Розрахунково-графічна робота з логістики - файл n1.docx

Розрахунково-графічна робота з логістики
скачать (125.1 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx126kb.06.11.2012 19:17скачать

n1.docx


Теоретична частина


Варіант №6

  1. Види та функції складів в логістичній системі.

Переміщення матеріальних потоків в логістичному ланцюзі неможливе без концентрації в певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначені відповідні склади. Рух через склад пов'язаний з витратами живої і матеріалізованої праці, що збільшує вартість товару. У зв'язку з цим проблеми, пов'язані з функціонуванням складів, чинять значний вплив на раціоналізацію руху матеріальних потоків в логістичному ланцюзі, використання транспортних засобів і витрат звернення.

Сучасний великий склад - це складна технічна споруда, яка складається з численних взаємозв'язаних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій по перетворенню матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці і розподілу вантажів між споживачами. При цьому через різноманіття параметрів, технологічні і об'ємно-планувальні рішення, конструкцій устаткування і характеристик різноманітної номенклатури вантажів, що переробляються, склади відносять до складних систем. В той же час склад сам є усього лише елементом системи більше високого рівня - логістичному ланцюгу, який і формує основні і технічні вимоги до складської системи, встановлює цілі і критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу.

Тому склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності. При цьому необхідно мати на увазі, що в кожному окремо взятому випадку, для конкретного складу, параметри складської системи значно відрізняються один від одного, так само як її елементи і сама структура, заснована на взаємозв'язку цих елементів. При створенні складської системи треба керуватися наступним основним принципом: лише індивідуальне рішення з урахуванням усіх впливаючих чинників може зробити її рентабельною. Передумовою цього є чітке визначення функціональних завдань і грунтовний аналіз переробки вантажу як усередині, так і поза складом. Розкид гнучких можливостей необхідно обмежити розсудливими практично вигідними показниками. Це означає, що будь-які витрати мають бути економічно виправданими, т. е. впровадження будь-якого технологічного і технічного рішення, пов'язане з капіталовкладеннями, повинне виходити з раціональної доцільності, а не з модних тенденцій і пропонованих технічних можливостей на ринку.

Основне призначення складу - концентрація запасів, їх зберігання і забезпечення безперебійного і ритмічного виконання замовлень споживачів.

До основних функцій складу можна віднести наступні:

1. Перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту -створення необхідного асортименту для виконання замовлень клієнтів. Особливого значення ця функція набуває в розподільній логістиці, де торговельний асортимент включає величезний перелік товарів різних виробників, що відрізняються функціонально, по конструктивності, розміру, формі, цвіту і так далі (мал. 8.1). Створення потрібного асортименту на складі сприяє ефективному виконанню замовлень споживачів і здійсненню частіших постачань і в тому об'ємі, який потрібно клієнтові.

2. Складування і зберігання дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції і її споживанням і дає можливість здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів. Зберігання товарів в розподільній системі потрібне також і у зв'язку з сезонним споживанням деяких товарів.

3. Унитизация і транспортування вантажів. Багато споживачів замовляють із складів партії "менше ніж вагон" або "менше ніж трейлер", що значно збільшує витрати, пов'язані з доставкою таких вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (унитизацию) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу (мал. 8.2).

4. Надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, що забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів. Серед них:

- підготовка товарів для продажу (фасовка продукції, заповнення контейнерів, розпаковування і так далі);

- перевірка функціонування приладів і устаткування, монтаж;

- надання продукції товарного виду, попередня обробка (наприклад, деревини);

- транспортно-експедиційні послуги і т. д.


  1. Тара та упаковка — один з елементів логістики

Тара — особливий вид промислових виробів, призначений для укладання і упаковки різних матеріальних ресурсів. У тарі матеріали пред’являються до перевезень транспортним організаціям та зберігаються у ній при транспортуванні і збереженні на складах.

Основне призначення тари:

1) гарантування проти пошкоджень від механічних дій (ударів, трясіння, бою), забруднення та псування матеріалів від впливів атмосферних опадів, температури, тобто збереження фізико-хімічних якостей матеріалів та їх кількості при переміщенні і складуванні;

2) створення відповідних умов для виконання вантажно-розвантажувальних та транспортних операцій на усіх видах транспорту;

3) збереження зручностей при укладанні та збереженні матеріалів на складах;

4) краще використання складських об’ємів приміщень, вантажопідйомності транспортних засобів та збільшення їх продуктивності;

5) полегшення умов праці.

Упаковка — засіб або комплекс засобів, забезпечуваних захист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень. Упаковка сприяє раціональній організації процесу зберігання, реалізації та транспортування продукції. Крім функціонального призначення упаковки, є й інший бік, котрий значно ближче покупцю, і який він приймає як знак марки. Упаковка має підтримувати ринкові позиції ринкової марки. Тому мають значення форма, розміри, кольорова гамма, конструкція, шрифт, що використовується, екологічність та ін.

На практиці використовують різні види тари та упаковки. Їх можна поділити на три основні групи: а) зовнішня тара; б) внутрішня (споживча) або первісна; в) цехова (обігова) тара.

Зовнішня тара призначена для транспортування або зберігання у процесі переміщення вантажів від виробника до споживача. До неї відноситься більшість видів дерев’яних, металевих, пластмасових та картонних ящиків, бочок, барабанів, пляшок та ін.

Внутрішня, так звана споживча тара або упаковка переходить з розміщеним в неї товаром в повну власність споживача. До цього виду тари відносяться різні паперові обгортки, картонні коробки, ящики, банки, пляшки та ін. В основі ділення тари на зовнішню та внутрішню лежить і така економічна ознака, як перенесення вартості тари на виготовлений продукт. Вартість внутрішньої тари разом з розміщеним в ній продуктом переходить на вартість виготовленого продукту.

Цехова тара використовується для транспортування товарів до робочих місць, доставки і збереження сировини, напівфабрикатів і готової продукції. Як цехову тару застосовують дерев’яні суцільні і гратчасті ящики, металеві і пластмасові ящики, піддони, а також коробки з гофрованого картону.

Виходячи з кількості обігів, котрі може здійснювати тара, вона поділяється на разову та багатообігову. Під разовою тарою розуміють таку тару, котра може обслуговувати тільки один оберт товару від постачальника або виробника до споживача.

Багатообігова тара здійснює декілька обігів, обслуговуючи процес просування товарів від виробника до споживача, та належить поверненню постачальнику товару або тарозберігаючим організаціям відповідно до діючих домовленостей. До неї відносять більшість видів дерев’яної тари (ящики, бочки, барабани), текстильної тари (мішки), тари з полімерних матеріалів (ящики, бочки).

Нині широко використовують розбірну тару, що складається та розбірно-складальну. Така тара займає мало місця в складеному або розбірному вигляді і тому економічна при перевезеннях. Розрізняють товаробезликову та спеціалізовану тару. Товаробезликова тара не має специфічних якостей та особливостей і може бути використана після її звільнення від одних матеріалів для інших. Спеціалізована використовується тільки для пакування та транспортування певних матеріалів.

Важливою ознакою тари є її твердість. Розрізняють тверду, напівтверду та м’яку.

Найбільш ефективним видом тари є контейнери та пакети. Контейнер — це різновид багатообігової тари, наземна транспортна ємність, котра перевантажується за допомогою підйомно-транспортних засобів. Він призначений для перевезення різних видів вантажів. Види контейнерів різноманітні, найбільш поширені — металеві та дерев’яні вантажопідйомністю 3—5 т. Зважаючи на вантажопідйомність контейнери поділяються на малотоннажні, середньотоннажні і багатотоннажні. Для більш ефективного використання контейнерів бажано в транспортних організаціях та у посередників створювати обмінні пункти та контейнерні площадки, котрі дозволяють здійснювати швидку зміну контейнерів. На піддонах, як правило, формують пакет. Піддон має вигляд вантажної площадки з двома або одним настилом на ніжках. Експлуатуються зараз різні види піддонів (пласкі, стоєчні, ящичні). Всі вони являють собою допоміжне обладнання для укладання на них штучних вантажів. Найбільш поширені пласкі піддони у вигляді рівної прямокутної площадки. Вони можуть бути двох- та чотирьохстінні, виконані з дерева, металу та синтетичних матеріалів.

Стоєчні піддони на відміну від пласких мають невелику надбудову у вигляді чотирьох вертикальних стойок, розміщених по кутах піддону та поєднаних між собою твердими зв’язками.

Вибір типу піддону для пакетування і перевезення вантажу визначається умовами перевезень, видом матеріалу, партійністю, обладнанням складського господарства та наявністю відповідних вантажно-розвантажувальних механізмів.

Використання контейнерів та піддонів при перевезеннях сприяє кращому збереженню вантажів, підвищенню обігу транспортних засобів, скороченню термінів перевезення вантажів, зниженню витрат при перевезенні за рахунок механізації вантажно-розвантажувальних операцій. Краще використання складських площ широкого спектру характеристик, котрі необхідно враховувати при використанні тари та упаковки, дає змогу зробити висновок, що вони є достатньо важливим елементом логістичної системи, котрий визначає ефективність, як самої системи, так і результативність сприймання товару споживачем.

Основні вимоги до упаковки залежать від врахування потреб ринку, можливості уніфікації екологічної безпеки, врахування кліматичних особливостей та ін. Крім цього, важливими вимогами є пристосування до використання засобів механізації при транспортуванні, порівнянність витрат, дизайн та форма упаковки, порівнянність з транспортними засобами, збереження при транспортуванні, можливість повторного використання.

Структура виробництва і споживання тари та упаковки свідчать як про важливе місце у даній сфері логістики, так і про необхідність перегляду ставлення до тари та упаковки.

Розрахунок потреби у тарі та таропакувальних матеріалах здійснюється відділом збуту підприємства. Цей розрахунок виконується на основі виробничої програми підприємства, кількості та номенклатури продукції, котра буде вироблена, і норм витрат тарних та пакувальних матеріалів на одиницю тари.
Практична частина

Задача №1

Для здійснення виробництва тротуарної плитки на підприємстві повинні бути створені запаси сировини та матеріалів відповідно до технологічних умов та графіку виконання замовлення перед клієнтами. Одним з різновидів таких запасів є матеріал А.

Логісту необхідно визначити такий розмір запасу А, при якому загальні витрати на його формування будуть мінімальними, а кількість дозволить здійснювати виробничий процес без перерви.

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. – Вихідні дані для розрахунку розміру запасу А

Показники

Одиниці виміру

Значення показників

Річна потреба

Ц

15120

Витрати на оформлення замовлення

грн.

520

Питома вага витрат на зберігання продукції в ціні закупівлі

%

5

Час виконання замовлення

Днів

11

Ціна закупівлі, грн./ц

грн.

83

Витрати резервування, грн./ц




6


Рішення

  1. Визначаємо оптимальний розмір замовлення за формулою:

ЕОЗ=
ЕОЗ = ?2х15120х520:4,15 = 1946,53 ц

Н – 5% від ціни (83 грн)


  1. Визначаємо денне споживання при кількості робочих днів=280:

ДС=D/КРД
ДС = 15120/280 = 54 ц


  1. Визначаємо кількість замовлень за формулою:

КЗ=D/ЕОЗ
КЗ = 15120/1946,53 = 7,8



  1. Визначаємо час між замовленнями за формулою:

Т=КРД/КЗ
T = 280/7,8 = 35,9 дней


  1. Визначаємо точку замовлення за формулою:

ТЗ=ДСхL
ТЗ = 54х11 = 4,9 ц


  1. Визначаємо оптимальну кількість зарезервованих одиниць за формулою:

ОКД=ЕОЗх(1-(В/(B+H))
ОКД = 1946,53х(1-(6/(6+4,15)) = 795,88


  1. Визначаємо загальні витрати на рік за формулою:

Т=Сзоф.з.зб.р
Т = 15120х83 + 520х7,8 + (1946,53/2)х4,15 +15120х6 = 1353775,05 грн


Висновок: таким чином, загальні витрати запасу А будуть мінімальними (1353775,05 грн), а виробничий процес здійснюватиметься без перерви при оптимальному розмірі замовлення - 1946,53 ц, при кількості замовлень – 7,8 на рік, часом між замовленнями – 35,9 днів.

Задача №2

АНАЛІЗ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ АВС-XYZ-АНАЛІЗУ

Ідея методу АВС полягає в тому, щоб з усієї безлічі однотипних об'єктів виділити найбільш значущі з погляду визначеної мети. Таких об'єктів, як правило, небагато, і саме на них необхідно зосередити основну увагу і сили.

Метод АВС аналізу будується на підставі принципу Парето: "за більшість можливих результатів відповідає відносно невелике число причин" - 20 на 80".

Цей метод аналізу отримав великий розвиток завдяки своїй універсальності і ефективності. Результатом АВС аналізу є угрупування об'єктів по мірі впливу на загальний результат.

Етапами проведення аналіз є наступні:

Перший крок: Визначити об'єкти аналізу

Другий крок: Визначити параметр, по якому проводитиметься аналіз об'єкту

Третій крок: Сортування об'єктів аналізу в порядку убування значення параметра.

Четвертий крок: Визначення груп А, В і С.

Основна ідея XYZ аналізу полягає в групуванні об'єктів аналізу у міру однорідності аналізованих параметрів (по коефіцієнту варіації).

Значення квадратного кореня є не що інше, як стандартне відхилення варіаційного ряду. Чим більше значення стандартного відхилення, тим далі від середньоарифметичного значення знаходяться аналізовані значення.

Етапами проведення аналіз є наступні:

Перший крок: Визначити об'єкти аналізу

Другий крок: Визначити параметр, по якому проводитиметься аналіз об'єкту

Третій крок: Визначити період і кількість періодів, по яких проводитиметься аналіз.

Четвертий крок: Визначити коефіцієнт варіації для кожного об'єкту аналізу.

П'ятий крок: Відсортувати об'єкти аналізу за збільшенням значення коефіцієнта варіації.

Шостий крок: Визначення груп X, Y і Z.
Вихідні дані.

Торгове підприємство працює з великою кількістю постачальників. З метою визначення більш цінних серед них йому необхідно було визначити товари яких постачальників в найбільшій мірі впливають на товарооборот компанії.

Для цього логіст підприємства вирішив проаналізувати обсяги продажу у розрізі постачальників за рік, використовуючи метод АВС-XYZ-аналізу.

Обсяги продажу за 1-4 квартали року наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Вихідні дані для проведення аналізу АВС і аналізу XYZ, тис. грн.

№ постачальника

Реалізація за квартал

1 квартал

2 квартал

3 квартал

4 квартал

1

3

4

5

6

1

160

164

180

176

2

88

76

84

72

3

140

320

120

180

4

68

70

74

68

5

42

40

52

50

6

144

146

120

126

7

48

48

50

54

8

940

960

920

900

9

48

52

60

48

10

242

246

250

230

11

508

500

520

512

12

166

172

168

174

13

106

112

114

108

14

80

72

74

70

15

76

80

76

72

16

72

76

78

70

17

66

70

68

68

18

64

66

62

72

19

100

80

84

72

20

64

60

64

68

21

70

68

68

74

22

100

98

98

96

23

60

61

61

66

24

68

70

68

74

25

202

194

220

176

26

66

70

68

68

27

1116

1180

1180

1260

28

62

64

62

60

29

70

74

66

70

30

70

140

100

100

31

22

22

23

21

32

20

24

24

36

33

34

30

36

28

34

600

652

660

680

35

40

48

56

48

36

22

26

26

22

37

36

40

38

38

38

372

180

132

476

39

22

26

36

28

40

500

520

540

488

41

16

18

18

12

42

64

68

60

64

43

112

116

76

56

44

20

22

20

18

45

24

28

26

34

46

46

46

40

28

47

108

120

88

100

48

4

4

6

2

49

300

440

340

360

50

60

70

72

78


АВС-анализ


Сумма

Доля, %

Доля с нак.итог.(%)

Номер поставщика

АВС

7

8

9

10

11

680

2,21

67,90

11

В

320

1,04

80,52

20

С

760

2,46

65,69

10

В

280

0,91

84,33

24

С

184

0,60

96,39

39

С

536

1,74

71,84

13

В

200

0,65

95,17

37

С

3720

12,06

27,42

2

А

208

0,67

94,53

36

С

968

3,14

60,66

8

В

2040

6,62

49,09

5

А

680

2,21

70,10

12

В

440

1,43

73,27

14

В

296

0,96

82,46

22

С

304

0,99

81,50

21

С

296

0,96

83,42

23

С

272

0,88

88,84

29

С

264

0,86

90,58

31

С

336

1,09

79,48

19

В

256

0,83

91,41

32

С

280

0,91

85,24

25

С

392

1,27

77,22

17

В

248

0,80

93,85

35

С

280

0,91

86,15

26

С

792

2,57

63,23

9

В

272

0,88

89,73

30

С

4736

15,36

15,36

1

А

248

0,80

93,05

34

С

280

0,91

87,05

27

С

410

1,33

75,95

16

В

88

0,29

99,48

47

С

104

0,34

98,88

45

С

128

0,42

97,82

42

С

2592

8,41

35,83

3

А

192

0,62

95,80

38

С

96

0,31

99,20

46

С

152

0,49

97,41

41

С

1160

3,76

57,52

7

В

112

0,36

98,18

43

С

2048

6,64

42,47

4

А

64

0,21

99,95

49

С

256

0,83

92,24

33

С

360

1,17

78,39

18

В

80

0,26

99,74

48

С

112

0,36

98,55

44

С

160

0,52

96,91

40

С

416

1,35

74,62

15

В

16

0,05

100,00

50

С

1440

4,67

53,76

6

В

280

0,91

87,96

28

С

30834

100











Висновок:

Група А – постачальники, сума часток з накопичувальним підсумком яких складає перші 50% від загальної суми параметрів. Ці об’єкти потребують ретельного обліку та контроль. Вони являються найбільш важливими для фірми.

Група В – постачальники, сума часток з накопичувальним підсумком яких складає від 50% до 80% від загальної суми параметрів. Ці об’єкти менш важливіші для компанії, потребують звичайного контролю, налагодженого обліку. Для них застосовуються ті ж самі заходи, що й до групи А, але рідше.

Група С – інші постачальники, сума часток з накопичувальним підсумком яких складає від 80% до 100% від загальної суми параметрів. Вони потребують меншої уваги і контролю, але складають майже 20% усіх поставок, а тому потрібен періодичний контроль

XYZ-аналіз


№ поставщика


Хср.

(Чисельник формули К)

K (%)

XYZ

Сортировка по збільшенню К

Суміщення рез-тів АВС и ХУZ аналізів




12

13

14

15

16

17

1

170,0

68,0

4,9

X

26

Стаб.

2

80,0

40,0

7,9

X

22




3

190,0

6100,0

41,1

Z

2




4

70,0

6,0

3,5

X

40




5

46,0

26,0

11,1

Y

15




6

134,0

126,0

8,4

X

19

Стаб.

7

50,0

6,0

4,9

X

27




8

930,0

500,0

2,4

X

44

Стаб.

9

52,0

24,0

9,4

X

17




10

242,0

56,0

3,1

X

42

Стаб.

11

510,0

52,0

1,4

X

49

Стаб.

12

170,0

10,0

1,9

X

48

Стаб.

13

110,0

10,0

2,9

X

43

Стаб.

14

74,0

14,0

5,1

X

25




15

76,0

8,0

3,7

X

37




16

74,0

10,0

4,3

X

31




17

68,0

2,0

2,1

X

47




18

66,0

14,0

5,7

X

24




19

84,0

104,0

12,1

Y

12




20

64,0

8,0

4,4

X

29




21

70,0

6,0

3,5

X

39




22

98,0

2,0

1,4

X

50

Стаб.

23

62,0

5,5

3,8

X

35




24

70,0

6,0

3,5

X

38




25

198,0

250,0

8,0

X

21

Стаб.

26

68,0

2,0

2,1

X

46




27

1184,0

2608,0

4,3

X

32

Стаб.

28

62,0

2,0

2,3

X

45




29

70,0

8,0

4,0

X

33




30

102,5

618,8

24,3

Y

5




31

22,0

0,5

3,2

X

41




32

26,0

36,0

23,1

Y

6




33

32,0

10,0

9,9

X

16




34

648,0

872,0

4,6

X

28

Стаб.

35

48,0

32,0

11,8

Y

13




36

24,0

4,0

8,3

X

20




37

38,0

2,0

3,7

X

36




38

290,0

19596,0

48,3

Z

1




39

28,0

26,0

18,2

Y

8




40

512,0

392,0

3,9

X

34

Стаб.

41

16,0

6,0

15,3

Y

9




42

64,0

8,0

4,4

X

30




43

90,0

628,0

27,8

Z

4




44

20,0

2,0

7,1

X

23




45

28,0

14,0

13,4

Y

11




46

40,0

54,0

18,4

Y

7




47

104,0

136,0

11,2

Y

14




48

4,0

2,0

35,4

Z

3

нестаб.

49

360,0

2600,0

14,2

Y

10




50

70,0

42,0

9,3

X

18





Висновок:

Таким чином, постачальники, які потрапили в групи АХ та ВХ є найбільш стабільними та надійними для компанії, а постачальник з групи СZ є найменш важливим для підприємства.

Постачальники з інших груп є недостатньо стабільними, але їм також треба приділяти увагу, оскільки вони мають певне значення для компанії.

Задача №3
УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ПРО КОРИСТУВАННЯ ПОСЛУГАМИ НАЙМАНОГО СКЛАДУ

Визначення дійсної вартості вантажопереробки на складі дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо критичної величини складу.

Оптовику сьогодні найчастіше доводиться обирати між організацією власного складу і використанням для розміщення запасу складу загального користування. В останньому випадку власник складу включає виконання логістичних операцій у вартість збереження.

Завдання.

Визначити вантажообіг, при якому підприємство однаково влаштовує мати власний чи користуватися послугами найманого складу ( — "вантажообіг байдужності").

Вихідні дані.

Дані для виконання роботи представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Дані для розрахунку витрат на збереження

Показник

Розмірність

Значення

Питома вартість вантажопереробки на власному складі

у.о./т

4,6

Умовно-постійні витрати власного складу

у.о./рік

36000

Тариф на послуги найманого складу

у.о. за 1 м2 на добу

0,5

Розмір запасу в днях обігу

днів

66

Кількість робочих днів на рік

днів

290

Навантаження на 1 м2 площі при збереженні на найманому складі

т/м2

2,2


Рішення

1. Витрати на вантажопереробку на власному складі () визначити за формулою

, (1.1)
де - річний вантажообіг, т/рік.

- питома вартість вантажопереробки на власному складі, у.о./т.
Розрахунки проведемо для річного вантажообороту 1000,3000,5000,7000,9000 т/рік
Отже, для річного вантажообороту 1000 т/рік:

F1=1000*4,6=4600

Для річного вантажообороту 3000 т/рік:

F1=3000*4,6=13800

Для річного вантажообороту 5000 т/рік:

F1=5000*4,6=23000

Для річного вантажообороту 7000 т/рік:

F1=7000*4,6=32200

Для річного вантажообороту 9000 т/рік:

F1=9000*4,6=41400

Витрати на збереження на власному складі визначають за формулою

, (1.2)
де - умовно-постійні витрати власного складу, у.о./рік.
Отже, при витратах на ватажопереробку F1=4600:

F3= 36000 + 4600 = 40600

При витратах на ватажопереробку F1=13800:

F3= 36000 + 13800 = 49800

При витратах на ватажопереробку F1=23000:

F3= 36000 + 23000 = 59000

При витратах на ватажопереробку F1=32200:

F3= 36000 + 32200 = 68200

При витратах на ватажопереробку F1=41400:

F3= 36000 + 41400 = 77400
2. Графік витрат на збереження на найманому складі ( ) будують на підставі тарифної ставки за збереження товарів на найманому складі.

Залежність визначають за формулою

, (1.3)
де - добова вартість використання вантажної площі найманого складу (тариф на послуги найманого складу);

- необхідна площа найманого складу, м2;

365 - число днів збереження на найманому складі за рік.
Розрахунок потрібної площі найманого складу виконують за формулою

, (1.4)
де - розмір запасу в днях обороту;

- число робочих днів у році;

- навантаження на 1 м2 площі при збереженні на найманому складі, т/м2.
Отже, для річного вантажообороту 1000 т/рік:

S = 66x1000/300*2,1 = 66000/630 = 104,76 m2

Для річного вантажообороту 3000 т/рік:

S = 66x3000/300*2,1 = 198000/630 = 314, 29 m2

Для річного вантажообороту 5000 т/рік:

S = 66x5000/300*2,1 = 330000/630 = 523,81 m2

Для річного вантажообороту 7000 т/рік:

S = 66x7000/300*2,1 = 462000/630 = 733,33 m2

Для річного вантажообороту 9000 т/рік:

S = 66x9000/300*2,1 = 594000/630 = 942,86 m2
Витрати на збереження на найманому складі:

Z = 0,4x104,76x365 = 15294,96

Z = 0,4x314,29x365 = 45886,34

Z = 0,4x523,81x365 = 76476,26

Z = 0,4x733,33x365 = 107066,18

Z = 0,4x942,86x365 = 137657,56
Таблиця 2 – Результати розрахунку витрат на збереження


Показник

Значення показника при різному вантажообігу (, т/рік)

T=1000

T=3000

T=5000

T=7000

T=9000

1. Витрати на вантажопереробку на власному складі

4600

13800

23000

32200

41400

2. Витрати на збереження на власному складі

40600

49800

59000

68200

77400

3. Необхідна площа найманого складу

104,76

314,29

523,81

733,33

942,86

4. Витрати на збереження на найманому складі

15294,96

45886,34

76476,26

107066,18

137657,56


. Графік функції будують з припущення, що вона має лінійний характер. На підставі графіка знайти значення "вантажообігу байдужності".

На осі «Х» - відобразити річний вантажооборот, т/рік

На осі «У» - витрати, у.о. / рік

Таким чином, згідно поданого графіка «вантажообіг байдужості» дорівнюватиме приблизно 3000 грн, оскільки за таких умов витрати на збереження товарів на власному та на найманому складі приблизно однакові.

Задача №4


РОЗРАХУНОК ТОЧКИ БЕЗЗБИТКОВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СКЛАДУ

Точкою беззбитковості називають мінімальний обсяг діяльності, тобто обсяг, нижче якого робота підприємства стає збитковою.

Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу полягає у визначенні вантажообігу, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю. Розрахунок мінімального вантажообігу дозволить вийти на мінімальні розміри складу, мінімально можливу кількість техніки, устаткування і персоналу.

Вихідні дані. Дані про роботу складу представлені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Економічні показники роботи складу

Показник

Одиниця виміру

Значення показника

Середня вартість закупівлі товарів,

у.о./т

6600

Коефіцієнт для розрахунку оплати відсотків за кредит,

-

0,053

Торговельна надбавка при оптовому продажі товарів,

%

8,6

Витрати на оренду складського приміщення,

у.о./рік

176000

Витрати на амортизацію техніки,

у.о./рік

36000

Витрати на оплату електроенергії,

у.о./рік

86000

Витрати на оплату керівного персоналу і фахівців,

у.о./рік

26000

Вартість вантажопереробки, що приходиться на 1т вантажообігу складу,

у.о./т

16

Існуючий вантажообіг складу,

т/рік

2000


1. Загальні витрати на роботу складу визначають за формулою

, (1.1)

Собш = 324000+731600 = 1055600 грн

Умовно-постійні витрати визначають за формулою

, (1.2)

Спост = 176000+36000+86000+26000 = 324000

Умовно-змінні витрати визначають за формулою

, (1.3)

Спер = 699600+32000 = 731600

Витрати на кредит знаходять за формулою

, (1.4)

Скр = 0,053х2000х6600 = 699600

Витрати на вантажопереробку визначають за формулою

, (1.5)

Сгр = 16х2000 = 32000

Результати розрахунків звести до табл. 2:

Таблиця 2 – Економічні показники роботи складу (у.о./рік)

Умовно-постійні витрати


Умовно-змінні витрати

Загальні витрати

Доходи

Прибуток

Витрати на оренду складського приміщення

Витрати на амортизацію техніки

Витрати на оплату електроенергії

Витрати на оплату керівного персоналу і фахівців

Витрати на кредит

Витрати на вантажопереробку

176000

36000

86000

26000

699600

32000

1055600

1135200

79600



2. Прибуток складу визначають за формулою

, (1.6)

П = 1135200 – 1055600 = 79600 грн

де – доходи складу, у.о./рік. Визначають за формулою

, (1.7)

де - торгова надбавка при оптовому продажі товарів, %.
Д = 2000х6600х8,6/100 = 1135200 грн
3. Точку беззбитковості визначають на підставі розрахунку прибутку складу. Для цього у формулу розрахунку прибутку замість значення існуючого вантажообігу () підставляють вантажообіг, що дозволить працювати складу при нульовому прибутку (). Далі отриманий вираз прирівнюють до нуля і знаходять шуканий вантажообіг.

, (1.8)

, (1.9)

. (1.10)

Туб = (100х324000)/(6600x8,6-100x0,053x6600-100x16) = 32400000/20180 = 1605,55 т/рік
Висновок: отже, при вантажообігу, що дорівнює 1605,55 т/рік підприємства дорівнюватиме нулю, тобто вантажообіг менший за цей приноситиме компанії збитки, а більший вантажообіг, в свою чергу, приноситиме прибуток. При існуючому на цей час вантажообігу (2000 т/рік) підприємство отримує прибуток в 79600 грн.

Графік залежності доходів і загальних витрат від значень вантажообігу, при умові, що найменший допустимий вантажообіг дорівнює 1655,55

Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации