Лекции - Экология (на укр. яз) - файл n1.doc

Лекции - Экология (на укр. яз)
скачать (1914 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc1914kb.19.11.2012 18:32скачать

n1.doc

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам




Найменування

частотного діапазону

Межа

діапазону

Найменування

хвильового діапазону

Межа

діапазону

Вкрай низькі, ВНЧ

3 – 30 Гц

Декамегаметрові

100 – 10 Мм

Зверхнизькі, ЗНЧ

30 – 300 Гц

Мегаметрові

10 – 1 Мм

Інфранизькі, ІНЧ

0,3 –3 кГц

Гектокилометрові

1000 – 100 км

Дуже низькі, ДНЧ

3 – 30 кГц

Міріаметрові

100 – 10 км

Низькі, НЧ

30 – 300 кГц

Кілометрові

10 – 1 км

Середні, СЧ

0,3 – 3 МГц

Гектометрові

1 – 0,1 км

Високі, ВЧ

0 – 30 МГц

Декаметрові

100 – 10 м

Дуже високі, ДВЧ

30 – 300 МГц

Метрові

10 – 1 м

Ультрависокі, УВЧ

0,3 – 3 ГГц

Дециметрові

1 – 0,1 м

Зверхвисокі, ЗВЧ

3 – 30 ГГц

Сантиметрові

10 – 1 см

Вкрай високі, ВВЧ

30 – 300 ГГц

Міліметрові

10 – 1 мм

Гіпервисокі, ГВЧ

300 – 3000 ГГц

Дециміліметрові

1 – 0,1 мм

Важлива особливість ЕМП – ділення його на так звані “ближню” і “дальню” зони.

В “ближній” зоні, чи зоні індукції, на відстані від джерела r – ? ЕМП можна вважати квазістатичним. Тут воно швидко спадає з відстанню, обернено пропорційно квадрату r –2 чи кубу r –3 відстані.

“Дальня” зона – зона із сформованою електромагнітною хвилею, починаючи з відстані r > 3?. В “дальній” зоні інтенсивність поля спадає обернено пропорційно відстані до джерела r –1.

В “дальній” зоні випромінення існує зв’язок між Е і Н: Е = 377Н, де 377 – хвильовий опір вакууму, Ом.

Серед основних джерел ЕМВ можна виділити:

Електротранспорт. Транспорт на електричній тязі – електропотяги (в тому числі потяги метрополітену), тролейбуси, трамваї і т.п. – є відносно потужним джерелом магнітного поля в діапазоні частот від 0 до 1000 Гц. По даним (Stenzel et al., 1996), максимальне значення густини потоку магнітної індукції В приміських “електричках” досягають 75 мкТл при середньому значенні 20 мкТл. Середнє значення В на транспорті з електроприводом постійного струму зафіксовано на рівні 29 мкТл.

Лінії електропостачання. Дроти працюючої лінії електропостачання утворюють в просторі навколо себе електричне й магнітне поля промислової частоти. Відстань, на яку розповсюджуються ці поля, досягають десятків метрів.

Дальність розповсюдження електричного поля залежить від класу напруги ЛЕП, чим вище напруга – тим більше зона підвищеного рівня електричного поля, при цьому розміри зони не змінюються, поки працює ЛЕП.

Дальність розповсюдження магнітного поля залежить від величини струму чи від навантаження лінії. Через те що навантаження ЛЕП може неодноразово змінюватися як за добу, так і в сезон року, розміри зони підвищеного рівня магнітного поля також змінюються.

2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.

Біологічна дія. Електричне й магнітне поля є дуже сильними факторами впливу на стан всіх біологічних об’єктів, які знаходяться в зоні їх дії.

Наприклад, в зоні дії електричного поля у комах виявляють зміни в поведінці: так у бджіл фіксується підвищена агресивність, неспокій, зниження працездатності й продуктивності, схильність к втраті маток; у жуків, комарів, метеликів й інших летючих комах виявляють змінення в здатності реагувати, в тому числі змінення напрямку руху в сторону з меншим рівнем поля.

У рослин розповсюджені аномалії розвитку – часто змінюються форми й розміри квіток, листків, стеблин, з’являються зайві пелюстки.

Здорова людина страждає від відносно довгого перебування у полі ЛЕП. Короткочасне перебування (хвилини) здатне привести к негативній реакції тільки у гіперчутливих людей чи у хворих деякими видами алергії.

При довгочасному перебуванні (місяці – роки) людей в електромагнітному полі ЛЕП можуть розвитися захворювання переважно серцево - судинної та нервової систем. В останні роки до цих захворювань додають ще й онкологічні.

Санітарні норми та принципи забезпечення безпеки населення. Не дивлячись на те, що магнітне поле в усьому світі вважається зараз найбільш небезпечним для здоров’я, гранично допустима величина магнітного поля для населення в Україні не нормується. Причина цього – не вистачає грошей для дослідів і розробки норм. Більша частина ЛЕП будувалася без врахування цієї небезпеки.

На основі масових епідеміологічних обстежень населення незалежно один від одного швецькими й американськими дослідниками рекомендована величина густини потоку магнітної індукції 0,2 – 0,3 мкТл.

Основний принцип захисту населення від електромагнітного поля ЛЕП складається у встановленні санітарно-захисних зон для ліній електропостачання й зниженні напруги електричного поля в житлових будинках й в місцях можливого довготривалого перебування людей шляхом використання захисних екранів.

Межі санітарно-захисних зон для ЛЕП згідно з СН № 2971-84

Напруга ЛЕП

330 кВ

500 кВ

750 кВ

1150 кВ

Розмір санітарно -захисної зони

20 м

30 м

40 м

55 м

Допустимі рівні впливу електричного поля ЛЕП

Пду

КВ/м

Умови опромінення

0,5

В жилих будинках;

5,0

в населеній місцевості поза зоною житлових будівель, а також на території городів й садів;

10,0

на ділянках перетину ліній електропостачання з автодорогами I – IV категорій;

15,0

в ненаселеній місцевості;

20,0

в важкодоступній місцевості і на ділянках, які закриті для доступу населення.

В межах санітарно-захисної зони забороняється:

розташовувати житлові й суспільні будівлі і споруди;

влаштовувати стоянки й зупинки всіх видів транспорту;

розташовувати підприємства по обслуговуванню автомобілів, місця зберігання нафти і нафтопродуктів;

робити операції з пальним, ремонт машин і механізмів.

Території санітарно-захисних зон дозволяють використовувати як сільськогосподарські угіддя, однак рекомендується вирощувати на них культури, які не потребують ручної праці.

Електропроводка. Найбільший вклад в електромагнітний стан жилих будівель в діапазоні промислової частоти 50 Гц дає електротехнічне обладнання, а саме кабельні лінії, розподільні щити і трансформатори. В приміщеннях, які близькі к цим джерелам, підвищен рівень магнітного поля промислової частоти. При цьому рівень електричного поля промислової частоти не високий й не перевищує ПДУ для населення 500 В/м.

В наш час більшість спеціалістів вважають припустиму величину магнітної індукції 0,2 – 0,3 мкТл. При цьому вважається, що розвиток захворювань – перш за все лікімії – дуже вірогідне при довготривалому опроміненні людини полями більш високих рівнів (декілька годин в день, особливо вночі, за час більше року).

3.Захист від дії ЕМВ.

Головний захист – попередження:

- необхідно виключити довготривале перебування (по декілька годин в день) в місцях підвищеного рівня магнітного поля промислової частоти;

- ліжко для нічного відпочинку повинно бути максимальне віддалене від джерел довготривалого опромінення, відстань до них повинна бути 2,5 – 3 м;

- при необхідності встановлення підлоги з електропідігрівом обирати системи з пониженням рівня магнітного поля.

Побутові прилади. Всі побутові прилади, які працюють з поглинанням електричного струму, є джерелами електромагнітних полів.

Найбільш потужними слід визнати СВЧ-печі, аерогрилі, холодильники з системою “без інію”, кухонні витяжки, електроплити, телевізори.

Значення електричного поля промислової частоти практично всіх електропобутових приладів не перевищують декількох десятків В/м на відстані 0,5 м, що значно менше ПДУ 500 В/м.

Рівні магнітного поля промислової частоти побутових електроприладів на відстані 0,3м

Побутовий електроприлад

От, мкТл

До, мкТл

Пилосос

0,2

2,2

Дриль

2,2

5,4

Утюг

0,0

0,4

Міксер

0,5

2,2

Телевізор

0,0

2,0

Люмінесцентна лампа

0,5

2,5

Кофеварка

0,0

0,2

Пральна машина

0,0

0,3

Мікрохвильова піч

4,0

12

Електрична плита

0,4

4,5


Можливі біологічні ефекти. Людський організм завжди реагує на електромагнітне поле. Однак, для того щоб ця реакція переросла в патологію необхідне спів падання декількох факторів – в тому числі достатньо високий рівень поля і довгий час опромінення. Тому, при використанні побутових приладів з малим рівнем поля і короткочасне ЕМП побутової техніки не впливає на здоров’ї основної маси населення. Потенціальній небезпеці піддаються тільки люди з підвищеною чутливістю к ЕМП і алергікам, які також частіше за все мають підвищену чутливість к ЕМП.

Крім того, згідно з сучасними уявленнями, магнітне поле промислової частоти може бути небезпечним для здоров’я людини, якщо відбувається довготривале опромінення (не менше 8 годин на добу, на протязі декількох років) з рівнем вище 0,2 мікротесла.
Рекомендації:

- при купівлі побутової техніки слід перевірити в сертифікаті відмітку про відповідність вимогам МсанПіН 001-96;

- спальне місце повинно бути на відстані не менше 2-х метрів від потенціальних джерел ЕМП;

- у квартирі не ставте побутові прилади одне на одного, подалі від місць відпочинку.

Теле- і радіостанції. Передавальні радіоцентри (ПРЦ) розташовуються в спеціально відведених для них місцях і можуть займати доволі великі території (до 1000 га). Зону можливої несприятливої дії ЕМП, які створюють ПРЦ, можна умовно поділити на дві частини:

- теріторія ПРЦ, де розташовуються всі служби;

- прилеглі к ПРЦ теріторії, доступ в які вільний і в цьому випадку виникає загроза опромінення населення, яке знаходиться в цій частині зони.

Високі рівні ЕМП спостерігаються на територіях, а також і дуже часто за межами розміщення передавальних радіоцентрів низької, середньої і високої частот (ПРЦ НЧ, СЧ і ВЧ).

Радіостанції ДВ (частоти 30 - 300 кГц). В цьому діапазоні довжина хвиль відносно велика (напр., 2000 м для частоти 150 кГц).

Радіостанції СВ (частоти 300 кГц – 3 МГц). Напруженість електричного поля на відстані 200 м може досягати 10 В/м, на відстані 100 м – 25 В/м, на відстані30 м – 275 В/м (для передавача потужністю 500 кВт).

Радіостанції КВ (частоти 3 – 30 МГц). Передавачі радіостанцій КВ мають переважно меншу потужність. Однак вони частіше розміщені в містах, можуть бути розміщені навіть на дахах будинків на висоті 10 – 10 м. Передавач потужністю 100 кВт на відстані 100 м може утворювати потужність електричного поля 44 В/м й магнітного поля 0,12 Ф/м.

Телевізійні передавачі. Розташовуються як правило в містах. Передавальні антени розташовуються на висоті більш ніж 110 м. З точки зору оцінки впливу на здоров’я цікавими є рівні поля на відстані від декількох десятків метрів до декількох кілометрів.

Основні принципи забезпечення безпеки – додержання встановлених Санітарними нормами й правилами гранично допустимих рівнів електромагнітного поля. Типові значення напруги електричного поля можуть досягати 15 В/м на відстані 1 км від передавача потужністю 1 МВт.

Супутниковий і сотовий зв’язок. Системи супутникового зв’язку складаються з приймально-передавальної станції на Землі й супутника, який знаходиться на орбіті. Густина потоку енергії (ГПЕ) може досягати декількох сот Вт/м2 поблизу антени, створюючи також значні рівні поля на більшому віддалені.

Сотова радіотелефонія є на сьогодні однією з найбільш інтенсивно розкручуємих телекомунікаційних систем. В наш час в усьому світі налічується більше 85 мільйонів абонентів, які користуються послугами мобільного зв’язку. В роботі системи застосовують принципи ділення деякої території на зони, бо “соти”, радіусом ~ 0,5 – 10 км.

Базові станції підтримують зв’язок з мобільними радіотелефонами, які знаходяться в зоні їх дії, і працюють в режимі прийому й передачі сигналу. В залежності від стандарту, БС випромінюють електромагнітну енергію в діапазоні частот від 463 до 1880 МГц.

Мобільний радіотелефон (МРТ) – малогабаритний прийомопередавач. В залежності від стандарту телефону, передача ведеться в діапазоні частот 453 – 1785 МГц.

Питання дії опромінення МРТ на організм до цього часу залишається відкритим і користувачам рекомендовано дотримуватися деяких мір перестороги:

Радари. Радіолокаційні станції оснащенні, як правило, антенами дзеркального типу й мають вузько направлену діаграму опромінення у вигляді променя, який направлений вздовж оптичної осі.

Радіолокаційні системи працюють на частотах від 500 МГц до 15ГГц, однак деякі системи можуть працювати до 100 ГГц. ЕМС радарів дуже відмінний від опромінення інших джерел.

Персональні комп’ютери. Головним джерелом негативної дії є засіб віртуального відображення інформації на електронно променевій трубці.

Ергономічні параметри екрана монітора:

Характеристики монітора по випроміненню:

Вплив на здоров’є користувача електромагнітних полів комп’ютера

По даним, у працювавши за монітором від 2 до 6 годин на добу функціональні порушення центральної нервової системи в середньому відбуваються у 4,6 разів частіше, хвороби серцево-судинної системи – в 2 раза частіше, хвороби верхніх дихальних шляхів – в 1,9 разів, хвороби опорно-рухливого апарату – в 3,1 раза частіше.

Досліди функціонального стану показали, що навіть при 45 хвилинах праці в організмі під дією електромагнітного випромінення відбуваються значні змінення гормонального стану й специфічні змінення біострумів мозку. Особливо яскраво це помітно у жінок.

Вплив аеронного складу повітря

Зони, які піддаються впливу аеронного складу – дихальні шляхи й шкіра.

Вплив на зор.

Комплекс симптомів: з’являється “туман” перед очима, очі втомлюються, робляться хворобливими, з’являється головний біль, порушується сон, змінюється психічний стан організму.

Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з ТЗА.

Навчальні питання:

  1. Фактори несприятливого впливу при роботі з ТЗА.

  2. Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах ТЗА.

  3. Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.


Особовий склад, який працює з технікою зв’язку в стаціонарних та автономних (польових) умовах, піддається різноманітним негативним впливам. Ці впливи особливо відчутні під час роботи особового складу в рухомих об’єктах військової техніки зв’язку і автоматизації (ВТЗА). Отже, є необхідним детально розглянути умови життєдіяльності особового складу в рухомих об’єктах ВТЗА, дати їм екологічну оцінку.
1.Фактори несприятливого впливу при роботі з ТЗА.

Діяльність особового складу в об’єктах ВТЗА пов’язана із специфічними особливостями:

Слід додати, що всі ці особливості тісно пов’язані з вимогами герметичності рухомих об’єктів ВТЗА. Під дією цих та інших факторів відбувається зміна мікроклімату та газового складу повітря об’єктів ВТЗА.

Мікроклімат апаратних, станцій ВТЗА визначається температурою повітря, температурою поверхні стін, швидкістю руху повітря та його вологістю.

Температура повітря, а також стін апаратних підлягає різким коливанням у зв’язку із недосконалою теплоізоляцією металевого корпусу апаратних. Зимою в них холодно, літом – жарко (до 50 оС). Збільшення потужностей станцій веде до зростання кількості агрегатів, котрі, у свою чергу, є джерелами тепла.

Висока температура в апаратних (станціях) знижує працездатність людини, особливо розумову, впливає на роботу органолептичного апарату людини.

В профілактиці перегрівання велике значення має раціональна вентиляція, так як рух повітря сприяє віддачі тепла. При температурі 18-20 оС оптимальна швидкість повітря повинна бути 0,4-0,5 м/с, при гранично допустимій мінімальній – 0,1 та максимальній – 1 м/с (протяги).

На стан мікроклімату об’єктів ВТЗА впливає не тільки температура та швидкість руху повітря, а ще його вологість. В обмеженому об’ємі ВТЗА завжди є умови для підвищення вологості повітря за рахунок випаровування поту та водяних парів, які знаходяться у видихнутому повітрі. Коливання відносної вологи на ВТЗА допустимі в границях 30-70 %, при оптимальних – 40-60 %.

Об’єкти ВТЗА повинні бути оснащені достатньо потужними фільтровентиляційними установками (ФВУ). Тепло, яке виділяють блоки, повинно витягуватись вентиляцію. Для підтримання оптимального мікроклімату всередині робочого об’єму потрібно обладнати апаратні установками кондиціювання повітря.

Раціональна вентиляція необхідна також для підтримання оптимального газового складу повітря в апаратних (станціях) ВТЗА. Останні можуть забруднюватися оксидами азоту, озоном, продуктами розкладу палива і мастил, фтором, формальдегідом, окисом вуглецю.

В об’єктах ВТЗА шум є одним з “агресивних” видів техногенного впливу, причому його питома вага серед техногенних факторів, які негативно впливають на особовий склад, неухильно зростає. Особовий склад має справу з шумними автомобілями, спеціальними транспортними машинами, механізмами та пристроями, особливо в польових умовах, під час навчань.

Шум – це звук з неперіодичними коливаннями, який містить велику кількість простих тонів різноманітної висоти та сили. Граничною межею шуму встановлені 80 децибел, що відповідає шуму у друкарському бюро.

Людина може чути тільки ті коливання, частота яких складає від 16 до 16000 коливань у секунду (Гц). Коливання до 16 Гц називають інфразвуком, вище 16000 Гц – ультразвуком. Звукові коливання називають звуком. Звук давить на вухо людини, утворюючи звуковий тиск. Відносно більш чутливе вухо людини до звуків 800-6000 Гц і особливо 3000-4000 Гц.

Звуковий тиск – різниця між значеннями повного та середнього тиску, який спостерігається у середовищі при відсутності звукового поля. Вимірюють його у ньютонах на 1 м2 (Н/м2) або у паскалях (Па). Швидкість звуку у повітрі при температурі 20 оС дорівнює 340 м/с.

Питання забезпечення безпеки особового складу ВТЗА, населення та навколишнього природного середовища від впливу електромагнітних випромінювань (ЕМВ) має важливе медичне та соціально-економічне значення. Особливу увагу при цьому приділяють санітарному нагляду за джерелами цих випромінювань. Основою організації державного санітарного нагляду є санітарні норми і правила, які містять як норми, так і основні положення гігієнічних вимог до засобів вимірювання.

До джерел електромагнітного випромінювання (ЕМВ) в населених пунктах належать:

Слід зауважити, що кількість цих джерел з кожним роком зростає.

До основних джерел ЕМВ у військах зв’язку відносяться:



2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах ТЗА.

Діяльність особового складу в об’єктах ВТЗА пов’язана із специфічними особливостями:

розташуванням техніки зв’язку в кузовах автомобілів, що не виключає можливості роботи при включеному двигуні автомобіля або силовому агрегаті;

обладнанням усіх транспортних засобів опалювачами, бензиновими або дизельними установками електроживлення;

малою кількістю вільної площі на одну людину.

Слід додати, що всі ці особливості тісно пов’язані з вимогами герметичності рухомих об’єктів ВТЗА. Під дією цих та інших факторів відбувається зміна мікроклімату та газового складу повітря об’єктів ВТЗА.

Мікроклімат апаратних, станцій ВТЗА визначається температурою повітря, температурою поверхні стін, швидкістю руху повітря та його вологістю.

Температура повітря, а також стін апаратних підлягає різким коливанням у зв’язку із недосконалою теплоізоляцією металевого корпусу апаратних. Зимою в них холодно, літом – жарко (до 50 оС). Збільшення потужностей станцій веде до зростання кількості агрегатів, котрі, у свою чергу, є джерелами тепла.

Висока температура в апаратних (станціях) знижує працездатність людини, особливо розумову, впливає на роботу органолептичного апарату людини.

Вважається, що температура поверхні стін не повинна відрізнятися від температури повітря більш, чим на 2-3 оС. Оптимальною температурою вважається 18-20 оС, гранично допустимою – 16-27 оС.

Для зниження температури необхідно екранувати всі поверхні агрегатів, що нагріваються, та теплоізолювати апаратні (КУНГи). В якості теплоізолятору між стінками апаратних (станцій) розміщують пінопласт, теплоізолюючу вату, створюють повітряний прошарок.

Важливу роль у профілактиці перегрівання відіграє раціональний одяг. Він повинен відповідати метеорологічним умовам, в яких працюють спеціалісти.

В профілактиці перегрівання велике значення має раціональна вентиляція, так як рух повітря сприяє віддачі тепла. При температурі 18-20 оС оптимальна швидкість повітря повинна бути 0,4-0,5 м/с, при гранично допустимій мінімальній – 0,1 та максимальній – 1 м/с (протяги).

На стан мікроклімату об’єктів ВТЗА впливає не тільки температура та швидкість руху повітря, а ще його вологість. В обмеженому об’ємі ВТЗА завжди є умови для підвищення вологості повітря за рахунок випаровування поту та водяних парів, які знаходяться у видихнутому повітрі. Коливання відносної вологи на ВТЗА допустимі в границях 30-70 %, при оптимальних – 40-60 %.

Об’єкти ВТЗА повинні бути оснащені достатньо потужними фільтровентиляційними установками (ФВУ). Тепло, яке виділяють блоки, повинно витягуватись вентиляцію. Для підтримання оптимального мікроклімату всередині робочого об’єму потрібно обладнати апаратні установками кондиціювання повітря.

Раціональна вентиляція необхідна також для підтримання оптимального газового складу повітря в апаратних (станціях) ВТЗА. Останні можуть забруднюватися оксидами азоту, озоном, продуктами розкладу палива і мастил, фтором, формальдегідом, окисом вуглецю.

Окиси азоту та озон утворюються в результаті роботи електроіскрових установок. При тривалій дії вони можуть стати причиною хронічного запалення верхніх дихальних шляхів.

Формальдегід утворюється в результаті нагрівання ізоляційних та конструктивних матеріалів (текстоліту, гетинаксу та ін.), які виготовляються на основі фенольно-формальдегідних смол.

Крім того, в повітрі апаратних ВТЗА може бути підвищений вміст вуглекислого газу, який є продуктом життєдіяльності особового складу.

Продукти неповного спалення пального частіше всього потрапляють в апаратні (станції) в результаті підсосу вентиляторами викидів силових агрегатів та двигунів внутрішнього згоряння автомобілів – відпрацьованих газів, що складаються з окису сірки, азоту, вуглецю, сажі, вуглеводних. Найнебезпечнішим з них є окис вуглецю.

Таблиця Вміст окису вуглецю та димність відпрацьованих газів автомобілів (система живлення)

Діагностичні параметри

Марка автомобіля

ГАЗ-69

УАЗ-469

ГАЗ-66

ЗИЛ-130

ЗИЛ-131

УРАЛ-375Д

КрАЗ-255Б

Вміст окису вуглецю у відпрацьованих газах, %

2

2

2

2,5

2,5

2,5

-

На мінімальній частоті обертання колінчастого валу на холостому ходу

0,6

0,6

0,6

1

1

1

-

При 2000 об/хв холостого ходу

2,5

2,5

2,5

2,8

2,8

2,8

-

Димність відпрацьованих газів

-

-

-

-

-

-

40-50

Питання оцінки негативного впливу шкідливих речовин (у тому числі окису вуглецю) на стан здоров’я особового складу базується на існуванні гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин.

З метою дотримання норм ГДК шкідливих речовин на об’єктах ВТЗА повинні проводитися заміри викидів відпрацьованих газів автомобілів і установок електроживлення спеціальними приладами, а головне, визначатися вміст окису вуглецю у тих об’єктах, де особовий склад безпосередньо залучений до роботи з апаратурою зв’язку.

Окис вуглецю (СО) – один із самих розповсюджених хімічних викидів у атмосферне повітря. Він є продуктом неповного спалювання пального двигунів внутрішнього згоряння автомобілів та установок електроживлення ВТЗА. Це легкий газ, який досить швидко засвоюється організмом людини та розсіюється в атмосфері (додаток 9).

Окис вуглецю порушує оксидаційні процеси в організмі людини, тобто вступає в реакцію з гемоглобіном крові, заміщуючи у ньому кисень, що може викликати приступи коронарної недостатності, стенокардії та інфаркт міокарду. Він також вступає у взаємодію з дихальними ферментами, порушує вуглеводний і фосфорний обмін. Отруєння проявляється у порушенні зору через вплив на світлову чутливість зорових аналізаторів, нервової системи внаслідок порушення психомоторних реакцій, появі головного болю через порушення біопотенціалів головного мозку, а також у загальній депресії, зниженні працездатності через швидку втомлюваність.

Проблема забезпечення оптимального мікроклімату та газового складу повітря в об’єктах ВТЗА, на сьогоднішній день, є досить гострою і серйозною. Технічний стан автомобільної техніки, що використовується у польових умовах, досить часто не відповідає встановленим нормам. Контроль за токсичністю вихлопних газів автомобільної та спеціальної транспортної техніки організований слабо внаслідок недостатньо організованої системи контролю. За таких умов техніка досить часто працює із значним перевищенням встановлених норм викидів забруднюючих речовин, особливо окису вуглецю. Все це негативно впливає на особовий склад і навколишнє природне середовище у цілому. Виходом в цій ситуації є впровадження конструкторських, експлуатаційних та організаційних нововведень, а також удосконалення системи контролю за викидами забруднюючих речовин, що дозволило би суттєво покращити ситуацію.

Конструкторські нововведення повинні передбачати удосконалення автомобільної та спеціальної транспортної техніки, силових агрегатів тощо – конструкції їхніх кузовів, двигунів, застосування нових видів палива.

Експлуатаційні нововведення полягають у оптимізації часу роботи двигунів; експлуатації справних, добре відрегульованих моторів. Крім того, для боротьби із забрудненням повітря повинна застосовуватися справна вентиляція.

Важливим організаційним заходом є контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря. Контроль повинен бути комплексним, а не обмежуватися спостереженням за однією забруднюючою речовиною.

Виконання всіх цих заходів дозволить стовідсотково контролювати ситуацію, дозволить швидко виявити найбільш небезпечні джерела атмосферного забруднення та прийняти швидкі, а, головне, ефективні рішення щодо розв’язання проблеми.

3.Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.

В об’єктах ВТЗА шум є одним з “агресивних” видів техногенного впливу, причому його питома вага серед техногенних факторів, які негативно впливають на особовий склад, неухильно зростає. Особовий склад має справу з шумними автомобілями, спеціальними транспортними машинами, механізмами та пристроями, особливо в польових умовах, під час навчань.

Шум – це звук з неперіодичними коливаннями, який містить велику кількість простих тонів різноманітної висоти та сили. Граничною межею шуму встановлені 80 децибел, що відповідає шуму у друкарському бюро.

Людина може чути тільки ті коливання, частота яких складає від 16 до 16000 коливань у секунду (Гц). Коливання до 16 Гц називають інфразвуком, вище 16000 Гц – ультразвуком. Звукові коливання називають звуком. Звук давить на вухо людини, утворюючи звуковий тиск. Відносно більш чутливе вухо людини до звуків 800-6000 Гц і особливо 3000-4000 Гц.

Звуковий тиск – різниця між значеннями повного та середнього тиску, який спостерігається у середовищі при відсутності звукового поля. Вимірюють його у ньютонах на 1 м2 (Н/м2) або у паскалях (Па). Швидкість звуку у повітрі при температурі 20 оС дорівнює 340 м/с.

Величина звукового тиску може змінюватися у широкому діапазоні від 2∙104 до 2∙10-5 Н/м2. Відношення цих величин складає 109, тому користатися абсолютними величинами незручно. Орган слуху людини відрізняє не різність, а кратність зміни абсолютних величин звукових тисків. Тому шум оцінюють не абсолютною величиною (звуковим тиском), а рівнем звукового тиску – відношенням такого тиску до одиничного (еталонного, прийнятого за одиницю порівняння).

За одиницю порівняння прийнятий граничний звуковий тиск , рівний 2∙10-5 Н/м2.

Замість шкали абсолютних значень користуються відносною логарифмічною шкалою децибелів. Рівень звукового тиску позначають буквою L , дБ

де Р – створюваний звуковий тиск;

Р0 – граничний.

Співвідношення підібрано так, що кожному подвоєнню звукового тиску відповідає зміна рівню звукового тиску на 6 дБ.

Логарифмічні одиниці рівнів дають відносні, безрозмірні величини. Але після стандартизації граничного значення Р0 відносні рівні перетворюються у абсолютні.

Таблиця Рівні звукового тиску джерел шуму

Об’єкт або джерело шуму

Рівень звукового тиску, дБ

Поріг чутності

0

Тиха сільська місцевість

20

Житлова кімната

40

Розмова середньої гучності

60

Робота на друкарській машинці

65-70

Магістральна вулиця

85-90

Ткацький цех

90-95

Виступ поп-оркестру

110

Зліт реактивного літака (100 м)

125

Реактивний двигун (25 м)

140

Шуми можуть відрізнятися за спектром та часовими характеристиками.

За спектром відрізняють тональні шуми: низькочастотні (300 Гц і нижче), середньочастотні (300-800 Гц) та високочастотні (більше 800 Гц). Шум, в якому є різні звукові частоти, вважається широкополосним. Широкополосний шум порівняно з тональним (звук певної частоти) легше переноситься людиною.

За ступенем стабільності звучання відрізняють постійні шуми (рівень звуку змінюється у часі не більше чим на 5 дБА) та непостійні (> 5 дБА).

Постійний шум оцінюється у рівнях звукового тиску L – у децибелах (дБ). Для оцінки непостійних шумів, а також для орієнтованої оцінки постійних шумів використовують “еквівалентний рівень звуку” – загальний рівень звукового тиску, що вимірюється за шкалою “А” стандартного шумовимірювача у дБА.

Непостійний шум поділяється на:

Для проведення ефективної оцінки несприятливого впливу шуму на особовий склад необхідно регламентувати його інтенсивність, спектральний склад і час дії. В залежності від характеру шуму і умов його впливу нормування допустимих рівнів проводиться для різних місць перебування особового складу ВТЗА (на робочих місцях, у житлових чи господарських приміщеннях). За допустимий рівень шуму прийнятий такий шум, при довготривалій дії якого не відбуваються негативні зміни в органах людини, найбільш чутливих і адекватних шуму, тобто такий, який не має на людину прямого чи опосередкованого шкідливого впливу і неприємної дії, не знижує її працездатності, не впливає на самопочуття та настрій.

В нормативні показники, виходячи із технічних можливостей, характеру шуму і місця розташування об’єктів ВТЗА, можна вносити поправки від –5 до +10 дБА. Нормативні рівні з відповідними поправками називаються допустимими рівнями звуку.

Нормативні показники оцінки шуму визначені “Санітарними нормами допустимого шуму”, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України в 1996 році.

Всі основні джерела шуму на території військової частини зв’язку можна розділити на дві великі групи – джерела шуму на відкритій місцевості і в закритих приміщеннях. До основних джерел шуму на відкритій місцевості відносяться:

До основних джерел шуму у закритих приміщеннях відносяться:

За сприйняттям до шуму близько 30 % людей – надчутливі, 60 % – нормально чутливі, 10 % – нечутливі. Вплив шуму на організм людини виявляється у великому діапазоні: від суб’єктивного роздратовування до об’єктивних патологічних порушень. Медичні дослідження показують, що навіть невисокі рівні звуку порядку 65 дБА при двохгодинній експозиції викликають втрату слуху більш 10 дБА на низьких частотах. Рівень шуму 80 дБА знижує слухову чутливість на 17-25 дБА в усьому спектрі частот, що можна вважати як втому органу слуху.

Таблиця Скарги на слух в залежності від рівня шуму

Рівень шуму, дБА

Частота скарг, %

50

5

55

33

60-65

50

65-70

64-70

75-80

більше 85

Шум негативно впливає на організм людини, викликаючи індивідуальні реакції. Причиною різного сприйняття шуму може бути вік, стан здоров’я, характер діяльності людини, навіть настрій. Суб’єктивна реакція людини визначається станом центральної нервової системи. Велика кількість звукових сигналів викликає тривогу, призводить до передчасної втоми. В даний час розглядають кілька категорій впливу шуму на людину:

Зниження працездатності у людей, які займаються виключно розумовою працею, починається вже при низьких рівнях шуму. Одноманітна фізична праця, навпаки, може виконуватись при рівнях шуму, близьких до порогу больової чутливості.

Якщо на протязі тривалого часу особовий склад піддається до високих шумових навантажень, то це може призвести до розладу слуху. Визначені орієнтовні категорії небезпеки шумових навантажень:
Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации