Бабушкін B.I., Казімагомедов I.E., Костюк T.O., Деденьова O.Б., Ліпко О.Б., Рачковський О.В. Будівельні матеріали та вироби - файл n2.doc

Бабушкін B.I., Казімагомедов I.E., Костюк T.O., Деденьова O.Б., Ліпко О.Б., Рачковський О.В. Будівельні матеріали та вироби
скачать (2060.6 kb.)
Доступные файлы (2):
?????_?????_?????????_??????_2.doc3335kb.26.11.2009 12:51скачать
n2.doc1843kb.06.12.2009 21:54скачать

n2.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ



БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ВИРОБИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ




Харків 2006

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ



БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ВИРОБИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

для студентів санітарно-технічного факультету

спеціальностей 6.092100 (ВВ) та 6.092600 (ТВ)

Затверджено на засіданні кафедри Будівельних матеріалів та виробів, Протокол № 1 від 21.09.05



Харків 2006


Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт дисципліни «Будівельні матеріали та вироби» для студентів санітарно-технічного факультету

спеціальностей 6.092100 (ВВ) та 6.092600 (ТВ). /Укладачі: В.І. Бабушкін, І.Е. Казімагомедов, Т.О. Костюк, О.Б. Деденьова, Т.А. Ліпко О.В., Рачковський.

– Харків: ХДТУБА, 2006. – 50 с.


Кафедра будівельних матеріалів та виробів


Рецензент В.П. Сопов
Рецензовані методичні вказівки призначені для ознайомлення студентів з властивостями, стандартними методами випробувань та використанням вивчених методів при дослідженні будівельних матеріалів на відповідність ДСТУ (ГОСТ). Дані методичні вказівки розроблено у відповідальності з діючою в Україні нормативно-технічною документацією на випробування будівельних матеріалів з наведенням прикладів для матеріалів різного походження, що вивчаються у рамках навчальної дисципліни «Будівельні матеріали та вироби», а також згідно сучасним науковим уявленням.

Враховуючи викладене, методичні вказівки з дисципліни «Будівельні матеріали та вироби» для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.092100 і 6.092600 рекомендувати до публікації.
Лабораторна робота № 1

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Будівельні матеріали містять комплекс фізичних властивостей які являють здатність матеріалів реагувати на вплив фізичних факторів – гравітаційних, тобто заснованих на законі земного тяжіння, теплових, водного середовища, акустичних, електричних тощо. Числові показники фізичних властивостей визначаються за допомогою методів та приладів. Нижче розглянемо деякі фізичні властивості матеріалів.

    1. Визначення істинної густини будівельних матеріалів

Істинна густина – маса одиниці об‘єму однорідного матеріалу в абсолютно щільному стані, тобто без урахування пор та пустот, визначається за формулою:


, (1.1)



де ?і – істинна густина, г/см3, кг/м3;

m – маса зразка г, кг;

Va –об‘єм зразка в абсолютно щільному стані, см3, м3.

У зв‘язку з тим, що більшість будівельних матеріалів пористі, для визначення об‘єму щільної маси зразка, його попередньо висушують до постійної маси і роздрібнюють до проходження крізь сито, яке має 980 отв/см2 (розмір отворів – 0,2 мм). Абсолютний об‘єм сипких матеріалів зі щільними зернами (пісок кварцовий ) визначають без попереднього роздрібнення.

Залежно від потрібної точності визначення густини досліджуваного матеріалу випробування проводять різними методами. Більш точне визначення істинної густини проводять в спеціальному приладі – об‘ємомірі (прилад Ле Шательє – Кандло).

Для проведення випробування потрібно наступне обладнання:

Прилад Ле Шательє – Кандло (рис.1.1) являє собою колбу з вузьким та довгим горлом, яке має розширення, що розміщується в середній частині. На горлі колби вище та нижче розширення нанесені дві риски, об’єм між якими дорівнює 20 см3.

Якщо випробуванню підлягає матеріал, що не реагує з водою, то прилад до випробування заповнюється дистильованою водою; при дослідженні матеріалів, що реагують з водою (наприклад, гіпс або цемент), колбу заповнюють гасом або іншою інертною рідиною відносно даного матеріалу. Рідину наливають до нижньої нульової риски, встановлюючи рівень за нижнім меніском.

Підготовлений до випробування матеріал зважують в порцеляновій чашечці з точністю до 0,01г у кількості 100г. Окремо чашечку зважувати не потрібно. Після наповнення приладу до нульової позначки, шийку об‘ємоміра та скляну лійку протирають фільтрувальним папером. Крізь лійку приладу обережно, невеликими порціями всипають матеріал.

Коли рідина в приладі підніметься до верхньої позначки (20см3) всипання матеріалу припиняють. Матеріал, що замішується у чашечці, знову зважують разом з чашечкою. Різниця зважувань являє собою масу матеріалу, що був всипаний в прилад (об‘єм 20 см3).

Дослід виконується два рази. Результат випробування заноситься до лабораторного журналу (табл. 1.1).

Істинна густина матеріалу визначається за формулою:

, (1.2)

де m1 – маса матеріалу, що був взятий для дослідження (разом з посудом), г;

m2 – маса залишку матеріалу (разом з посудом), г;

V – абсолютно щільний об‘єм матеріалу, см3.

Таблиця 1.1


Визначення істинної густини матеріалу стандартним методом

Матеріал: пісок кварцовий (абсолютно щільний, сипкий)


Показники

Розмірність

Результати

1

2

3

Маса матеріалу, що був взятий для дослідження (разом з посудом)

г

100

100

100

Маса залишку матеріалу (разом з посудом)

г










Маса матеріалу, що був всипаний в прилад

г










Об‘єм витисненої рідини

см3

20

20

20


Продовження таблиці 1.1

Абсолютно щільний об‘єм матеріалу

см3

20

20

20

Істинна густина матеріалу

г/см3










Середнє значення істинної густини матеріалу

г/см3




1.2 Визначення густини рідини

Для проведення випробувань потрібне наступне обладнання: скляний циліндр, набір ареометрів.

Густина рідини визначається за допомогою ареометра. Рідину, що випробовується, вливають в скляний циліндр. Потім у неї занурюють ареометр, який залежно від густини рідини встановлюється на певному рівні (рис.1.2), за шкалою ареометра беруть відлік, який виражає величину густини рідини (г/см3; кг/м3).

Слід мати на увазі, що відлік за шкалою беруть зверху вниз. Потрібно слідкувати за тим, щоб ареометр вільно плавав у рідині.

Результат випробування заноситься до лабораторного журналу (табл.1.2).

Таблиця 1.2
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации