Реферат - Автоматицация систем ВВ - файл n1.doc

Реферат - Автоматицация систем ВВ
скачать (178.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc179kb.21.10.2012 12:15скачать

n1.doc





12.1 Автоматизація процесів коагуляції води

Одним з перших етапів процесу очищення води є коагуляція. Інколи одночасно з коагуляцією усувається зайва жорсткість води шляхом підлуговування її вапном.

У установках коагуляції води автоматизується управління механізмами внутрішньостанційного транспортування, дріблення і дозування реагентів. Дозування реагентів виробляється в сухому вигляді або у вигляді водних розчинів і суспензій.

Механізація і автоматизація розвантаження і внутрішньостанційного транспортування хімічних реагентів забезпечує безперебійну і точнішу подачу реагентів, від чого залежить якість очищення води; спрощує експлуатацію споруд; скорочує чисельність обслуговуючого персоналу; усувають пил в робочих приміщеннях станції; знижують втрати реагенту. В останні роки отримало впровадження мокре транспортування коагулянту, що значно спрощує автоматизацію реагентного господарства на очисних станціях.

При мокрому дозуванні грубоподрібнений коагулянт завантажується в розчинні баки, де виходить розчин приблизно 20%-вої міцності. Далі у витратних баках міцність розчину доводиться приблизно до 5% і у такому вигляді він поступає в дозуючий пристрій.

Дія автоматичних пристроїв для мокрого пропорційного дозування реагентів в точній відповідності з кількістю оброблюваної води може бути засноване на зміні площі отвору, через який поступає розчин, пропорційно кількості оброблюваної води; на зміні натиску, під яким витікає розчин з якого-небудь отвору, пропорційно кількості води; на об'ємному відмірюванні; на об'ємному витісненні.

На багатьох водопровідних станціях побудовані установки для механізації і автоматизації завантаження, розчинення і мокрого дозування коагулянту, в основу яких покладений автоматичний дозатор системи Чейшвілі - Кримського.

У установці прийнято періодичне завантаження баків сухим коагулянтом. При ваганні концентрації розчину в певних заданих межах періодичне завантаження дає найбільш раціональне рішення. Одночасне завантаження коагулянту в баки, ємкість яких розрахована на добову витрату, вимагає громіздких споруд і значної витрати енергії на перемішування розчину. Безперервне завантаження коагулянту елеватором неприйнятне, оскільки продуктивність елеватора не залишається постійною при різній величині сухого коагулянту. Навіть невелика невідповідність між продуктивністю елеватора і витратою коагулянту в розчиненому стані приведе або до переповнювання бака сухим коагулянтом, або до надмірного пониження концентрації.

Загальна схема установки приведена на рис. 12.1. Завантаження коагулянту відбувається в бункер 9 автомобілями-самоскидами. Далі коагулянт елеватором 8 подається в камеру 7, яка має дірчасте дно. В цю же камеру для розчинення коагулянту подається вода. Подача води регулюється дросельним клапаном 5 з поплавцевим пристроєм. Перемішування розчину відбувається за допомогою стислого повітря, яке подається за допомогою повітродувки 10 в мережу перфорованих труб, які укладені на дні бака 6. В умовах періодичного завантаження коагулянту в камеру 7 концентрація розчину, що забирається з бака 6 буде повільно підвищуватися або знижуватися в певних заданих межах. Контроль концентрації розчину здійснюється ареометром 3 з електричним індукційним датчиком 2. До датчика підключені вторинний прилад для вимірювання та реєстрації концентрації коагулянту та контактна система, яка регулює работу елеватора 8. Ареометр вимірює концентрацію розчину в улаштованому для цієї мети баки 4.

Розчин з бака 6 забирається насосом 13 та подається через регулюючий вентиль з електроприводом 14 в трубопровід, по якому вода поступає із ріки у змішувач 11. Перед регулюючим вентилем встановлен трійник, через який частина розчину безперервно подається в бак 4, а з нього по переливній трубі розчин відводиться в бак 7. Цим забезпечується контроль концентрації робочого розчину коагулянту перед його подачею у воду. Введення розчину коагулянту в трубі під натиском забезпечує швидке та повне перемішування його з водою.
Загальна схема автоматизації завантаження, розчинення та дозування коагулянту(Рис.12.1)

У склад дозатора входять рівноважний електронний міст ЕМД-217 і датчик електропровідності 12, який включає два вимірювальні і одне компенсаційне електролітичні вічка. До одного з вимірювальних вічок підводиться вода з трубопроводу до введення в неї розчину коагулянту, а до іншої – після введення коагулянту. Електропровідність води, в яку був введений коагулянт, більше, ніж без коагулянту. Різність електропровідності води в електролітичних вічках можна прийняти як додаткову електропровідність коагулянту та по її величині визначити кількість коагулянту у воді. Компенсаційне вічко, включає постійний опір, служить для усунення впливу зміни температури води. Відбувається це шляхом обтікання постійного опору компенсаційного вічка води з вимірювального вічка. Зміна температури води викликає зміну постійного опору, що враховується в електронному мосту.

Контактна система рівноважного моста управляє роботою електрифікованого вентиля 14. Вся контрольно-вимірювальна апаратура, та апаратура що управляє, розміщується на пульті 1. Для забезпечення безперебійності роботи установки передбачено два бункери, два баки розчинів, два насоси і дві повітродувки.

Як видно з електричної схеми дозуючої установки (рис. 12.2), трансформатор Тр, що живить електролітичні вічка, має три вторинні обмотки. Середня точка однакових обмоток сполучена з середньою точкою вимірювальних вічок 1 і 2 через постійний опір R0. Окрема обмотка трансформатора включена послідовно з компенсаційним вічком 3 і реохордом Р електронного моста змінного струму ЕМД-217. До підсилювача моста Ус підводиться різниця між напругою на включеному в даний момент опорі реохорда Р і напругою від опору. Автоматичний дозатор підтримує задану дозу коагулянту за допомогою автоматичного електронного рівноважного моста, що має систему контактів, які замикаються при відхиленні стрілки, пов'язаної з реохордом, від встановленої (за шкалою приладу) дози коагулянту. Оскільки опір ввімкненої ділянки реохорда Р визначається положенням контакту, що ковзає по ньому відхилення стрілки буде прямо пропорційно кількості коагулянту у воді, яка проходить крізь вимірювальне вічко 2.

Рівноважний міст, діючи на електропривод регулюючого вентиля за допомогою контактів регулювальника, автоматично підтримує задану дозу коагулянту. Отже, для дозатора Чейшвілі - Кримського не потрібно постійність концентрації розчину коагулянту. Зміна концентрації автоматично компенсується великим або меншим відкриттям регулюючого вентиля. Необхідно лише, щоб концентрація розчину була вища за деяку межу, визначувану пропускною спроможністю пристроїв для подачі розчину коагулянту у воду.
Електрична схема дозуючого пристрою (Рис. 12.2)




Таким чином, при вживанні дозаторів цього типа відпадає необхідність в улаштуванні окремих баків для приготування розчинів і окремих витратних баків; досить мати лише один невеликий бак розчину. Проте треба забезпечити такі умови роботи бака, щоб швидкість розчинення коагулянту перевищувала його найбільшу витрату.

Досвід вживання дозатора коагулянту Чейшвілі - Кримського показав, що до його недоліків можна віднести: велике запізнювання в регулюванні, порушення роботи електролітичних вічок при відкладенні в них осаду, складність прийнятої температурної компенсації. Для успішної роботи дозатора необхідне кваліфіковане обслуговування.

Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации