Лекции - Основи лікувального масажу - файл n20.doc

Лекции - Основи лікувального масажу
скачать (1862.6 kb.)
Доступные файлы (20):
n1.doc54kb.03.02.2009 11:28скачать
n2.doc96kb.24.12.2009 12:50скачать
n3.doc24kb.27.03.2008 17:09скачать
n4.doc815kb.03.02.2009 12:55скачать
n5.doc100kb.03.02.2009 12:26скачать
n6.doc49kb.24.03.2009 13:59скачать
n7.doc380kb.24.12.2009 12:48скачать
n8.doc265kb.18.03.2009 17:42скачать
n9.doc127kb.24.12.2009 13:00скачать
n10.doc130kb.24.12.2009 13:12скачать
n11.doc204kb.22.04.2009 12:58скачать
n12.doc184kb.24.12.2009 13:02скачать
n13.doc89kb.24.12.2009 13:15скачать
n14.doc516kb.24.03.2009 13:28скачать
n15.doc342kb.24.12.2009 13:20скачать
n16.doc77kb.24.02.2009 19:09скачать
n17.doc76kb.24.02.2009 17:04скачать
n18.doc112kb.03.02.2009 13:48скачать
n19.doc88kb.24.12.2009 13:22скачать
n20.doc66kb.09.10.2009 11:05скачать

n20.doc

ГІМНАСТИКА ДЛЯ РУК

  1. Сидячи за столом, стиснути в кулак кисті рук, а потім роз­тиснути їх. Вправу повторити 5—7 разів.

  2. Двома руками спертися на стіл і зробити рухи, що нагаду­ють гру на фортепіано. Повторити вправу кілька разів.

  3. Покласти кисті рук на стіл долонями вниз. Не відриваючи долоні від стола, підняти випрямлений палець якомога вище (реш­ту пальців від стола не відривати), потім опустити на стіл. Рух по­вторити кілька разів. Таким самим чином вправу виконують для кожного пальця.

  4. Кисті рук лежать на столі долонями вниз. Не відриваючи від стола долонь, підвести випрямлені пальці над столом, а потім різко опустити їх, з силою ударивши подушечками пальців по сто­лу. Повторити кілька разів.

  5. Поставити лікті на стіл. Зробити по черзі колові рухи кистю кожної руки за годинниковою стрілкою, потім проти годиннико­вої стрілки. Повторити вправу для кожної руки 5—6 разів.

Наступні вправи виконують з гантелями вагою 3 кг.

  1. Узяти гантелі, опустити руки вниз і виконати повороти вліво і вправо. Повторити вправу в кожен бік 5—6 разів.

  2. Провести згинання й розгинання в променево-зап'ясткових суглобах. Кожний рух виконати 5—6 разів.

  3. Узяти гантелі і витягнути руки вперед. Виконати повороти вправо і вліво по 5—6 разів у кожен бік. По 5—6 разів зігнути й розігнути руки в променево-зап'ясткових суглобах.

ВИМОГИ ДО ПАЦІЄНТА

Перед сеансом масажу пацієнт повинен прийняти теплий душ, а якщо це складно, то достатньо буде помити ноги й обтерти тіло вологим рушником.

При локальному (місцевому) масажі ділянку тіла, що масажу­ють, потрібно протерти спиртом або одеколоном.

Під час сеансу масажу пацієнт може залишатися у нижній білизні, але для досягнення кращого ефекту рекомендується, щоб шкіра була відкритою. Якщо з якихось причин це зробити немож­ливо, а також при значному волосяному покриві на тілі пацієнта, масаж можна провести через тонку чисту тканину з натуральних волокон, щоб не подразнювати волосяні цибулини.

Місця пошкоджень шкіри (садна, дрібні ранки, подряпини) не­обхідно обробити йодом, діамантовим зеленим або клеєм БФ-6; ці ділянки не слід масажувати.

У разі деяких шкірних захворювань (лишай, екзема та ін.) масаж робити не можна.

Під час проведення масажу пацієнт приймає найзручніше по­ложення і намагається повністю розслабити м'язи. За недотриман­ня цих умов масаж не дасть бажаних результатів.

Однією з найважливіших умов для правильного проведення масажу є стійке положення частини тіла, що масажується. Коли міцна основа для масажованої ділянки тіла відсутня, досягти пов­ного розслаблення м'язів неможливо, оскільки пацієнту доводить­ся напружувати м'язи кінцівок.

У результаті багатьох досліджень було точно встановлено, які повинні бути кути згинання та відведення, щоб кінцівки зайняли середньофізіологічне положення. Якщо пацієнт перебуває в поло­женні лежачи на спині, то для надання середнього фізіологічного положення необхідно відвести нижню кінцівку від вертикалі на кут в 35° і зігнути її в колінному суглобі під кутом 45°.

Відведенням плеча від вертикальної площини на 45°, згинан­ням передпліччя в ліктьовому суглобі під кутом 110° і згинанням кисті в променево-зап'ястковому суглобі під кутом 100° досягаєть­ся середньофізіологічне положення м'язів верхньої кінцівки.

Якщо пацієнт лежить на животі, щоб домогтися розслаблення м'язів нижньої кінцівки, потрібно підкласти валик під гомілку. Залежно від висоти масажного стола кут згинання в колінному суглобі може змінюватися від 25 до 40°. Також на кут згинання в колінному суглобі впливає зріст масажиста.

Щоб домогтися максимального розслаблення м'язів верхньої кінцівки, пацієнт повинен прийняти таке висхідне положення, за якого рука буде розміщена вздовж тулуба. Кут згинання між передпліччям і плечем повинен бути 110°.

ВПЛИВ МАСАЖУ НА ОРГАНІЗМ

Масажем у медицині називають рівномірне механічне по­дразнення ділянок тіла людини, яке роблять або рукою масажи­ста, або спеціальними пристосуваннями й апаратами.

Незважаючи на таке визначення, дію масажу на люд організм не можна розглядати лише як механічний вплив на масажовані тканини. Це складний фізіологічний процес, провідну роль в якому відіграє ЦНС.

У механізмі дії масажу на організм прийнято виділяти чинники: нервовий, гуморальний і механічний.

Насамперед масаж справляє дію на центральну та вегетативну нервову систему. На початковому етапі масажу відбув подразнення рецепторів, закладених у шкірі, м'язах, сухожилках, суглобових сумках, зв'язках і стінках судин. Потім по чутливих шляхах імпульси, спричинені цим подразненням, передаються до ЦНС і досягають відповідних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Там і виникає загальна складна реакція, що спричиняє функціональні зрушення в організмі.

Результат дії масажу на організм людини значною мір лежить від того, які процеси в даний момент переважають 5 збудження або гальмування, а також від тривалості масажу, характеру його прийомів і багато чого іншого.

У процесі масажу разом з нервовим чинником ураховують і гуморальний. Механізм дії масажу зумовлений тим, що в шкірі утворюються і надходять у кров БАТ (тканинні гормони), за допомогою яких відбуваються судинні реакції, передача нервових імпульсів та інші процеси.

Російські вчені Д.Є. Альперн, М.С. Звоницький та інші працях довели, що під впливом масажу відбувається швидке утворення гістаміну і гістаміноподібних речовин. Разом із продуктами білкового розпаду (амінокислотами, поліпептидами) розносяться течією крові та лімфи по всьому організму і сприятливо впливають на судини, внутрішні органи й системи органів.

Так, під дією гістаміну на надниркові залози підвищується виділення адреналіну.

Ацетилхолін виступає в ролі активного посередника під ЧАС ПЕРЕДАЧІ нервового збудження з однієї нервової клітини до іншої, що створює сприятливі умови для діяльності скелетних м'язів. Крім того, ацетилхолін сприяє розширенню дрібних артерій і збудженню дихання. Вважається також, що він є місцевим гормоном багатьох тканин.

Третій чинник дії масажу на організм людини — механічний - проявляється у розтягуванні, зміщенні, тиску, що призводить до посилення циркуляції лімфи, крові, міжтканинної рідини, видалення відірваних клітин епідермісу та ін. Механічна дія масажу усуває застійні явища в організмі, посилює обмін речовин і дихання шкіри в масажованій ділянці тіла.
МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА ШКІРУ

Шкіра складає близько 20% від загальної маси тіла людини, яка досягає 1,5—2 м2. Вона захищає організм від несприятливих впливів (механічних, хімічних, мікробних) навколишнього сере­довища. Здорова поверхня шкіри бере участь у процесі дихання, обміну речовин, теплообміну, виведення з організму зайвої води і відпрацьованих продуктів. Найскладніші процеси, що відбувають­ся у шкірі, доповнюють, а іноді й дублюють функції деяких внутрішніх органів. Масажуючи шкіру, ми впливаємо на всі її шари, судини і м'язи, потові й сальні залози, а також на ЦНС, з якою шкіра нерозривно пов'язана.

Через шкіру передається подразнення до ЦНС, яка визначає у відповідь реакцію організму і його окремих органів. Масаж сприяє видаленню з поверхні шкіри зроговілих клітин епідермісу, а та­кож сторонніх частинок (пил), що потрапили в пори шкіри, і мікроорганізмів, які, як правило, знаходяться на поверхні шкіри, що, у свою чергу покращує секреторну функцію сальних і пото­вих залоз. Активується лімфо- і кровотік шкіри, усувається ве­нозний застій, посилюється кровопостачання шкіри і, отже, по­ліпшується її живлення, внаслідок чого бліда, в'яла, суха шкіра стає рожевою, пружною, бархатистою, значно підвищується її опірність до механічних і температурних впливів. Поліпшується місцевий і загальний обмін, оскільки шкіра бере участь у всіх об­мінних процесах в організмі.

МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА СУГЛОБИ, ЗВ 'ЯЗКИ, СУХОЖИЛЛЯ

Під впливом масажу поліпшується постачання суглоба і при­леглих тканин кров'ю, прискорюється утворення і рух синовіаль­ної рідини, яка зменшує тертя і підтримує живлення хрящової тканини суглобових поверхонь кісток, що сприяє підвищенню еластичності зв'язок.

Унаслідок перенесених перевантажень і мікротравм у суглобах можуть спостерігатися малорухливість, набряклість, зморщуван­ня суглобових сумок, зміна складу синовіальної рідини. За допо­могою масажу, який сприяє поліпшенню живлення суглобових тканин, можна не тільки позбутися цих явищ, а й запобігти їх ви­никненню. Крім того, вчасно проведений масаж запобігає пошкод­женню хрящової тканини, яке призводить до розвитку артрозу.
Під впливом масажу можна збільшити амплітуду рухів у куль­шовому, плечовому, ліктьовому, реброво-хребцевих суглобах.
МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА М 'ЯЗИ

Під впливом масажу підвищується еластичність м'язових волокон, їх скоротлива функція, зменшується м'язова атрофія, а також уже наявна гіпотрофія. Масаж сприяє підвищенню працездатності м'язів, при цьому прискорюється відновлення працездатності після значного фізичного навантаження. Навіть при короткочасному масажі (протягом 3—5 хв) краще відновлюється функція стомлених м'язів, ніж під час відпочинку протягом 20-30 хв.

МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА КРОВОНОСНУ ТА ЛІМФАТИЧНУ СИСТЕМИ

Масаж спричиняє розширення функціонуючих капілярів, розкриття резервних капілярів, завдяки чому більш інтенсивно постачаються кров'ю не тільки масажовані ділянки, але рефлекторно і внутрішні органи, унаслідок чого відбувається посилений газообмін між кров'ю і тканиною. У стані спокою в 1 мм2 поперечного перетину м'яза функціонує 31 капіляр, а після масажу їх кількість збільшується до 1400. Розкриття резервних капілярів під впливом масажу сприяє поліпшенню перерозподілу крові в організм: що полегшує роботу серця.

Значний ефект дає масаж на циркуляцію лімфи. Лімфотік відбувається дуже повільно — 4—5 мм/с, проте швидкість його дуже мінлива і залежить від різних чинників. Під впливом масажних рухів шкірні лімфатичні судини легко спорожнюються, течія лімфи прискорюється. Крім прямого впливу на місцевий лімфотік, масаж справляє рефлекторну дію на всю лімфатичну систему, покращуючи тонічну й вазомоторну функції лімфатичних судин. Основна функція кровоносної системи — забезпечення обміну речовин між тканинами і навколишнім середовищем: постачання тканин киснем і енергетичними речовинами і видалення продуктів обміну.

Під час масажу рухи рук мають бути спрямовані по ходу течії лімфи, у бік прилеглих лімфатичних вузлів:




Масаж лімфатичних вузлів не проводять. Посилення течії лімфи в разі припухлих і болісних лімфатичних вузлів може при­звести до поширення інфекції в організмі.

МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ

Нервова система першою сприймає дію масажу, оскільки в шкірі знаходиться велика кількість нервових закінчень. Зміню­ючи силу, характер, тривалість масажу, можна знижувати або підвищувати нервову збудливість, посилювати й активізувати втрачені рефлекси, поліпшувати трофіку тканин, а також діяль­ність внутрішніх органів.

Масаж справляє глибоку дію на периферійну нервову систе­му, зменшуючи або усуваючи біль, поліпшуючи провідність не­рва, прискорюючи процес регенерації в разі його пошкодження, запобігаючи або зменшуючи порушення чутливості і трофічні роз­лади. При повільному погладжуванні знижується збудливість тка­нин, що справляє заспокійливу дію на нервову систему, при енер­гійному й швидкому погладжуванні підвищується подразливість тканин, які масажуються.
МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА ДИХАЛЬНУ СИСТЕМУ

Різні види масажу грудної клітки (розтирання й розминання м'язів спини, шийних і міжребрових м'язів, ділянки прикріплен­ня діафрагми до ребер) покращують дихальну функцію та усува­ють стомлення дихальних м'язів.

Регулярний масаж, який проводять протягом певного часу сприятливо діє на непосмуговані м'язи легень, сприяючи утворенню умовних рефлексів. Основна дія прийомів масажу, проведеного на грудній клітці (биття, рублення, розтирання міжреберних м'язів), виявляється в рефлекторному поглибленні дихання. Особливий інтерес у дослідників викликають рефлекторні зв'язки легень з іншими органами, що виявляється в збудливості дихального центру під впливом різного роду м'язових і суглобових рефлексів.

МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА ОБМІН РЕЧОВИН І ФУНКЦІЮ ВИДІЛЕННЯ

Давно відомо, що масаж посилює сечовиділення. Причому посилене сечовиділення і збільшена кількість азоту, що виділяється з організму, триває протягом доби після сеансу масажу.

Якщо провести масаж безпосередньо після фізичного наван­таження, виділення азотистих речовин збільшиться на 15% . Крім того, проведений після м'язової роботи масаж прискорює виділен­ня молочної кислоти з організму.

Масаж, проведений до фізичного навантаження, підвищує газо­обмін на 10—20%, а після фізичного навантаження — на 96—135%.

Наведені приклади свідчать, що масаж після фізичного наван­таження сприяє більш швидкому перебігу відновних процесів в організмі. Процес відновлення здійснюється ще швидше, якщо пе­ред масажем провести теплові процедури (застосування парафіну, грязьові або гарячі ванни). Це зумовлено тим, що в процесі маса­жу утворюються продукти розпаду білків, які, всмоктуючись у кров, дають ефект, схожий на дію протеїнотерапії. Крім того, ма­саж, на відміну від фізичних вправ, не призводить до вироблення надмірної кількості молочної кислоти в організмі, а значить, кис­лотно-основна рівновага в крові не порушується.

У людей, які не займаються фізичною працею, після важкої м'я­зової роботи виникає біль у м'язах, спричинений великим накопи­ченням у них молочної кислоти. Проведений масаж сприяє виве­денню з організму зайвої рідини й усуненню хворобливих явищ.

МЕХАНІЗМ ДІЇ МАСАЖУ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що за допомо­гою масажу можна цілеспрямовано змінювати функціональний стан організму.

Існує п'ять основних типів дії масажу на функціональний стан організму: тонізуючий, заспокійливий, трофічний, енерготропний, для нормалізації функцій.

Тонізуюча дія масажу проявляється в посиленні процесів збудження ЦНС. Механізм дії зумовлений, з одного боку, збільшен­ням потоку нервових імпульсів від пропріорецепторів м'язів, які масажуються, до кори великого мозку, а з іншого — підвищен­ням функціональної активності ретикулярної формації головно­го мозку. Тонізуюча дія масажу спрямована на усунення негатив­них явищ при гіподинамії, що спричинена вимушеним малорух­ливим способом життя або різними патологіями (травми, психічні розлади тощо).

Серед масажних прийомів, що дають добрий тонізуючий ефект, можна виділити такі: енергійне глибоке розминання, струшування, потрушування і всі ударні прийоми (рублення, биття, поплескування). Для того щоб тонізуючий ефект був максимальним, масаж необ­хідно проводити в швидкому темпі протягом короткого часу.

Заспокійлива дія масажу виявляється в гальмуванні діяльності ЦНС, спричиненому помірним, ритмічним і тривалим подразнен­ням екстеро- і пропріорецепторів. Найшвидше заспокійливий ефект досягається такими масажними прийомами, як ритмічне поглад­жування всієї поверхні тіла й розтирання. Проводити їх треба в повільному темпі протягом досить тривалого часу.

Трофічна дія масажу, пов'язана з прискоренням течії крові й лімфи, виявляється в поліпшенні транспорту клітинам тканин кисню та інших поживних речовин. Особливо велика роль трофіч­ної дії масажу у відновленні працездатності м'язів.

Енерготропна дія масажу спрямована насамперед на підвищен­ня працездатності нервово-м'язового апарату. Конкретно це вияв­ляється в активізації біоенергетики м'язів; поліпшенні обміну речо­вин у м'язах; підвищенні утворення ацетилхоліну, що призводить до прискорення передачі нервового збудження на м'язові волокна; активнішого утворення гістаміну, що розширює судини м'язів; до підвищення температури масажованих тканин, що прискорює фер­ментативні процеси і підвищує швидкість скорочення м'язів.

Нормалізація функцій організму під дією масажу виявляється передусім у регуляції динаміки нервових процесів у корі великого мозку. Ця дія особливо важлива при різкому переважанні процесів збудження або гальмування в нервовій системі. У процесі масажу в зоні рухового аналізатора створюється вогнище збудження, яке за законом негативної індукції здатне пригнічувати вогнище застій­ного, патологічного збудження в корі великого мозку.

Роль масажу має велике значення при лікуванні хворих із трав­мами, оскільки вона сприяє найшвидшому відновленню тканин та усуненню атрофії.

При нормалізації функцій різних органів, як правило, за­стосовують сегментарний масаж певних рефлексогенних зон.

Учебный материал
© bib.convdocs.org
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации