Есе (з розглядом моральної проблеми) на художній фільм А. Пена Боні і Клайд (1967) - файл n1.doc

Есе (з розглядом моральної проблеми) на художній фільм А. Пена Боні і Клайд (1967)
скачать (33 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc33kb.03.11.2012 03:11скачать

n1.doc

Для аналізу моральної проблеми художнього фільму я обрала стрічку, що не входить до списку запропонованих. Я проаналізую кінематографічну роботу американського режисера Артура Пена, зняту у 1967 році, що має назву «Боні і Клайд». Це я зробила не через те, що не вважаю гідними вказані у списку фільми, а тому, що вважаю етичну проблему, яка постає під гострим кутом у даній стрічці актуальною й понині. До цього додається ще низка суперечливих питань моральності, які я і маю за мету підійняти та розглянути.

Десь є справедливість, але не тут. Не там, де людина, так це точно. В цьому я запевнилась сповна. Якщо навіть банду розбійників та безжалісних моральних калік зображують як романтичних героїв-коханців, що від безвихідності йдуть на тяжкі злочини, вбивства, нібито цілком усвідомлюючи наслідки своїх варварських вчинків...

Так, я, можливо, й не жила у ті часи і мені не зрозуміти чому під час Великої депресії люди сходили з розуму, переступали будь-які пороги моральності і були варті на вбивства, на чисельні вбивства... Але були ж тоді й чесні люди, котрі працювали та прислухалися до законів, якщо і не до державних, то до божих, моральних. Чи не так? У будь-який час (чи то він важкий, чи то дуже важкий) є чесні люди, а є підступні, є добрі, а є злі. Як я вважаю, погане матеріальне положення не виправдовує варварських вчинків, що навіть Людини то не гідні.

А тут ще усе це ядро зла і злочинності поетизують! Кримінальна, романтична драма? Весь світ що з глузду вже тоді почав з’їжати? У ріках крові невинних людей ото велике і чисте зародилося кохання... Хіба такими рядками починається справжня любов, справжнє почуття?

Отож, говорячи мовою аналізу та наукових досліджень, у кінострічці з гострим сюжетом підіймається не менш гостра етична проблема. І ця проблема, в основному своєму об’ємі, покриває тему справедливості. Справедливість – моральна якість та чеснота, вразливість як на суспільне добро, так і на суспільне зло. «Це – найвища чеснота, що утримує (повинна утримувати) мужність, поміркованість і мудрість у повні рівновазі і гармонії» (Платон). Роздивляючись вчинки головних героїв фільму, як моральні чи ні, я звертаюсь до головних проблем етики як науки про мораль. Серед них найважливіші – це проблеми критеріїв добра і зла, питання щастя людини та сенсу її життя, призначення у цьому світі. А, як відомо, оцінка моральної поведінки виходить із соціального оточення. З цього куту погляду дії головних героїв були далеко не моральними... Але розглянемо кожну дійову особу окремо.

Добро і зло ніби бореться у душі Боні Паркер (Фей Данауей) на початку фільму, адже вона знає, що, якщо обере шлях поруч із Клайдом, то він буде повним несправедливості, вбивств та злочинів, також вона розуміє, що довгим їх спільний шлях бути не зможе... Але вона обирає свою долю. Між злиднями, мізерною зарплатнею офіціантки і злочинним життям дівчина обирає останнє. Це переломний момент у її свідомості та житті, але початки ідеї такого гріховного існування визрівали, я гадаю, здавна. У свою чергу, Клайд Берроу (Уоррен Бітті) у фільмі постає нерішучим юнаком (зовсім не гангстерської зовнішності), що вже мав досвід ув’язнення у своєму житті. Але, вочевидь, йому бракувало проблем і він дозволяє собі відчайдушно покохати незнайому провінційну дівчину. Разом ці двоє збираюсь банду і вирушають у подорож на чужому авто, за яким тягнеться кровавий слід товщиною у людські життя... Але для усіх учасників щастя виражається в успішному завершенні чергового пограбування, з кожним разом все більше і більше нехтуючи цінністю людського життя, яке вони не соромляться забирати у кожного, хто заважатиме їх «розвагам». Я вважаю, що це були саме розваги, бо у Боні та Клайда не було невиліковно хворої дитини, на лікування якої треба були кошти, вони навіть про матір Боні не попіклувалися хоча на момент їх зустрічі могли собі це дозволити. Це був протест в нікуди.

Отже, Боні, Клайд та інші учасники їхньої банди (ще троє людей) стали на шлях зла, загубивши при цьому свою людність, відкинувши милосердя. Основа категорії милосердя полягає у відкиданні власних інтересів задля інтересів іншої людини ("Смело давай другому, не считай, что ты получишь в замен"), а у випадку наших головних героїв – вони бажали блага та достатку лише собі, кожен окремо (Боні навіть образилась, коли дружина Бака забажала свою частку з спільної кількості награбованих грошей).

Та, якщо у стрічці є моральна проблема, то режисеру треба її якось вирішити, або натякнути на її подальше вирішення. І цей момент у фільмі «Боні і Клайд» виникає у самому кінці, коли обох головних героїв-грабіжників розстрілює поліція. Це фізичне вирішення даної проблеми: усування її у дану хвилину, у даному місці. А щодо самої ідеї несправедливості, що жила до Боні і Клайда, втілилася у їхніх діях, та житиме у подалі, то це вже не є завданням режисера. Це задача, на мій погляд, усього людства і кожної людини окремо. Переглянути фільм, зробити висновки та намагатися донести ідеї добра та справедливості до інших.

Особисто я вважаю, що ніколи і ні в якому разі не є вірною постанова «Ціль виправдовує засоби». Тим паче, якщо цілі настільки мізерні та ганебні, як у Боні та Клайда. Отож, треба кожного дня вдосконалювати себе та свої етичні й естетичні ідеали, виховувати в собі людину, досліджуючи для прикладу твори мистецтва, які нас і будуть стимулювати до цього самовдосконалення.





Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации