збереження традицій батьків та протистояння зовнішнім культурологічним впливам, на це сільська молодь орієнтована більшою мірою, ніж міська. Так, майже 90% сільської молоді зазначили, що знають загалом культурні традиції, звичаї, обряди в Україні. Майже 80% сільської молоді готові підтримати ідею розширення сфери вживання української мови. Дві третини вважають, що імідж української мови має бути значно вищим, ніж він є на сьогодні. У сільській місцевості також значно вищою, ніж у місті, є частка віруючих. 78% молодих селян пишаються тим, що є громадянами України. Тобто можна стверджувати, що сільська молодь є більш патріотично налаштованою, ніж міська.

У системі ціннісних орієнтацій молоді вагоме місце посідають політичні орієнтації та електоральна поведінка. Протягом останніх років дослідники констатують значне зростання зацікавленості молоді політичними процесами в країні. Але на відміну від старших поколінь майже 60 % молодих людей України віддає перевагу свободі особистості перед принципом соціальної рівності, який підтримують лише близько 25 % опитаних. А отже можна зробити висновок, що ціннісні орієнтації нового покоління порівняно з особами середнього та похилого віку, які більшою мірою підтримують принцип рівності та менше схильні підтримувати свободу особистості, зазнали значних змін.

Добре це чи погано? З огляду на прагнення нинішньої владної еліти застрахуватися від «бунту молоді», який сорок років тому пережили Європа і США, все виглядає так, ніби старше покоління рубає гілку, на якій збирається ще довгенько сидіти. Турбота про добробут власних нащадків представників влади зовсім не корелює з відсутністю дієвих програм для більш широких кіл молоді13.

Розрив між прагненнями і можливостями «не елітної» молоді так чи інакше поглиблює протиріччя між поколіннями. Поряд уживаються бажання достатку і тотальна бідність, прагнення особистого успіху, професійної кар'єри – і мінімум шансів одержати пристойну освіту, а згодом – роботу.

Майнове розшарування та відсутність реальних життєвих перспектив для переважної частини молоді не можуть не породжувати зневіри у спроможності нинішньої влади забезпечити сталий розвиток державі і благополуччя її народу. В свою чергу, спроби відволікти молодь від захоплення політикою та знизити прагнення соціальної справедливості не дають своїх плодів саме через подвійність стандартів у підходах до вирішення молодіжних проблем. Навпаки, вони породжують недовіру до діючої влади та її здатності адекватно відповідати на виклики часу.

РОЗДІЛ ІІІ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ СТАТУСУ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

3.1. Сучасна класифікація періодів молодіжного віку

Молодіжний вік починається з підліткового, отрочного віку, що являє собою період від 11-12 до 14-15 років. Цей період є перехідним перш за все в біологічному сенсі, оскільки це вік статевого дозрівання паралельно до якого дозрівають і інші біологічні системи організму. А в соціальному плані ця фаза ж продовженням первинної соціалізації. Всі підлітки цього віку є школярами, яких забезпечують батьки, або держава, тож соціальний статус підлітка мало чим відрізняється від статусу дитини.

Цьому періоду притаманні протиріччя, для нього є характерними диспропорції на рівні і темпах розвитку. Підліткове «почуття дорослості» є новим рівнем запитів, що притаманні тому положенню, якого підліток ще не досяг. Звідси виходять типові вікові конфлікти, та їх гіперболізація в самосвідомості підлітка. Це початок «виростання» з дитинства.

Рання юність охоплює період від 14-15 до 18 років – період між дитинством і дорослістю. На біологічному рівні в цей час завершується фізичне дозрівання. Це завершальний етап первинної соціалізації. Переважна кількість юнаків та дівчат ще вчаться, тож їх участь у виробничій діяльності розглядається не з точки зору економічної ефективності, а в виховному аспекті. Проте на цьому етапі діяльність і структура особистості вже набуває нових, дорослих, якостей. Головна задача цього віку – вибір професії, після здійснення якого загальна освіта доповнюється спеціальною. Цей вибір диференціює подальші життєві шляхи. Юнацьке самовизначення є дуже важливим етапом формування особистості.

Третій період – від 18 до 23-25 років – пізня юність. Вона ж є початком дорослості. Суспільство вбачає в юнаку вже не об’єкт соціалізації, а відповідального суб’єкта суспільно-виробничої діяльності, і оцінює результати цієї діяльності вже за «дорослими» стандартами. Провідною сферою діяльності є праця, з відповідною диференціацією соціальних ролей. Про цю вікову групу вже не можна казати «загалом», адже ії соціально-психологічні властивості залежать вже не стільки від віку, скільки від соціально-професійного положення в суспільстві.

Цей період характеризується початком незалежності від батьків та створенням нових сімей.

Таку класифікацію дає радянський соціолог Лісовський14 в 1996 році. З того часу пороги молодіжного віку змінювались, і наразі вони становлять період від 14 до 35 років. Вікові межі підлітково віку становлять 14-18 років, рання юність 18-22 роки, середня юність 22-25 років,старша юність 25-30 років, і молодим дорослим вважається людина віком від 30 до 35 років15.

Тож можна зробити висновок, що період соціалізації в сучасному суспільстві суттєво розтягнувся у порівнянні з радянським часом. Хоча, з оглядом на диференційованість теперішнього світу, слід зауважити, що ,починаючи з ранньої юності, людина може дуже швидко пройти, чи навіть перескочити, кілька етапів. З одного боку, життя все наполегливіше висуває завдання більш ранньої соціальної зрілості молоді, залучення її до трудової практики на ранніх етапах життя, з іншого — розширюються межі середнього і старшого віку, тривалість життя загалом, подовжуються терміни навчання та соціально-політичної адаптації, стабілізації сімейно-побутового статусу. Сьогодні ступінь самостійності і розвиненості залежить тільки від конкретних умов і якостей кожної окремої особистості, а не від біологічних років.

3.2. Державні програми для молоді

Відповідно до того, як різняться характеристики і запити кожного етапу молодіжного віку, існують різні програми підтримки молоді. Програми мають як державні, так і приватні організації та структури.

Наразі на державному рівні здійснюються такі:

Обласна програма підтримки молоді16

Мета: створення сприятливих політичних, соціальних, економічних, законодавчих, фінансових та організаційних передумов для життєвого самовизначення і самореалізації молоді, розв'язання її загальних проблем.

В результаті виконання Програми очікується:

Молодіжні та дитячі громадські організації17

Основні заходи:

Також дуже актуальним питанням є питання забезпечення житлом молоді. На сьогоднішній день прийнята така державна програма18 на 2002-2012 роки. Ця Програма спрямована на створення додаткових умов для
забезпечення житлом молоді, активізації інвестиційної діяльності у
сфері житлового будівництва для молодих сімей та одиноких молодих
громадян.

Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є реалізація державної молодіжної політики в
частині розв'язання житлової проблеми шляхом створення сприятливих
умов для розвитку молодіжного будівництва, удосконалення
механізмів придбання житла і забезпечення на цій основі подальшого
розвитку системи іпотечного житлового кредитування.




Основними завданнями Програми є:



Також у 2009 році була затверджена цільова програма на 2009-2015 роки під назвою «Молодь України»19.  Метою Програми є створення системи всебічної підтримки громадянської активності молоді, спрямованої на самовизначення і самореалізацію, формування необхідних для цього правових, гуманітарних та економічних передумов, надання соціальних гарантій.
  
 Можливі два варіанти розв'язання проблеми, що полягає насамперед у поширенні в молодіжному середовищі наркоманії та епідемії ВІЛ/СНІДу, а також низькому рівні працевлаштування молоді.
Перший варіант передбачає розв'язання проблеми шляхом здійснення систематичних заходів державними установами за рахунок бюджетних коштів. Такий варіант є недостатньо ефективним, оскільки потребує концентрації бюджетних коштів у значному обсязі та запровадження державних пільг для молоді, що може викликати незадоволення інших категорій населення.
Другий варіант передбачає відхід від патерналістської моделі державної політики щодо молоді та співпрацю відповідно до законодавства з громадськими і благодійними організаціями. Це дасть змогу запровадити ефективний механізм партнерства та взаємодії.
Крім того, досвід європейських країн свідчить, що активна взаємодія органів державної влади з недержавними установами та організаціями стосовно реалізації державної молодіжної політики дає позитивні результати.
Отже, оптимальним варіантом розв'язання проблеми є налагодження співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими і благодійними організаціями.
 
 Основними завданнями Програми є:

ВИСНОВКИ

Таким чином, підсумовуючи цю роботу, хотілося б зауважити на таких речах. Молодь – це соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов’язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.

Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Критерії соціальної зрілості ускладнилися порівняно з попередніми роками. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини – ці події в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус. В кожному з соціальних прошарків свій темп настання цих подій.

Окрім подовження процесу соціалізації, має місце і його ускладненість. Формування особистості молодої людини здійснюється під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім’я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя («субкультури»).

В умовах нестабільної сучасності молодій людині дуже важко визначитися зі своїм місцем в структурі суспільства. Це є причиною деградації, адже молодим людям без стійкої життєвої позиції легше за все йти по шляху «найменшого супротиву». Таким шляхом сьогодні є відмова від освіти та самоосвіти, культурна недосвідченість, відсутність нормальних комунікативних навичок, пияцтво, наркотична залежність тощо. Звинувачувати в цьому молодь безглуздо, бо «пробій» не в них, а в самому механізмі сучасної соціалізації.

В ході дослідження були поставлені такі завдання:

Дослідити історичну зміну поглядів молоді на світ з часів радянського союзу до сьогодення:

Висновок:

Погляди молоді на світ змінилися з часів радянського союзу. Діапазон інтересів молоді за часів СРСР був ширшим, проте спостерігалась чітка протилежність поглядів і інтересів. Частково це можна пояснити прийняттям або неприйняттям комуністичної ідеології молодим поколінням. Для сучасної молоді, яка виховувалась без ідеологічного тиску, деякі радянські цінності та орієнтації є неактуальними, наприклад «служіння народу», «відданість партії», «колективізм» не знаходять віддзеркалення в житті сучасного молодого покоління.

Такі особистісні якості як «слухняність», «гарні манери», «безкорисливість», «патріотичність» також можна вважати неактуальними, проте не менш важливими залишилися «працездатність», «відповідальність», «рішучість» і «наполегливість», «терпимість» і «повага до інших людей» .

Отже можна підсумувати те, що погляд на місце молодої людини та портрет «ідеальної молодої людини» змінилися, проте не дуже істотно. Менш значущими стали орієнтації на добробут держави, натомість набули ваги риси, які гарантують власний розвиток та ефективність.

Вивчити сучасні проблеми молоді та найімовірніші шляхи їх подолання:

Висновок:

Найбільш важливе місце для сучасної молоді посідає фінансова проблема, адже більшість молодих людей (71%) знаходиться в скрутному матеріальному становищі, також актуальною є проблема забезпечення житлом. Щодо шляхів подолання цих проблем, то молоді люди цілковито покладаються на власні сили та не очікують на державну допомогу. Проте наразі в Україні існують програми, які декларують молодіжне кредитування та спеціальні стипендії для талановитих молодих людей. Але стати учасниками програми, або отримати стипендії можуть не всі.

Непокоїть сучасну молодь також проблема майнового розшарування та відсутність реальних перспектив після закінчення навчання – це такі аспекти сучасності, вирішення яких цілковито залежить від особистісних якостей кожної окремої особистості, адже державна політика України наразі не може запропонувати програми для вирішення цих проблем.

Проблема моральної кризи цікавить лише незначну частку молодого населення (14%).

Дізнатися цілі, мрії сучасної молоді та способи їх реалізації:

Висновок:

В ході дослідження було виявлено такі цілі сучасної молоді, як досягнення успіху, самореалізація та створення міцної сім’ї. Також слід зазначити, що однією з мрій молодого покоління є бажання впливати на прийняття урядом рішень та формування гуманного суспільства. При чому бути задіяними в державних службах хочуть лише 14%.

Підсумовуючи цю роботу можна сказати, що Україні необхідні освітні проекти, які б заповнили нестачу тих знань і досвіду, що необхідні для нормального функціонування в суспільстві. Сьогодні такі проекти існують і розвиваються. Підіймаються механізми молодіжного самоврядування, і, хоча все це в нашій країні тільки починає розвиватись, воно вже має популярність серед певної категорії молоді, яка прагне більшого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 01/2009. Стаття: нелінійне мислення як стратегія розвитку культурно-мистецької освіти України.

  2. Всеукраїнський культурно – просвітницький центр «Нове життя» http://www.centeruspikh.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=26&Itemid=69&lang=uk

  3. Грушин Б.А. «Четыре жизни России в зеркале опросов общественного мнения. Очерки массового сознания россиян времен Хрущева, Брежнева, Горбачева и Ельцина в 4-х книгах. Жизнь 1-я. Эпоха Хрущева», М.: "Прогресс-Традиция". 2001. - 624 с

  4. Державні молодіжні програми http://www.voladm.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=338&Itemid=234

  5. Державні молодіжні програми, соціальні послуги для молоді http://www.zoda.gov.ua/article/124/derzhavni-molodizhni-programi-sotsialni-poslugi-dlya.html

  6. Діалог.ua, Проект Україна, «Сучасна молодь: прагнення і можливості» http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=9206

  7. Інформаційний портал «знання»: «Національна само ідентифікація українців у пострадянський період» http://znannya.info/node/38]

  8. Освіта.ua, Соціологія. http://osvita.ua/vnz/reports/sociology/9696]

  9. Постанова від 29 липня 2002 р. N 1089 Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1089-2002-%EF

  10. Ресурсний центр Гурт http://gurt.org.ua/news/events/5997/

  11. «Система ціннісних орієнтацій і духовний світ української молоді» http://www.iai.gov.ua/_u/iai/dtp/CONF/13_2003/articles/stat88.html

  12. Социология молодежи: Учебник / Под ред. проф. В.Т.Лисовского.—СПб: Изд-во С.-Петербургского университета, 1996. 460 с. ISBN 5-288-01660-7

  13. Указ Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики http://mcredit.com.ua/2008/04/10/prezident-ukra%D1%97ni-ukaz-vid-04121996-116596-pro-dodatkovi-zaxodi-shhodo-realizaci%D1%97-derzhavno%D1%97-molodizhno%D1%97-politiki/



1 Грушин Б.А. «Четыре жизни России в зеркале опросов общественного мнения. Очерки массового сознания россиян времен Хрущева, Брежнева, Горбачева и Ельцина в 4-х книгах. Жизнь 1-я. Эпоха Хрущева», М.: "Прогресс-Традиция". 2001. - 624 с


2 Грушин Б.А. «Четыре жизни России в зеркале опросов общественного мнения. Очерки массового сознания россиян времен Хрущева, Брежнева, Горбачева и Ельцина в 4-х книгах. Жизнь 1-я. Эпоха Хрущева», М.: "Прогресс-Традиция". 2001. - 624 с


3 Інформаційний портал «знання»: «Національна само ідентифікація українців у пострадянський період» http://znannya.info/node/38]


4 Інформаційний портал «знання»: «Національна само ідентифікація українців у пострадянський період» http://znannya.info/node/38]


5 Освіта.ua, Соціологія. http://osvita.ua/vnz/reports/sociology/9696]


6 Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 01/2009. Стаття: нелінійне мислення як стратегія розвитку культурно-мистецької освіти України.


7 Освіта.ua, Соціологія. http://osvita.ua/vnz/reports/sociology/9696]


8 Діалог.ua, Проект Україна, «Сучасна молодь: прагнення і можливості» http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=9206


9 Діалог.ua, Проект Україна, «Сучасна молодь: прагнення і можливості» http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=9206


10 Діалог.ua, Проект Україна, «Сучасна молодь: прагнення і можливості» http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=9206


11 «Система ціннісних орієнтацій і духовний світ української молоді» http://www.iai.gov.ua/_u/iai/dtp/CONF/13_2003/articles/stat88.html


12 «Система ціннісних орієнтацій і духовний світ української молоді» http://www.iai.gov.ua/_u/iai/dtp/CONF/13_2003/articles/stat88.html


13 «Система ціннісних орієнтацій і духовний світ української молоді» http://www.iai.gov.ua/_u/iai/dtp/CONF/13_2003/articles/stat88.html


14 Социология молодежи: Учебник / Под ред. проф. В.Т.Лисовского.—СПб: Изд-во С.-Петербургского университета, 1996. 460 с. ISBN 5-288-01660-7


15 Освіта.ua, Соціологія. http://osvita.ua/vnz/reports/sociology/9696]


16 Державні молодіжні програми http://www.voladm.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=338&Itemid=234


17 Указ Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики http://mcredit.com.ua/2008/04/10/prezident-ukra%D1%97ni-ukaz-vid-04121996-116596-pro-dodatkovi-zaxodi-shhodo-realizaci%D1%97-derzhavno%D1%97-molodizhno%D1%97-politiki/


18 Указ Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики http://mcredit.com.ua/2008/04/10/prezident-ukra%D1%97ni-ukaz-vid-04121996-116596-pro-dodatkovi-zaxodi-shhodo-realizaci%D1%97-derzhavno%D1%97-molodizhno%D1%97-politiki/


  1. 19 Всеукраїнський культурно – просвітницький центр «Нове життя» http://www.centeruspikh.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=26&Itemid=69&lang=uk





Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации