Курсовий проект - Поліпшення використання машинно-тракторних агрегатів в період сівби озимого ячменю в ССГ Галичина Жовківського району Львівської області - файл n2.doc

Курсовий проект - Поліпшення використання машинно-тракторних агрегатів в період сівби озимого ячменю в ССГ Галичина Жовківського району Львівської області
скачать (225.6 kb.)
Доступные файлы (5):
n1.cdw
n2.doc544kb.11.11.2010 23:29скачать
n3.cdw
n4.cdw
n5.cdw

n2.doc

  1   2   3

УДК 631.3



Курсовий проект: 38 с. текст. част., 1 рис., 10 табл., 4 арк. А 1, 14 бібл. джерел.

Поліпшення використання машинно-тракторних агрегатів в період сівби озимого ячменю в ССГ “Галичина” Жовківського району Львівської області з розробкою заходів забезпечення МТА паливно-мастильними матеріалами. – Курсовий проект. – Львів, Львівський НУ.
Аналізуються чинники, які впливають на показники використання машинно-тракторних агрегатів (МТА). Наведені результати розрахунку складу і експлуатаційно-технологічних показників роботи МТА та потреба в МТА на період сівби озимого ячменю.

Запроектовані заходи з охорони праці та забезпечення ПММ МТА. Проведено оцінку енергетичної ефективності МТА.

Розроблено заходи з охорони довкілля під час використання МТА.


Зміст
Вступ

1. Виробничо-технічна характеристика......................................................... 6

1.1.Загальні відомості про господарство.......................................6 1.2 Природно-географічна характеристика.....................................................6

1.3 Структура земельних ресурсів та їх використання..................................7

1.4 Структура посівних площ і врожайність основних сільськогосподарських культур................................................................................. 8

1.5 Структура машинно-тракторного парку. Аналіз його використання і стан готовності.............................................................................................................9

1.6 Ремонтно-обслуговуюча база господарства...........................................10

2. Проектування раціонального використання МТА під час виконання механізованих робіт....................................................................................................13

2.1. Формування видів і агротехнічних показників сільськогосподарських робіт в заданий період вирощування сільськогосподарської культури.................13

2.2. Вибір енергетичного засобу для виконання оранки..............................14

2.3. Комплектування складу МТА..................................................................15

2.4. Визначення кінематичних параметрів МТА, його повороту та робочої ділянки..........................................................................................................................17

2.5. Проектування основних експлуатаційно-технологічних показників МТА при виконанні механізованої роботи...............................................................20

2.6. Охорона праці при виконанні механізованих робіт...............................24

2.7. Розробка лінійного графіка використання машинно-тракторних агрегатів в заданий період вирощування с.-г. культури..........................................24

3. Проектування заходів забезпечення МТА паливо-мастильними матеріалами..................................................................................................................28

3.1. Визначення потреби в дизельному пальному і мастильних матеріалах....................................................................................................................28

3.2. Визначення об’єму резервуарних місткостей для зберігання ПММ....32

4. Енергетична оцінка ефективності запроектованого МТА.......................35

5. Охорона довкілля при використанні МТА................................................36

Висновки...........................................................................................................37

Бібліографічний список...................................................................................38

Вступ
Високоефективне використання машинно-тракторного парку забезпечується встановленням раціональних технологічних, технічних і організаційних систем та іншими заходами по реалізації споживацьких властивостей сільськогосподарських машин, які гарантують високу якість виконання робіт у задані агротехнічні строки з найбільшою економічною ефективністю. Тобто, поставлене завдання — значно збільшити віддачу від створеного виробничого потенціалу та того, що надходить у сільське господарство. Ця проблема ще більше загострюється в умовах переходу до ринкових відносин в аграрному секторі, проведення земельної реформи, поширення нових організаційних форм господарювання.

Мета курсового проекту — набути навиків у виборі і високоефективному використанні як окремих машинно-такторних агрегатів, технологічних комплексів, так і машинно-тракторного господарств у цілому з метою максимального випуску сільськогосподарської продукції. У ньому на основі узагальнення досвіду і наукових досліджень розглядаються загальні принципи раціональної організації машинно-тракторного парку, виробничого планування і управління роботою парку машин, а також основи використання машин при прогресивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Викладено методики підбору знарядь до тракторів, вибору способів руху агрегатів, розрахунку продуктивності і витрат палива.

Особливу увагу приділено раціональному використанню основного асортименту нафтопродуктів. Наведено їх властивості, вплив на роботу техніки, основи нормування і зниження витрат.
1 Виробничо-технічна характеристика господарства
1.1 Загальні відомості про господарство

Сільськогосподарське приватне підприємство “Галичина” Жовківського району Львівської області Погариської сільської ради засновано 15березня 1991 року на базі реформованого колективного підприємства “ім. І. Франка”. Знаходиться воно в східній частині району у селі Погарисько, територіальне розміщення господарства обмежується населеними пунктами с. Погарисько, с. Думичі. Віддаленість центральної садиби господарства від районного центру м. Жовкви - 35 км, обласного центру м. Львова - 70 км. Пункти реалізації виробленої продукції – це в основному районний центр м. Жовкви, м. Рава-Руська. Господарство знаходиться у зоні доброго шосейного і залізничного сполучення, що є немаловажним чинником сільськогосподарського виробництва.

Для забезпечення господарства сільськогосподарською технікою, нафтопродуктами, отрутохімікатами і мінеральними добривами здійснюються бартерні операції як в межах України, так і поза ними, у більшості випадків не на дуже вигідних умовах для господарства.

В сьогоднішній період економічної нестабільності, девальвації керівництво і колектив товариства вишукує можливості забезпечення своїх виробничих потреб всім необхідним, щоб стабілізувати своє фінансове становище і, тим самим, поліпшити соціально-економічні умови життя своїх працівників.
1.2 Природно-географічна характеристика

Територія господарства належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Сума річних температур складає 2400 0С, гідротермічний коефіцієнт 1,7…1,8. Взимку бувають порівняно високі температури повітря, що пояснюється низькими розміщеннями цих територій, на які вільно проникає тепле повітря з Атлантики. Найхолоднішим місяцем є січень, середньомісячна температура якого на 1,8…2,0 0С нижча ніж у грудні. Найвищі середні температури припадають на липень (19,2 0С), а середньорічні температури повітря рівні 7,5 0С. Тривалість вегетаційного періоду становить пересічно 210 – 215 днів, а з температурою понад 10 0С – 160 днів. Середньорічна сума атмосферних опадів припадає на червень-липень і становить 99 мм на місяць, найменша за січень-лютий (23-33 мм). В зоні розташування господарства, як і в усьому західному регіоні, переважають вітри північно-західного напрямку із швидкістю 9–12 м/с, періодами – 15–20 м/с.
1.3 Структура земельних ресурсів та їх використання

Землекористування на території господарства характеризується високим для умов Західного Полісся рівнем сільськогосподарського освоєння та інтенсивності використання земель – 90,8 % території використовується для виробництва сільськогосподарської продукції. Орні землі складають 78,52 % усіх сільгоспугідь.

Загальна земельна площа ПП складає 1790 гектарів. Структура земельних ресурсів представлена на табл. 1.1.
Таблиця 1.1

Структура земельних ресурсів


Вид земельних ресурсів


Площа, га

% співвідношення від загальної площі

Загальна земельна площа

1790

100

Сільськогосподарські угіддя

всього

1675

93,58

в тому числі рілля

1315,2

78,52

сінокоси

194,3

11,60

пасовища

165,5

9,88

інші землі

115,0

6,42

З наведених даних табл. 1.1. видно, що сільськогосподарські угіддя складають 1675 га, а рілля 1315,2 га від загальної земельної площі, а це свідчить, що при використанні передових технологій сільськогосподарського виробництва є резерви для збільшення виробництва продукції рослинництва.
1.4 Структура посівних площ і врожайність основних сільськогосподарських культур

Одним із важливих показників використання землі є структура посівних площ, яка вказує на ефективність використання землі в господарстві і наведена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур

Назва сільськогосподарських культур

Площа, га

% співвідношення

Зернові і зернобобові

725,0

55,12

Цукрові буряки

234,0

17,79

Картопля

39,5

3,01

Кукурудза на силос

210

15,97

Кормові культури

106,7

8,11

Всього

1315,2

100

Аналізуючи дані табл. 1.2. можна відмітити, що половину посівних площ ріллі займають зернові культури, друге місце посідають кукурудза на силос і кормові, що дає змогу господарству створювати міцну кормову базу для тваринництва. Посіви цукрового буряка займають теж немалу площу, продукцією якого здійснюються бартерні операції по матеріально-технічному забезпеченню господарства.

Важливим фактором при веденні рослинництва є врожайність сільськогосподарських культур, про стан їх врожайності в господарстві свідчать дані, наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Врожайність основних сільськогосподарських культур

Назва сільськогосподарських культур

Врожайність, ц/га

Зернові : всього

32,5

озимі

26,7

ярі

22,1

Цукрові буряки

360,5

Картопля

103,7

Кукурудза на силос

287,5

Кормові буряки

321,7

Виходячи із результатів табл. 1.3. можна стверджувати, що врожайність основних сільськогосподарських культур знаходиться на належному агротехнічному рівні, який забезпечується мінімальним внесенням мінеральних добрив і переважаючим внесенням органічних добрив, які є у наявності в господарстві з добре розвинутою галуззю тваринництва.
1.5 Структура машинно-тракторного парку. Аналіз його використання і стан готовності

Своєчасне проведення всіх сільськогосподарських робіт на високому агротехнічному рівні у великій мірі залежить від високоефективного використання тракторного та автомобільного парку, які, в свою чергу, залежать від раціональних технологічних, технічних і організаційних систем та інших заходів.

В господарстві “Галичина” станом на 1 січня 2006 року знаходяться на балансі такі основні енергетичні засоби, а саме:

Т-150К – 4 шт.;

ДТ-75 – 3 шт.;

МТЗ – 7 шт.;

ЮМЗ – 2 шт.;

Т-25А – 1 шт.;

ЗИЛ – 5 шт.;

ГАЗ – 6 шт.;

ГАЗ-САЗ – 2 шт.;

УАЗ – 2 шт.;

5 – зернозбиральних;

2 – картоплезбирального;

3 – бурякозбиральних;

2 – кормозбиральних.

Парк сільськогосподарських машин включає в себе основні ґрунтообробні, посівні і інші сільськогосподарські машини в кількості 52 одиниці.

При аналізі існуючого тракторного парку можна відмітити дві тенденції його стану. Перша – це та, що 80 % тракторів усіх модифікацій потребують як капітального, так і поточного ремонтів, а друга – це 42 % тракторного парку станом на 1 січня 2000 року знаходиться у неробочому стані. Перша тенденція пояснюється застарілим віковим станом, тобто омолодження тракторного парку на протязі 7 років не здійснювалося. Друга тенденція обґрунтовується, по-перше, наявністю слабкої ремонтно-обслуговуючої бази, а, по-друге, дороговизною ремонту на спеціалізованих підприємствах і високою вартістю запасних частин.

Аналогічна ситуація із автомобільним парком, де 65 % рухомого складу потребують ремонту, а 40 % станом на 1.01.2000 р. знаходиться в неробочому стані. Поповнення автомобільного парку новими автомобілями за останні роки не було.

Завершуючи висвітлення цього пункту необхідно відмітити наступне:


1.6 Ремонтно-обслуговуюча база господарства

Внаслідок реформування колективного господарства (колгоспу) на долю ПП “Галичина” дісталась наступна ремонтно-обслуговуюча база - це реальна майстерня, яка розташована в с. Погарисько та одна мобільна станція технічного обслуговування і ремонту в польових умовах на базі автомобіля ГАЗ.

Ремонтна майстерня на сьогоднішній день задовольняє вимоги по проведенню технічних обслуговувань, поточних ремонтів і частково капітальних ремонтів. У зв’язку із затратою великих грошових коштів на ремонт техніки у спеціалізованих ремонтних підприємствах планується створення власної ремонтної бази на міжгосподарській і фермерській кооперації агрегатно-вузловим методом ремонту.

Ремонтна майстерня оснащена наступним обладнанням:

У ремонтній майстерні наявні наступні дільниці і відділи: розбирально-складальна, дефектувальна, зварювальна, ковальська, дільниця ремонту двигунів, акумуляторне відділення, дільниця по ремонту електрообладнання.

Враховуючи сьогоднішню економічну ситуацію в країні, ремонт сільськогосподарської техніки доцільно проводити в умовах власного ремонтного виробництва, але, як було сказано раніше, оптимальним варіантом є створення на базі господарства міжгосподарської і фермерської станції по ремонту техніки агрегатно-вузловим методом, використовуючи при цьому бартерні операції як в межах України, так і поза ними.

Завершуючи висвітлення питання про виробничо-технічну характеристику ПП “Галичина” необхідно відмітити наступне:



2 Проектування раціонального використання МТА під час виконання механізованих робіт


2.1 Формування видів і агротехнічних показників сільськогосподарських робіт в заданий період вирощування сільськогосподарської культури
На основі літературного огляду [1] вибираємо прогресивна технологія вирощування с.-г. культури, визначаємо перелік видів та агротехнічні показники сільськогосподарських робіт в заданому періоді вирощування сільськогосподарської культури. Дані записуємо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1

Види і агротехнічні показники робіт в період (назва періоду) при вирощуванні (назва с.-г. культури)

№ п/п

Назва с.-г. роботи

Строк виконання робіт

Агротехнічні вимоги

орієнтовні календарні строки виконання

тривалість, днів

1

Лущення стерні дисковими лущильниками

18.07-22.07

5

Проходить на глибину 6-8 см

2

Внесення мін. добрив

18.08-22.08

5

-

3

Оранка

18.08-24.08

7

Проходить на глибину

22-25см

4

Культивація з боронуванням

03.09-07.09

5

- Проводиться на глибину 14-16 см

5

Передпосівний обробіток ґрунту

15.09-21.09

7

-

6

Сівба

16.09-22.09

7

-

7

Ранньовесняне боронування посівів

01.04-07.04

7

-

8

Приготування розчину гербіциду

20.04-24.04

5

(200л/га)

9

Обприскування посівів у фазі кущення

20.04-24.05

5




10

Підживлення посівів мін. добривами

24.04-30.04

7

(азотні)

11

Обкошування полів та прокошування загінок

18.07.22.07

5

-


Продовження табл. 2.1

12

Пряме комбайнування

20.07-29.07

10

-

13

Транспортування зерна

20.07-29.07

10

на віддаль до 5км

14

Очищення зерна

20.07-29.07

10

-

15

Перекидання зерна на току

30.07-08.08

10

-

16

Транспортування зерна на пункт здачі

30.07-08.08

10

на віддаль (30км)

17

Стягування та скирдування соломи

20.07-29.07

10





2.2 Вибір енергетичного засобу для сівби озимого ячменю

Найточнішими і найоб’єктивнішими показниками, які характеризують рівень розвитку машинно-тракторних агрегатів, є їх годинна продуктивність і витрата пального на одиницю роботи.

Вибір раціонального енергозасобу проводиться на основі багатокритеріальної оцінки. Суть методу полягає в тому, що декілька часткових критеріїв одним із математичних способів зводять в один узагальнений критерій і за мінімальним його значенням приймають вид енергозасобу.

Можна користуватись будь-яким методом багатокритеріальної оцінки, які опубліковані в науковій літературі та навчальних посібниках [6, 10]. В даному розрахунку ми використовуємо метод відстані до точки.

Таблиця 2.2

Розрахункові дані

Варіант

Склад МТА

Годинна продуктивність W, га

Обернена величина 1/W, год/га

Витрата палива g, кг

Експлуа-таційні затрати Е, рн./од.роб.

Значення нормувальних критеріїв иij

Значення ?s

1/W

g

E

1

МТЗ-80+СЗ-3,6

0,53

2,3

3,0

39,9

2,3

1,0

1,047

0,449

2

Т-150К+СЗУ-3,6

0,23

1,0

3,4

38,1

1,0

1,133

1,0

0,04433

3

ЮМЗ-6+СЗУ-3,6

0,59

2,565

2,8

41,4

2,565

0,933

1,0866

0,53

Ідеалізований варіант

0,23

1,0

3,0

38,1

1,0

1,0

1,0

-

Покажемо приклад розрахунку для сільськогосподарського агрегату МТЗ-80+СЗ-3,6

Нормувальні критерії визначаємо наступним чином:

,

, (2.1)

.

Знаходимо критерій ?s:

. (2.2)

Аналогічно проводимо розрахунки для двох інших агрегатів.
Згідно із значенням критерію ?s вибираємо агрегат Т-150К+СЗУ-3,6.
2.3 Комплектування складу МТА
Задавшись значенням швидкості руху vр в межах технологічно допустимої при виконанні заданого виду роботи (vрminррmax) визначаємо максимальну ширину захвату агрегату:

, (2.3)

м,

де Nввп – затрати потужності на привід робочих органів, кВт, в даному випадку вони відсутні; Rзчтяговий опір зчіпки, кН; vp – робоча швидкість руху, м/с.

Визначаємо кількість машин у складі агрегату за наступною умовою:

, (2.4)

,

де INT – ціла частина від ділення; bk – конструктивна ширина захвату прийнятої машини або одного плужного корпуса, м.

Приймаємо основний склад МТА.

Визначаємо значення тягової потужності Nт, значення втрат потужностей на перекочування трактора, причіпної машини і зчіпки Nf, на подолання підйому N, у трансмісії Nтр та на буксування трактора N.

; (2.5)

кН

; (2.6)

кН;

; (2.7)

кН;

; (2.8)

кН;

; (2.9)

кН;

де Вк – конструктивна ширина захвату агрегату, м; Gт, Gм, Gзч – відповідно вага трактора, сільськогосподарської машини та зчіпки, кН.

Визначаємо фактичний коефіцієнт завантаження двигуна:

, (2.10)

.

Так як дотримується умова , то розрахунки є задовільними.

Складаємо експлуатаційну характеристику МТА та заносимо її у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Експлуатаційна характеристика МТА

Показник

Значення показника МТА

  1. Марка трактора

  2. Марка зчіпки

  3. Марка сільськогосподарської машини

  4. Ширина захвату Вр, м

  5. Швидкість руху Vр, м/с (км/год)

  6. Коефіцієнт завантаження двигуна, ?

Т-150К

С-11У

СЗУ-3,6

14,4

3,05 (11)

0,9
  1   2   3


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации