Лекции - Основи лікувального масажу - файл n2.doc

Лекции - Основи лікувального масажу
скачать (1862.6 kb.)
Доступные файлы (20):
n1.doc54kb.03.02.2009 11:28скачать
n2.doc96kb.24.12.2009 12:50скачать
n3.doc24kb.27.03.2008 17:09скачать
n4.doc815kb.03.02.2009 12:55скачать
n5.doc100kb.03.02.2009 12:26скачать
n6.doc49kb.24.03.2009 13:59скачать
n7.doc380kb.24.12.2009 12:48скачать
n8.doc265kb.18.03.2009 17:42скачать
n9.doc127kb.24.12.2009 13:00скачать
n10.doc130kb.24.12.2009 13:12скачать
n11.doc204kb.22.04.2009 12:58скачать
n12.doc184kb.24.12.2009 13:02скачать
n13.doc89kb.24.12.2009 13:15скачать
n14.doc516kb.24.03.2009 13:28скачать
n15.doc342kb.24.12.2009 13:20скачать
n16.doc77kb.24.02.2009 19:09скачать
n17.doc76kb.24.02.2009 17:04скачать
n18.doc112kb.03.02.2009 13:48скачать
n19.doc88kb.24.12.2009 13:22скачать
n20.doc66kb.09.10.2009 11:05скачать

n2.doc

Будова скелета людини. М’язева система. Судини і нерви.

І. Кістки.

Будова. Компактна речовина по периферії (кісткові пластини, остеон). Губчата речовина (трабекули). Кістковий мозок: червоний (кровоносні судини, кров’яні елементи, стовбурові клітини, остеокласти, остеобласти), жовтий. Надкістя (періост) бере участь у рості кістки, відновленні, багата судинами і нервами.

Форми кісток. Трубчаті (плече, передплічч, стегно, гомілка, п’ястні, плюсневі, фаланги): діафіз з компактної речовини з кістковомозковою порожниною, іпіфіз з губчатої речовини і червоним кістковим мозком, метафіз – зона росту.

Губчаті порожнини не мають , покриті тонким шаром компактної речовини (ребра, грудина, хребці, зап’ястні, передплюсневі, сесамовидні біля суглобів у сухожиллях).

Пласкі із губчатої речовини (виділені в окрему групу у зв’язку із походженням): лопатка і тазова кістка розвиваються із хряща, а кістки черепа із сполучної тканини.

Змішані – кістки основи черепа.

  1. Хребет – 32 – 34 хребці: 7 – 12 – 5 – 5 – 3 (5). Шийний і поперековий лордоз, грудний і крижовий кіфоз ( надають пружинності і еластичності).

Хребець має тіло, дугу, яка замикає спиномозковий отвір, 7 відростків – 2 в/суглобових, 2 н/суглобових, 2 поперечних і остистий. Біля основи дуги є в/ і нижня хребцеві вирізки, які у 2 сусідніх хребців утворюють міжхребцеві отвори. І шийний хребець – атлант – не має тіла, а 2 латеральні маси з’єднані дугами, мають суглобові поверхні для з’єднання з черепом і ІІ хребцем.

ІІ ш/хребець – осьовий має відросток – зуб, що служить віссю, навколо якої обертається голова разом з атлантом. Грудні хребці мають реберні ямки на бокових поверхнях тіл для з’єднання з ребрами. Тіла хребців з’єднані між собою фіброзно – хрящевими міжхребцевими дисками, у центрі студенисте ядро, оточене фіброзним кільцем. Передня, задня, жовті зв’язки, міжостисті зв’язки утворюють надостисту, міжпоперечні зв’язки; суглобові поверхні утворюють дуговідростчаті пласкі суглоби, які забезпечують сковзні рухи невеликої амплітуди.

  1. Грудина: руків’я має ключичні вирізки, , на боковій поверхні вирізки для І і ІІ ребер. Тіло має вирізки для прикріплення хрящових частин ІІ – VІІ ребер. Мечевидний відросток.

  2. Ребра: мають кісткову і хрящову частини. Головки ребер мають суглобові поверхні для з’єднання з реберними ямками 2 суміжних хребців. Між шийкою і тілом ребра є суглобова поверхня для з’єднання з поперечними відростками хребців ( немає у XІ і XІІ ребер).

  3. Лопатка: верхній, латер., медіальний край; верхній, латер., нижній вугол; вісь; над-і підостні ямки; клювовидний і акроміальний відростки; суглобова впадина.

  4. Ключиця: тіло, акром. і грудинний кінці.

  5. Плечова кістка.

  6. Ліктьова.

  7. Променева.

  8. Кисть: зап’ястя (трапецевидна, кістка – трапеція, ладьєвидна, півмісяцева, тригранна, гороховидна, головчата, крючковидна), п’ястні кістки (4), фаланги, сесамовидні кістки.

  9. Тазова кістка: клубова, сіднична, лобкова.

  10. Стегнова кістка.

  11. Надколінник – сесамовидна кістка.

  12. Малогомілкова кістка.

  13. Великогомілкова кістка.

  14. Ступня: передплесна (таранна, п’яткова, кубовидна, ладьєвидна, 3 клиновидні), плесна (5), фаланги.

  15. Череп: мозкова частина (8 – лобна, 2 тім’яні, потилична, 2 скроневі, клиновидна, решітчата: з’єднані швами, практично нерухомі); лицева частина (15 – в/щелепа, носова, вилична, сльозна, піднебінна, н/носова раковина – парні; н/щелепа, леміш, під’язична кістка - непарні).


ІІ. Суглоби.

  1. Грудино – ключичний – містить суглобовий хрящевий диск, який усуває інконгруентність суглобових поверхонь і дещо збільшує об’єм рухів; це єдиний суглоб, який з’єднує скелет в/к зі скелетом тулуба.Рухи навколо 3 осей: сагітальної – піднімання і опускання плечового поясу, вертикальної – рух плечового поясу вперед і назад, фронтальної – поворот ключиці навколо своєї осі, при чому зміщується увесь плечовий пояс і в/к.

  2. Акроміально – ключичний - плаский, об’єм рухів незначний.

  3. Плечовий суглоб – шаровидний, дуже рухомий: навколо сагітальної вісі – відведення і приведення плеча; фронтальної – згинання. Розгинання; вертикальної – повороти назовні і всередину. Можливий круговий рух. Суглоб укріплений відростками лопатки, суглобовою губою, клювовидно – плечовою зв’язкою, що вплітається у капсулу.

  4. Ліктьовий – об’єднаний загальною капсулою і складається з 3 окремих суглобів: 1) плечоліктьовий – блоковидний; 2) плечопроменевий – шаровидний; 3) проксимальний променеволіктьовий – циліндричний обертовий. Рухи: навколо фронтальної вісі – згинання ірозгинання передпліччя, вертикальної – обертається променева кістка, а знею і вся кисть.

  5. Дистальний променеволіктьовий суглоб – містить хрящевий суглобовий диск трикутної форми. Суглоб циліндр. обертовий з 1 вертикальною віссю, навколо якої проходить супінація і пронація кисті.

  6. Променево – зап’ястний – еліпсовидний. Навколо фронтальної вісі – згинання і розгинання кисті, сагітальної – приведення і відведення.

  7. Середньозапястний суглоб – функціонально об’єднаний з променево – зап’ястним, збільшуючи в ньому об’єм рухів.

  8. Зап’ястно – п’ястні суглоби – пласкі (окрім І пальця), з незнач. об’ємом рухів; суглоб І пальця сідловидний, дуже рухомий (відведення, приведення, протистояння).

  9. Міжпястні суглоби – пласкі.

  10. П’ястно – фалангові – еліпсовидні: фронтальна вісь – згинання і розгинання; сагітальна – відведення і приведення.

  11. Міжфалангові суглоби кисті – блоковидні: згинання і розгинання.

  12. Крижово – здухвинний суглоб – плаский, укріплений потужними зв’язками.

  13. Лобковий симфіз утворений посередництвом міжлобкового диска.

  14. Кульшовий суглоб – шаровидний; фронтальна вісь – згинання, розгинання; сагітальна – відведення і приведення; вертикальна – обертання стегна всередину і назовні. Можливий круговий рух. Суглоб укріплений вертлюжною губою, 4 потужними зовнішніми зв’язками. Особливість суглоба – наявність 2 внутрішньосуглобових зв’язок, які служать для додаткового зміцнення, а в 1 проходять харчуючі головку стегнової кістки кровоносні судини.

  15. Колінний суглоб – містить латеральний і медіальний меніски, які усувають неконгруентність суглобових поверхонь. У суглобі є передня і задня хрестоподібні зв’язки, які зміцнюють суглоб, з’єднуючи стегнову і в/г кістки. Містить надколінник. Укріплений зовнішніми зв’язками, зв’язкою надколінника. Навколо суглоба є багато (0більше 10 синовіальних сумок, частина з них з’єднані із порожниною суглоба і сприяє роботі великих за площею суглобових поверхонь; друга частина сумок знаходиться під сухожиллями, зменшуючи їх тертя об кістки.

Суглоб блоковидно обертовий: фронтальна вісь – згинання і розгинання, вертикальна (при зігнутому коліні) обертання гомілки всередину і назовні.

  1. Міжгомілковий суглоб – плаский, можливі невеликі сковзаючі рухи.

  2. Гомілковоступневий суглоб – блоковидний з 1 фронтальною віссю – розгинання (підйом ступні угору), згинання (опускання ступні).

  3. Підтаранний суглоб – циліндричний, співпрацює з наступним.

  4. Таранно – пятково – ладьєвидний суглоб – шаровидний; приведення із супінацією, відведення із пронацією.

  5. Пятково – кубовидний суглоб – сідловидний (сковзні обертові рухи). Таранно – ладьєвидний і п’ятково – кубовидний суглоби об’єднані під назвою “поперечний суглоб передплесни” або “шопарів” суглоб.

  6. Клиноладьєвидний – плаский, доповнює рух у 2 вищевказаних суглобах.

  7. Передплесно – плесневі суглоби - 3 анатомічні різні суглоби між кістками, укріплені тильними, підошвенними і міжкістковими зв’язками; пласкі зі сковзними рухами; об’єднані в 1 поперечний суглоб Лісфранка.

  8. Плеснофалангові суглоби - згинання і розгинання пальців, невеликі відведення і приведення.

  9. Міжфалангові суглопи ступні – блоковидні – згинання і розгинання пальців.



ІІІ. М’язи

Форми мязів: веретеноподібна, однопериста, двопериста, 2 – голоіва, 3-голова, 4-голова, кругова, сфінктер.

Фасції мязів: власна або глибока, поверхнева.

М’язи спини

Поверхневі:

  1. Трапецевидний – в/частина піднімає лопатку і плечовий пояс, середня – наближає лопатку до хребта, нижня – тягне лопатку вниз. При фіксованому плечовому поясі обидва м’язи тягнуть голову назад, при односторонньому скороченні – нахиляють голову у відповідну сторону.

  2. Широкий мяз спини – приводить плече до тулуба і тягне в/к назад, повертаючи її всередину. При фіксованій в/к приймає участь у зміщенні н/ребер вверх при диханні.

  3. М’яз, піднімаючий лопатку – піднімає медіальний край лопатки, при укріпленій лопатці нахиляє ш/в хребта назад і в свою сторону.

  4. Ромбовидні мязи (великий і малий) – наближають лопатку до хребта і трохи доверху.

  5. Верхній задній зубчатий мяз – тягне в/ребра вверх і назад при вдосі.

  6. Нижній задній зубчатий м’яз – тягне н/ребра вниз і назад при видосі.

  7. Ремінний мяз голови - при одностор. скороченні повертає голову в свою сторону, а при одночасному скороченні обох - тягне голову назад.

  8. Ремінний мяз шиї – при одностор. скороченні повертає ш/в хребта в свою сторону, при двостор. тягне шию назад.


Глибокі м’язи:

  1. Мяз, випрямляючий хребет – при двостор. скороченні розгинає хребет, при односторон. – нахиляє його в свою сторону. Бере участь в опусканні ребер і повороті голови. Велике значення для утримання правильної осанки, утриманні рівноваги тіла.

  2. Поперечно – остистий мяз – при одностор. скороченні повертає хребетв сторону, протилежну скороченому м’язу, при двостор. – розгинає хребет, підтримуючи тіло у вертик. положенні.

  3. Міжостисті – беруть участь у розгинанні хребта, сприяють підтриманню вертикального положення.

  4. Міжпоперечні – при одностор. скороченні нахиляють хребет у сторону, при двостор. – беруть участь в утримуванні вертикального положення.

  5. Підпотиличні – при 1 – стор. нахиляють голову назад і в сторону, при 2 – стор. тільки назад.


М’язи грудей

Поверхневі:

  1. Великий грудний мяз – приводить і повертає всередину плечову кістку, підняту руку опускає і тягне її вперед і всередину.

  2. Малий грудний – тягне плечовий пояс вниз і вперед, при фіксованій лопатці піднімає ребра.

  3. Підключичний – тягне ключицю вниз і досередини, укріплюючи грудино – ключичний суглоб. При фіксованому плечовому поясі піднімає І ребро.

  4. Передній зубчатий – тягне лопатку вперед і назовні, фіксує її. Бере участь у повороті лопатки при підйомі руки до вертикального положення.

Глибокі:

  1. Зовнішні міжреберні м’язи – піднімають ребра при вдосі.

  2. Внутрішні міжреберні – опускають ребра при видосі.

  3. Підреберні – беруть участь у видосі.

  4. Поперечний мяз грудей - бере участь у видосі.

  5. Мязи, що піднімають ребра - беруть участь у вдосі.


М’язи живота

М’язи передньої стінки живота:

  1. Прямий м’яз живота – нахиляє тулуб вперед, підтримує внутрішньочеревний тиск, допомагає в актах дефекації, випорожнення сечового міхура, пологах.

  2. Пірамідальний – натягує білу лінію живота.

М’язи бокової стінки живота:

  1. Зовнішній косий мяз живота – при одностор. скороченні повертає тулуб в протилежну сторону, при двостор. тягне грудну клітку вниз і згинає тулуб вперед. Входить до складу черевного пресу.

  2. Внутрішній косий - входить до складу черевного пресу.

  3. Поперечний – уплощає стінку живота. Входить до складу черевного пресу.

М’язи задньої стінки живота:

  1. Квадратний мяз попереку – нахиляє в сторони п/в хребта, опускає XІІ ребро.


М’язи голови

Мімічні (не мають фасцій):

  1. Потилично – лобний – тягне сухожильний шолом назад, піднімає брови, розширяє очну щілину.

  2. Передня, задня і верхня вушні – відповідні рухи вушних раковин.

  3. Круговий м’яз ока – звужує очну щілину, тягне брови вниз, розширяє сльозний мішок.

  4. М’яз, що наморщує брову.

  5. Носовий – опускає крило носа.

  6. Круговий м’яз рота – закриває рот і витягує губи вперед.

  7. М’яз, який піднімає в/губу.

  8. М’яз, який піднімає вугол рота.

  9. Великий і малий виличні – тягнуть вугол рота вверх і латерально.

  10. Мяз сміху – непостійний, тягне вугол рота латерально.

  11. Щочний – тягне вугол рота назад, притискає щоки і губи до зубів.

  12. М’яз, опускаючий вугол рота.

  13. М’яз, опускаючий н/губу.

  14. Підбородочний – піднімає шкіру підборіддя.

Жувальні:

  1. Жувальний – піднімає н/щелепу.

  2. Скроневий - піднімає н/щелепу.

  3. Латеральний криловидний – при одностор. скороченні зміщує н/щелепу в протилежну сторону, при двосторонньому – висуває н/щелепу вперед.

  4. Медіальний криловидний – при одностор. – зміщує н/щелепув протилежну сторону, при двостор. висуває н/щелепу вперед і піднімає її.


М’язи шиї

Поверхневі:

  1. Підшкірний – піднімає шкіру шиї, відтягує вугол рота назовні і донизу.

  2. Грудино – ключично – сосцевидна – при одностор. повертає голову в протилежну сторону, нахиляє її в свою сторону, при двостор. – запрокидує голову назад.

Серединна група:

А) надпід’язичні м’язи:

  1. Двочеревний – опускає н/щелепу, тягне її назад.

  2. Шилопід’язичний – тягне підя’язичну кістку вверх, назад і назовні.

  3. Щелепно – під’язичний – піднімає вверхпід’язичну кістку, при її фіксації – опускає н/щелепу.

  4. Підборідно – під’язичний - тягне вверх і вперед під’язичну кістку, при її фіксації опускає н/щелепу.

Б) підпідязичні мязи:

  1. Лопатково – під’язичний - при фіксованій лопатці тягне під’язичну кістку донизу і назовні, відтягує піхву судино – нервового пучка шиї, розширяючи просвіт внутрішньої яремної вени.

  2. Грудино – підязичний – тягне кістку донизу.

  3. Грудино щитовидний – тягне гортань донизу.

  4. Щитовидно під’язичний – зближує під’язичну кістку і гортань, при фіксованій кістці піднімає гортань.

Глибокі мязи:

А) латеральна група:

  1. Передній драбинчатий мяз – при одностор. скороченні нахиляє ш/в хребта в свою сторону, при двостор. – нахиляє його вперед.

  2. Середній драбинчатий – піднімає І ребро або нахиляє шию вперед.

  3. Задній драбинчатий – піднімає ІІ ребро, а при фіксації грудної клітки згинає ш/в хребта вперед.

Б) медіальна група:

  1. Довгий мяз шиї – нахиляє шию вперед і в свою сторону.

  2. Довгий мяз голови- нахиляє ш/в хребта і голову вперед, бере участь у поворотах голови.

  3. Передній прямий мяз голови – при одностор. скороченні нахиляє голову в свою сторону , при двостор. – вперед.

  4. Латеральний прямий мяз голови – нахиляє голову в свою сторону, при двостор. – вперед.


М’язи плечового поясу

  1. Дельтовидний – відводить плече до горизонтальної площини.

  2. Надостний - піднімає плече.

  3. Підостний – повертає плече назовні.

  4. Малий круглий – повертає плече назовні.

  5. Великий круглий – повертає плече всередину, веде руку назад і медіально.

  6. Підлопатковий – повертає плече всередину, бере участь у його приведенні.


М’язи плеча

Передня група:

  1. Двоголовий - згинає перепліччя, супінує, піднімає руку.

  2. Клювовидно – плечовий – піднімає плече і тягне до серединної площини.

  3. Плечовий – згинає передпліччя.

Задня група:

  1. Триголовий мяз – розгинає передпліччя.

  2. Ліктьовий – розгинає передпліччя.


М’язи передпліччя

Передня група

Поверхневий шар:

  1. Плечопроменевий – згинає передпліччя, ставить кисть в середнє положення між супінацією і пронацією.

  2. Круглий пронатор – пронує і згинає передпліччя.

  3. Променевий згинач запястка – згинає і частково пронує кисть.

  4. Довгий долонний – бере участь у згинанні кисті.

  5. Поверхневий згинач пальців – згинає середні фаланги ІІ – V пальців кисті.

  6. Ліктьовий згинач кисті – згинає кисть і бере участь у її приведенні.

Глибокий шар:

  1. Довгий згинач великого пальця кисті – згинає дистальну фалангу І пальця.

  2. Глибокий згинач пальців – згинає дистальні фаланги ІІ – V пальців і всю кисть.

  3. Квадратний пронатор – пронує передпліччя.


Задня група

Поверхневий шар:

  1. Довгий променевий розгинач зап’ястка – згинає передпліччя, розгинає і трохи відводить кисть.

  2. Короткий променевий розгинач запястка – розгинає кисть.

  3. Розгинач пальців – розгинає пальці і кисть.

  4. Розгинач мізинця.

  5. Ліктьовий розгинач запястка – розгинає і приводить кисть.

Глибокий шар:

  1. Супінатор – супінує передпліччя і бере участь в розгинанні руки у ліктьовому суглобі.

  2. Довгий м’яз, що відводить І палець – відводить І палець і всю кисть.

  3. Короткий розгинач І пальця – відводить великий палець і розгинає проксимальну фалангу.

  4. Довгий розгинач І пальця.

  5. Розгинач ІІ пальця.


М’язи кисті

Латеральна група:

  1. Короткий м’яз, що відводить І палець.

  2. Короткий згинач І пальця – згинає проксимальну фалангу І пальця.

  3. М’яз, що протиставитьІ палець.

  4. Мяз, що приводить І палець – приводить І палець, бере участь у згинанні його проксимальної фаланги.

Медіальна група:

  1. Короткий долонний мяз – натягує долонний апоневроз, утворюючи ямку в області підвищення мізинця.

  2. М’яз, що відводить мізинець – відводить мізинець, згинає його проксимальну фалангу.

  3. Короткий згинач мізинця – згинає проксимальну фалангу.

  4. М’яз, що протиставить мізинець.

Середня група:

  1. Червоподібні м’язи – згинають проксимальні фаланги ІІ – V пальців, випрямляючи середні і дистальні.

  2. Долонні міжкостні м’язи – згинають проксимальні фаланги і розгинають середні й дистальні ІІ – V пальців, наближають ці пальці до ІІІ.

  3. Тильні міжкостні – згинають проксимальну фалангу, розгинають середню і дистальну, відводять пальці від ІІІ.


М’язи тазу

Внутрішня група:

  1. Попереково – клубовий мяз – згинає стегно і повертає його назовні. При фіксованому стегні згинає п/в хребта і таз.

  2. Малий поперековий – натягує клубову фасцію.

  3. Грушовидний – повертає стегно назовні.

  4. Внутрішній затулковий – повертає стегно назовні.

Зовнішня група:

  1. Великий сідничний мяз – розгинає стегно, при стоянні фіксує таз і тулуб.

  2. Середній сідничний – відводить стегно. При фіксації стегна нахиляє таз в сторону. Бере участь у випрямленні зігнутого вперед тулуба.

  3. Малий сідничний – відводить стегно, випрямляє тулуб.

  4. Напрягач широкої фасції - + згинає стегно.

  5. Квадратний мяз стегна – повертає стегно назовні.

  6. Верхній близнюковий – повертає стегно назовні.

  7. Нижній близнюковий – повертає стегно назовні.

  8. Зовнішній затулковий - повертає стегно назовні.


М’язи стегна

Передня група:

  1. Кравецький мяз – згинає стегно і гомілку, повертає стегно назовні, а гомілку всередину.

  2. Чотириголовий – розгинає гомілку.

Медіальна група:

  1. Гребінчатий мяз – згинає і приводить стегно.

  2. Довгий приводячий – приводить стегно.

  3. Тонкий – приводить стегно, згинає гомілку, повертає її всередину.

  4. Короткий приводячий - + згинає стегно.

  5. Великий приводячий – приводить стегно.

Задня група:

  1. Двоголовий мяз стегна – розгинає стегно, згинає гомілку. Зігнуту гомілку повертає назовні.

  2. Напівсухожилковий – розгинає стегно, згинає гомілку, зігнуту гомілку повертає всередину.

  3. Напівперетинчатий – розгинає стегно, згинає і повертає всередину гомілку.

М’язи гомілки

Передня група:

  1. Передній в/гомілковий – розгинає і приводить ступню, піднімаючи її медіальний край.

  2. Довгий розгинач пальців – розгинає ІІ – ІV пальці і ступню, піднімаючи її латеральний край.

  3. Довгий розгинач І пальця ступні - + ступню, піднімаючи її медіальний край.

Задня група

Поверхневий шар:

  1. Триголовий м’яз гомілки – згинає гомілку, згинає і повертає назовні ступню.

  2. Підошвенний – відтягує назад капсулу колінного суглоба при згинанні і повороті гомілки всередину.

Глибокий шар:

  1. Підколінний – згинає гомілку, повертає її всередину.

  2. Довгий згинач пальців – згинає дистальні фаланги ІІ – V пальців і ступню, повертаючи її назовні.

  3. Задній в/гомілковий – згинає ступню, повертає її назовні і приводить.

  4. Довгий згинач І пальця ступні – згинає І палець, бере участь у згинанні ступні і повороті її назовні.

Латеральна група:

  1. Довгий м/гомілковий – згинає ступню, опускаючи її медіальний край, відводить її.

  2. Короткий м/гомілковий – згинає ступню, піднімає її латеральний край, відводить ступню.


М’язи ступні

М’язи тила ступні:

  1. Короткий розгинач пальців – ІІ і ІV пальці.

  2. Короткий розгинач І пальця ступні.

М’язи підошви

Медіальна група:

  1. М’яз, що відводить І палець - + згинає.

  2. Короткий згинач І пальця.

  3. М’яз, що приводить І палець - + згинає його.

Латеральна група:

  1. М’яз, що відводить мізинець – згинає і відводить проксимальну фалангу мізинця.

  2. Короткий згинач мізинця – згинає проксимальну фалангу.

Середня група:

  1. Короткий згинач пальців – згинає середні фаланги ІІ – V пальців.

  2. Квадратний мяз підошви – бере участь у згинанні дистальних фаланг пальців ступні.

  3. Червоподібні – згинають проксимальні фаланги, розгинаючи середні і дистальні фаланги пальців ступні.

  4. Підошвенні міжкостні – згинають проксимальні фаланги ІІІ – V, приводячи їх до ІІ, беруть участь в розгинанні середніх і дистальних фаланг цих пальців.

  5. Тильні міжкостні м’язи – перший міжкостний м’яз тягне ІІ палець в медіальному напрямку, інші зміщують ІІ – ІV пальці в латеральному напрямку. Всі м’язизгинають проксимальні фаланги і розгинають середні й дистальні фаланги пальців ступні.



ІV. Лімфатична система – є частиною с/с системи. Початковою ланко. Лімфоносних шляхів є лімфокапілярні судини – тонкі ендотеліальні трубки, які на відміну від кровоносних капілярів починаються сліпо, мають діаметр від 10 до 200 мкм. Широко анастомозуючи між собою, лімфатичні капіляри у всіх органах і тканинах утворюють лімфатичні сітки або сплетіння.

Наступною ланкою є лімфатичні посткапіляри з клапанами, які переходять у лмфатичні судини, що по відношенню до органів діляться на внутрішньо – та зовнішньоорганні. Вони мають багато клапанів, що не допускають зворотнього руху лімфи.

По відношенню до лімфатичних вузлів, лімфатичні судини ділять на приносячі та виносячі, а в залежності від глибини залягання – поверхневі і глибокі.

Крупні л/судини, які супроводжують артерії і вени – колектори. Минаючи останню на своєму шляху групу л/вузлів і збираючи лімфу від крупних частин тіла, колектори формують стовбури, які зливаючись утворюють протоки, що впадають у вени.

Лімфу від таза і н/к несуть правий і лівий поперекові стовбури, з органів черевної порожнини лімфа збирається у кишечний стовбур. Зливаючись на рівні L ІІ, утворюється грудний протік довжиною 20 – 40 см, який на своєму початку має розширення – цистерну грудного протоку. З черевної порожнини через аортальний отвір діафрагми грудний протік входить у грудну клітку, на рівні DV – ІІІ відхиляється вліво, виходить в обл. шиї і, утворюючи дугу випуклу доверху, впадає в лівий венозний вугол. В шийну частину протока впадає лівий бронхосередостінний стовбур, що збирає лімфу від лівої половини органів і стінок грудної клітки, лівий підключичний стовбур (лімфа від лівої руки), лівий яремний стовбур (лімфа від лівої половини голови і шиї).

Від правої верхньої частини тіла лімфа збирається у правий лімфатичний проток, довжиною 1 – 1,5 см, який вливається у правий венозний вугол.

Лімфатичні вузли – органи імунної системи, їх більше 500., розміщені на шляху току лімфи. Приносячі лімфу судини (4 - 6) підходять до випуклої сторони вузла. На протилежній стороні – ворота, через які входять у вузол артерії, що його харчують, і нерви, а виходять вени і виносячі лімфу судини. Л/в сприяють просуванню лімфи завдяки скоротливій діяльності гладкої м’язевої тканини капсул і трабекул вузла; затримують принесені лімфою бактерії та інородні тіла, виконуючи бар’єрно – фільтраційну функцію; беруть участь в утворенні лімфоцитів і плазматичних клітин, що виробляють антитіла (гемопоетична і імунопоетична функція). В залежності від глибини залягання – поверхневі і глибокі. В залежності від області лімфозбора – вісцеральні (від внутр. органів), парієтальні (від стінок порожнин), змішані. Підколінні, пахвинні, здухвинні, крижові, поперекові, вісцеральні органів черевної порожнини, брижеєчні, білягрудні, міжреберні, вісцеральні органів грудної порожнини, діафрагмальні, пахові, л/в органів шиї, потиличні, соцевидні, білявушні, лицеві, підбородкові, піднижньощелепні.

Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации