Диплом - Управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності ВАТ Міттал Стілл Кривий Ріг - файл n1.doc

Диплом - Управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності ВАТ Міттал Стілл Кривий Ріг
скачать (1016 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc1016kb.03.11.2012 04:56скачать

n1.doc

  1   2   3   4




Дипломна робота

На тему

«Управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»»

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможністю підприємства……………….5

1.1. Поняття та класифікація витрат на виробництво продукції……………..5

1.2. Розрахунок, планування та прогнозування витрат в процесі виробництва………………………………………………………………..…….10

1.3. Організація управління витратами в процесі виробництва…………….13

Розділ 2 . Аналіз господарської діяльності ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»………………………………………………………………………………..19

2.1. Загальна характеристика ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»…….............19

2.2. Аналіз техніко - економічних та фінансових показників діяльності ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»……………………………………………………...27

2.3. Аналіз організації управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»………………………………………………………………………………..38

Розділ 3. Шляхи та напрямки покращення організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»…………………………………………………………………………….…43

3.1. Шляхи та напрямки покращення та їх значення в управлінні витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»…………………………………………..43

3.2. Ефективність від запропонованих заходів……………………………...45

Висновки……………………………………………………………….............49

Список використаних джерел…………………………………………………53

Додатки…………………………………………………………………………56

Вступ
В умовах ринкової економіки головною метою діяльності підприємства є досягнення максимального прибутку. Всі інші цілі підпорядковані цій головній задачі, оскільки прибуток служить основою та джерелом коштів для подальшого росту інших показників.

Оскільки економічний результат виробництва в загальному вигляді визначається, як різниця доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) і витрат на виробництво , тому дуже важко переоцінити актуальність і важливість аналізу витрат на виробництво продукції та управління ними на підприємстві.

Найбільшу актуальність має вибір системи управління витратами, яка відповідала б специфіці виробництва та давала б змогу якомога точніше аналізувати та обліковувати витрати на виробництво, а також можливість точного прогнозування та планування витрат на майбутні періоди, що забезпечувало б безперебійне ефективне виробництво продукції (робіт, послуг).

Метою роботи є на основі теоретичного матеріалу про управління витратами в процесі виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства дослідити цю проблему на базі ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» та розробити рекомендації, щодо її вдосконалення та визначити ефективність запропонованих заходів.

Завданнями роботи є:

- узагальнення теоретичних положень про поняття та види витрат, їх розрахунок, прогнозування, планування а також управління витратами;

- розробка шляхів покращення існуючої системи управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг».

Об’єктом дослідження є комплекс теоретичних , методологічних та прикладних питань, пов’язаних з організацією управління витратами на виробництво з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Предметом дослідження є сукупність процесів організації управління витратами на підприємстві з метою підвищення конкурентоспроможності продукції.

Для дослідження поняття та видів витрат використовувався метод класифікації.

При дослідженні впливу методів аналізу та обліку витрат, їх планування та прогнозування, а також організації управління ними на виробництво продукції (робіт, послуг) використовувалися методи аналізу та синтезу.

При дослідженні ефективності від впровадження запропонованих заходів покращення організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства був використаний метод моделювання процесу оцінювання ефективності запропонованого заходу.

В ході роботи має бути визначено основні методологічні , теоретичні та прикладні питання організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, проаналізована діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на предмет планування, прогнозування, аналізу, обліку та управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, розроблено рекомендації , щодо покращення системи управління витратами та оцінено ефективність від впровадження запропонованих заходів.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ
1.1. Поняття та класифікація витрат виробництва
Витрати характеризують у грошовому виразі об’єм ресурсів, що є використаними у конкретних цілях і трансформуються у собівартість продукції (робіт, послуг).

Управління витратами – є засобом досягнення підприємством високого економічного результату. Воно зводиться не лише до зниження витрат, але розповсюджується на всі елементи управління. [5]

Управління витратами на підприємстві має певні особливості . Першою особливістю витрат, як предмета управління є їхній динамізм. Вони знаходяться у постійному русі і швидко змінюються. Так, у ринкових умовах господарювання постійно змінюються ціни на ресурси і матеріали, комплектуючі вироби і деталі, тарифи на енергоносії та послуги зв’язку і транспорту. І на самому підприємстві постійно оновлюється продукція, переглядаються норми матеріальних і трудових витрат, що відображається на собівартості продукції та загальному обсязі фінансових витрат. Тому розгляд витрат у статистиці є дуже умовним і не відображає їх реального рівня.

Другою особливістю витрат, як предмета управління є їх різноманітність, що потребує застосування широкого спектру прийомів та методів в управлінні ними. Різноманітність витрат виявляється при їх класифікації, яка дозволяє виявити ступінь впливу окремих витрат на економічні результати діяльності підприємства, оцінити можливість дії на рівень тих чи інших видів витрат, і нарешті, відносити на виріб лише ті затрати, які необхідні для його виготовлення і реалізації. Не менш важливим є вірне віднесення затрат на виробничі підрозділи та окремі види діяльності підприємства.

Третя особливість витрат полягає у важкості їх виміру, обліку та оцінки. Абсолютно точних методів виміру, обліку та оцінки немає.

Четверта особливість витрат – це складність та можливе виникнення певних протиріч впливу витрат на економічний результат.

Управління витратами на підприємстві вирішує такі основні задачі, як:

Класифікація виробничих витрат виявляє об’єктивно існуючі групи витрат, процеси формування витрат і взаємовідносини між їхніми окремими частинами. Без класифікації витрат не можливим є вирішити задачі управління ними на підприємстві. Складність структури і різноманітність процесів формування витрат передбачає розподіл їх по ряду ознак. Класифікація витрат для цілей управління повинна відповідати головній вимозі – базуватися на ознаках, що дозволяють диферинціонувати витрати для управління ними у різноманітних аспектах. Вона створює основу для визначення рівня витрат по об’єктам управління ними, організації планування, обліку, контролю і аналізу.

Розглянемо класифікацію витрат по основним ознакам. (Додаток А) [7].

Витрати на виробництво групують перш за все по видам діяльності: промислова, транспортна, комерційна і т. п. У витратах на основну діяльність виділяють витрати на основне і допоміжне виробництво. В складі основного виробництва виділяють цехи, ланки і інші структурні підрозділи.

Витратами на виробництва краще за все управляти у місцях споживання ресурсів, тобто там, де протікають виробничі процеси чи їх обслуговування. У зв’язку із цим при групуванні витрат вирішальне значення мають такі об’єкти управління ними, як:

Одним із методів управління витратами на підприємстві є ведення бюджетування витрат для виробничих підрозділів підприємства, при якому використовувати такі статті витрат, як: фонд оплати праці, матеріальні витрати, споживання електроенергії, амортизація, інші витрати, погашення кредитів, податки та платежі у позабюджетні фонди. Формування бюджетів по статтям витрат широко застосовується у практиці економічної і ф фінансової роботи зарубіжних фірм.

Зарубіжна практика дає різні методи класифікації витрат, які використовуються в системах обліку витрат та управління ними (Додаток Б)

Ця класифікація використовується для організації управлінського і виробничого обліку на підприємстві.

Класифікація не виконує формальної ролі, а є важливим інструментом для побудови системи управління витратами та прийняття господарських рішень.

Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують по двом ознакам:

Класифікація по економічним елементам. Групування витрат по економічним елементам передбачає об’єднання окремих витрат по їх однорідності, не відносячи до того, де і як вони витрачені.

На усіх промислових підприємствах використовуються наступні елементи витрат:

Групування витрат за економічними елементами використовується при складанні кошторису витрат на виробництво по підприємству, цехам чи іншим об’єктам управління витратами. У ній відображується скільки і яких витрат буде чи фактично витрачено. Але вона не показує призначення виробничих витрат, їх зв’язку з результатами виробництва. Усунути цей недолік дозволяє перегрупування , що передбачає виділення серед них:

Перегрупування виробничих витрат проводиться по калькуляційним статтям собівартості.

Класифікація по статтям собівартості. Усі витрати підприємства, що підлягають включенню у собівартість готової продукції (робіт, послуг), у кінцевому рахунку повністю розподіляються, тобто включається у собівартість окремих видів виготовленої продукції (чи груп виготовленої однорідної продукції), виконаних робіт, наданих послуг.

Групування витрат по статтям собівартості забезпечує виділення витрат, пов’язаних з виробництвом окремих видів продукції. Ці витрати відносяться на собівартість продукції прямо чи опосередковано. Перелік статей собівартості розрізняється за галузями виробництва. Наприклад, застосовується наступне групування витрат по калькуляційним статтям собівартості:

в тому числі:

1.2. Планування, розрахунок та прогнозування витрат у процесі виробництва
Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції, її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку.

Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб.

Задачею планування витрат є визначення економічних результатів діяльності підприємства, що очікується у майбутньому періоді.

Планування – це один із елементів управління підприємством, що включає у себе вибір цілі підприємства та засобів її досягнення. [17]

Планування може бути:

Планування витрат – полягає у виявленні складу витрат та їх кількісної оцінки.

Планування витрат відбувається для визначення загальної кількості ресурсів, що споживається у процесі виробництва (матеріальних, трудових, грошових) і розрахунку можливого прибутку. Воно слугує базою для контролю за раціональним використанням ресурсів.

При плануванні вирішуються наступні задачі:

Плановий об’єм витрат розраховується виходячи із структури (номенклатури і асортименту) продукції і об’єму її виробництва.

Ці задачі вирішуються шляхом техніко – економічних розрахунків. При цьому використовують матеріально – технічні норми, нормативи праці, інші параметри виробничого процесу, що фіксуються виробничою документацією, а також приймаються до уваги економічні умови виробничої діяльності: системи оплати праці, ціни ресурсів, нормативи виплат і ніші.

Визначення складу і об’єму витрат не стільки економічна, скільки техніко – економічна задача. Рівень витрат на підприємстві залежить і від рівня професіоналізму та творчого потенціалу інженерних кадрів і організаторів виробництва, а коректність віднесення витрат на види діяльності підприємства, одиниці продукції, виробничі підрозділи і інші об’єкти – від кваліфікації економістів.

Розглянемо схему процедури визначення планового об’єму витрат. (Додаток В)

У процесі довгострокового планування для вибору правильного рішення дуже важливою є інформація про склад і структуру продукції, про витрати на виробництво того чи іншого виду продукції, про рівень витрат в цілому у окремі періоди, про потреби у капіталовкладеннях. На основі цієї інформації вирішуються питання про те, які товари продавати на тих чи інших ринках, за якими цінами, як здійснювати фінансування (із яких джерел і у які терміни), де найкраще розмістити виробництво.

Попередня оцінка витрат може попередити виробництво неприбуткової продукції. Цю оцінку варто проводити на основі: чітко визначних об’ємів виробництва (бажаним є передбачити багатоваріантні завдання і розрахунок відповідних витрат); технології виробництва виробів; варіантів заміни матеріалів; цін на матеріали та тарифи на послуги інших підприємств; розбивки витрат і якісних показників на складові для порівняння їх з витратами і показниками, досягнутими підприємствами – конкурентами. Попередня оцінка має на меті виявити необхідність подальшої модернізації виробу. При розробці перспективних (довгострокових планів) оцінка майбутніх витрат враховує витрати на нове обладнання і інші елементи основного капіталу.

До розрахунку попередніх витрат потрібно приступати на стадії розробки виробу і маркетингових досліджень, так як саме у ході конструювання, розробки технологій, визначення ємності ринку визначається рівень витрат, починається планування доходів і контроль за витратами виробництва.

Після розрахунку нормативних і фактичних витрат можливим є оцінка різниці між їх значеннями та встановити її причину: різними об’ємами прямих витрат, накладних витрат; вибором між виробництвом та закупівлею напівфабрикатів; витратами на забезпечення якості, зміни стандартних норм; кількістю продукції, що випускається; впливом попиту, ціни та інших факторів.

Кваліфікована попередня оцінка дозволяє виключити дорогі, нерентабельні елементів з виробничого процесу.
1.3. Організація управління витратами в процесі виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства
З виробничим рівнем витрат, як правило пов’язане дотримання запланованого рівня витрат і пошук резервів зниження витрат у результаті раціоналізації технологічного процесу і вдосконалення продукції.

Витрати на виробництво краще за все контролювати при виробничому споживанні ресурсів, тобто там, де проходить виробничий процес чи його обслуговування. У зв’язку з цим виникли такі об’єкти формування і обліку витрат, як місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності.

До місць виникнення витрат відносять структурні підрозділи (цехи, відділи), що являють собою об’єкти нормування, планування і обліку витрат виробництва для контролю і управління витратами виробничих ресурсів.

Місця виникнення витрат є об’єктами аналітичного обліку на виробництво по елементам виробництва і статтям калькуляції.

По відношенню до процесу виробництва місця витрат можна класифікувати на:

До виробничих належать цехи, бригади, ділянки. До обслуговуючих належать відділи, служби управління, склади, лабораторії і т. п.

Центри витрат - це первісні виробничі і обслуговуючі одиниці, що характеризуються одноманітністю функцій і виробничих операцій, схожим рівнем технічного забезпечення і організації праці. Їх виділяють у якості об’єкту планування і обліку витрат з метою деталізації витрат, посилення контролю і збільшення точності калькулювання.

Центр витрат може співпадати із організаційною одиницею (цехом, ділянкою, відділом) чи бути підрозділом, що входить у склад цієї одиниці.

Центри витрат, як і місця виникнення витрат, класифікують по відношенню до процесу виробництва на виробничі, обслуговуючі та умовні.

Центр відповідальності - це підрозділ підприємства, яким керує менеджер, що має делеговані повноваження і відповідає за результати роботи цього підрозділу. Слід відмітити, що місця виникнення і центри витрат можуть повністю співпадати (цех, ділянка, бригада), але у той же час цех, що складається з кількох ділянок, будучи центром відповідальності, охоплює кілька місць виникнення витрат.

Центри відповідальності по відношенню до процесу виробництва класифікуються на основні і функціональні. Основні центри відповідальності забезпечують контроль витрат на місцях їх виникнення: виробничий комплекс відповідає за витрати цехів, цех - за витрати ділянок, що до нього входять, ділянки - за витрати бригад. Функціональні центри - розповсюджують контроль витрат на багато місць їх виникнення, якщо витрати в них формуються під впливом даного центру. До таких центрів можна віднести: відділ головного механіка, що відповідає за витрати на капітальний ремонт та модернізацію обладнання у всіх виробничих підрозділах, відділ головного енергетика, що відповідає за витрати на тепло і електроенергію, воду, зжате повітря на підприємстві в цілому.

Метою створення центрів відповідальності є більш чітка організація контролю та регулювання витрат як функції управління, забезпечення чіткої персоніфікованості відповідальності за рівень окремих витрат на підприємстві.

В умовах ринкової економіки управління витратами на підприємстві тісно пов’язане із фінансовим управлінням. Це досягається шляхом бюджетування витрат - побудови на підприємстві системи бюджетного планування, контролю, аналізу витрат та фінансових ресурсів.

Для виробничих підрозділів основного виробництва, діяльність яких залежить від об’єму реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства є сенс встановлювати бюджети витрат на виконання окремих договорів (проектів). Затвердження бюджету витрат таким підрозділам виправдовує себе при стабільному обсязі виробництва продукції. В умовах нестабільності об’ємів виробництва і реалізації продукції підрозділам краще мати встановлені значення нормативів на одиницю об’єму виробництва продукції (робіт, послуг). Нормувати можна як загальний об’єм витрат на одиницю продукції, так і витрати на використання окремих видів ресурсів.

Діяльність же допоміжного виробництва носить більш складний характер. Перед бюджетування витрат на його діяльність потрібно визначитися із тим, що входить до складу його функцій. Найбільш раціональним є розрахунок витрат по кожному виду діяльності, на основі визначення нормативу витрат на виконання окремих робіт (замовлень).

Найбільш обґрунтованим є бюджетування підрозділів функціонального управління, як в цілому на підприємстві, так і в його окремих виробничих цехах.

В цілях організації системи управління витратами через механізм бюджетування слід створити на підприємств сквізну систему з функціональних бюджетів:

В процесі управління витратами головною метою є зниження рівня витрат на виробництво з метою підвищення конкурентної позиції продукції підприємства та його самого на ринку.

Зниження витрат на підприємстві на виробництво продукції - складний процес, що вимагає від всього виробничого колективу підприємства дотримання запланованих витрат трудових, матеріальних та енергетичних ресурсів, ефективного використання обладнання, пошуку резервів економії ресурсів.

Зниження витрат на виробництво досягається шляхом:

Отже, витрати характеризують у грошовому виразі об’єм ресурсів, що є використаними у конкретних цілях і трансформуються у собівартість продукції (робіт, послуг).

Управління витратами – є засобом досягнення підприємством високого економічного результату. Воно зводиться не лише до зниження витрат, але розповсюджується на всі елементи управління.

Класифікація виробничих витрат виявляє об’єктивно існуючі групи витрат, процеси формування витрат і взаємовідносини між їхніми окремими частинами. Без класифікації витрат не можливим є вирішити задачі управління ними на підприємстві. Класифікація витрат для цілей управління повинна відповідати головній вимозі – базуватися на ознаках, що дозволяють диферинціонувати витрати для управління ними у різноманітних аспектах.

Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують по двом ознакам:

Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції, її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку.

Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб.

Задачею планування витрат є визначення економічних результатів діяльності підприємства, що очікується у майбутньому періоді.

Планування – це один із елементів управління підприємством, що включає у себе вибір цілі підприємства та засобів її досягнення.

Планування може бути:

У процесі довгострокового планування для вибору правильного рішення дуже важливою є інформація про склад і структуру продукції, про витрати на виробництво того чи іншого виду продукції, про рівень витрат в цілому у окремі періоди, про потреби у капіталовкладеннях Попередня оцінка має на меті виявити необхідність подальшої модернізації виробу. При розробці перспективних (довгострокових планів) оцінка майбутніх витрат враховує витрати на нове обладнання і інші елементи основного капіталу.

З виробничим рівнем витрат, як правило пов’язане дотримання запланованого рівня витрат і пошук резервів зниження витрат у результаті раціоналізації технологічного процесу і вдосконалення продукції.

Витрати на виробництво краще за все контролювати при виробничому споживанні ресурсів, тобто там, де проходить виробничий процес чи його обслуговування. У зв’язку з цим виникли такі об’єкти формування і обліку витрат, як місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «МІТТАЛ СТІЛЛ КРИВИЙ РІГ»
2.1. Загальна характеристика ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»
Відкрите акціонерне товариство “Міттал Стіл Кривий Ріг” знаходиться в південно – східній частині міста Кривий Ріг Дніпропетровської області біля залізничної станції Червона Придніпровської залізниці за адресою: 50095, місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе 1. Це район так званого промислового вузла, що характеризується великою промислових підприємств гірничодобувної та будівельної індустрії.

Площадка підприємства знаходиться на водорозділі між верхів’ями балок Грушевата та Червона, який впадає в долину річки Інгулець, що протікає в чотирьох кілометрах на захід від заводу. Рельєф території спокійний і має незначне падіння в бік балки Грушевата.

Відкрите акціонерне виробництво “Міттал Стіл Кривий Ріг” об’єднує в своєму складі чотири підприємства:

Металургійне виробництво відкритого акціонерного підприємства “Міттал Стіл Кривий Ріг” являється крупним металургійним підприємством з повним металургійним циклом виплавки чавуну, сталі, виробництва прокату; має в своєму складі наступні діючі цехи основного виробництва:

Допоміжне виробництво підприємства представлене наступними службами:

1. Енергетичне господарство.

Цехи:

2. Ремонтна служба.

Цехи:

3. Лабораторний цех.

4. Транспортне господарство.

5. Служба автоматизації.

6. Складське господарство.

Всього в структурі металургійного виробництва підприємства “Міттал Стіл Кривий Ріг” нараховується 86 цехів і підрозділів.

На підприємстві здійснюються наступні технологічні процеси:

Агломераційне виробництво.

Агломераційний цех укомплектовано п’ятьма агломераційними машинами площею спікання по 62.5 м2 кожна.

Процес агломерації полягає в окускуванні пиловидних руд, концентратів, колошникового пилу та інших залізо містких компонентів суміші з пальним та флюсом на конвеєрних спікальних машинах при температурі 1200 – 1300 С0.

На агломераційних фабриках вода витрачається на охолодження та гідро ущільнення обладнання, на очистку газів і гідротранспорту, пилу в газоочисних і вентиляційних системах, зволоження шихти та інше.

Система водопостачання – зворотна, складається з двох циклів: охолоджувальної “чистої” води (з градирень) і “брудної” води, яка перед повторним використанням освітлюється на очисних спорудах.

Охолоджувальна вода з “чистого” циклу використовується для охолодження електродвигунів ексгаустерів, димососів, горну агломераційної машини, роторів, дробилок і іншого. Вода з “брудного” циклу використовується для гідрозмивання пилу з аспірацій них систем, промивання шламопроводів, вспучування осаду в зумпфах.

Основне технологічне обладнання введено в експлуатацію в 1953 році. В 1993 році була проведена реконструкція на агломашинах №2,3,4,5, по замінні 9 – пальникових горнів на 4 – пальникові, що привело до зниження використання газу у виробництві. Основне технологічне обладнання цеху зношене на 66.2%.

Доменне виробництво.

До складу доменного цеху №1 входить п’ять доменних печей (ДП №1,5,6,7,8) і чотири розливочні машини.

Доменний цех №2 сладається з доменної печі №9 об’ємом 5000 м3 і трьох розливочних машин.

Чавун виплавляється з руди, агломерату, окатишів і флюсів в постійно діючих доменних печах з використанням в якості пального коксу та природного газу.

Одержаний чавун в ковшах спрямовується на виплавку з нього сталі або розливається в чушки. Шлак, що утворюється при плавці гратулюється для подальшого використання.

Основне технологічне обладнання зношене на 69.79%.

Сталеливарне виробництво.

Виплавка сталі відбувається в мартенівських печах, конверторах та електросталеплавильних печах.

До складу мартенівського цеху входить мартенівська піч місткістю 650 т (МП - 4), двох ванний сталеливарний агрегат ДСПА – 6 і міксерне відділення МП №2.

До складу конверторного цеху входить два блоки по три конвертери в кожнім, місткістю 130 тонн і двох міксерних відділень.

Прокатне виробництво.

Процес прокатки являється завершальною стадією металургійного процесу. Прокат металу здійснюється на станах гарячої і холодної прокатки. Готову продукцію становить прокат різноманітного асортименту й призначення: рельси, балки, швелери, кутикова кругла й квадратна сталь, смуги, товста і тонка листова сталь, профілі спеціального призначення.

Прокат на підприємстві здійснюється в таких цехах:

Для Криворізького металургійного заводу останні п’ять років були насичені яскравими подіями й великими звершеннями. Свідоцтвом тому, що підприємство працювало успішно і ефективно, являються його високі фінансово – економічні та виробничі показники, а також численні нагороди, якими відзначено роботу колективу і менеджменту.

В квітні 2004 року комбінат “Криворіжсталь” змінив свій статус й став відкритим акціонерним товариством, що стало найбільшим підприємством гірничо – металургійного комплексу України, що виробляло до 25% металопродукції країни. “Криворіжсталь” також ввійшла до числа найбільших підприємств світової металургії (по підсумкам 2003 року в світовому рейтингу виробників сталі комбінат посів 26 місце), а також найбільших експортерів будівельних металопрокату. В рейтингу “ТОП – 100, сто кращих компаній України” комбінат “Криворіжсталь” посів перше місце по об’єму експорту.

З 2000 року завод працював рентабельно, здійснював модернізацію основних фондів, впроваджував нові технології та устаткування, зміцнював соціальну сферу. Високих фінансово – економічних показників вдалося досягти за рахунок ефективного менеджменту, хорошої організації виробництва, а постійна системна робота над покращенням якості продукції зробила криворізький металопрокат конкурентноздатним на світовому ринку сталі.

На даний момент ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” – єдине підприємство гірничо – металургійного комплексу України, яке володіє повним циклом: добуває руду, збагачує її, має коксохімічне, аглодоменне, сталеливарне і прокатне виробництво. Основна продукція підприємства – будівельна арматура і катанка. Підприємство реалізує на внутрішньому та зовнішньому ринках арматурний прокат, стальну катанку з вуглецевої сталі, прокат фасонний (кутовий в сортаменті) гарячекатаний з вуглецевої сталі, чавун, сталь, заготовки для перекату, лиття чавунне та стальне.

Шахтоуправління, коксохімічне виробництво й гірничо-збагачувальний комплекс підприємства забезпечують потребу металургійного виробництва в аглоруді – на 100%, в коксі – на 75%, концентраті і агломераті – на 100%.

Окатиші до 100 тис. тонн щомісяця купують у місцевих виробників – Північному та Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах, які розташовані в Кривому Розі.

Останніми роками більше 80% продукції підприємства експортується в 80 – 100 країн світу. Головний принцип – географічна та товарна диверсифікація експортної програми, що повинно мінімізувати можливі втрати від закриття ринків в результаті можливих змін, військових конфліктів, протекціоніських заходів, а також найефективніше використати власний виробничий потенціал.

Криворізький металургійний завод першим в Україні серед підприємств галузі одержав сертифікат відповідності системи управління якістю міжнародному стандарту ISO 9001-2000 за участю ТНО “Сертифікація” (Нідерланди). На підприємстві діє і розвивається комплексна програма сертифікації продукції, розроблена до 2010 року.

Особлива увага на підприємстві приділяється удосконаленню технологічних процесів з розширенням марочного та профільного асортименту продукції. За останні роки освоєно виробництво арматурних сталей по, новим для підприємства, зарубіжним стандартам: американському ASTM A706; корейському KSD 3504; канадському CAN/CSA – G30;стандартам Гонконгу, Сінгапуру. Наближається до завершення розробка технології виробництва арматури по стандартам Чилі, Греції, Австралії. Освоєно випуск нових трудомістких профілів: квадратів 12 * 12 мм. і 14 * 14 мм.; смугових профілів від 20 * 3 мм. до 90 * 10 мм., а також тангенціальних, куткових профілів з товщиною полички 2.5 – 3 мм.. Розпочато дослідно – промислове виробництво складнолегованого підкату для холодної висадки зі сталей 20Г2Р; 25ХНМА; продовжується освоєння виробництва катанки зі складно легованих сталей для зварювальних і наплавочних проволок типу Св08ГНМА; Св10ГСНТ; 30ХГСА та інші.

Успіхи колективу підтвердилися багато чисельними сертифікатами, рейтингами, конкурсами. В Лондоні “Криворіжсталь” одержав сертифікат світового рейтингу “GLOBAL RATING” і ввійшов до списку клубу лідерів “GLOBAL RATING”.

Комбінату “Криворіжсталь” також вручили диплом кредитного рейтингу DB5A2.

Німецьке технадзорне товариство “TUV Norde.V.” видало “Криворіжсталі” сертифікат відповідності німецькому стандарту DIN 488 на арматурну сталь NO – PUZ01 – 0015/1. Торгова марка комбінату “Криворіжсталь” двічі була названа “золотою” на всеукраїнському, а потім і міжнародному конкурсі “Золоті торгові марки України” (за підсумками 2002 та 2003 років).

В 2004 році на всеукраїнському конкурсі “Сто кращих товарів України” комбінат “Криворіжсталь” переміг в номінації “Товари виробничо – технічного призначення”. А продукція “Криворіжсталі” – прокат сортовий фасонний гарячекатаний з вуглецевої сталі – було внесено до переліку ста кращих товарів України. Комбінат “Криворіжсталь” Був єдиним металургійним підприємством України, яке одержало нагороду за якість продукції на цьому конкурсі.

Наприкінці 2005 року відкрите акціонерне товариство Криворізький гірничо – металургійний комбінат “Криворіжсталь” змінив свій статус і став відкритим акціонерним товариством “Міттал Стіл Кривий Ріг”. Поки що асоримент продукції, яка випускається на підприємстві змін не зазнав.

Для здійснення виробничої діяльності на підприємстві використовуються наступні види сировини і матеріалів (Додаток Г)
  1   2   3   4


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации