Островська Н.С. Грошово-кредитна політика в умовах ринкових трансформацій в Україні - файл n1.rtf

Островська Н.С. Грошово-кредитна політика в умовах ринкових трансформацій в Україні
скачать (215.1 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.rtf216kb.03.12.2012 22:47скачать

n1.rtf

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ОСТРОВСЬКА НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА

УДК 336.74
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ РИНКОВИХ

ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНІ
спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук
Ірпінь - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії державної податкової служби України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

ТАРАНГУЛ Людмила Леонідівна,

Національна академія державної податкової

служби України,

перший проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

НІКІФОРОВ Петро Опанасович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича МОН України,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук

БЕРЕСЛАВСЬКА Олена Іванівна,

Національна академія державної податкової

служби України, провідний науковий

співробітник Науково-дослідного центру

з проблем оподаткування.
Провідна установаОдеський державний економічний університет

МОН України, кафедра фінансів, м. Одеса.
Захист відбудеться “__6__” жовтня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.
Автореферат розісланий “_3_” _вересня_ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Онишко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Динамічні зміни, що відбуваються в економіці, фінансово-кредитній та банківській системах обумовлюють постійний пошук механізмів реалізації грошово-кредитної політики в Україні.

Стабілізація сфери грошового обігу як необхідної складової стійкого зростання економіки нашої держави зумовлює потребу в розробці середньострокової стратегії проведення грошово-кредитної політики. Її формування в умовах ринкових трансформацій в Україні – досить складний процес, який вимагає пошуку оновлених механізмів реалізації відповідно до умов соціально-економічного розвитку нашої держави.

Світова практика нагромадила значний досвід грошово-кредитного регулювання, тому важливим є його врахування при розробці та реалізації грошово-кредитної політики в Україні. Звичайно, відпрацювання будь-яких універсальних правил проведення грошової політики є досить проблематичним, оскільки макроекономічна ситуація як в масштабах світової економіки, так і в Україні, схильна до істотних змін. Питання вибору оптимальної політики в системі грошово-кредитного регулювання і доцільності модернізації того, що вже застосовується, практично ніколи не втрачало актуальності.

Нестабільність перехідної економіки і відсутність єдиного розуміння функціонування трансмісійного грошового механізму ускладнюють застосування ряду традиційних моделей грошово-кредитного регулювання. Багато країн світу вже мають певний досвід в реалізації оновлених моделей грошового регулювання. Саме тому в роботі досліджуються режими грошово-кредитної політики і особливості їх застосування в країнах з різним ступенем розвитку ринкової економіки. Відносно новим режимом грошово-кредитної політики є таргетування інфляції, що вже зарекомендувало себе як дієвий механізм досягнення макроекономічної стабілізації та її тривалої підтримки. Тому дослідження перспективності використання даного режиму в Україні є важливою частиною представленої дисертаційної роботи.

Теоретичні засади та практичні рекомендації щодо удосконалення грошово-кредитної політики розроблялися у вітчизняній та зарубіжній літературі. Разом з тим, проблема вибору цілей і механізмів реалізації грошово-кредитного регулювання досі не має остаточного вирішення, що залишає широкий простір для теоретичних досліджень і практичних експериментів.

Серед авторів класичних праць, які працювали над розробкою теоретичних засад сучасних систем грошово-кредитного регулювання, особливе місце займають Габбард Р.Гленд, Дж.М.Кейнс, Т.Крамп, Р.Манделл, Ф.Мишкін, Дж.Тобін, С.Фішер, М.Фрідмен. В Україні серед вчених, що вне значний внесок у дослідження проблем грошово-кредитної політики, можна виділити О.Береславську, А.Гальчинського, Н.Гребеник, О.Гриценко, О.Дзюблюка, О.Кузнецова, В.Лисицького, І.Лютого, В.Міщенка, А.Мороза, П.Нікіфорова, М.Савлука, В.Стельмаха, М.Туган-Барановського, О.Шарова, В.Ющенка.

Водночас розробки, які стосуються певних аспектів механізму реалізації грошово-кредитної політики в умовах ринкових трансформацій в Україні, з використанням передового досвіду, є недостатніми. Практично випала з поля зору українських учених і фахівців проблема створення механізму реалізації режиму таргетування інфляції, яке зарекомендувало себе в багатьох країнах світу з позитивної сторони. Подібна ситуація склалася переважно через специфіку системи грошового регулювання в Україні, яка характеризується невисокою мірою впливу громадської думки і законодавчої гілки влади на грошову-кредитну політику, а також недостатню транспарентність політики Національного банку. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри фінансів Національної академії державної податкової служби України, зокрема є складовою науково-дослідної теми “Дослідження бюджетно-податкової політики в сучасних умовах та шляхи її удосконалення” (номер державної реєстрації №ДР 0102V001155) – особисто автором обґрунтовано доцільність розробки середньострокової монетарної стратегії в Україні і покладення її в основу формування державного бюджету.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування концептуально-теоретичних основ створення і реалізації механізму таргетування інфляції як найбільш ефективного режиму грошово-кредитної політики в Україні.

Для досягнення визначеної мети були поставлені та вирішувались такі завдання:

Об’єктом дослідження є грошово-кредитна політика як сукупність заходів держави, спрямованих на забезпечення стабільності національної грошової системи та економіки в цілому.

Предметом дослідження є грошово-кредитне регулювання в країнах з різним ступенем зрілості ринкової економіки в цілому і в Україні, зокрема.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, системність, комплексність. В основу дослідження проблем грошово-кредитної політики покладено діалектичний підхід, який передбачає виявлення закономірностей, тенденцій і взаємозалежностей. За допомогою методу структурно-логічного аналізу здійснена класифікація та систематизація цілей грошово-кредитної політики. Оцінка ефективності режимів грошово-кредитної політики в іноземних країнах та особливостей її реалізації в Україні проводилася за допомогою методу міжнародного компоративного аналізу. Економіко-статистичний метод застосовано для якісного аналізу динамічних рядів.

Первинною інформаційною базою дослідження слугували матеріали Міжнародного Валютного Фонду, чинні законодавства України з питань грошово-кредитної політики, аналітично-статистичні дані Національного банку України та Центральних банків іноземних країн.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обгрунтовані в дисертаційному дослідженні наукові положення поглиблюють теорію і практику грошово-кредитних відносин в Україні.

Висновки і рекомендації, отримані автором в ході дослідження, використані в процесі розробки методичного забезпечення навчальних курсів “Центральний банк і грошово-кредитна політика” та “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн” (довідка про впровадження № 01-02/484 від 04.05.05 р). Матеріали дисертаційного дослідження також були використані в навчальному процесі Буковинської державної фінансової академії Міністерства фінансів України (довідка про впровадження № 01-02/484 від 04.05.05). Окремі наукові та практичні результати роботи використовуються Управлінням Національного банку України в Чернівецькій області (довідка про впровадження № 22-113/671 від 10.05.05).

Особистий внесок здобувача. Наукові паложення і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, серед яких: “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації” (м.Київ, 1998); “Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в умовах ринкової економіки” (м.Чернівці, 1999); “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні”(м.Чернівці, 2003).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у чотирнадцяти наукових працях загальним обсягом 4,5 д.а. , з них шість – обсягом 3,2 д.а.- у фахових виданнях.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 108 найменувань та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 171 сторінку. Дисертація вміщує 10 таблиць на 11 сторінках, 2 рисунки на 2 сторінках, 6 додатків на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі „Теоретичні засади формування та реалізації грошово-кредитної політики” розглянуто основні теорії грошей, серед яких особливе місце приділено аналізу кейнсіанської та монеристської теорій. Ретроспективний аналіз економічної практики довів справедливість і кейнсіанських і монетаристських теорій, що стимулювало зближення позицій щодо відносної самостійності реального сектора і грошової сфери як двох основних складових економічної системи, які управляються на різних засадах: реальний сектор переважно на засадах саморегулювання, грошово-кредитний сектор – на засадах державного регулювання. Завдяки зближенням цих позицій грошова сфера почала визнаватися головним об’єктом державної регуляторної політики і опинилася в центрі уваги як монетаристів, так і кейнсіанців.

Реалізація грошових відносин відбувається через відповідні механізми, серед яких важливе місце посідає грошово-кредитна політика. В сучасній економічній науці існують різні погляди на сутність грошово-кредитної політики. Співставлення різних точок зору вчених на визначення сутності грошово-кредитної політики дало змогу автору зробить висновок, що у вітчізняній науковій літературі зустрічаються досить широкі і вузькі тлумачення грошово-кредитної політики. Вони не дають можливості виявити специфіку останньої та використати властиві їй механізми з найбільшим ефектом.

Автор запропонував визначення сутності грошово-кредитної політики на основі структуризації функцій, які вона виконує. Грошово-кредитній політиці характерні наступні функції: по-перше, розробка різноваріантних регулятивних заходів; по-друге, спрямованість їх на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей; по-третє, реалізація центральним банком заходів через механізм грошового ринку. За такого підходу грошово-кредитна політика набуває чітких, економічно обумовлених меж, внутрішньо єдиної інституційної основи, тобто охоплює грошовий ринок і банківську систему. У такому трактуванні вона представляє собою організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в державному економічному регулюванні.

Головною проблемою для будь-якої країни залишається вибір оптимальної грошово-кредитної політики відповідно до конкретних економічних умов. Це важливо, тому що в залежності від останніх визначаються певні цілі, критерії та інструменти грошово-кредитної політики, віддається перевага тим чи іншим діям центральних банків, визначаються межі можливостей грошово-кредитної політики та її взаємозв’язок з фіскальною політикою. Цільова спрямованість грошово-кредитної політики зображена на рис.1.
Рис.1. Цільова спрямованість грошово-кредитної політики

Дослідження показали, що цілі грошово-кредитної політики поділяються на три групи: стратегічні, проміжні і тактичні. Стратегічні цілі завжди співпадають з загальноекономічними, а проміжні і тактичні – доповнюють стратегічні цілі і конкретизують їх. Кожна держава в залежності від зрілості економічних відносин та їх розвитку встановлює та реалізує ті чи інші цілі грошово-кредитної політики.

Механізм, за допомогою якого центральні банки досягають зазначених цілей грошово-кредитної політики називається монетарними інструментами. Асортимент такого інструментарію у світовій практиці дуже широкий і його класифікують за різними ознаками та функціями. В науковій літературі найбільш популярною є класифікація, яка передбачає розподіл монетарних інструментів на дві групи: інструменти опосередкованого впливу на грошовоий ринок і економічні процеси та інструменти прямого впливу. При цьому, кожна країна використовує набір власних монетарних інструментів та встановлює співвідношення між ними.

Аналіз використання тих чи інших монетарних інструменів не дає повного уявлення стосовно впливу грошово-кредитної політики на розвиток економіки. Акцентуючи увагу на шляхах збільшення пропозиції грошей в економіці, багато країн зіткнулися з проблемами високої інфляції, яка веде до економічного спаду і дестабілізації сфери грошового обігу. В зв’язку з цим, в науковій сфері з’явились дослідження щодо вибору ефективного режиму грошово-кредитної політики і його впливу на цінову стабільність.

Узагальнення світового досвіду використання стабілазаційних заходів, спрямованих на досягнення низьких темпів інфляції в індустріально розвинутих країнах та країнах з перехідною економікою, дав змогу автору виділити чотири основних типи режимів грошово-кредитної політики, до яких відносяться: таргетування обмінного курсу, таргетування грошових агрегатів, таргетування інфляції, грошово-кредитна політика без встановлення “номінального якоря”. З урахуванням специфіки грошово-кредитної політики, під таргетуванням в науковій думці розуміється встановлення центральним банком або іншим органом монетарного регулювання цільового значення одного чи кількох номінальних показників, за якими здійснюється контроль. Встановлення контролю за номінальним показником необхідно для послаблення дії так званої часової неузгодженості, коли політики, дбаючи про короткострокові цілі (зростання ВВП і зайнятості), нехтують довгостроковими результатами діяльності, на які орієнтуються суб’єкти економіки. Це призводить до інфляції та інших негативних економічних наслідків.

Другий розділ „Аналіз особливостей та стану грошово-кредитної політики в Україні” присвячений ретроспективному аналізу грошово-кредитної політики в Україні та механізмам ії реалізації, який дозволив виявити недоліки та суперечності в цій сіфері.

Проведений в дисертації аналіз особливстей грошово-кредитної політики показав, що в Україні основною проміжною ціллю грошово-кредитної політики на сьгодні є забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні, в тому числі її купівельної спроможності і курсу по відношенню до іноземних валют. Органи грошово-кредитного регулювання не дотримуються чіткої класифікації і суворої ієрархії цілей та цільових орієнтирів монетарної політики. Разом з тим, аналіз інституційних аспектів, показників, які контролюються НБУ, а також інструментів грошово-кредитної політики, через які вона реалізується, дозволив класифікувати обраний Національним банком України на найближчу перспективу режим монетарної політики як повзучу прив’язку – один з м’яких різновидів таргетування обмінного курсу.

Обраний режим контролю за обмінним курсом в якості цільового орієнтира монетарної політики в Україні був виправданий середньостроковою перспективою. М’яка фіксація курсу забезпечує відповідну прозорість монетарної політики, а також надає можливість населенню та підприємствам прогнозувати свою подальшу економічну поведінку. Крім цього, у порівнянні з орієнтирами по грошовій масі, цільові параметри з обмінного курсу можуть контролюватися економічними суб’єктами практично щоденно.

Разом з тим, проведений аналіз довів, що контроль за обмінним курсом та валютні інтервенції, які здійснює НБУ на міжбанківському ринку, веде до певної втрати контролю за рівнем пропозиції національної валюти. Національний банк України, як монополіст з купівлі-продажу валюти на ринку, проводить політику кредитної експансії, залишаючись тим самим в межах прийнятих на себе зобов’язань з підтримки валютного курсу, в той же час готуючи грунт для збільшення грошей в обігу, що постійно провокує зростання темпів інфляції.

Аналіз динаміки грошових показників та валютних резервів НБУ у таблиці 1 за 1999-2004 рр. Показав схожість тенденцій зміни зазначених показників. При цьому темп зростання грошової бази у 2004 р. був вищим за тем зростання грошової маси, що свідчить про зниження ефективності операцій НБУ по стерилізації надлишкової кількості грошей в обігу. За даними Нацбанку, надлишкова ліквідність банків у 2004 р. перевищувала 8 млрд.грн., що говорить про поступове накопичення значного інфляційного потенціалу.

Таблиця 1

Динаміка міжнародних резервів НБУ і грошової бази у 1999-2004 рр.*

Показники

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Міжнародні резерви НБУ (млн.дол.США)

753,5

1475,42

3089,46

4416,83

6937,25

9524,9

Темп зростання, % до попереднього року

138,9

139,9

137,4

133,6

130,1

134,1

*Джерело: Розраховано за даними Бюлетеня НБУ, № 2, 2005 р.

Дослідження показали, що ревальвація курсу гривні протягом останніх трьох років, яку Національний банк України здійснює з метою боротьби з інфляцією, не дає певних позитивних результатів. Аналіз динаміки валютного курсу гривні та інфляції, проведений в таблиці 2, довів, що інфляція має тенденцію до зростання. Крім того, укріплення курсу гривні і постійне зростання інфляції в перспективі призведе до зниження конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.

Таблиця 2

Динаміка показника інфляції та змін офіційного обмінного

курсу гривні в Україні у 1999-2005 рр.*


Показники


1999

2000

2001

2002

2003

2004

січень-

травень

2005

Індекс інфляції (%)


19.2

25.8

6.1

-0.6

8.2

12.3

5.7

Девальвація, рева-

львація (-)курсу

гривні

52.0

4.18

-2.5

0.75

-0.02

-0.48

-4.7

*Джерело: Розраховано за даними Бюлетеня НБУ, №2, 2005 р. та інформацією НБУ,

розміщеною в Інтернеті на сайті www.bank.gov.ua
Для регулювання пропозиції грошей в обігу НБУ, як і всі центральні банки світу, використовує монетарні інструменти. Їх арсенал досить широкий. В результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що: по-перше, між ними в процесі реалізації виникають певні протиріччя; по-друге, ці протиріччя заважають ефективно застосовувати інструменти опосередкованого впливу, які характерні ринковим економікам. Крім того, з аналізу випливає, що на сучасному етапі серед інструментів грошово-кредитної політики на перше місце виходять операції на валютному ринку, в той час, як дієвість інших інструментів досить низька. Така деформація не дозволяє Національному банку з максимальною ефективністю використовувати рефінансування комерційних банків та операції на відкритому ринку, в той час, як в економічно розвинутих країнах саме, ці інструменти є основними.

Проведений в роботі аналіз проміжних цілей грошово-кредитної політики дозволив зробити головний висновок: режим контролю за обмінним курсом в Україні можна вважати тимчасовим механізмом стабілізації та розвитку економіки. Великим ризиком залишається тривалий період прив’язки курсу гривні до долара. В подальшому необхідно відійти від політики таргетування обмінного курсу і поступово переходити до політики інфляційного таргетування.

У третьому розділі Таргетування інфляції як основний напрям підвищення ефективності грошово-кредитної політики” на основі вивчення досвіду проведення грошово-кредитної політики в зарубіжних країнах, автором запропоновано перейти до найбільш ефективного режиму – таргетуванню інфляції в Україні.

Результати аналізу, проведеного в дисертаціїі показали, що контроль за грошовими показниками, а потім за обмінним курсом в Україні, мав переважно формальний характер через недотримання умов обов’язкового досягнення планових орієнтирів. Крім того, відсутній чітко визначений “номінальний якір”, до якого б прив’язувались інші показники. Проте номінальний якір грошово-кредитної політики в перехідній економіці, безперечно, необхідний. Світовий досвід показує, що проведення грошової політики без планового орієнтира можливе лише за певних умов: стабільних і розвинутих фінансових ринків;стабільних і низьких інфляційних очікувань; при наявності високого ступеню довіри з боку громадян до суб’єктів державної економічної політики. На сьогодні в Україні такі умови відсутні.

Враховуючи постійне намагання уряду України знизити інфляцію, динаміка якої має нестабільний характер, а також минуле багаторічне зниження реального ВВП і наявність криз, зазначимо, що інфляційні та інші макроекономічні очікування, які визначають інвестиційний клімат в країні з урахуванням їх досить великої інерційності, можливо погасити тільки при умові чітко визначеного якоря грошової політики.

Перехід України до режиму таргетування інфляції не стане радикальною зміною існуючих систем грошового регулювання. Позитивним аргументом є те, що вже декілька років поспіль НБУ відкрито проголошує своєю метою зниження рівня інфляції і встановлює планові орієнтири, які потім коригуються урядом. В той же час, пропонуючи вибрати в якості цільового орієнтира режим таргетування інфляції в Україні, автор розуміє, що на сьогоднішній день існують специфічні проблеми, які ускладнять запровадження цільових показників інфляції. Тому перехід до режиму таргетування інфляції повинен бути поступовим і проходити в декілька етапів.

Перший етап нового режиму передбачає встановлення певних кількісних планових інфляційних орієнтирів, які були б пріоритетними по відношенню до всіх інших показників. Однією з головних умов введення режиму таргетування інфляції повинна виступати повна незалежність Національного банку України в прийнятті рішень та їх виконанні.

Другим етапом на шляху до введення режиму інфляційного таргетування повинно стати підкорення бюджетного процесу, розробка якого входить до компетенції уряду і Верховної Ради, цільовим орієнтирам НБУ.

На третьому етапі переходу до режиму таргетування інфляції необхідне законодавче врегулювання. Прийняття рішення про використання певного кількісного показника інфляції, як номінального якоря, необхідно закріпити в законодавстві. Планові орієнтири повинні встановлюватись Національним банком на термін, який найбільш оптимальний для проведення відповідної стратегії грошово-кредитної політики. Важливу роль при цьому видіграватиме підвищення транспарентності діяльності НБУ, тобто прозорості в його діяльності.

Відповідальність НБУ за проведення і результати грошової політики пов'язана з потенційним шоком підвищення цін, який відбудеться внаслідок перегляду своєї цінової політики будь-якої монопольної державної (чи недержавної) структури (наприклад, підвищення комунальних, транспортних тарифів або цін на енергоносії). Тому забезпечити цінову стабільність з цієї точки зору може удосконалення конкурентного середовища в монополізованих галузях, або домовленість з ними у вигляді підписання різних меморандумів. Однак на практиці вирішити це питання досить складно, оскільки втручання уряду у регулювання цін адміністративним шляхом не може вважатися прийнятним засобом боротьби з інфляцією.

Результати аналізу, проведеного в попередньому розділі, показали, що рівень інфляції в Україні, у порівнянні з іншими країнами, ще досить високий. Тому, насамперед, зниження інфляції повинно відбутися до рівня, який вважається оптимальним для сучасної ринкової економіки. Цей рівень вже визначений світовим досвідом (2-4% на рік) і поки немає серйозних теоретичних або емпіричних основ для його перегляду. Отже, основне питання полягає в темпах досягнення такого рівня.

Аналіз зарубіжного досвіду введення режиму таргетування інфляції показав, що найбільш прийнятною для України є політика переходу до режиму таргетування інфляції, початкова фаза якої матиме поступовий характер і триватиме приблизно 3-4 роки. При цьому зниження рівня інфляції повинно бути поетапним і супроводжуватись стабільним зростанням ВВП.

Певною проблемою є вибір відповідного показника інфляції. Досвід країн, які ввели режим таргетування інфляції показав, що індекс споживчих цін (ІСЦ) не має реальної альтернативи. Тому більшість країн з перехідною економікою використовує ІСЦ, оскільки він є найкращим. Але у всіх випадках водночас здійснюється контроль за базовим показником інфляції, оскільки за його допомогою краще прогнозувати ІСЦ майбутніх періодів. В зв’язку з цим, Україна також може використовувати ІСЦ в якості показника таргетування інфляції. Зазначимо, що графік досягнення цільових орієнтирів до 2008 року повинен бути прийнятий вже на початковій стадії реалізації нової стратегії грошової політики на законодавчому рівні.

Оскільки Україна не має певних доробок у сфері прогнозування інфляційних показників, то спочатку планові показники з рівня інфляції можуть задаватися у вигляді досить широкого інтервалу. Передбачаючи, що досвід управління інфляцією почне нагромаджуватися, а інструменти грошової політики удосконалюватися, інтервал по мірі наближення до значення оптимального рівня інфляції, буде звужений до рівня 1-2% в обидві сторони. Таким чином, планове завдання з інфляції для виконання НБУ виглядатиме як коридор, що звужується з від’ємним нахилом. При цьому необхідно чітко знати, що вихід за межі коридору в будь-яку сторону є однаково негативним, тобто дострокове досягнення низького рівня інфляції не зможе розцінюватись як успіх грошової політики, яка реалізується, внаслідок можливого негативного впливу на темпи економічного зростання. Вихід за межі коридору повинен передбачати докладний аналіз і публічне пояснення причин. При цьому, необхідність утримання взятого курсу для досягнення планового завдання не означає, що визначений рівень не може підлягати корегуванню залежно від досягнення мети в попередньому періоді.

ВИСНОВКИ

Дослідження концептуальних підходів до проблем формування та реалізації грошово-кредитної політики в умовах трансформаційних перетворень в Україні дозволило зробити такі висновки:

1. Доведено, що доцільним для України є перехід до таргетування інфляції як найбільш ефективного режиму грошово-кредитної політики, який дозволяє створити умови для середньострокової підтримки макроекономічної та цінової стабільності економіки. Автор вважає, що в якості умови успіху реалізації даного режиму в Україні виступає визначення пріоритетності інфляційної мети, а не її абсолютності по відношенню до інших цілей, які можуть ставитись і досягатися при розумінні їх другорядності по відношенню до планових показників інфляції. За такого підходу НБУ може також встановлювати контроль за обмінним курсом та грошовими показниками.

2. Запропоновано методологічні підходи до формування механізму практичної реалізації режиму таргетування інфляції в Україні, що враховує особливості сучасного стану грошово-кредитної політики та сприяє забезпеченню сталого економічного зростання. В основу розробленої методології покладено принцип поетапності переходу до режиму таргетування інфляції. Поетапність переходу дозволить уникнути радикальності і негативних наслідків в змінах існуючої системи грошово-кредитного регулювання. В якості однієї з головних умов успіху режиму інфляційного таргетування пропонується повна незалежність Національного банку України, яка на сьогодні відсутня.

3. Уточнено сутність грошово-кредитної політики через структуризацію притаманних їй функцій. Це дало можливість визначити грошово-кредитну політику як комплекс взаємопов’язаних, скоординованих, чітко визначених економічних та адміністративних заходів щодо регулювання грошового ринку, які реалізує держава через свій центральний банк і які спрямовані на забезпечення стабільності національної грошової системи та економіки в цілому. Таке визначення грошово-кредитної політики всебічно розкриває її складну сутність.

4. Узагальнення світового досвіду реалізації проміжних цілей грошово-кредитної політики та проведення критичного аналізу застосування існуючих режимів грошово-кредитної політики дозволило виявити їх негативні та позитивні сторони, а також вплив на цінову стабільність в державах. Проведений аналіз також дозволив оцінити можливості використання найбільш раціонального режиму в Україні.

5. Виявлено позитивні риси грошово-кредитної політики, заснованої на утримуванні темпів інфляції в запланованих межах на основі аналізу режиму таргетування інфляції в країнах з перехідною економікою, до яких відносяться: встановлення номінального якоря грошово-кредитної політики, найбільш адекватного ціновій політиці, якщо досягнення останньої є пріоритетним завданням; поява чіткого критерію діяльності органів державного регулювання, підвищення прозорості політичних процедур і стабілізація інфляційних очікувань; гнучкість у виборі інструментів грошово-кредитної політики. Це дало можливість довести ефективність режиму таргетування інфляції і його перспективну реалізацію в Україні.

6. В результаті аналізу практики використання інструментів грошово-кредитної політики в Україні розкрито їх недоліки та виявлені протиріччя між ними, які призводять до деформації трансмісійних грошових каналів та провокують інфляцію. Виявлені недоліки та протиріччя дозволили автору аргументовано довести, що при реалізації режиму інфляційного таргетування в якості основного інструменту грошово-кредитної політики центральному банку доцільно використовувати операції на відкритому ринку. В Україні це можуть бути операції з прямим або зворотнім викупом (РЕПО).

7. В роботі обгрунтуванно необхідність використання показника інфляції в якості “номінального якоря” при реалізації грошово-кредитної політики в Україні, що дозволить в перспективі досягти відповідної цінової стабільності в державі і утримувати показник інфляції у запланованих межах.

8. В якості показника інфляції, за яким встановлюватиметься контроль Національним банком України, в роботі запропоновано використовувати індекс споживчих цін (ІСЦ), який характеризує темпи зростання цін в економіці держави. Водночас необхідно здійснювати контроль за базовим показником інфляції, що дозволить краще прогнозувати ІСЦ майбутніх періодів.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


у фахових виданнях:

  1. Островська Н.С. Грошово-кредитна політика в Україні у контексті світового досвіду // Фінанси України. - 2000 - № 5. – С. 107-110.

  2. Островська Н.С. Фінансова стабілізація в Україні як метод економічних перетворень // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. пр. - Чернівці, 2002. - Вип. 3: Економічні науки. – С. 86-90.

  3. Островська Н.С. Вплив банківської системи на розвиток малого та середнього бізнесу в Україні // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. пр. – Чернівці, 2003. - Вип. 4: Економічні науки. – С. 176-177.

  4. Островська Н.С., Тарангул Л.Л. Теоретико-методологічні засади формування грошово кредитної політики // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. пр. -- Чернівці, 2004. - Вип. 5: Економічні науки. – С. 3-8 (особистий внесок здобувача – систематизація формування основних засад грошово-кредитної політики України).

  5. Островська Н.С. Таргетування, як один із методів боротьби з інфляцією в Україні // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Зб. наук. пр. – Чернівці, 2005. - Вип. 6: Економічні науки – С 54-59.

  6. Островська Н.С. Теоретичні аспекти регулювання інфляції в Україні // Науковий вісник Чернівецького торгово – економічний інституту КНТЕУ: Зб. наук. пр. – Чернівці, 2005. - Вип. 4: Економічні науки. – С 48 – 54.


в інших виданнях:

  1. Островська Н.С. До питань про монетарну політику // Матеріали міжнародної наукової конференції. “ва лютно-фінансові проблеми ринкової трансформації” – Київ 1998 – С 206 – 208.

  2. Островська Н.С. Дослідження фінансової політики в Україні на сучасному етапі. // Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України: Зб. пр. вч. – Вип. 19, 1998.- С.12-16.

  3. Островська Н.С. Наслідки монетарної політики в Україні. // Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Зб. пр. вч.-.Вип. 20, 1998. – С. 3 – 5.

  4. Островська Н.С. Аналіз впливу фінансових процесів на економіку України. // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Науково практичний збірник. Вип. 2(4), 1999.- С.155-158.

  5. Островська Н.С. Питання теоретичного аналізу грошової політики в контексті її реалізації в Україні.// Вісник академії праці і соціальних відносин. Науково практичний збірник. Вип. 2(4), 1999.- С. 165-172.

  6. Степаненко В.О.,Островська Н.С. Бути чи не бути новій кредитній політиці? // “Віче”. № 1. – 2000.- С.78-84.(особистий внесок здобувача – формування принципів грошово-кредитної політики на сучасному етапі).

  7. Островська Н.С. Аналіз впливу фінансових процесів на економіку України // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. “Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки.-Чернівці.1999.- С. 145-149..

  8. Островська Н.С. Грошово-кредитні відносини в Україні на новому етапі розвитку. // Науковий вісник Буковинського державного фінансово економічного інституту. Зб. наук. пр. - Чернівці, 2001. - Вип.2. Економічні науки. – С.314-321.



Анотація

Островська Н.С. Грошово- кредитна політика в умовах ринкових

трансформацій в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовоий обіг і кредит. – Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2005.

Дисертацію присвячено пошуку шляхів підвищення ефективності грошово-кредитної політики України в умовах трансформаційних перетворень. Розглянуто основні теорії грошей, серед яких особливе місце приділено аналізу кейнсіанської та монетаристської теорій. Уточнено сутність грошово-кредитної політики на основі притаманних їй функцій та класифіковано цілі грошово-кредитної політики. Розглянуто та узагальнено світовий досвід з реалізації існуючих режимів грошово-кредитної політики в іноземних країнах на основі імперичного матеріалу і показано їх вплив на цінову стабільність. Виявлено позитивні і негативні сторони цих режимів та вибрано найбільш раціональний з режимів, які розглядалися. Доведена необхідність переходу України до режиму таргетування інфляції як найбільш ефективного на сучасному етапі економічного розвитку. Запропоновано метологічні підходи до формування механізму реалізації таргетування інфляції. Розроблено стратегію практичної реалізації режиму таргетування в Україні.

Ключові слова: гроші, грошово-кредитна політика, грошова маса, грошова база, інструменти грошово-кредитного регулювання, обмінний курс, операції на відкритому ринку, режими грошово-кредитної політики; рефінансування комерційних банків, таргетування інфляції.
Аннотация

Островская Н.С. Денежно-кредитная политика в условиях рыночных трансформаций в Украине. – Рукопись.

Дисертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежное обращение и кредит. – Национальная академия Государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2005.

Диссертация посвящена поиску путей повышения эффективности денежно-кредитной политики в Украине в условиях трансформационных процессов, которые происходят в настоящее время. Критически рассмотрены основные теории денег, среди которых особое внимание уделено кейнсианской и монетаристской теориям, после чего сделан вывод о том, что между ними уже не существует жестких противоречий по поводу приоритетной роли денежной сферы в экономической системе государства с рыночной экономикой. Определено место денежно-кредитной политики в системе экономических отношений и уточнено понятие “денежно-кредитная политика” на основе ее функциональной роли. Особое место уделяется классификации целей денежно-кредитной политики и инструментам её реализации. Сделан вывод о том, что важную роль в среднесрочной перспективе играет четко выбранная и реализованная промежуточная цель (режим) денежно-кредитной политики. Проанализирован зарубежный опыт существующих режимов денежно-кредитной политики в странах с переходной и развивающейся экономикой. Определены их позитивные и негативные стороны, сделан вывод о необходимости использования самого рационального из них в Украине.

Проведен ретроспективный анализ особенностей денежно-кредитной политики в Украине, сделан вывод о том, что на разных этапах экономического развития выбирались и реализовывались разные стратегические и промежуточные цели денежно-кредитной политики. Сделан вывод о том, что органы монетарного регулирования в Украине не придерживаются четкой классификации и строгой иерархии целей и целевых показателей денежно-кредитной политики. В результате анализа установлено, что Национальный банк Украины контролирует четыре промежуточных показателя: обменный курс, денежную массу, денежную базу и показатель инфляции. Из-за большого количества контролируемых показателей центральному банку тяжело придерживаться условий обязательного выполнения установленых параметров данных показателей. Кроме этого, нет возможности четко выделить “номинальный якорь”, к которому бы привязывались все другие показатели.

Комплексный анализ механизма реализации денежно-кредитной политики в Украине, который осуществляется с помощью инструментов доказал их противоречивость в применении. За счет установленной деформации в использовании НБУ операций на валютном рынке неэффективно используются другие инструменты, такие как рефинансирование коммерческих банков и процентная политика. При этом постоянное присутсвие на валютном рынке Нацбанка провоцирует инфляцию в Украине.

Доказан и обоснован вывод о том, что более рациональным режимом денежно-кредитной политики в Украине может стать таргетирование инфляции. При этом основным условием является то, что этот показатель выбирается как приоритетный, но не абсолютный. Нацбанк может в качестве промежуточных целей выбирать и другие показатели, но они будут второстепенными по отношению к показателю инфляции. Разработаны методологические подходы к формированию механизма реализации режима таргетирования инфляции. В качестве еще одного основного условия эффективной реализации механизма таргетирования инфляции выдвигается независимость Нацбанка в области планирования показателя инфляции и подчинения бюджетного процеса планируемым показателям НБУ.

Предложен также механизм практической реализации режима таргетирования инфляции в Украине. Определены этапы перехода к таргетированию инфляции, в качестве контролируемого показателя выбран индекс потребительских цен.

Ключевые слова: деньги, денежно-кредитная политика, денежная масса, денежная база, инструменты денежно-кредитной политики, обменный курс, операции на открытом рынке, режимы денежно-кредитной политики, рефинансирование коммерческих банков, таргетирование инфляции.
Annotation

Ostrovsca N.S. Money- credit policy in the conditions of markets

transformations in Ukraine. – Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.04.01 – finance, money circulation and credit. – the National Academy of state tax service of Ukraine, Irpen, 2005.

Dissertation is devoted to the search of ways of rise of efficiency of monetary policy of Ukraine in the conditions of transformation. The basic theories of money among which the special place is spared to the analysis of ceynsians and monetary theories are considered. Essence of monetary policy is specified on the basis of typical to it functions and the purposes of monetary policy are classified. World experience in realization of the existent modes of monetary policy in foreign countries on the basis of imperical material is consideved and genevalized and their influence on price stability. Is shown the positive and negative sides of these modes are exposed and the most rational from considering the modes which rozgldalisya is chosen. The necessity of transition of Ukraine led to to the mode of targeting of inflation as most effective on a modern stage economic development. Methodological approaches to forming of mechanism of realization of targetouvannya inflation. Are offered strategy of practical realization of the targeting mode is developed in Ukraine.

Keywords: money, monetary policy, amount of money, monetary base, instruments of the monetary-credid regulation, exchange rate, open-market operations, modes of monetary policy; refunding of commercial banks, targetoing of inflation.





Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации