Шпори - Митний аудит (укр.яз) - файл n1.doc

Шпори - Митний аудит (укр.яз)
скачать (348 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc348kb.07.11.2012 01:29скачать

n1.doc

  1   2   3   4

  1. Місце та значення пост-митного аудиту(ПМА) в системі фінансовго контролю(ФК) в Україні

ПМА є однією з форм фін контролю.

Місце ПМА в системі ФК

ФК за ЗЕО





Держ

недерж

Зовн.

Внутр.

Контроль власника під-ва

Незалеж.

Контроль (аудит)

Громад. контроль

1.Загальнодерж

2.Муніцип.

Внутрішньо систем.

Внутр.господарський




Заг

податк

Під час митного оформлення



Спец

Митн

ПМА після митного оформлення

валют

Основні засади МА Ст..41,60, 69 МКУ

ПМА-одна з форм мит контролю , яка полягає в систематизованій перевірці систем звітності та обліку товарів і ТЗ суб’єктів ЗЕД після їх митного оформлення; реалізуеться шляхом документальної виїздної перевірки посадовими органами митних органів підприємства- суб’єкти ЗЕД.

2. Історія розвитку аудиту та митного аудиту

Слово “аудит ” виникло в лат.мові понад 2 тис. років тому. Значення - «вислуховуючий». У Римській імперії контроль за бухгалтерами, які вели облік держвидатків здійснювали квестори, звіти яких надсилались до Риму, де заслуховувалися екзаменаторами.

У Середньовіччі в бух.обліку визначився певний застій, але у Відродженні під час Христових походів воно зазнало особливого розвитку. Перша бухгалтерська контрольна перевірка була проведена в США.

На держ.рівні створювалися спец.органи, які контролювали держ.видатки і збір податків. Цей вид контролю був пов'язаний з держ.діяльністю. Із зростанням великих підприємств, яким потрібні значні кошти для свого фінансування і велика кількість управлінців, що їх наймали власники підприємств. В тому числі відбулося розмежування ф-ій між власниками і підприємцями. З метою попередження зловживань з боку підприємців власник був змушений звернутися до перевірки фінансової звітності незалежними аудиторами. Перше професійне об’єднання бухгалтерів, метою якого була перевірка фін.звітів, було створено у Великобританії. Це і стало початком розвитку незалежного аудиту. Великобританія являється батьківщиною аудиту. Перші згадки про аудит за короля Едуарда. Державні аудитори повинні були писати, вислуховувати, отримувати вичерпні дані про рахунки Держ.казни. Пізніше у Великобританії вперше вийшла серія законів про компанії, за якими вони були зобов’язані один раз на рік запрошувати незалежного бухгалтера для перевірки звітності перед акціонерами. В другій половині 80-их років в США була створена Асоціація аудиторів. у Великобританії був створений закон про обов’язків аудит, пізніше у Франції та США. У Росії інститут аудиторів був введений в армії, де вони займалися справами, пов’язаними з розслідуванням майнових спорів. У кінці 80-их років у Росії розпочалися спроби створення організації аудиторів, але визнання присяжні бухгалтери не набули.

Величезний внесок в розвиток аудиту зробив амер.вчений Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту. На території України держ.контроль існував з початку 19 ст., але незалежний аудит поширення не набув. У Радянському Союзі взагалі і в Україні існував тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснювали Комітет народного контролю УРСР, Гол.контрольно-ревізійне управління, Мін-во фін.України і відомчі контрольно-ревізійні управління.

Перехід до нових економ.відносин був зумовлений змінами у відносинах власності. В лютому 1991р. ВРУ ухвалила ЗУ «Про власність», в якому суб’єктами права власностіі України визначені: народ У, громадяни, юридичні особи та держава. Цей Закон надає реальні права індивідуальної власності широким верствам населення. У зв’язку з цим почали розвиватися підприємства недержавної форми власності, формуватись прошарок власності. Подальший стрімкий розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням та приватизацією держ.майна. Всі ці процеси обумовили необхідність становлення і розвиток незалежного аудиту. Щодо України, то аудит почав активно розвиватися після виходу ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року №3125-12.22.04.93.

Пост-митний аудит почав активно розвиватися після підписання Кіотської конвенції 1973р., в якій визначено основні принципи та засади ПМА. У розвинених країнах ПМА приносить більше 30% платежів, на кордоні здійснюється мінімум процедур.
3. Основні принципи здійснення митного контролю на основі методів аудиту за умовами Кіотської конвенції

Основним міжнародним документом в сфері митної справи є Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (м. Кіото, 1973 р.) Процес спрощення та гармонізації процедур митного контролю пов’язаний з його прозорістю, послідовністю, логічністю і прогнозованістю для всіх суб’єктів ЗЕД. Основними умовами Конвенції є:

  1. збільшення обсягів ЗЕ операцій, сприяння розвитку світових господарських зв’язків, удосконалення системи державного регулювання ЗЕД;

  2. реалізація програм, спрямованих на постійне вдосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;

  3. використання сучасних методів контролю на основі керування ризиками і методами митного аудиту. Контроль на основі методів митного аудиту являє собою сукупність заходів, за допомогою яких митна служба переконується у правильності заповнення ВМД та вірогідності зазначених даних, перевіряючи наявні до декларування книги обліку, облікову документацію, комерційну інформацію. Доцільність митного аудиту розглядається як економічний механізм, який забезпечує мінімізацію формальностей у поєднанні з контролем руху імпортованих товарів на внутрішньому ринку;

  4. максимальне практичне застосування інформаційних технологій;

  5. надання зацікавленим сторонам всієї інформації про нормативно-правову базу з митної справи;

  6. співробітництво з іншими державними органами і митними службами інших держав;

  7. забезпечення безперешкодного доступу зацікавлених сторін до процедур розгляду справ в адміністративному та судовому порядку.

На сьогодні спрощення і гармонізація митних процедур є основними напрямками вдосконалення митного контролю для України на етапі розвитку світових економічних інтеграційних процесів.

Основні стандартні правила Кіотської конвенції:

  1. митна служба України прагне до співробітництва з учасниками зовнішньої торгівлі з метою вдосконалення митного контролю;

  2. в пунктах пропуску на кордоні митні служби суміжних держав в випадках, коли це можливо, здійснюють митний контроль спільно. Спільний митний контроль передбачає узгодженість дій, взаємне визнання результатів митного оформлення та засобів митної ідентифікації, ідентичність вимог до товаросупровідних документів і даних, які в них містяться, обмін інформацією про товари та ТЗ в цілях митного оформлення, проведення консультацій щодо застосування окремих положень національного законодавства;

  3. митниця відправлення обов’язково встановлює строк доставки товарів до митниці призначення з урахуванням особливостей товарів та маршруту перевезення;

  4. розмір гарантії щодо обов’язкової доставки товарів у митний орган призначення повинен бути на менше податкового боргу (податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що підлягають сплаті у разі ввезення товарів для вільного обігу на території України).

Україна тільки має намір приєднатися до Кіотської конвенції.
4. Перевірки систем звітності та обліку товарів суб’єкта ЗЕД як одна з форм митного контролю

Дане питання регулюється постановою КМУ 1730, яка відповідно до статей 41, 60 і 69 Митного кодексу України визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи.

Перевірки проводяться у плановому та позаплановому порядку.

План перевірок складається митними органами на кожний квартал виходячи з результатів аналізу імпортно-експортних операцій, що здійснюються підприємствами, відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами.

У позаплановому порядку перевірки можуть проводитися у разі:

прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України;

виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи;

неподання підприємством в установлений строк документів обов’язкової звітності;

подання підприємством скарги на порушення законодавства посадовими особами митних органів під час проведення планової чи позапланової перевірки;

виникнення потреби у перевірці відомостей, що надійшли від особи, яка перебувала у правових відносинах з підприємством, якщо підприємство не надасть протягом трьох робочих днів пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит митного органу.

Для проведення перевірки посадовій особі митного органу видається спеціальне посвідчення, підписане керівником та скріплене печаткою відповідного митного органу. Зразок посвідчення та порядок реєстрації зазначених посвідчень встановлюються Держмитслужбою.

Про проведення планової перевірки підприємству повідомляється за 10 календарних днів до її початку.

Посадові особи митного органу зобов’язані пред’явити керівникові підприємства, де проводиться перевірка, спеціальне посвідчення та розписатися в журналі реєстрації перевірок.

Метою перевірки БО та ФЗ є встановлення правельності організації БО та складання ФЗ, додержання методології обліку, своєчасного та повноти відобаження в обліку суб’єкта ЗЕД здійснення операцій, ппередне перекручення обліку і звітності, а також встановлення незаконних операцій та запобігання їх у подальшому.

При проведенні митного аудиту посадові особи митних органів мають право: перевіряти всі бухгалтерські, фінансові та інші документи, що стосуються переміщення товарів і ТЗ через МКУ, у тому числі документи в електронній формі, одержувати їх копії, а також письмові пояснення і довідки від посадових осіб підприємства; використовувати фактичні методи аудиту, а саме: обстеження виробничих, складських, торгівельних та інших приміщень підприємств (а також опечатувати їх у необхідних випадках); контрольні обміри, запуски, контрольний аналіз сировини, матеріалів, продукції; вимагати усунення виявлених порушень; вилучати документи в порядку і на підставах, передбачених законодавством; вимагати від керівництва підприємства проведення інвентаризації об’єктів перевірки;

До обов’язків посадових осіб митних органів при проведенні аудиту належать: відповідність до програм і робочих планів перевірки; додержання принципів законності, повноти і об’єктивності перевірки, достовірності та доказовості її результатів; видавати керівникам та у разі потреби іншим посадовим особам примірник акта перевірки; приймати від посадових осіб заяви, пояснення і зауваження і долучати їх до матеріалів перевірки.

Серед обов’язків посадових осіб виділяють наступні: відмовлятися від надання пояснень, якщо інформація є комерційною таємницею; подавати письмові пояснення, зауваження чи заперечення до акта перевірки; оскаржувати в установленому порядку дії посадових осіб митних органів.

За результатами перевірки складається акт у трьох примірниках, підписується посадовими особами митних органів, які брали участь у перевірці, керівником, а у разі потреби – посадовими особами підприємства. Порядок оформлення результатів перевірки, встановлюється ДМСУ.
5 Законодавчо-нормативне регулювання аудиторської діяльності в митних органах

Основним нормативним актом, який передбачає можливість використовувати методи митного аудиту при здійсненні митного контролю та оформлення, є Митний кодекс України. Зокрема, статтею 41 однією з форм митного контролю визнається перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через МКУ, а також своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів. Перевірка системи звітності та обліку товарів і ТЗ, що переміщуються через МКУ-проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і ТЗ вимогам чинного законодавства. Ст. 69 передбачена можливість здійснення митного контролю після пропуску товарів і ТЗ незалежно від закінчення операцій митного контролю та оформлення, якщо є достатні підстави вважати, що має місце порушення законодавства.

23.12.04 року КМУ затвердив “Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і ТЗ, що переміщуються через МКУ”, який визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок стану БО та звітності щодо товарів і ТЗ, що перетинають МКУ, як в процесі митного оформлення, так і після його закінчення в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи і який є одним із перших кроків втілення на практиці політики постаудиту.

Крім вищезазначених документів аудиторську діяльність регламентують накази та інструкції ДМСУ, а також законодавство в сфері митної справи та ЗЕД .

6. Суть пост-митного аудиту, його мета, завдання та функції.

Пост-митний аудит – одна з форм митного контролю, яка полягає в систематичній перевірці систем звітності та обліку товарів та трансп. засобів суб`єктів ЗЕД (СЗЕД) після їх митного оформлення. Реалізується шляхом виїзної перевірки.

Метою ПМА є спрощення митн. оформл. товарів та прискорення митних процедур на кордоні шляхом подальшої поглибленої перевірки після факту митн. оформл. товарів та трансп. засобів.

Завдання ПМА:

  1. перевірка законності та реальності зовнішньоекон. операцій (ЗЕО), що відображені в системі обліку та звітності СЗЕД;

  2. встановлення відповідності документації про зазначені товари та трансп. засоби вимогам чинного зак-ва;

  3. перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування податків і зборів, які справляються при переміщенні товарів через митн. кордон України, а також законності надання пільг в оподаткуванні;

  4. перевірка цільового використання товарів, стосовно яких надано пільги;

  5. виявлення помилок та порушень, винних осіб та міри відповідальності;

  6. розробка заходів щодо профілактики та попередження таких порушень у майбутньому.

Функції ПМА:

  1. профілактична – полягає у викритті та наступному попередженні різного роду порушень та помилок у сфері ЗЕД;

  2. інформаційна – отримана під час ПМА інформація є підставою для прийняття послідуючих управлінських рішень як МО, так і ін.. держ. органами (ДПА, СБУ і т.ін.);\

  3. мобілізуюча – за результатами перевірок вживаються заходи щодо покращення фін.-госп. д-ті СЗЕД.


7. ПРИНЦИПИ ПОСТ-МИТНОГО АУДИТУ

1) Пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства

2) Підконтрольність та підзвітність митних органів(суб’єктів контролю) ДМСУ

3) Рівність прав усіх суб’єктів господарювання

4) Гарантування прав суб’єкту господарювання

5) Об’єктивність неупередженість пост-митного аудиту

6) Наявність законних підстав для здійснення перевірки

7) Відкритість, прозорість, плановість та системність перевірок

8) Неприпустимість дублювання повноважень державних органів під час перевірки

9) Невтручання мит. органу у статутну діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах законодавства

10) Відповідальність мит. орг. за шкоду заподіяну суб’єкту господарювання

11) Дотримання умов міжнародних договорів України

12) Незалежність мит. орг. від політичних партій та інших об’єднань громадян

8. Предмет, об’єкти та суб’єкти ПМА

Предмет- фін-госп діяльність під-ва, що стосується ЗЕ операціях та, яка зареєстрована в документах фінансової звітності.

Об’єкти

1. Під-ва:

2. Окремі ЗЕ операції

3. Об’єкти, що забезпечують ЗЕД


Суб’єкти: посадові особи митних органів
9. Відміність пост-митного аудиту від ревізії та незалежного аудиту.

ПМА є формою митного контролю, який проводиться у плановому та позаплановому порядку у чітко визначені законодавством випадках за ініціативою митного або податкового органу.

Може проводитис на підприємстві будь-якої форми власності

Аудит-є формою незалежного фінансово-господарського контролю. Проводиться в будь-якій час. Виконує прогнозні функції, власники обираютьаудитора самі, аудит не проводиться в бюджетних установах

Ревізія-проводиться відповідно до законодавства про підприємництво. Проводиться в установах та організаціях, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів. Інізіатором є контролюючий орган, рідше керівник підприємства. Може проводитися за рішенням правоохороних органів.

Основні критерії розходження:

Критерії

ПМА

Аудит

Ревізія

Законодавча база

МКУ,ПКМУ №1730

ЗУ від 14.08.06 №140-V

ЗУ «Про державну контрольно-ревізійну службу У», господарський кодекс

Завдання

Перевірка законності та реальності зовнішньоекономічних операцій, повнота нарахівання податків і зборів, виявлення порушень, винних осіб та міри відповідальності

Підтвердження достовірності фінансової звітності, надання допомоги у сфері обліку та оподаткування

Перевірка фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, законність проведення цільового використання бюджетних коштів, виявлення порушень і зловживань, притягнення винних осіб до відповідальності

Замовник

Митний, податкові або судово-слідчі органи

Власник або керівник

КРУ, інші державні контролюючі органи, або органи слідства і дізнання

Відповідальна особа, що здійснює перевірку

Посадова особа МО

аудитор

Ревізор (посадова особа державного контролюючого органу)

Реалізація результатів перевірки

Штрафи, донарахування і стягнення митних платежів, може складатися протокол про ПМП та вилучатися майно

Результати направляються замовнику

Штрафи, на посадових осіб підприємств накладаються стягнення

Оприлюднення результатів

Не підлягає розголошенню, а також переданню в інші органи

Інформація не розголошується

оприлюднюється


11.Міжнародний досвід розвитку і функціонування пост-митного аудиту

ПМА почав розвиватися після підписання в 1973 році Кіотської конвенції, в якій визначено основні принципи і засади прцедури ПМА.

У країнах ЄС принципи і засади ПМА відрізняються.

У розвинутих країнах ПМА приносить більше 30 % усіх митних платежів, через те, що на кордоні здійснюється мінімум митних процедур.

У Китаї за МА відповідає бюро розслідування головної митної адміністрації. Система ПМА носить характер 4 в 1:

- аналіз ризиків;

- аудит підприємств;

- торгівельне розслідування;

- управління підприємством.

У Великій Британії ПМА проводиться вибірково до окремих суб’єктів ЗЕД, а також брокерів, які є найбільш ризиковими. Митний офіцер має право самостійно визначати обсяг і термін перевірки.

У Республіці Казахстан одночасно з митним комітетом, який здійснює ПМА існує незалежна та самофінансова організація – Палата митних аудиторів, яка формується атестованими митними аудиторами та митними аудиторськими організаціями. Атестація проводить кваліфікаційноє комісією у формі іспитів. До атестації допускаються особи, які мають вищу освіту та досвід роботи не менше 3 років за економічною, фінансовою, митною, або юридичними спеціальностями.

Особи, що пройшли атестацію, отримують свідотство. МА підлягає обов’язковому ліцензуванню.

У Рос. Федерації в структурі митного комітету існує служба митної інспекції, яка здійснює ПМА.

У Республіці Молдова – існують відділ ПМА, який підпорядковується управлінню по боротьбі з митними порушеннями та тісно співпрацюють з відділами кримінальних розслідувань.


12. Організація пост-митного аудиту в ДМСУ

Організація та методичне забезпечення МА забезпечує ДАРА. Безпосереднє здійснення перевірок ВОКР.

Схема взаємодії:

1. ДМСУ

1.1Регіонально-інформаційна митниця

1.2.департамент митної статистики

1.3.департамент заходів торгової політики

1.4.управління митної вартості

1.5.Управління контролю за переміщенням товарів

1.6.Департамент митного планування

1.7.Центр митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи

1.8.Управління митно-тарифного регулювання

1.9.Департамент організації митного контролю

1.10.Департамент декларування та митних режимів

1.11.інші

2.ДАРА

2.1.Відділ аудиту

2.2.Служба управління ризиками

2.3.інші

3. ВОКР

3.1.Сектор контрольної перевірки роботи та аналізу ризиків

3.1.1. Відділ платежів

3.2. сектор організаційного забезпечення

3.2.1. відділ контролю митної вартості та номенклатури

3.2.2. ВМО

3.2.3. служба боротьби з контрабандою та митної варти.

+ бухгалтерія.

13. Функції та завдання Департаменту аналізу ризиків та аудиту ДМСУ.

Функції ДАР:

1. Розробляє та подає керівництву Держмитслужби пропозиції до Концепції впровадження, розвитку та вдосконалення системи аналізу ризиків та управління ними, програм сприяння зовнішньоекономічній діяльності та її суб’єктам.

2. Розробляє й подає керівництву Держмитслужби проекти нормативно-правових актів.

3. Спільно з управліннями, департаментами Держмитслужби, спеціалізованими митними установами та митними органами України організує та впроваджує в митних органах України систему аналізу ризиків і управління ними, а також перевірки на підставі методів аудиту.

4. Збирає, накопичує, систематизує, обробляє інформацію про суб’єктів, об’єкти та механізми митного контролю й митного оформлення.

5. Оцінює, аналізує накопичену інформацію, на підставі якої формує профілі ризиків і рекомендації митним органам щодо застосування форм і методів митного контролю й процедур митного оформлення.

6. Збирає, аналізує та оцінює інформацію про результати застосування митними органами профілів ризиків, визначає їх ефективність. Вносить зміни та доповнення до профілів ризиків.

7. Контролює дотримання законодавства України в галузі митної справи суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, громадянами, митними органами, надає інформацію Департаменту митної варти та боротьби з контрабандою Держмитслужби України.

8. Організує та координує взаємодію митних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, інших суб’єктів з питань, що входять до компетенції ДАР.

9. Організує аудиторські перевірки діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та митних органів, координує проведення таких перевірок.

10. Організує проведення Держмитслужбою заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, координує роботу з проведення таких заходів.

11. Бере участь у підготовці та опрацюванні проектів міжнародних договорів відповідно до компетенції ДАР.

12. Здійснює згідно із законодавством фінансово-господарську діяльність і забезпечує подання фінансових звітів до Держмитслужби та відділення Держказначейства в строки, установлені Державною митною службою.

13. Здійснює перевірку законності ввезення/вивезення товарів та їх митного оформлення, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення положень законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

14. Перевіряє дотримання режиму зони митного контролю.

15. Отримує копії рішень у справах про порушення митних правил, заведених посадовими особами ДАР, та копії процесуальних рішень, прийнятих у кримінальних справах, порушених за матеріалами перевірок, проведених ДАР, у триденний термін після їх надходження до митного органу, у провадженні якого перебуває справа.

16. Аналізує результати провадження в справах про порушення митних правил, заведених посадовими особами ДАР, і прийняті за ними рішення.

17. Реалізує спільно з органами державної влади заходи, спрямовані на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне й культурне надбання держави.

18. Упроваджує в практичну роботу оперативних підрозділів ДАР сучасні технічні засоби митного контролю.

Основними завданнями ДАР є:

1. Участь у реалізації державної політики у сфері митної справи за відповідним напрямом.

2. Захист економічних інтересів України.

3. Сприяння розвитку міжнародної торгівлі.

4. Сприяння суб’єктам зовнішньоекономічній діяльності в отриманні права діяти за спрощеними принципами й правилами митного контролю та митного оформлення зі звільненням від окремих процедур.

5. Контроль за дотриманням законодавства України з питань митної справи суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та митними органами, у тому числі методами аудиту, із застосуванням сучасних інформаційних технологій та проведенням організаційно-контрольних заходів на митній території України.

6. Запобігання та протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

7. Розроблення рекомендацій та методик для спрощення та посилення процедур митного контролю й митного оформлення за результатами застосування методів аналізу ризиків і аудиту.

8. Забезпечення “прозорості” процедур контролю та контрольованості його результатів.

9. Забезпечення контролю за дотриманням законодавства України з питань митної справи шляхом здійснення комплексних контрольних заходів у митних органах України.

10. Здійснення митного контролю товарів та транспортних засобів (далі — товари), що переміщуються через митний кордон України, виявлення при цьому порушень з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, фізичних осіб, а також посадових осіб митних органів, припинення порушень, проведення митного огляду та переогляду з наступним митним оформленням товарів і транспортних засобів відповідно до законодавства.

11. Виявлення фактів порушень при нарахуванні податків, зборів (обов’язкових платежів), а також випадків недотримання вимог законодавства, що регулюють ці питання. Забезпечення своєчасності та повноти перерахування коштів від справляння податків, зборів (обов’язкових платежів) до Держбюджету України.

12. Виявлення під час здійснення контрольних заходів порушень митних правил.

13. Здійснення системної інформаційно-аналітичної роботи згідно з методикою визначення системи ризиків, розробленою ДАР, на підставі узагальненої інформації, отриманої з різних джерел.

14. Взаємодія зі структурними підрозділами Держмитслужби України з метою комплексного усунення недоліків, виявлених у діяльності митних органів. Отримання довідок відповідного змісту та аналітичних матеріалів, потрібних для проведення цієї роботи.

15. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.Контроль за провадженням та прийняттям рішень у справах про порушення митних правил, заведених ДАР.

16. Здійснення в установленому законодавством порядку спільних із митними органами суміжних держав заходів, спрямованих на відвернення та припинення контрабанди й порушень митних правил.

17. Здійснення спільно з іншими компетентними органами заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів з метою недопущення ввезення на територію України неякісних товарів або товарів, що не відповідають чинним в Україні вимогам і стандартам.

  1   2   3   4


Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации