Парфіненко А.Ю. Історія туризму - файл n1.doc

Парфіненко А.Ю. Історія туризму
скачать (37.3 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc209kb.16.09.2009 23:14скачать

n1.doc



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИДАКТИЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ ТУРИЗМУ»

(для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр,

напряму підготовки «Туризм»)

ХАРКІВ – ХНАМГ – 2007
Методичні вказівки до практичних занять з дидактичним забезпеченням з курсу «Історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 0504 «Туризм»). / Укл.: Парфіненко А.Ю. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 26 с.

Укладач: Парфіненко А.Ю.


Рецензенти:

професор кафедри туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор історичних наук Каплін О.Д.;

професор кафедри філософії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор філософських наук Завєтний С.О.

Видання містить тематичний план навчальної дисципліни, план проведення практичних занять, питання для самодіагностики, перелік рекомендованої літератури, відображає систему поточного та підсумкового контролю знань студентів, а також дидактичні матеріали.

Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства, протокол № 15 від 29 червня 2007 р.








ЗМІСТ


1. Мета, завдання та предмет вивчення курсу «Історія туризму»..........

2. Тематичний план навчальної дисципліни………………….................

3. План проведення практичних (семінарських) занять…......................

4. Контрольні запитання для самодіагностики …………....................…

5. 5 5. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів……

6. Дидактичне забезпечення......................................................................

Список рекомендованої літератури……………………………..............


Стор.

4

5

6

9

12

17

22

1. Мета, завдання та предмет вивчення курсу «Історія туризму»
Як відомо, друга половина XX століття супроводжувалася неабияким зростанням туристських потоків, що обумовило бурхливий розвиток індустрії туризму та потребу в підготовці кваліфікованих кадрів для цієї галузі. Цілком закономірно, що на певному етапі розвитку туристської освіти виникла потреба в історичному усвідомленні процесів виникнення та розвитку такого багатогранного соціально-культурного явища, яким є туризм. І сьогодні історія туризму перетворилася на таку ж нормативну професійну навчальну дисципліну як, наприклад, історія техніки чи архітектури.

Як навчальна дисципліна історія туризму має загальноосвітнє та суто прикладне завдання. Останнє зумовлено фаховою специфікою менеджера готельного, курортного та туристського сервісу, що вимагає знання історії відкриття та туристського засвоєння територій, історії створення туристських фірм, спілок та товариств, досвіду попереднього керівництва туристською галуззю.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів системи теоретико-практичних знань з історії туризму. Зокрема, засвоєння логіки історичного розвитку туризму та його історичних форм, вивчення досвіду організації і ефективності функціонування сфери туризму в Україні.

Предмет вивчення дисципліни складають передовсім соціально-економічні та політичні фактори, що впливали та визначали розвиток туризму. Водночас він включає вплив базових елементів розвитку туризму – географічні відкриття та рекреаційне освоєння регіонів, виникнення та розвиток інституту гостинності та транспортних засобів.

2. Тематичний план навчальної дисципліни


Тема

Кількість годин

Лекції

Практичні

заняття

Індивідуальна робота

СРС

1

3

4

5

6

Модуль 1. Історія туризму

ЗМ 1.1. Передісторія і початок організованого періоду розвитку туризму

Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму»

2

2

2,5

2,5

Тема 2. Рекреація як соціокультурний феномен: ретроспективний аналіз (від давнини до першої половини ХІХ століття)

2

2

2,5

2,5

Тема 3. Мандрівництво та гостинність в Україні (ІХ – початок ХІХ століть)

2

2

2,5

2,5

Тема 4. Зародження організованого туризму на території України (середина ХІХ – початок ХХ століть)

2

2

2,5

2,5

Разом годин за ЗМ 1.1.

8

8

10

10

ЗМ 1.2. Становлення та розвиток туризму в СРСР і Україні

Тема 5. Розвиток туризму в Україні у 20 – 40-х роках ХХ століття

2

2

2,5

2,5

Тема 6. Основні напрямки розвитку туризму в Україні у повоєнний період

2

2

2,5

2,5

Тема 7. Особливості розвитку туризму у 70 – 80-ті роки ХХ ст..

2

2

2,5

2,5

Тема 8. Проблеми та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери України за роки незалежності

2

2

2,5

2,5

Разом годин за ЗМ 1.2.

8

8

10

10

Всього годин

16

16

20

20


3. Плани практичних (семінарських) занять
Семінарське заняття – форма навчального заняття, спрямована на закріплення студентом теоретичних знань, отриманих під час лекцій і в процесі самостійного вивчення матеріалу.

Під час проведення семінарського заняття навколо заздалегідь сформульованих тем, на які студенти готують тези виступів, створюється дискусія в ході якої розв’язуються проблемні питання.

Практичне заняття – форма навчального процесу, спрямована на формування вмінь та навичок виконання певних видів завдань, а саме аналізу соціально-економічних, політичних, культурних та інших процесів та явищ, що впливали та визначали розвиток туризму.

У процесі проведення практичного заняття студенти самостійно або у малих групах вирішують запропоновані завдання різного рівня складності. Наприкінці заняття з метою виявлення ступеня засвоєння матеріалу та успішності вирішення завдання викладачем проводиться перевірка роботи, що виконали студенти, виставляється оцінка та підбиваються підсумки.
План проведення практичних (семінарських) занять
ЗМ 1.1. ПЕРЕДІСТОРІЯ І ПОЧАТОК ОРГАНІЗОВАНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму»

  1. Відмінності між поняттями «мандрівництво» і «туризм».

  2. Охарактеризуйте основні фактори, що впливали на подорожування і туризм.

  3. Предмет вивчення дисципліни «історія туризму». Основні проблеми курсу.

Література: основна [7]; додаткова [20, 21].

Тема 2. Рекреація соціокультурний феномен: ретроспективний аналіз (від давнини до першої половини ХІХ століття)

  1. Особливості подорожувань в Античний період.

  2. Характеристика подорожей у часи Середньовіччя.

  3. Подорожування в епоху Відродження: соціально-економічні, географічні та світоглядні фактори.

  4. Розвиток «туризму» у Новий час у Європі та Росії.

Література: основна [8, 9, 16, 19]; додаткова [22].
Тема 3. Мандрівництво та гостинність в Україні (ІХ – початок ХІХ століть)

  1. Подорожування у Київській Русі.

  2. Подорожі у Козацьку добу: соціальний склад, мотиви та маршрути подорожуючих.

  3. Українські мандрівники XVIII – XIX століть та їхній внесок у географічні дослідження світу.

Література: основна [18]; додаткова [31, 35].
Тема 4. Зародження організованого туризму на території України (середина ХІХ – початок ХХ століть)

  1. Перші туристські організації в Україні.

  2. Формування Криму як туристського регіону.

  3. Просвітницько-краєзнавчий рух на західноукраїнських землях.

Література: основна [7, 18]; додаткова [23].
ЗМ 1.2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В

СРСР І УКРАЇНІ

Тема 5. Розвиток туризму в Україні у 20 – 40-х роках ХХ століття

  1. Охарактеризуйте цілі та завдання туризму у 1920-х – 1930-х роках.

  2. Розвиток внутрішнього та міжнародного туризму в СРСР.

  3. Система організації і управління туризмом.

Література: основна [7, 8, 16, 18]; додаткова [23].

Тема 6. Основні напрямки розвитку туризму в Україні у повоєнний період. Початок «рекреаційного буму»

  1. Повоєнне відновлення матеріально-технічної бази туризму.

  2. Основні туристські структури в СРСР та Україні.

  3. Система організації туризму.

Література: основна [7, 8, 10, 15, 16, 18]; додаткова [23].
Тема 7. Особливості розвитку туризму у 70-80-ті роки ХХ століття

  1. Основні чинники розвитку туризму.

  2. Діяльність ВАТ «Інтурист».

  3. Особливості розвитку самодіяльного туризму.

Література: основна [7, 8, 10, 12, 15, 16, 18]; додаткова [23, 26, 30].
Тема 8. Проблеми та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери України за роки незалежності

1. Система організації і управління туризмом в незалежній Україні.

2. Основні напрямки державної політики України в галузі туризму .

Література: основна [18]; додаткова [27, 28, 37, 38].
4. Контрольні запитання для самодіагностики
ЗМ 1.1. ПЕРЕДІСТОРІЯ І ПОЧАТОК ОРГАНІЗОВАНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму»

  1. Звідки походять терміни «туризм» та «туристський»?

  2. Що вивчає «Історія туризму» як навчальна дисципліна?

  3. У чому полягають основні проблеми курсу «Історія туризму»?

  4. Розкрийте відмінності між поняттями «мандрівництво» та «туризм».

  5. Розкажіть про витоки туризму.

Література: основна [7]; додаткова [20, 21].
Тема 2. Рекреація як соціокультурний феномен: ретроспективний аналіз

(від давнини до першої половини ХІХ століття)

  1. Охарактеризуйте особливості розвитку «туризму» у часи Античності.

  2. Які мотиви спонукали до подорожей у Середньовічний період?

  3. Розкрийте найхарактерніші риси подорожувань у епоху Відродження.

  4. У чому полягають особливості розвитку «туризму» у XVIII – на початку XIX століть?

Література: основна [8, 9, 16, 19]; додаткова [22].
Тема 3. Мандрівництво та гостинність в Україні (ІХ – початок ХІХ століть)

  1. Які історичні джерела містять перші відомості про «Руську землю»?

  2. Що Вам відомо про перші типи помешкань для подорожніх?

  3. Назвіть найбільш відомих мандрівників-іноземців, що подорожували Україною в різні часи.

  4. Охарактеризуйте передумови виникнення мандрівництва в Україні.

  5. Розкажіть про внесок українців у світову історію подорожей.

Література: основна [18]; додаткова [31, 35].

Тема 4. Зародження організованого туризму на території України (середина ХІХ – початок ХХ століть)

  1. Які чинники сприяли розвитку готельної справи в другій половині XIX – на початку XX ст.?

  2. Яке місце посідає І.Я. Франко в історії вітчизняного туризму?

  3. Розкажіть про туристсько-краєзнавчу діяльність товариств «Плай» і «Чорногора» на західноукраїнських землях.

  4. З яких причин у другій половині XIX ст. Крим став привабливим курортним регіоном?

  5. Назвіть організаторів туристсько-екскурсійних заходів у Галичині і на Волині.

  6. Розкажіть про туристсько-екскурсійну діяльність товариств «Січ» і «Пласт» в Західній Україні.

  7. Назвіть перші туристські організації в Російській імперії.

  8. Охарактеризуйте передумови зародження туристсько-екскурсійного руху на західноукраїнських землях.

  9. Розкажіть про діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу.

Література: основна [7, 18]; додаткова [23].
ЗМ 1.2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В

СРСР І УКРАЇНІ

Тема 5. Розвиток туризму в Україні у 20 – 40-х роках ХХ століття

  1. Як позначилась політика «українізації» на розвитку туристсько-екскурсійної справи?

  2. Що Вам відомо про розвиток матеріально-технічної бази туризму у міжвоєнний період?

  3. Розкрийте особливості управління туризмом у міжвоєнний період.

  4. Коли і з якою метою керівництво туристичною справою в СРСР було передано профспілкам?

  5. Охарактеризуйте розвиток туристсько-екскурсійної справи і краєзнавчого руху в Радянській Україні протягом 1923-1933 років.

Література: основна [7, 8, 16, 18]; додаткова [23].
Тема 6. Основні напрямки розвитку туризму в Україні у повоєнний період. Початок «рекреаційного буму»

  1. Які три монопольні туристські структури склалися в Україні у повоєнний час? Охарактеризуйте їхню діяльність.

  2. Розкажіть про відновлення туристсько-екскурсійної діяльності в повоєнний період.

  3. Охарактеризуйте особливості системи організації і управління туризмом у 1950-1960-х роках.

Література: основна [7, 8, 10, 15, 16, 18]; додаткова [23].
Тема 7. Особливості розвитку туризму у 70-80-ті роки ХХ століття

  1. Які чинники сприяли піднесенню туризму в 70 – 80-ті роки?

  2. Що таке самодіяльний туризм? Як він розвивався протягом 70-80-х років?

  3. Розкажіть про діяльність «Інтурист» у 70-80-х роках.

  4. Що таке «міжнародний молодіжний обмін?» В яких основних формах він здійснювався?

  5. Що Вам відомо про діяльність Української республіканської ради з туризму і екскурсій?

  6. Розкажіть про розвиток матеріально-технічної бази туризму у 70-80-ті роки.

Література: основна [7, 8, 10, 12, 15, 16, 18]; додаткова [23, 26, 30].
Тема 8. Проблеми та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери України за роки незалежності

  1. Розкажіть про сучасний стан розвитку туризму в Україні.

  2. Охарактеризуйте правові засади туристської галузі в Україні.

Література: основна [18]; додаткова [27, 28, 37, 38].

5. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів
Система оцінювання знань, вмінь та навичок студентів передбачає виставлення оцінок за усіма формами проведення занять.

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитися у наступних формах.

    1. Оцінювання роботи студенів під час практичних (семінарських) занять.

    2. Проведення проміжного тестового контролю.

    3. Проведення модульного контролю.

    4. Проведення підсумкового письмового заліку.

Оцінка зі змістовного модулю складається з поточної оцінки, яку студент отримує під час практичних (семінарських) занять, оцінки за проміжний тестовий контроль та оцінки за індивідуальну роботу.

Загальна оцінка з дисципліни (модулю) визначається як сукупність балів, що студент отримує за змістовні модулі та модульний контроль.

Порядок поточного оцінювання знань студентів

Поточне оцінювання здійснюється під час проведення практичних (семінарських) занять і має на меті перевірку рівня підготовки студентів до встановлених завдань. Зокрема, поточному контролю підлягають:

1) активність та результативність роботи студента протягом семестру у вивченні програмного матеріалу дисципліни; відвідування занять;

2) виконання індивідуального завдання;

3) виконання проміжного тестового завдання зі змістовного модулю.

Контроль систематичності виконання самостійної роботи та активності на практичних (семінарських) заняттях.

Оцінювання здійснюється за наступними критеріями:

1) ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

2) ознайомлення з основною та додатковою літературою;

3) логіка, стиль виклад матеріалу в письмових роботах та усному виступі, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

4) якість, самостійність та своєчасність виконання необхідних завдань.

Проміжний тестовий контроль зі змістовних модулів

Проміжний тестовий контроль знань студентів здійснюється шляхом проведення тестування з основних навчальних елементів змістовних модулів. Тестування проводиться на останньому практичному занятті з кожного змістовного модулю. Загальна тривалість тестів з модулю 1 «Історія туризму» 1 година (по 0, 5 години на виконання одного тесту з одного змістовного модулю). Проміжне тестування з кожного змістовного модулю складається з 20 тестів. Вірна відповідь на кожен з тестів дорівнює 0,5 балу.
Таблиця 1 – Шкала перерахунку оцінок результатів проміжного тестування зі змістових модулів


Оцінка за національною шкалою

Визначення назви за шкалою ECTS

ECTS оцінка

Кількість набраних балів

ВІДМІННО

Відмінно – відмінне виконання лише з незначними помилками

А

9 – 10

ДОБРЕ

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

В

8 – 9

Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

С

7 – 8

ЗАДОВІЛЬНО

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

D

6 – 7

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

Е

5 – 6

НЕЗАДОВІЛЬНО

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перездати тест

FX

2,5 – 5

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням змістового модуля

F

0 – 2,5


Модульний контроль знань студентів

Модульний контроль здійснюється та оцінюється за двома складовими: теоретичне завдання (2 питання) та практичне завдання (1 питання). Модульний контроль проводиться у письмовій формі після того як розглянуто увесь теоретичний матеріал та виконані практичні (семінарські) завдання в межах кожного з двох модулів.

На модульний контроль відведено 40 відсотків балів, що корелюється із загальною кількістю балів від поточного контролю змістовних модулів (60 балів, див. табл. 3.) та становить у сумі 100 балів.


Зразок завдання до модульного контролю
Харківська національна академія міського господарства

Факультет менеджменту

Кафедра туризму і готельного господарства
Модульний контроль з дисципліни «Історія туризму»

Варіант 1.

Теоретичні питання

    1. Що вивчає «Історія туризму» як навчальна дисципліна?

    2. Розкрийте основні фактори, що спричиняли подорожуванню у Новий час.

Практичне завдання

Як Ви розумієте вислів одного із засновників радянського туризму В. П. Антонова-Саратовського, де йшлося про те, що «радянський туризм є складовою частиною культурної роботи, є глибоко політичним явищем – це нова форма класової боротьби і водночас – соціалістичного будівництва»?

Виконання завдань модульного контролю оцінюється наступним чином:

Таблиця 2 – Оцінювання виконання завдань модульного контролю


№ з/п

Завдання модульного контролю

Розподіл балів,

%


1

Теоретичне питання 1

10

2

Теоретичне питання 2

10

3

Практичне завдання

20

4

Усього

40


Проведення підсумкового письмового заліку

Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку. Загальна тривалість заліку 1 година. До складання заліку допускаються студенти, які мають задовільну кількість балів зі складених тестів з основних навчальних елементів змістовних модулів, складання глосарію, написання та захисту модульної контрольної роботи.
Таблиця 3 – Розподіл балів з поточного та підсумкового контролю за модулем 1


Види та засоби контролю

(тестування, контрольні роботи, індивідуальні завдання тощо)

Розподіл балів, %

МОДУЛЬ 1. Поточний контроль зі змістових модулів

ЗМ 1.1. Передісторія і початок організованого періоду розвитку туризму

Участь у роботі практичних (семінарських) занять

10

Проміжний тестовий контроль

10

Індивідуальне завдання

10

Всього за змістовний модуль 1.1.

30

ЗМ 1.2. Становлення та розвиток туризму в СРСР і Україні

Участь у роботі практичних (семінарських) занять

10

Проміжний тестовий контроль

10

Індивідуальне завдання

10

Всього за змістовний модуль 1.2.

30

Контроль з модулю 1.

Підсумковий контроль

40

Всього за Модулем 1

100





Таблиця 4 – Таблиця відповідності шкали оцінювання ECTS з національною системою оцінювання

Оцінка за шкалою ECTS

Процент студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки

Визначення

За

національною

системою

Кількість набраних

балів

A

10

Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

5

90 – 100

B

25

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками



4

82 – 89

C

30

Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок

75 – 81

D

25

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків


3

69 – 74

E

10

Достатньо - виконання задовольняє мінімальні критерії

75 – 81

FX

-

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим як перескласти

2

69 – 74


6. Дидактичне забезпечення
Основні етапи рекреаційного освоєння Криму


 



Напрями рекреаційного освоєння Криму

 

РОСІЙСЬКА

ИМПЕРІЯ

 

СРСР

 

СНД

1

Рекреація перших осіб держави і проведення міжнародних державних (офіційних і неофіційних) зустрічей в Криму

З 1860-х років Крим стає пріоритетним місцем імператорського літнього відпочинку. Створюється відповідна інфраструктура на надзвичайно високому рівні розкоші. Основною імператорською резиденцією стала Лівадія. До Криму починають приїжджати державні діячі з різних країн. Їхні візити, як правило, неофіційні.

Крим - основне місце літнього відпочинку перших осіб СРСР. Генеральні секретарі ВКП(б)/ КПРС мають свої резиденції на Південному узбережжі Криму. У Криму систематично проходять крупні міжнародні зустрічі. Як правило, це візити представників дружніх держав або зустрічі для вирішення делікатних міжнародних питань.

Крим стає місцем літнього відпочинку перших осіб України. Для цього використовується існуюча інфраструктура. Крим залишається місцем міжнародних зустрічей державних діячів. Скоріше, він набуде тільки регіонального характеру з орієнтацією на держави Чорноморського басейну.

2

Рекреація в Криму представників вищих соціальних і майнових верств держави

З 1870-х років Крим стає популярним місцем відпочинку російської знаті і багатих людей Імперії. Йде будівництво шикарних дач і резиденцій для тимчасового сезонного мешкання. Формується унікальність окремих місць рекреаційного освоєння в Криму. Держава активно сприяє освоєнню Криму саме як унікального регіону. Дешеві землі, допомога в створенні інфраструктури (будівництво дорогий, водопроводу, каналізації і т.д.) сприяють залученню до Криму нового спроможного населення.


З 1920-х років по 1991 рік Крим - важливе місце відпочинку і лікування державної еліти СРСР. У кількісному відношенні вона набагато перевершує імперський рівень. Еліта представлена привілейованими чиновниками різного рівня і профілю. Радянська соціальна еліта нічого сама не будує, але держава створює для неї нову, надзвичайно могутню мережу здравниць. Це, як правило, крупні здравниці з високим рівнем сервісу, що знаходяться на повному утриманні держави. Характерна відомча приналежність елітних здравниць.


Ситуація вельми невизначена. У 1999 році ще немає підстав говорити про стійку орієнтацію привілейованих чиновників і спроможних верств населення країн СНД на відпочинок в Криму. Причини – у відомчій спрямованості роботи здравниць з прийнятним рівнем сервісу і домінуючої орієнтації еліти на відпочинок за межами СНД. Важливо і те, що багато здравниць потребують додаткових інвестицій. Вимоги до рівня рекреаційних послуг зросли, а рівень кримського, раніше елітного сервісу залишився тим самим.

3

Рекреація в Криму інтелігенції і видатних людей держави, що не займаються державною діяльністю. Їх мешкання в Криму

Розвивається рекреація інтелігенції в Криму (особливо з кінця XIX - початки XX століть). Це приклад для всіх освічених верств суспільства. Інтелігенція нечисленна, але вельми помітна. З Кримом пов'язана маса чудових імен літератури і науки. Стійкий інтерес видних інтелектуалів і інтелігентів до Криму перетворював його на унікальний регіон, сприяв зростанню популярності. Крим знаходить глибоке віддзеркалення в їх творчості. Сюди переселяються для постійного проживання багато видатних людей Російської імперії.


З'являється вельми численна радянська творча інтелігенція. Вона активно користується благами, що вважаються від держави. Безкоштовний відпочинок в Криму стає одним з таких привілеїв. Створюються численні здравниці, орієнтовані на "творчих" працівників. Вони чітко відокремлені від тих, які призначені для державної еліти. Вертикальна соціальна ієрархія тут дуже жорстка. Під "творчі" здравниці освоюються нові місця, в основному, на ЮБК. Характерна масовість, але не унікальність. Крим не знаходить віддзеркалення в творчості. Тепер він - безлика частина СРСР в цілому.

Ситуація вельми невизначена. Крим був орієнтований на обслуговування СРСР. У сучасних умовах він обслуговує здебільшого Україну. Інтелігенція не в змозі будувати власні дачі, а українська держава поки не створює для неї нових здравниць з високим рівнем сервісу. Колишні здравниці використовуються малоефективно через відомчу приналежність, що зберігається донині.


4

Лікування туберкульозу

Початок розвитку туберкульозного лікування в Криму. Крим вважається найздоровішим місцем в Російській імперії для хворих туберкульозом. Спочатку узята орієнтація на обслуговування хворих всієї Імперії. Будуються перші санаторії. Вони нечисленні, але про них знає вся Імперія. Справі надається серйозного соціального звучання. Багато відомих людей вносять посильний внесок до їх створення і підтримки. Активну участь в розвитку туберкульозного лікування беруть інтелігенція і громадські діячі. Підкреслений персональний внесок вніс і Микола II.


Держава вкладає великі засоби в розвиток туберкульозного лікування в Криму. Справа поставлена на безпрецедентний рівень. Будуються нові здравниці з орієнтацією на обслуговування населення всього СРСР. Як основне місце лікування туберкульозу вибрана Алупка, де концентрується основна маса санаторіїв за цим профілем. Туберкульозне лікування доступне всім, незалежно від доходів хворого: все оплачує держава. Чудово поставлена профілактика; лікування надається на найвищому світовому рівні.

У спадок від минулого залишилася чудово розвинена інфраструктура, яку потрібно підтримувати. В рамках України це робити складно, але поступово починається новий виток реклами Криму як кращого місця для туберкульозного лікування; декларується теза про колишню актуальність боротьби з туберкульозом.


5

Грязелікування

Початок розвитку наскільки унікального, так і напівлегендарного грязелікування в Криму. Освоюється, в основному, західне побережжя Криму (Сакське і Мойнакське озера). Поступово створюється необхідна інфраструктура для масового грязелікування. Проте на дійсно масовий рівень вийти не вдалося зважаючи на високу вартість сервісу і загальної слабкої освоєнності території. Проте, закладена база подальшого інтенсивного розвитку цього виду рекреаційного сервісу. Держава вкладає великі засоби в розвиток грязелікування в Криму. Воно поставлене на потік, досягається безпрецедентний пік масовості лікування.


Держава оплачує всі витрати тих, що лікуються. Розширюється інфраструктура грязелікарень. Для розвитку грязелікування інтенсивно заселяється західний Крим в цілому. Євпаторія і Саки - основні центри грязелікування, з орієнтацією на обслуговування населення всього СРСР. Вони стають центрами тяжіння великої кількості трудових ресурсів з різних регіонів країни. Грязь - панацея від безлічі хвороб, і Крим стає унікальним центром грязелікування.

Район Сакського та Мойнакського озер стикається з серйозними екологічними проблемами. Ці проблеми існували і раніше, але їх ігнорували. Дуже серйозні і економічні проблеми. Зважаючи на дорожнечу, грязелікування фактично повинно оплачуватися державою, або воно перестає бути масовим. Головний же негативний чинник розвитку грязелікування в Криму - поява геополітичних конкурентів в особі інших районів з "цілющими" грязями, що вимагають освоєння. Вони розташовані на півдні Росії і в Таджикистані. Перспективи грязелікування в Криму несприятливі: показники масовості лікування повинні падати.


6

Профілактичне оздоровлення населення. Кліматолікування

Починається розвиток профілактичного напрямку в медицині - і освоєнні Криму. Цілющим вважається навіть перебування в Криму і відпочинок в ньому без спеціальних медичних процедур. Різноманітність Криму, його клімат нібито сприяють оздоровленню і самі собою. Кліматолікування орієнтоване, в основному, на інтелігенцію, оскільки тільки вона в змозі зрозуміти і прийняти такий тонкий метод оздоровлення і лікування. Напрям носить явно елітарний характер.


Профілактичний оздоровчий напрямок отримує гігантський розвиток. Створюється мережа здравниць, орієнтованих саме на оздоровлення. Кількість клієнтів стрімко зросла: від сервісу для інтелігенції - до оздоровлення всіх трудящих. Будується багато відомчих оздоровчих закладів (пансіонати, будинки відпочинку). У них створюються безпрецедентні (за мірками СРСР) умови для відпочинку і, отже, деякого оздоровлення. Напрям існує на могутні дотації держави.


Ситуація вельми невизначена. Оздоровчий напрям переводиться на принципи ринкової економіки і стає непомірно дорогим. Це породжує тяжкі і обґрунтовані сумніви в унікальності саме Криму для цілей оздоровлення. У випадку відомчих здравниць напрям має стабільні перспективи. Підставою такої упевненості є фінансування профілактичного відпочинку представникам своїх відомств, що продовжується.

7

Спортивний туризм

Крим - один з перших регіонів Російської імперії в розвитку спортивного туризму. Кримський гірський клуб - зразковий за постановкою роботи. Робляться тільки перші кроки в розвитку спортивного туризму. Спортивний туризм в Криму носить елітарний характер, але він дуже важливий: створюється образ унікального місця, де помірна спортивна діяльність надзвичайно благотворна для здоров'я. Важливий чинник розвитку спортивного туризму в Криму - легка доступність його природних екскурсійних об'єктів.


Спортивний туризм отримує в Криму гігантський розвиток. У регіоні діє більше 30 туристичних маршрутів, обслуговуючих десятки тисяч туристів з різних районів СРСР. Створена добре продумана і чудово працююча система сервісу. Готуються кваліфіковані кадри для масового спортивного туризму. Масовий туризм ідеологічно серйозно заангажований. Масовий туризм мало зачіпає місцеве населення. Він орієнтований на обслуговування радянського населення інших регіонів.

Спортивний туризм в кризовому положенні. Радянська система його організації трималася на дотаціях держави і певної ідеології. Продовження розвитку такого ж масового, як раніше, спортивного туризму в Криму неможливо. Інфраструктура застаріла зважаючи на стандарти рекреації, що змінилися.

8

Масовий приморський літній туризм

В межах Російської імперії практично не мав місця. Систематичні морські купання не були метою поїздок на Чорне море і до Криму. Як авангардистське заняття з'являється в кінці XIX століття. Піонерська стадія освоєнності території Криму, соціальні і економічні особливості Російської імперії категорично не сприяли розвитку масового приморського літнього відпочинку / туризму. Даний вид рекреації в Криму зіткнувся з найбільш серйозними проблемами. Змінився стандарт річної рекреації, і літній приморський відпочинок перестав бути безумовним домінантом.


В СРСР отримав гігантський розвиток. По кількості учасників став основним напрямом рекреаційній діяльності. Згідно з офіційними даними, давав до 8 мільйонів туристів на рік (не рахуючи організованих рекреантів). Правда, є підстави вважати дані сильно завищеними.

Особливим різновидом масового приморського відпочинку став дитячий відпочинок. Створена унікальна мережа піонерських таборів (більше 180), величезна більшість яких - літні.

Не дивлячись на стратегічний характер даного виду туризму в освоєнні Криму, для його організації робиться дуже мало. Розміщення величезної більшості приїжджих мало місце в приватному секторі, за високими цінами і при низькому рівні сервісу. Характерна крайня зневага і всім іншим, що може пояснюватися лише надзвичайною короткочасністю даного виду масової рекреації в освоєнні Криму.


Даний вид рекреації в Криму зіткнувся з найбільш серйозними проблемами. Змінився стандарт щорічної рекреації, і літній приморський відпочинок перестав бути безумовним домінантом. У регіоні виникли проблеми геополітичного і економічного характеру. В масовій свідомості виникають побоювання регіонального конфлікту.

Дитячий відпочинок в таборах стрімко деградує як напрям. На виживання в нових умовах має шанси не більше десятка таборів. Для відновлення колишньої кількості прибуття рекреантів потрібні гігантські - і продумані - інвестиції, орієнтовані на 20-25 років вперед.


Список рекомендованої літератури
Нормативно-правові акти

  1. Державна програма розвитку туризму на 2002 – 2010 роки // Офіційний вісник України. – 2002. – №18. – С. 144 – 154.

  2. Закон України «Про курорти» // Відомості Верховної Ради. – 2000. – №50. – ст.435.

  3. Закон України «Про туризм» від 19.09.95№324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241/

  4. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Зб. нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

  5. Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10. 08. 1999. № 973/99 // Уряд. кур’єр. – 1999. – 29 верес.

  6. Туристична діяльність в Україні: нормативно-правове регулювання / Роїна О.М. (2-е вид., змін та доп.). – К.: КНТ, 2006. – 464 с.

Основна

  1. Абрамов В.В., Тонкошкур М.В. История туризма. – Х.: ХНАГХ, 2005. – 312 с.

  2. Воронкова Л.П. История туризма и гостеприимства. – М. Фаир-Пресс, 2004. – 303 с.

  3. Воронкова Л.П. История туризма: Уч. пособие. – Воронеж: НПО «Модек», 2001. – 304 с.

  4. Грицкевич В.П. История туризма в древности. – М.-Спб.: Герда, 2005. – 326 с.

  5. Дворниченко В.В. Развитие туризма в СССР (1917 - 1983). – М.: ЦРИБ Турист, 1985. – 86 с.

  6. Долженко Г.П. История туризма в дореволюционной России и СССР. – Ростов н/Д: Изд-во Ростовского ун-та, 1988. – 191 с.

  7. Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Орбиты «Спутника»: Из истории молодежного туризма. – К.: Молодь, 1987. – 152 с.

  8. Квартальнов В., Федорченко В. Туризма социальный: История и современность. – К.: Вища школа, 1989. – 342 с.

  9. Крючков А.А. История международного и отечественного туризма. – М.: НОУ ЛУЧ, 1999. – 102 с.

  10. Логинов Л.М., Рухлов Ю.В. История развития туристско-екскурсионного дела. – М.: ЦСТЭ-ЦРИБ «Турист», 1989. – 77 с.

  11. Соколова М. В. История туризма: Учеб. пособие. – М.: Мастерство, 2002. – 352 с.

  12. Усыкин Г.С. Очерки истории российского туризма. – М.-СПб: Герда, 2000. – 219 с.

  13. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні. – К., 2002.

  14. Шаповал Г.Ф. История туризма: Учеб. пособие. Минск: Экоперспектива, 1999. – 303 с.

Додаткова

  1. Большой глоссарий терминов международного туризма. – 3.изд., доп. и перераб. – СПб.; М.: Невский Фонд; Издательский дом Герда, 2006. – 936с.

  2. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник. – Издание 8-е, перераб. и доп. – СПб.: Невский фонд, 2006. – 443 с.

  3. Дитмар А.Б. От Птолемея до Колумба. – М.: Мысль, 1989. – 253 с.

  4. З історії вітчизняного туризму: Зб. наук. ст. – К.: ФПУ, Ін-т туризму, 1997. – 280 с.

  5. Левковська Л., Чабан Р., Мунін Г. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні // Економіка України. – 2003. - №6. – С. 31 – 36.

  6. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: В 5 т. – 3-е изд. – М., 1982 – 1986. – 222 с.

  7. Міжнародний молодіжний туризм в Україні (70–80-ті роки ХХ ст.) – К.: Ін-т історії України НАН України, 2002. – 58 с.

  8. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Зб. нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В. К. Федорченка. – К.: Юінком-Інтер, 2002. – 350 с.

  9. Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10. 08. 1999. № 973/99 // Уряд. кур’єр. – 1999. – 29 верес.

  10. Сокол Т.Г. Характеристика структури туристичної галузі СРСР в 70–80-х рр. ХХ ст. // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 1: Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Туризм в Україні: економіка та культура»: У 2-х ч. – К., 1998. – Ч. 2. – С. 230–250.

  11. Толочко П. П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 350 с.

  12. Туризм, гостеприимство, сервис: Словарь-справочник. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 367 с.

  13. Туристична експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина – СРСР» та діяльність українського бюро «Супутник» по її проведенню (1972-1987 рр.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. Спеціальний. – К.: Ін-т історії України, УАІН, Національний аграрний ун-т, 2002. – С. 237–249.

  14. Уокер Джон Р. Введение в гостеприимство: Учеб. пособие. – М.: Юнити-Дана, 2002. – 607 с.

  15. Федорченко В. К. Гостиничный и ресторанный бизнес: история и перспектива // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2001. - №1. – С. 16 – 19; №2. – С. 29 – 34; №3. – С. 16 – 21.

  16. Федорченко В.К., Мінін І.М. Туристський словник-довідник: Навч. посібник. – К.: Дніпро, 2000. – 160 с.

  17. Федорченко В.К. Туризм на пороге XXI века // Гостиничный бизнес. – 2000. - №1. – С. 6 – 11.

  18. Цибух В. Туризм в Україні: проблеми та перспективи // Економіст. – 2000. - №6. – С. 34 – 35.


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Методичні вказівки до практичних занять з дидактичним забезпеченням з курсу «Історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 0504 «Туризм»).


Укладач: Анатолій Юрійович Парфіненко


Редактор: М.З.Аляб’єв

План 2007 (додатково)

Підп. до друку 04.10.20074 Формат 60Ч84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн. друк. арк.. 1,0 Обл. –вид.арк. 1,5

Тираж 150 прим. Замовл. №

61002, м. Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ




Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации