Дипломный проект - Водоснабжение города - файл n4.doc

Дипломный проект - Водоснабжение города
скачать (1904.2 kb.)
Доступные файлы (19):

n1.cdr
n2.cdr
n3.cdr
n4.doc	218kb.	09.06.2004 09:45	скачать
n5.cdr
n6.cdr
n7.doc	1019kb.	08.06.2004 08:09	скачать
n8.doc	113kb.	04.06.2004 13:56	скачать
n9.cdr
n10.doc	766kb.	09.06.2004 08:58	скачать
n11.doc	325kb.	02.06.2004 09:03	скачать
n12.doc	181kb.	02.06.2004 09:38	скачать
n13.doc	116kb.	10.06.2004 08:51	скачать
n14.doc	497kb.	02.06.2004 16:51	скачать
n15.cdr
n16.doc	1017kb.	09.06.2004 10:13	скачать
n17.doc	30kb.	15.06.2004 09:46	скачать
n18.doc	51kb.	01.06.2004 12:13	скачать
n19.doc	84kb.	10.06.2004 08:44	скачать

---

Смотрите также:
• Дипломный проект - Теплоснабжение района города Желтые Воды на 11 тысяч жителей(на укаинском языке) (Дипломная работа)
• Дипломный проект - Модернизация транспортной сети ГТС г. Тараз (Дипломная работа)
• Дипломный проект сан-тех устройству и отоплению 3х этажного жилого частного дома (Дипломная работа)
• Дипломный проект - Механизация производства зерновых колосовых в ООО Еланское Жигаловского района (Дипломная работа)
• Дипломный проект - Организация транспортной сети SDH в г. Темиртау на базе мультиплексоров Huawei (Дипломная работа)
• Дипломная работа - Организация и управление пассажирскими автомобильными перевозками на предприятии ГУП Башавтотранс (Дипломная работа)
• Дипломный проект - Модернизация абонентского доступа города Талдыкорган (Дипломная работа)
• Первая редакция проекта СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения, 2010 (Документ)
• Дипломный проект - Упраление финансовыми ресурсами ООО Элика (Дипломная работа)
• Дипломный проект - Организация сети абонентского доступа на участке АТС27 ГТС Талдыкорган (Дипломная работа)
• Дипломный проект участка механической обработки и сборки деталей механизма главного подъема электромостового крана Шкода 40/75 ОАО ММК-Метиз (Дипломная работа)
• Дипломный проект Модернизация МГТС на базе коммутационной системы EWSD (Дипломная работа)

n4.doc

3.1 Вибір типу водозабору
Місце водозабору вибираємо на стійкій ділянці, як можливо ближче до споживача з урахуванням характеру ґрунтів.

Водоприймач розташовуємо за течією ріки вище місця випуску стічних вод, на ділянках зі сприятливими топографічними умовами. При виборі місця водозабору враховуємо також особливості геологічних і гідрогеологічних умов у відношенні стійкості берегів (зсувів) вибору необхідної глибини закладення основ, умов провадження робіт.

Приймаємо русловий водоприймач, що складається з двох секцій. Береговий колодязь улаштовується з залізобетону, прямокутний у плані . Кожна секція складається з двох відділень: прийомного й всмоктувального.

Водоприймач обладнаний плоскими сітками.
3.2 Розрахунок ґрат і сіток
Розрахункова витрата :

Q_{розрах.} = Q_корис,

де  - коефіцієнт, що враховує власні нестатки водоочисної станції,  = 1,03 (при повторному використанні промивних вод);

Q_корис - витрата в добу максимального водоспоживання, Q_корис=80000 м³/доб.

Q_{розрах.}=800001,03=82400 м³/доб = 3433 м³/год = 954 л/с = 0,954 м³/с. Для однієї секції Q_{розрах.} = 0,954/2 = 0,477 м³/с.

Площу водоприймальних отворів визначаємо по формулі 1, п.5.95:

,

де v_вт - швидкість втікання води у водоприймальні отвори, згідно 1, п.5.94 для ґрат приймаємо v_вт= 0,25 м/с, для сіток - v_вт= 0,5 м/с.

К_ст - коефіцієнт, що враховує стиснення отворів стрижнями, для ґрат К_ст рівний

К_ст = (а_ст+ с_ст)/а_ст,,

де а_ст- відстань між стрижнями у світлі, а_ст= 5 см;

с_ст- товщина стержнів ґрат, с_ст= 1см.

К_ст = (5+1)/5=1,2

для сіток:

К_ст = (а_ст+ с_ст)^2/а_ст,²,

де а_ст- розмір комірки сітки у світлі, а_ст= 2 мм;

с_ст- товщина проволоки сітки, с_ст= 1,2 мм.

К_ст = (2+1,2)²/2²=2,56.

Площа ґрат:

м²

Приймаємо для кожної секції ґрати розміром 1500х2000 мм, масою 305 кг.

Площа сіток:

м²

Приймаємо для кожної секції плоску сітку розміром 1500Х2000, масою 127,5 кг.
3.3. Розрахунок самопливних ліній
Розрахунок самопливних ліній виконуємо для нормальних і аварійних умов роботи, швидкість руху води приймаємо згідно [1].

1) нормальні умови:

Q=954/2=477 л/с; d=800мм; v=0,94 м/с; 1000і=1,23.

Втрати напору:

,

де l_c – довжина самопливних ліній, l_c = 30 м;

- сума коефіцієнтів місцевих опорів, =_вхід + _{засувка}= 0,5+0,2 = 0,7.

м.

2) аварійні умови:

Q=0,7954=668 л/с; d=800мм; v=1,35 м/с; 1000і=2,31.
3.4 Розрахунок всмоктувальних ліній

Приймаємо дві усмоктувальні лінії. Кожну всмоктувальну лінію розраховуємо, виходячи з умови пропуску 100% витрати при виході з ладу однієї лінії. Отже, розрахункова витрата однієї лінії складає:

Q_р/2= 0,954/2 = 0,477 м³/с

Матеріал трубопроводів приймаємо - сталь.

По 2 згідно 1, п.7.9. приймаємо d=1000 мм, v=1,20м/с, 1000i=1,64.

Відстань між водоприймачем і насосною станцією складає 30 м.
3.5. Визначення відміток рівнів води у водоприймачі
Відмітка розрахункового рівня води в прийомному відділенні:

z_р.пр = z_гнв - h_р- h_с.л.,

де z_гнв - відмітка мінімального рівня води в джерелі водопостачання z_гнв= 170,10 м.;

h_р - втрати напору в ґратах, для аварійного режиму приймаємо 0,1 м;

z_р.пр. = 170,10 - 0,1-0,1 = 169,90 м.

Відмітка розрахункового рівня води в всмоктувальному відділенні:

z_р.вс= z_р.пр -h_с ,

де  h_с = 0,1 м - втрати напору в плоскій сітці.

z_р.вс= 169,9 - 0,1 = 169,80 м.
3.6. Визначення вісі усмоктувального трубопроводу на його перетинанні зі стіною водоприймача
Відмітку вісі усмоктувального трубопроводу в точці перетинання з віссю стіни водоприймача визначаємо по формулі:

z _переса= z_в.н. - у - 0,5(d _вс.тр.-d_вс.п.) - iL_вс,

де z_в.н.- відмітка вісі насоса, z_в.н.=169,45 м;

у - відстань від осі насоса до осі усмоктувального патрубка насоса, у = 0,475 м 4;

d_вс.тр і d_вс.п - відповідно діаметр всмоктувального трубопроводу й всмоктувального патрубка насоса, d _вс.тр= 1,0 м, d_вс.п= 0,5м;

i - ухил всмоктувального трубопроводу, i=0,005 1, п.7.14.;

L_вс- довжина усмоктувального трубопроводу від насоса до водоприймача, L_вс=30 м.

z_перет= 169,45 - 0,475 - (1,0 - 0,5) -0,00530=168,33 м.
3.6. Рибозахисні пристрої
Т. к. при експлуатації водозаборів риба, особливо молодь, затягується потоком води у водоприймальні отвори і у внутрішні комунікації, де вона травмується і гине, як рибозахисний пристрій приймаємо електричне поле.
3.7 Видалення забруднень з самопливних ліній, ґрат і сіток
Промивку самопливних ліній здійснюємо прямим током води при відключені однієї секції, а також за допомогою імпульсної промивки.

Для видалення забруднень приймаємо також імпульсну промивку. Для цього до кінця самопливного трубопроводу перед засувкою приєднуємо стояк того ж діаметра, що самопливний трубопровід. До верху стояку, виведеного в службовий павільйон, приєднуємо вакуум-насос з пробковим краном для зриву вакууму. .

Видалення забруднень з плоских сіток робимо гідравлічним шляхом за допомогою промивного трубопроводу діаметром 25 мм, що подає воду з напірних водоводів насосної станції, і розташовується над підлогою службового павільйону і забезпечується гідравлічними насадками. Для збору промивної забрудненої води влаштовується прийомна ємність, яка на 200 мм більша за сітку, а для відводу промивної води нижче підлоги влаштовується прийомний лоток шириною 400 мм.
3.8 Видалення осаду з водоприймача
Видалення осаду передбачаємо за допомогою водоструминних насосів. Напір, з яким робоча рідина підводиться до сопла гідроелеватора, орієнтовно приймаємо рівним

H_е = 3 (z_сл.п.-z_д),

де z_д- відмітка дна водоприймача;

z _сл..п- відмітка підлоги службового павільйону.

H_е = 35,5 = 16,5 м.

По 3 приймаємо гідроелеватор (Союзводоканалпроект, 1 типорозмір) з діаметром сопла d_c = 30 мм і горловини d_r = 55 мм.
3.9 Визначення розмірів водоприймача

3.9.1 Визначення характерних відміток і розмірів підземної частини водоприймача
Відмітку дна водоприймача визначаємо тричі: для прийомного відділення, для відділення сіток і для усмоктувального відділення. У якості шуканої приймаємо меншу відмітку, в інших же відділеннях відповідно коректуємо розміри (мал.3.1).

Відмітка дна в всмоктувальному відділенні:

z_д = z_{р. вс.}- h₁ - h₂,

де h₁=2D_вх - відстань від мінімального рівня води до низу розтруба;

h₂ = 0,7D_вх - відстань від низу розтруба до дна;

D_вх - діаметр входу в розтруб:

D_вх = 1,5d_{вс. тр.}= 1,3100 = 1300 мм.

z_д = 169,8 - 21,3 - 0,71,3 = 166,30 м.

Приймаємо z_д = 166,30 м.



Мал. 3.1. Визначення характерних відміток.

Форму підземної частини водоприймача приймаємо прямокутної в плані. Розміри підземної частини визначаємо по чотирьох критеріях (мал. 3.2):

1. 
   з умови розміщення самопливних трубопроводів;
   
2. 
   з умови розміщення сіток;
   
3. 
   з умови розміщення всмоктувальних трубопроводів;
   
4. 
   з умови розміщення самопливних трубопроводів, сіток і всмоктувальних трубопроводів у напрямку руху води.
   

Для кожного розміру приймаємо найбільше значення.



Мал. 3.1. Визначення розмірів підземної частини
3.9.2 Визначення будівельних розмірів наземної частини

Висоту наземної частини знаходимо з умови забезпечення навантаження устаткування й арматури з транспортного чи засобу можливості проносу устаткування, що розвантажується над устаткуванням, розташованим у службовому павільйоні.

Знаходимо висоту наземної частини водоприймача:

h_наз = h_тран + 0,3 + h_уст+ l_стр + h_кр,

де h_тр- висота платформи транспортного засобу, h_тр= 1,5м;

0,3 - відстань від платформи транспортного засобу до низу устаткування;

l_стр= 1,0 м - довжина стропа;

h_кр- відстань від гака в стягнутому виді до низу покриття, h_кр= 1,98 м 4;

h_уст- висота устаткування, h_уст = 1,0 м 3.

h_наз = 1,50 + 0,3 + 1,0 + 1,0 + 1,98 = 5,78 м

З урахуванням того, що висота наземної частини повинна бути кратна 1200 мм, приймаємо 6,0 м.

Розміри наземної частини приймаємо рівними розмірам 9Х12 м.
3.10 Підбор допоміжного устаткування
Підйом й опускання сіток здійснюємо за допомогою підйомного крану. Зусилля R, необхідне для підняття сіток, визначаємо по формулі:

R = (G_р + P_вf_р)K,

де G_р- власна маса сіток і троса, G_р= 0,130 т 3;

P_в- тиск води на 1 м² площі ґрат при припустимому перепаді 0,5 м;

f - коефіцієнт тертя металу по змоченому металі, рівний 0,44;

_р- площа сіток, _р= 3,0 м²;

K - коефіцієнт запасу, рівний 1,5.

R = (0,130 + 0,50,443,0)1,5 = 1,19 тс. Для монтажу і ремонту устаткування в будинках передбачаємо кран підвісний однобалковий вантажопідйомністю 3,2 т і довжиною 8,1м 4.

---