Усач Б.Ф., Душко 3. О., Колос М.М. Організація і методика аудиту - файл n1.doc

Усач Б.Ф., Душко 3. О., Колос М.М. Організація і методика аудиту
скачать (2790.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2791kb.04.12.2012 03:40скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16









УДК 657.6(075.8) ББК 65.052(я73)

У74

Затверджено Міністерством освіти і науки України (лист №14/18.2-1 798 від 26 липня 2004р.)

Рецензенти:

М. С. Пушкар, доктор економічних наук, завідувач кафедри бух­галтерського обліку в промисловості Тернопільського державного економічного університету, професор;

В. С. Рудницький, доктор економічних наук, завідувач кафедри аудиту Львівської комерційної академії, професор

Усач Б. Ф., Душко 3. О., Колос М. М.

У74 Організація і методика аудиту: Підручник. — К.: Знання,

2006. — 295 с

ISBN 966-346-015-6

Вперше розглянуто організацію і методику аудиту в умовах міжна­родних і національних стандартів обліку та аудиту. Особливу увагу звернено на організацію аудиторської фірми, аудиторських послуг і внутрішнього аудиту та організацію аудиту в комп'ютерному середо­вищі. Розглянуто методику аудиту установчих документів, необорот­них активів, запасів і витрат діяльності, грошових коштів і дебітор­ської заборгованості, фінансової звітності.

Розраховано на студентів, магістрів, аспірантів, викладачів, слуха­чів курсів підвищення кваліфікації економічних спеціальностей вищих навчальних закладів і практичних працівників облікового, аудитор­ського, податкового, ревізійного і фінансового профілю.

УДК 657.6(075.8) ББК65.052(я73)

© Б. Ф. Усач, 3. О. Душко,
М. М. Колос, 2006
ISBN 966-346-015-6 © Видавництво "Знання", 2006

ЗМІСТ

Вступ 9

Тема 1. Проблеми розвитку аудиту в Україні 10

  1. Проблеми виникнення та становлення вітчизняного аудиту 10

  2. Перспективи розвитку аудиту в Україні 14

  3. Методика проведення аудиту в зв'язку з існуванням бухгалтерського та податкового обліку 19

Тема 2. Об'єкти аудиторської діяльності 24

  1. Сутність об' єктів аудиторської діяльності 24

  2. Прості і складні об'єкти аудиторської діяльності 25

  3. Класифікація об'єктів аудиторської діяльності 26

Тема 3. Організація аудиторської фірми 34

  1. Мета діяльності аудиторських фірм та умови їх створення 34

  2. Права, обов'язки та відповідальність аудиторських фірм (аудиторів) 37

  3. Забезпечення аудиторських фірм 40

  4. Контроль якості аудиторської роботи та витрати часу

на її виконання 42

3.5. Звітність аудиторських фірм (аудиторів) 43

Тема 4. Організація аудиту фінансової звітності 44

  1. Користувачі фінансової звітності та графік виконання аудиторських перевірок 44

  2. Лист-замовлення на здійснення аудиту і договір на його проведення 45

  3. Організація аудиту фінансової звітності 52


Тема 5. Організація аудиторських послуг 59

  1. Суть та призначення аудиторських послуг 59

  2. Види аудиторських послуг за сферою їх діяльності 63

  3. Класифікація аудиторських послуг 67

  4. Контроль якості аудиторських послуг 77

Тема 6. Організація внутрішнього аудиту 81

  1. Суть внутрішнього аудиту і його організація 81

  2. Об'єкти внутрішнього аудиту 88

  3. Реалізація результатів внутрішнього аудиту 91

Тема 7. Організація аудиту в комп'ютерному середовищі 95

  1. Програмне забезпечення для аудитора 95

  2. Автоматизовані програми із ведення бухгалтерії 99

Тема 8. Методика аудиту установчих документів

та облікової політики підприємства 107

  1. Методика аудиту установчих документів 107

  2. Методика аудиту облікової політики підприємства 109

Тема 9. Методика аудиту необоротних активів 120

  1. Методика аудиту основних засобів 120

  2. Методика аудиту нематеріальних активів 129

Тема 10. Методика аудиту запасів і витрат діяльності 133

  1. Аудит збереження, обліку і руху матеріальних цінностей 133

  2. Методика аудиту матеріальних цінностей 136

  3. Методика аудиту витрат діяльності 144

Тема 11. Методика аудиту грошових коштів і дебіторської

заборгованості 154

11.1. Методика аудиту грошових коштів 154

11.1.1. Методика аудиту грошових коштів у касі

підприємства 156



  1. Методика аудиту грошових документів та грошових коштів у дорозі 161

  2. Методика аудиту операцій з еквівалентами

грошових коштів 163

11.1.4. Методика аудиту грошових коштів на поточному
рахунку в банку 164

11.2. Методика аудиту дебіторської заборгованості 166

Тема 12. Методика аудиту доходів і фінансових результатів 174

  1. Методика аудиту доходів 174

  2. Методика аудиту фінансових результатів 184

Тема 13. Методика аудиту капіталу і зобов'язань 192

13.1. Аудит формування і використання власного

капіталу 192

  1. Аудит довгострокових позик і векселів 199

  2. Аудит короткострокових кредитів і прострочених

позик 200

13.4. Аудит і оцінка кредитного портфеля банку 202

Тема 14. Методика аудиту фінансової звітності 209

  1. Мета, загальні принципи і джерела інформації аудиту фінансової звітності 209

  2. Аудит фінансової звітності 213

  3. Види фінансової звітності, що підтверджуються аудитором 225

  4. Відповідальність аудитора за фінансову звітність 226

Тема 15. Інформаційне забезпечення аудиту 227

15.1. Суть інформаційного забезпечення, його мета

і завдання 227

  1. Види інформаційного забезпечення аудиту 229

  2. Кодування економічної інформації та використання її

в аудиторському процесі 232

Список використаних джерел 235


Додатки 238

Додаток 1. Витяг з протоколу засідання аудиторської палати

України від 31 жовтня 2000 р. № 95 238

Реєстраційна картка на внесення до Реєстру суб'єктів
аудиторської діяльності 240

Додаток 2. Заяви 245

Свідоцтво про внесення до Реєстру суб'єктів
аудиторської діяльності 253

Додаток 3. Коди 254

Звіт аудиторської фірми/аудитора про виконані ро­
боти / надані послуги/ за _ рік 255

Додаток 4. Договір 258

Додаток 5. Протокол про погодження договірної ціни на

проведення аудиторської перевірки 260

Додаток 6. Акт приймання-здавання виконаних аудиторських

робіт 261

Додаток 7. Договір на проведення попередньої експертизи 263

Додаток 8. Угода 265

Додаток 9. Замовлення на проведення аудиторських робіт 266

Додаток 10. Завдання на виконання аудиторської роботи 268

Додаток 11. Аудиторський висновок 269

Додаток 12. До висновку аудиторської перевірки 271

Зміст
Додаток 13. Акт про неможливість проведення аудиту для замовника……. ..273

Додаток 14. Позовна заява………………………………………………. .............274

Додаток 15. Контракт з директором аудиторської організації ……. 275

Додаток 16. Книга реєстрації укладених договорів аудитором ………..……. 277

Додаток 17. Договір про консультаційно-інформаційне Обслуговування…………………………….. ..........................................................................278

Додаток 18. Довідка про результати аудиторської перевірки

фінансового стану ……………………………….............................................280

Додаток 19. Розділ І. Фінансова звітність ………….......281

Розділ II. Керівництво для документального
оформлення аудиторських робіт ........................... 283

РозділШ. Оцінка ризику і планування аудиту .........................284

Розділ IV. Керівництво виконанням аудиторських
послуг ...........................285

Розділ V. Контроль роботи інших осіб, які брали
участь в аудиті..........................................................................................................................285

Додаток 20. Послідовність аудиту матеріальних цінностей ………….….. 287

Додаток 21. Результати руху матеріальних цінностей

за 200_р……………………………………………… ....................................288

Додаток 22. Аудит повноти надходження внесків засновників

у статутний капітал підприємства (тис. грн) .....................289

Додаток 23. Користувачі облікової інформації …………… 290

Додаток 24. Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом …………… 292

Зміст

Додаток 25. Основні принципи професійної етики аудитора……………...293

Додаток 26. План аудиторської перевірки господарсько-
фінансової діяльності фірми "Маяк" 294

Додаток 27. Програма аудиту господарсько-фінансової

діяльності фірми "Маяк" 295

ВСТУП

Організація і методика аудиту є однією із основних дисциплін, яка посідає важливе місце у справі управління господарською діяльністю підприємств різних форм власності.

Організація і методика аудиту потрібна для перевірки правиль­ності організації і методики контролю фінансової звітності, аудиторських послуг, внутрішнього контролю, організації ауди­ту в комп'ютерному середовищі, перевірки установчих документів та облікової політики, аудиту необоротних активів, запасів, ви­трат діяльності, грошових коштів, дебіторської заборгованості, доходів, капіталу та інформаційного забезпечення.

Мета дисципліни: засвоєння знань з організації і методики ауди­ту господарсько-фінансової діяльності підприємств з метою вияв­лення недоліків, встановлення невикористаних резервів зменшен­ня витрат, підвищення рентабельності роботи суб'єктів господа­рювання.

Завдання: вивчення організаційних засад аудиторської діяль­ності, її правового та інформаційного забезпечення; набуття мето­дичних навичок аудиторської перевірки та оцінювання стану під­приємницької діяльності.

Предмет: виробнича і господарсько-фінансова діяльність під­приємства.

Організація і методика аудиту ґрунтується на матеріалах інших економічних дисциплін (бухгалтерського обліку, економічного аналізу, ревізії і контролю, фінансів, статистики, менеджменту і маркетингу, автоматизованих систем управління тощо). При ви­кладанні навчального матеріалу слід використовувати норматив­но-правові акти, навчальні посібники, матеріали періодичних ви­дань.

Поточний контроль за роботою студентів здійснюється шляхом оцінки знань на практичних заняттях, а на підсумковому контролі проводиться іспит.

Тема 1

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ АУДИТУ В УКРАЇНІ

1.1. Проблеми виникнення та становлення вітчизняного аудиту

В умовах формування ринкових відносин і різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що зумовило потребу ство­рення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув широкого розповсюдження. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприєм­ства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в осо­бі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні ре­альності ідостовірності обліку і звітності.

Для вирішення непорозумінь між податковими органами і ке­руючими, що представляють інтереси власників у підвищенні ефек­тивності виробництва, державного контролю уже було недостат­ньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це стало поштов­хом до виникнення незалежного контролю, який отримав назву аудиту (від. лат. audio — "вислуховуючий"), тобто вислуховуючий звіт посадових осіб. Аудитори стали потрібними і незацікавленіи стороні — суду, арбітражу, які відстоювали справедливість. Підтримка аудитора стала необхідною кожному підприємству, яке намагалося залучити іноземні інвестиції.

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів між підприємцями (менеджерами, адміністрацією, управ­лінцями), коли власник для керівництва своїми підприємствами наймав спеціальний апарат управління. Для попередження недо­ліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильно­го розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими ке-

Проблеми розвитку аудиту в Україні

11

руючими власники були змушені вдаватися до перевірки фінан­сової звітності незалежним аудитором.

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комер­ційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит — це надання прак­тичної допомоги керівництву і економічним службам підприєм­ства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо постановки бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дозволяє дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

Аудит, крім цього, займається такими основними питаннями: перевіркою комерційної і господарсько-фінансової діяльності господарюючих суб'єктів, фінансової звітності з точки зору пра­вильності складання і реальності оголошення оподаткованого при­бутку, а також за дотриманням ними чинного законодавства.

За визначенням Р. Доджа, "Аудит — це захоплюючий предмет; шкода тільки, що великий обсяг офіційних публікацій АРС1 настільки його ускладнив... Аудитор не повинен бути детективом або заздалегідь бути упевненим, що щось неправильно. Він не від­повідає за недбалість відповідального керівника, який передав йо­му інформацію за відсутності підозрілих обставин" [14, с 16,47].

Одним із перших видатний американський вчений і практик Р. Монтгомері усвідомив необхідність видання практичних по­сібників і підручників з аудиту. І в 1912 р. він опублікував першу у СІЛА книгу з теорії і практики аудиту, яка витримала одинад­цять видань.

Аудитор — надзвичайно цікава і популярна професія. Відомо, що пальма першості з питань обліку належить Італії, а з аудиту — Англії, де було створено інститут контролерів (аудиторів). Його основна мета — гарантія фінансової звітності.

Р. Адамс, автор книги "Основи аудиту", наводить класичне висловлення, що стосується аудиту, неодноразово цитоване ба­гатьма ученими, але заслуговує того, щоб згадати його ще раз: "Без аудиту нема надійності рахунків. Без надійності рахунків нема контролю. А без контролю що вартує влада" [1, с 18].

1 (АРС Audit Practices Committee — Комітет практики аудиту).

12

Тема 1

Перша згадка про аудиторів належить до 1299 р. З 1844 p. у Великобританії виходить серія законів про компанії, згідно з якими вони були зобов'язані один раз протягом року запрошу­вати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвер­дження звітності і звіту перед акціонерами. Аналогічні рішення щодо обов'язкового незалежного аудиту були прийняті у Франції (1867 р.), США (1887 p.), Німеччині (1931 p.).

Зарубіжний досвід свідчить про те, що аудит є обов'язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Розвиток аудиту в Україні почався з прийняттям Закону "Про аудиторську діяль­ність" від 22 квітня 1993 p., створенням Аудиторської палати України і Спілки аудиторів України. Згідно з цим Законом, аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-госпо­дарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і установленим нормативам. Однак, на жаль, аудит в Україні ще не отримав широкого впровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанно ана­лізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці із урахуванням конкретних національних інтересів. У вивченні цієї проблеми повинна допомогти як зарубіжна, так і вітчизняна літе­ратура, яка акумулює такий досвід західних і вітчизняних ауди­торських фірм.

Обов'язковий аудит в Україні був проведений за 1994—1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудитор-ства в Україні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язко­вого аудиту було відмінено на більшості суб'єктів господарювання. Певний досвід проведення аудиту у нас вже нагромаджено. Це стосується насамперед підприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертної оцінки майна суб'єктів підприємниць­кої діяльності, перевірок фінансового стану господарюючих суб'єк­тів, які переходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо.

Згідно з прийнятим у 1995 р. Законом України "Про наукову та науково-технічну експертизу", аудитори повинні зробити нау­ково обґрунтовану оцінку результатів аудиторського дослідження та науково-технічної експертизи.

Проблеми розвитку аудиту в Україні

13

Таким чином, аудит стає найважливішим елементом інфра­структури ринкової економіки.

До проблемних питань аудиту належать:

Разом з тим, впровадження аудиту в сферу підприємницької діяль­ності має, в цілому, для держави суттєві переваги порівняно з інши­ми формами фінансово-господарського контролю, зокрема:

Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, банків, різних іноземних фірм.

Мета аудиту — сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у під­приємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

— перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших
документів для встановлення їх достовірності і відповідності здійсне­
них господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

14

Тема 1

— надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу,
права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність" (з ура­хуванням внесених змін і доповнень) проведення аудиту є обо­в'язковим для:

— підтвердження достовірності та повноти річного балансу та
звітності банківських установ, фондів, бірж, компаній, закритих
і відкритих акціонерних товариств, спільних підприємств, довір­
чих товариств, емітентів цінних паперів, державних підприємств
при здаванні в оренду цілісних майнових комплексів, привати­
зації, корпоратизації та інших змінах форми власності, під час
порушення питання про визнання суб'єкта господарювання не­
платоспроможним або банкрутом.

Суб'єкти підприємницької діяльності, для яких встановлено обов'язкове проведення аудиту, зобов'язані до 1 грудня поточно­го року повідомити відповідні податкові органи про укладання до­говору на аудиторську перевірку.

Аудиторський висновок та інші документи публічної звітності подаються до відповідного податкового органу протягом дев'яти місяців року, що настає за звітним.

Публічна бухгалтерська звітність складається з аудиторського висновку, балансу, звіту про фінансові результати, іншої доку­ментації, що не становить комерційної таємниці і визначена за­конодавством для надання користувачам і для публікації. Але аудиторські перевірки не виключають здійснення державними по­датковими органами контролю за дотриманням податкового за­конодавства та виконання перевірочних функцій іншими контро­люючими органами, уповноваженими на це законами України.

1.2. Перспективи розвитку аудиту в Україні

В Україні, як у суверенній державі, у лютому 1991 р. набув чинності Закон України "Про власність", за яким суб'єктами пра­ва власності були визнані народ України, її громадяни (фізичні особи), юридичні особи (підприємства, організації, установи) і держава. В країні почався інтенсивний розвиток підприємств недержавної форми власності, роздержавлення і приватизація дер­жавного майна. На підставі Закону Української Радянської Соці-

Проблеми розвитку аудиту в Україні

15

алістичної Республіки "Про економічну самостійність Української РСР" від 3 серпня 1990 р. була прийнята Декларація про держав­ний суверенітет України і визначено принципово нові підходи до створення системи фінансово-господарського контролю. Основою системи фінансово-господарського контролю стали служби Голов­ного контрольно-ревізійного управління при Міністерстві фінансів України та контрольно-ревізійні управління (відділи) на місцях.

і Статус державної контрольно-ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про держав­ну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. № 2939—XII. Ця служба разом із своїм апаратом, майном, висо­кокваліфікованими кадрами на території України здійснювала державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цін­ностей і станом бухгалтерського обліку і звітності міністерств, ві­домств, державних комітетів, державних фондів, а також під­приємств і організацій, які отримували кошти із бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів. Однак, функції державної контрольно-ревізійної служби обмежені державним сектором еко­номіки, в результаті поза ними здійснювався контроль лише за використанням бюджетних коштів.

І Одним із важливих шляхів зміцнення Національного фінансо­вого господарського контролю України стало заснування Держав­ного казначейства України при Міністерстві фінансів України на підставі Указу Президента України від 27 квітня 1995 р. № 335 "Про Державне казначейство України" і "Положення про Державне казначейство", затверджене постановою КМУ від 31.07.95 р. № 590.

1 Основними функціями Казначейства є:

16

Тема 1

і Контроль за правильністю і своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюються державними подат­ковими органами (Закон України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 р. № 1251—XII у редакції Закону України від 18 лютого 1997 р. № 77/97—ВР).

1 Основну функцію у системі податкового контролю здійснює по­даткова служба України, що діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. № 509—XII у редакції Закону України № 3813—XII від 24 груд­ня 1993 р. Податкова служба здійснює контроль за діяльністю усієї позабюджетної і частини бюджетної сфери господарювання, усіх фізичних осіб — платників податків, що складають приблиз­но 80 % усіх доходів зведеного бюджету держави.

Крім державної податкової служби, податковий контроль здійс­нюють Державні цільові фонди, Пенсійний фонд і фонд соціаль­ного страхування. Однак прийнята 26 червня 1996 р.^Конституція України визначила, що фінансово-економічну стратегію держави визначає Верховна Рада України шляхом безпосереднього затвер­дження Держбюджету України і опосередковано — через прийнят­тя законів. Контроль за витрачанням коштів Держбюджету Укра­їни від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата згідно з Законом України "Про рахункову палату" від 11.07.96 р. №315196—ВР.

(_Контрольні функції в Україні також здійснюють усі Міністерства та відомства, у межах їх повноважень.

С Крім державних контрольних органів, в Україні з 1993 р. діє під­система незалежного фінансово-економічного контролю — аудиту.

Необхідність становлення і розвитку аудиту в Україні викли­кається переходом країни до нових економічних відносин, роз­витком підприємств недержавної форми власності, приватиза­цією державного майна. Основним завданням аудитора є дотриман­ня положень Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 p № 3125—XII (з урахуванням змін і доповнень до нього).

Сфера діяльності аудиту в Україні — переважно позабюджетні підприємства-, організації, установи, і тільки за статтею 25 Зако­ну України "Про Рахункову палату" від 11.07.96 р. аудитори можу­ть залучатися до перевірок у бюджетній сфері.

Нині в Україні діють розрізнені елементи фінансово-економіч­ного контролю, які слід систематизувати. Робилися спроби сис-

Проблеми розвитку аудиту в Україні

17

тематизувати фінансово-економічний контроль. Зокрема, Прези­дент України видав Указ "Про Національний аудиторський комі­тет" від 20 липня 1995 р. № 631/95, метою якого було створення си­стеми фінансового контролю, виявлення порушень фінансово-гос­подарської дисципліни, аналіз причин і умов їх виникнення, захист інтересів держави у сфері економіки. Однак, цей Указ не був виконаний і позитивно не вплинув на розвиток аудиту в Україні.

Основним базовим елементом системи аудиторського (незалеж­ного) контролю є сертифіковані аудитори, які на підставі Серти­фіката і Свідоцтва про внесення в Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності здійснюють аудиторську діяльність на території Укра­їни. Аудит є високою організацією і реалізацією економічних ідей.

На нашу думку, тільки висококваліфіковані спеціалісти, які добре володіють знаннями з бухгалтерського обліку, організації і методики проведення аудиту, оподаткування і права, можуть вирішувати завдання з питань коригування і санації, аналізу фі­нансового стану (дебіторсько-кредиторської заборгованості, пла­тоспроможності, фінансової стійкості, фондовіддачі), оперативно­го контролю, завдання стратегічного аналізу. На підставі даних і їх аналізу аудитор розробляє пропозиції щодо перспективних напрямків розвитку суб'єкта господарювання.

В останні десятиріччя значний розвиток отримали міжнаціо­нальні інвестиції, що обумовлює створення спільних підприємств, транснаціональних корпорацій, а разом з тим, виникає необхід­ність створення міжнародних аудиторських фірм, у тому числі і в Україні.

Отже, аудит виходить за рамки Національних інтересів і може бути розповсюджений на діяльність спільних підприємств декіль­кох країн світу.

Нові умови господарювання і створення самостійних підпри­ємств, діяльність яких базується на приватній, корпоративній власності, малих підприємств, підприємств з обмеженою відпові­дальністю, банківських установ, спільних підприємств об'єктивно зумовили необхідність розвитку аудиту в Україні.

Поряд з традиційними супутніми аудиту роботами, аудиторські фірми в Україні надають супутні аудиту послуги щодо привати­зації майна, комерціалізації торгівлі, акціонування підприємств, відновлення їх обліку, фінансового аналізу, менеджменту, мар­кетингу тощо.

18

Тема 1

В Україні великі можливості відкриваються у справі поєднан­ня аудиту і управлінського консультування під час незалежної перевірки. Неабиякий інтерес викликають послуги з оподатку­вання, особливо в умовах розробки в Україні нового податкового кодексу.

У процесі проведення аудиту паралельно аудиторам можна ви­рішити питання побудови консалтингових програм з фінансового управління, що значно посилює привабливість і цінність послуг.

Аудитор у такому випадку стикається з трьома видами дослі­дження:

І, насамкінець," Аудиторська палата України з метою розвитку аудиту у нашій країні забезпечила всіх сертифікованих аудиторів перекладеними державною мовою Міжнародними стандартами аудиту, розробленими Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) і запропонованими також для бухгалтерів, керівників фінансових установ та підрозділів, студентів і викладачів вищих навчальних закладів [34].

Практика доводить, що внутрішній аудит банківських установ і його результати вкрай необхідні для зовнішнього аудиту.

Тому наводимо комплекс питань, які повинні бути вивчені внут­рішнім аудитором під час перевірки в системі банку:

Проблеми розвитку аудиту в Україні

19




З урахуванням вищенаведеного, в Україні, як і у всьому цивілізо­ваному світі, передбачено перспективи розвитку аудиторської діяль­ності у всіх сферах діяльності суспільства.

1.3. Методика проведення аудиту в зв'язку з існуванням бухгалтерського та податкового обліку

У розвинутих країнах світу аудит пройшов певний еволюційний шлях.

і Спочатку аудит був націлений на перевірку і підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітів. Потім аудит стає системно-орієнтованим на активізацію економічної діяльності. Основні зусилля були спрямовані на підвищення ефективності систе­ми управління і особливо на систему внутрішнього аудиту, що по­зитивно вплинуло на ведення бухгалтерського обліку складання фінансової звітності. Таким чином, системний підхід сприяв яко­сті проведення аудиту.

Третій етап покращення аудиту — орієнтація на запобігання ризи­ку, його уникнення.]

Зовнішній аудитор може використати дані внутрішнього контролю. При цьому він повинен впевнитися у правильності результатів перевірки внутрішнім аудитором. Зовнішній аудитор може ско­ристатися даними внутрішнього аудиту, якщо останній під час перевірки використовував стандарти (норми) аудиту.

20

Тема 1

Останнім часом рішення уряду передбачали розв'язання пи­тань податкового законодавства та контролю за його дотриманням з метою поповнення державного бюджету. При цьому основним завданням органів державних податкових служб було здійснення суворого контролю за дотриманням податкового законодавства, пра­вильним обрахуванням і сплатою податків й зборів (обов'язкових платежів) та неоподаткованих доходів, встановлених законодав­ством.

А тому ще до моменту податкового аудиту слід перевірити пра­вильність складання річної фінансової звітності. Перед складан­ням річної фінансової звітності на підприємстві в обов'язковому порядку проводиться інвентаризація активів і зобов'язань.

Проведення інвентаризацій необхідне і в разі передачі майна державного підприємства в оренду, під час його приватизації, перетворення підприємства в акціонерне товариство, при зміні матеріально відповідальних осіб, при встановленні різних відхи­лень від заданих параметрів, при ліквідації підприємств тощо.

Аудитор повинен переконатися в тому, що після проведених інвентаризацій врегульовані всі розбіжності між фактичними даними і показниками бухгалтерського обліку. Результати інвен­таризації відповідають вимогам нормативних актів.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Під час перевірки аудитор зобов'язаний встановити, чи дотри­муються на підприємстві при складанні звітності Положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку.

Річна фінансова звітність повинна містити баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3) і звіт про власний капітал (форма № 4).

В Україні, починаючи з липня 1997 p., суб'єкти господарюван­ня складають також податкову звітність щодо фінансових резуль­татів — податкові декларації про доходи (прибутки) підприємства. Фінансова і податкова звітність складаються на підставі вивіре­них показників.

Фінансова звітність, як і податкова, складається на підставі уза­гальнення фактів діяльності, але їх інформація має різну мету.

У першому випадку — для визначення фінансового результату від господарювання (наприклад, балансового прибутку), а у друго-

Проблеми розвитку аудиту в Україні

21

му — для визначення результату (прибутку), який підлягає оподат­куванню.

Насамперед аудитор перевіряє правильність складання балансу:

Аналогічна перевірка проводиться із необоротних запасів, фі­нансових інвестицій, запасів незавершеного виробництва готової продукції, дебіторської заборгованості, поточних зобов'язань і власного капіталу.

З прийняттям Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку пройшло розмежування між бухгалтерським обліком (він дає інфор­мацію для фінансової звітності) і податковим обліком (забезпечує інформацією про нарахування та сплату податків).

На основі податкового обліку складають податкові декларації, які є формами податкової звітності.

Податковий облік забезпечує облік валових доходів, валових витрат, амортизації, з метою визначення податку на прибуток.

Аудитору слід знати, що чистий прибуток за ф. 2 "Звіт про фінан­сові результати" і прибуток, що підлягає оподаткуванню за Декла­рацією про прибуток підприємства, є нетотожними сумами.

Тому фінансовий результат, визначений як різниця між доходами і витратами, не може слугувати основою для розрахунку податку на прибуток.

Виникають великі труднощі в роботі бухгалтерів, особливо з при­чини частих змін у нормативних документах з питань оподаткування.

Тема 2

ОБ'ЄКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Сутність об'єктів аудиторської діяльності

В умовах формування в Україні ринкової інфраструктури виникла потреба у кваліфікованій перевірці усіх сторін виробни­чої і господарсько-фінансової діяльності підприємства незалежними спеціалістами — аудиторами або аудиторськими фірмами. Аудит — незалежна перевірка виробничої і господарсько-фінансової діяль­ності підприємства з метою визначення достовірності фінансової звіт­ності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодав­ству та встановленим нормативам.

Аудит спрямований на перевірку процесу відтворення суспіль­но необхідного продукту. Він вивчає продуктивні сили і виробни­чі відносини на всіх стадіях розширеного відтворення (виробниц­тво, розподіл, обмін і споживання) суспільно необхідного продукту з метою виявлення суперечностей та їх своєчасного регулювання з боку суспільства.

На підставі вищесказаного можна визначитися з категоріями "предмет аудиту", "об'єкти аудиту". Предметом аудиту є стан еко­номічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що знаходиться у сфері аудиторської оцінки. Предмет аудиту характеризується його об'єктами. Тобто термін "об'єкт аудиту" можна трактувати як елемент предмету аудиту, на який спрямована дія аудитора.

Під об'єктами аудиторської діяльності слід розуміти окремі або взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан яких може бути оцінений кількісно або якісно. Такими об'єктами є: ресурси чи засоби і предмети праці; господарські процеси; економічні про­цеси; впровадження нової технології; матеріально-технічне поста­чання; основне і допоміжне виробництво; збут продукції (послуг),

Об'єкти аудиторської діяльності

25

а також економічні результати діяльності (обсяг виробництва, про­дуктивність праці, собівартість продукції, прибуток, рента­бельність тощо). Об'єктами аудиту можуть бути конкретні засоби (майно) або джерела їх утворення (матеріали, паливо, готівка у ка­сі підприємства, безготівкові кошти на поточному рахунку у бан­ку, позики банку, інвестиції та ін). Дослівно об'єкт (пізньолат. objectum — предмет, від лат. objicio — кидаю вперед, протистав­ляю), філософська категорія, яка виражає те, що протистоїть су­б'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності.

Основними об'єктами банківської діяльності можуть бути:

Таким чином, об'єкти аудиту різноманітні і багатогранні, а тому перерахувати їх усіх важко та й неможливо. Однак узагальненим об'єктом аудиту є документально обґрунтовані дані про наявні­сть засобів підприємства і джерел їх формування та використання.

2.2. Прості і складні об'єкти аудиторської діяльності

Є прості і складні об'єкти дослідження. До простих належать об'єкти, які містять декілька елементів. Наприклад, товарна про­дукція є простим об'єктом для контролю, але їй притаманні такі елементи як якість, асортимент, конкурентоспроможність на рин­ку, естетична привабливість тощо.

До складних належать об'єкти з невизначеною структурою, яка підлягає дослідженню. Наприклад, автоматизація технологічного процесу належить до складних об'єктів аудиту, на вході яких відо­мі затрати на впровадження, а на виході — вироблена продукція. Але ті елементи, які характеризують її, тобто фактори, що впли­вають на результативні показники (ефективність нової техніки),

26

Тема 2

можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

Отже, в залежності від направленості перевірки, аудитор у своїй діяльності стикається із різноманітними об'єктами, які відрізня­ються один від одного своїм складом, цільовою орієнтацією та ін­шими характеристиками.

Дослідження структури системного об'єкта називається морфо­логічним аналізом, який дозволяє дізнатися про будову об'єкта. Таке вивчення слід починати з опису складу елементів. Якщо об'єкт має однотипні елементи, то це гомогенний об'єкт (від грец. homogenes — однорідний, який має однакові властивості), напри­клад, собівартість продукції, або різнорідні — гетерогенний (від грец. heteros — інший, від грец. genos — неоднорідний, тобто скла­дається з різних частин) — ефективність виробництва. Прості об'єкти конролю детальніше описані методами морфологічного аналізу.

Правильне визначення об'єкту перевірки (аудиту) на стадії су­спільного розширеного відтворення відповідно до мети контролю сприяє підвищенню результативності контрольних дій.

Отже, чим повніше враховано вплив середовища на об'єкт пе­ревірки, тим точнішими будуть результати аудиторського контро­лю [9, с 97—98].

2.3. Класифікація об'єктів аудиторської діяльності

У міжнародній практиці аудит розрізняють за об'єктами, суб'єктами і обов'язковістю здійснення аудиту, що показано у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Об'єкти, суб'єкти і обов'язковість здійснення аудиту

Ознака класифіка­ції

Види аудиту

Визначення

1

2

3

Об'єкт аудиту

Фінансової звітності

Аудит достовірності показників річної фінансової звітності підприємців згідно із встановленими критеріями

На узгодженість

Оцінка відповідності діяльності підприємства або посадової особи вимогам законодавства

Об'єкти аудиторської діяльності

27

Закінчення таблиці 2.1

1

2

3

Суб'єкт аудиту

Операційний

Систематичний огляд діяльності

підприємств або окремих його

підрозділів з метою визначення її

ефективності

Зовнішній

Здійснюється сертифікованими аудиторами згідно з договором

Внутрішній

Здійснюється кваліфікованими

працівниками (аудиторами)

підприємства

Обов'язко­вість здійс­нення

Обов'язковий

Здійснюється за законодавством

Необов'язковий

Здійснюється за ініціативою

клієнта

Періодич­ність здійс­нення

Періодичний

Здійснюється щороку

Неперіодичний

Здійснюється за необхідності

Сектор

економіки

до якого

належить

клієнт

Приватного сектора

Проводиться на підприємствах приватного сектора

Державного сектора

Проводиться на підприємствах державного сектора

В Україні класифікація аудиту за об'єктами представлена та­ким чином (табл. 2.2):

Таблиця 2.2. Класифікація аудиту за об'єктами

Основні відмінно-сті

Види аудиту за об'єктами

Річної

фівансової

звітності

Узгодженості

Операційний

1

2

3

4

Мета

аудиту

Визначення достовірності та повноти фінансової звітності

Перевірка фінансового стану, підтвердження достовірності показників звітності та іншої інформації на вимогу законодавства

Оцінка окремих господарських процесів або операцій

28

Тема 2

Закінчення таблиці 2.2

1

2

3

4

Критерії достовір­ності

Встановлені нормативними документами з бухгалтер­ського обліку та фінансової звітності, оподаткуван­ня та права

Встановлені законами України "Про банкрутство", "Про цінні папери й фон­дову біржу" та ін.

Встановлені

завданнями підприємств або його

структурних підрозділів

Кінцевий результат аудиту

Аудиторський

висновок про

достовірність

та повноту

річної

фінансової

звітності

Аудиторський висновок про достовірність показників та іншої інформації

Звіт з про­позиціями

Обов'язко­вість

Згідно із законодавст­вом

Обов'язковий та необов'язковий

Необов'язковий

Періодич­ність

У момент виникнення зазначених законодавст­вом обставин

У момент виникнення зазначених законодавством обставин

На замовлення клієнта

Дані, подані у вищенаведених таблицях, свідчать, що об'єкти аудиту можуть бути різними у відношенні до різних видів діяль­ності, за складом і структурою та за іншими ознаками. А тому така широка характеристика об'єктів аудиту вимагає їх класи­фікації (табл. 2.3).

Об'єкти аудиторської діяльності
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации