Шпаргалка - Экзаменационные вопросы и ответы по предмету Охрана труда - файл n1.doc

Шпаргалка - Экзаменационные вопросы и ответы по предмету Охрана труда
скачать (161.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc162kb.13.10.2012 20:02скачать

n1.doc

Білет №12

  1. Закон України про охорону праці : організація охорони праці на виробництві, Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва .

  2. Вибір вентилятора.

  3. Захист від шкідливої та небезпечної дії шуму, удосконалення технологічних процесів конструкції обладнання.


Відповіді

1. О­рг­ан­із­ація упра­влі­ння ох­ор­оною пр­аці на виробництві.
Зг­і­дно з З­ак­оном "Про ох­ор­ону пр­аці" р­об­от­од­авець з­об­ов'­яз­аний створ­юв­ати у к­о­жн­ому стр­у­кт­у­рн­ому пі­дро­зд­ілі та на р­об­оч­ому м­і­сці умо­ви пр­аці ві­дп­ов­і­дно до в­имог н­о­рм­ат­и­вних а­ктів, а т­акож з­абе­зп­еч­ув­ати дотрима­ння прав пр­аці­вн­иків, г­ар­а­нт­ов­аних з­ак­он­ода­вс­твом про ох­ор­ону праці.

З ц­ією м­етою р­об­от­од­авець з­абе­зп­ечує ф­у­н­кц­і­он­ува­ння с­и­ст­еми управлі­ння ох­ор­оною пр­аці на пі­дпр­иє­м­с­тві, для ч­ого:

■ ств­орює ві­дп­ов­і­дні сл­у­жби і пр­изн­ачає п­ос­ад­ових осіб, які вирішують ко­н­кр­е­тні п­ита­ння ох­ор­они пр­аці, з­атве­рджує і­нстр­у­кції про їх обо­в'­я­зки, пр­ава і ві­дп­ов­ід­ал­ьність за в­ик­она­ння п­окл­ад­ених на них ф­у­н­кцій;

■ ро­зр­о­бляє за уч­а­сті про­фсп­ілок і р­е­ал­ізує ко­мпл­е­к­сні з­ах­оди для дотр­има­ння вст­ан­о­вл­ених н­о­рм­ат­ивів з ох­ор­они пр­аці, впр­ов­аджує прогресивні те­хн­ол­огії, д­ос­я­гне­ння н­а­уки і те­хн­іки, з­ас­оби м­ех­ан­із­ації та автом­ат­из­ації в­ир­о­бн­и­ц­тва, в­им­оги е­рг­он­ом­іки, п­оз­ит­и­вний д­освід з ох­ор­оні пр­аці т­ощо;

■ з­абе­зп­ечує ус­уне­ння пр­ичин, що в­икл­ик­ають н­ещ­а­сні в­ип­а­дки, проф­есі­йні з­ахв­ор­юва­ння, к­о­н­тр­олює в­ик­она­ння пр­оф­іл­а­кт­и­чних з­ах­одів, визн­ач­ених к­ом­іс­і­ями на о­сн­ові пі­дс­у­мків ро­зсл­ід­ува­ння цих пр­ичин;

■ о­рг­ан­ізує пр­ов­еде­ння а­уд­иту ох­ор­они пр­аці, л­аб­ор­ат­о­рних досліджень умов пр­аці, ат­е­ст­ації р­об­очих місць на ві­дп­ов­і­дність нормативним а­ктам з ох­ор­они пр­аці в п­оря­дку й у т­е­рм­іни, уст­ан­о­вл­юв­ані зак­он­ода­вс­твом, пр­иймає на о­сн­ові цих пі­дс­у­мків з­ах­оди для ус­уне­ння небезп­е­чних і шк­і­дл­ивих для зд­ор­ов'я в­ир­о­бн­ичих ф­а­кт­орів;

■ ро­зр­о­бляє і з­атве­рджує п­ол­оже­ння, і­нстр­у­кції, і­нші н­о­рм­ат­и­вні акти про ох­ор­ону пр­аці, що д­іють у м­ежах пі­дпр­иє­м­с­тва і вст­ан­о­вл­юють прав­ила в­ик­она­ння р­обіт та п­ов­одже­ння пр­аці­вн­иків на т­ер­ит­орії підприємства, у в­ир­о­бн­ичих пр­им­іще­ннях, на б­уд­ів­ел­ьних ма­йд­а­нч­иках, робочих м­і­сцях ві­дп­ов­і­дно до де­рж­а­вних мі­жг­ал­уз­евих і г­ал­уз­евих нормативних а­ктів з ох­ор­они пр­аці, з­абе­зп­ечує бе­зк­о­шт­о­вно пр­аці­вн­иків норм­ат­и­вн­ими а­к- т­ами з ох­ор­они пр­аці;

■ зді­й­снює п­ості­йний к­о­н­троль за д­отр­има­нням пр­аці­вн­ик­ами технолог­і­чних пр­оц­есів, пр­авил р­об­оти на м­аш­инах, уст­а­тк­ува­нні та з іншими з­ас­об­ами в­ир­о­бн­и­ц­тва, за в­ик­ор­и­ста­нням з­ас­обів к­ол­е­кт­и­вн­ого й індив­ід­уально­го за­хи­с­ту, ви­ко­нан­ням ро­біт з охо­ро­ни пра­ці;

■ ор­га­ні­зо­вує про­па­га­н­ду без­пе­ч­них ме­то­дів пра­ці.

Ро­бо­то­да­вець за свої ко­ш­ти (під­при­єм­с­т­ва) ор­га­ні­зує ме­ди­ч­ні огля­ди пра­ців­ни­ків, за­йня­тих на ва­ж­ких ро­бо­тах, ро­бо­тах зі шкі­д­ли­ви­ми чи небезпеч­ни­ми умо­ва­ми пра­ці. Ме­ди­ч­ні огля­ди про­во­дять­ся при при­йо­мі на ро­бо­ту (по­пе­ре­дній), про­тя­гом тру­до­вої ді­я­ль­но­с­ті (пе­рі­оди­ч­ний), при необхід­но­с­ті про­ве­ден­ня про­фе­сій­но­го від­бо­ру, а та­кож що­рі­ч­ний обов'язковий ме­ди­ч­ний огляд осіб у ві­ці до 21 ро­ку.

Слу­ж­ба охо­ро­ни пра­ці вхо­дить у стру­к­ту­ру під­при­єм­с­т­ва, ор­га­ні­за­ції або уста­но­ви як од­на з ос­но­в­них ви­ро­б­ни­чо-­те­х­ні­ч­них служб. Лі­к­ві­да­ція ці­єї слу­ж­би до­пу­с­ка­єть­ся ли­ше у ви­па­д­ку лі­к­ві­да­ції са­мо­го під­при­єм­с­т­ва.

Слу­ж­ба охо­ро­ни пра­ці під­по­ряд­ко­ву­єть­ся без­по­се­ре­д­ньо ро­бо­то­да­в­цю і, за­ле­ж­но від кі­ль­ко­с­ті пра­цю­ю­чих, мо­же фу­н­к­ці­о­ну­ва­ти як са­мо­стій­ний стру­к­ту­р­ний під­роз­діл або у ви­гля­ді од­но­го спів­ро­бі­т­ни­ка, у то­му чи­с­лі й за су­мі­с­ни­ц­т­вом. Ком­пле­к­ту­єть­ся слу­ж­ба фа­хі­в­ця­ми, що ма­ють ви­щу осві­ту і стаж ро­бо­ти за про­фі­лем да­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва не ме­н­ше трьох ро­ків.

При ство­рен­ні слу­ж­би охо­ро­ни пра­ці вра­хо­ву­ють сфе­ру ді­я­ль­но­с­ті підпри­єм­с­т­ва і кі­ль­кість пра­ців­ни­ків. Так, на під­при­єм­с­т­вах з об­лі­ко­вим числом пра­цю­ю­чих 50 осіб і бі­ль­ше, ро­бо­то­да­вець ство­рює слу­ж­бу охо­ро­ни пра­ці. На під­при­єм­с­т­ві з кі­ль­кі­с­тю пра­цю­ю­чих ме­н­ше 50 осіб фу­н­к­ції слу­ж­би охо­ро­ни пра­ці мо­жуть ви­ко­ну­ва­ти в по­ряд­ку су­мі­с­ни­ц­т­ва осо­би, які ма­ють від­по­ві­д­ну під­го­то­в­ку. На під­при­єм­с­т­ві з кі­ль­кі­с­тю пра­цю­ю­чих ме­н­ше 20 осіб для ви­ко­нан­ня фу­н­к­цій слу­ж­би охо­ро­ни пра­ці мо­жуть за­лу­ча­ти­ся сторінні спе­ці­а­лі­с­ти на до­го­ві­р­них за­са­дах, які ма­ють від­по­ві­д­ну під­го­то­в­ку. Слу­ж­ба охо­ро­ни пра­ці під­по­ряд­ко­ву­єть­ся без­по­се­ре­д­ньо роботодавцю. Керівни­ки та спе­ці­а­лі­с­ти слу­ж­би охо­ро­ни пра­ці за сво­єю по­са­дою і заробітною пла­тою при­рі­в­ню­ють­ся до ке­рі­в­ни­ків і спе­ці­а­лі­с­тів ос­но­в­них виро­б­ни­чо-­те­х­ні­ч­них служб. Ро­бо­то­да­вець не­се без­по­се­ре­д­ню відповідальність за по­ру­шен­ня ви­мог за­ко­но­дав­ст­ва.

Ор­га­ні­за­цій­на стру­к­ту­ра си­с­те­ми управ­лін­ня охо­ро­ною пра­ці на підпри­єм­с­т­ві (СУ­ОПП) фо­р­му­єть­ся на ос­но­ві ді­ю­чої на да­но­му під­при­єм­с­т­ві стру­к­ту­ри управ­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом і під­по­ряд­ко­ву­єть­ся усім вла­с­ти­вим їй прин­ци­пам управ­лін­ня.

Ко­ор­ди­на­ція ро­біт в га­лу­зі охо­ро­ни пра­ці здій­с­ню­єть­ся шля­хом розподі­лу обо­в'я­з­ків і по­ряд­ком вза­є­мо­дії осіб, стру­к­ту­р­них під­роз­ді­лів і служб, що бе­руть участь у ре­а­лі­за­ції за­дач СУ­ОПП, а та­кож при­йн­ят­тя ни­ми рі­шень і їх ре­а­лі­за­ці­ю. До та­ких рі­шень на­ле­жать на­ка­зи, роз­по­ря­джен­ня, вка­зі­в­ки то­що.

Для но­р­ма­ль­но­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня СУ­ОПП на ко­ж­но­му під­при­єм­с­т­ві на­ка­зом роз­по­ді­ля­ють фу­н­к­ції з ре­а­лі­за­ції за­дач управ­лін­ня охо­ро­ною пра­ці між ке­рі­в­ни­ми і ви­ко­нав­чи­ми фу­н­к­ці­о­на­ль­ни­ми слу­ж­ба­ми та стру­к­ту­р­ни­ми під­роз­ді­ла­ми під­при­єм­с­т­ва. При­бли­з­ний роз­по­діл та­ких фу­н­к­цій на­ве­де­но в таб­л. 2.1.

В управ­лін­ні охо­ро­ною пра­ці, крім шта­т­них по­са­до­вих осіб і структурних під­роз­ді­лів, бе­ре участь та­кож і ко­мі­сія з пи­тань охо­ро­ни пра­ці, ство­ре­на рі­шен­ням тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву і проф­спі­л­ко­вої ор­га­ні­за­ції, а також упо­в­но­ва­же­ні тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів стру­к­ту­р­них під­роз­ді­лів під­при­єм­с­т­ва.

Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Перелік видів робіт, об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначається Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів, реєстрація, огляди, випробування тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, прийняття їх в експлуатацію провадяться у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не провів належних заходів з їх усунення.

Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, щочинні на території України.

Прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів проводиться за участю представників професійних спілок.

Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.

2. Вибір вентилятора.

Характеристика вентилятора графічно виражає зв’язок між основними параметрами – продуктивністю L, м3/год, тиском Рв, Па, потужністю N, кВт, і коефіцієнтом корисної дії ? при певних швидкостях обертання робочого колеса ?, рад/с – напірна характеристика PL (рис. 1). На цей графік наноситься точка а, яка характеризує розрахункову витрату повітря у мережі Lc (продуктивність вентиляційної установки) та її опір Рс.

При аналізі відповідності вентилятора розрахунковим параметрам мережі керуються наступними міркуваннями. Якщо точка а (рис.3.27) збігається з характеристикою вентилятора і знаходиться в області економічних значень ККД (у межах 0,9 ?max), отже, вентилятор підібраний правильно. Якщо режим роботи вентилятора відображається в області низьких значень ? (точки а1 та а2), то слід зробити висновок про необхідність вибору того ж типу вентилятора іншого розміру (номера).

У тих випадках, коли експлуатований вентилятор не забезпечує продуктивність, що вимагається, видаються рекомендації зі зміни швидкості обертання робочого колеса, враховуючи такі залежності:

L1 / L2 = ?1 / ?2;

Рв.1/ Рв.2 = (?1 / ?2)2;

N1 / N2 = (?1 / ?2).3




Рисунок 1 – Номограма характеристик вентилятора
3. Захист від шуму удосконаленням технологічних процесів конструкцій обладнання.
З
асоби захисту від шуму, що застосовуються на машинобудівних підприємствах, поділяються на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (ЗІЗ). Класифікація засобів колективного захисту наведена на рис. 2

Рисунок 2 – Засоби колективного захисту від шуму
Архітектурно-планувальні рішення передбачають розділення шумних та тихих виробничих ділянок, віддалення робочих місць від шумного обладнання та розташування його в просторих приміщеннях та інші засоби.До засобів звукоізоляції (рис. 3) належать звукоізолюючі огорожі 1, звукоізолюючі кабіни та пульти керування 2, звукоізолюючі кожухи 3 та акустичні екрани 4 (ДШ – джерело шуму).

Засоби звукоізоляції доцільно встановлювати у тому разі, коли потрібно суттєво знизити інтенсивність прямого звуку на робочих місцях. Сутність звукоізоляції полягає в тому, що падаюча на звукоізолюючу перепону енергія відбивається від неї у значно більшій мірі, ніж проходить за неї. Звукоізоляція повітряного шуму огорожею R, дБ, обчислюється за формулою

,
де Рпад, Рпр – відповідно, звукова потужність, що падає на перепону, і та, що проходить за неї, Вт.





Рисунок 3 – Засоби звукоізоляції

З
вукоізолююча здатність одношарової плоскої огорожі залежить від частотної характеристики повітряного шуму і в загальному вигляді наведена на рис. 4

Рисунок 3.10 – Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму одношаровою плоскою огорожею

f – частота звукових коливань, Гц

fгр – гранична (критична) частота коливань пластини (частота хвильовогозбігу), Гц
Граничну частоту коливань пластини можна обчислити таким чином

,

де с – швидкість звуку в повітрі, м/с; сn – швидкість поздовжніх хвиль у пластині, м/с; h – товщина пластини, м.

Зміна звукоізолюючої здатності огорожі пов’язана з резонансними частотами, найбільший інтерес з яких становить перша, що визначається за формулою



де а і в – розміри пластини (огорожі), м.

У частотній характеристиці звукоізоляції огорожі R можна виділити декілька областей, де звукоізоляція підпорядковується певним закономірностям.

В області резонансних частот, що знаходяться, як правило, у низькочастотному діапазоні (до 20-45 Гц), звукоізоляція залежить від внутрішнього тертя у матеріалі огорожі. На частотах вище перших двох-трьох резонансних частот звукоізоляція підкоряється так званому закону мас, коли звукоізоляція R залежить тільки від поверхневої густини mn, кг/м2 (маса 1 м2 огорожі), та частоти звуку f, Гц, і визначається за формулою
, дБ.

Зі збільшенням mn або f у два рази, звукоізоляція зростає на 6 дБ.

Починаючи з частоти 0,5fгр звукоізоляція зменшується, приймаючи мінімальне значення на частоті f = fгр.

На частотах f > fгр звукоізоляція залежить від циліндричної жорсткості огорожі, поверхневої густини та внутрішнього тертя; зростання звукоізоляції становить 7,5 дБ/октава.

При проектуванні одношарових огорож необхідно враховувати ці особливості ізоляції. Особливу увагу слід звертати на відсутність збігу максимуму шуму, який ізолюється, з частотою fгр.

Звукоізолюючі кабіни використовують для розташування пультів дистанційного керування або робочих місць у шумних приміщеннях. За допомогою звукоізолюючих кабін можна забезпечити практично будь-яке потрібне зниження рівня шуму. Як правило, кабіни виготовляють з цегли, бетону або інших подібних матеріалів, а також збірними з металевих панелей. У цехах з джерелами теплового випромінювання кабіни повинні забезпечувати також необхідний захист від даного шкідливого фактору.

Звукоізолюючі кабіни збірної конструкції установлюють на гумових віброізоляторах.

Застосування звукоізолюючих кожухів є ефективним, простим та дешевим способом зниження шуму на робочих місцях. Для досягнення максимальної ефективності кожухи повинні цілком закривати машину (агрегат, обладнання). Конструктивно кожухи виготовляються знімними, розсувними або капотного типу, суцільними герметичними або неоднорідної конструкції з оглядовими вікнами, з дверцятами, що відчиняються, з отворами для введення комунікацій та циркуляції повітря.

Кожухи виготовляють з листових вогнетривких або важкозаймистих матеріалів. Внутрішні поверхні стінок кожухів повинні бути облицьовані звукопоглинаючим матеріалом, а сам кожух має бути ізольований від вібрації основи.

Для суцільного герметичного кожуха необхідна звукоізоляція Rкож забезпечується за рахунок звукоізоляції стінок кожуха R за формулою

,

де обл – ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання облицювання внутрішньої поверхні кожуха; R – звукоізоляція стінок з облицюванням із звукопоглинаючих матеріалів.

Акустичні екрани та огорожі можуть улаштовуватись як у виробничих приміщеннях для захисту робочих місць від шуму агрегату, що обслуговується, а також сусідніх агрегатів, так і на території підприємства з метою зниження шуму, що створюється відкрито встановленими джерелами, в адміністративно-побутових приміщеннях та у житловій забудові. Застосування екранів у приміщеннях виправдане тільки у тому разі, коли рівень звукового тиску в розрахунковій точці, що створюється прямим звуком від джерела, яке екранується, є значно вищим від рівнів відбитого звуку в цій точці.

Засоби звукопоглинання застосовують для зниження шуму на робочих місцях, що знаходяться у приміщеннях з джерелами шуму, або у “тихих” приміщеннях, у які проникає шум із сусідніх “шумних” приміщень. До цих засобів відносять звукопоглинаючі облицьовки та штучні звукопоглиначі. Обладнання їх у приміщеннях має назву акустичної обробки.

Акустичний ефект звукопоглинаючої облицьовки та штучних поглиначів ґрунтується на зменшенні інтенсивності відбитого звуку. Поглинання звуку зумовлене переходом коливальної енергії звукової хвили у теплоту внаслідок утрат на тертя у звукопоглиначі.

Засоби звукопоглинання, що використовуються для акустичної обробки приміщень, поділяються на три групи:

1) звукопоглинаючі облицьовки у вигляді акустичних плит повної заводської готовності з жорсткою та напівжорсткою структурою – плити типу “Акмігран”, “Акмініт”, “Сілакпор”, ПА, ПС та ін.;

2) звукопоглинаючі облицьовки із шару пористо-волокнистого матеріалу (скляного або базальтового волокна, мінеральної вати) у захисній оболонці з тканини або плівки з перфорованим покриттям (металевим, гіпсовим тощо) – плити “Москва”, “Методія” та ін.;

3) штучні поглиначі, що становлять собою одно- або багатошарові об’ємні звукопоглинаючі конструкції у вигляді куба, паралелепіпеда, конуса, які підвішуються до стелі приміщення. Одним із різновидів таких звукопоглиначів є звукопоглинаючі куліси у вигляді плоских пластин з мінераловатних плит в оболонці з тканини або плівки.

Глушники шуму. На машинобудівних підприємствах підвищений шум на робочих місцях та в житловій забудові часто створюється при роботі вентиляторних, компресорних і газотурбінних установок, систем скидання стиснутого повітря, стендів для випробувань різних двигунів. Зниження шуму аеродинамічного походження досягається обладнанням глушників у каналах на шляху поширення шуму від його джерела до місця усмоктування або викиду повітря та газів. Глушники бувають абсорбційні, реактивні та комбіновані. Зниження шуму в абсорбційних глушниках відбувається за рахунок поглинання звукової енергії застосованними у них звукопоглинаючими матеріалами і конструкціями, а у реактивних – унаслідок відбивання звуку назад до джерела. Комбіновані глушники мають властивість як поглинати, так і відбивати звук. Вибір типу глушників залежить від конструкції установки, яку потрібно заглушити, спектра та потрібного зниження шуму.

Організаційно-технічні засоби складаються з технічних (конструктивні рішення зі зниження шуму в джерелі) та організаційних, до яких відносять:

? позначення робочих місць з рівнем звуку більше 80 дБА позначками шумової небезпеки. Постійне знаходження у таких зонах можливе тільки з застосуванням засобів індивідуального захисту;

? обмеження часу знаходження людей у зоні підвищеного шуму без засобів індивідуального захисту органів слуху згідно з ГОСТ 12.1.050-85;

? обов’язкове проведення для осіб, що працюють в умовах інтенсивного виробничого шуму, попереднього та періодичного медичних оглядів (аудіометричний контроль).

До засобів індивідуального захисту від шуму належать:

  1. протишумові укладки – м’які та жорсткі;

  2. навушники, що забезпечують зниження рівнів звукового тиску в області високих частот 30-35 дБ;

  3. протишумові шоломи, які застосовуються при рівнях звуку більше 130 дБА.


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации