Калина А.В. Економіка праці - файл n1.doc

Калина А.В. Економіка праці
скачать (915 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc3337kb.15.03.2009 21:15скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
МІЖРЕПОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ



МАУП

А. В. Калина ЕКОНОМІКА ПРАЦІ

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством

освіти і науки України як навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів

Київ 2004

ББК 65.24я73 К17

Рецензента: I. Л. Петрова, д-р екон. наук

А. М. Колот, д-р екон. наук, проф.

Г. Т. Завіновська, канд. екон. наук, доц.

Схвалено Вченоюрадою МіжрегіональноїАкадемй управління персоналом (протокол № 4 від 6.06.2002)

Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник (лист № 14/18.2-1557від 30.09.03)

Калина А. В.

К17 Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. —

К.: МАУП, 2004. — 272 с: іл. — Бібліогр.: с. 262-265.

ISBN 966-608-356-6

У навчальному посібнику висвітлюються актуальні питания економіки праці. При підготовці видання використовувалися відомі наукові праці та інші розробки з окремих проблем, що винесені у назви розділів.

Для студентів-бакалаврів і спеціалістів економічних вищих навчальних закладів, викладачів та всіх, кого цікавлять проблеми економіки праці на су-часному етапі.

ББК 65.24я73

© А. В. Калина, 2004
© Міжрегіональна Академія
ISBN 966-608-356-6 управління персоналом (МАУП), 2004
ВСТУП

Навчальна дисципліна “Економіка праці” є однією з основных, що формують майбутнього фахівця — бакалавра та спеціаліста в га-лузі економіки.

Метою та завданням дисципліни є сприяння глибокому вивченню теоретично-методологічних і соціально-економічних питань у сфері трудових відносин в суспільстві. Основні завдання курсу визначені змістом навчальної програми, розробленої автором на основі типо-вої програми “Економіка праці” (КНЕУ, 2001).

Предметом дисципліни є теоретичні та практичні проблемы ефек-тивного використання робочої сили.

Ця дисципліна не стоїть осторонь від інших, а навпаки — взаємо-пов’язана з ними. В основу курсу покладено економічну теорію, яка дозволяв зрозуміти процеси та явища, що відбуваються на різних етапах розвитку суспільства, відбиваючи їх крізь призму людських відносин та впливу на людські ресурси — основний чинник вироб-ництва.

“Економіка праці” пов’язана із економікою підприємств, оскіль-ки розглядає питания управління персоналом, його організації, мо-тивації, нормування й оплати праці у контексті основних техніко-економічних показників діяльності суб’єктів ринку. Бона також використовує основні положения, підходи і прийоми економічної статистики. Питания, пов’язані з проблемами в галузі трудових ре-сурсів, соціальної політики і соціального партнерства, тісно пере-плітаються з програмними питаниями дисциплін “Державне регу-лювання економіки”, “Соціальна політика” та “Трудове право”. Питания динаміки населения і трудових ресурсів ґрунтуються на по­ложениях дисципліни “Демографія”. Торкаючись питания регулю-вання попиту та пропозиції на робочу силу, “Економіка праці” запо-зичає теоретичні основи з дисциплін “Ринок праці” і “Міжнародний ринок праці”. Аналогічно перетинається “Економіка праці” з дис-ципліною “Менеджмент продуктивності”, у якій докладно розгляда-ються питания управління чинниками виробництва з метою підви-щення продуктивності на різних рівнях управління економікою.

3

Таким чином, дисципліна “Економіка праці" являє собою квінте-сенцію наук, що, розвиваючись, збагачують ії, при цьому видозміни курсу, у свою чергу, впливають на всі тенденції, що тією чи іншою мірою пов’язані з питаниями праці та діяльності персоналу. Загаль-не уявлення про взаємозв’язок “Економіки праці” з іншими дисцип-лінами наочно показує подана нижче схема.

Управління трудовими ресурсами

Демографія

Кадровий менеджмент

Управління персоналом

Маркетинг персоналу

Ринок праці

Міжнародний ринок праці

Управління зайнятістю

Соціальна політика

Соціологія праці

Мотивація та оцінка персоналу

Економіка

праці

Економічна теорія

Економіка підприємства

Економічна статистика

Психологія

Державне регулювання економіки

Організація та оплата праці в умовах ринку

Менеджмент

Організація та охорона праці

Нормування праці

Ергономіка

Фізіологія праці

Трудове право

Менеджмент продуктивності


4

Взаємозв'язок дисципліни “Економіка праці" з економічними дисциплінами

1

НАСЕЛЕНИЯ I ТРУДОВ/ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Населения кожної держави є найдинамічнішим чинником вироб-ничих процесів, а також суб’єктом різних суспільних явищ та про-цесів, що відбуваються в країні.

Під населениям, згідно з нормами міжнародного права, розумі-ється сукупність людей, що перебувають в межах території даної держави і підлягають ії юрисдикції. До населения належать громадя-ни (в деяких країнах — тільки піддані даної країни), іноземці (за ви-нятком тих, які перебувають у даній країні короткочасно), особи, які

Таблщя 1 Природний рух населения України в 1861 — 2000 роках (на 1000 чол. населения)

Роки

Народил ося

Померло

Природний приріст

1861-1913

47,0

30,0

17,0

1940

27,3

14,3

13,0

1950

22,8

8,5

14,3

1960-1964

18,6

7,2

11,4

1965-1969

15,1

7,9

7,2

1970-1974

15,2

9,1

6,1

1975-1979

14,9

10,5

4,4

1980-1984

15,2

11,5

3,7

1985-1989

14,6

11,6

3,0

1990-1994

11,4

13,5

- 2,1

1990

12,7

12,1

- 0,6

1991

12,1

12,9

- 0,8

1992

11,4

13,4

- 2,0

1993

10,7

14,2

- 3,5

1994

10,0

14,7

- 4,7

1995

9,6

15,4

- 5,8

1996

9,1

15,2

- 6,1

1997

8,7

15,8

- 7,1

1998

8,0

14,3

- 6,0

1999

8,2

15,6

- 7,4

2000

9,1

18,0

- 8,9

5

не мають громадянства (апатриди), а також особи, які мають под-війне громадянство.

Процеси формування чисельності громадян (народжуваність, смертність, міграція населения) та склад населения (статево-віковий, соціально-економічний) досліджує демографія.

Процеси руху населения, що відбуваються в країні або в окремих ії регіонах, аналізуються за допомогою двох груп спеціальних демог-рафічних коефіцієнтів (див. схему 1).

Зміна населения пов’язана з безперервним його поновленням в результаті процесів народжуваності та смертності. Природный pyx

Коефіцієнти швидкості зміни (руху) населения,

інтенсивності демографічних процесів та відтворення населения

Коефіцієнти швидкості зміни населения

Коефіцієнти

інтенсивності та

демографічних

процесів

Коефіцієнти відтворення населения


Коефі-

цієнти

зростання

населения

Коефі-

цієнти

приросту

населения

Коефі-

цієнти

інтенсив-

ності

руху

населения

загалом

Коефі-

цієнти

інтенсивності

руху

населения у

когортах

Нетто-

коефіцієнт

відтво-

рення

Брутто-

коефіцієнт

відтво-

рення


Загальні коефіцієнти

Інтегральні коефіцієнти


Спеціальні коефіцієнти

Кумулятивні коефіцієнти


Часткові коефіцієнти \ Стандартизовані коефіцієнтиі-

Сумарні коефіцієнти

Структурні коефіцієнти

Показники навантаженості

Показники частоти демографічних подій у трупах населения


6

Схема 1. Демографічні коефіцієнти

населения України зображено в табл. 1 (с. 5). При цьому показники народжуваності (Rн) та смертності (Rп) розраховуються на 1000 чо-ловік населения у такий спосіб:

тт

R= 1000, (1)

Чс.Р

Я,=— 1000, (2)

Ґс.р

де Н — чисельність народжених за рік; П — чисельність померлих за рік;

Ч — середньорічна чисельність населения країни, яка розрахо-вуеться на середину року як середньоарифметична за дани-ми чисельності населения на початок та кінець року. Співвідношення між кількістю народжених та померлих є коефі-цієнтом життєвості Кж (Покровського):

К= — 100, (3)

ж П

що показує, яке число народжених припадав на 100 випадків смер-тей. Дані табл. 1 свідчать про те, що в Україні спостерігається про­чее депопуляції населения з одночасним погіршенням його якісних характеристик. Так, якщо в 1990 р. за рівнем індексу людського роз-витку Україна посідала 29 місце серед 173 країн світу, то в 1994 р. кра'ша зеунулася на 80 місце, а у 2002 р. — на 119 місце. Показники природного руху населения (Rн та R) певною мірою відбивають процес відтворення населения. Абсолютний розмір природного при-росту Ае визначаеться за формулою:

Де= Rн- Rп. (4)

На підставі А визначаеться напрям відтворення населения, а саме: відтворення може бути розширеним, якщо Ае>0, простим, якщо Ае = 0, і звуженим, якщо Ае < 0 [70].

3 1993 р. для України характерне звужене відтворення робочої сили, оскільки спостерігається постійне зменшення населения — рівень смертності значно перевищує рівень народжуваності. Тільки за 2000 р. в країні народилося 385,1 тис. чол., а померло 758,1 тис, тобто населения зменшилося майже на півмільйона чоловік.

7

За попередніми даними Всеукраїнського перепису населения (ВПН), станом на 5 грудня 2001 р. кількість населения України ста-новила 48 млн 457 тис. осіб. За даними Державного комітету статис­тики України, чисельність населения на 1 січня 2001 р. складала 49 млн 291 тис. осіб. Негативний приріст населения відбувався майже у всіх регіонах країни. Кількість міського населения, за даними ВПН, складала 32 млн 574 тис. осіб, сільського — 15 млн 883 тис. осіб. Міське і сільське населения становило відповідно 67,2 і 32,8 % [58].

Вплив спаду народжуваності на поглиблення старіння населения у сучасний період певною мірою нейтралізується впливом зростаю-чої смертності, передусім у старшому віці. Таким чином, депопу-ляція, з одного боку, є чинником дестабілізації вікового складу на­селения, а з іншого — значний рівень старіння є гальмуючим чинником на шляху виходу України із кризового демографічного стану.

Систематичне зменшення чисельності населения зі звуженим де-мографічним процесом відтворення населения і його скорочення за останні роки становили від 350 до 400 тис. осіб щороку, а за рахунок міграційних процесів — від 50 до 100 тис. Позитивним моментом у зміні демографічних тенденцій можна назвати зниження демографі-чного навантаження на осіб працездатного віку непрацездатного на­селения. Розрахунки прогнозу демографічних процесів на наступні п’ять років свідчать, що вікова група працездатного населения збільшуватиметься, а з неї виходитимуть нечисленні прошарки насе­ления до інших статево-вікових груп. Надалі очікується збільшення демографічного навантаження на населения у працездатному віці. 3 огляду на це зауважимо, що чисельність населения в допрацездат-ному віці в структурі демографічного навантаження поступово зни-жуеться, а питома вага осіб пенсійного віку постійно збільшується.

Головним чинником демографічного старіння населения є змен­шення народжуваності, що впливає на природний рух населения. Якщо у структурі населения вікова група понад 65 років становить 7 %, таке населения вважається старим. Надалі старіння населения поглиблюватиметься, оскільки народжуваність безперервно зни-жується і найближчим часом негативна тенденція зберігатиметься.

Попри негативні демографічні процеси чисельність трудових ре-сурсів упродовж п’яти років залишається на рівні 30 млн осіб, а в самій структурі через демографічні процеси чисельність населения в працездатному віці збільшується. Останніми роками триває процес

8

структурного перерозподілу населения, зайнятого у сферах і галузях економіки та інших видах діяльності, що відображається на перероз-поділі міського та сільського населения. У формуванні чистих демог-рафічних втрат міського населения головну роль відіграє “недобір” дітонароджень, що в 1,7 раза перевищуе надлишок смертей. Струк-тура відповідних втрат сільських жителів пропорційніша і відзна-чається більшою питомою вагою передчасно померлих.

Ситуація, що склалася, негативно позначається на трудових ре-сурсах та на розмірі трудового потенціалу.

Трудові ресурси як економічна категорія — відображає частину населения країни або її адміністративно-територіальної одиниці, що мае здатність до суспільно-корисної праці в народному господар-стві; це є потенціал живої сили, яку мае в своему розпорядженні суспільство на певний момент часу. Відтворення і використання тру-дових ресурсів здійснюється під впливом об’єктивних законів сус-пільного розвитку, притаманних тому чи іншому способу виробниц-тва і насамперед — економічному закону народонаселения. Цей закон виражає динаміку працездатного населения і характер його використання в процесі виробництва. Кожному суспільно-економіч-ному ладу притаманний свій закон народонаселения.

Трудові ресурси як планово-розрахункова категорія — визнача-ють особи обох статей у працездатному віці, які потенційно могли б брати участь у виробництві товарів та послуг. В умовах планової економіки трудові ресурси були одним з основних показників стати-стики зайнятості. Вони мають важливе значения й в умовах ринко-вої економіки, оскільки інтегрують такі категорії, як економічно ак-тивне населения, у т. ч. зайняті та безробітні особи, та економічно неактивне населения в працездатному віці (див. схему 2).




Трудові ресурси (працездатне населения)






















Економічно активне населения




Економічно неактивне населения




























Зайняті у всіх секторах економіки

Безробітні




Непрацюючі, пенсіонери та інваліди

Схема 2. Структура трудових ресурсів

9

Чисельність трудових ресурсів визначається, виходячи з чисель-ності працездатного населения — сукупності осіб, переважно в пра-цездатному віці, здатних за своїми психофізичними даними до участі у трудовому процесі.

Складові трудових ресурсів:

Згідно з українським законодавством, на роботу можна прийма-ти у вільний від навчання час на неповний робочий день учнів за-гальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 15-річного віку за зго-дою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.

Економічно активне населения — це є частка населения обох ста­тей, яка задовольняє попит на робочу силу для виробництва товарів та послуг і характеризуется рівнем економічної активності населен­ия (Уеа):

У = d , (5)

Чн

де Леа — частка чисельності економічно активного населения;

Чн — загальна чисельність населения країни (регіону).

Таким чином, економічно активне населения — це є частка насе­ления, яка працюе або пропонуе свою працю для виробництва то-варів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населения складається із зайнятих і безробітних, які на момент статистичного обстеження не мають роботи, але бажають ЇЇ одержати. У 2001 році середньомісячна чисельність економічно активного населения стано-вила 22,8 млн осіб, що на 1,6 % менше, ніж у попередньому році.

Розподіл чисельності зайнятого населения за місцем роботи, ста­тусом зайнятості, статтю, віком та рівнем освіти дає уяву про струк­туру попиту на робочу силу і перерозподіл зайнятих між секторами економіки.

Економічно неактивне населения — це є така частка населения, яка не входить до складу ресурсів праці. До цієї категорії належать:

10

До населения, зайнятого в галузях економіки, належать робітни-ки та службовці державних, кооперативних і громадських підпри-ємств, установ і організацій; колгоспники, зайняті у громадському господарстві колгоспів; колгоспники і члени сімей робітників, служ-бовців у працездатному віці, зайняті в особистому підсобному сіль-ському господарстві, особи, зайняті у спільних, приватних підприє-мствах; міжнародних організаціях; фермерських господарствах.

Працездатність оцінюється за допомогою таких показників:

Показник працездатності Чисельність працездатного населения


населения
> (6)

Чисельність усього населения

Показник працездатності

населения в робочом)

(працездатному) віці

Чисельність працездатного населения населения в робочому = Чисельшсть населения в робочому ; (7)

(працездатному) віці

Використання трудових ресурсів вивчається за допомогою пода-но! далі системи показників:

Коефіцієнт зайнятості _ Чисельність працюючого населения
трудових ресурсів Чисельність трудових ресурсів ; (8)

Чисельність працездатного
Коефіцієнт зайнятості працюючого населения

працездатного населения Чисельність усього

працездатного населения

; (9)


Коефіцієнт зайнятості Чисельність працюючого населения

ZZ

всього населения Чисельність усього населения

(10)

11

Статистичний аналіз передбачає оцінку демографічного наванта-ження працездатного населения непрацездатним. Статистичною характеристикою є однойменний коефіцієнт, обчислюваний як від-ношення чисельності непрацездатного населения до чисельності працездатного у працездатному віці. Його складовими є коефіцієн-ти навантаження дітьми і особами у віці, що перевищує працездат-ний [71].

Аналізуючи показники соціально-економічного розвитку Украї-ни, М. Войнатенко та Г. Наконечна запропонували таку систему по-казників використання трудових ресурсів (див. табл. 2):

Таблиця 2 Показники використання трудових ресурсів України [24]

п/п

Показники


1. 1.1

1.2 1.3 1.4 1.5

2.

2.1

2.2

2.3

2.4

2.5

2.6

2.7

2.8

2.9

2.10

Основні

Валовий внутрішній продукт (ВВП) номінальний, млн. грн.

% зміни до попереднього року

Чисельність населения (на кінець періоду), млн. чол.

Чисельність населения у працездатному віці (на кінець періоду), млн. чол.

Зайнято в економіці (на кінець періоду), млн. чол.

Похідні (розраховані авторами)

Середньорічна чисельність населения, млн. чол.

Середньорічна чисельність населения у працездатному віці, млн. чол.

Зайнято в економіці в середньому за рік, млн. чол.

ВВП реальний в цінах 1996 року, млн. чол.

ВВП номінальний на душу населения, грн. (1.1: 2.1)

ВВП реальний на душу населения, грн. (2.4: 2.1)

Частка населения у працездатному віці (2.2: 2.1)

Частка працездатного населения, зайнятого в економіці (2.3: 2.2)

Продуктивність суспільної праці (реальний ВВП на одного зайнятого

в економіці), грн. (2.4: 2.3)

Дефлятор валового внутрішнього продукту (1.1: 2.4)

3 точки зору використання трудових ресурсів валовий внутріш-ній продукт (ВВП) країни остаточно залежить від чисельності пра-цівників, зайнятих у народному господарстві, та від продуктивності їх праці. У свою чергу, чисельність працівників залежить від чисель-ності населения, його вікової структури та від рівня зайнятості. Зап-ропонована система показників базується на основних даних со-ціально-економічного розвитку України, що містяться в так званих “президентских таблицях". Ця система дає можливість прослідку-

12

вати та розрахувати ступінь впливу на ВВП країни демографічних та економічних чинників, що пов’язані з використанням трудових ресурсів.

Скорочення загальної чисельності населения та чисельності насе-ления у працездатному віці — результат демографічної ситуації, що склалася у 1990-х роках. Рівень смертності в Україні перевищує рі-вень народжуваності, збільшується частка осіб похилого віку, зрос-тає рівень зайнятого населения у пенсійному віці.

Отже, згідно з табл. 2:

Індексна модель залежності динаміки ВВП від названих чинників мае такий вигляд:

Т -Т Т Т Т (11)

1ВВПР 1Чн 1СТР 1РЗ 1ПП'

де I Iвпр — індекс реального ВВП;

ІЧн — індекс чисельності населения;

Iстр — індекс вікової структури населения;

Iрз — індекс рівня зайнятості населения;

Iпп — індекс рівня продуктивності суспільної праці.

Отже, динаміка реального ВВП України — це є результат дії ви-щевказаних чинників.

Зміна ВВП під впливом кожного окремого чинника у грошовому виразі може бути розрахована за такими формулами:

• зменшення чисельності населения:

ДВВПЧн = (ІЧн - 1)ВВПБаз, (12)

• погіршення вікової структури населения:

ДВВПстр = (Істр -1)(ВВПБаз + ДВВПЧн), (13)

13

• зниження рівня зайнятості населения:

АВВПрз = (Ір3 - 1)(ВВПБаз + АВВПЧн + АВВПстр), (14)

• зниження рівня продуктивності суспільної праці: АВВППП = (Іпп -1)(ВВПБаз + АВВПЧн + АВВПстр + АВВПрз). (15)

Розрахунки за 1996-1997 pp., зроблені за формулами (6)-(10), показали, що через зменшення чисельності населения ВВП України в 1997 р. знизився проти 1996 р. на 652 млн грн, у зв’язку з погашен-иям вікової структури населения — на 1213 млн грн, через зменшен-ня рівня зайнятості — на 2151 млн грн, а внаслідок підвищення рівня продуктивності суспільної праці — збільшився на 1395 млн грн. Де-які розбіжності між сумою впливу всіх чинників (2621 млн грн) та загальною зміною величини реального ВВП (2609 млн грн) поясню-ються величиною погрішності, зумовленою прийнятою точністю розрахунків.

Щодо номінального ВВП Укра'ши, то дефлятор ВВП може бути визначений із такого співвідношення:

ІЦ=ІВВПН^ІВВПР' (16)

де Iц — індекс цін (дефлятор ВВП);

Iввпн — індекс номінального ВВП;

Iввпр — індекс реального ВВП.

Підрахунок ВВП країни є справою взагалі не простою, а для краї-ни з перехідною економікою — особливо, що пов’язане з переходом до прийнятої у світі системи національних рахунків, у рамках якої проводяться підрахунки ВВП. Перехід ускладнюється наявністю ті-ньової економіки, відмінністю внутрішніх та світових цін. Це спри-чиняє появу в пресі значної кількості різних оцінок ВВП нашої краї-ни, що за значениям дуже відрізняються одна від одної. Зрозуміло, що така ситуація значно ускладнює економічні дослідження.

У 70-80 pp. XX ст. до наукового обігу введено поняття “трудовий потенціал”. Різні автори вкладали у це поняття неоднаковий зміст, але всі вони спиралися на визначення трудових ресурсів. Поступово крізь призму всієї системи суспільних відносин економісти прихо-дять до визначення сутності та основних складових трудового по-тенціалу.

14

Під трудовим потенціалом розуміється розвинута в даному сус-пільстві сукупність демографічних, соціальних та духовних характе-ристик і якостей працеактивного населения, що реалізовані або мо-жуть бути реалізовані в умовах досягнутого рівня розвитку продуктивних сил, науково-технічного прогресу та системи відносин щодо участі в процесі праці та суспільній діяльності. Природного ос-новою формування трудового потенціалу є демографічне відтворен-ня, що забезпечує безперервне поновлення поколінь людей як фізич-них носіїв всіх соціальних якостей системи відносин. 3 іншого боку, трудовий потенціал — це є максимально можлива величина, що виз-начає участь трудящих у виробництві за екстремальних умов з ура-хуванням їх психофізичних особливостей, рівня професійних знань та набутого досвіду. Основними чинниками формування трудового потенціалу є такі (див. схему 3):

Екологічна ситуація




ТРУДОВИЙ




Соціальні гарантії










Охорона здоров’я

( V Професійно-
^^ 1 Здоров’я |кваліфікаційний)\
^^У ^-—^—^рівень У Y

^-^*] S~-{ ДемографічнаСГ ]

Х\ / V основа 1 ^ч / ■—-

Науково-

технічний

прогрес

Природні умови

Якість навчання

Умови праці

\ Осві

та у^Мштаі

іьність/

Рівень

добробуту




ПОТЕНЦІАЛ




Рівень

організації

праці







t







Оплата праці




Особливості виробництва










залежн

о від сфер екон

оміки







Схема 3. Чинники формування трудового потенціалу [44]

Стосовно окремо взятої людини взаємозв’язок між трудовим по-тенціалом та такими поняттями, як “потенціал людини”, “людський капітал” та “робоча сила” можна представити у такий спосіб (див. схему 4 на с. 16):

15



Схема 4. Структура робочої сили

Таким чином, трудовий потенціал людини — лише частина ЇЇ за-гального потенціалу і являє собою сукупність різних якостей, що визначають працездатність працівника.

Різні підходи до визначення поняття “трудовий потенціал” свід-чать про неоднозначність тлумачення його природи, наявність бага-тьох визначень, про складність структури та багатогранність його проявів, що вимагає застосування чіткої та послідовної методології вивчення суті та осмислення цього поняття.

За обґрунтованим визначенням, трудовий потенціал є важливою динамічною соціально-економічною категорією, що характеризує трудові можливості та потенції індивіда, колективу, регіону, суспіль-ства до продуктивної праці та служить інтегральною оцінкою діяль-ності людини у сфері прикладання праці.

Трудовий потенціал — це є поняття конкретно-історичне, націо-нально осмислене, адаптоване до української культури. Для пояс-нения багатьох процесів виробництва виникає необхідність кращо-го розуміння таких понять, як “трудові ресурси”, “робоча сила”, “кадри”, “персонал”, що є складовими поняття “трудовий потен-ціал”. Як основу трудового потенціалу населения необхідно розгля-дати потенціал сукупної робочої сили, що є поєднанням робочих сил в единому процесі праці, яка завершується конкретним результатом.

Указом Президента України від 3 серпня 1999 р. № 958/99 були схвалені “Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року”. У цьому документі дано чітке визначення поняття “трудовий потенціал” — це є сукупна чисельність громадян працездатного віку, які за окремих ознак (стан здоров’я, психофізіо-логічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, со-

16

ціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір провадити тру-дову діяльність.

Метою державної політики розвитку трудового потенціалу є створення правовых, економічних, соціальних і організаційних засад щодо його збереження, відтворення та розвитку, спрямованих на створення умов для:

Основні напрями розвитку трудового потенціалу націлені на про-цеси модернізації у сфері зайнятості відповідно до потреб структур-но! перебудови господарського комплексу країни і розбудови со-ціально орієнтованої економіки. Вони розроблені з урахуванням “Основних напрямів соціальної політики на 1997-2000 роки”, схва-лених Указом Президента України від 18 жовтня 1997 р. № 1166, згідно з якими реалізація політики розвитку трудового потенціалу мае здійснюватися через довгострокову програму розвитку трудово­го потенціалу в Україні [8].

Трудовий потенціал є джерелом забезпечення підприємств кадра-ми і мае кількісні та якісні характеристики. Кількісна сторона трудо­вого потенціалу представлена чисельністю працездатного населения та безробітних, статево-віковою структурою.

У ринковій економіці змінюється підхід до формування трудово­го потенціалу, основний акцент переноситься на якісний його склад. Якість трудового потенціалу являє собою складну, багатоступеневу категорію. Основними якісними компонентами трудового потенціа-лу є психофізіологічна, соціально-мотиваційна, освітньо-професій-

17

на, інтелектуальна, культурна, творча, духовно-енергетична, релігій-на та ін. Якісні компонента трудового потенціалу детерміновані ча-стковими показниками (параметрами), це е:

Соціально-економічний зміст поняття трудового потенціалу уможливлює здійснення кваліметричної оцінки більшості якісних компонент трудового потенціалу на різних рівнях аналізу суспіль-ства, підприємства, людини. Найважливіші якісні компонента тру-дового потенціалу можна інтерпретувати у такий спосіб:

Відповідно до методичних рекомендацій “Прогнозування і роз-робка програм” розвитку України та ї'ї регіонів на перспективу (під ред. В. Ф. Бесєдіна) [21] визначення показників динаміки населения і трудових ресурсів базується на оцінці тенденцій відтворення насе­ления, зміні структури його статево-вікових груп, що склалися у по-передні роки і, особливо, у поточному році.

Пофакторний аналіз і прогноз відтворення населения та трудово­го потенціалу передбачає застосування таких показників, як народ-жуваність, смертність, міграційні процеси, демографічна структура населения, що оформлюються у вигляді табл. 3 (с. 19).

18

Таблиця 3 Демографічні показники по Україні

Показник

Базовий рік

Поточний рік

Рік, на який

Згідно

Очікуване

Чисельність населения України, млн чол., у тому числі:













міського













сільського













Народжуваність, на 1 тис. чол.













Смертність, на 1 тис. чол.













Смертність дітей віком до 1 року, на 1 тис. народжених













Природний приріст (зменшення) населения, тис. чол.













Чисельність населения за віком, млн чол., у тому числі:













молодші від працездатних













працездатні













старші від працездатних













Чисельність пенсіонерів,

млн чол.













Державна програма економічного та соціального розвитку країни на прогноз-ний період.

Ці показники відображають формування чисельності населения і трудового потенціалу в базовому, поточному роках і році, на який розробляється Державна програма економічного та соціального розвитку країни на прогнозний період. На основі даних табл. 4 виз-начається вікова структура населения, що дає підставу для розробки балансу трудових ресурсів. Програма орієнтується на таку структу-ру населения (в розрізі міського та сільського), що впливає на збільшення чисельності осіб працездатного віку з метою усунення негативних явищ, які склалися у попередні роки.

Показники структури населения і трудового потенціалу безпосе-редньо мають зв’язок з формуванням трудових ресурсів та їх зайня-тістю за галузями економіки і сферами діяльності. На основі даних

19

аналізу в базовому році експертним шляхом визначається оцінка співвідношення природного та механічного приросту населения.

Серед показників, що визначають рівень розвитку держави, важ-ливе місце посідають ті, що обґрунтовують чисельність трудових ре-сурсів та зайнятість населения.

Основна мета визначення цих показників полягає у вирішенні та-ких проблем:

Розрахунки показників трудових ресурсів і зайнятості здійсню-ються з урахуванням демографічних, економічних та соціальних чинників.

Трудові ресурси та зайнятість взаємопов’язані з розрахунками ВВП, балансу грошових доходів та витрат населения, перерозподілу прибутку на потреби соціального захисту тощо.

Інформаційним забезпеченням визначення показників, що відно-сяться до трудових ресурсів та зайнятості населения, є:

Показники трудових ресурсів та зайнятості населения розрахову-ються у середньорічному обчисленні (див. табл. 4 на с. 21).

Розрахунок показників трудових ресурсів здійснюється у такий спосіб:

1. Розраховується чисельність трудових ресурсів (ЧТt) за форму-лою:

ЧТ, = ПРН, - HI, - ППП, + СВ, + ПДП,, (17)

де ПРНt — населения у працездатному віці, всього;

20

Таблиця 4 Трудові ресурси та зайнятість населения

Показники

Умовні позна-чення

Базо-вий рік

Поточний рік

Рік, на який




Згідно з Програ­мме

Очіку-ване

розробляється Програма

Всьо-го

у т. ч.

I

II

III

IV

I. Трудові ресурси

П. Зайнято у народному господарстві,

у т. ч.:

1. У галузях матеріального
виробництва,

з них:

у промисловості

у сільському господарстві

у будівництві

2. У галузях невиробничої
сфери

III. Чисельність безробітних

ЧТ ЗН

змв знс

ЧБ

























HI,непрацюючі та інваліди I i II груп у працездатному віці; ППП, — особи працездатного віку, які одержують пенсії на піль-

гових умовах; СВ, — працюючі особи старшого віку (пенсіонери за віком); ПДП, — працюючі підлітки.

2. Розраховується чисельність зайнятих в економіці країни (3Ht) за формулою:

ЗН, = РСД, + МПК, + ІТД t + КСП, + ОПТ,, (!8)

де РСД, — чисельність робітників і службовців, зайнятих на держав-них підприємствах;

МПК, — працівники малих підприємств і кооперативів;

ІТД, — особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю;

КСП, — працівники сільськогосподарських підприємств;

ОПГ, — зайняті в особистому підсобному господарстві.

21

3. Визначається чисельність зайнятих у галузях матеріального ви-робництва (ЗМВ,) за формулою:

ЗМВ, = -г„ (19)

Щ-і

де Кс( коефіцієнт структурных змін;

t та t - 1 — символы, що вказують на поточний (t) рік та базовый (*- 1)рік.

4. Визначається чисельність зайнятих у галузях (3jt) за формулою:

3 =3 ?I (20)

де 3r, n — зайнято у відповідній галузі економіки в базовому році; L,темпи зміни показників зайнятостіу-ї галузі в t-y році.

5. Розраховується чисельність зайнятих у галузях невиробничої
сфери (ЗНС,) за формулою:

ЗНСҐ=ЗНҐ-ЗМВҐ, (21)

де ЗНС, — чисельність зайнятих в галузях невиробничої сфери, що розраховується за даними табл. 4.

6. Визначається чисельність безробітних (ЧБ^) за формулою:

ЧБ,=ПРН,-ПРЗ,-НЧР (22)

де ПРН^— населения у працездатному віці, всього;

ПРЗ^— працездатне населения, зайняте в народному господар-стві;

НЧ, — населения в працездатному віці, що навчаеться.

На основі таких розрахунків формується система балансів трудо-вих ресурсів, до якої відносяться:

22

Система балансів розробляється як по Україні у цілому, так і по окремих регіонах (областях). Слід зазначити, що в основу системи балансів покладено баланс трудових ресурсів, який являє собою си­стему взаємопов’язаних показників, що характеризуют формування та розподіл трудових ресурсів. Він складається з двох частин: ресур-сно! (трудові ресурси) і розподільної (розподіл трудових ресурсів).

Баланс трудових ресурсів складається кожного року по країні в цілому та по областях з розподілом на міську та сільську місцевості.

Чисельність трудових ресурсів визначається з урахуванням чи-сельності постійного населения. Для приведения трудових ресурсів у відповідність до ресурсно! та розподільної частин балансу до чисель-ності працездатного населения працездатного віку включають й чи-сельність іноземних працівників, зайнятих в економіці на території країни.

До недавнього часу баланс трудових ресурсів обчислювався за середньорічними даними та за даними на 1 січня та 1 липня, що да-вало можливість враховувати сезонну хвилю в розподілі трудових ресурсів. Нині баланс складається за середньорічними даними (див. табл. 5 на с. 24).

Аналітичні можливості балансу трудових ресурсів розширюють-ся в результаті розподілу працюючих по підприємствах різноманіт-них форм власності та зайнятих у сфері приватного підприємства за галузями економіки.

Значний вплив на рівень трудових ресурсів і демографічної ситу-ації в Україні здійснюють механічний pyx населения та його різно-вид — трудова міграція, яка була і залишається одним з наймасові-ших серед усіх видів територіального переміщення населения (див. схему 5 на с. 25).

Механічнийрух — це є процес зміни чисельності населения за ра-хунок зміни його місця проживания. Проте механічний pyx або міг-рація мають глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населения. У результаті переміщення змінюється також і структура населения на території як прибуття, так і вибуття міг-рантів [71].

Незважаючи на різноманіття форм трудової міграції, процеси її поступово згасають, при цьому спостерігається тенденція до знижен-ня обсягів як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій (див. табл. 6 на с. 26).

23

Таблиця 5 Баланс трудових ресурсів

(середньорічна чисельність, тис. чол.)

Показники

У тому числі

всього

МІСТО

село

Трудові ресурсы У т. ч.:

• працездатне населения в працездатному віці

• особи старшого покоління та підлітки, зайняті
в економіці,

з них:

• особи старшого покоління

• ПІДЛІТКИ

Розподіл трудових ресурсів

Усього зайнято в економіці (без працюючих в особистому допоміжному господарстві)

У т. ч.:

за галузями економіки (загалом 22 позиції)

• служителі релігійних культів та ін.

• за наймом ведуть приватне домашне господарство

• учні в працездатному віці, які навчаються з відривом від
виробництва

• працездатне населения в працездатному віці, не зайняте в
економічній діяльності та в навчанні









  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации