Курсова робота - Управління виробничо-технічними ресурсами процесу збирання зернових культур - файл n1.doc

Курсова робота - Управління виробничо-технічними ресурсами процесу збирання зернових культур
скачать (890.9 kb.)
Доступные файлы (5):
n1.doc261kb.26.11.2004 16:11скачать
n2.cdw
n3.cdw
n4.cdw
n5.doc29kb.12.11.2010 00:01скачать

n1.doc

Зміст
Вступ

  1. Теоретичні заходи управління виробничо-технічними ресурсами господарства…………………………………………………………….3

  2. Проектування управління виробничо-технічними ресурсами господарства…………………………………………………………….3

    1. Розробка технічного регламенту виконання механізованих робіт…………………………………………………………………..5

    2. Побудова графіка виконання механізованих робіт і визначення напружених періодів………………………………………………..8

    3. Вибір складу машинних агрегатів та їх показників………………9

    4. Визначення потреби в тракторах і с.г. машинах за напруженим періодом графіка машиновикористання………………………….10

    5. Обслуговування складу МТП……………………………………..11

    6. Обґрунтування потреби коштів виробничого процесу…………12

  3. Проектування процесу збирання зернових культур………………...15

    1. Графічне моделювання процесу збирання зернових за участю комбайна МТС…………………………………………………….15

    2. Оптимізація кількості залучених комбайнів……………………..15

  4. Охорона праці………………………………………………………….20

Висновки і пропозиції…………………………………………………….21

Бібліографічний список…………………………………………………..22

Вступ
Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою зумовлюється його технічною базою. Невідповідність цього базису прогресивним технологіям вирощування с.г. культур зменшує їх урожайність і унеможливлює виробництво конкурентноспроможного продовольства. Це негативно впливає на економіку господарства. Тому визначення ефективного МТП, який би відповідав прогресивним технологіям аграрного виробництва, а також враховував виробничі умови, того чи іншого господарства з науково-практичною проблемою, розв’язання якої накладено на інженерну службу.

Успішне розв’язання цієї проблеми можливе за умови наявності відповідних знань і навичок у фахівців з агроінженерною освітою. Ці знання і навички формуються як під час оволодіння теоретичним матеріалом так і при виконанні лабораторно-практичних занять.
1. Теоретичні заходи управління виробничо-технічними ресурсами господарства.
Чинні науково-методичні основи розвитку технічного базису аграрного виробництва, як видно, є ще недостатніми. Запропоновані методи, що використовуються, під час визначення ефективного МТП, дають можливість розв’язати проблему лише у першому наближенні.

Механізоване вирощування с.г. культур, відбувається завдяки різним технологічним процесам, як цілеспрямованої сукупності дій виконавців і техніки по групам насіння та рослин з метою перетворення насіннєвого матеріалу в урожай.

В основі цих процесів лежать технології вирощування окремих культур, наукові знання про перетворення негативного матеріалу в кінцевий продукт. Технічно регламентується послідовність, терміни окремих операцій.

Фізико-технічні властивості грунтів, полів для вирощування с.г. культури, їх площа, довжина полів, ухили значно впливать на ефективність механізованих процесів. Ці характеристики відносяться до виробничих умов виконання механізованих процесів. Окрім того, під час вивчення та реалізації цих процесів потрібно враховувати також природно-кліматичні умови, які впливають як на момент початків виконання окремих операцій, так і на їх тривалість. Таким чином визначають ефективність МТП господарства, потрібно враховувати усі головні чинники ефективності механізованих процесів агротехнічний базис та природно-кліматичні умови.

Кожна операція механізованого рільничого процесу виконується у певний час, характеризується моментом початку, тривалістю та моментом завершення. Початком виконання рільничих операцій визначається агротехнічним базисом та природно-кліматичними умовами. Цими ж чинниками лімітується також тривалість операцій, недотримання якої зумовлює втрати врожаю.

Початок виконання цієї чи іншої операції характеризується певним моментом на календарній вісі часу. Настання цього моменту є подією ймовірною. Поділ рільничих процесів на головні та допоміжні зумовлені особливостями аграрних технологій.

Визнаючи ефективність МТП господарства, треба вибрати критерій. З поміж усіх досі відомих критерії ефективності, які характеризують процеси часткового і узагальненого часу, студент повинен користуватися одним із таких критеріїв.

Пошук ефективного МТП відбувається на основі його моделювання роботи, тобто заміни реальної технологічної системи, якщо є рільниче господарство, його моделюю. З огляду на те, що подія моделювання с.г. технологічних систем ще не завершена, у них розглянемо лише фізичну сутність моделювання, явища механічного вирощування с.г. культур.

Вивчення процесу на частковому рівні дає змогу знайти взаємозв’язок між між тривалістю часткового процесу і кількістю однотипних МТА. Це є підставою для визначення потрібної кількості МТА.

На узагальненому рівні механізовані процеси визначаються з метою визначення марки машин для виконання всієї множини операцій стосовно вирощування усіх с.г. культур. З цією метою використовують графічне моделювання.

Його суть полягає в тому, що визначивши кількість МТА для виконання усіх часткових процесів будується графік календарного використання тракторів впродовж року.

Задавши декілька варіантів складу МТП для заданих умов машиновикористання оцінюють з поміж них найбільш ефективні.


  1. Проектування управління виробничо-технічними ресурсами господарства.




    1. Розробка технічного регламенту виконання механізованих робіт.


Перелік механізованих операцій, які планують для проведення на заданому полі сівозміни, визначаються технологією вирощування с.г. культур, які розміщуються в поточному та наступному за ним році. Для складання переліку операцій використовуємо технологічні карти та рекомендації щодо вирощування с.г. культур.

Послідовність операцій у переліку повинна відповідати календарному році:


Вид і загальна кількість операцій, залежить від біологічних особливостей вирощування культур, можливості застосування комбінованих с.г. машин і агрегатів, від ступеня зображеними посівами буряків.
Технологія вирощування ярого ячменю.

Ярий ячмінь має короткий вегетаційний період, коренева система його розвивається слабо і негусто засвоює поживні речовини із важкорозчинних сполук. Тому біологічна особливість ячменю, щодо сівозміни найбільше відповідають такі просапні попередники:

їх цінність зумовлена тим, що ці культури вносять достатню кількість органічних добрив та мінеральних речовин. Вони не дають розвиватися бурянам і поля після цих культур залишаються чистими від бурянів.

Після кукурудзи на полі залишається стерня, яка не дає можливості якісно обробити грунт. Щоб забезпечити краще захоплення збиральних решіток, слід зразу після збирання застосувати лущильники на глибину 6-8 см.

Попередній обробіток грунту проводять при відповідній вологості, щоб створити оптимальні умови для насіння. З метою закриття вологи необхідно провести боронування та зябеву оранку. Лише структурні грунти з низьким вмістом гумусу розпушують культиватором з боронами та забезпечують прогрівання важких грунтів, їх культивують на глибину 12-14 см.

Перед сівбою на всіх типах грунтів виконують культивацію повторно в агрегаті з боронами на глибину 6-8 см.

Збирають урожай прямим або роздільним комбайнуванням, у період вологої стиглості зерна в другій, третій декаді липня. Обмолочують зерно комбайном СК-5 «Нива». Після обмолоту зерно очищають, просушують і засипають у заздалегідь приготовлені зерносховища.

Щоб знезаразити насіння ячменю від збудників хворіб, його протруюють. Протруювання проводиться у таких машинах: ГУ-1,0; ПУ-3,0; ПЗ-10.

Протруєне насіння слід окремо зберігати від куражного і продовольчого зерна. Протруєння можна здійснювати перед сівбою.

Норма висіву ячменю, як і у інших зернових культур залежить від грунтово-кліматичних умов, родючості та вологості грунту, попередників, біологічних особливостей сорту, пружності і якості насіння та способів сівби, та інших факторів.
Технологія вирощування кукурудзи на силос.
Кукурудзу вирощують у польових, кормових і спеціалізованих сівозмінах. Оскільки вона не дуже вимоглива до попередників її можна вирощувати на одному полі декілька років.

Найкращими попередниками є:


Внесення добрив необхідно поєднувати з використанням ґрунтових гербіцидів. Кукурудза вимагає доброго догляду грунту від проростання насіння до кінця вегетації. Коли сіяти її після стерньових попередників в умовах достатнього зволоження і на грунтах засміченими бур’янами необхідно застосовувати напівпаровий обробіток грунту.

Лущення стерні на глибину 6-8 см., проводиться дисковими лущильниками, а через два тижні провидять глибинну зяблеву оранку, потім розпушення грунту культиваторами на різну глибину.

Найкраще сіяти кукурудзу, коли середньодобова температура на глибині 10 см., становить 10-12оС, на глибину 5-7 см. Визначаючи глибину загортання необхідно брати до уваги функцію насіння. Насіння на заводах розділяють на 5 фракцій.

Догляд за посівами, проводять до і після сходу доронування міжряддя. У фазі 6 листків проводять культивацію на глибину 6-10 см., культиватором із спіраль частими лапами і підгортачами. При застосуванні для боротьби з бурянами гербіцидного способу, використовують гербіцид «ероцитон».

Технологія вирощування вівса.
Овес належить до важливих зернофуражних культур. Його зерно відзначається високою поживністю.

В Україні овес вирощується переважно на Поліссі і в Лісостепу. У сівозміні овес слід висівати насамперед після зернобобових культур, при цьому він дає високо каліброве зерно. Грунт під овес готується з урахуванням особливостей попередника. Спочатку проводять боронування важкими боронами БДТ-7, після чого вносять добрива. Потім проводять зяблеву оранку на глибину 20-22 см.

Для сівби використовують пружну фракцію насіння з високими насіневими якостями, які забезпечують приріст урожаю.

Для отримання дружніх сходів в посушливі роки посіви коткують голчастими котками. Для знищення бурянів доцільно проводити після після сходове боронування.

Достигає зерно вівса нерівномірно. Скошують овес валковими жатками і через 3-4 дні проводять підбирання, обмолот валків комбайном СК-5 «Нива» з підбирачами. Після збору врожаю проводять скиртування соломи. Зерно очищають та протруюють, при потребі підсушують і зберігають при вологості 14-15%.


    1. Побудова графіка виконання механізованих робіт і визначення напружених періодів.



Для складання послідовності механізованих робіт початковими даними є агротехнічний базис, дані які містяться у механічних, технологічних картах вирощування с.г. культур.

Обґрунтовуючи календарні терміни виконання окремих робіт, слід виходити з того, що момент початку цих термінів є ймовірним.

Агротехнічно-оптимальні терміни виконання окремих робіт, як зазначалось, також зумовлені біологічними особливостями росту рослин.

Спочатку у хронологічній послідовності даємо перелік усіх робіт механізованого вирощування заданих культур, нумеруючи кожну з них, а потім додавши мірило відображають відрізками. Таким чином отримуємо лінійний графік механізованих робіт.

Завершуємо роботу визначенням напружених періодів, коли найбільша концентрація робіт.

Як бачимо з графіка визначення напружених періодів, найбільших концентрацій робіт спостерігається в період з 10 липня по 10 серпня. Це пояснюється тим, що на цей період припадає збирання зернових культур.

Ще один період починається з 10 квітня по 20 квітня. В цей час відбувається передпосівний обробіток грунту і сівба зернових.



    1. Вибір складу машинних агрегатів та їх показників


При виборі агрегатів для виконання будь-якої операції запланованого циклу робіт необхідно враховувати основне призначення машин та можливість виконання ними агро вимог до технології та якості проведення операції.

Якщо для виконання операції може використовуватися кілька різних агрегатів, то перевагу надають тому, який має більшу продуктивність при тій же якості виконання робіт або тому, який повністю задовольняє агро вимоги до виконання операцій при рівній продуктивності або більш універсальному.

Так для заданого карту тракторів 4 ЮМЗ-61 і один Т-150К підбираємо с.г. машини.
2.4. Визначення потреби в тракторах і с.г. машинах за напруженим періодом графіка машиновикористання
Етап розрахунків при визначенні оптимального складу МТП включає підготовку даних про штучне виконання, та обсяг всіх операцій з вирощування кожної культури, визначають продуктивність всіх агрегатів на кожній операції, розраховують необхідну кількість агрегатів, визначають прямі експлуатаційні і приведені затрати.

Кількість ідентичних МТА, що потрібно для виконання в агротехнічно оптимальні терміни механізованої роботи, визначаємо за формулою:

Де - обсяг механізованих робіт, га;

- змінний виробіток агрегату, га;

- агротехнічно-оптимальний термін виконання заданої роботи, діб;

- коефіцієнт змінності.
Даний розрахунок проводиться для операцій сівби ярого ячменю агрегатом ЮМЗ-6Л+СЗУ-3,6:



Приймаємо два посівних агрегати.

Число нормозмін, що потрібно для своєчасного виконання роботи визначають із співвідношення:

Де - обсяг механізованих робіт, га;


Даний розрахунок проводиться для всіх операцій.

Побудувавши графік потреби у тракторах, визначаємо пікові періоди, а також періоди коли треба мінімальне, а то й відсутнє. В такому випадку найбільша потреба в тракторах у період з 25 липня по 8 серпня.


2.5. Обслуговування складу МТП
Однією з умов використання ефективного складу МТП є його правильне комплектування. Проте в багатьох господарствах не вистачає техніки для якісного виконання у встановлені строки с.г. робіт або машини не можна оптимально завантажити.

Вимоги до складу МТП:

  1. До складу МТП мають входити тільки ті машини, які забезпечують високу якість виконання операцій відповідно до агротехнічних вимог;

  2. Кількість машин кожного типу повинна виконувати обсяг робіт, в оптимальні строки;

  3. Склад МТП слід підбирати так, щоб виробництво всієї с.г. продукції мало чим менше втарт;

  4. Продуктивність і універсальність машин повинні бути такими, щоб вистачало механізаторів для виконання робіт у встановлені строки, і вони були рівномірно завантажені на виконанні різних робіт протягом року.

  5. У складі МТП має бути найменша кількість машин різних марок.


2.6. Обґрунтування потреби коштів виробничого процесу
Загальна сума витрат розраховується з виразу:


Де - вартість МТП, грн.;

- вартість ПММ, грн.;

- затрати праці на виконання всіх робіт, грн.;

- змінні затрати на вирощування с.г. культур, грн..
Вартість ПММ визначають:

Де - сумарна витрата палива, кг.;

- комплексна ціна 1 кг., палива (А=1,5грн/кг).

Затрати праці на виконання всіх робіт:


Де - сумарні затрати праці, люд. год.;

- оплата прці, грн./мот.год.



Змінні затрати на вирощування с.г. культур становить із витрат на насіннєвий матеріал, добрива, засоби хімічного зачисту.
Таблиця 1.

Вартість ПММ

п/п

Марка с.г. машини або трактора

Кількість, штук

Ціна, грн.

1

2

3

4

1

ЮМЗ-6Л

4

40550

2

Т-150К

1

79240

3

СК-5 «Нива»

2

80000

4

ПЛН-6-35

1

5300

5

БЗСС-1,0

18

104

6

СЗУ-3,6

5

2500

7

СУПН-8

2

11400

8

2ПТС-4

4

5600

9

РУМ-8

1

8600

10

ОП-2000

1

2500

11

КПГ-250

1

4500

12

1РМГ-4

1

9200

13

ЛДГ-20

1

4950

14

ВТУ-10

1

3650

15

АПЖ-12

1

12300

16

ЖРБ-4,2

2

2910

17

ПФ-0,9

1

4650

18

КПН-2,8А

4

3650

Разом

-----

579352


Таблиця 2.

Затрати на виробництво с.г. культур на 1 га.

п/п

Культура

Насіння

Добрива

Засоби хімзахисту

1

2

3

4

5

1

Ярий ячмінь

80

322,5

153,2

2

Кукурудза на силос

107

420

135,8

3

Овес

74

350

130

Разом

261

1092,5

419


Таблиця 3.

Структура затрат

п/п

Показники

Затрати, грн

Структура,%

1

2

3

4

1

Вартість МТП

579352

63,78

2

Вартість ПММ

58082,4

6,39

3

Затрати праці на виконання всіх робіт

5101,8

0,56

4


Змінні затрати:

Насіння

39150

4,31

Добрива

163879

18,04

Засоби хімзахисту

62850

6,92

5

Разом

908411,2

100



Аналізуючи структуру затрат бажано, що 63,78% коштів витрачалось на закупівлю МТП, а на паливо-мастильні матеріали 6,39%. Всі інші затрати в сумі становлять 29,83% від загальної суми затрат (витрат).

3. Проектування процесу збирання зернових культур
3.1. Графічне моделювання процесу збирання зернових за участю комбайна МТС.
Для визначення тривалості простою зернових можна скористатися діаграмою проведення збиральних робіт. Для побудови діаграми на осі абсцис відкладаємо координатний час, а на осі ординат – площу зібраний полів.

Знаючи всі складові затрат коштів на процес збирання, визначаємо сумарні витрати.

Для кожного поля з врахуванням його розміщення і очікуваної врожайності культури імітаційним моделюванням перевіряємо різні варіанти складу груп комбайнів і вибираємо такий, коли збільшення кількості залучених комбайнів МТС не приводить до зниження витрат під час збирання. Попередньо складений процес збирання зернових, основною частиною якого є календарний графік виконання робіт для кожної культури і склад машин, коректуємо з врахуванням конкретних умов господарства.

3.2. Оптимізація кількості залучених комбайнів
Питомі затрати коштів на роботу комбайнів, що є в господарстві будуть складатись з оптимізаційних витрат Са, витрат на ремонт Ср, витрат на зберігання Сзб, витрат на ПММ СПММ і витрат на оплату праці працівнику, який обслуговує агрегат Сзп:

Амортизаційні відрахування визначаємо за формулою:

Де - амортизаційні відрахування від балансової вартості комбайна, ;

- балансова вартість комбайна, грн. ();

- річне напрацювання комбайна, га. ().


Відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування визначається за формулою:

Де - норма амортизаційних відрахувань на ремонт і ТО комбайна ();

Втрати на зберігання комбайна:


Вартість ПММ визначається за формулою:

Де - конкретна витрата основного палива, кг/га ();

- конкретна вартість 1 кг палива, грн./кг ();

Витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу:

Де - коефіцієнт відрахування на заробітну плату, ;

- відповідно кількість механізаторів і допоміжних працівників, що обслуговують агрегати, ;

- змінна норма виробітку, га/добу ();


Отже,
Загальна витрата коштів на збирання комбайном господарства визначається за формулою:

Де - площа зібрана комбайном господарства, га;


Інші результати розраховуємо аналогічно, а дані заносимо у табл. (лист№3).

Загальні витрати коштів на збирання комбайном МТС визначаємо:

Де - ціна однієї тони зерна, грн.;

- вартість одного гектара зібраної пшениці комбайном МТС, кг/га ();

- площа зібрана комбайнами МТС, га;

Втрати зерна визначають за формулою:

Де - коефіцієнт втрати врожайності,

- урожайність с.г. культур, т/га;

- площа культури, яку необхідно зібрати, га;

- час від початку повної стиглості хлібної маси до закінчення її збирання, діб;


Інші результати розраховуємо аналогічно, а дані заносимо у табл. (лист№3).

Втрати коштів від недобору врожаю в наслідок перестиглості зерна на основі стебла визначається за формулою:



4. Охорона праці.
Комплектує машинно-тракторний агрегат тракторист-машиніст, за допомогою допоміжних робітників під обов’язковим контролем бригадира-механіка.

Особливу увагу треба приділяти агрегатам, що працюють на схилах. До роботи на таких агрегатах допускаються трактористи не нище 2-го класу із стажем роботи не менше 3 роки.

Одним з недоліків с.г. машин є те, що її робочі органи не обладнані пристроями для самоочищення. Це призводить до травмування механізаторів, які намагаються очистити робочі органи на ходу машини або при працюючому ДВЗ. Відповідно до існуючого тому, роботу необхідно виконувати спеціальними пристроями при зупиненій машині із вимкненим ДВЗ.

Для запобігання травматизму під час роботи на зернозбиральному комбайні необхідно, щоб працівники були добре проінструктовані про існуючу небезпеку при роботі на тих чи інших машинах у разі недотримання правил техніки безпеки.

Усунення несправності, заміну ножів, виконання операцій ТО виконують тільки при вимкненому ДВЗ.

Комбайн обладнується дерев’яними підставками і башмаками проти перекочування, а також засобами пожежегасінні та аптечкою.

Висновки і пропозиції.
Основною метою виконання курсового проекту є набуття практичних навичок і вмінь в галузі виробничо-технічними ресурсами в аграрному секторі.

В даному проекті було проведено обґрунтування потреби в коштах на виконання механізованих робіт і встановлено, що вагоме місце посідають втрати на використання і утримання МТП.

Під час виконання курсового проекту було змодельовано процес збирання зернових культур, як власним комбайнуванням так і комбайнуванням МТС. З побудованих графіків видно, що найменші втрати зерна від осипання будуть. Обмолот буде проведений комбайнами МТС, але залучення комбайнів МТС значно дорожчі ніж збирання прямим комбайнуванням.
Бібліографічний список


  1. Сидорчук О.В. Системний аналіз проблеми ресурсозабезпечення у рільництві. Механізовані процеси сільськогосподарського виробництва. – Львів, с.-г. інститут, 1995р., 27с.

  2. В.Ю. Єльченко, Ю.П. Нагірний та інші. Машиновикористання у землеробстві: К.: Урожай, 1926р., 384с.

  3. Рослинництво. Підручник О.З. Зінченко – К.: Аграрна освіта, 2001р., 591с.

  4. Охорона праці. Навчання видання за ред., Пряних П.М., Ментюк С.О., Бужко Д.А.-К.: Урожай, 1994р., 268с.







Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации