Методичні вказівки - Платежі за забруднення навколишнього природного середовища - файл n1.doc

Методичні вказівки - Платежі за забруднення навколишнього природного середовища
скачать (216.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc217kb.04.12.2012 04:54скачать

n1.doc





Практичне заняття 1. Платежі за забруднення навколишнього природного

середовища

1.1 Платежі за забруднення атмосферного повітря
Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору, наведених в таблицях 1.1 – 1.3 додатка 1, та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними

джерелами забруднення визначають за формулою:

П

Пвс= ? ( Нпі · Мі · Кнас · Кф ) (1.1)

і = 1 

де Нпі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-ї забруднюючої речовини з ура­хуванням індексації, грн/т; Нпі розраховують за формулою (1.2);

Мі - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Кнас - коригуючий коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту (наведено в табл. 2.1 додатка 2);

Кф - коригуючий коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту(наведено в табл. 2.2 додатка 2).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів „Про внесення зміни у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за за­бруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” (Постанова №626) [11] з першого січня 2006 року запроваджено розрахунок нормативів збору за за­бруднення НПС проводити з урахуванням коефіцієнта 2,373.

У наступному році, Кабінет Міністрів прийняв Постанову „Про вне­сення зміни у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення НПС і стягнення цього збору та визнання таким, що втратив чинність, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 року №402” (Постанова №1423) [12] запроваджено з 01.01.07 проведення індексації нормативів збору за забруднення НПС та коефіцієнта 2,373 за формулою (1.2):

Нб · І

Нпі = ----------- , (1.2)

100

де Нпі - проіндексований норматив збору у поточному році, гривень за 1т.;

Нб - базовий норматив збору, гривень за 1 тонну, наведений таблицях 1.1 – 1.3 додатка 1;

І - індекс споживчих цін за попередній рік, відсотків.
Індекс споживчих цін — показник зміни вартості стандартного кошика товарів і послуг, споживаних типовим споживачем, який увійшов до числа опитаних, у різні періоди часу. На підставі змін індексу споживчих цін за період (місяць або рік) визначають споживчу інфляцію, або просто інфляцію.

У разі, коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не переви­щує 100 відсотків, індексація нормативів збору не проводиться.

Також Постановою №1423 [12] введені обмеження в часі для базових нормативів збору за забруднення НПС, які підлягають індек­сації, а саме, під час проведення індексації базовими вважаються значення нормати­вів цього збору на 31.12.06, з урахуванням коефіцієнта 2,373, а для нововведених нормативів – на 31 грудня року їх запровадження.

Під час проведення індексації базовими вважаються значення нормативів збору на 31 грудня 2006 року, а для нововведених нормативів - на 31 грудня року їх введення. Таким чином у 2007 році коефіцієнт індексу споживчих цін (індексу інфляції) дорівнював - 1,116, у 2008 році - 1,166 та у 2009 році 1,223.

Таким чином, проіндексовані нормативи збору розраховані за формулою (1.2), та мають такі результати:


Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди, наведених в таблицях 1.4 – 1.6 додатка 1, і визначених за місцем податкової реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до Порядку.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення визначаються за формулою:

П

Пвп = ? Нпі · Мі · Кнас · Кф, (1.3)

            і = 1 

де Нпі – норматив збору за тонну і-того виду пального, наведений таблицях 1.4 – 1.6 додатка 1, у гривнях (грн/т), з ура­хуванням індексації за формулою (1.2);

Мі – кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т);

Кнас - коригуючий коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту (наведено в табл. 2.1 додатка 2);

Кф - коригуючий коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту(наведено в табл. 2.2 додатка 2).
Приклад 1.1. Визначити розмір збору за викиди пересувними транспортними засобами (Пвп) по місту Дніпропетровську за період з 2004 по 2009р.р. для кожного року окремо та у підсумку за 6 років згідно кількості та різновиду палива, наведеного у таблиці 1.1.

Таблиця1.1 – Кількість використаного палива пересувними транспортними засобами підприємств та організацій в місті Дніпропетровську, тис.т.

Назва палива

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Бензин етилований

1,7

1,8

1,6

2,7

2,4

2,6

Бензин не етилований

47,9

52,7

53,5

66,4

69,0

69,5

Дизельне пальне

78,0

86,5

98,4

107,4

110,4

107,9

Зріджений нафтовий газ

0,93

0,98

1,2

1,5

1,6

1,4

Стиснений природний газ

4,81

5,9

6,3

7,2

6,7

5,5

Для підрахунку використано параметри:

- кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т) (Мі) з таблиці 1.1.;

- норматив збору за тонну і-того виду пального (Нпі) з урахуванням коригуючого коефі­цієнту та індексів інфляції;

- коригуючий коефіцієнт (Кнас), який враховує чисельність жителів населеного пункту, для міста Дніпропетровська він дорівнює 1,8;

- коригуючий коефіцієнт (Кф), який враховує народногосподарське значення населеного пункту, для міста Дніпропетровська він дорівнює 1,25.

Наприклад, розрахунок суми за забруднення навколишнього природного середовища пересувними транспортними засобами за 2009 рік за використане дизельне паливо з врахування індексації нормативів збору виконано по місту Дніпропетровську згідно об’ємів використаного пального у 2009 році за формулою (1.3)

Пвп = 107853 · 17,00 · 1,8 · 1,25 = 4125,38тис.грн.

По іншим періодам та іншим видам палива проводяться подібні розрахунки та результати зведено до таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища пересувними транспортними засобами з урахуванням коефіцієнтів та індексів інфляції


Назва палива


Сума збору, тис. грн.

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Бензин

ети­лований

22,9

23,71

52,39

96,79

101,36

130,05

Бензин

не ети­лований

484,5

533,40

1 284,28

1 779,44

2 156,64

2 657,00

Дизельне

па­льне

789,5

875,34

2 363,19

2 878,57

3 450,98

4 125,30

Зріджений

нафтовий газ

12,6

13.21

38,60

53,67

66,87

71,35

Стиснений

природний газ

32,5

40,00

101,68

128,18

140,02

141,24

Усього

1 342,0

1 485,65

3 840,14

4 936,64

5 915,86

7 124,94



1.2 Платежі за забруднення водного середовища
Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси.

Складовими розміру платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти є:

Ліміти скидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням граничнодопустимих обсягів скидів за кожним інгредієнтом і доводяться до них як тимчасово погоджені величини скидів забруднюючих речовин за кожним інгредієнтом у тоннах за рік.

Тимчасово погоджені скиди (ТПС) – це кількість забруднюючих речовин, що скидаються у водні об'єкти з окремого джерела забруднення за одиницю часу. ТПС встановлюється на відповідний термін - до досягнення граничнодопустимих скидів. ГДС з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищують встановлених норм екологічної безпеки людини.

Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти загальнодержавного значення встановлюються на один рік органами Мінекобезпеки у формі видачі підприємствам відповідних дозволів; для водних об'єктів місцевого значення вони встановлюються для підприємств за поданням органів Мінекобезпеки у порядку, що визначається органами місцевої влади.

Платежі підприємств за скиди забруднюючих речовин у межах лімітів зараховуються до собівартості продукції, а та частина загальної суми, що припадає на понадлімітне забруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.

Суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору, наведених в таблицях 1.7 – 1.8 додатка 1, та визначеного за місцезнаходженням джерела забруднення коригуючого коефіцієнта, наведеного в таблиці 2.3 додатка 2, і визначаються за формулою

          п

Пс = ?лі · Нпі · Крб) + (Мпі · Нпі · Крб · Кп), (1.4)

          і = 1 

де Млі – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Мпі – обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Нпі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, наведених в таблицях 1.7 – 1.8 додатка 1, у гривнях (грн/т), з урахуванням індексації за формулою (1.2);

Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведений в таблиці 2.3 додатка 2;

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, Кп = 5.

1.3 Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі
Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежів за розміщення відходів у навколишньому середовищі є:



Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору, наведених в таблиці 1.9 додатка 1, та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2, і визначаються за формулою:

            п

Прв = ?пі · Млі · Кт · Ко) + (Кп · Нпі · Мпі · Кт · Ко), (1.5)

            і = 1 

де Млі – обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (т);

Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-того виду, у тоннах (т);

Нпі – норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, наведених в таблиці 1.9 додатка 1, у гривнях за тонну (грн/т), з урахуванням індексації за формулою (1.2);

Кт – коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведений в таблиці 2.4 додатка 2;

Ко – коригуючий коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведений в таблиці 2.5 додатка 2;

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів - 5.
Додаток 1 - Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища

до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 р. N 402) 


Таблиця 1.1 – Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення



Назва забруднюючої речовини  

Норматив збору, гривень/тонну 

Азоту оксиди  

80 

Аміак  

15 

Ангідрид сірчистий  

80 

Ацетон  

30 

Бенз(о)пірен  

101807 

Бутилацетат  

18 

Ванадію п'ятиокис  

300 

Водень хлористий  



Вуглецю окис  



Вуглеводні  

4,5 

Газоподібні фтористі сполуки  

198 

Тверді речовини  



Кадмію сполуки  

633 

Марганець та його сполуки  

633 

Нікель та його сполуки  

3225 

Озон  

80 

Ртуть та її сполуки  

3390 

Свинець та його сполуки  

3390 

Сірководень  

257 

Сірковуглець  

167 

Спирт н-бутиловий  

80 

Стирол  

584 

Фенол  

363 

Формальдегід  

198 

Хром та його сполуки  

2147 


Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 1.1, нормативи збору слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності забруднюючої речовини згідно з таблицею 1.2.
Таблиця 1.2 – Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності


Клас небезпечності 

Норматив збору, гривень/тонну 



572 

II 

131 

III 

19,5 

IV 

4,5 



Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.1 та на які не встановлено клас небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу згідно з таблицею 1.3.
Таблиця 1.3 – Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу


Орієнтивно-безпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метрів)  

Норматив збору, гривень/тонну 

Менше 0,0001  

24078 

0,0001 - 0,001 (включно)  

2063 

0,001 - 0,01 (включно)  

285 

0,01 - 0,1 (включно)  

80 

0,1 - більше 10  




Для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно-безпечний рівень впливу, нормативи збору встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності.

Таблиця 1.4 – Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення


Вид пального  

Норматив збору, гривень/тонну 

Дизельне пальне  

4,5 

Бензин:  

  

етилований  



неетилований  

4,5 

Зріджений нафтовий газ  



Стиснений природний газ  





Таблиця 1.5 – Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами


Вид пального  

Норматив збору, гривень/тонну 

Бензин  



Дизельне пальне  



Мазут  

4,5 



Таблиця 1.6 – Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом


Вид пального  

Норматив збору, гривень/тонну 

Дизельне пальне  

4,5 



Таблиця 1.7 - Нормативи збору, який справляється за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти, в тому числі у морські води


Назва забруднюючої речовини  

Норматив збору, гривень/тонну 

Азот амонійний  

52,5 

Органічні речовини (за показниками БСК 5) 

21  

Завислі речовини  

1,5 

Нафтопродукти  

309 

Нітрати  

4,5 

Нітрити  

258 

Сульфати  

1,5 

Фосфати  

42 

Хлориди  

1,5 


Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 1.7, за нормативи збору беруться нормативи, наведені у таблиці 1.8.

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно-безпечний рівень впливу, за гранично допустиму концентрацію береться найменша величина гранично допустимої концентрації, наведена у таблиці 1.8.
Таблиця 1.8 - Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації забруднюючих речовин


Концентрація забруднюючих речовин 

Норматив збору, гривень/тонну 

Забруднюючі речовини з гранично допустимою концентрацією у воді рибогосподарських водойм (мг/літр): 

  

до 0,001  

4128 

0,001 - 0,09  

2993 

0,1 - 1 (включно)  

516 

1 - 10  

52,5 

вище 10  

10,5 


У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки норматив збору, який справляється за скид забруднюючих речовин у ці водні об'єкти, збільшується у 1,5 рази.

Норматив збору, який справляється за захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, береться відповідно до таблиці 1.7 чи 1.8 з коефіцієнтом 10.


Таблиця 1.9 – Норматив збору, який справляється за розміщення відходів


Клас небезпеки відходів 


Рівень небезпечності відходів  

Норматив збору, гривень/тонну 



надзвичайно небезпечні*  

82,5 

II 

високонебезпечні  



III 

помірно небезпечні  

0,75 

IV 

малонебезпечні, 

0,3 

  

малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості 

0,03 

* Норматив збору для:

- обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 83 гривні/1 одиницю;

- люмінесцентних ламп - 1,5 гривні/1 одиницю.
За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, за норматив збору береться норматив, встановлений за розміщення відходів I класу небезпеки.

Норматив збору за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничодобувної промисловості у розмірі 0,03 гривні/тонну застосовується з 1 квітня 2003 року.

Додаток 2 – Коригуючі коефіцієнти

до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору
Таблиця 2.1 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чоловік

Коефіцієнт

До 100

1

100,1 - 250

1,2

250,1 - 500

1,35

500,1 - 1000

1,55

понад 1000

1,8



Таблиця 2.2 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту


Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)

1

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського*, обласного значення)**

1,25

Населені пункти, віднесені до курортних

1,65

*Автономної Республіки Крим

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Таблиця 2.3 - Регіональні (басейнові) коефіцієнти


Басейни морів і річок

Коефіцієнт

Азовське море

2

Чорне море

2

Дунай

2,2

Тиса

3

Прут

3

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України - до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно - до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно - до Чорного моря)

1,8

Прип'ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2


Таблиця 2.4 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі


Місце (зона) розміщення відходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них

3

За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)

1


Таблиця 2.5 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів



Характер місця розміщення відходів

Коефіцієнт

Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення

1

Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів

3



 
 

Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации