Хазратова Н.В. Психологія відносин особистості й держави - файл n1.doc

Хазратова Н.В. Психологія відносин особистості й держави
скачать (259.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc260kb.22.10.2012 00:13скачать

n1.doc

  1   2   3


ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису


УДК 316.61

Хазратова Нігора Вікторівна



ПСИХОЛОГІЯ ВІДНОСИН

ОСОБИСТОСТІ Й ДЕРЖАВИ
Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія,

психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі загальної та соціальної психології

Волинського державного університету імені Лесі Українки МОН України
Науковий консультант – доктор психологічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Татенко Віталій Олександрович,

Інститут соціальної та політичної психології АПН України,

головний науковий співробітник;
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля МОН України,

завідувачка кафедри психології;
доктор психологічних наук, професор

Коломінський Наум Львович,

Міжрегіональна академія управління персоналом,

завідувач кафедри психології;
доктор психологічних наук, професор

Карпенко Зіновія Степанівна,

Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника МОН України,

завідувачка кафедри педагогічної та вікової психології
Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, кафедра прикладної психології.

Захист відбудеться 24.05.2005 року о 11 год.на засіданні спеціалізованої Ради Д.26.453.01 за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 2
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України.
Автореферат розісланий 22.04.2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. БАЛЛ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасна дійсність, яка характеризується цілою низкою найрізноманітніших за своєю масштабністю та спрямованістю державотворчих процесів у різних пострадянських країнах, вимагає особливої уваги науковців до проблеми відносин особистості й держави. Передусім, такої уваги потребує психологічна складова означеної проблеми. Це пов’язано з тим, що психологія відносин особистості й держави являє собою не лише певний супровід їх економічних чи правових відносин, але й утворює окрему, відносно автономну реальність, що суттєво впливає як на ціннісно-смислову сферу особистості (незалежно від рівня рефлексії нею своїх відносин з державою), так і на функціонування держави. Тому проблемою нашого дослідження стала психологічна детермінація відносин особистості й держави.


Роль держави у формуванні ціннісно-смислової сфери особистості є значно більшою, ніж це рефлексується буденною свідомістю. Психологічна реальність причетності до держави у якості її громадянина істотно впливає на життя особистості (зокрема, на її переживання власної ідентичності, життєвий задум та його реалізацію).

Ефективність функціонування держави також пов’язана з психологічною реальністю сприймання і бачення її особистістю. Так, деякі сучасні політологи пропонують аналізувати державу не лише як апарат управління, політико-територіальної організації населення, а і як духовно-нормативне утворення, яке втілює менталітет, політичну культуру та стан масової політичної свідомості. Висловлюється думка, що існування держави як ідеї масової психіки є однією з найістотніших форм її існування. Ця форма пов’язана з такими психологічними процесами, як міфологізація та символізація, які безпосередньо впливають на суб’єктивну легітимність держави в очах громадян. Якщо суб’єктивна легітимність держави є низькою, то всі ініційовані нею організаційні процеси будуть ускладненими.

Услід за формально-юридичним “народженням” відбувається поступове формування держави як психологічної реальності, здійснюється її суб’єктивна легітимація у свідомості людей. Вирішується, яким соціально-психологічним потребам буде релевантна новостворена держава; які потреби будуть систематично фрустровані і яким способом психологічно компенсовуватимуться; наскільки сформується в нових умовах громадянська спільнота і чи стане вона суб’єктом політичної волі. Від цього залежить, зокрема, і життєздатність, і конкурентоспроможність новостворених держав.

Втім, у науці ця проблема традиційно формулювалася як проблема відносин „людина – держава”, що зумовлювало більш широкий і загалом непсихологічний ракурс її аналізу. Отже, вивчалися правові, політичні, економічні та інші аспекти відносин людини і держави; психологічний аспект вважався лише незначною складовою зазначених відносин і тому здебільшого залишався поза увагою.

Проблема відносин особистості й держави як автономний предмет науково-психологічного аналізу була порушена ще К.Ґ. Юнґом; вона розроблялася у західній психології В. Одайником, В. Райхом, Е. Фромом тощо. При цьому вчені зосереджували увагу передусім на перверзійних тенденціях таких відносин, пов’язаних зі сферою несвідомого особистості – зокрема, перверзії патріотичного ідеалу, ідентифікації з державною потугою як різновидом психічної інфляції, проекції батьківського (материнського) архетипного образу на державу як таку, ірраціональному бунті проти держави тощо.

Протягом останніх десятиліть відбувається переосмислення і трансформація ракурсу аналіза психологічного підґрунтя відносин особистості й держави. Цей процес є тісно пов’язаним з тим, що сучасні методологічні підходи дозволяють адекватніше аналізувати особистість як активно діючого суб’єкта (К.О. Абульханова-Славська, Г.О. Балл, О.В. Брушлінський, В.В. Знаков, Д.О. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко тощо); державу як суб’єкта (В.В. Москаленко, В.Т. Циба), досліджувати особистість у контексті соціальних організацій (В.П. Казміренко, Л.М. Карамушка), здійснювати подальший розвиток вчення про колективний суб’єкт (Л.П. Буєва, В.В. Третьяченко).

Процес трансформації ракурсу аналізу психологічної детермінації відносин особистості й держави виявляється у трьох основних тенденціях.

По-перше, чітко виявляє себе як у закордонній, так і у вітчизняній психології тенденція розглядати психологічні аспекти відносин особистості й держави у ракурсі проблеми громадянської самоідентичності, свідомості та самосвідомості (М.І. Алексеєва, В.В. Антоненко, М.Й. Боришевський, В.О. Васютинський, О.В. Мітіна, В.Ф. Петренко, С. Фелдман, Л. Хадді, Д. Шилдкраут). Зокрема, увага приділяється вивченню впливу найбільш резонансних політичних подій на американську ідентичність; соціальних репрезентацій європейського громадянства та їх трансформації. Вітчизняними дослідниками-психологами порушено проблему вивчення громадянської свідомості та самосвідомості особистості, розглянуто їх вікову специфіку та динаміку розвитку, проблему еталонної моделі особистості громадянина тощо.

По-друге, здійснюється філософсько-психологічний аналіз сприймання держави особистістю у контексті проблеми української національної ментальності пострадянського періоду (П.І. Гнатенко, О.А. Донченко, О.Ф. Іванова, С.Б. Кримський, П. Масляк, Ю.Н. Пахомов, Ю.О. Романенко). Вивчаються інваріантні риси та властивості національної ментальності, що здійснюють визначальний вплив на сприймання особистістю держави.

По-третє, набирає ваги такий напрям досліджень, що передбачає аналіз суб’єктивної репрезентації результатів соціальної перцепції таких складних соціальних систем та явищ, як держава, право, економічна система, гроші, історичне минуле тощо (М.Ю. Арутюнян, В. Вагнер, О.С. Дейнека, Т.П. Ємельянова, О.М. Здравомислова, Ш. Курильскі-Ожвен, С. Московісі, І.Н. Трушков, А.Б. Фенько, Ю.М. Швалб). У рамках цього підходу однією з базових категорій аналізу, якою оперують дослідники, є категорія образу, інтерпретованого як амодальне, абстраговане від безпосередніх перцептивних образів, категоризоване відображення смислових та системних властивостей об’єкта (О.М. Леонтьєв). Відтак, дослідниками вивчаються образ правової системи держави, образ її економічної системи та грошей (національної валюти), “образ минулого” та його вплив на історичне, ретроспективне бачення особистістю своєї держави та нації.

Отже, у всіх згаданих тенденціях помітні відхід від надання переважаючої ролі ірраціональним чинникам і зростання уваги до смислової сторони відносин особистості і держави.

Розробка цілісної психологічної концепції відносин особистості й держави є необхідною для вирішення цілої низки практичних завдань, що виникають у наш час у житті суспільства. Так, результати досліджень можуть бути застосовані у сфері державного регулювання економіки (для прогнозування переважаючих способів економічної активності особистості в економічному просторі держави); правового регулювання суспільного життя (визначення рівня суб’єктивної легітимності законів та нормативних актів і передбачення відповідної правової поведінки); для оптимізації ієрархічної взаємодії у системах державної влади.

Зважаючи на відсутність спеціальних досліджень і суспільну значущість окресленої проблеми, її вивченя є у наш час особливо актуальним.
  1   2   3


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации