Пастернак М.М. (укл.) Конспект лекцій з курсу Економічний аналіз - файл n1.doc

Пастернак М.М. (укл.) Конспект лекцій з курсу Економічний аналіз
скачать (2766 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2766kb.04.12.2012 03:06скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8




ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з організаційно-

методичного забезпечення та

заочного навчання

_____________М.М.Недашківський

«____»_____________ 2000 р.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу «Економічний аналіз»

для підготовки бакалаврів

за напрямом «Економіка і підприємництво»

спеціальності 6.050100 «Облік і аудит»

ІРПІНЬ-2000

Конспект лекцій з курсу «Економічний аналіз» для підготовки бакалаврів спеціальності 6.050100 «Облік і аудит» складений на основі програми курсу «Економічний аналіз» затвердженої у 1998 році.

Укладач М.М.Пастернак, в.о.доцента

кафедри аудиту і економічного

аналізу


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри обліку і аудиту,

протокол №________ від «____»__________________2000р.

Зав.кафедрою А.О.Чугаєв


ВСТУП
Поняття, значення та завдання аналізу господарської діяльності (АГД) підприємств

Термін “аналіз” походить від грецького слова “analyzis”, що в перекладі означає “роз’єднання”, “розчленування”.

Становлення АГД як науки відбулося в 30-і роки ХХ ст.

АГД - це комплексне вивчення роботи підприємства шляхом застосування методу дослідження, який базується на розділенні, розкладенні цілого на складові частини з метою вивчення їх взаємозв’язку і взаємозалежності для об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємства та виявленні резервів подальшого підвищення ефективності господарювання.

Значення АГД – це важливий елемент у системі управління виробництвом, діючий засіб виявлення внутрішньогосподарських резервів, основа роздроблення науково обгрунтованих планів управлінських рішень.

В умовах ринку жоден керівник підприємства не може розраховувати лише на свою інтуїцію і приблизні “прикидки в думці”. Управлінські рішення і дії сьогодні повинні базуватися на точних розрахунках, глибокому і всебічному економічному аналізу. Вони повинні бути науково обгрунтованими, умотивованими, оптимальними. Жоден організаційний, технічний і технологічний захід не повинен здійснюватись до тих пір, поки не обгрунтована його економічна цілеспрямованість. Недооцінка ролі АГД, помилки в планах і управлінських діях призводять до величезних втрат. І навпаки, ті підприємства, які в своїй діяльності базуються на аналізі, мають гарні результати, високу економічну ефективність. Місце аналізу в системі управління спрощено можна представити схемою, зображеною на рис.1


Керуюча підсистема







Планування

основні напрями

і зміст діяльності

підприємств)


Облік

(збір, систематизція,

узагальнення данних

управління виробництвом)

Аналіз

(осмислення,

розуміння

інформації)


Управлінське

рішення

(вибір оптималь-

ного рішення)



Керівна підсистема

(господарська діяльність)


Рис.1 Місце економічного аналізу в системі управління

Система управління складається з наступних взаємопов’язаних функцій: планування, обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень.

Зв”язок АГД з іншими функціями зображено на рис.1, або його можна представити схемою, зображеною на рис.2.





Постановка завдання
. Вивчення мети Усвідомлення змісту завдання


Збирання та опрацювання вхідної інформації
Вивчення й оцінка ситуації
Вироблення варіантів рішень

.Аналіз, обговорення і оцінка результатів

прогнозування наслідків рішень
Вибір остаточного рішння
Формування рішення
Документальне оформлення рішення

Фіксація рішеня ( підписання документів)
Постановка завдання підлеглим

1

Планування

2




3 Облік

4

Аналіз

5

6

7

8 Управлінське

9 рішення

10



Рис.2. Зв’язок АГД з іншими функціями управління.
Роль аналізу як засобу управління з кожним роком зростає і це пов’язано з рядом обставин:

1) необхідністю підвищення ефективності виробництва у зв’язку із зростанням дефіциту і вартості сировини, підвищенням науко- і капіталомісткості виробництва;

2) переходом від командно-адміністративної системи управління до ринкових відносин;

3) утворенням нових форм господарювання (приватизації підприємств, роздержавленням економіки).

Завдання АГД

  1. Оцінка й перевірка результатів господарської діяльності.

  2. З’ясування, вивчення причин відхилення від плану та поділ їх на залежні і незалежні від підприємства.

  3. Визначення ефективності роботи підприємства (використання виробничих потужностей, матеріальних фондів, трудових ресурсів і т.д).

  4. Підготовка аналітичних альтернатив (варіантів) для прийняття оптимальних управлінських рішень.

  5. Прогнозування результатів господарської діяльності підприємств, розроблення заходів щодо використанню виявлених резервів.

Тема 1. Предмет, метод та види економічного аналізу
1. Види аналізу господарської діяльності

1.1. Предмет і об’єкти економічного аналізу.

1.2. Особливості методу економічного аналізу.

1.3. Методичні прийоми економічного аналізу.

1.4. Характеристика традиційних прийомів аналітичного опрацювання інформації.

1.5. Характеристика традиційних прийомів аналітичного опрацювання інформації.

1.5.1. Характеристика прийому порівняння і його роль у виявленні резервів.

1.5.2. Застосування прийому аналітичних групувань для класифікації факторів.

1.5.3. Способи відносних і середніх величин.

1.5.4. Характеристика балансового прийому в економічному аналізі.

1.5.5. Прийоми табличного відображення аналітичних даних.

1.5.6. Використання графічного прийому в АГД.

1.6. Характеристика прийому елімінування як прийому детермінованого факторного аналізу (ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.)

1.7. Характеристика економіко-математичних методів в аналізі як прийому оптимізації показників.

Література

  1. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник /И.А. Белобжицкий, В.А. Белобородова, М.Ф. Дячков и др./; Под редакцией В.А. Белобородовой, - 2-е изд., переработанное и дополненное – М.: Финансы и статистика, 1985 г. - С.3-36.

  2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник.- 3-е изд., перераб.- М.: Финансы и статистика, 1996- С.98-188.

  3. Житна І.П., Нескреба А.М., Економ. аналіз господарської діяльності підприємств. Навч. посібник: Пер. з рос. – К.: Вища школа, 1992. – С. 98-107.

  4. Савицкая Г.В. Анализ хоз. Деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. И доп.- Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997- с. 6-166.

  5. Эконом. Анализ хоз. деятельности предприятий и объединений: Учебник / Под редакцией С.Б. Барнгальц и Г.М. Тация. – 3-е. изд., прераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1986. – с. 3-34.



1.1.Види аналізу господарьської діяльності

Класифікація АГД має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань.

В економічній літературі АГД класифікують за різними ознаками (рис.1.1.1).

По галузевій ознаці

галузевий



Міжгалузевий(теорія аналізу господарської діяльності)




По часу проведення

Перспективний (попередній)



Наступний (ретроспективний, історичний




Технічно-економічний

За об’єктами управління



Фінансово-економічний


Аудиторський (бухгал.)



Соціально-економічний



Економіко-статистичний



Економіко-екологічний



Маркетинговий




Порівняльний

За методикою вивчення об’єктів


Діагностичний



Факторний


Маржинальний





Економіко-математичний



Економіко-статистичний



Стохастичний



Внутрішній

За суб’єктами



Зовнішній


За обсягом об’єктів, що вивчаються


Галузевий


Міжгалузевий (теорія аналізу господарської діяльності



Комплексний

За змістом програм


Тематичний




Рис.1.1.1.Класифікація аналізу
1.2. Предмет і об’єкти економічного аналізу
Предметом АГД є господарська діяльність підприємств, відображена у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації.

Об’єктами АГД є економічні результати господарської діяльності.

Наприклад, у промисловості до об’єктів АГД належать: виробництво і реалізація продукції, її собівартість; використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.п.
1.3. Особливості методу економічного аналізу
Метод АГД це системне, комплексне вивчення різних сторін діяльності підприємств на основі показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.

Метод АГД базується на діалектичному матеріалі (явища вивчаються не відокремлено, а у взаємозалежності, безперервному розвитку).

Характерні особливості методу АГД

1. Діалектичний підхід до вивчення процесів і явищ.

2. Використання системи показників при вивченні господарських явищ і процесів. Ці показники формуються, як правило, при плануванні, розробці систем і підсистем економічної інформації, але під час аналізу можуть використовуватись нові показники, які необхідні для аналізу.

3. Вивчення причин, які обумовили зміни тих чи інших господарських показників. Причин (факторів) дуже багато, і вивчити абсолютно всі причини дуже важко, крім того це не завжди необхідно. Завдання полягає в тому, щоб встановити фактори, які найбільше впливають на той чи інший показник.

4. Вивчення і вимірювання взаємозв’язків, і взаємозалежності між показниками шляхом спеціальних прийомів.

Жодне явище не може бути зрозумілим, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Наприклад, вивчаючи вплив упровадження нової техніки на рівень собівартості продукції, потрібно враховувати не лише безпосередньо, але і непрямі зв’язки. Відомо, що з упровадженням техніки збільшуються витрати виробництва, а значить і собівартості продукції. Але при цьому відбувається зростання продуктивності праці, що в свою чергу впливає на економію зарплати і зниженню собівартості продукції. Отже, якщо темпи росту продуктивності праці будуть більшими, ніж темпи росту витрат на утримання і експлуатацію нової техніки, то собівартість продукції буде знижуватись, і навпаки.
1.4 Методичні прийоми економічного аналізу
Використання методу АГД виявляється через ряд методичних прийомів аналітичного дослідження.

Який методичний прийом застосовувати залежить від мети аналізу і джерел інформації, від технічних можливостей використання розрахунків і т.д.

Система основних методичних прийомів АГД зображена на рис. 1.4.1.


Порівняння

З планом


Традиційні способи опрацювання інформації

З попереднім періодом



З іншими підприємствами та дільницями





З середньогалузевим рівнем





Групування

З планом


З простими моментами процесу праці


Відносних і середніх величин





За розподілом плану підвищення ефективності виробництва




Балансовий

Балансове ув’язування


Матричне складання бізнес-плану




Табличні

Прості


Групові



Комбіновані


Графічні

Матричні





Сіткові


Ланцюгові підстановки

Елімінування

Прийоми детермінованого факторного аналізу



Абсолютні різниці

Інтегральний



Відносні різниці

Пропорційне ділення


Індексний метод






Прийми стохастичного факторного аналізу

Кореляційний аналіз


Дисперсний аналіз





Компонентний аналіз


Сучасний багатомірний факторний аналіз

Економіко математичні методи





Прийоми оптимізації показників


Програмування



Теорія масового обслуговування





Теорія ігор


Дослідження операцій


Рис.1.4.1.Методичні прийоми АГД

1.5. Характеристика традиційних прийомів аналітичного опрацювання інформації.

1.5.1. Характеристика прийому порівняння і його роль у виявленні резервів
Це найважливіший прийом. За його допомогою проводиться оцінка ефективності господарювання, вивчається вплив окремих факторів на виконання плану і виявляються резерви.

Порівняння - це науковий метод пізнання, в процесі якого вивчаюче явище, предмети співставляються з уже відомими раніше, вивчаються з метою визначення загальних або відмінних рис.

Обов’язкова умова для порівняння - однорідність економічного змісту, вимірів і оцінки показників, що порівнюються, тобто співставлення показників.

Результати порівняння можуть виражатись в абсолютних і відносних величинах.

Абсолютні (виражені сумою) - характеризують обсяг виробництва, чисельність, отриманий прибуток, відносні в %, коефіцієнтах.

Якщо результати порівняння виражені в абсолютних величинах, то використовується спосіб різниць, де факт порівнюється з планом.

Відносні величини відображають ступінь виконання планових показників динаміки виробництва, його структуру, темпи росту і приросту.

Порівнюють дані з плановими даними, звітними даними минулих років, з показниками роботи інших підприємств і т.д.
Порівняння фактичних даних з плановими дозволяє:

1) визначити ступінь виконання плану за певний період;

2) використовується для перевірки обгрунтованості планових показників;

3) для виявлення резервів виробництва. Якщо план не виконаний, то це можна розглянути, як невикористаний резерв.

Приклад


Показники

1998

Відхилення




план

факт.

абсолютне

+,-

відносне,

%

1

2

3

4=3-2

5=(3/2)*100 -100 або

5=4/2*100

Реалізована продукція

1860

1385

-475

-25.5


1.5.2. Застосування прийому аналітичних групуваннь для класифікації факторів
Групування інформації - це поділ сукупності об’єктів, що вивчаються на якісно однорідні групи по відповідним ознакам.

У статистиці цей прийом використовують для узагальнення і типізація явищ, а в аналізі групування допомагає пояснити зміст середніх величин, використовуються для вивчення взаємозв’язку між показниками, використовується для виявлення впливу окремих одиниць на середні величини.

Найбільш поширене і практичне значення в аналізі має групування за факторами, пов’язаними простими моментами процесу праці (фактори, пов’язані з працею, засобами праці), а також групування факторів за розділами плану підвищення ефективності виробництва (рис. 1.5.2.1).


ффактори, пов’язані з працею




Групування векторів

Фактори повязані з засобами праці.







Фактори повязані з предметами праці




Фактори техніки



фактори технології

Групування факторів за розділами плану підвищення ефективності речовини



фактори організації праці



фактори організації управління


.

Рис. 1.5.2.1. Застосування прийому аналітичних групувань для класифікації факторів.

Потрібно дуже серйозно звернути увагу на поділ сукупності на групи, вибір кількості груп і інтервалів між ними, бо від цього можуть суттєво змінюватись результати аналізу.

Методика побудови групування зображена на рис . 1.5.2.2


Методика побудови групування






Визначен- Збір необ- Ранжи- Вибір ін- Визначе- Аналіз

ня мети хідних да- рування тервалу ння середніх отри-

аналізу них по всій сукупно- розподілу групових маних

сукупності сті за сукупнос- показни- середніх

об’єктів певною ті її поділ ків за величин

ознакою на групи певними

ознаками


Рис.1.5.2.2 Алгоритм методики побудови групування.


Рис. 1.5.2.2. Алгоритм методики побудови групування

1.5.3. Способи відносних і середніх величин
Відносні величини відображають співвідношення величини явища, предмета з величиною якого-небудь іншого явища , предмета або з їх величиною, але за інший період або по іншому об’єкту.

Відносні величини отримують шляхом ділення однієї величини на іншу, яка приймається за базу.

Форми вираження відносних величин зображено на рис. 1.5.3.1.


Відносні величини



Проміле


Індекси



Проценти

Коефіцієнти


Рис.1.5.3.1 Форми вираження відносних величин
Види відносних величин зображено на рис. 1.5.3.2.


План звітного року

План минулого року

Планове завдання




Факт

План *100

Виконання плану



Звітній період

Рівень у минулому періоді

Динаміка

Відносні величини



Питома вага частини в загальному

Структура





Відношення частин цілого між собою


Координація





Співвідношення ефекту з ресурсами або витратами (в-во продукції на 100га с-.г площі, на 1грн. затрат, на 1 робітника)

Інтенсивності




Ефективності


Рис. 1.5.3.2. Види відносних величин

Середні величини використовуються в АГД для узагальнення кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за певною ознакою.

Вони дають узагальнену характеристику явищам, базуючись на масових даних. Недолік - за середніми даними не видно досягнень і негативних сторін.

Види середніх величин зображені на рис. 1.5.3.3.


Середні величини

Мода


Середня арифметична (проста і зважена)


Медіана


Середня гармонічна

Середня квадратична

Середня геометрична


Середня хронологічна


Рис. 1.5.3.3 Основні види середніх величин.
1.5.4 Характеристика балансового прийому в економічному аналізі
Балансовий прийом використовується для відображення двох груп взаємопов’язаних і рівнозначних економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожніми.

Зокрема, цей прийом застосовують при аналізі забезпеченості використання трудових, фінансових ресурсів, сировини, матеріалів і т.п., для перевірки вихідних даних, на основі яких проводять аналіз, для перевірки правильності аналітичних розрахунків.
Характеристику балансового прийому зображено на рис.1.5.4.1.

Показник

Один виміру

За пла-ном

Факт

Відхи-лення +,-

Показ-ник

Один. вимір

За

планом

Факт

Відхилення +,-

Залишок на початок звітного року













Залишок на початок звітного року













Надійшло за звітній період













Надійш-ло за звітній період













Разом













Разом













Рис. 1.5.4.1 Балансовий прийом економічного аналізу.
Балансовий прийом застосовується для перевірки правильності визначення впливу різних факторів на відхилення в явищах.

У всіх випадках алгебраїчний результат впливу окремих факторів дорівнює загальному відхиленню по явищу в цілому.

1.5.5 Прийоми табличного відображення аналітичних даних
Аналітичні таблиці складають при опрацюванні аналітичних даних. Вони повинні вірно характеризувати питання, які вивчаються, бути короткими, зрозумілими та зручними для використання.

Приклад побудови таблиці зображено на рис.1.5.5.1.

Таблиця 1.
Назва таблиці (перша літера велика)





Перша літера велика



















заголовки граф

не <8мм.













Підзаголовки граф = перша літера маленька, якщо підзаголовки граф і заголовок складають одне речення і велика якщо є самостійними.

















Рядки



































































Графи (колонки)
Рис. 1.5.5.1. Схема побудови аналітичної таблиці.
Необхідно звернути увагу на те, що в підзаголовку граф перша літера пишеться з маленької літери, якщо підзаголовки граф і заголовок складають одне речення, і з великої букви – якщо є самостійними.
________________________________________

1. Бюлетень вищої атестаційної комісії України. – Київ, 1997№2.-с.20 – 21.
1.5.6 Використання графічного прийому в АГД
Графіки - це масштабне відображення показників, чисел за допомогою геометричних знаків (ліній, квадратів, кола) або умовно - художніх фігур.

За допомогою матеріал стає більш дохідливим і зрозумілим, краще запам’ятовується ті закономірності, що містить числова інформація.

Вимоги по побудові графіків

Графіки повинні мати:

1) естетичну сторону - бути простим і гарним;

2) масштаб, який забезпечив би наочність і легко читався;

3) виразний і контрастний малюнок (кольорові фарби).
1.6. Характеристика прийому елімінування як прийому детермінованого факторного аналізу
Елімінування – один із прийомів детермінованого факторного аналізу (див. рис.1.4.1.).

Елімінувати – це значить усувати, відхиляти, виключати дію всіх факторів на величину результативного фактору, крім одного. Цей метод базується на тому, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються незмінними, потім змінюється два і т.п. при незмінності інших. Це дозволяє визначити окремо вплив кожного фактору на величину досліджуваного показника.

До способів елімінування (див. рис. 1.4.1) відносять ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні величини, індексний метод.

Метод ланцюгових підстановок використовується, коли на досліджуване явище діє декілька факторів, кожен з яких потрібно розрахувати.

Сутність прийому ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні планових показників фактичними і в порівнянні результатів, які послідовно отримують при кожній такій заміні, тобто із результату кожної наступної підстановки віднімають результат попередньої.

Цей прийом дозволяє розкрити взаємозв’язок окремих факторів і виміряти вплив їх на зміни аналізованого показника.

Умовою для застосування прийому є наявність прямої і зворотної пропорційної залежності між досліджуваними факторами.

Характеристика прийому ланцюгових підстановок (скоригованих показників) зображено на схемі (рис.1.6.1.).



Взаємодіючі часткові показники

Узагальнюючий показник

Вплив на узагальнюючий показник зміни часткових факторів

а

б

в

г

Т

(а*б*в*г=т)

Назва часткового

показника

Розрахунок впливу

Баз

баз

Баз

Баз

Базовий

-

-

Факт

Баз

Баз

Баз

Скорегований

а

2-1

Факт

Факт

Баз

Баз

Скорегований

б

3-2

Факт

Факт

Факт

Баз

скорегований

в

4-3

факт

Факт

факт

Факт

фактичний

г

5-4

Рис.1.6.1 Схема прийому ланцюгових підставок
Спосіб різниць (абсолютних і відносних)- це спрощенний метод ланцюгових підстановок, коли на досліджуване явища впливає лише 2 фактори: 1 –кількісний, 2 – якісний. Наприклад, на випуск продукції впливає кількість робітників і продуктивність праці 1 робітника

Суть способу різниць:

1) для визначення впливу кількісного показника потрібно відхилення по цьому показнику помножити на план якісного;

2) для визначення впливу якісного показника потрібно відхилення по якісному показнику помножити на факт кількісного.

Характеристика прийому абсолютних різниць зображена на рис. 1.6.2.



роз-рахунку

Взаємодіючі часткові показники

Узагаль-нюючий показник Т

Вплив на узагаль-нюючий показник зміни часткового показника




А

Б

В

Г







1

2

3

4

5

6

7

1

Баз

Баз

Баз

Баз

Базовий

-

2

Різниця

Різниця

Баз

Баз

-

Та

3

Факт

Факт

Баз

базов

-

Тб

4

Факт

Факт

Різниця

Базов

-

Тв

5

Факт

Факт

Факт

Різниця

-

Тг

6

Факт

факт

факт

факт

Факт

-


Примітка : Схема прийому: абсолютна різниця між фактичним і базовим

значенням даного часткового показника часткового показника помножена на абсолютне значення решти часткових показників дорівнює впливу даного часткового показника на узагальнюючий (а х б х в х г = Т).

Рис. 1.6.2 Схема прийому абсолютних різниць

Схему прийому практичних (відносних) різниць можна зобразити так:

процентна різниця у виконанні плану (темпи зростання) між кожним наступним і попереднім консуником помножена на базове значення узагальнюючого показника (рис.1.6.3).

Іншими словами, при визначенні впливу за допомогою факторів цього методу необхідно зробити:

1) розрахувати % виконання плану по кожному показнику;

  1. визначити різницю у % між попереднім і наступними показниками;

  2. визначити суму впливу кожного фактору як добуток отриманої різниці у % на планове значення досліджуваного показника.




Номер розрахун-ку

Показник

Виконан-ня плану %

Різниця у %

Вплив на узагальнюючий показник зміни часткових показників

1

А1=а

%

%А1 – 100%

%А1-100% х Тбазове=Т(а)

100

2

А2=а х б

%

%А2 - %А1

%А2-%А1 х Тбазове = Т(б)

100

3

А3=а х б х в

%

%А3 -%А2

%А3-%А2 х Тбазове=Т(в)

100

4

А4=ахбхвхг

%

%А4 – %А3

%А4-%А3 х Тбазове=Т(г)

100

Рис.1.6.3. Схема способу процентних (відносних) різниць.
1.7. Характеристика економічно – математичних методів аналізу як прийомів оптимізації показників

Застосування цих методів це один із напрямів удосконалення ефективності АТД. За рахунок цього методу :

1) зменшується строк проведення аналізу;

2) більш повний обсяг (вплив) факторів на результати діяльності;

3) нетогні або спрощені розрахунки замінюються точними розрахунками;

  1. всі розрахунки практично виконубться за допомогою техніки.

Приблизну схему економіко-математичних методів зображено на рис. 1.7.1.


Національне рахівництво

Методи математичної статистики



Метод “затрати – випуск”.




Лінійне програмування

Блочне програмування
Нелінійне програмування

Динамічне програмування

Економіко – математичні методи



Методи математичного програмування










Системний аналіз

Методи імітації

Методи модулювання

Методи розподіленняі образів







Методи економічної кібернетики і інш.


Рис.1.7.1. Приблизна схема економіко – математичних методів

  1   2   3   4   5   6   7   8


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации