Курсова робота - Процес реформування транспортного комплексу України - файл n1.doc

Курсова робота - Процес реформування транспортного комплексу України
скачать (385.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc386kb.03.11.2012 02:15скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6




ВСТУП.

Транспорт – одна із найважливіших галузей інфраструктури. Він забезпечує виробничі й невиробничі потреби народного господарства і населення в усіх видах перевезень. Транспорт забезпечує зв’язок між галузями народного господарства, містом і селом, окремими районами країни, сприяє суспільному територіальному поділу праці, є активним чинником економічної спеціалізації господарства окремих районів, неможливої без обміну продукцією. Транспорт має сприяти якнайшвидшій інтеграції України в загальноевропейську економічну систему. Це потрибує вдосконалення залізничних і автомлбільних шляхів.

У процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає на її собівартість, а відповідно – на ефективність і ціну. Зменшення вартості транспортної складової у собівартості продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва. Знизити транспортні затрати можна за рахунок поліпшення функціонування транспорту, заміни одного виду іншим, ефективнішим для перевезення певної продукції; удосконалення територіальної організації виробництва, внаслідок чого оптимізуються транспортні витрати для доставки сировини, паливно-енергетичних ресурсів, устаткування, готової продукції. Тому розвиток та розміщення транспортної структури держави є на сьогодні дуже актуальним питанням.

Транспорт є однією з найважливіших складових частин, що забезпечує життєдіяльність багатогалузевої економікиУкраїни.

Навіть при тому, що в Україні знизилась економічна активність, обсяги вантажних і пасажирських перевезень все ще перевищують обсяги перевезень практично всіх країн Європи. Вітчизняну інтенсивність руху можна порівняти з інтенсивність на американських залізницях, вона набагато перевищує інтенсивність руху в Європі.

В сучасних ринкових умовах до транспортної системи України подаються високі вимоги в відносинах якості, регулярності й надійності транспортних зв’язків, збереження вантажів та безпеки перевезення пасажирів, термінів та вартості доставки. У відповідності з цим станом транспортні комунікації країни повинні відповідати вимогам європейської інтеграції.

Транспортна мережа нашої країни є єдиною нероздільною сіткою кровоносних судин великого організму народного господарства. Тому в умовах держави розвиток транспортних засобів тієї чи іншої частини країни, її регіону не може відбуватися відокремлено від інших регіонів і розглядатися самостійно.

Єдина транспортна система України містить у собі наступні види транспорту: сухопутний (залізничний, автомобільний,трубопровідний); водний (морський, внутрішній водний); повітряний.

Усі види транспорту розвиваються. Одні з них відіграють важливу роль у міжнародних економічних і пасажирських зв’язках (морський, повітряний), інші обслуговують в основному внутрішні зв’язки.

Працюючи над курсовою роботою, я поставила перед собою мету більш детальніше ознайомитися з транспортною системою України, її недоліками і напрямками вирішення цієї актуальної проблеми – стратегії розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

Завдання курсової роботи:

- розкрити роль та місце транспортного комплексу в економікі України;

Предмет курсової роботи – основні види транспорту, такі як залізничний, авіаційний, морський та річковий, автомобільний, трубопровідний.

Об’єктом дослідження є залізниці країни, їх технічний стан, аеропорти, морські та річкові порти та їх технічний стан, стан автодорожнього господарства, нафтопроводів та газопроводів України.

В курсовій роботі я поставила перед собою завдання більш об’ємніше описати види транспорту, його використання та особливості його розміщення.

В своїй курсовій роботі я за основу беру таких авторів, як, Дорогунцев С.І., Тіторенко Ю.І., Олійник Я.Б., Заболоцький Б.Ф., Качан Е.П.

В темі «Економіко-технологічні підйоми транспортного комплексу» я посилаюся на авторів О.Єдіна, В.Гурнака. В інших темах курсової роботи використані матеріали таких авторів як А.Хахлюк, В.Данілевський, О.Ложачевська, Б.Буркінський, О.Котлубай, О.Цветов, Л.Соколов та ін.

Підсумки роботи транспорту України мною взяті з сайту Державного комітету статистики України. Також в своїй курсовій роботі я використала матеріали, які опубліковані на сайті Міністерства транспорту та зв’язку України, та на сайті www.mintrans/control/uk/index.

1. СТРУКТУРА ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

1.1 Транспортна структура держави

Транспортний комплекс є важливою складовою в структурі економіки України. Частка підприємств транспортно-дорожнього комплексу,які входять до сфери управління Мінтрансзв’язку України, становить у ВВП майже 10%, а вартість основних виробничих фондів – 12% загальної вартості. [4;29]

У транспортній галузі на сьогодні функціонує понад 2 тис. державних підприємств, установ і організацій, 30 діючих аеропортів, 20 державних морських торгових портів, 10 річкових портів, 6 залізниць, більше 40 авіа- та 150 судноплавних компаній різних форм власності, понад 16,2 тис. суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку автотранспортних перевезень.

Чисельність працюючих у транспортно-дорожньому комплексі становить понад 550 тис. чоловік, коефіцієнт зайнятості – 93,8%. [4;29]

За призначенням виділяють транспорт загального користування (для перевезення готової продукції, сировини та напівфабрикатів з місць виробництва до пунктів споживання або подальшої переробки, задоволення потреб населення у просторовому переміщенні з виробничою або приватною метою), відомчий (внутрішньовиробничий, внутрішньобудівельний, внутрішньогосподарский, внутрішньозаводский і внутрішньопортовий) та особистого призначення.

Розрізняють також транспорт наземний (залізничний, автомобільний, гужовий, в’ючний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний та трубопровідний.

Усі види транспорту є складовими єдиної транспортної системи – територіального поєднання взаємозв’язаних видів транспорту, які, взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби народного господарства й населення в перевезеннях вантажів і пасажирів.

Роботу всіх видів транспорту забезпечує транспортна інфраструктура – мережа транспортних шляхів, видів транспорту, засобів перевезення вантажів та пасажирів, сервісного обслуговування транспортних перевезень. Ефективність її функціонування визначається рівнем економічного збалансування всіх її складових, якого можна досягти лише за раціонального розподілу загального обсягу перевезень між окремими видами транспорту залежно від сфери найвигіднішого використання кожного з них. Просторова залежність транспортних мереж від розміщення продуктивних сил впливає на територіальну організацію транспорту в цілому та його складових частин.

Головними показниками роботи транспорту є:

За функціональними особливостями транспорт поділяють на вантажний і пасажирський. Вантажний забезпечує обслуговування матеріального виробництва, пасажирський – потреби перевезень населення. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продукції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матеріального виробництва після видобувної, переробної промисловості та сільського господарства. Жодна з трьох основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді доступний для споживання, коли його доставлено до споживача. Пасажирський транспорт є галуззю сфери послуг і належить до інфраструктурних галузей. Вантажний транспорт – галузь виробничої інфраструктури.

Вантажний і пасажирський транспорт безпосередньо впливають на ефективність національної економіки, оскільки доставляють:

Територіальне об’єднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об’єднують усі види транспорту і ланки транспортного процесу у взаємодії та забезпечують успішне функціонування національно-господарського комплексу країни загалом утворює транспортну систему.

Транспортну систему України утворюють усі види транспорту: залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, трубопровідний. Останнім часом йдеться і про існування електронного транспорту. Роботу транспортної системи забезпечує транспортна інфраструктура, яку утворюють шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, що здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів, а також засоби управління і зв’язку, різноманітне технічне обладнання. Формами територіальної організації транспорту є залізничні станції, вузли, автостанції, морські та річкові порти, пристані, аеропорти.

Найбільш розвинений в Україні залізничний транспорт. Він відіграє вирішальну роль у єдиній транспортній системі країни, значно впливаючи на економічні зв’язки між виробниками і споживачами продукції, областями й економічними районами України, із закордонними країнами.

Залізничний транспорт - вид транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів по рейкових шляхах. Він у силу своєї надійності, регулярності, можливості перевезення вантажів і пасажирів незалежно від часу року і погодних умов, малого ступеня впливу на навколишнє середовище(у порівнянні з іншими видами транспорту), невеликої енергоємності перевізної роботи (споживання енергії на залізничному транспорті в б раз менше, ніж в авіації, і в 3 рази менше, ніж на автотранспорті) широко використовується як у внутрішніх, так і в міжнародних зв’язках.

Залізничні колії разом з іншими видами транспорту утворюють територіальні з’єднання шляхів, технічних засобів і служб перевезень, що включають усі види взаємодіючого транспорту. У транспортній системі України залізничний транспорт тісно взаємодіє з автомобільним транспортом (із трасою Харків-Ростов на Дону, шосе Харків-Севастополь і ін.), річковим (з портами на Дніпру, Десні, Дунаєві),морським (у портах Одеса, Миколаїв, Херсон) і іншими видами транспорту. Зкоординованість дій усіх видів транспорту забезпечує ефективні блокові, змішані зв’язки, у яких росте роль контейнерних перевезень як самого прогресивного способу доставки продукції.

За характером перевезень залізничний транспорт поділяється на пасажирський і вантажний. Залежно від ролі виконуваної роботи розрізняється залізничний транспорт загального і відомчого користування. Залізничний транспорт загального користування з’єднує окремі регіони і країни світу, забезпечує зв’язку між виробниками, споживачами і пасажирські перевезення. Залізничний відомчий транспорт (транспорт підприємств і організацій) перевозить сировину, матеріали й інші види продукції усередині підприємств промисловості, сільського господарства.

За видами зв’язку і характером обслуговування розрізняють міжнародні і внутрішньодержавні зв’язки (для транспорту загального користування).

Український транспорт загального користування бере участь у виробничих процесах як складова сфери товарообігу і є однієї з найважливіших галузей народного господарства, діяльність якої має винятково важливу роль для держави і суспільства. В останні роки одержала поширення класифікація окремих її напрямків по декількох показниках: по призначенню, ролі, інтенсивності руху й ін.

Дороги першого класу мають державне значення; другого - місцеве значення. Дороги першого класу знаходяться в пріоритетному положенні. Вони найбільше повно забезпечуються паливом, матеріалами, устаткуванням, державними інвестиціями. Це дозволяє забезпечити краще умови перевезень у цілому по мережі, створити режим економіки, найбільше ефективно розпоряджатися засобами.

Взаємодія різних видів транспорту здійснюється в транспортних вузлах змішаного типу. Найхарактернішими є змішані перевезення вантажів залізничим і автомобільним транспортом. Перевезення вантажів починається одним видом транспорту, а продовжується в пункті перевантаження іншим. Залежно від видів транспорту, що стикуються, розрізняють вузли залізнично-автошляхові (Львів, Харків), залізнично-водно-автошляхові (Одеса, Київ, Миколаїв, Херсон) і водно-автошляхові (Ялта, Алушта, Канів). У кожному з них може бути ще й повітряний та трубопровідний транспорт.

Для забезпечення рухомим складом зростаючих потреб у пасажирських і вантажних перевезеннях, Укрзалізниця протягом останніх років за власні кошти фінансує реалізацію програм, що передбачають освоєння підприємствами України сучасної залізничної техніки: електровозів, дизель- і електропоїздів, пасажирських вагонів, важкої колійної техніки. Оновлюються засоби руху і в інших видах транспорту.

Беручи до уваги той факт, що в Україні практично відбувся розподіл вантажів між автотранспортом (споживчі товари, контейнерні перевезення, тощо) та залізницями (масові вантажі), перерозподіл між ними у перспективі не буде носити кардинального характеру. На досить далеку перспективу залізниці залишаться основним (по обсягах) перевізником вантажів та пасажирів на середні та далекі відстані.

Для територіальної організації транспортної системи характерним є поєднання лінійних і пунктових елементів. До лінійних елементів належить мережа шляхів сполучення. Її густота, конфігурація, пропускна і провізна спроможність значною мірою визначають обсяг транспортної роботи. Формування транспортної мережі, видова структура, густота (щільність) шляхів сполучення загалом та окремих видів транспорту, проходження основних магістралей визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним розташуванням території країни або її регіонів.

Україна має надзвичайно сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі. Зокрема, це – галузева структура і територіальна організація національної економіки, вигідне економіко-географічне положення, які визначили розвиток і розміщення залізничного, автомобільного, річкового, морського, трубопровідного транспорту.

Система розміщення транспортних шляхів України виглядає так:

Показник густоти автомобільних шляхів в Україні дорівнює 0,29 км/км2, а в близькій за територією і чисельністю населення Франції – 1,46, у Німеччині становить – 2, Польщі – 1,15, Великобританії – 0,9 км/км2. [10]

Економіко-географічне положення істотно вплинуло на прокладання транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення. Вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, де є багато зручних бухт, став передумовою будівництва морських портів і розвитку морського транспорту. Наявність судноплавних річок (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг та ін.) сприяла розвитку річкового транспорту.

Останнім часом перед транспортною системою України постала необхідність створення власної виробничо-ремонтної бази, що зумовлено передусім порушенням господарських зв’язків України з країнами СНД, необхідністю оптимізації структури національного господарського комплексу.

Як бачимо, кожен вид транспорту виконує перевезення, які неможливо або недоцільно здійснювати іншим. Інколи перевезення вантажів і пасажирів мають етапний, або комплексний характер, тобто здійснюються з допомогою двох і більше видів транспорту. Але, незважаючи на адміністративно-господарську самостійність, всі види транспорту знаходяться в відомому вхаємозв’язку та чиніть істотний вплив як на перевезення, так і на кінцеві технічно-економічні результати діяльності.

І, як наслідок, від степені розвитку та ефективності роботи транспорту залежить безперебійність взаємодії всіх галузей народного господарства та підприємництва, сучасність міжгалузевих та міжрайонних постачань різноманітної продукції та перевезення пасажирів.
  1   2   3   4   5   6


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации