Курсовой проект - Проект организации монтажа гидроэнергетического оборудования - файл n1.doc

Курсовой проект - Проект организации монтажа гидроэнергетического оборудования
скачать (142.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc143kb.21.10.2012 18:11скачать

n1.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ АКАДЕМІЇ

ПРОЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ МОНТАЖУ



ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ГЕС

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

ГЕК.090516. 1. КППЗ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.090516 "МОНТАЖ І ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК"

Керівник Самойленко Є. Г.

Розробив Тимошенко В.

ЗАПОРІЖЖЯ

2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ АКАДЕМІЇ

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З ПРЕДМЕТУ "ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

ГЕС І ЙОГО МОНТАЖ"

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.090516 "МОНТАЖ І ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК"

Студенту Тимошенко В.

Групи 4 МГУ05, 4курсу

ЗАПОРІЖЖЯ

2008
ТЕМА: Проект організації монтажу гідроагрегатів ГЕС

1.ВИХІДНІ ДАНІ

1.1 .Розрахунковий напір НР =95м,

1.2.Номінальна потужність гідротурбіни N =190МВт;

1.3.Тип турбіни РО115

1.4.Діаметр робочого колеса D1 =5,5м;

1.5.Тип генератора підвісний ;

1 .б.Кількість гідроагрегатів на ГЕС п =8шт.

1.7.Кількість агрегатів, що монтуються одночасно т =2шт.

2.3МЇСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Вступ

2.1.Організація та підготовка монтажних робіт.

2.1.1 .Характеристика умов монтажу та обладнання, що монтується.

2.1.2.0бгрунтування і вибір методів монтажу.

2.1.3.Технологічна схема монтажу гідроагрегата.

2.1.4.Календарний графік складання та монтажу гідроагрегата.

2.1.5.Графік переміщення робочої сили.

2.1.6. Поточний календарний графік монтажу гідроагрегатів ГЕС.

2.2.Монтажно-складальна і виробнича бази.

2.2.1 .Склад бази та її обладнання.

2.2.2.Склади.

2.2.3.Вибір вантажопідйомних механізмів і пристроїв.

2.3 Збирання і монтаж вузла (за завданням).

2.3.1.Підготовка обладнання до монтажу.

2.3.2.Технологія складання вузла.

2.3.3.Обладнання, пристрої, інструменти і матеріали, необхідні для складання і

монтажу вузла.

2.3.4.Монтаж вузла, вивірка і фіксація. Складання формуляра контрольних вимірів.

2.4.0хорона праці, техніка безпеки, промсанітарія і протипожежна безпека під час виконання монтажних робіт.

2.5.Заходи з охорони навколишнього середовища.

Вступ
Для енергетики України характерна велика концентрація генеруючих потужностей і залежність, що росте, від експорту палива. Поліпшення техніко-економічних показників при концентрації енерговиробництва одночасно приводило до загострення екологічних проблем регіонів розташування генеруючих потужностей. Чорнобильська катастрофа і відставання у створенні екологічно прийнятних технологій генерування призвели до енергетичної кризи, наслідки якої ще до кінця не усвідомлені.

Найбільш трудомістким та складним процесом для гідростанцій є спорудження захисних і напірних дамб, а також водоспадних каналів. Зведення цих споруд останніми роками набагато спростилося завдяки використанню нових матеріалів і готових виробів.

Незаперечною перевагою гідроелектростанцій є їхня стійка, стабільна робота в мережі, на яку не впливають час доби і сезонні зміни. Слід зазначити, що малу залежність від сезонних змін вдається забезпечити не для всіх гідростанцій. Найбільше піддаються впливу сезонних змін міні-ГЕС крайнього півдня та північних регіонів. Тому місце будівництва старанно вибирається.

Обгрунтування ефективності енергетичних об'єктів в сучасних умовах стає об'єктивно новою задачею, що потребує економічних чинників - з урахуванням взаємовпливу соціальних, екологічних і інших факторів. Саме ці чинники поряд із паливною й енергозберігаюДля енергетики України характерна велика концентрація генеруючих потужностей і залежність, що росте, від експорту палива. Поліпшення техніко-економічних показників при концентрації енерговиробництва одночасно приводило до загострення екологічних проблем регіонів розташування генеруючих потужностей. Чорнобильська катастрофа і відставання у створенні екологічно прийнятних технологій генерування призвели до енергетичної кризи, наслідки якої ще до кінця не усвідомлені.

Проектування та установка гідротурбін мають свої особливості, які відрізняють їх від парових і газових турбін. Парові та газові турбіни працюють у комплекті з відповідним чином спроектованими і підібраними джерелами енергії, які однозначно відповідають номінальній потужності агрегатів. При проектуванні гідроагрегатів завжди існує діапазон оцінки потужності потоку робочого тіла, що створює проблеми для проектування та будівництва.
2.1.Організація та підготовка монтажних робіт.

2.1.1 Загальні положення

Характер, організація і технологія монтажних робіт з гідроенергетичного устаткування визначається не тільки конструктивно-технологічними особливостями гідроагрегатів, що поставляються по індивідуальних замовленнях для кожної гідроелектростанції і незавершеністю виготовлення устаткування на заводах, але і тісним взаємозв'язком монтажних операцій з будівельними роботами по спорудженню гідроелектростанції.

Особливою визначною умовою є те, що монтажні роботи у гідротехнічному будівництві, терміни виконання окремих проміжних етапів монтажу і будівництва, завершення робіт по зведенню всієї споруди перебувають у непорушній залежності від водного режиму, від необхідності пропуску повені.

Тому виконання будівельно-монтажних робіт необхідно здійснювати у повній відповідності до затверджених графіків будівництва Укрупнювальне складання й установка деталей і вузлів гідроенергетичного і механічного обладнання в проектне положення повинні здійснюватися в точній відповідності з установочними і складальними кресленнями, указівками заводів-виготовлювачів і інших технічних рекомендацій, а також з дотриманням прийнятої технології будівельних і монтажних робіт.

В об'єм монтажних робіт входять такі операції: дублювання заводської контрольної зборки окремих вузлів на складальних площадках або в проектному положенні, повна зборка агрегату на місці установки, пуск і налагодження зібраного агрегату, комплексне випробування його на холостому ходу і під навантаженням і здача гідроагрегата в експлуатацію.

Внаслідок того, що в процесі зборки й установки гідроагрегата монтажним персоналом виконується великий обсяг доводочних і підгінних робіт, а також ряд заводських технологічних операцій через незакінчене виготовлення і неповну зборку вузлів і деталей агрегату на заводах у вимогах на виготовлення і постачання устаткування необхідно передбачати:

- для габаритного устаткування, розміри якого не перевищують залізничного габариту, а також при можливості транспортування устаткування водним шляхом - виготовлення і зборку його цілком на заводі;

- для негабаритного устаткування - виготовлення його у вигляді максимально закінчених, транспортабельних, взаємно підігнаних і випробуваних блоків з виконанням заводської контрольної зборки;

- можливість укрупнювального складання і внугрістаційного транспортування елементів устаткування з монтажної площадки до місця установки великими блоками;

- спеціальні пристрої на устаткуванні для його стропування при навантаженні, розвантаженні й установці в проектне положення, виготовлення і постачання засобів малої механізації складальних, монтажних і ремонтних робіт і спеціального слюсарно-складального інструмента;

- виготовлення і постачання необхідного устаткування і пристроїв для

виконання у процесі монтажу заводських технологічних операцій,

погоджених із замовником.

Роботи з монтажу механічного і гідроенергетичного устаткування на споруджуваних гідроелектростанціях виконуються, як правило, спеціалізованими монтажними організаціями Безпосередньо монтаж агрегату доцільно робити бригадами робітників, спеціалізованих по окремим видам складальних і монтажних робіт; зборка робочих коліс турбін, зборка роторів генераторів, монтаж статорів генераторів, монтаж направляючих апаратів і т. ін.

2.1.1 .Характеристика умов монтажу та обладнання, що монтується
Умови монтажу є важливим фактором вибору методів та засобів роботи монтажної організації. Умови монтажу гідроенергетичного і механічного обладнання складаються з багатьох факторів. У нашому випадку умови монтажу обмежуються наступними параметрами:

Клімат місця монтажу : середня полоса України, м.Каховка, що характеризується доволі сприятливими характеристиками.

Важливим фактором умов монтажу є можливість тимчасового збільшення площі монтажного майданчика на період будівництва. Наш варіант: компоновка основних споруд дозволяє продовжити тимчасово крановий путь агрегатного крана машинного залу (торцева стіна машзалу не ставиться). Таким чином монтажний майданчик на місці монтажу є поряд.

Монтаж буде відбудуватися з допомогою експлуатаційного крану, трафік між постачальниками налагоджений, транспортування безперебійне.
Характеристика обладнання, що монтується. Технологія монтажу обладнання в значній мірі залежить від його характеристики. Наша турбіна РО115 має наступні важливі для монтажних робіт характеристики:




Дані параметри не є повною характеристикою турбіни, що була обрана нами. Проте вони є визначальними для вибору умов та засобів монтажу.


2.1.2.0бгрунтування і вибір методів монтажу.
Вибір оптимального методу організації і виконання монтажу устаткування є однією з основних умов своєчасного й успішного введення устаткування в експлуатацію і надійної його роботи.

Установка агрегату на місце окремими деталями з наступною зборкою їх є найбільш простим і дешевим методом монтажу, тому що при цьому великих монтажних площ не потрібно, вантажопідйомні засоби можуть бути обмежені мінімумом, необхідним для ремонтів агрегатів у процесі експлуатації, особливих засобів механізації не потрібно, одночасна потреба в робочій силі невелика. Мінімальні розміри монтажного майданчика при цьому визначаються розміщенням на ньому основних вузлів гідроагрегат при його розборці під час ремонту.

- за характером суміщення монтажних і будівельних робіт. Монтаж устаткування буде здійснюватися з установкою закладних частин устаткування в штраби, спеціально для них залишені в бетоні вже спорудженого блоку (штрабний монтаж). Цей спосіб полегшує умови монтажних робіт і забезпечує якісну установку та фіксування закладних частин у монолітному бетоні, дає можливість застосувати більш високу марку бетону, до якого примикають закладні частини. Але при цьому методі монтажу збільшуються терміни спорудження гідроелектростанції.

- по одночасності монтажу гідроагрегатів. Монтаж гідроагрегата буде виконуватися послідовно по одному агрегату з установкою спочатку турбіни, а потім генератора. Тому що у нашому випадку маємо станцію із тривалими термінами будівництва та монтажні роботи можуть виконуватися найвужчим фронтом, тобто устаткування буде монтуватися послідовно по одному агрегату з установкою спочатку турбіни, а потім генератора із максимальним виконанням складальних робіт на місці установки.


2.1.3.Технологічна схема монтажу гідроагрегата.
Монтаж заставних частин турбіни. Полягає у наступних операціях:

1)перевірка та підготовка місця фундаменту вузлу

2) установка на місце деталі в зібранному вигляді або окремими елементами з наступною зборкою та установка фундаментальних болтів;

3)попередня перевірка незакріпленої деталі

4)бетонування фундаментальних болтів, витримка бетону;

5) перевірка та закріплення деталі;

6)здача деталі під бетонування;

Базовими поверхнями є фундаментне кільце та статор турбіни.

Висотне положення та горизонтальність перевірені високо чітким нівелюванням.

На монтажній площадці будуть монтуватися:

  1. Турбінний блок: вал з робочим колесом, кришка турбіни і корпус підшипника;

  2. Статор генератора.

Облицювання відсмоктувальної труби проводять безштрабним способом після зведення підводної частини будівлі ГЕСу . Таким чином ми виключаємо необхідність опалубку та бетон укладається в одну чергу. Спочатку на підкладках та парних клинах збирається нижня обичайка облицювання. З`єднання та перевірка проводиться за допомогою спеціальних клинків та монтажних болтів, а геометричні розміри забезпечують встановлення металевих розпорів та стягів. Після цього послідовно збираються то єднаються між собою останні обичайки. Потім проводять перевірку усієї геометричної форми облицювання. Облицювання конуса відсмоктувальної труби, являє собою металеву конструкцію, виготовлену з окремих листів стали, і є першою деталлю гідроагрегата, з якої починається монтаж.

По закінченні зборки обичайок перевіряється геометрична форма всього облицювання. Для цього у верхньому перетині її по головних осях агрегату натягаються струни і на їхньому перетинанні навішується схил, що представляє собою вертикальну вісь агрегату. Перевірки геометричної форми обичайок найчастіше виконуються рулеткою щодо вертикальної осі або відносно допоміжних монтажних осей.

Фундаментне кільце є основною деталью, що визначає положення гідроагрегату за висотною позначкою, тому повірка проводиться особливо чітко. Укрупнювальне збирання кільця, що складається з 2 частин, проводиться на монтажному майданчику и полягає в поєднанні окремих елементів за допомогою розпорів та стягів, котрі залишаються до остаточного бетонування. Після якого облицювання конуса та фундаментних болтів кільце затягується на фундаменті та повіряється.

Статор турбіни виконан роз`єднаним на 4 частини та монтується в попередньо зібранному вигляді. Виконується наступним чином. На стикових поверхнях знімають забоїни. Спочатку монтуються напівкільця, а потім вони поєднуються між собою. Зібраний та перевірений статор зтягують болтами з повіркою відсутності уступів в стиках та на поверхні його верхнього фланцю.

Спіральна камера виконана з конструктивних частин, установка проводиться на бетонних опорах, позначка котрих не перевищує 40 мм нижче положення опорних поверхонь відповідних частин. Збирання виконується на попередньо поділених чотирьох ділянках. Процес зборки спіральної камери на монтажі звичайно здійснюється в наступному порядку:

- приймання і підготовка місця установки спіральної камери,

- установка і з'єднання ланок спіральної камери в прийнятій послідовності;

- установка і припасування замикаючої ланки;

- припасування стиків і закріплення них;

- вивірка встановлених ланок;

- виконання зварювальних операцій,

- остаточна вивірка спіральної камери, закріплення її і здача під

бетонування.

Установка спіральної камери в проектне положення виконується на бетонних або металевих опорах. Відмітка верха опор повинна бути на 30 - 40мм нижче положення опорних поверхонь відповідних ланок, що перевіряється нівелюванням кожної опори до початку зборки спіральної камери. Монтаж спіральної камери досить просто і надійно може виконуватися також за допомогою спеціальних монтажних домкратів, установлюваних на вирівняні площадки фундаменту.

Стики листів між собою і зі статором підганяються за допомогою клинів і стяжок. Висотне положення спіральної камери вирівнюється домкратами, а правильність геометричної форми секції досягається розпорами і розтяжками, встановлюваними усередині секції. Остаточна перевірка геометричної форми і положення спіральної камери виконується після завершення зварювання всіх її монтажних елементів

Технологія зварювання спіральної камери встановлюється в кожнім окремому випадку заводом-виготовлювачем. Одними з факторів, що визначають якість зварювання, є оброблення і припасування кромок елементів спіральної камери, які повинні виконуватися на заводі в процесі контрольної зборки камери.

Облицювання шахти турбіни поставлене у вигляді двох половин з вертикальним роз’ємом й з привареними шахтами сервомоторів, тому збирається повністю на монтажному майданчику и в такому вигляді встановлюється н верхній фланець статора. Зварювання має виконуватися щільним швом для відсутності протікання води в шахту турбіни. Встановленням облицювання звершується монтаж закладних частин турбіни.

З мети зору монтажних інтересів, завжди вигідно монтувати спочатку всі закладні частини Н/А і навіть лопатові механізми н.а. гідротурбін, а потім приступати до монтажу самого агрегату.

Так як генератор підвісного типу, то гідроагрегат будемо монтувати класичним способом: першим будемо монтувати нижній вузел закладних частин, а другим – верхній вузел закладних частин.

Так як статор генератора збирають на монтажній площі, то першим монтують нижній вузел закладних частин, монтуючи його, витримують 14 днів, далі монтують верхній вузел, бетонують і через 14 днів статор можна встановлювати повністю на місці.

Потім встановлюємо турбінний блок: робоче колесо з валом, кришка турбіни та корпус підшипника.

Далі встановлюють гідрогенератор. Так як генератор підвісного типу, у ньому розміщуються підшипник на верхній хрестовині, та вал опускають разом з ротором генератора на гальма, а потім встановлюють верхню хрестовину разом з підп’ятником. Ротор підвішують на підп’ятник, та після підняття його на гальмах, та встановлювання втулки підп’ятника, та його запираючого кільця. Ротор у більшості випадків збирають на монтажній площі та у зібраному вигляді транспортують на місце свого постійного перебування.

Таким чином генератор монтується у такій послідовності:

Пуск, випробовування та здача агрегату в експлуатацію. При вводі до експлуатації змонтованих гідроагрегатів проводиться комплексне опробування агрегату з метою виявлення порушень та похибок монтажу. До початку комплексної перевірки всі будівельні роботи завершені, приміщеня блоку агрегата очищено від будівельного сміття, всі заходи щодо техніки безпеки та протипожежного захисту вжито.

В процесі випробовування агрегату під навантаженням перевіряються показники роботи та стан агрегату в цілому. Комплексне випробовування проводиться після огляду комісією результатів перевірки та випробовування вузлів та механізмів агрегату, налагодження елементів автоматики, захисту та сигналізації, випробовування по збросу та набросу навантаження, а також усунення всіх виявлених

По закінченню всіх повірок складають акт прийому гідроагрегату до експлуатації.

2.2.Монтажно-складальна і виробнича бази
2.2.1.Склад бази та її обладнання

База складування гідроагрегатів в дійсний час планують и будують з разрахунком на те, щоб на них була можливість проводити не тільки складування, а й підготування обладнання до монтажу, а в низці випадків й масштабне збирання вузлів гідроагрегату.

Підготування деталей до монтажу та збирання окремих вузлів може виконуватися безпосередньо на базах складування, умовного монтажу, що потребує створення визначного задатку при збиранні де-яких вузлів.

Кількість додаткового обладнання, що встановлюється на базах складування, визначається загальним об’ємом виробничих збірних робот та максимальною їх інтенсивністю в монтажному періоді.

Розташувати бази складування потрібно вздовж залізниці, без додаткової ширини, бо такі умови створюють добрі умови для роботи підйомно-транспортного обладнання.

Бази складування зазвичай являють собою цілий комплекс будов з закритих, у яких топлять або ні, складів, майданчиків під навісами й відкритих майданчиків. Розміри цих майданчиків визначаються кількістю вузлів гідроагрегатів, що підлягають тимчасовому зберіганню, та їх габаритними розмірами.

Кількість одночасно складованих вузлів гідроагрегату визначається планом комплектації обладнання та графіком будівельних робіт.

Для отримання де-якої наукової формули потрібно визначити роль дії багатьох умов: інтенсивності монтажу, плану поставок, габаритів та конструкції обладнання та інше. Але базуючись на дослідних даних о розмірах майданчиків, можливо дати орієнтоване визначення загальної площі та визначити її для складових.
=2*1710/0.6=5700 ()
Де m –маса вузлів та деталей одного гідроагрегату

f -питома щільність розкладки обладнання т/
В теплих складах потрібно зберігати такі деталі та вузли гідроагрегатів, на котрих погано діють зміни погодних умов. В гідроагрегатах до таких вузлів відносять наступні:

Механізми регулювання МНУ

Апаратура автоматики

Викладки підшипників

Де-які інші деталі, що мають чистове та точне оброблення поверхонь спряження.

Зберігання в прохолодних складах та під навісами має бути організоване так,щоб деталі та вузли не підлягали дії атмосферних та сонячних променів.

2.2.2 Складові.

Площа холодного складу:

Fx= (0.17-0.22)Fек

Fx = 0,2* Fек

Fx = 0,2*5700= 1140м2

Площа теплого складу:

Fm = (0.8-0.1) Fck

Fm = 0.09 Fck

Fm =0.09*5700=513м2

Площа навесу:

Fн = (0,46-0,58) Fck

Fн =0,5 Fck

Fн =0,5*5700=2850м2

Площа відкритої площадки складування:

Fпл = Fck- ( Fx +Fm+ Fн)

Fпл = 5700- (1140+513+2850) = 1197 м2

2.3 Вибір вантажових механізмів і пристроїв.

Інтенсивна і висока продуктивність монтажних робіт, а також якість їх виживання може бути забезпечено тільки при використані достатньо кількості монтажних засобів. Різними видами їх являється монтажні механізми, енергетичні ресурси, матеріали та інструменти. Питання монтажа устаткування необхідними монтажними засобами повинні бути детально обмірковані проектування монтажних робіт.

Основними засобами механізації монтажних робіт являються постійні експлуатаційні крани машинного залу. Однак використання цих кранів можливо тільки при закінченні возведення бетонної масиву будівлі експлуатації і підкранових шляхів. Тому постійні крани авжеж можуть бути використані тільки для монтажа робочих механізмів агрегату і складених робіт на монтажній площадці. Робота по встановленню закладних частин деталей турбін до готовності будівлі гідроелектростанції виконуються частіше за все будівельними ы баштовими кранами, портально-стрыловими і стріловими мобільними. Вона на гусеничному і автомобільному ході і іншими кранами.

При великому фронті монтажних робіт для забезпечення підготовчих і складських робіт, виконувальних на монтажній площадці підстронотранспортих операцій по монтажу робочих механізмів на деяких агрегатах кількість якісних кранів може виявитись мало. В таких випадках можуть додатково встановлювати тимчасові крани менших грузопідйомності, розташованих на підкранових коліях постійних кранів чи на окремих коліях. Загальна кількість кранів, необхідних для монтажа устаткування, може бути визначена по енергетичній формулі:

=0,6*1710/1400=2, де

t – затрати часу на монтаж 1т, г/г (t=0,6 т/м2)
T – загальна тривалість монтажа устаткування

m- загальна маса устаткування монтуються

Взагалі такі приспособлення і пристрої виготовлюються заводами. З умов експлуатації для машинного залу приймають як правило не менше двох кранів і згідно з цим визначається їх грузопідйомність.

 Gрг* 1,1/2=757*1,1/2=420 т , де

Gрг – масса ротора генератора

Ктр – коефіцієнт який враховує малу траверсу у складі груза; Kтр =1,1
Отриману грузопідйомність необхідно округлити в сторону збільшення відповідно нормального ряду вантажопідємностєй приймають таку ж грузопідйомність так як після ряд не маркується.
2.3 Збирання і монтаж вузла (за завданням).

2.3.1.Підготовка обладнання до монтажу.
Статори генераторів середніх і великих радіально-осьових гідротурбін, виконані роз'ємними з двох або чотирьох частин, у залежності від наявності вантажопідйомних засобів і від прийнятого способу монтажу закладних деталей турбіни можуть монтуватися окремими елементами зі зборкою на місці установки, у попередньо зібраному виді.
2.3.2.Технологія складання вузла.
Монтаж статора генератора в зібраному виді здійснюється в наступному порядку. Елементи статора на монтажній площадці очищаються від покриття, що консервує, і бруду. На стикових поверхнях елементів усуваються можливі завусенці і забоїни, а площина їх перевіряється за допомогою лекальної лінійки. Установлений на викладеннях перший елемент статора надійно розкріплюється розпорами, і попередньо вивіряються вертикальність і горизонтальність його положення, після чого по черзі установлюються всі наступні елементи і з'єднуються болтами з раніше встановленими Стикові поверхні перед з'єднанням покриваються свинцевим суриком.

Зборку елементів краще робити спочатку в півкільця, а потім уже півкільця з'єднувати між собою При послідовній зборці статора останній елемент важко установити на місце, так як у цьому випадку його треба заводити на місце збоку з горизонтальним переміщенням, а така операція є досить незручною. Установлений на місце блок попередньо вивіряється по висоті, горизонтальності і плановому положенню, а потім бетонуються фундаментні болти. Після затвердіння бетону фундаментні болти затягуються, і виконується остаточна вивірка статора.
2.3.3.Обладнання, пристрої, інструменти і матеріали, необхідні для складання і монтажу вузла.

До установки опорних колон на вертикальній поверхні їх наносять риски, рівновіддалені від верхньої площини колони, які призначені для вивірки висотного положення колони. Установлені по розмітці або шаблонам колони закріплюються фундаментними болтами. Перевірку вертикальності колон виконують за допомогою одвісу, заміряючи від струни відхилення носка і бічної поверхні колони. Висотне положення колон перевіряється нівеліром по рискам, нанесеним на колонах. Остаточна перевірка положення колон виконується при цілком затягнутих фундаментних болтах, і дані цієї перевірки заносяться в монтажний формуляр. Після закінчення вивірки фундаментні блоки можуть бути забетоновані.

Для опирання і вивірки сегментів верхнього кільця статора при їхній установці застосовуються монтажні колони, які регулюються по висоті і фіксуються в гнізді підшипника на нижнім кільці направляючого апарата. Під кожен сегмент установлюється по три такі колони - по одній - біля стиків і одну в середині.
2.3.4.Монтаж вузла, вивірка і фіксація. Складання формуляра контрольних вимірів.
Зробивши виміри від струни до стінок гнізда нижнього підшипника по двох діаметрально протилежних напрямках, визначають неспівоснісгь гнізд підшипників, а отже, і кілець напрямного апарата Іноді попередньо встановлюють шість - вісім напрямних лопаток з підшипниками і вивіряють верхнє кільце статора доти, поки усі встановлені лопатки не будуть досить легко повертатися від руки за допомогою спеціального важеля. Центрування верхнього кільця може бути здійснена також спеціальною каліброваною штангою Для цього ставлять на місце тимчасово шість - вісім діаметрально розташованих верхніх і нижніх підшипників лопаток і вивіряють кільце так, щоб штанга легко входила й оберталася в обох підшипниках.
2.4. Охорона праці. Техніка безпеки, промсанітарія і протипожежна безпека під час виконання монтажних робіт.

Монтажні роботи виконують у точній відповідності з ППР, в якому визначені наступні дії по забезпеченню безпеки ведення робіт:

  1. Організація робочих місць та проходів;

  2. Послідовність технологічних операцій;

  3. Методи для безпечної роботи монтажників;

  4. Розташування та зони дії монтажних механізмів;

  5. Способи складання будівельних механізмів та елементів споруди, обладнання.

Перед виконанням монтажних робіт майстер(бригадир) повинен ознайомити робітників з характером робіт, станом робочого місця та підходами до нього, а також вказати прийоми та порядок користування предметами захисту при виконанні завдання.

Забороняється підйом збірних конструкцій, які не мають монтажних петель, а також маркіровки чи позначень, які запезпечують їх правильне цеплення та монтаж. Також забороняється строповка у довільних місцях та використання для цих цілей випусків арматури.

Строповку елементів та конструкцій треба проводити інвентарними стропами, а в при необхідних випадках – спеціально розробленними вантажнозахоплювальними пристроями. В усіх можливих випадках в стропах треба приміняти напівавтоматичні замки, які забезпечують можливість разстроповки з землі. Строповку елементів та конструкцій треба проводити так, щоб вони подавались до місця встановлювання в положенні, максимально близькому до проектного.

На монтажній площі повинен бути встановлен порядок обміну умовними сигналами між особами, які керують підйомом та машиністом.

Підйом конструкцій повинен проводитися рівномірно, без різких рухів. Елементи та конструкції під час їх переміщення повинні утримуватися від розкачування та обертання відтягуваннями з гібкого тросу. При переміщенні елементів, які встановлюються у горизонтальне чи нахильне положення, слід приміняти два відтягування, які приєднані до їх кінців.

Підйом великих монтажних елементів або їх переміщення в стиснених умовах, які потребують особливої безпеки, повинні проводитися під керівництвом мастера чи прораба.

Зона, яка небезпечна для перебування людей під час переміщення, встановлювання та закріплення конструкцій, повинна бути огороджена та позначена відповідними попереджувальними знаками.

2.5.Заходи з охорони навколишнього

середовища.

В умовах України, майже не забезпеченої власними енергетичними ресурсами, великого значення набуває проблема енергетичної незалежності.

На території України нараховується майже 630 тисяч малих рік і приток до них, потенційна енергія яких може замінити декілька десятків атомних реакторів Чорнобильської АЕС. Крім того, нетрадиційні системи МГЕС, розроблені НПК «Прометей» не потребують великого перепаду б'єфів і, отже, не затоплять пройми річок, що дуже важливо в екологічному відношенні. Малі ГЕС не потребують великих ЛЕП, а отже, зменшуються витрати металу на опори, струмопроводи і т.п., все це економічно вигідно.

У зв'язку з тим, що в Україні залишилося багато гребельних затворів малих рік, загат водяних млинів, що мають водоскиди, їх можна використовувати для водозабору МГЕС, що значно спростить будівництво МГЭС і скоротить терміни запровадження їх у лави діючих. Для впровадження нової технології МГЭС потрібно тільки фінансування. Окупність МГЕС висока (порядку 2-3 роки), із чого випливає, що впроваджувати їх вигідно. Розглянемо, на прикладі одного з регіонів України - Житомирської області, можливості і ефективність впровадження малої гідроенергетики.

Таким чином, займатися обладнанням наявних гребль, спорудженням на них сільфонно-дереваційних МГЕС з подальшим одержанням дешевої електроенергії ми вважаємо одним з головних завдань для територій пріоритетного розвитку в Житомирській області. Це завдання може бути вирішене не за один рік і без первинних інвестицій при його розв'язанні тут не обійтись, оскільки у держави ці кошти не передбачені. Але починати необхідно, оскільки собівартість електроенергії, після терміну окупності, буде 0,05 грн.

Кількість водосховищ на території пріоритетного досягає майже півтора десятка. При господарському підході вони можуть бути тим джерелом дешевої екологічно чистої енергії, якої так не вистачає в області. Гідроелектростанції у своїй роботі не потребують великих затрат, не потребують палива і можуть працювати необмежено довго. Не використовувати вже побудовані греблі, які стоять і будуть стояти, це верх безгосподарності.

До того ж, використання малих гідростанцій дозволяє зменшити довжини ліній електропередач високої напруги, що дає змогу економії кольорових металів і найголовніше зменшити електромагнітне навантаження на навколишнє середовище. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності…» дає змогу використати енергетичний потенціал водних ресурсів Житомирщини. А сам потенціал досить високий: в області майже десять відносно великих і багато малих річок, майже сорок водосховищ з загальною площею водного дзеркала 6756 гектарів і корисною ємністю 135,66 млн. кубічних метрів води.

Для прикладу візьмемо місто Бердичів. Воно розташоване на річці Гнилоп'ять, яка є основною річкою Бердичівського району. Річка Гнилоп'ять протікає з півдня на північ територіями Вінницької області і по територіях Бердичівського і Житомирського районів Житомирської області. Загальна площа водозабору річки становить 1200 квадратних кілометрів. Середня багаторічна витрата води становить 3,68 метрів кубічних в секунду (спостереження проводились в селі Головинка Житомирського району на протязі 40 років). Річка Гнилоп'ять належить до несудохідних річок і на всій її довжині на ній побудовано біля 10 гребль з водосховищами. З них 7 водосховищ знаходиться на території Бердичівського району. Дані про водосховища представлені в таблиці 7.

Розташування гребель і водосховищ на річці Гнилоп'ять дає можливість побудувати каскад гідровузлів загальною потужністю 10000 КВт, з загальною виробіткою електроенергії понад 90мільйонів Квт/год. за рік. Час будівництва і введення в експлуатацію одного гідровузла з гідроелектростанцією 4-8 місяців, в залежності від фінансування. Термін окупності однієї станції- 3,5 роки, а з урахуванням того, що м. Бердичів ввійшло в зону пріоритетного розвитку і до нього може бути застосований вищезгаданий Закон, то термін окупності скорочується до 1,5-2 років. Вартість будівництва одного гідровузла з електростанцією становить близько 500 тисяч доларі США, а всього каскаду- 3,5 мільйони. Спорудження каскаду гідроелектричних станцій на річці Гнилоп'ять вигідно і тому, що для будівництва останніх гідровузлів можуть бути використані кошти, заощаджені після терміну окупності першої гідростанції.

Будівництво МГЭС за запропонованим НПК «Прометей» проектом, при належному фінансуванні займає 4-8 місяців, у такий спосіб до 2005 року можна ввести в експлуатацію 10-12 МГЭС, що дозволить значно знизити энергозалежність Житомирського Полісся, а також підвищити його промисловий потенціал.

Взяти участь у будівництві МГЭС у Житомиском Полісся ( по проекту НПК «Прометей» ) виявили бажання деякі фірми Німеччини. В даний час ведеться листування і переговори про постачання турбін і генераторів необхідної потужності.

В Україні збереглося лише 50 МГЭС загальною потужністю 9,3МВт. а близько 420 - закинуті .

В умовах мораторію на АЕС, кінцевої екологічної ємності навколишнього середовища, дефіциту палива і технологічного відставання у вугільній промисловості необхідні нетрадиційні рішення в енергетичній політиці.

Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации