Реферат - Екологічні проблеми Львівської області - файл n1.doc

Реферат - Екологічні проблеми Львівської області
скачать (364 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc364kb.19.11.2012 20:54скачать

n1.doc

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра ЕОНС

Реферат на тему:

“Екологічні проблеми Львівської області”


Виконав:

Студент групи ТТ-13

Кунтий В.І

Перевірила:

Захарова Я.М

Львів 2010

Зміст
Екологічні проблеми в Львівській облаті

1. Загальні відомості про Львівську область
На території Львівської області, що складає 3,6 % площі України (21,8 тис. км2), проживає 5,4% всього населення держави (2,7 млн. чол.). Більше як 50 % населення живуть у містах. В області налічується 7 міст обласного підпорядкування, 34 – районного, 36 – селищ міського типу.
В територіальній структурі господарства виділяються 3 економо-географічні райони: центральний, південний і північний. Кожен з них має свою спеціалізацію, виступає у внутрішньообласному, регіональному і всеукраїнському розподілі і інтеграції праці, характеризується внутрішніми соціально-економічними зв‘язками.
Центральний район є ведучим в територіально-функціональній структурі господарського комплексу. Його північна межа проходить приблизно по лінії Рава-Руська-Жовква-Кам‘янка-Бузька-Броди, а південна – по лінії Мостиська-Рудки-Миколаїв-Ходорів, включаючи всі ці міські поселення. Район тяжіє одночасно до головного ядра – м. Львова і до головних ядер Північного (Червоноград) і Південного (Дрогобич) районів. Спеціалізація – промисловість (машинобудування, легка і харчова, хімічна), інтенсивне сільське господарство та зона відпочинку приміського типу. Ядро вузла – м. Львів – багатофункціональний соціально-економічний центр загальноукраїнського масштабу, де розвинені електронно-, приладо-, верстато- і автобусобудування, будівництво і транспорт, підготовка кадрів високої кваліфікації, міжнародний туризм.
Південний район – другий за значенням: нафто-, газодобувна і переробна промисловість, лісопромисловий комплекс, м‘ясомолочне тваринництво з льонарством, санаторно-курортне господарство. Район поділений на дві котрастні в природному і господарському відношенні частини: передгірську, в якій зосереджена основна маса його господарства, і гірську.
В центрі південного району сформувався складний Дрогобицько-Бориславський економічний вузол, де розвинена видобувна промисловість (нафта, калійна сіль, озокерит), а також сучасні галузі обробної промисловості, переважно на привозній сировині: машинобудування, виробництво нетканих матеріалів. Одночасно це українська міжнародна здравниця (Трускавець, Східниця). В Передкарпатті формуються Стрийський (ковальсько-пресове устаткування, харчова, легка, газовидобувана і газопереробна, курортна галузі) і Самбірський (харчова, деревообробна, газовидобувна і інші галузі) економічні вузли. Поза вузлами знаходяться Жидачів і Гніздичів (целюлозно-паперова промисловість), Сколе, Турка (деревообробна промисловість), Славське (сфера відпочинку і гірськолижного спорту).
Північний район - найменший у територіально-функціональній структурі. Розвинені кам‘яновугільна, електроенергетична і хімічна промисловість, сільське господарство м‘ясо-молочного напрямку з посівами цукрового буряка і зернових. На базі кам‘яного вугілля і торфу розвивається паливно-енергетична промисловість. Червоноградсько-Сокальський соціально-економічний вузол спеціалізується на добуванні і збагаченні вугілля, трикотажній промисловості: Соснівка, Гірник - видобування вугілля, Добротвір – виробництво теплової електроенергії, Сокаль – легка промисловість, Радехів – цукрова промисловість, Стоянів – видобування торфу, Белз, Угнів – місцева промисловість.
Україна переживає нелегкі часи перехідного періоду. Десять років минуло із часу здобуття незалежності нашої держави, та все ж залишилися невирішеними багато проблем, серед яких далеко не останнє місце посідають екологічні.
В скрутні часи економічної кризи держава не може фінансувати дорогі програми очищення забруднених і відновлення екологічно здеградованих територій, виділяти значні кошти на екологічні заходи. Альтернативою цьому є розробка і впровадження маловитратної стратегії природоохоронної діяльності.
Екологічна ситуація у Львівській області залишається cкладною і вимагає конкретних дій як з боку органів виконавчої влади, так і бепосередньо господарників, щодо її поліпшення та усунення тих негативних явищ, які склалися в результаті діяльності промислово-аграрного комплексу області.
До найбільш важливих проблем, пов’язаних з екологічною безпекою регіону, відносяться питання ліквідації негативних наслідків діяльності Яворівського та Роздільського ДГХП «Сірка», Стебницького ДГХП «Полімінерал», ДГП «Подорожнянський кар’єр» та ряду інших підприємств гірничодобувної, хімічної та паливно-енергетичної промисловості. Крім того, вимагають комплексного вирішення проблеми протиповеневого та протипаводкового захисту прикарпатських територій, розміщення та захоронення промислових та побутових відходів, яких на території області нагромадилась понаднормативна кількість.
В області реалізується Програма охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 1999-2002 рр., якою визначені пріоритетні напрямки у формуванні екологічної політики регіону, спрямовані на здійснення комплексу невідкладних природоохоронних заходів на господарських об’єктах і в населених пунктах, з функціонуванням яких пов’язані найгостріші екологічні проблеми.
На реалізацію заходів екологічного оздоровлення в області, крім централізованих капітальних вкладень спрямовуються кошти обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств та організацій.
Поточні витрати на забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорону довкілля в області у 2001 році склали близько 52.7 млн. грн., в т. ч. на охорону та раціональне використання водних ресурсів 37.7 млн. грн. (71.5%), земель - 4.35 млн. грн. ((8.2%), мінерально-сировинних ресурсів - 3.8 млн. грн. (7.2%), раціональне використання, зберігання та знешкодження відходів виробництва та побутових відходів - 2.5 млн. грн. (4.7%). Фінансування цих заходів здійснювалось в основному за рахунок коштів підприємств - 44.5 млн. грн. (84.4%) та коштів державного бюджету 7.5 млн. грн. (14.2%). На капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення використано 5.9 млн. грн., з них на витрати на капітальний ремонт споруд для очищення стічних вод становили 3.2 млн. грн.
Відмічається стабільний ріст наповнення цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету. Надходження до обласного природоохоронного фонду у 2001 році в порівнянні з 2000 роком зросли майже у 2,5 рази і становили 3,6 млн. грн.. У порівнянні 1996 роком розмір відрахувань до місцевих природоохоронних фондів зріс більше як в 13 разів і становив 1,1 млн. грн. Або 76% від річного плану.
За рахунок коштів цільових природоохоронних фондів у складі місцевих бюджетів протягом останніх років фінансується будівництво та реконструкція полігонів твердих побутових та промислових відходів в містах Радехові, Стрию, Жидачеві, Червонограді, Львівського міського сміттєзвалища, проводяться ремонтні роботи та реконструкція очисних споруд на каналізаційних насосних станціях в м. Добромилі Старосамбірського району, в містах Мостиськах, Кам’янка-Бузькій, Ходорові, с. Давидові Пустомитівського району, ліквідовуються аварійні ситуації та проводяться попереджувальні роботи в зонах підвищеного екологічного ризику в містах Бориславі та Стебнику, Миколаївському, Турківському, Старосамбірському та Самбірському районах. Протягом двох останніх років за рахунок цільових фондів фінансується проведення ресурсозберігаючих заходів (охорона поверхневих вод, охорона рослинного та тваринного світу, охорона земель) та роботи щодо забезпечення функціонування природонозаповідних об’єктів на території області (заповідник «Розточчя», Міженецького парку-пам’ятки державного значення). За підтримки обласного цільового природоохоронного фонду «Облсільгоспхімією» розпочато роботи з проведення контейнеризації непридатних до використання пестицидів та інсектицидів. В області створено корпорацію «Регіональний центр поводження з відходами».
Основними пріоритетами екологічної політики у Львівській області на 2002 рік повинні стати:
• екологічна реабілітація територій в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничовидобувних підприємств; сприяння ширшому залученню централізованих капітальних вкладень, передбачених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, власних коштів підприємств та інвестицій щодо впровадження нових екологічно чистих технологій;
• відновлення і підтримання гідрологічного режиму та покращення екологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну. Будівництво нових та реконструкція і ремонт діючих водопровідно-каналізаційних та очисних споруд;
• вирішення питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів через створення підприємницьких структур з переробки та утилізації промислових та побутових відходів, а також будівництво нових та реконструкція діючих полігонів твердих побутових відходів;
• забезпечення наповнення цільових фондів охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих та обласного бюджетів, а також планування пріоритетного фінансування природоохоронних заходів та здійснення контролю за ходом і станом їх реалізації, ефективністю та цільовим використанням коштів фондів;
• реалізація “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України”. Розвиток природно-заповідної мережі на території області;
• організація системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності.


Щодо екологічної ситуації у м. Львові, то незважаючи на спад промислового виробництва, вона залишається напруженою, що створює низку проблем як для мешканців міста, так і для регіону загалом. Причинами такого стану є застарілі й недосконалі ресурсоємні технології виробництва; зношена система водопостачання і водовідведення, накопичення значних обсягів відходів, відсутність ефективних способів їх збирання, зберігання та видалення, прояв небезпечних геологічних процесів, недосконалість транспортних розв’язок, висока щільність забудови селітебних територій, низька екологічна свідомість населення, відсутність низки правових норм тощо. Проте варто відзначити, що, порівняно з іншими великими містами України, Львів в екологічному аспекті є відносно благополучним містом.
Екологічна ситуація у місті Львові зумовлена специфічним для нього, тісно переплетеним комплексом природних, містобудівних, інженерних, соціально-економічних та інших умов й ускладненими у зв’язку з цим спробами її поліпшення. Вона також характеризується високою ймовірністю прояву надзвичайних ситуацій і незадовільною здатністю природного середовища до самопідтримання й самовідновлення. Поряд з цим, чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони навколишнього середовища не орієнтована на оцінку реакції довкілля (конкретних екосистем та груп населення) на техногенний вплив та його окремі критичні параметри, а відображає переважно розрахункові об’єми забруднень і ціннісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення рівня екологічної безпеки конкретних територій. У зв’язку з цим, оцінка існуючого стану природного середовища та аналіз екологічної ситуації у місті проведена за основними компонентами цього середовища в контексті загальноприйнятих регіональної і загальнодержавної систем у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.


2. Атмосферне повітря.
Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються ВАТ “Добротвірська ТЕС”, АТ НПК “Галичина”, ВАТ “Миколаївцемент”, ДПМН “Дружба”, УМГ “Львівтрансгаз”, ВАТ “Жидачівський ЦПК”. Враховуючи те, що найбільша кількість викидів утворюється при спалюванні природних видів палива, основним забруднювачем Львівської області є ВАТ “Добротвірська ТЕС”, де в основному використовується вугілля Західно-української холдингової компанії, зольність якого не відповідає проектним вимогам. Існуючі енергоблоки обладнані морально-застарілими і фізично-зношеним пилогазоочисним обладнанням.

Подібною є ситуація і на інших підприємствах області. Не в повному обсязі виконано програму щодо оздоровлення повітряного басейну в районі розташування ВАТ “Миколаївцемент”. Дане підприємство не працює на повну потужність. Не завершено роботи з реконструкції АТ НПК “Галичина” щодо поглибленої переробки нафти.

Проблемним є питання викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел (викиди автотранспорту). Основними забруднювачами є автотранспортні засоби з відпрацьованими моторесурсами, і такі, що не відповідають встановленим нормативам.

Львів фігурує у переліку міст держави, де шкідливі викиди автотранспорту в атмосферу перевищують 50 відсотків від їх загальної кількості від стаціонарних і пересувних джерел. Серед стаціонарних джерел забруднення міста найвищий відсоток припадає на підприємства теплоенергетичного комплексу міста (понад 30%), що є загальнодержавною тенденцією. Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення в розрахунку на 1 км2 у місті в 2001 р. становили 16,6 кг, що більш ніж в чотири рази перевищувало обласний показник. Від 1990 р. має місце зниження сумарної кількості викидів, проте відсоток забруднень від пересувних джерел, передовсім автотранспорту, зріс від 88 у 1995 р. до 92% у 1997 та залишається на одному рівні протягом останніх 4 років. Станом на 01.01.2002 р. внесок Львова у сумарний викид забруднювальних речовин у Львівській області дорівнював близько 20%, при цьому викиди від стаціонарних і пересувних джерел становили відповідно 2,6 і 41% від обласних показників.
Т


аблиця 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря


Викиди по області

2002р.

2003р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:

174,0

-

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

108,6

110,0

- від автотранспорту, тис. т

65,4

-


Таблиця 2.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, т



Населені

пункти

2002р.

2003р.

(+/-) 2001р. до 2000р.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

стаціонарні джерела

пересувні джерела

стаціонарні джерела

пересувні джерела

стаціонарні джерела

пересувні джерела

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

Пил

Сірководень


діоксид азоту

оксид вуглецю

Пил

Сірководень


діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

Сірководень

діоксид азоту

оксид вуглецю

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

м. Львів

4000,0

1336,53

5,84

-

-

188,51

-

937,76

937,76

1,903

-

-

73,2

-

+362,8

+362,8

+3,9

-

-

+115,3

-

м. Борислав

300,0

153,1

10,634

0,01

-

0,124

-

195,68

195,68

0,053

-

-

0,8

-

-42,6

-42,58

+10,6

+0,01

-

-68

-

м. Дрогобич

4100,0

2713,2

0,673

0,83

0,004

0,023

-

1270,9

1270,9

0,045

0,406

0,001

0,087

-

+1442,3

+1442,3

+0,63

+0,4

+0.003

-0,001

-

м. Самбір

300,0

63,175

5,185

-

-

1,12

-

62,97

62,97

5,23

-

-

0.7

-

+0,21

+0,21

-0,05

-

-

+0,42

-

м. Стрий

800,0

415,4

7,1

0,322

0,001

1,0

-

183,5

183,5

19,8

-

-

7,3

-

+231,9

+231,9

-12,7

+0,3

+0,001

-6,3

-

м. Червоноград

3000,0

368,777

-

-

-

0,014

-

213,17

213,17

0,002

-

-

0,026

-

+155,6

+155,6

-0,002

-

-

-0,012

-

Бродівський

3400,0

3254,2

0,219

-

0,001

0,001

-

3413,6

3413,6

0,005

-

0,002

5,12

-

-159,4

-159,4

+0,214

-

+0,001

-5,119

-

Буський

200,0

68,7

0,315

-

-

0,044

-

55,15

55,15

0,28

-

-

0,5

-

+10,55

+10,55

+0,035

-

-

-0,46

-

Городоцький

1500,0

1297,1

-

0,07

-

0,14

-

1421,2

1421,2

0,244

-

-

0,16

-

-124,1

-124,1

-

+0,07

-

-0,02

-

Дрогобицький

1500,0

1024,3

-

-

-

0,154

-

1130,4

1130,4

-

-

-

0,16

-

-106,1

-106,1

-

-

-

-0,006

-

Жидачівський

2600,0

842,6

1,46

28,3

-

0,33

-

918,92

918,92

0,119

26,33

-

0,002

-

-76,32

-76,32

+1,34

+1,97

-

+0,328

-

Золочівський

400,0

117,7

0,065

-

-

1.37

-

88,64

88,64

0,065

0,033

-

3,14

-

+29,06

+29,06

-

-0,03

-

-1,77

-

Кам.-Буський

79000,0

24001,6

0,2

0,001

-

9,8

-

26816,0

26816,0

0.2

-

-

10,43

-

-2814,4

-2814,4

-

+0,001

-

-0,63

-

Мостиський

600,0

492,6

-

-

-

51,22

-

346,22

346,22

-

-

-

0,191

-

+146,4

+146,4

-

-

-

+51,03

-

Жовківський

200,0

28,96

2,3

0,182

-

2,1

-

22,1

22,1

2,1

0,18

-

0,043

-

+6,9

+6,9

+0,2

0,002

-

+2,06

-

Миколаївський

2100,0

1122,6

2,88

10,84

-

0,183

-

1151,6

1151,6

983,6

20,18

-

0,22

-

-29,0

-29,0

-980,7

-9,34

-

-0,004

-

Перемишлянський

300,0

297,9

0,49

-

-

0,304

-

285,6

285,6

0,95

-

-

0,02

-

+12,3

+12?3

-0,46

-

-

+0,284

-

Пустомитівський

400,0

265,5

0,128

-

-

6,5

-

119,14

119,14

0,13

-

-

0,49

-

+149,36

+149,36

-0,002

-

-

+6,01

-

Радехівський

400,0

117,5

0,013

-

-

0,33

-

127,24

0,413

0,41

-

-

0,32

-

-9,74

-9,74

-0,4

-

-

+0,01

-

Самбірський

600,0

476,97

19,8

-

-

0,41

-

416,208

416,208

-

0,043

-

-

-

+60,8

+60,8

+19.8

-

-

+0,41

-

Сколівський

100,0

91,486

-

-

-

0,227

-

95,67

95,67

1,9

-

-

0,23

-

-4,2

-4,2

-1,9

-

-

-0,003

-

Сокальський

3800,0

432,8

4,28

1,21

-

0,02

-

808,16

808,16

0,93

2,35

-

7,9

-

-375,4

-375,4

+3,35

-1,11

-

-7,9

-

Ст. Самбірський

200,0

154,4

1,55

0,1

-

0,65

-

52,154

52,154

-

0,1

-

0,17

-

+52,15

+52,15

+1,55

-

-

+0,48

-

Стрийський

7900,0

3992, 8

0,637

0,008

-

2,82

-

3241,7

3241,7

0,691

0,02

-

1,57

-

+751,1

+751,1

-0,054

0,012

-

+1,25

-

Турківський

100,0

48,02

-

-

-

-

-

2,071

-

-

-

-

-

-

+45,9

+45,9

-

-

-

-

-

Яворівський

1300,0

864,46

0,276

99,67

-

11,0

-

616,03

616,03

-

147,0

-

0,091

-

+248,43

+248,43

+0,276

-47,3

-

+10,9

-


Табл.. 2.3 Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря


№ п/п

Підприємство - забруднювач

Валовий викид, т


Відомча приналежність

Зменшення/-

Збільшення/+

Причина зменшення /збільшення

2002р.

2003р.

1

Добротвірська ТЕС

72,2

-

М-во енергетики







2

ВАТ “Миколаївцемент”

1,5

-

М-во промполітики







3

ЦЗФ “Червоноградська”

1,5

-

М-во гірничодобувної промисловості







4

АТ НПК “Галичина”

1,7

-

М-во промполітики







5

Роздільське ДГХП “Сірка”

0,4

-

М-во гірничодобувної промисловості







6

ВАТ “Жидачівський ЦПК”

2,1

-

М-во промполітики







7

Яворівське ДГХП “Сірка”

0,2

-

М-во гірничодобувної промисловості








3. Водні ресурси
Природна водозабезпеченість Львівщини середня на Україні і становить на 1 км2 території 226 тис. м3/рік (місцевий стік), що в перерахунку на 1 мешканця – 1,82 тис. м3/рік.

Ріки області належать до басейнів Балтійського і Чорного морів. В межах Карпат в середньому на площу 1км2 припадає 1 км річок. На Передкарпатській височині густота річкової сітки зменшується, але річки стають більш повноводними.

На території області протікають ріки Дністер, Стрий, Опір, Західний Буг, Бистриця, Вишня‚ які в період весняної повені і випадання значних опадів створюють зони затоплення, особливо в Миколаївському, Самбірському, Мостиському, Стрийському, Дрогобицькому, Старосамбірському, Городоцькому, Жидачівському, Сокальському районах та місті Червонограді

У Львівській області нараховується понад 8950 річок загальною протяжністю 16343 км. Річки області відносяться до басейнів Чорного (Дністер, Стрий) і Балтійського (Західний Буг, Сан) морів.

Найбільша кількість річок нараховується в басейні р. Дністер (5838), р. Західний Буг (3213) і незначна кількість в басейнах р.р. Сан, Прип’ять, Стир.

Згідно Водного кодексу України (ст. 79) річки області можна розподілити за категоріями:

1. Великі річки – 2:

- р. Дністер: довжина 1352 км. (в межах області 207 км.), площа водозабору 72100 кв.км. (в області 11420 кв.км.);

- р. Західний Буг: довжина 831 км. (в межах області 195 км.), площа водозабору 73470 кв. км. (в межах області 6075 кв.км);

2. Середні річки – 5:

- р. Стрий: довжина 232 км., площа водозабору 3060 кв.км.;

- р. Серет : довжина 248 км. (в межах області 5 км.), площа водозабору 3900 кв. км. (в області 280 кв.км.);

- р. Сан: довжина 447 км. (в межах області 56 км.) площа водозабору 16800 кв.км. (в області 2,5 тис. кв. км.);

- р. Іква: довжина 155 км. (в межах області 17 км.), площа водозабору 2250 кв. км. (в межах області 100 кв.км.);

- р. Стир: довжина 494 км. (в межах області 91 км.), площа водозабору 3130 кв.км (в межах області 1840 кв.км.).

3. Малі річки – 235, загальною протяжністю 4732 км.

4. Струмки (довжиною менше 10 км.) – 8708, загальною протяжністю 10808 км.

Основним джерелом водопостачання м.Львова є підземні води, які санітарно-епідеміологічні служби характеризують як води високої якості. Проте, для експлуатаційних свердловин Західної України, де знаходяться водозабори міста, значну небезпеку становить наявність фенолів (до 5 – 10 ГДК). Необхідно забезпечити контроль за вмістом нафтопродуктів і фенолів у питній воді (останні можуть служити джерелом утворення надзвичайно небезпечних для здоров”я людини канцерогенних сполук - діоксинів, концентрація яких також не контролюється санітарно-епідеміологічними службами міста і області).
Таблиця 3.1 Забір і використання води, млн. мі на рік

Роки

Забрано води

Використано води

з поверхневих джерел

з підземних джерел

разом

промисловість

сільське господарство

комунгосп

зрошення

риборозведення

інші галузі























-


-


-

20002

всього по області

52,13

259,9

312,1

102,76

87,41

220,82

-

27,89

-

2003

всього по області

65,5

240,6

306,1

74,43

32,13

117,6

0,117

29,65

-

Таблиця 3.2 Типи очищення зворотних вод, млн. мі на рік

Рік


Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах

Потужність очисних споруд




разом

біол. очистка

фіз.-хім.очистка.

механічна очистка

разом

в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта
























348,8

2002

Всього по області


335,8


241,0


240,6


0,002


0,406


386,3


383,1

2003

Всього по області

306,0

211,0

210,6

-

0,466

382,9

380,8



Таблиця 3.3. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік

Рік

Водний об’єкт

Разом

Cкидання забруднюючих речовин










БСК

ХСК

завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

P (ортофосфати)

мінералізація

нафтопро-дукти






















71,89

7,41

12,08






















280,1

50,67

0,194






















0,798

0,114

-

Всього по області

307,308

4,466

1,422

4,165

0,491

352,788

58,194

12,27

2002

р.Дністер

67,19

1,292

1,123

1,021

0,128

49,71

6,682

7,47




р. Зах. Буг

-

-

-

-

-

-

-

-




р. Дніпро

2,422

0,043

0.0

0,034

0,003

0,796

0,091

-

Всього по області

307,205

-

-

-

-

-

-

-

2003

р.Дністер

71,16

1,744

2,892

1,141

0,149

0,849

10,36

18,65




р. Зах. Буг

202,5

2,941

0,191

2,359

0,36

223,8

26,8

0.063




р. Дніпро

2,069

0.041

-

0,038

0,005

0,766

0,121

-

Всього по області

275,729

4,726

3,083

3,538

0,514

225,425

37,281

18,713


4. Відходи
До промислових відходів відносяться відходи сфер виробництва та сфер споживання. Серед них найбільшу небезпеку для довкілля і здоров"я населення становлять неутилізовані токсичні промислові відходи.

Всі відходи в залежності від властивостей поділяються на 4 класи небезпеки: 1-й - надзвичайно небезпечні; 11-й - високо небезпечні; Ш-й - помірно небезпечні; 1У-й - мало небезпечні.

Більшість відходів, які належать до ІІІ-ІУ класів небезпеки видаляються на полігони твердих побутових відходів. Відходи хімічної і гірничо-добувної промисловості накопичують на спеціальних накопичувачах. Решта відходів, які належать до ІІ і ІІІ класів небезпеки зберігаються на території підприємств.

В місцях видалення відходів не забезпечуються вимоги щодо дотримання норм екологічної безпеки. Насамперед це стосується умов складування фосфогіпсів на Роздільському ДГХП "Сірка" (4 млн. т ), рідкої і твердої фракцій розсолів Стебницького ДГХП "Полімінерал" (13 млн. куб. м.), відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення в холдинговій компанії "Укрзахідвугілля", кислих гудронів Львівського дослідного нафтомаслозаводу (понад 200 тис. т), відходів гальваніки (200 т), нафтових шламів на Львівській залізниці та Дрогобицькому нафтопереробному заводі (44 тис. т), зберігання відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів на ВАТ "Вторкольормет," непридатних і заборонених до використання пестицидів на складах АТ "Агросервіс” (540 т). Видалення побутових і промислових відходів на полігонах твердих побутових відходів здійснюється з порушеннями Санітарних Правил. 2811-83. Мають місце випадки порушення правил зберігання та видалення відпрацьованих люмінісцентних ламп. Це стосується в перешу чергу Роздільсьского ДГХП "Сірка", Червоноградської ЦЗФ, Дрогобицької режимної установи виконання покарань а також ряду інших.

Зусилями ОДА, органів місцевого самоврядування та на виконання приписів контролюючих природоохоронних органів в області створені наступні підприємства з переробки, знешкодження і видалення промислових відходів:

-НТП “ Галекоресурс”- збір і видалення за межі області відпрацьованих люмінесцентних ламп;

-ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” спільно з ТОВ “Галсана”- переробка відпрацьованих автомобільних олив;

-ТзОВ “Маст”і ТзОВ “Кріотех -переробка відпрацьованих індустріальних олив та відпрацьованих автомобільних шин;

ЗУАТ “Вторкольормет”- збір і видалення відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів;

ДП “Аргентум”- збір і переробка відпрацьованих кінофоторентгенматеріалів та фіксажу;

ВАТ “Львівсільмаш”- переробка відпрацьованих одноразових медичних шприців і систем;

Жидачівський ЦПК, Львівська фабрика вторсировини, ВАТ “Львіввторресурси”- збір, переробка макулатури і відходів текстилю;

ТОВ “Галсана”- видалення за межі області нафтошламів з АТ “НПК-Галичина”;

Львівська залізниця- спалювання нафтошламів, замазученої землі і частково твердих побутових відходів;

НВП “Львівконтакт”- експериментальне знешкодження відходів гальваніки з отриманням рідкісних металів.

На виконання приписів держуправління:

вперше в Україні у ІІ кварталі введено в експлуатацію станцію спалювання нафтошламів та інших відходів у вагонному депо Дрогобич Львівської залізниці;

проводились роботи з будівництва і реконструкції сміттєзвалищ міст Радехова, Червонограда, Буська і Стрия;

на ВАТ "Іскра" відведено окреме приміщення для тимчасового зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп, вирішено питання видалення відходів гальваніки та облаштовано майданчик для збирання металобрухту;

Стрийським УБР ліквідовано забруднення земельної ділянки відходами буріння;

ліквідовано 50 несанкціонованих місць складування побутових і інших відходів;

ВАТ "Миколаївцемент", Стрийським гравійним кар'єром Львівської залізниці, Лопатинським торфобрикетним заводом і ВАТ "Львівгазовидобування" виконані роботи з рекультивації порушених земель.

На території області нараховується 442 земельні ділянки, зайняті сміттєзвалищами загальною площею 405,8 га. Із них санкціоновані органами СЕС тільки 50. Це, в основному, сміттєзвалища міст і селищ міського типу. На 150 сільських сміттєзвалищ оформлені акти вибору земельних ділянок. У більшості сміттєзвалищ відсутні: проектна документація на будівництво, експлуатацію, регламенти захоронення відходів, очистка фільтрату, відповідний штатний персонал, техніка з обслуговування, проекти відведення землі, державні акти на право користування земельними ділянками тощо.

В ході перевірок сміттєзвалищ міст і селищ міського типу фіксувались порушення норм екологічної безпеки. Затверджені ОДА ліміти і дозволи держуправління екоресурсів на розміщення відходів мали тільки 6 міських сміттєзвалищ: МКП "Збиранка", Жидачівське, Миколаївське, Стрийське, Бродівське і Городоцьке.

4.1 Утворення і використання вторинних ресурсів

Показник


Одиниця виміру

2000p. звіт

2001p. очікуване

2002p. проект

2002 p. до 2001 p.,%

Відходи деревини

Залишок на початок ро­ку

тис. куб. м

0,8

1,1

1,6

145,4

Поточний вихід

-”-

113,7

120,2

121,2

100,8

Надходження

-”-

7,9

8,3

8,5

102,4

Використання - всього

-”-

76,0

81,0

83,0

102,5

в тому числі в межах регіону

-”-

76,0

81,0

83,0

102,5

Поставка - всього

-”-

12,0

14,5

14,8

102,1

в тому числі:
















заготівельним організаціям

-”-

-

-

-

-

підприємствам за прямими договорами

-”-

3,0

3,2

3,9

121,9

на експорт

-”-

-

-

-

-

Вивезено на звалища

-”-

33,3

32,5

31,5

96,9

Відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення

Залишок на початок ро­ку

тис. тонн

109901,5

110591,8

111269,7

100,6

Поточний вихід

-”-

708,9

722,0

730,0

101,1

Надходження

-”-

13,9

-

-

-

Використання - всього

-”-

14,7

20,1

22,1

109,9

в тому числі в межах регіону




14,7

20,1

22,1

109,9

Поставка - всього

-”-

17,8

24,0

26,0

108,3

в тому числі:
















заготівельним організа­ціям

-”-

-

-

-

-

підприємствам за прямими до­говорами

-”-

17,8

25,0

25,5

102,0

на експорт

-”-

-

-

-

-

Склобій

Залишок на початок року

тис. тонн

1,5

0,2

0,2

100,0

Поточний вихід

-”-

1,3

1,9

2,0

105,3

Надходження

-”-

3,7

4,9

5,0

102,0

Використання - всього

-”-

3,4

3,6

3,8

105,5

в тому числі в межах регіону

-”-

3,4

3,6

3,8

105,5

Поставка - всього

-”-

2,9

3,2

3,2

100,0

в тому числі:
















заготівельним організа­ціям

-”-

0,5

0,5

0,5

100,0

підприємствам за прямими договорами

-”-

2,3

2,5

2,6

104,0

на експорт

-”-

-

-

-

-

Вивезено на звалища

-”-

0,004

0,004

0,004

100,0

Сировина полімерна вторинна

Залишок на початок ро­ку

тис. тонн

0,024

0,067

0,092

134,3

Поточний вихід

-”-

0,07

0,09

0,09

100,0

Надходження

-”-

0,23

0,25

0,27

108,0

Використання - всього

-”-

0,2

0,25

0,26

104,0

в тому числі в межах регіону

-”-

0,2

0,25

0,26

104,0

Поставка - всього

-”-

0,057

0,065

0,066

101,5

в тому числі:
















заготівельним організа­ціям

-”-

0,021

0,025

0,026

104,0

підприємствам за прямими договорами

-”-

0,035

0,036

0,038

105,5

на експорт

-”-

-

-

-

-

Вивезено на звалища

-”-

-

-

-

-

Матеріали текстильні вторинні

Залишок на початок року

тис. тонн

0,043

0,018

0,027

150,0

Поточний вихід

-”-

0,084

0,088

0,095

107,9

Надходження

-”-

0,26

0,31

0,35

112,9

Використання - всього

-”-

0,09

0,1

0,15

150,0

в тому числі в межах регіону




0,09

0,1

0,15

150,0

Поставка - всього

-”-

0,27

0,28

0,29

103,6

в тому числі:
















заготівельним організа­ціям

-”-

0,024

0,025

0,026

104,0

підприємствам за прямими до­говорами

-”-

0,20

0,22

0,24

109,1

на експорт

-”-

-

-

-

-

Вивезено на звалища

-”-

0,009

0,009

0,009

100,0

Макулатура

Залишок на початок року

тис. тонн

0,4

0,89

1,48

166,3

Поточний вихід

-”-

2,9

3,4

3,6

105,9

Надходження

-”-

32,4

32,6

32,9

100,9

Використання - всього

-”-

33,2

33,6

33,8

100,6

в тому числі в межах регіону




33,2

33,4

33,8

101,2

Поставка - всього

-”-

1,6

1,8

2,0

111,1

в тому числі:
















заготівельним організа­ціям

-”-

0,9

1,1

1,2

109,1

підприємствам за прямими договорами

-”-

0,5

0,6

0,7

116,7

на експорт

-”-

-

-

-

-

Знищено або вивезено на звалища

-”-

0,014

0,013

0,011

84,6


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации