Контрольна робота - Біржова справа - файл n1.docx

Контрольна робота - Біржова справа
скачать (37.8 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx38kb.02.11.2012 22:07скачать

n1.docx

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………3

1. Основні види біржових угод……………………………………………4

2. Ф’ючерсні та опціонні контракти на іноземну валюту……………...11

3. Задача……………………………………………………………………14

ВИСНОВОК……………………………………………………………….16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...18
ВСТУП
Біржовий ринок у світі давно вже став центром ринкової економіки. Нагромаджено великий досвід роботи бірж, що пройшли історичний розвиток від торгівлі наявною сільськогосподарською продукцією до торгівлі ф’ючерсами та опціонами на всі види товарів і фінансових інструментів. Це сприяло перетворенню бірж з одного із головних каналів оптової торгівлі товарами на центри ціноутворення і страхування ризику.

Біржа сьогодні – це приклад дієвого ринку, на якому щоденно зустрічаються інтереси виробників, споживачів, фінансистів, спекулянтів, банків, компаній та організацій.

В Україні біржа перестає бути тільки символом ринкової економіки і набуває тих специфічних функцій, які вона традиційно виконує в країнах з ринковою економікою і на світових товарних ринках. Позитивним моментом сучасного розвитку біржового ринку України можна вважати освоєння таких прогресивних напрямків, як торгівля цінними паперами, векселями, акціями, облігаціями місцевих державних позик, обсяги торгівлі якими за останні роки збільшилися і майже в сім разів перевищили торгівлю товарами і продовольством. На окремих валютних і фондових біржах було зроблено спроби освоїти торгівлю ф’ючерсними контрактами, що позитивно вплинуло на подальший розвиток біржової торгівлі. Однак на товарних і аграрних біржах такі спроби практично не робилися.

Таким чином, особливе місце бірж у розвитку ринкової економіки потребує детального вивчення історії їх становлення, механізму створення, функціонування і технології біржової торгівлі для активного розвитку біржової торгівлі в нашій країні.
1. Основні види біржових угод
Кінцевою метою торгів на біржі є укладення угоди між продавцями і покупцями. Біржова угода – це угода про взаємну передачу прав і обов’язків стосовно біржового товару, допущеного до торгівлі на біржі, що втілюється у біржовому договорі (контракт), укладеному учасниками біржової торгівлі.

Біржові угоди характеризуються з різних поглядів. Зокрема, з юридичного погляду під угодою розуміють дію, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Правова (юридична) сторона біржових угод також стосується прав і обов’язків учасників (контрагентів) таких угод.

З організаційного боку біржова угода передбачає встановлення їх учасників, вид біржових угод, а також порядок (черговість) виконання певних дій, що ведуть до укладення біржових угод, які відображаються у конкретних документах.

Економічна сторона відображає мету укладення біржової угоди (засвідчення конкретних потреб, реалізація виробленої продукції й одержання прибутку, вкладення грошей, спекуляція).

З етичного погляду біржові угоди відбивають ставлення суспільства до них і біржової торгівлі загалом, дотримання традицій, норм і правил поведінки, що знайшли відображення у законі і є обов’язковими для дотримання. У результаті біржових угод їхні учасники, відповідно до прийнятого законодавства, одержують певний прибуток.

Угода вважається біржовою, якщо вона відповідає таким вимогам:

Всі угоди, укладені на біржах, які не відповідають хоча б одній із перерахованих вимог, не є біржовими.

В біржовій практиці розрізняють два основних типи угод: угоди з реальним товаром та угоди без реального товару, тобто з правами на товар.

При укладанні угод з реальним товаром продавець зобов’язаний мати товар у наявності і представити його до поставки у відповідний термін, передбачений у біржовому контракті.

Найпростішою угодою з реальним товаром вважається угода з негайним постачанням ( з коротким терміном постачання – спот). Угода на наявний товар – це угода, що укладається на товар, який перебуває під час торгу на території біржі в її складах або його прибуття на біржу очікують в день торгу до закінчення біржових зборів, а також на товар, який на момент укладення угоди перебуває в русі; не відвантажений або готовий до відвантаження товар, що перебуває на складі продавця.

Згідно із законодавством України угоди з наявним товаром можуть здійснюватися на основі попереднього огляду товару (за зовнішнім виглядом, за даними біржової або незалежної експертизи) і без попереднього огляду (за зразками, стандартами, обумовленою середньою або мінімальною вартістю товару).

Метою угод з негайним постачанням є фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, передбачених у договорі купівлі-продажу.

Оплата товару може здійснюватися як у момент передачі товару, так і відповідно до домовленості (передоплата або оплата після одержання товару). Виконання угоди починається з моменту її укладення, що унеможливлює біржову гру на зміні ціни. Тому ці угоди вважаються найбільш надійними. За умовами договору постачання може здійснюватися від 1 до 5 днів.

Іншим різновидом угод з реальним товаром є форвардні, або строкові, контракти, тобто взаємна передача прав і обов’язків щодо реального товару з відстроченим терміном постачання.

Форвардна угода це передача прав і обов’язків щодо реального товару з відстроченим терміном його поставки. Така угода оформляється форвардним біржовим контрактом. Суть форвардної угоди полягає в істотній різниці у часі між укладанням угоди та її виконанням (поставкою товару). Об'єктом таких угод може бути як товар, що вже є у наявності, так і той, що буде виготовлений до певної дати, передбаченої договором.

Метою укладання таких угод є можливість для товаровиробника одержати передоплату та використати її для виробництва продукції. Тривалість періоду між моментом укладання форвардної угоди й поставкою встановлюється кожною біржею самостійно, в залежності від асортименту товарів. В основному цей термін становить три, шість, дев'ять місяців.

Виконання форвардного контракту настає з моменту його укладання з боку покупця, який (якщо інше не передбачено у контракті) сплачує продавцеві передоплату, яка перераховується на рахунок продавця впродовж трьох банківських днів. Продавець не менше ніж за п'ять днів до обумовленого контрактом терміну передачі товару повідомляє біржу про свою готовність передати товар покупцеві, та подає необхідні документи про обсяги та якість товару і довідку про виконання проавансованої покупцем частини контракту.

Особливістю даного договору є те, що здійснення купівлі-продажу товару, який ще буде вироблений, дає можливість учасникам торгів наперед планувати свій прибуток. Так, продавець реального товару завдяки форвардній операції може заздалегідь зафіксувати ціну і покрити свої витрати на виробництво, а покупець гарантований від ризику підвищення ціни і, крім того, економить на зберіганні товару.

До різновидів форвардних біржових контрактів, що не змінюють їх суті, але покликані знизити ступінь ризику контрагентів у біржовій торгівлі, належать такі угоди:

Угода із заставою – це договір, у якому один контрагент виплачує іншому контрагенту в момент його укладення суму, взаємовизначену договором між ними як гарантії виконання своїх зобов’язань. Застава може забезпечувати як інтереси продавця, так і інтереси покупця. Тому розрізняють угоди із заставою на купівлю та угоди із заставою на продаж.

В угоді із заставою на купівлю її платником є покупець і в цьому разі застава забезпечує інтереси продавця.

В угоді із заставою на продаж її платником є продавець і в цьому разі застава забезпечує інтереси покупців. В угоді із заставою на продаж заставою може бути частина товару, предмета продажу. Розмір застави встановлюється угодою сторін. Він може коливатися від 1 до 100 % вартості угоди.

Угода з премією – це договір, у якому один із контрагентів на підставі особливої заяви на певний день за встановлену винагороду (премію) одержує право зажадати від свого контрагента або виконання зобов’язань за договором, або цілком відмовитися від угоди. Угода з премією не змінює її змісту, а тільки зменшує ризик для контрагентів, що вступають у біржову торгівлю. Коли продавцю вигідніше платити премію, ніж виконати зобов’язання з поставки товарів, використовують форвардні, або строкові, угоди з премією.

Розрізняють кілька видів угод з премією:

1. Прості угоди з премією. У цих угодах сторона – платник премії одержує так зване право відступу, тобто контрагент за сплату раніше встановленої суми відступає від виконання договору у разі його невигідності або втрачає певну суму в разі виконання договору.

2. Угода з умовним продажем полягає в наступному: продавець готовий сплатити премію за те, що в момент, коли настане день поставки, знайдеться більш вигідний покупець або ціна збільшиться.

3. Угода з умовною купівлею полягає в інтересах покупця і можлива тоді, коли споживач не впевнений, буде потрібен йому замовлений товар чи він може знайти більш вигідного постачальника такого товару, на який було укладено просту угоду з премією.

4. Подвійні угоди з премією – це договори, у яких платник премії одержує право на вибір між позицією покупця і позицією продавця, а також право (якщо на це є згода його контрагентів) відмовитися від угоди.

Оскільки право платника премії збільшується в таких угодах вдвічі порівняно з його правами в простих угодах, то розмір премії встановлюється також вдвічі більшим.

Ця премія може враховуватися окремо від суми угоди або ж включатися в суму угоди.

5. Складні угоди з премією – це договори, що є поєднанням двох протилежних угод з премією, які укладаються однією брокерською фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.

Залежно від того, чи є брокерська фірма, що укладає складну угоду з премією, платником або одержувачем останньої, угода набуває двоїстого характеру, де в першому випадку право відступу від угод належить брокерській фірмі, а в другому – її контрагентам.

6. Кратні угоди з премією – це договори, у яких один із контрагентів одержує право (за певну премію на користь іншої сторони) збільшити в стільки-то разів кількість товару, що підлягає, згідно зі змістом угоди, передачі або прийому.

Дані угоди є поєднанням твердої угоди з умовною, тобто певна мінімальна кількість товару в будь-якому разі повинна бути передана або прийнята.

7. Угоди з кредитом – це угоди між брокером і клієнтом, згідно з якими брокер зобов’язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати йому товар, що цікавить його. Угода з кредитом дає можливість законно здійснювати чисто бартерні операції.

Ф’ючерсний контракт – це стандартизована угода на купівлю або продаж конкретного товару, в конкретне місце і час у майбутньому за ціною, встановленою на вільних біржових торгах у централізованому регульованому місці за правилами цього ринку.

Особливістю ф’ючерсного контракту є цілковита стандартизація всіх його параметрів, за винятком ціни, що встановлюється шляхом попиту і пропозиції. Стандартизація ф’ючерсного контракту означає уніфікацію таких його умов, як споживча вартість товару, базисна якість і розмір доплат за відхилення від неї, умови і терміни поставки, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу.

Ф’ючерсні контракти не передбачають обов’язкової поставки товару в термін, обумовлений контрактом. У процесі купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів здійснюються так звані паперові угоди, предметом яких є не товар, а права на нього.

Суть ф’ючерсної торгівлі полягає в отриманні доходу за рахунок різниці між ціною куплених і проданих контрактів.

Опціонні угоди є логічним продовженням ф’ючерсних угод. Відмінною їх особливістю є те, що об’єктом угод стає зобов’язання (право) купити або продати певну кількість ф’ючерсних або наявних контрактів за заданою ціною протягом обумовленого періоду в майбутньому (тобто відступу прав на майбутню передачу прав і обов’язків щодо біржового товару або контракту на його поставку).

Об’єктом опціону може бути реальний товар – сировина, цінні папери, валюта та ф’ючерсні контракти на вказані активи.

Опціон на купівлю дає покупцю опціону право (але не обов’язок) купити (надовго) особливий ф’ючерсний контракт за спеціальною ціною в будь-який час протягом терміну дії опціону. Покупець опціону на купівлю отримує захист в довгому хеджування за допомогою ф’ючерсів, але без відмови від можливої вигоди внаслідок збільшення цін.

Опціон на продаж дає його покупцю право (але не обов’язок) продати ф’ючерсний контракт за відповідною ціною протягом терміну дії цього опціону.

Подвійний опціон – це комбінація опціону на купівлю і на продаж; дає можливість його покупцю купити чи продати контракт за відповідною ціною. Він використовується при дуже нестійкій ринковій кон’юнктурі, коли неможливо прогнозувати рух цін.
2. Ф’ючерсні та опціонні контракти на іноземну валюту
У міжнародній торгівлі валютою склалися певні норми і правила, які не встановлені в законодавчому або договірному порядку, але майже завжди їх дотримуються при укладанні угод.

Ф’ючерсні валютні операції – це страхові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в момент укладання контракту ціною, з виконанням операцій через певний проміжок часу (більше від трьох днів і до двох-трьох років).

Валютний ф’ючерс – договірне зобов’язання продати (поставити) та купити (прийняти) стандартну кількість валюти за курсом, погодженим на момент укладення угоди, на певну стандартну дату в майбутньому.

Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та покупцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов’язань. Особливостями ф’ючерсних операцій на валютному ринку є:

Один з багатьох недоліків фінансових ф’ючерсів – негнучкість системи. Та обставина, що кількість розрахункових днів обмежена, є і недоліком, і силою біржової системи.

Головна перевага ф’ючерсних операцій у тому, що біржа стає стороною для покупця і продавця контракту. Для відкриття позицій вимагається внесення невеликого депозиту, тобто використовується принцип «важеля».

Валютний опціон – це договірне зобов’язання, що дає право (для покупця) і зобов'язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом на наперед узгоджену дату або протягом узгодженого періоду.

В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує продавцю певну суму, яку називають премією. Ризик покупця опціону обмежений розміром цієї премії, а ризик продавця опціону знижується на величину одержаної премії.

Час, визначений для виконання контрактів опціону в іноземній валюті, обмежується кількома тижнями або одним місяцем.

Виділяють такі види опціонів:

Розрізняють:

Інвестор, який вважає, що ціна або курс іноземної валюти зросте, може виявити бажання купити опціон «кол». Коли курс іноземної валюти підвищується, власник опціону «кол» може отримати дохід. Якщо курс іноземної валюти знижується, втрачається тільки премія. Покупець такого опціону сплачує лише премію продавцю опціону; коли ціна іноземної валюти значно зростає, він використовує право купити.

Очевидно, що покупець опціону має збитки, які дорівнюють сплаченій премії до того моменту, коли курс обміну не зросте вище за визначену контрактом опціону ціну. Коли курс обміну перевищить визначену опціоном страйкову ціну або курс валюти буде достатнім, щоб відшкодувати премію, прибуток покупця опціону «кол» буде нульовим.

Покупець опціону «пут», як і продавець опціону «кол», сподівається, що курс іноземної валюти впаде. Але на відміну від продавця опціону «кол» покупець втрачає лише премію, коли курс іноземної валюти зростає. Якщо ціна іноземної валюти впаде, прибуток власника опціону «пут» не може бути вищий за суму, що залежить від визначеної контрактом опціону ціни та обсягом самого контракту.
3. Задача
Встановити біржовий курс дня та визначити доручення купівлі та продажу, що будуть реалізовані за результатами біржових торгів.

Таблиця 2.3

Листок доручень

Купівля (кількість), од.

Ліміт ціни, гр. од.

Продаж (кількість), од.

300

ЗКД

-

100

11

250

50

10

350

30

9

100

200

8

40

300

7

30

240

6

30

-

ЗКД

400


Розв’язання:

Складемо таблицю – листок доручень: зіставлення кількості контрактів, можливих до реалізації за запропонованими цінами

Купівля, од.

Ліміт ціни, гр. од.

Продаж, од.

Оборот

кількість

сукупна кількість

кількість

сукупна кількість

300

300

ПКД

-

-

-

100

400

11

250

1200

400

50

450

10

350

950

450

30

480

9

100

600

480

200

680

8

40

500

500

300

980

7

30

460

460

240

1220

6

30

430

430

-

-

ПКД

400

400

-


Як видно з наведених розрахунків, найбільший оборот – 500 контрактів – буде за встановлення ціни 8 гр. од. Таким чином, ціна 8 гр. од. стає курсом дня.

При цьому будуть реалізовані 300 доручень на купівлю за ціною дня, 100 доручень на купівлю за ціною 11 гр. од., 50 доручень на купівлю за ціною 30 гр. од., 30 доручень на купівлю за ціною 9 гр. од. і лише 20 доручень на купівлю за ціною 8 гр. од.

Відповідно, будуть реалізовані 400 доручень на продаж за ціною дня, а також всі доручення на продаж за цінами 6, 7 та 8 гр. од.
ВИСНОВОК
За своїм покликанням та багатовіковою історією біржа була і є одним із світових стовпів, на яких базується цивілізоване ринкове господарство. У країнах Заходу біржа зайняла провідне місце серед інших економічних інститутів, довівши свою суспільну значущість.

Біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час.

Економічна сутність біржі у тому, що вона:

В Україні досі не створена біржа, яка відповідала б своїй ролі регулятора стихійних процесів ціноутворення базових активів. Як бачимо, сьогодні гостро відчувається криза універсальної товарної біржі. Не кращою є доля фондових бірж. Разом із становленням ринку цінних паперів в Україні створені і розгортають свою діяльність позабіржові системи комп’ютерного котирування цінних паперів, і саме їм віддають перевагу торговці.

Причинами кризи бірж України є відсутність у державі цілісної концепції становлення сучасних бірж, особливо строкових (ф’ючерсних), недосконалість біржового законодавства, наявність не біржового товару у біржовому обороті, прискорений розвиток кількості бірж на фоні повільного розвитку ринку основних активів в цілому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Бевз О. П.,Скотнікова М. М., Кушнір Т. Б. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі. Частина 2. – Київ: Нац. торг.-екон. ун-т, 2006 р. – 155 с.

  2. Біржова діяльність: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 264 с.

  3. Дудяк Р. П. Основи біржової діяльності на товарному і фондовому ринках: Навч. посібник. – Л.: «Українські технології», 2001. – 344 с.

  4. Дудяк Р. П., Бугіль С. Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навчальний посібник. 2-ге видання, доповнене. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 360 с.

  5. Крамаренко В. І. Біржова діяльність. – К.: ЦУЛ, 2003. – 315 с.

  6. Кушнір Т. Б. Економіка і організація біржової торгівлі. – Харків: ХДУХТ, 2001. – 154 с.

  7. Основы биржевой деятельности. Учебно-методическое пособие. – К.: МАУП, 1995. – 80 с.

  8. Раровська В. В. Біржова діяльність: навч. пос. (для студ. вищ. навч. закл.) – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 144 с.

  9. Солодкий М. О. Біржовий ринок. – К.: Джерела М, 2002. – 336 с.

  10. Сохацька О. М. Біржова справа: Підручник. – 2-ге вид. змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. – 632 с.





Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации