Аналітичний звіт - Вимірювання людського розвитку та макро - та мікрорівнях - файл n1.doc

Аналітичний звіт - Вимірювання людського розвитку та макро - та мікрорівнях
скачать (3981 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc3981kb.06.11.2012 16:59скачать

n1.doc

  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра управління персоналом та економіки праці


Аналітичний звіт на тему:

«Вимірювання людського розвитку на макро- і мікрорівнях (визначення системи індикаторів людського розвитку: матеріального добробуту, розвитку освіти та культури, демографічного розвитку та стану здоров’я)»


Виконала:

студентка 3 курсу

спец. 6504, 1 групи

факультету економіки та управління

денної форми навчання

Калімуліна І.А.
Перевірив викладач:

Костенко М.А.
Київ КНЕУ 2010

Вступ………………………………………………………………………………3

  1. Вимірювання людського розвитку на макро- і мікрорівнях…………….4

  2. Аналіз статистичних даних……………………………………………….17

Висновки…………………………………………………………………………44

Список використаних джерел…………………………………………………..46
Вступ

Економіка існує для розвитку людей,

а не люди — для розвитку економіки
Концепція людського розвитку стала найкращим здобутком людської цивілізації ХХ століття. У фокусі концепції людського розвитку знаходиться людина, якнайповніше задоволення її потреб, всебічний розвиток її здібностей. Розвиток суспільства з позицій цієї концепції означає не нагромадження матеріального багатства, а постійне розширення можливостей для задоволення фізичних і духовних потреб людей.

Розробка цієї концепції дозволила сформулювати якісно новий, перспективний підхід до розуміння суспільного прогресу. Цей підхід зорієнтований на людину, на розширення можливостей її життєвого вибору. Він пропонує шляхи розв’язання дуже важливих соціально-економічних проблем, особливо актуальних для нашої країни в сучасних умовах розбудови незалежної держави, становлення соціально орієнтованої економіки, активізації глобалізаційних процесів. На основі концепції людського розвитку пропонується виважена і реальна система заходів, що базується на справедливішому розподілі виробничих активів і доходів, орієнтується на розширення можливостей розвитку здібностей і задоволення потреб людей, їхню активну участь в житті суспільства.

Інформаційне та змістовне наповнення цієї теми цілковито й безпосередньо пов’язане з важливими, нагальними, животрепетними питаннями життєдіяльності людини – забезпеченням здоров’я і продовженням тривалості життя, підвищенням рівня освіти і розширенням можливостей її набуття, зростанням рівня життя, подоланням необґрунтованої нерівності, гендерним розвитком, вирішенням екологічних проблем.

Вивчаючи концепцію людського розвитку, людина паралельно виховуватимите в собі правильне розуміння сутності цивілізаційного прогресу й особистісного розвитку, раціональне ставлення до власного людського потенціалу, вміння нарощувати й ефективно використовувати свій людський капітал, забезпечувати своїми силами власний розвиток, усвідомлено досягати реалізації своїх інтересів у соціально-економічній сфері.

Важливим для розвитку суспільства є усвідомлення значення людини на всіх етапах її життєдіяльності. Розгляд людини – найманого працівника на підприємстві не лише в якості робочої сили, а й як соціальної особистості з боку керівництва підприємства, органів місцевої влади, державних органів влади, громадськості є великим кроком на шляху до встановлення в державі принципів соціально зорієнтованої економіки.



  1. Вимірювання людського розвитку на макро- і макрорівнях

Людський розвиток має на меті турботу про людину, прагнення розширити можливості її вибору повноцінним життям в умовах свободи та поваги її гідності. Розвиток людського капіталу неможливий без розширення вибору – кола ймовірнісних сценаріїв самореалізації людини. І важливим аспектом тут виступає не лише глобальний рівень розвитку економіки країни, але і праця кожного громадянина, рівень досвіду та освіти якого є частиною національного надбання країни, адже кожен з нас робить внесок у розвиток національної економіки.

Найбільш елементарними передумовами людського розвитку є довге та здорове життя, освіта, гідний спосіб життя та володіння політичними та громадськими свободами, необхідними для участі в житті суспільства.

Основною метою розвитку є стале зростання якості життя всього населення. За минулі 30 років темпи економічного зростання були слабокорельовані з поліпшенням таких найважливіших показників, як політична та соціальна стабільність, освіта, тривалість життя, дитяча смертність, гендерна рівність тощо.

Пріоритети людського розвитку протидіють невтримній гонці за зростання виробництва ВВП і споживання, сприяють встановленню поміркованого відношення до природи, збереженню та відновленню навколишнього середовища. Людський розвиток, який має на меті забезпечення достойного життя для всіх людей, сприяє подоланню бідності, а отже, зниженню нерівності, становленню і розвитку демократії, збереженню соціальної та політичної стабільності в суспільстві.

Матеріальне багатство, на збільшення якого орієнтувалися по­передні концепції розвитку, і яке ще й нині в нашій країні нерідко розглядається як найважливіша цінність, справді має велике значення в житті людей. Одначе це значення не є вирішальним, його не можна перебільшувати й ідеалізувати з огляду на такі причини. По-перше, багатство не є неодмінною умовою демократії, рівноправності в суспільстві, збереження й розвитку культурної спадщини. По-друге, багатство саме собою не гарантує правопорядку та соціальної злагоди. По-третє, людські потреби не зводяться до матеріального збагачення: тривале та здорове життя, причетність до культури і науки, творча та суспільна активність, збереження довкілля і життя у гармонії з природою для багатьох людей були та залишаються або стають значимими цінностями, причому нерідко важливішими, ніж нарощення багатства.

Основний принцип, на основі якого вирішується суперечність між нагромадженням багатства та людським розвитком у концеп­ції людського розвитку, формулюється так: «Національне багатство може розширити можливості вибору для людей. Однак цього може і не статися. Визначальним тут є не багатство саме по собі, а спосіб його використання країною. Доти, доки суспільство не усвідомить, що основне його багатство — це люди, надлишкова турбота про виробництво матеріальних благ буде закривати кінцеву мету збагачення життя людей».

Рівень доходу, досягнутий в країні (як і в родині) на теперішній час, не гарантує економічного процвітання в майбутньому. Проте якщо отриманий дохід достатньою мірою інвестується у людський розвиток, то й економічні показники в майбутньому будуть значно кращими, ніж нині. Відмітна особливість концепції людського роз­витку полягає в тому, що людям не потрібен безкінечно високий дохід для забезпечення гідного рівня життя. Вищий дохід у цілому сприяє розширенню вибору людини, але цей вплив зменшується мірою збільшення доходу. Можна сказати, що діє принцип спадної корисності доходу для людського розвитку.

Концепція людського розвитку пропонує такі способи оптимізації зв’язку між економічним зростанням і людським розвитком:

Отже, концепція людського розвитку об’єднує вирішення питань виробництва та розподілу товарів і послуг з вирішенням питань формування та використання здібностей і можливостей людей, розглядаючи розвиток людських здібностей як кінцеву мету суспільного прогресу безвідносно до впливу їх на виробництво доходу.

Тож, у фокусі концепції людського розвитку — людина, якнай­повніше задоволення її потреб, усебічний розвиток її здібностей. Розвиток суспільства тепер означає постійне розширення можли­востей для задоволення не лише фізичних, а й духовних потреб людей.

Отже, визначальною тезою концепції людського розвитку є положення про те, що «люди не потребують безкінечно високого доходу для забезпечення достойного рівня життя».

Концепція людського розвитку характеризується такими прин­циповими особливостями:

Існує ще один дуже важливий напрям – консолідація суспільства, яка є наріжним каменем створення соціального капіталу. Соціальний капітал, на відміну від фізичного капіталу, який має кількісний вимір, та людського капіталу, що включає здібності та вміння людей, полягає у відносинах між людьми. Суспільство вважається консолідованим, якщо внутрішні зв’язки між окремим елементами значно сильніші, ніж ті, що поєднують їх із зовнішніми для цього суспільства структурами.

Дослідження проблем розвитку різних країн світу протягом останніх 50 років призводить до таких висновків:

Концепція людського розвитку постійно розвивається. Зокрема, це втілюється у щорічних глобальних Доповідях ПРООН про людський розвиток. Тепер концепція людського розвитку має такі аспекти:

Аналіз сучасного рівня людського розвитку в Україні визначається такими чотирма пріоритетними напрямками:

Важливим моментом розгляду найманого працівника є те, що, з однієї сторони, для всього суспільства підприємство – це виробник та постачальник товарів і послуг; з іншої – на підприємстві працює трудовий колектив, який представляє собою групу людей, що є також соціальними особистостями зі своїми можливостями, потенціалом, свободою, обмеженнями, безпекою.

Впровадження концепції людського розвитку на мікрорівні, тобто на рівні підприємств (розробкам на мезо- і макрорівнях: регіональному і міжнародному вже, як відомо, присвячена низка науково-методичних розробок) надасть змогу реально оцінити всі позитивні та негативні фактори і їх тенденції, що мають прямий постійний вплив на людину на її робочому місці, в межах трудового колективу.

Господарським Кодексом України окреслені основні умови щодо найманих працівників та роботодавців стосовно соціального середовища на підприємстві. Але не лише регламентовані законодавством норми та нормативи повинні виконуватися на підприємствах задля досягнення розширеного відтворення найманих працівників. Керівництва виробничої організації, фірми, підприємств різних форм власності повинні на основі законодавчих, галузевих стандартів встановлювати та впроваджувати власні ефективні рішення проблеми розвитку працівників для мінімізації і вирішення соціально-економічних проблем як для співробітників, так і для територіально-економічного регіону (якщо дане підприємство є стратегічно важливим для конкретного регіону).

Соціальна ситуація, що існує на сьогоднішній день, на більшості українських підприємств не є відповідною до основних вимог концепції людського розвитку. Саме тому, необхідно розробити методичний підхід для формування та становлення системи людського розвитку на промисловому підприємстві в процесі його господарської діяльності.

Щодо вимірювання людського розвитку на макро- та макрорівнях, то це є дуже важливим аспектом для того, щоб розуміти, куди рухатися далі, адже необхідно знати на якому рівні знаходиться, наприклад, наша країни або її регіони у порівнянні з іншими країнами. Власне система показників дозволяє зробити певні висновки щодо проблем, які існують як на макрорівні, так і на макрорівні, адже з одних проблем виникають інші.

Для практичного використання і втілення в практику державного управління цієї концепції потрібні певні конкретні показники, індикатори, орієнтири, які б адекватно відображали динаміку ключових можливостей людського розвитку. Ідеальним був би такий інтегральний показник людського розвитку, який би включав інформацію про всі аспекти людського життя. Однак чим складніший та інформативніший показник, тим важче його правильно розраховувати і тим проблематичніше зібрати повні та точні вихідні дані для його розрахунку по всіх країнах світу.

Концепція людського розвитку створювалася ПРООН саме для завдань сприяння людському розвитку на міжнародному рівні. У зв’язку з цим методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН ґрунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівнянні дані в усіх країнах. Кожен з них покликаний кількісно виразити один з ключових напрямків (вимірів) людського розвитку (див. рис. 1.1).



Рис. 1.1. Cхема розрахунку Індексу людського розвитку
Це саме ті три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всього процесу людського розвитку (див. рис. 1.1): прожити довге й здорове життя (вимір — довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (вимір — освіченість); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір — матеріальний рівень життя).

В основі виокремлення саме цих вимірів — принцип безумовності вибору, згідно з яким кожна людина, маючи можливість обирати, безумовно надасть перевагу тривалішому життю, вищому рівню освіти і більшому матеріальному достатку. Водночас зрозуміло, що фактично людина обирає не просто триваліше життя, вищий рівень освіти і більший достаток, а й усі ті блага та переваги, що з цим пов’язані.

Для трьох основних вимірів людського розвитку ПРООН розроблена система базових показників, які регулярно розраховуються для майже усіх країн світу. Всі ці показники є стимуляторами людського розвитку, тобто збільшення показника означає розширення можливостей людського розвитку, а зменшення показника — звуження можливостей.

Вимір довголіття відображає можливість людей прожити тривале й здорове життя. Хоча прямого зв’язку між довголіттям і здоров’ям населення немає (наприклад, нерідко молоді та здорові люди гинуть у військових конфліктах, а хронічно хворі з допомогою медицини живуть довго), однак будь-яке збільшення тривалості життя в кожному разі бажане для людей. Значення продовження життя полягає у загальній переконаності в тому, що три­вале життя цінне як саме по собі, так і з огляду на різні непрямі переваги, тісно пов’язані з більшою тривалістю життя, наприк­лад, з огляду на більше можливостей скористатися перевагами освіти, високого рівня життя тощо. Виміром довголіття обрано показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Це один з найпоширеніших показників міжнародної статистики. Він розраховується майже для всіх країн за зіставною методикою і виражається, як правило, в роках.

Показник освіченості також важливий не лише сам по собі. Цей вимір людського розвитку відображає можливості людей набувати знань і здібностей для повноправної і багатогранної участі в житті сучасного суспільства та суттєвого і значимого особистого внеску в це життя. У сучасних умовах цінність освіченості особливо високою і продовжує зростати в міру розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізації праці. Особливістю цього показника є те, що він складається з двох компонентів: досягнутий рівень грамотності дорослого населення та сукупна частка учнів у загальній чисельності населення відповідного віку. У кінцевому рахунку зазначені складові показника освіченості беруться з ваговими коефіцієнтами. Будуючи цей показник, виходять з того, що грамотність є необхідною передумовою здобуття освіти, першим кроком у навчанні, й тому міра грамотності (частка грамотних у загальній чисельності населення, старшого 15 років) має бути важливішим з показників даного виміру людського розвитку, тож більша вага (2/3) надається досягнутому рівню грамот­ності дорослого населення. Щодо економічно розвинутих країн, то рівень грамотності — лише мінімальна характеристика освіченості населення. Тому цей показник у межах виміру освічено-
сті доповнено показником сукупної частки учнів (сукупного валового контингенту учнів, або рівня охоплення навчанням). Цій другій складовій показника рівня освіченості надається менша вага (1/3). Сукупна частка учнів розраховується як відношення загальної чисельності людей, які розпочали навчання на всіх рівнях (від початкової школи аж до післядипломної освіти) впродовж даного року, до загальної чисельності населення відповідного віку. Межі цього віку звичайно беруться від 5 до 24 років, але в конкретному випадку можуть залежати від країни.

Показник матеріального рівня життя має відображати можливості доступу людей до матеріальних ресурсів, необхідних для гідного існування, включаючи ведення здорового способу життя, забезпечення територіальної та соціальної мобільності, обмін інформацією й участь у житті суспільства. Цей вимір, безумовно, є найскладнішим для оцінювання і трактування людського розвитку. ПРООН наголошує, що матеріальний стандарт життя (або персо­нальне багатство) лише відкривають для людини можливості, але не визначають використання цих можливостей. Тобто це засіб, що розширює можливості вибору, але не сам вибір. Матеріальний
рівень життя в розрахунку ІЛР характеризується скоригованим реальним (розрахованим за паритетом купівельної спроможності національної валюти) валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на душу населення. У цьому разі більше ніж стосовно інших вимірів людського розвитку, вибір числового показника визначався наяв­ністю зручних і порівняних статистичних даних для практично всіх країн, а не обґрунтованістю його як міри людського розвит­ку, однак знайти обґрунтованіший показник поки що не вдається.
Методика розрахунку індексу
людського розвитку та його складових

Перелічені вище індикатори вимірюються різними одиницями вимірювання (роками, відсотками, доларами), змінюються вони нерівномірно та нерідко різноспрямовано. Тому для побудови загального індексу людського розвитку потрібне нормування цих індикаторів, тобто приведення їх до одного виміру, для чого розраховуються часткові індекси людського розвитку — індекс тривалості життя, індекс рівня освіченості, індекс скоригованого реального ВВП.

Індекс тривалості життя обчислюється за формулою:

(1.1)

де Х i — очікувана тривалість життя при народженні населення
і-тої території;

Х max — максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);

Х min — мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).

Індекс тривалості життя розраховується для того, щоб знорму­вати показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Чим ближчий цей індекс до 1, тим ближче країна до досяг­нення середньої очікуваної тривалості життя населення значен­ням 85 років, яка поки що для населення будь-якої країни зали­шається мрією.

Індекс рівня освіченості обчислюється за формулою:

, (1.2)

де І adult — індекс грамотності дорослого населення;

І childіндекс сукупної частки учнів у загальній чисельності населення відповідного віку.

Життєва інтерпретація цих індексів нескладна: чим ближчі вони до 1, тим ближча ця країна до повної грамотності та цілковитого охоплення навчанням молоді. На практиці розрахувати Іadult та Іchild означає перевести процентний вираз в індексний. Наприклад, рівень грамотності дорослого населення 99,6 % означає, що Іadult дорівнює 0,996, а рівень охоплення навчанням 84,5 % означає, що Іchild дорівнює 0,845.

Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення обчислюється за формулою:

, (1.3)

де Х і — скоригований реальний ВВП на душу населення і-тої країни;

Х max — максимальне значення показника (прийняте на рівні 40000 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спроможності);

Х min — мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спромож­ності).

Реально в деяких країнах перевищує 40000 доларів США на рік на особу (наприклад, у 2002 р. у Люксембурзі — 61190 дол.), однак для розрахунку ІЛР максимальний береться на рівні
40 000 дол., що відповідає положенню концепції людського розвитку про те, що людині не потрібен безкінечно високий дохід для забезпечення розвитку, а максимальний .

Отже, ми вже знаємо, як розраховуються часткові індекси людського розвитку, що характеризують його основні виміри. Для побудови загального індексу людського розвитку потрібне їх агрегування, тобто зведення їх воєдино. В загальному вигляді індекс людського розвитку розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексів окремих складових:

. (1.4)

Отже, показник ІЛР для кожної країни свідчить про те, скільки ще належить зробити цій країні для досягнення певних цілей: середньої тривалості життя 85 років, повної грамотності населення і суцільного охоплення навчанням молоді та рівня середньоріч­них доходів на душу населення у розмірі 40000 доларів за паритетом купівельної спроможності національної валюти. Ці цілі тим ближчі, чим ближчим є значення ІЛР до одиниці.

Використання ж національної методики забезпечує обґрунтованість порівнянь соціально-економічного розвитку окремих регіонів країни, наукове забезпечення систематичних розрахунків індексів людського розвитку реґіонів України. Визначення місця кожного регіону на універсальній шкалі дозволяє виконувати методологічно коректні зіставлення як за інтегральним індексом, так і за кожним з 9 індексів окремих аспектів людського розвитку. Кожному з аспектів людського розвитку відповідає окремий блок показників, що формують систему індикаторів людського розвитку регіонів.

Схема побудови інтегрального індексу людського розвитку передбачає 3-етапний процес відповідно до 3-рівневої ієрархічної системи показників.

Принциповим моментом методики є її орієнтація винятково на інформаційну базу Держкомстату України — дані державних статистичних спостережень та систематичних вибіркових обстежень домогосподарств.

Національна методика вимірювання регіональних рівнів людсь­кого розвитку спирається на ідеї та принципи, сформовані ПРООН. Виходячи з наявної в Україні інформаційної бази, національна методика істотно доповнює міжнародні розробки за рахунок повнішого врахування багатоаспектності людського розвитку. Це виявляється у використанні широкого спектра показників, виваженішо­му підході до визначення ваги кожного параметра у загальному результаті, а також включенні до моделі індикаторів, що негативно впливають на можливості людського розвитку.

Українська національна методика побудови індексу людського розвитку являє собою таку трирівневу систему, зображену на рис. 1.31: верхній щабель — це інтегральний регіональний індекс людського розвитку (РІЛР), другий щабель — загальні індикатори розвитку 9-ти основних аспектів людського розвитку: рівня освіти населення; умов проживання населення; матеріального добробуту населення; стану та охорони здоров’я; екологічної ситуації; соці­ального середовища; демографічного розвитку; розвитку ринку праці; фінансування людського розвитку, регіонального людського розвитку.

Третій щабель — характеристика кожного з аспектів людського розвитку регіонів України, що забезпечується використанням 94-х первинних складових 9-ти загальних індикаторів.

Таким чином, вітчизняна методика передбачає проміжний етап — побудову загальних індикаторів, які характеризують кож­ний з основних аспектів людського розвитку регіонів. Це дозволяє уникнути надмірного інформативного обтяження інтеграль­ного показника у забезпеченні комплексного підходу до характе­ристики регіональних особливостей людського розвитку та міні­мізації впливу випадкових обставин.

Отже, характеристика кожного з аспектів людського розвитку регіонів України забезпечується використанням узагальнюючого та складових індикаторів.
Рис. 1.3. Схема розрахунку індексу



Враховуючи те, що майже всі показники людського розвитку є іменованими величинами, необхідною процедурою методики є попереднє нормування відібраних показників, яке забезпечує порів­нянність одержаних значень показників. Нормування виконуєть­ся за різними формулами для показників-стимуляторів та показ­ників-дестимуляторів. Це забезпечує однозначність трактування одержаних значень знормованих показників: чим вищий показ­ник — тим кращий рівень цього аспекту людського розвитку.

Для нормування показників-стимуляторів, зростання яких сприяє збільшенню індексу людського розвитку, використовується така формула:

, (1.5)

де: Zi — значення i-го показника в регіоні;

Z min — мінімальне значення i-го показника серед регіонів;

Z max — максимальне значення i-го показника серед регіонів.

Для нормування показників-дестимуляторів, зростання яких сприяє зниженню індексу людського розвитку використовується інша формула:

. (1.6)

Різні аспекти людського розвитку різною мірою важливі для його загального процесу. Тому різні показники повинні враховуватися в інтегральному і загальних індексах з різними вагами. Вага кожного показника показує, якою є частка відповідного фак­тора у загальній сумі (яка дорівнює 1 або 100 %). Теоретично існує багато способів розрахунку ваг показників, з якими вони враховуються в інтегральному показнику. У методиці, яку ми роз­глядаємо, як найдоцільніший обраний спосіб визначення ваги скла­дових показників за факторними навантаженнями2. Ваги розра­ховуються один раз і використовуються протягом всього періоду застосування методики. Переглядаються вони лише в разі вне­сення змін до системи показників людського розвитку. Вага кож­ного показника у блоці та ваги кожного блоку в інтегральному показнику показані на рис. 1.3.

Розрахунки загальних показників Ij , які характеризують окремі аспекти людського розвитку, здійснюються за формулою:

, (1.7)

де: уij — нормований і-й показник j-го загального показника Ij;

Wi — вага і-го показника при розрахунку загальних показників Ij ;

n — кількість показників, що використовуються в розрахунку
j-го загального показника.

Інтегральний регіональний індекс людського розвитку (РІЛР) I розраховується, виходячи із загальних показників окремих його аспектів Ij за формулою:

, (1.8)

де: Ij загальний показник j-го блоку людського розвитку в регіоні;

Wj — вага, з якою загальний показник j-го блоку враховується в обчисленні інтегрального індексу регіонального людського розвитку.

Розроблена українськими дослідниками система побудови індексу людського розвитку відкрита для внесення будь-яких логіч­них змін і доповнень, пов’язаних зі змінами соціально-економіч­ної ситуації в країні та відповідними змінами методології стати­стичних спостережень.

У сучасних умовах забезпечення розвитку людського потенціалу здебільшого залишається прерогативою держави. Це визначає особливу важливість розробки та здійснення взаємопов’яза­них державних та реґіональних програм, що стосуються розвит­ку людського потенціалу. Важливо розвивати й поглиблювати місцеве самоврядування та передавати відповідним структурам і інституціям дедалі більше повноважень та необхідних фінансових ресурсів. Це дозволить наблизити рішення актуальних соціальних завдань розвитку людського потенціалу безпосередньо до людей, чиї практичні проблеми мають обговорюватися і вирішуватися органами влади. Саме на регіональному рівні відбувається реальний зв’язок становлення демократії із забезпеченням умов для розвитку людини. Необхідність поглиблення та вдосконалення регіонального самоуправління як важливого чинника людського розвитку в Україні пов’язана ще і з тим, що за винятком правоохоронної діяльності на регіональні бюджети припадає 80—100 % витрат за статтями, які визначають розвиток людського потенціалу.


  1.   1   2   3


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации