Северинюк В.М. Політологія - файл n1.docx

Северинюк В.М. Політологія
скачать (100.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx101kb.19.11.2012 19:03скачать

n1.docx

  1   2   3   4   5   6
ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Запорізький інститут державного та муніципального управління”


В.М. Северинюк


ПОЛІТОЛОГІЯ



Збірник тестів




Запоріжжя

2006
С28


Розглянуто кафедрою

гуманітарних дисциплін

протокол № 2 від 20 вересня 2006 р.

Рекомендовано науково-методичною комісією із загальноуніверситетських дисциплін

протокол № 2 від 21 вересня 2006 р.


Ухвалено до друку вченою радою

Гуманітарного університету “ЗІДМУ”

протокол № 1 від 27 вересня 2006 р.





Северинюк В.М.

С28 ПОЛІТОЛОГІЯ: Збірник тестів. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – 56 с.
© Северинюк В.М., 2006

© Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2006

ЗМІСТ


МЕТОДИЧНІ ПОЯСНЕННЯ


Тести упорядковано за всіма темами, що передбачені змістом та структурою навчальної програми з дисципліни “Політологія”. Порядок їх складання відображає послідовність проблематики теоретичного матеріалу, що висвітлюється в лекціях, обговорюється на семінарських заняттях, вивчається студентами самостійно.

Призначення тестів є багатофункціональним: робота з ними може бути формою тренінгу, самоперевірки знань студентів, а також засобом проведення поточного, модульного та підсумкового контролю – загальна кількість тестів та їх різноманітна проблематика дають змогу, залежно від потреби, визначити робочою програмою та застосовувати різні тематичні комбінації й обсяги тестових завдань.

Розв’язок окремого тесту передбачає знаходження однієї чи одночасно кількох правильних відповідей серед пропонованих варіантів. Чимало тестів, крім методичної функції, виконують також дидактичну, оскільки містять розширений обсяг фактичного або теоретичного матеріалу. Насамперед це стосується років життя видатних політичних мислителів, дат визначальних подій, змісту важливих політико-правових (конституційних) норм.

Тема 1
СУТНІСТЬ, МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛІТИКИ ТА ПОЛІТОЛОГІЇ
ЯК НАУКИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА


  1. З ім’ям якого філософа давнини пов’язують початок широкого вжитку поняття “політика?

а) Будди;

б) Конфуція;

в) Платона;

г) Аристотеля.


  1. Скільки періодів найбільш оптимально можна виділити в розвитку світової політичної думки? (Візьміть до уваги, з приводу хронологічних меж яких періодів у політології існують суттєві розбіжності).

а) два;

б) три;

в) чотири;

г) п’ять.


  1. Перший період у розвитку світової політичної думки має
    назву:


а) міфологічний;

б) релігійно-етичний;

в) філософсько-етичний;

г) емпіричний.


  1. Політологія як самостійна навчальна дисципліна почала формуватися:

а) з кінця XVIII ст.;

б) у другій половині ХІХ ст.;

в) після Першої світової війни (1914–1918 рр.);

г) після Другої світової війни (1939–1945 рр.).


  1. Українську асоціацію політологів було створено:

а) у 1962 р.;

б) у 1991 р.;

в) у 1999 р.;

г) як такої ще не існує.


  1. Першу спеціалізовану школу політичної науки було створено:

а) у Німеччині;

б) в Англії;

в) в Італії;

г) у США.


  1. Які з наведених понять найбільш концентровано виражають сутність обєкта і предмета політології?

а) інститути державної влади;

б) політична культура;

в) політична сфера суспільства;

г) політичний процес;

д) політична влада;

е) політична система суспільства.


  1. Яка з наук у системі спеціальних політичних наук найбільше зорієнтована на пошук ідеальних форм політичного життя?

а) політична історія;

б) політична антропологія;

в) політична філософія;

г) політична етика.


  1. Зазначте поняття, що найбільш повно характеризують спільний предмет вивчення політичної та правової наук:

а) механізм влади;

б) історичні та сучасні форми держави;

в) політичні партії;

г) політичні системи;

д) права, свободи та обов’язки людини і громадянина.


  1. Поняття: політична система, правова держава, громадянське суспільство, групи інтересів тощо, якими оперує політологія, належать до розряду категорії:

а) власне політологічних;

б) інтегральних (спільних для найбільш споріднених з політологією суспільствознавчих наук);

в) загальносоціологічних.


  1. Науковий підхід, згідно з яким економічний і політичний розвиток суспільства відбувається за чіткими закономірностями, називається:

а) марксистський;

б) позитивістський;

в) еволюційний;

г) соціологічний.


  1. До якої групи належать такі політичні закономірності: “будь-яка влада прагне до визнання з боку суспільства”, “політична система обов’язково зазнає зовнішніх впливів та існує за принципом двобічного зв’язку з суспільством”, “здійснення владних функцій можливе лише при одночасній наявності суб’єкта й об’єкта політики”:

а) загальнополітичних;

б) тих, що відображають окремі явища політичного життя;

в) тих, що відображають взаємодію політичної сфери з іншими сферами суспільного життя.


  1. Такі поняття, як: об’єктивність, історизм, багатофакторність
    тощо означають:


а) методи політологічного дослідження;

б) політичні закономірності;

в) категорії політології;

г) загальнонаукові принципи, яких дотримується політологія.


  1. Напрям і метод у політології, що вивчає політичну поведінку
    індивідів і груп, називається:


а) функціоналізм;

б) емпіризм;

в) біхевіоризм;

г) індивідуалізм.


  1. Які процеси становлять зміст соціалізаторської функції політології?

а) розробка теорій, концепцій, гіпотез;

б) залучення людини до сфери політичного життя;

в) розробка понятійного апарату;

г) обґрунтування оптимальних моделей політичної влади;

д) стимулювання політичної активності громадян;

е) аналіз і оцінювання політичних процесів;

є) формування певного типу політичної культури.

Тема 2
ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ


  1. Слово веда – назва давньоіндійських письмових пам’яток релігійного змісту – перекладається як:

а) всесвітнє знання;

б) священне знання;

в) діяння бога;

г) історія світу.


  1. Вкажіть варіант відповіді з правильними назвами основних каст давньоіндійського суспільства, якщо: А – жерці; Б – воїни;
    В – вільні общинники; Г – слуги общини:


а) А – вайші; Б – кшатрії; В – шудри; Г – брахмани;

б) А – брахмани; Б – шудри; В – кшатрії; Г – вайші;

в) А – шудри; Б – брахмани; В – вайші; Г – кшатрії;

г) А – брахмани; Б – кшатрії; В – вайші; Г – шудри.


  1. Чиє імя перекладається як той, що досяг просвітлення?

а) давньоєгипетського бога-фараона Ра;

б) давньоіндійського мислителя Будди;

в) давньокитайського філософа Конфуція;

г) давньогрецького філософа Платона.


  1. Будда заперечував ведичне вчення тому, що:

а) веди обґрунтовували божественне походження каст;

б) вважав, що світом править природний закон;

в) доводив, що призначенням і можливістю кожної людини є самовдосконалення;

г) правильно все вищенаведене.


  1. Учення Конфуція містило, зокрема, положення про:

а) державу як велику сім’ю;

б) необхідність усвідомлення кожним членом суспільства своїх обов’язків;

в) обов’язковість застосування покарань до порушників державних законів;

г) доброчесність як основу суспільного порядку;

д) правильно все вищенаведене.


  1. Учення про вічний закон Даоналежить давньокитайському мислителю:

а) Конфуцію;

б) Мо-Цзи;

в) Шан-Яну;

г) Лао-Цзи.


  1. Хто з давньокитайських мислителів був засновником політико-правового вчення, яке згодом отримало назву легізм?

а) Конфуцій;

б) Шан Ян;

в) Лао-Цзи;

г) Мо-Цзи.


  1. Давньогрецькі філософи Сократ, Платон та інші форму правління небагатьох кращих людей, що дотримуються закону, називали:

а) царством;

б) плутократією;

в) тимократією;

г) аристократією.
9. Ідеальною державою Платон вважав устрій суспільства, в якому:

а) “справедливо” поєднані три начала: розумне, вольове, пристрасне;

б) розумне начало переважає над пристрасним, а вольове – над розумним;

в) пристрасне начало переважає над розумним, а вольове – над пристрасним;

г) вольове переважає і над пристрасним, і над розумним.
10. Охлократія, за давньогрецькою політичною термінологією, – це форма правління, що характеризується владою:

а) сильної, честолюбної частини населення;

б) найбагатшої частини населення;

в) найкращої частини населення;

г) свавільної, ірраціональної частини населення.


  1. Правильними формами правління Аристотель вважав:

а) монархію;

б) аристократію;

в) демократію;

г) політію;

д) правильно все вищезазначене.

12. Під політією як формою правління Аристотель розумів:

а) владу почесних громадян держави;

б) владу “золотої середини” – відібраної на основі певного майнового цензу більшості;

в) правління монарха з опорою на плебс;

г) владу “аристократії духу”.
13. Зазначте положення, що правильно характеризують вчення
єпископа Аврелія Августина (354–430):


а) держава і церква мають бути відділені одна від одної;

б) церква повинна мати пріоритет над державою в суспільному
житті;

в) церква не повинна втручатися в сферу політичного, визнаючи, однак державну владу;

г) зусилля держави мають бути спрямовані не лише на політику, а й проти ворогів церкви, на запобігання злочинам проти Бога.
14. Зазначте положення, що правильно характеризують вчення теолога Фоми Аквінського (1225–1274):

а) вищі, середні та нижчі верстви населення, відносини панування і підкорення – це порядок від Бога;

б) народ має право на повстання проти політичної влади;

в) природні закони є відбитками Вічного Закону, а людські закони – конкретизацією природних законів;

г) церква має панувати над громадянським суспільством, а духовна влада – над світською;

д) правильно все вищезазначене.


  1. Зазначте положення, що правильно характеризують погляди
    італійського мислителя Марсилія Падуанського (1280–1343):


а) Бога не існує – це вигадка церковників, які прагнуть захопити політичну владу;

б) Євангеліє – не закон, а вчення, тому церква має лише проповідувати, а не примушувати;

в) церква має бути відокремлена від держави, бо у них різні цілі та сфери діяльності;

г) держава має заборонити діяльність церкви;

д) правильно все вищезазначене.


  1. Головна праця італійського мислителя Нікколо Макіавеллі (1469–1527) відома під назвою:

а) “Держава і церква”;

б) “Держава і суспільство”;

в) “Державець”;

г) “Державець і мораль”.


  1. Які з наведених положень найточніше характеризують твердження Н. Макіавеллі про несумісність політики і моралі?

а) мораль – це абстракція, якої в реальному житті взагалі не існує;

б) мораль заважає ефективному державному управлінню, досягненню практичного результату;

в) моральність у політиці спричинює поблажливість до людських недоліків, соціального зла;

г) мораль може виявлятися лише в індивідуальних формах, а політик – особа публічна.


  1. Зазначте ідеї, що були найбільш характерними для епохи Реформації (перша половина ХVI ст.):

а) обов’язковість підпорядкування людини громаді, світській владі;

б) пріоритет людської гідності, забезпечення широких громадянських свобод;

в) незалежність держави від церкви аж до залежності церкви від держави;

г) правильно все вищезазначене.


  1. Поняття суверенітет як ознаку держави вперше сформулював:

а) Н. Макіавеллі;

б) Мартін Лютер (1483–1546);

в) Жан Кальвін (1509–1564);

г) Жан Боден (1530–1596).


  1. Автором праці Утопія (1516 р.), де описано одну з моделей ідеального державного ладу, був:

а) Томас Мюнцер (1493–1525);

б) Томас Мор (1478–1535);

в) М. Лютер;

г) ім’я автора точно не встановлено.


  1. Такі ідеї, як: скасування приватної власності, заборона багатства, обов’язкова праця для всіх, виборність посадових осіб, були характерними для поглядів:

а) Т. Мора;

б) Ж. Бодена;

в) Томмазо Кампанелли (1568–1639);

г) для всіх вищезгаданих мислителів.


  1. Концепції природних прав людини та суспільного договорубули найбільш характерними для:

а) епохи Відродження;

б) епохи Реформації;

в) теоретиків утопічного соціалізму;

г) мислителів Нового часу.


  1. Хто охарактеризував природний (додержавний) стан людей як війну всіх проти всіх?

а) Гуго Гроцій (1583–1645);

б) Борух (Бенедикт) Спіноза (1632–1677);

в) Томас Гоббс (1588–1679);

г) Джон Локк (1632–1704).


  1. Дж. Локк – це один з фундаторів:

а) класичного лібералізму;

б) класичного консерватизму;

в) утопічного соціалізму;

г) практичного комунізму.


  1. Основоположником ідеології класичного консерватизму був:

а) Т. Гобсс;

б) Едмунд Берк (1729–1797);

в) Ієремія Бентам (1748–1832);

г) правильно (а), (б).


  1. Проект нового суспільства Роберта Оуена (1771–1858) передбачав:

а) практичне втілення комуністичних ідей у вигляді трудових комун;

б) скасування приватної власності;

в) підготовку до насильницького захоплення робітниками влади;

г) об’єднання самоврядних комун у всесвітню федерацію;

д) правильно все вищенаведене.
27. Ідею про поділ влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову вперше у класичному варіанті сформулював:

а) Т. Гоббс;

б) Дж. Локк;

в) Шарль-Луї де Монтеск’є (1689–1775);

г) Жан-Жак Руссо (1712–1778).
28. Автором праці “Про дух законів”, у якій містилися ідеї правової держави, зокрема обов’язок останньої забезпечити людині політичні свободи (право робити те, що дозволено законом і не робити того, що законом заборонено), був:

а) Т. Гоббс;

б) Дж. Локк;

в) Ш.-Л. де Монтеск’є;

г) Ж.-Ж. Руссо.
29. Які з зазначених ідей містила теорія народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо?

а) суспільного договору;

б) заперечення принципу поділу влад на окремі гілки;

в) заперечення представницької демократії;

г) скликання Народних Зборів, котрі, однак, не можуть схвалювати остаточних законів;

д) правильно все зазначене.
30. Німецький філософ Іммануїл Кант (1724–1804) був прибічником (зазначте правильні положення):

а) лібералізму;

б) консерватизму;

в) ідеї громадянського суспільства;

г) ідеї правового обмеження державної влади.
31. Які з наведених положень правильно характеризують погляди Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770–1831)?

а) громадянське суспільство – це суспільство власників;

б) держава є найціннішим продуктом об’єктивного духу, а не суспільного договору;

в) у громадянському суспільстві всі люди рівні юридично, за національністю, віросповіданням, але нерівні за природними властивостями;

г) війни вирішують “суперечки суверенітетів”, охороняють націй від “застоїв та загнивання”;

д) правильно усе вищезазначене.
32. Зазначте положення, які правильно характеризують політичну теорію Карла Маркса (1818–1883) та Фрідріха Енгельса (1820–1895):

а) держава – явище історичне, знаряддя суспільного гноблення в руках панівного класу;

б) революція – головний засіб вирішення антагоністичних класових протиріч;

в) істинне народовладдя можливе лише за умови скасування приватної власності на засоби виробництва;

г) поділ влади, парламентська республіка – це основні засади народовладдя;

д) правильно все вищезазначене.
33. Очільник національно-визвольного руху й Української козацької держави середини XVII ст. Богдан Хмельницький (1595–1657) надавав перевагу державному правлінню в Україні у формі:

а) єдиновладдя гетьмана-монарха;

б) аристократичної республіки під владою української шляхти – козацької старшини;

в) “козацького панства” – демократичної козацької республіки, створеної за моделлю Запорозької Січі;

г) не висловлювався з цього приводу, оскільки не бачив для України реальної можливості здобути державний суверенітет та визнав владу російського царя.


  1. Зазначте положення, які правильно відображають зміст знаменитої “Конституції” гетьмана Пилипа Орлика (1710 р.) – “Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького” (“Pacta et Constitutiones legum libertatumqve Exercitus Zaporovien”):

а) ідея розподілу влад;

б) відновлення функцій і авторитету Генеральних військових рад;

в) посилення влади українського гетьмана;

г) соціальний захист нижчих верств населення;

д) протидія зловживанням владою та корупції.


  1. Соціально-політична доктрина Кирило-Мефодіївського товариства (Київ, 1846–1847 рр.), зокрема, передбачала:

а) запровадження в Україні республіканського ладу;

б) скасування соціальної й політичної нерівності, розвиток національних культур;

в) таємну підготовку селянства до збройного виступу проти влади;

г) створення вільної федерації слов’янських народів з однаковими основними законами і правами;

д) правильно все вищезазначене.

  1. М.П. Драгоманов (1841–1895) дотримувався таких поглядів:

а) автономно-федеративний устрій держави;

б) створення самоврядних організацій – громад (“громадівський соціалізм” в “українській одежі”);

в) поступ суспільства шляхом демократичних реформ;

г) поступ суспільства через революційні перетворення;

д) сутність держави полягає у правах, якими наділена особа, громадянин.


  1. М.С. Грушевський (1866–1934) був автором праці:

а) “Книга буття українського народу”;

б) “Пропащий час – українці під Московським царством”;

в) “Самостійна Україна ”;

г) “Хто такі українці і чого вони хочуть”.
38. Хто сформулював радикальне гасло національного визволення та державотворення Україна – для українців?

а) Микола Костомаров (1817–1885);

б) Михайло Драгоманов;

в) Іван Франко (1856–1916);

г) Микола Міхновський (1873–1924).
39. На думку кого з представників української політичної думки початку ХХ ст. найкращою формою правління для України могла б бути класократія, що спирається на обмежену законом монархію?

а) Володимира Винниченка (1880–1951);

б) В’ячеслава Липинського (1882–1931);

в) Дмитра Донцова (1883–1973);

г) Миколи Хвильового (1893–1933).


  1. Які з наведених положень характерні для чинного (інтегрального) націоналізму Д. Донцова:

а) забезпечення інтересів нації будь-якою ціною;

б) виховання нової української політичної еліти;

в) інтелект і мораль – визначальні риси національної еліти;

г) “воля до життя”, “воля до влади”, “воля до боротьби”;

д) романтизм, догматизм і фанатична віра в “правду” національної боротьби;

е) правильно все вищезазначене.

  1   2   3   4   5   6


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации