Масова культура та її вплив на формування свідомості людини - файл n1.doc

Масова культура та її вплив на формування свідомості людини
скачать (111 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc111kb.06.11.2012 23:01скачать

n1.doc



Міністерство аграрної політики та продовольства України

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С.З. Ґжицького

Кафедра: філософії та політології


Реферат

з дисципліни: «Культурологія»

на тему:

Масова культура та її вплив на формування

свідомості людини

Львів 2011

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Специфіка і тенденції масової культури: аналіз основних аспектів………………………………………………………………………………4

1.1. Поняття масової культури та її структура ……………………….4

1.2 Проблемні аспекти впливу ЗМК на масову свідомість

людей………………………. …………………………………………….6

РОЗДІЛ 2. Практична частина…………………………………………………...9

2.1 Роль Мас - медіа в житті підлітка …………………………………..9

2.2 Небезпека ЗМІ для школярів ………………………………………10

ВИСНОВОК ……………………………………………………………………….12

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………...14

ДОДАТОК…………………………………………………………………………15

Вступ

Інтерес до явища масової культури виник досить давно і на сьогоднішній день існує чимало досліджень, теорій і концепцій «масової культури». Автори більшості з них схильні розглядати її як особливий соціальний феномен, що має свій генезис, специфіку і тенденції розвитку.

Вивчення ж впливу масової культури на поведінку і свідомість людей (зокрема, школярів і підлітків) останнім часом стало чи не найпопулярнішим напрямком дослідницької діяльності психологів усього світу. У Європі та Америці регулярно проводяться міжнародні конференції та семінари з цієї проблематики. Дослідження в цій області показали, що люди під впливом ЗМК І ЗМІ стають агресивними, також все це впливає на розумову діяльність людей і не тільки.

Останнім часом фахівці розпізнають моделі агресії, демонстровані по телебаченню. І це не випадково, адже вербальна та фізична агресія на наших телеекранах зовсім не рідкість. У зв'язку з тим, що діти так часто стикаються з насильством в мас-медіа, напрошуються висновки, що подібна «відеодієта» може підвищити в дітей схильність до агресивної поведінки. І не випадково ця тема, що представляє особливий інтерес для науки і володіє високою соціальною значимістю, останнім часом притягує до себе все більш пильну увагу дослідників.

Об’єктом даного дослідження стало вивчення масової культури. Тут буде розглянуто засоби масової інформації як один з основних джерел впливу на поведінку людей, загалом і школярів, зокрема

Предметом роботи, виступає поведінка дорослих людей і школярів-підлітків.

Метою є вивчення впливу масової культури на свідомість і становлення поведінки людей на прикладі школярів.

Виходячи з усього вищесказаного, можна сформувати ряд завдань, необхідних для досягнення мети цього дослідження:

1) Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження;

2) Вивчити поняття «масової культури»;

3) Визначити роль засобів масової комунікації та інформації у житті школяра, і яку небезпеку вони представляють;

4) Провести дослідження в даній області (анкетування, бесіда).

Гіпотеза роботи: масова культура впливає на поведінку підлітків.

РОЗДІЛ 1. Специфіка і тенденції масової культури: аналіз основних аспектів
1 Поняття масової культури та її структура

Теоретики та історики культури дотримуються далеко не тотожних точок зору з приводу часу виникнення масової культури як самостійного соціального феномена. Так, Є.П. Смольська вважає, що підстав для того, щоб говорити про тисячолітню історію масової культури не існує [6]. Навпаки, американський соціолог Д. Уайт вважає, що до перших елементів масової культури можна віднести, наприклад, бої римських гладіаторів, які залучали численних глядачів. Згідно А. Адорно, прототипами сучасної масової культури слід вважати форми культури, які з'явилися під час становлення капіталізму в Англії, тобто на рубежі XVII-XVIII століть. Він переконаний, що романи, написані в цей період (Дефо, Річардсон) призначалися для ринку і мали явну комерційну спрямованість. Отже, вони тяжіли швидше до «масової», ніж до «елітарної» культури. Проте, російські опоненти (Е. П. Смольська та ін) вказують, що ці твори не містили відомих шаблонів, які характерні для творів масової культури.

Напевно, точкою відліку у появі та розвитку масової культури слід все ж вважати кінець XIX - початок XX століття. Явище масової культури не просто якийсь різновид «традиційної культури», але суттєва зміна культури в цілому. Тобто, розвиток засобів масової інформації та комунікації (радіо, кіно, телебачення, гігантські тиражі газет, ілюстрованих журналів, Інтернет), індустріально-комерційний тип виробництва і розподіл стандартизованих духовних благ, відносна демократизація культури, підвищення рівня освіченості мас при парадоксальному зниженні духовних запитів.

Активний, а точніше стрімкий розвиток масової культури починається з середини XX століття. З цього моменту вона стає тотальною і експансивною.

Як і у випадку з традиційною культурою універсального визначення масової культури досі не існує. Така ситуація має своє раціональне пояснення. Справа в тому, що як науково-філософська категорія, «масова культура» включає в себе цілих три поняття. По-перше, «культуру», як особливий характер продукту. По-друге, «масовість», як ступінь розповсюдження продукту. По-третє, «культуру», як духовну цінність.

Деякі дослідники вважають, що масова культура - це особливий культурний феномен, автономне утворення, в якому часто відбувається розрив форми і змісту. Зокрема, А.Б. Гофман зазначає, що масова культура - це особливий стан культури в кризовий період суспільства, коли розвивається процес розпаду її змістовних рівнів. Тому масова культура часто приймає формальний характер. Функціонуючи, вона позбавляється сутнісного змісту, і, зокрема, традиційної моралі.

В іншому підході масова культура визначається як явище, що характеризує особливості виробництва культурних цінностей в сучасному суспільстві. Передбачається, що масову культуру споживають люди, незалежно від місця та країни їх проживання. Масова культура є ще й тому, що вона масово щодня виробляється. Це культура повсякденного життя, що надається аудиторії засобами масової комунікації.

Одним з найбільш цікавих і продуктивних слід визнати підхід Д. Белла, згідно з яким масова культура - це свого роду організація повсякденної свідомості в інформаційному суспільстві, особлива знакова система або особлива мова, на якому члени інформаційного суспільства досягають взаєморозуміння [7]. Вона виступає як сполучна ланка між постіндустріальним суспільством високої спеціалізації і людиною. Зараз масова культура проникає практично в усі сфери життя суспільства і формує свій єдиний семіотичний (Семіотика - це теорія знаків та знакових систем.) простір.

Очевидно, масова культура - явище далеко не однорідне. Воно має свою структуру та рівні. Сучасні культурологи, як правило, виділяють три основних рівні масової культури: кіч-культура (тобто низькопробна, навіть вульгарна культура); мід-культура (так би мовити, культура «середньої руки»); арт-культура (мас-культура, не позбавлена певного, іноді навіть високого, художнього змісту і естетичного вираження).

Аналізуючи масову культуру як особливе соціо-культурне явище, необхідно вказати її основні характеристики. Такими характеристиками, на мій погляд, є: 1) орієнтованість на гомогенну аудиторію, 2) опора на емоційне, ірраціональне, колективне, несвідоме; 3) ескейпізм; 4) швидка доступність; 5) швидке забування; 6) традиційність і консерватизм; 7) оперування середньої мовної семіотичної норми; 8) цікавість.

Крім того, деякі теоретики масової культури вважають, що під її впливом змінюється система цінностей: прагнення до цікавості і розважальності стає домінуючим. До негативних моментів, пов'язаних з впливом масової культури на суспільну свідомість, відносять також і те, що масова культура ґрунтується не на образі орієнтованому на реальність, а на системі іміджів, що впливають на несвідому сферу людської психіки.

Покликання і призначення істинної культури - облагороджування і вдосконалення людини. Масова культура виконує зворотні функції - вона реанімує нижчі аспекти свідомості і інстинкти, які, у свою чергу, стимулюють етичну, естетичну та інтелектуальну деградацію особистості.

Між цим, дослідники, що дотримуються оптимістичної точки зору на роль масової культури в житті суспільства, вказують що: вона притягує до себе маси, що не вміють продуктивно використовувати свій вільний час; створює свого роду семіотичний простір, який сприяє більш тісній взаємодії між членами високо технологічного суспільства ; дає можливість широкій аудиторії познайомитися з творами традиційної (високої) культури [9].

І все ж, ймовірно, протиставлення виразно позитивною і виразно негативної оцінок масової культури буде не зовсім коректним. Очевидно, що вплив масової культури на суспільство далеко не однозначний і не вписується в бінарну схему «біле - чорне». У цьому полягає одна з головних проблем аналізу масової культури.


1.2 Проблемні аспекти впливу ЗМК на масову свідомість людини

Засоби масової комунікації включають в себе досить розширений арсенал засобів впливу на підсвідомість, з метою впровадження відповідних установок, закладення стилів поведінки. До засобів масової комунікації, відносяться крім ЗМІ (засобів масової інформації), ще й кіно, театр, відеофільми, і т.п., тобто все, за допомогою чого можна впливати на масову аудиторію, що передається за допомогою будь-яких носіїв (наприклад листівки або рекламні плакати теж можна віднести до засобів масової комунікації).

Комунікація - це інформація, повідомлення. Засоби комунікації - способи передачі повідомлень на великі території. Масова комунікація - означає залучення в подібний процес мас. Слід розуміти, що вплив на масову свідомість відбувається головним чином за допомогою засобів масової комунікації. При цьому термін «масова свідомість» є досить умовним, і скоріше позначає як щось зрозуміле більшості. При цьому, якщо розглядати психіку підростаючого покоління, то в даному випадку слід звернути увагу, що мало не взагалі будь-який вплив на психіку неповнолітнього (будь-то дитина чи підліток), в т.ч. і вплив з боку ЗМК та ЗМІ - є результативним, тому що в дитячій психіці ще не встигли сформуватися механізми протистояння будь-якої інформації.

З розвитком мас-медіа, ми повинні звернути увагу на негативну роль сучасного впливу засобів масової комунікації. При цьому підліткова злочинність в Україні набуває масштабів національного лиха, і серед інших важливих соціальних причин «багато юристів у якості її каталізатора називають низькопробні бойовики» ...

Бо після скасування цензури в засобах масової інформації, що трапилася в Україні, як відомо, на рубежі 90-х років ХХ століття, на кіно / теле / відео / комп'ютерних екранах стали демонструватися (практично без дотримання офіційно прийнятих вікових обмежень) тисячі вітчизняних та зарубіжних творів, що містять епізоди насильства ».

Подібним чином (демонстрацією сексу, насильства) маніпулятори від влади за допомогою засобів масової комунікації фактично знищують генофонд нації. Відбувається ще більша деградація суспільства через деградацію підростаючого покоління, у представників яких порушуються здатності адекватно сприймати реальність. Така людина починає жити у своєму вигаданому світі. Причому телебачення й кіно (та й взагалі всі засоби масової комунікації) формують у психіці підлітка певні сталі механізми (стилі поведінки), відповідно до яких на ту або іншу життєву ситуацію він уже буде реагувати у відповідності з тими установками, які підійшли до нього і сформовані за допомогою перегляду телепередач і кінофільмів. Причому на перший план виноситься саме телебачення і кіно, тому що на відміну від друкованих або електронних ЗМІ, в даних видах впливу на психіку, найбільший маніпулятивний ефект досягається ще й від поєднання музики, картинки зображення, голосу диктора чи героїв фільму. І це все значно підсилює смислове навантаження, яку заклали маніпулятори масовою свідомістю від творців теле - або кінофільму.

Із сказаного можна зробити висновок, що ще в ранніх фазах дитячого і підліткового віку сучасне екранне мистецтво своїм гіпертрофованим інтересом до живописання насильства зрощує негативні моменти в соціально-рольовий глядацькій ідентичності, а через неї - сприяє також формуванню нетерпимості і агресивності як складових загальноособистістної ідентичності людини [ 2].

Повертаючись до питання вплив засобів масової комунікації на психічну свідомість мас, ще раз звернемо увагу, що найбільш сильне навантаження відчуває дитяча психіка, психіка дитини, підлітка, молоді. Пов'язано це з тим, що така структура психіки як цензура або своєрідний бар'єр критичності на шляху інформації, що надходить з зовнішнього світу, ще до кінця не сформована. Інформація, подана засобами масової комунікації (різними її компонентами: глянцеві журнали (особливо підліткові; хоча вони фактично дублюють моделі, задані дорослими журналами подібної спрямованості), телебачення (різні ток-шоу)), закладає негативні моделі поведінки в підсвідомість аудиторії: підлітків та молоді [4]. І можна говорити напевно, що в подальшому, при виникненні подібних ситуацій вже в житті самого індивіда, він буде несвідомо мислити і робити вчинки в руслі установок, закладених раніше в його підсвідомість. І іншого тут не дано. Такий негатив стає помітний або після, коли в житті підліток починає демонструвати поведінку, змодельованої раніше в результаті перегляду ТБ, або ж помітний в результаті подальшого аналізу (психологічного аналізу в т.ч.), коли явно викреслюється та негативна інформація, яка закладається в несвідоме індивіда. Вплив на психіку підлітка та молоді стає небезпечним ще й тому, що психіка підростаючого покоління, дитяча психіка, виявляється досить схильна до залежності.

Простежуючи негативну роль впливу ЗМК і ЗМІ на підсвідомість дитини, підлітка та молоді, слід було б звернути увагу на таку важливу деталь, як подача матеріалів ЗМІ у вигляді готових схем, шаблонів. У результаті чого мозок індивіда будь-якого віку як би відучується зайвий раз думати. І такий індивід несвідомо чекає, що йому буде піднесена готова інформація, без необхідності здійснення над такою інформацією будь-якого аналізу. Такий аналіз стає не потрібен, як раз тому, що про те, як треба реагувати, індивіду (масам) покажуть самі представники ЗМІ. Головною декларованою метою діяльності ЗМІ є вручення інформації.

Розглядаючи питання впливу на поведінку підлітка установок, отриманих у результаті попереднього впливу на його свідомість, наприклад, засобів масової комунікації, треба звернути увагу і на той факт, що фактично подібну теорію підтверджує відомий радянський психолог, доктор педагогічних наук, професор А. М. Леонтьєв. Розглядаючи образ світу, образ формування і вплив цього образу (образу світу, образу навколишнього середовища) на свідомість, проф. А. Н. Леонтьєв писав: «Ми дійсно будуємо ... образ, активно« вичерпуючи »його, як я зазвичай кажу, з об'єктивної реальності. Процес сприйняття і є процес, засіб цього «вичерпування» ... »[3].


РОЗДІЛ 2. Практична частина
2.1 Роль Мас - медіа в житті підлітка

В вільний від шкільних занять час підлітки реалізують різні можливості спонтанного засвоєння соціального досвіду, черпаючи інформацію з найбільш привабливих для них комунікаційних каналів.

Телебачення - майже в усіх на першому місці. Будучи домінуючим компонентом, воно заслуговує на особливу увагу при аналізі його ролі в освоєнні різної інформації підлітками та юнацтвом, адже для цього вікового періоду характерні інтенсивне формування світогляду, становлення духовно-моральних основ і ціннісних орієнтацій особистості, її соціалізація.

Оцінка ролі телебачення в суспільстві, його впливу на духовний розвиток людства часом бувають абсолютно протилежними. Телебачення називають «вікном у світ» і «ящиком для дурнів», засобом стати культурною людиною та спосіб перетворитися на обивателя, джерелом освіти і одночасно отупіння.

З одного боку, воно розширює загальну інформованість громадян, поглиблює їх знання. Сприяє духовному зростанню, забезпечує причетність до культури, мистецтва, літератури, права, формує моральні оцінки. З іншого - має можливість маніпулювати свідомістю, створювати простір для порожнього проведення часу, що виключає духовно - особистісний розвиток, найчастіше поширює неправдиву інформацію, позбавляє людину здатності до самостійних роздумів або вольової дії, критичного судження чи вільного вибору.

Взаємодія ТБ на підлітка являє собою явище глибоко неоднозначне: його позитивні сторони пов'язані з процесами соціалізації індивіда, ефективними способами передачі соціального досвіду; негативні ж стосуються можливостей маніпулювання свідомістю, нав'язування тих чи інших стереотипів мислення та поведінки. Тут виникає проблема пошуку свого роду «протиотрути» від подібного маніпулювання. Основою такої «протиотрути» є виховання та духовний розвиток особистості.

Спільний перегляд відеофільмів жахів та насильства є в даний час одним з найбільш типових способів проведення часу підлітків. Особливо значущі відеофільми жахів та насильства для тих підлітків, які відчувають себе неповноцінними у порівнянні з ровесниками та іншими членами компанії у фізичному, соціальному або навчальному плані і піддаються дискримінації з боку однолітків і компаній. Кривавий фільм жахів, який вони можуть спокійно обговорювати з іншими підлітками, дає їм можливість під виглядом пропаленого типу цілком відповідати ідеалу компанії і таким чином домогтися визнання.

Таким чином, засоби масової комунікації «допомагають сформувати і закріпити у свідомості підлітка впевненість у тому, що жорстокість, агресивність і сила є найбільш дієвими регуляторами в міжособистісних відносинах. А це в свою чергу не може не збільшувати кількості тих молодих людей, які не тільки захоплюються насильством, але й навіть обожнюють його.

2.2 Небезпека ЗМІ для школярів

В даній дослідницької роботі було розглянуто, що таке «масова культура», її складові, а також вплив ЗМК і ЗМІ на поведінку школярів і підлітків. Крім теоретичної частини, тут використані дані невеликого практичного дослідження, проведеного методом анкетування і методом бесіди. (Див. Додаток) [4]

При анкетуванні була поставлена мета - з'ясувати, які програми, кінофільми, якої спрямованості дивляться сучасні школярі, дізнатися їхню думку з приводу впливу ЗМІ на сучасне суспільство, визначити усвідомлення ними всього негативного в інформаційній сфері mass-media.

В період проведення дослідження (6 днів) було опитано 42 школярів віком 12-17 років і 34 дорослих людей віком від 25 років. В результаті опитування були отримані наступні дані (для спрощення висновків дослідження статеві відмінності школярів і дорослих людей не враховувалися):

Серед школярів, більшість вважає за краще дивитися розважальні передачі і з кримінальним ухилом. Підлітки дивляться телевізор в основному вдень і ввечері в період приблизно з 15.00 до 00.00, саме в цей час TV-програма перенасичена кримінальними програмами. У ході дослідження, як дитячих анкет, так і дорослих, була отримана цікава особливість, сучасні батьки вільно дозволяють дивитися TV своїм чадам після 23.00.

Що стосується кінофільмів, то тут перевага на стороні жахів і бойовиків (40% і 35% відповідно). Бойовики привабливі, перш за все, своїми спецефектами. Говорячи про жахи, то вони на даний момент дуже популярні не тільки серед молоді, але і серед старшого покоління.

Торкаючись проблеми впливу ЗМІ і слідуючи отриманим даним, можна зробити висновок, що всі опитані школярі вважають перегляд TV виключно позитивним заняттям, тому що воно підвищує інтелектуальний рівень і сприяє розвитку школяра як особистості. Група дорослих досліджуваних розділилася: 30% - негативний вплив, 70% - позитивне. Залишається тільки замислитися, чи дорослі люди дійсно не розуміють, що ЗМІ маніпулює їх свідомістю, або не хочуть цього розуміти.


Бесіда проводилася після заповнення анкет, що складаються з 7 питань, вона проводилася у вільній формі. Була поставлена мета - з'ясувати, які програми, кінофільми, якого спрямовання дивляться сучасні школярі, дізнатися їхню думку з приводу впливу ЗМІ на сучасне суспільство, визначити усвідомлення ними всього негативного в інформаційній сфері mass-media.

Дані бесіди, проведеної після анкетування з кожним школярем наодинці, дозволяють зробити наступні висновки.

Так, дивитися телевізор у середньому воліють 76,6% учнів старших класів, слухати магнітофон, плеєр - 69,6%, проводити час з друзями - 67,4%, дивитися відеозаписи - 51,7%, читати книги 45,1%, спілкуватися в гуртку, секції - 39,2%, читати газети та журнали - 37,1%, спілкуватися по телефону - 34,8%, спілкуватися зі своєю дівчиною або своїм хлопцем - 27,4%, грати в комп'ютерні ігри - 21, 3%, проводити час із батьками та іншими дорослими - 19,4%, обмінюватися інформацією в комп'ютерної мережі - 4,7%, подорожувати по комп'ютерній мережі - 3,1%.

Як висновок можна відзначити, що ЗМІ зараз досягли таких висот свого розвитку, що здатні впливати на суспільство набагато сильніше, чим вище стоять інстанції на ЗМІ. Саме тому взаємини зі ЗМІ перетворилися на одну з найбільш гострих проблем світового співтовариства.

Висновок
В ході дослідження з'ясувалось, що точного визначення поняття «масова культура» немає. Вона включає в себе і телебачення, і ЗМК, і Інтернет, і радіо і багато іншого. Виходить, що це поняття багатогранне. І вивчити у роботі весь вплив масової культури на поведінку людей неможливо, тому тут розглянуто тільки вплив ЗМК і ЗМІ на підлітків. У результаті дослідження поставлена гіпотеза підтвердилася: масова культура має великий вплив на людей і з позитивної сторони і з негативної.

Негативний вплив засобів масової інформації на шкільну аудиторію було б неправильно приписувати самій їхній природі. Це швидше пояснюється невмілим і помилковим використанням їх найбагатших можливостей. Адже і книга, і театральна постановка, і художній фільм також можуть сприяти пізнанню світу, робити людину кращою, але з не меншим успіхом породжувати втечу від життя, відводити від гострих соціальних проблем в нереальний світ авторської фантазії. ЗМІ здатні стати як важелем найбільшого соціального і духовного прогресу, так і джерелом пасивності, апатії, бездуховності. Все залежить від того, яку інформацію пропонують споживачеві, і яку він обирає.

Після розгляду багаторічних досліджень, зроблених фахівцями, з використанням найрізноманітніших методів і прийомів ще не з'ясований точний ступінь впливу ЗМІ на поведінку. Безсумнівно, мас-медіа впливає на людей, але сила його залишається поки до кінця невідомою.

На закінчення даної теми про вплив засобів масової культури на масову психічну людську свідомість (підсвідомість) потрібно сказати про шляхи протистояння «масовій культурі»:

- формування критичного мислення, навичок аналізу, вміння працювати з інформацією, і т.п .

- формування індивіда як особистості;

- спільні обговорення (у складі груп, колективів, шкільних класів, інш.) Негативного впливу ЗМІ (приклади і слідства, обґрунтування отриманих висновків) з метою набуття навичок (виховання) вміння аналізувати різні медіа-тексти, виділяти спрямованість інтересів творців подібних текстів (текстів різного змісту);

- лекції з маніпулювання особистістю і масами засобами масової комунікації, інформації та пропаганди;

- спеціальні цикли курсів (у вигляді лекцій та практичних занять) з інформаційної безпеки (ролі і впливі інформації на підсвідомість);

- більш ширшому введенню в педагогічних вузах і факультетах перепідготовки кадрів з педагогіки - дисципліни, спектр уваги якої буде приділений темі впливу засобів масової комунікації (мас-медіа) на психіку, на масову психічну свідомість;

- коротке вивчення теорії засобів масової комунікації;

- проведення лекцій та практичних занять з теми - «Протистояння масовій культурі». «Негативна роль масової культури у вихованні нового покоління сучасної України.»

Тематична варіативність подібних курсів виховання підростаючого покоління з метою протидії негативному впливу засобів масової комунікації на психічні процеси, що відбуваються в масах, включає в себе також і багато додаткових напрямків роботи з дитячою, юнацькою та молодіжною аудиторією, і в жодному разі не обмежується тим, що тут перераховано . Найбільш важливим завданням освіти є виховання медіа-грамотності масової аудиторії. На це і повинні бути спрямовані всі сили і знання фахівців-педагогів, батьків та інших осіб, які працюють з людьми.


Література


1. Евгеньева Т.В. Установки и стереотипы массового сознания.

Сайт_образовательного_проекта_Элитариум._www.elitarium.ru
2. Козырева А. «СМИ: манипуляция или управление общественным мнением?» /

Козырева А. // Обозреватель. – 2003г. - №5.

3. Леонтьев А.Н. Избранные психологические сочинения в 2-х Т.М., Издательство «Педагогика» Академии педагогических наук СССР. 1983.

4. Романенко Н.М. «Особенности восприятия телеинформации школьниками». /Романенко Н.М.// Педагогика. – 2003г.- №4.

5. Руднев В.П. Словарь Культуры XX века. – М., 1999.
6. Смольская Е.П. «Массовая культура»: развлечение или политика?» - М., 1986.
7. Теплиц К.Т. Всё для всех. Массовая культура и современный человек. //Человек: образ и сущность. – М., 2000.

8. «Трудный подросток: почему у него появляются криминальные установки».// Народное образование. – 2004г. - №4.

9. Флиер А.Я. Массовая культура и её социальные функции. // ОНС: Общественные науки и современность. – М., 1998. - №6.

10. Шагинская Е.Н. Массовая культура XX века: очерк теорий. – М., 2000. – №2. 12. 11. Энциклопедический словарь по культурологии. – М., 1997


Додаток

1) Анкета для підлітків:

1. У який час доби ви дивитеся TV?

а) Вранці б) Вдень в) Увечері г) Вночі

2. Яким передачам віддаєте перевагу?

а) Розважальні б) Інформаційні c) З кримінальним ухилом

г )______________( свій варіант).

3. Чим вони Вас приваблюють?

__________________________________________ (Свій варіант)

4. Фільми, якого жанру вважаєте за краще дивитися?

а) Бойовики б) Мелодрами в) Жахи г) Трилери д) Комедії

5. Чим вони Вас приваблюють?

а) Сюжетом б) спецефектами в )______________( свій варіант)

6. Дозволяють вам батьки дивитися телевізор після 23.00?

а) Так б) Ні

7. Як Ви думаєте, який вплив надає TV на людей? Відповідь поясніть.

а) Позитивне, тому що_______________________________

б) Негативне, тому що________________________________

в )___________________________________________( Свій варіант)

2) Анкета для дорослих:

1. У який час доби ваші діти зазвичай дивляться TV?

а) Вранці б) Вдень в) Увечері г) Вночі

2. Передачі, який спрямованості вони воліють дивитися?

а) Розважальні б) Інформаційні c) З кримінальним ухилом г )______________( свій варіант).

3. Як Ви думаєте, чим вони приваблюють?

___________________________________________ (Свій варіант)

4. Фільми, якого жанру вважають за краще дивитися ваші діти?

а) Бойовики б) Мелодрами в) Жахи г) Трилери д) Комедії

5. На вашу думку, чим вони приваблюють дітей?

а) Сюжетом б) спецефектами в) ______________( свій варіант)

6. Чи дозволяєте Ви своїм дітям дивитись TV після 23.00?

а) Так б) Ні

7. Як Ви думаєте, який вплив надає TV на дітей? Відповідь поясніть.

а) Позитивне, тому що_______________________________

б) Негативне, тому що ________________________________

в )___________________________________________( Свій варіант)

Приблизні питання бесіди.

1) Чим ви займаєтеся у вільний від навчання час?

2) Як ви ставитеся до ТV?

3) Вас приваблюють можливості Інтернету?

4) Ви любите читати класичну літературу? Якщо так чим вона вас приваблює?

5) Чим би ви займалися, якби вам не потрібно було ходити до школи?

6) Як ви проводите час на канікулах?



Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации